Наукова хроніка
Gespeichert in:
Datum: | 2016 |
---|---|
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2016
|
Schriftenreihe: | Наука та наукознавство |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132290 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Наукова хроніка // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 139-140. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-132290 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1322902018-04-16T03:02:46Z Наукова хроніка Хроніка наукового життя 2016 Article Наукова хроніка // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 139-140. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132290 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Наукова хроніка Наука та наукознавство |
format |
Article |
title |
Наукова хроніка |
title_short |
Наукова хроніка |
title_full |
Наукова хроніка |
title_fullStr |
Наукова хроніка |
title_full_unstemmed |
Наукова хроніка |
title_sort |
наукова хроніка |
publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
publishDate |
2016 |
topic_facet |
Хроніка наукового життя |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132290 |
citation_txt |
Наукова хроніка // Наука та наукознавство. — 2016. — № 3. — С. 139-140. — укр. |
series |
Наука та наукознавство |
first_indexed |
2025-07-09T17:17:20Z |
last_indexed |
2025-07-09T17:17:20Z |
_version_ |
1837190551859888128 |
fulltext |
139ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 3
3 липня 2016 р. — У Китаї завершено бу-
дівництво 500-метрового апертурного сфе-
ричного телескопа, початок роботи якого
заплановано на вересень 2016 р.
4 липня 2016 р. — Космічний апарат
«Юнона», запущений НАСА у 2011 р., вий-
шов на орбіту Юпітера.
18 липня 2016 р. — Проведено запуск
автоматичного вантажного корабля SpaceX
CRS-9 Dragon, повернувся на Землю 26 серп-
ня 2016 р. Він доставив з Міжнародної кос-
мічної станції для НАСА понад одну тону на-
укових і технологічних зразків.
26 липня 2016 р. — Літак на сонячній енер-
гії завершив першу навколосвітню подорож.
12 серпня 2016 р. — Дослідники з Копен-
гагенського університету за допомогою раді-
овуглецевого методу датування встановили,
що ґренландська акула має найдовшу три-
валість життя серед нині існуючих на Землі
хребетних тварин. З 28 досліджених акул вік
однієї самки оцінено в 300 років.
16 серпня 2016 р. — Китай успішно за-
пустив перший в світі супутник квантово-
го зв’язку. Апарат масою понад 600 кіло-
грамів перебуватиме на синхронній орбіті
висотою 500 кілометрів, період обертання
навколо Землі становить 90 хвилин. Його
місію «Квантові експерименти в космічно-
му масштабі» розраховано на два роки. За
допомогою «квантового супутника» вчені
зможуть протестувати квантовий розподіл
ключа між ним і наземними станціями та
відпрацювати проведення захищених сеан-
сів зв’язку між Пекіном і Урумчі. Супутник
має забезпечити захищену від злому систему
квантової комунікації. Дані, що передають-
ся з супутника, неможливо перехопити або
скопіювати, будь-яка спроба перехоплення
призведе до їх саморуйнування. Також в ході
місії буде досліджено механізм квантової за-
плутаності і проведено тестову квантову те-
лепортацію між наземною станцією в Тибеті
і супутником.
17 серпня 2016 р. — Здійснив перший по-
літ найбільший у світі гібридний дирижабль
Airlander 10 (Великобританія). Його довжи-
на 92 м (на 8 м довший за найбільший у світі
літак Ан-224 «Мрія»). Апарат є поєднанням
літака, гвинтокрила та наповненого гелієм
дирижабля. Його вага становить 20 т. Ди-
рижабль зможе підніматися на висоту 6 км,
розганятися до швидкості 148 км/год., його
корисний вантаж — близько 10 т, перебувати
в повітрі зможе до п’яти діб.
29 серпня 2016 р. — на Гавайських остро-
вах успішно завершено експеримент із симу-
ляції життя на Марсі тривалістю один рік, в
якому брало участь 6 осіб.
6 вересня 2016 р. — в Осло відбулося на-
городження лауреатів премії Кавлі — однієї з
найпрестижніших наукових нагород. Премію
Перший політ дирижабля Airlander 10
140 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 3
Кавлі засновано 2007 р. американським муль-
тимільйонером і меценатом норвезького похо-
дження Фредом Кавлі (1927—2013). Він закін-
чив Норвезький технологічний університет за
спеціальністю «прикладна фізика», 1956 р. він
переїхав до Америки, де 1958 р. заснував кор-
порацію KavliCo, яка займалася розробкою і
виробництвом приладів для авіації, космічних
кораблів і автомобільних двигунів. В 2000 р.
Ф. Кавлі продав корпорацію за 340 мільйонів
доларів, в 2007 р. заснував премію за видат-
ні досягнення в астрофізиці, нанотехнологіях
і неврології. Співзасновниками її стали Фонд
Кавлі, Норвезька академія наук і Міністер-
ство освіти і науки Норвегії. Премія вручаєть-
ся один раз на два роки, починаючи з 2008 р.,
і складає по 1 мільйону доларів на кожну з
зазначених галузей, також кожному лауре-
ату вручається золота медаль і диплом. Сам
Ф. Кавлі позиціонував свою премію як альтер-
нативу Нобелівській премії.
В 2016 р. премію Ф. Кавлі з астрофізики
отримали Р. Древер (Шотдандія), К. Торн і
Р. Васс (США) «за пряму реєстрацію гравіта-
ційних хвиль». 11 лютого 2016 р. оголошено
про експериментальне відкриття гравітаці-
йних хвиль колабораціями LIGO та VIRGO.
Теоретично існування гравітаційних хвиль
передбачено А. Ейнштейном в 1916 р. в рам-
ках його загальної теорії відносності.
В галузі нанотехнологій премію отри-
мали Г. Бінніг і К. Гербер (Швейцарія) та
К. Куейт (США) «за розробку та створення
атомно-силового мікроскопа». Його побудо-
вано в 1986 р. в лабораторії IBM в Цюріху
(Швейцарія) як модифікацію скануючого
тунельного мікроскопа. Атомно-силовий
мікроскоп використовується для визначен-
ня рельєфу поверхні від десятків ангстрем
до атомарного.
В галузі неврології лауреатами стали
І. Мардер, М. Мерзенич і К. Шац (США) «за
відкриття механізмів, які дозволяють завдяки
отриманому досвіду і нейрональній активності
ремоделювати мозкові функції». Вдалося до-
вести, що мозок людини залишається «гнуч-
ким» до кінця життя. Отримані людиною
знання і життєвий досвід змінюють роботу
нейронів головного мозку, механізми роботи
якого постійно удосконалюються.
Нижче наведено також лауреатів премії
Ф. Кавлі за попередні роки.
Астрофізика
2008 — М. Шмідт (Нідерланди), Д. Лін-
ден-Белл (Англія) — за основний внесок у ро-
зуміння природи квазарів.
2010 — Д. Нельсон, Д.-Р. Анджел (США),
Р. Уілсон (Англія) — за внесок у розробку ве-
летенських телескопів.
2012 — Д. Джуітт, Д. Лу, М. Браун
(США) — за відкриття та описання поясу
Койпера та його найбільших об’єктів.
2014 — А. Гут (США), А.Д. Лінде (Росія,
США), О.О. Старобінський (Росія) — за піо-
нерські роботи з теорії космічної інфляції.
Нанотехнології
2008 — С. Іїдзіма (Японія) — за дослі-
дження фізичних, хімічних та біологічних
властивостей нульових і одновимірних нано-
структур в галузі нейробіології.
2010 — Д. Ейглер, Н. Сімен (США) — за
піонерські роботи в галузі хірургічного контр-
олю окремих атомів і молекул ДНК.
2012 — М. Дреселльхаус (США) — за внесок
у вивчення фононів, електрон-фононної взає-
модії та теплопровідності в наноструктурах.
2014 — Ш. Хелль (Німеччина), Д. Пендрі
(Англія) — за внесок у оптичні мікроскопію
та іміджінг.
Неврологія
2008 — С. Грільдер (Швеція), Т. Джеселл
(Англія), П. Ракіч (США) — за відкриття
функцій нейронних ланцюгів.
2010 — Р. Шеллер, Д. Ротман (США),
Т. Зюдхоф (Німеччина) — за відкриття деяких
ключових молекул, які допомагають комуні-
кації нейронів.
2012 — К. Баргманн, Е. Грейбіл (США),
В. Денк (Німеччина) — за роботи з виявлення ос-
новних нейронних механізмів, що лежать в основі
сприйняття інформації та прийняття рішень.
2014 — Б. Мілнер (Канада), Д. О’Кіф
(Англія), М. Райхль (США) — за відкриття в
мозку спеціалізованих мереж, які відповіда-
ють за пам’ять і свідомість.
8 вересня 2016 — З космодрому у Флори-
ді (США) здійснено запуск космічного апа-
рата «OSIRIS-REx» для дослідження астеро-
їда 101955 Бенну та отримання зразків його
грунту. Середній діаметр Бенну дорівнює
приблизно 500 м, період обертання навколо
Сонця — 1,2 року. На думку НАСА, є одним
з найнебезпечніших з відомих людині небес-
них об’єктів. У 2135 році він наблизиться до
Землі на відстань близько 300 тисяч км.
|