Ювілеї

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2016
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2016
Schriftenreihe:Наука та наукознавство
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132289
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Ювілеї // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 137-138. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-132289
record_format dspace
spelling irk-123456789-1322892018-04-16T03:02:45Z Ювілеї Хроніка наукового життя 2016 Article Ювілеї // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 137-138. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132289 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка наукового життя
Хроніка наукового життя
spellingShingle Хроніка наукового життя
Хроніка наукового життя
Ювілеї
Наука та наукознавство
format Article
title Ювілеї
title_short Ювілеї
title_full Ювілеї
title_fullStr Ювілеї
title_full_unstemmed Ювілеї
title_sort ювілеї
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate 2016
topic_facet Хроніка наукового життя
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132289
citation_txt Ювілеї // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 137-138. — укр.
series Наука та наукознавство
first_indexed 2025-07-09T17:17:14Z
last_indexed 2025-07-09T17:17:14Z
_version_ 1837190546053922816
fulltext 137ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 3 ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ М.С. ГРУШЕВСЬКИЙ (150 років від дня народження) Грушевський Михайло Сергійович – видатний український історик, літерату- рознавець, громадський і політичний діяч, академік ВУАН (1923). Народився 29 ве- ресня 1866 р. у м. Хелм (тепер Польща). У 1890 р. закінчив історичне відділення істо- рико-філологічного факультету Київсько- го університету, в 1890–1894 рр. – профе- сорський стипендіат університету. У травні 1894 р. захистив магістерську дисертацію і цього ж року став професором кафедри всесвітньої історії Львівського університету, в 1894–1913 рр. – завідувач кафедри, водно- час 1897–1913 рр. – голова Наукового това- риства ім. Т.Г. Шевченка (НТШ) у Львові, 1907–1918 – Українського наукового това- риства у Києві. Протягом березня 1917 р. – квітня 1918 р. – голова Української Цент- ральної Ради. В 1919–1924 рр. перебував в еміграції (Прага, Відень). В березні 1924 р. повернувся до Києва, де став керівником Кафедри історії ВУАН і професором історії Київського університету. В березні 1931 р. безпідставно заарештований, в квітні звіль- нений. З 1931 р. жив у Москві. Помер 25 листопада 1934 р., похований на Байковому цвинтарі в Києві. Наукові праці в галузі історії, археографії, літературознавства, фольклористики. Автор «Історії України-Руси» в 10 томах, «Історії української літератури» в 5 томах, «Ілюстро- ваної історії України», «Історії українського козацтва» в 2 томах, «Всесвітньої історії» в 6 томах та ін.; автор понад 2000 наукових праць, редактор низки наукових записок і журналів. З 2002 р. у видавництві «Світ» у Львові вихо- дить «Повне зібрання творів Михайла Гру- шевського» в 50 томах. Президією НАН України засновано пре- мію імені М.С. Грушевського (1991), його ім’я присвоєно Інституту української археографії та джерелознавства НАН України. У Києві, Львові та інших містах йому встановлено пам'ятники. Ім'я М.С. Грушевського носять вулиці, про- спекти та площі в Україні. Г.Є. ПУХОВ (100 років від дня народження) Пухов Георгій Євгенович – відомий український учений в галузі теоретичної елек- тротехніки, обчислювальної математики та об- числювальної техніки, академік НАН України (1967). Народився 23 серпня 1916 р. у Сарапулі (тепер Удмуртська Республіка, РФ). У 1940 р. з відзнакою закінчив Томський індустріальний 138 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 3 інститут, де був зарахований до аспірантури. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після важкого поранення у боях під Москвою 1942 р. повернувся до аспірантури і 1944 р. успішно захистив кандидатську дисертацію. У 1944– 1950 рр. викладав у Львівському політехнічно- му інституті, 1950–1953 – у вищих навчальних закладах Томська, 1953–1955 рр. завідував ка- федрою Таганрозького радіотехнічного ін- ституту. В 1957–1959 рр. завідував кафедрою обчислювальної техніки Київського інституту інженерів цивільної авіації. У 1959–1962 рр. – завідувач відділу і заступник директора Обчи- слювального центру АН України, 1962–1971 Інституту кібернетики АН України, 1971–1981 Інституту електродинаміки АН України. У 1981–1988 рр. – директор Інституту про- блем моделювання в енергетиці АН України (з 1992 р. – почесний директор). Також у 1978–1988 рр. – академік-секретар Відділен- ня АН України, з 1988 – радник Президії НАН України. Помер 3 серпня 1998 р. Наукові праці присвячено теоретичним основам операційних методів, аналізу елек- тричних кіл і систем, теорії електричних ма- шин, теорії квазіаналогового моделювання, теорії обчислювальних систем. Розробив принципи побудови аналогових і гібридних обчислювальних машин. Автор понад 600 наукових праць (в тому числі 29 моногра- фій) і багатьох винаходів, зокрема фунда- ментальних монографій «Дифференциаль- ный анализ электрических цепей» (1982) та «Дифференциальные преобразования и математическое моделирование физических процессов» (1986). Був головним редактором міжнародного науково-технічного журналу «Електронне моделювання». Заслужений діяч науки України (1982), лауреат Державної премії України (1982), премії ім. С.О.Лебедєва НАН України (1981). Нагороджений орденами та медалями. Його ім’я присвоєно Інституту проблем моделю- вання в енергетиці НАН України. О.М. СЄВЄРЦОВ (150 років від дня народження) Сєвєрцов Олексій Миколайович – відо- мий російський зоолог, еволюційний біолог, ембріолог, академік РАН (1920). Народився 23 вересня 1866 р. у Москві, де 1890 р. закін- чив університет. В 1899–1902 рр. – професор Тартуського, 1902–1911 – Київського, 1911– 1930 – Московського університетів. У 1930 р. з ініціативи та за участю Сєвєрцова в АН СРСР організовано лабораторію еволюцій- ної морфології, перетворену 1935 р. в Інсти- тут еволюційної морфології і палеозоології (нині Інститут проблем екології та еволюції ім. О.М. Сєвєрцова РАН). Помер 19 грудня 1936 р. Наукові праці в галузі еволюційної мор- фології. Розробив теорію морфологічної ево- люції та теорію ембріогенезу. Його досліджен- ня з метамерії голови, походження парних кінцівок хребетних тварин та еволюції ниж- чих хребетних отримали світове визнання. О.М. Сєвєрцов з'ясував шляхи та напрями біо- логічного та морфо-фізіологічного прогресу і регресу, створив вчення про типи філогенетич- них змін органів, встановив основні напрями біологічного прогресу: підвищення інтенсив- ності життєдіяльності організму (ароморфоз); пристосування до умов існування (ідіоадапта- цію). Центральне місце в його дослідженнях займала проблема взаємовідношення індиві- дуального та історичного розвитку (біогенетич- ний закон). Результати багаторічних досліджень узагальнено ним у монографії «Морфологічні закономірності еволюції» (1931, 1939). Академік ВУАН (1925). У 1969 р. АН СРСР засновано премію ім. О.М. Сєвєрцова за ви- датні роботи в галузі еволюційної морфології. О.М. Сєвєрцов