Наукова хроніка

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2016
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2016
Schriftenreihe:Наука та наукознавство
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132290
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Наукова хроніка // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 139-140. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-132290
record_format dspace
spelling irk-123456789-1322902018-04-16T03:02:46Z Наукова хроніка Хроніка наукового життя 2016 Article Наукова хроніка // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 139-140. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132290 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка наукового життя
Хроніка наукового життя
spellingShingle Хроніка наукового життя
Хроніка наукового життя
Наукова хроніка
Наука та наукознавство
format Article
title Наукова хроніка
title_short Наукова хроніка
title_full Наукова хроніка
title_fullStr Наукова хроніка
title_full_unstemmed Наукова хроніка
title_sort наукова хроніка
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate 2016
topic_facet Хроніка наукового життя
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132290
citation_txt Наукова хроніка // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 139-140. — укр.
series Наука та наукознавство
first_indexed 2025-07-09T17:17:20Z
last_indexed 2025-07-09T17:17:20Z
_version_ 1837190551859888128
fulltext 139ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 3 3 липня 2016 р. — У Китаї завершено бу- дівництво 500-метрового апертурного сфе- ричного телескопа, початок роботи якого заплановано на вересень 2016 р. 4 липня 2016 р. — Космічний апарат «Юнона», запущений НАСА у 2011 р., вий- шов на орбіту Юпітера. 18 липня 2016 р. — Проведено запуск автоматичного вантажного корабля SpaceX CRS-9 Dragon, повернувся на Землю 26 серп- ня 2016 р. Він доставив з Міжнародної кос- мічної станції для НАСА понад одну тону на- укових і технологічних зразків. 26 липня 2016 р. — Літак на сонячній енер- гії завершив першу навколосвітню подорож. 12 серпня 2016 р. — Дослідники з Копен- гагенського університету за допомогою раді- овуглецевого методу датування встановили, що ґренландська акула має найдовшу три- валість життя серед нині існуючих на Землі хребетних тварин. З 28 досліджених акул вік однієї самки оцінено в 300 років. 16 серпня 2016 р. — Китай успішно за- пустив перший в світі супутник квантово- го зв’язку. Апарат масою понад 600 кіло- грамів перебуватиме на синхронній орбіті висотою 500 кілометрів, період обертання навколо Землі становить 90 хвилин. Його місію «Квантові експерименти в космічно- му масштабі» розраховано на два роки. За допомогою «квантового супутника» вчені зможуть протестувати квантовий розподіл ключа між ним і наземними станціями та відпрацювати проведення захищених сеан- сів зв’язку між Пекіном і Урумчі. Супутник має забезпечити захищену від злому систему квантової комунікації. Дані, що передають- ся з супутника, неможливо перехопити або скопіювати, будь-яка спроба перехоплення призведе до їх саморуйнування. Також в ході місії буде досліджено механізм квантової за- плутаності і проведено тестову квантову те- лепортацію між наземною станцією в Тибеті і супутником. 17 серпня 2016 р. — Здійснив перший по- літ найбільший у світі гібридний дирижабль Airlander 10 (Великобританія). Його довжи- на 92 м (на 8 м довший за найбільший у світі літак Ан-224 «Мрія»). Апарат є поєднанням літака, гвинтокрила та наповненого гелієм дирижабля. Його вага становить 20 т. Ди- рижабль зможе підніматися на висоту 6 км, розганятися до швидкості 148 км/год., його корисний вантаж — близько 10 т, перебувати в повітрі зможе до п’яти діб. 29 серпня 2016 р. — на Гавайських остро- вах успішно завершено експеримент із симу- ляції життя на Марсі тривалістю один рік, в якому брало участь 6 осіб. 6 вересня 2016 р. — в Осло відбулося на- городження лауреатів премії Кавлі — однієї з найпрестижніших наукових нагород. Премію Перший політ дирижабля Airlander 10 140 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 3 Кавлі засновано 2007 р. американським муль- тимільйонером і меценатом норвезького похо- дження Фредом Кавлі (1927—2013). Він закін- чив Норвезький технологічний університет за спеціальністю «прикладна фізика», 1956 р. він переїхав до Америки, де 1958 р. заснував кор- порацію KavliCo, яка займалася розробкою і виробництвом приладів для авіації, космічних кораблів і автомобільних двигунів. В 2000 р. Ф. Кавлі продав корпорацію за 340 мільйонів доларів, в 2007 р. заснував премію за видат- ні досягнення в астрофізиці, нанотехнологіях і неврології. Співзасновниками її стали Фонд Кавлі, Норвезька академія наук і Міністер- ство освіти і науки Норвегії. Премія вручаєть- ся один раз на два роки, починаючи з 2008 р., і складає по 1 мільйону доларів на кожну з зазначених галузей, також кожному лауре- ату вручається золота медаль і диплом. Сам Ф. Кавлі позиціонував свою премію як альтер- нативу Нобелівській премії. В 2016 р. премію Ф. Кавлі з астрофізики отримали Р. Древер (Шотдандія), К. Торн і Р. Васс (США) «за пряму реєстрацію гравіта- ційних хвиль». 11 лютого 2016 р. оголошено про експериментальне відкриття гравітаці- йних хвиль колабораціями LIGO та VIRGO. Теоретично існування гравітаційних хвиль передбачено А. Ейнштейном в 1916 р. в рам- ках його загальної теорії відносності. В галузі нанотехнологій премію отри- мали Г. Бінніг і К. Гербер (Швейцарія) та К. Куейт (США) «за розробку та створення атомно-силового мікроскопа». Його побудо- вано в 1986 р. в лабораторії IBM в Цюріху (Швейцарія) як модифікацію скануючого тунельного мікроскопа. Атомно-силовий мікроскоп використовується для визначен- ня рельєфу поверхні від десятків ангстрем до атомарного. В галузі неврології лауреатами стали І. Мардер, М. Мерзенич і К. Шац (США) «за відкриття механізмів, які дозволяють завдяки отриманому досвіду і нейрональній активності ремоделювати мозкові функції». Вдалося до- вести, що мозок людини залишається «гнуч- ким» до кінця життя. Отримані людиною знання і життєвий досвід змінюють роботу нейронів головного мозку, механізми роботи якого постійно удосконалюються. Нижче наведено також лауреатів премії Ф. Кавлі за попередні роки. Астрофізика 2008 — М. Шмідт (Нідерланди), Д. Лін- ден-Белл (Англія) — за основний внесок у ро- зуміння природи квазарів. 2010 — Д. Нельсон, Д.-Р. Анджел (США), Р. Уілсон (Англія) — за внесок у розробку ве- летенських телескопів. 2012 — Д. Джуітт, Д. Лу, М. Браун (США) — за відкриття та описання поясу Койпера та його найбільших об’єктів. 2014 — А. Гут (США), А.Д. Лінде (Росія, США), О.О. Старобінський (Росія) — за піо- нерські роботи з теорії космічної інфляції. Нанотехнології 2008 — С. Іїдзіма (Японія) — за дослі- дження фізичних, хімічних та біологічних властивостей нульових і одновимірних нано- структур в галузі нейробіології. 2010 — Д. Ейглер, Н. Сімен (США) — за піонерські роботи в галузі хірургічного контр- олю окремих атомів і молекул ДНК. 2012 — М. Дреселльхаус (США) — за внесок у вивчення фононів, електрон-фононної взає- модії та теплопровідності в наноструктурах. 2014 — Ш. Хелль (Німеччина), Д. Пендрі (Англія) — за внесок у оптичні мікроскопію та іміджінг. Неврологія 2008 — С. Грільдер (Швеція), Т. Джеселл (Англія), П. Ракіч (США) — за відкриття функцій нейронних ланцюгів. 2010 — Р. Шеллер, Д. Ротман (США), Т. Зюдхоф (Німеччина) — за відкриття деяких ключових молекул, які допомагають комуні- кації нейронів. 2012 — К. Баргманн, Е. Грейбіл (США), В. Денк (Німеччина) — за роботи з виявлення ос- новних нейронних механізмів, що лежать в основі сприйняття інформації та прийняття рішень. 2014 — Б. Мілнер (Канада), Д. О’Кіф (Англія), М. Райхль (США) — за відкриття в мозку спеціалізованих мереж, які відповіда- ють за пам’ять і свідомість. 8 вересня 2016 — З космодрому у Флори- ді (США) здійснено запуск космічного апа- рата «OSIRIS-REx» для дослідження астеро- їда 101955 Бенну та отримання зразків його грунту. Середній діаметр Бенну дорівнює приблизно 500 м, період обертання навколо Сонця — 1,2 року. На думку НАСА, є одним з найнебезпечніших з відомих людині небес- них об’єктів. У 2135 році він наблизиться до Землі на відстань близько 300 тисяч км.