Ювілеї
Gespeichert in:
Datum: | 2016 |
---|---|
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2016
|
Schriftenreihe: | Наука та наукознавство |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132289 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Ювілеї // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 137-138. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-132289 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1322892018-04-16T03:02:45Z Ювілеї Хроніка наукового життя 2016 Article Ювілеї // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 137-138. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132289 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Ювілеї Наука та наукознавство |
format |
Article |
title |
Ювілеї |
title_short |
Ювілеї |
title_full |
Ювілеї |
title_fullStr |
Ювілеї |
title_full_unstemmed |
Ювілеї |
title_sort |
ювілеї |
publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
publishDate |
2016 |
topic_facet |
Хроніка наукового життя |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132289 |
citation_txt |
Ювілеї // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 137-138. — укр. |
series |
Наука та наукознавство |
first_indexed |
2025-07-09T17:17:14Z |
last_indexed |
2025-07-09T17:17:14Z |
_version_ |
1837190546053922816 |
fulltext |
137ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 3
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
М.С. ГРУШЕВСЬКИЙ
(150 років від дня народження)
Грушевський Михайло Сергійович –
видатний український історик, літерату-
рознавець, громадський і політичний діяч,
академік ВУАН (1923). Народився 29 ве-
ресня 1866 р. у м. Хелм (тепер Польща). У
1890 р. закінчив історичне відділення істо-
рико-філологічного факультету Київсько-
го університету, в 1890–1894 рр. – профе-
сорський стипендіат університету. У травні
1894 р. захистив магістерську дисертацію
і цього ж року став професором кафедри
всесвітньої історії Львівського університету,
в 1894–1913 рр. – завідувач кафедри, водно-
час 1897–1913 рр. – голова Наукового това-
риства ім. Т.Г. Шевченка (НТШ) у Львові,
1907–1918 – Українського наукового това-
риства у Києві. Протягом березня 1917 р. –
квітня 1918 р. – голова Української Цент-
ральної Ради. В 1919–1924 рр. перебував в
еміграції (Прага, Відень). В березні 1924 р.
повернувся до Києва, де став керівником
Кафедри історії ВУАН і професором історії
Київського університету. В березні 1931 р.
безпідставно заарештований, в квітні звіль-
нений. З 1931 р. жив у Москві. Помер 25
листопада 1934 р., похований на Байковому
цвинтарі в Києві.
Наукові праці в галузі історії, археографії,
літературознавства, фольклористики. Автор
«Історії України-Руси» в 10 томах, «Історії
української літератури» в 5 томах, «Ілюстро-
ваної історії України», «Історії українського
козацтва» в 2 томах, «Всесвітньої історії» в 6
томах та ін.; автор понад 2000 наукових праць,
редактор низки наукових записок і журналів.
З 2002 р. у видавництві «Світ» у Львові вихо-
дить «Повне зібрання творів Михайла Гру-
шевського» в 50 томах.
Президією НАН України засновано пре-
мію імені М.С. Грушевського (1991), його ім’я
присвоєно Інституту української археографії та
джерелознавства НАН України. У Києві, Львові
та інших містах йому встановлено пам'ятники.
Ім'я М.С. Грушевського носять вулиці, про-
спекти та площі в Україні.
Г.Є. ПУХОВ
(100 років від дня народження)
Пухов Георгій Євгенович – відомий
український учений в галузі теоретичної елек-
тротехніки, обчислювальної математики та об-
числювальної техніки, академік НАН України
(1967). Народився 23 серпня 1916 р. у Сарапулі
(тепер Удмуртська Республіка, РФ). У 1940 р.
з відзнакою закінчив Томський індустріальний
138 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 3
інститут, де був зарахований до аспірантури.
Учасник Великої Вітчизняної війни. Після
важкого поранення у боях під Москвою 1942 р.
повернувся до аспірантури і 1944 р. успішно
захистив кандидатську дисертацію. У 1944–
1950 рр. викладав у Львівському політехнічно-
му інституті, 1950–1953 – у вищих навчальних
закладах Томська, 1953–1955 рр. завідував ка-
федрою Таганрозького радіотехнічного ін-
ституту. В 1957–1959 рр. завідував кафедрою
обчислювальної техніки Київського інституту
інженерів цивільної авіації. У 1959–1962 рр. –
завідувач відділу і заступник директора Обчи-
слювального центру АН України, 1962–1971
Інституту кібернетики АН України, 1971–1981
Інституту електродинаміки АН України. У
1981–1988 рр. – директор Інституту про-
блем моделювання в енергетиці АН України
(з 1992 р. – почесний директор). Також у
1978–1988 рр. – академік-секретар Відділен-
ня АН України, з 1988 – радник Президії НАН
України. Помер 3 серпня 1998 р.
Наукові праці присвячено теоретичним
основам операційних методів, аналізу елек-
тричних кіл і систем, теорії електричних ма-
шин, теорії квазіаналогового моделювання,
теорії обчислювальних систем. Розробив
принципи побудови аналогових і гібридних
обчислювальних машин. Автор понад 600
наукових праць (в тому числі 29 моногра-
фій) і багатьох винаходів, зокрема фунда-
ментальних монографій «Дифференциаль-
ный анализ электрических цепей» (1982)
та «Дифференциальные преобразования и
математическое моделирование физических
процессов» (1986). Був головним редактором
міжнародного науково-технічного журналу
«Електронне моделювання».
Заслужений діяч науки України (1982),
лауреат Державної премії України (1982),
премії ім. С.О.Лебедєва НАН України (1981).
Нагороджений орденами та медалями. Його
ім’я присвоєно Інституту проблем моделю-
вання в енергетиці НАН України.
О.М. СЄВЄРЦОВ
(150 років від дня народження)
Сєвєрцов Олексій Миколайович – відо-
мий російський зоолог, еволюційний біолог,
ембріолог, академік РАН (1920). Народився
23 вересня 1866 р. у Москві, де 1890 р. закін-
чив університет. В 1899–1902 рр. – професор
Тартуського, 1902–1911 – Київського, 1911–
1930 – Московського університетів. У 1930 р.
з ініціативи та за участю Сєвєрцова в АН
СРСР організовано лабораторію еволюцій-
ної морфології, перетворену 1935 р. в Інсти-
тут еволюційної морфології і палеозоології
(нині Інститут проблем екології та еволюції
ім. О.М. Сєвєрцова РАН). Помер 19 грудня 1936 р.
Наукові праці в галузі еволюційної мор-
фології. Розробив теорію морфологічної ево-
люції та теорію ембріогенезу. Його досліджен-
ня з метамерії голови, походження парних
кінцівок хребетних тварин та еволюції ниж-
чих хребетних отримали світове визнання.
О.М. Сєвєрцов з'ясував шляхи та напрями біо-
логічного та морфо-фізіологічного прогресу і
регресу, створив вчення про типи філогенетич-
них змін органів, встановив основні напрями
біологічного прогресу: підвищення інтенсив-
ності життєдіяльності організму (ароморфоз);
пристосування до умов існування (ідіоадапта-
цію). Центральне місце в його дослідженнях
займала проблема взаємовідношення індиві-
дуального та історичного розвитку (біогенетич-
ний закон). Результати багаторічних досліджень
узагальнено ним у монографії «Морфологічні
закономірності еволюції» (1931, 1939).
Академік ВУАН (1925). У 1969 р. АН СРСР
засновано премію ім. О.М. Сєвєрцова за ви-
датні роботи в галузі еволюційної морфології.
О.М. Сєвєрцов
|