Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки

Стаття є продовженням вивчення особливостей механізмів інтеграції України в соціально-економічне середовище ЄС, розглянутих у статті «Інноваційність української економіки в контексті європейської інтеграції»....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Головатюк, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2016
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132294
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки / В.М. Головатюк // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-15. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-132294
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1322942018-04-17T03:02:54Z Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки Головатюк, В.М. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Стаття є продовженням вивчення особливостей механізмів інтеграції України в соціально-економічне середовище ЄС, розглянутих у статті «Інноваційність української економіки в контексті європейської інтеграції». Статья является продолжением исследования особенностей механизмов интеграции Украины в социально-экономическую среду ЕС, рассмотренных в статье «Инновационность украинской экономики в контексте европейской интеграции». The article continues the study devoted to specifi cs of mechanisms for integration of Ukraine in the socioeconomic environment of EU, analyzed in the article “Innovativeness of the Ukrainian Economy in the Context of European Integration”. 2016 Article Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки / В.М. Головатюк // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-15. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132294 330.341.1(477) uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Головатюк, В.М. Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки Наука та наукознавство
description	Стаття є продовженням вивчення особливостей механізмів інтеграції України в соціально-економічне середовище ЄС, розглянутих у статті «Інноваційність української економіки в контексті європейської інтеграції».
format	Article
author	Головатюк, В.М.
author_facet	Головатюк, В.М.
author_sort	Головатюк, В.М.
title	Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки
title_short	Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки
title_full	Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки
title_fullStr	Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки
title_full_unstemmed	Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки
title_sort	трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132294
citation_txt	Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки / В.М. Головатюк // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-15. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT golovatûkvm transformacíâêvroíntegracíjnogopotencíalunacíonalʹnoíekonomíki
first_indexed	2025-07-09T17:17:44Z
last_indexed	2025-07-09T17:17:44Z
_version_	1837190581347942400
fulltext	ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 3 УДК 330.341.1(477) В. М. Головатюк Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки Постановка проблеми. В сучасному глобалізованому світі проблема інно- ваційного економічного розвитку стає дедалі вагомішою, особливо після світо- вої кризи 2008–2009 років. Інновацій- на модель економічного розвитку країн сьогодні неможлива без активної між- народної співпраці та інтеграції, оскіль- ки внутрішні ресурси вже не спроможні забезпечувати конкурентоспроможний розвиток національного науково-іннова- ційного потенціалу. З Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року пріорите- том національної політики є інтеграція в Європейський Союз. Вже на другий день після національного референдуму (1 грудня 1991 року) в Декларації Євро- пейських Співтовариств щодо України, в якому відмічено демократичний характер НАУКА ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ І СУСПІЛЬСТВА Інвестиційну привабливість інноваційної сфери української економіки порів ня но з країнами-членами ЄС досліджено за даними індексу глобальної конкурентоспромож- ності (GCI) (2009–2016 роки) та його фактор-складовими, а також сумарного іннова- ційного індексу (SII) Європейського інноваційного табло (2010–2014 роки). Хоча позиція України за інтегральним GCI та його фактор-складовими впродовж 2009–2016 років має тенденцію до покращення, економіка України виглядає досить скромно у порівнянні з економіками країн-членів ЄС за оцінками як GCI, так і SII. За інноваційністю економіки Україна знаходиться на далекій периферії від країн – інноваційних лідерів ЄС. Утім оцін- ки соціально-економічного середовища України за GCI з 2011 по 2016 рік повністю впису- вались у відповідні сегменти оцінок для країн-членів ЄС. Це означає, що Україна не може вважатись генератором непередбачуваних невизначеностей і загроз при її інтеграції в європейський соціально-економічний та науково-інноваційний простір і, відповідно, не створює умов для погіршення його інвестиційної привабливості. Дослідження доводить, що в контексті сучасного світового розвитку для соціально-економічного середовища України беззаперечною є необхідність формування нової парадигми науково-техноло- гічної та інноваційної політики, яка була б спрямована на сприяння інноваційно-творчій діяльності усіх верств населення та нарощування її соціальної маси. Стаття є продовженням вивчення особливостей механізмів інтеграції України в со- ціально-економічне середовище ЄС, розглянутих у статті «Інноваційність української економіки в контексті європейської інтеграції»1. Ключові слова: інноваційний розвиток, інвестиційна привабливість, науково-інно- ваційна політика, соціально-економічне середовище, глобальний індекс конкурентоспро- можності, фактор-складова, соціальний потенціал інноваційного розвитку. © В. М. Головатюк, 2016 1 Головатюк В. М. Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції / В. М. Головатюк / Наука та наукознавство. – 2015. – № 4. – C. 3–15. 4 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 4 В. М. Головатюк Всеукраїнського референдуму, пролунав «заклик до України підтримувати з ЄС відкритий і конструктивний діалог, спря- мований на забезпечення виконання всіх колишніх зобов’язань Союзу РСР» [1]. Послідовність влади у реалізації оз- наченої політики обумовила схвалення Верховною Радою України 2 липня 1993 року «Основних напрямів зовнішньої політики України» [2]. В цьому доку- менті, у розвиток принципових поло- жень, визначених Актом проголошення незалежності України, наголошено, що саме «розбудова стосунків із західноєв- ропейськими державами створить умови для відновлення давніх політичних, еко- номічних, культурних, духовних зв’язків України з європейською цивілізацією, прискорення демократизації, проведен- ня ринкових реформ та оздоровлення національної економіки», а перспектив- ною метою є повне членство України в Європейському Співтоваристві. У цьому контексті важливо розгля- нути особливості розвитку науково-ін- новаційного потенціалу української економіки та економік ЄС у спільному соціально-економічному вимірі, щоб на цій основі оптимізувати механізми інтеграції України в європейське со- ціально-економічне середовище, адапту- вавши відповідним чином національну інноваційну політику. Державна інноваційна політика Украї- ни має враховувати ключові прагнення європейської спільноти, задекларовані стратегією ЄС «Європа 2020» та програ- мою «Горизонт – 2020». Серед них, зокре- ма, визначено прагнення зробити Європу більш привабливою для наукової діяль- ності й інвестування у наукові досліджен- ня та інновації, що відповідає ініціативі ЄС щодо створення Інноваційного Союзу [3]. Таким чином, логічно було б розглянути проблему розвитку науково-інноваційної сфери української економіки та економік ЄС у контексті концепції інвестиційної привабливості. Аналіз зарубіжних [4; 5] та вітчизня- них [6; 7] публікацій показує, що про- блема інвестиційної привабливості ін- новаційної сфери продовжує залишатись актуальною для всебічного вивчення та осмислення її ролі в сучасних умовах економічного розвитку. Метою дослідження є вивчення осо- бливостей інвестиційної привабливості інноваційної сфери української еко- номіки в контексті інноваційного ро- звитку економік країн-членів ЄС на су- часному етапі. Результати дослідження. Соціаль- но-економічним умовам інноваційного розвитку української економіки постій- но приділялась увага влади ще з перших років незалежності [8; 9]. Утім рівень інноваційності та конкурентоспромож- ності української економіки суттєво по- ступається рівню інноваційного розвитку провідних європейських та інших країн. Про це, зокрема, засвідчують розрахунки індексу глобальної конкурентоспромож- ності (Global Competitiveness Index, GCI) країн світу, які виконуються Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) [10]. За іншими методологіями оцінюван- ня конкурентоспроможності країн світу українська економіка також не серед лідерів. Наприклад, за рейтингом кон- курентоспроможності країн світу, який розраховується Інститутом менеджмен- ту (Institute of Management Development, Лозанна, Швейцарія), Україна в 2016 році посіла 59 місце із 61 можливих, на- бравши 46,512 бала зі 100 можливих [11]. Цей показник краще, ніж у 2015 році, на 4,526 бала і на одну позицію. У 2015 році у цьому рейтингу Україна посідала 60 місце із 61 можливих, набравши 41,986 бала також зі 100 можливих. У аналогіч- ному рейтингу 2014 року Україна мала кращі позиції, ніж у 2016 році – 49 пози- цію із 60 можливих з 50,872 балами зі 100 можливих. Вибір даних ВЕФ для аналізу ін- новаційності української економіки та економік країн-членів ЄС обумовлений декількома аспектами. По-перше, за методологією ВЕФ GCI вимірює конкурентоспроможність країни в залежності від рівня інновацій- ності її економіки, оцінюваної субіндек- сом «фактори розвитку та інноваційного потенціалу», який має різний ваговий ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 5 ТРАНСФОРМАЦІЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ коефіцієнт в залежності від стадій ро- звитку економіки. По-друге, конкурентоспроможність та інноваційність національної еко- номіки визначаються й тими трансфор- маційними процесами, що відбуваються в суспільстві під впливом «відносно не- залежних і водночас системно пов’яза- них одна з одною макрохарактеристик», а саме рівня його «людського потенціалу, якості соціально-групової структури та ефективності інституціональної систе- ми» [12, с. 13], соціального потенціалу інноваційного економічного розвит- ку [13; 14; 15; 16], що враховується мето- дологією ВЕФ. На думку Т. І. Заславської та В. О. Ядо- ва, «конкурентоспроможність фундамен- тально залежить від спроможності су- спільств до адекватної відповіді на не сподівані виклики самого різного типу – природні, політичні, економіч- ні, соціальні тощо. <…> Прагнення до підвищення своєї конкурентоспромож- ності рівною мірою характеризує розви- ток суспільств, які поступово модернізу- ються, так і суспільств, які переживають глибоку трансформацію, системну зміну базових характеристик, що призводить, в кінцевому підсумку, до зміни їх соціаль- ної природи» [12, с. 12]. Сучасний цивілізаційний поступ національних суспільств насамперед обумовлюється притаманним їм рівнем соціально-інноваційної активності різ- них груп населення. За методологією GCI означений феномен реалізується в тому, що всі досліджувані країни кла- сифікуються на 5 груп залежно від стадій інноваційного розвитку. З 2012 року українська економіка класифікуєть- ся у третій групі (друга стадія розвитку) країн, орієнтованих на ефективність. До неї входять економіки, ВВП яких на душу населення знаходиться у сегменті 3000–8999 дол. США (ваговий коефі- цієнт субіндексу «фактори розвитку та інноваційного потенціалу» – 10%). По-третє, як вважають М. Портер, Д. Сакс та Д. МакАртур [17], інструмен- тарій GCI створює можливості для удо- сконалення макроекономічної та іннова- ційної політики національних економік, забезпечуючи їм у такий спосіб високі темпи безперервного економічного зро- стання. Це досягається «дослідженням того, якою мірою GCI сприяє екстрапо- ляції в майбутнє моделі зростання в не- давньому минулому» [18, с. 35]. За даними ВЕФ 2015–2016 рр. Украї- на за інтегральним GCI мала 79 ранг зі 140 країн (4,03 бала із 7 можливих) (табл. 1). За субіндексом «фактори розвитку та інноваційного потенціалу», за яким без- посередньо оцінюється інноваційність економік світу, Україна мала значно кра- щу оцінку – 72 ранг (3,55 бала). Зміни рейтингу України в GCI за 2015–2016 рр. у порівнянні з попередніми роками наве- дено в табл. 2. Як видно з табл. 2, у порівнянні з попереднім рейтингом 2014–2015 ро- ків, в якому Україна посідала 76 місце із 144 країн (4,14 бала), позиції україн- ської економіки дещо погіршились (на 3 пункти). Проте за субіндексом «фактори розвитку та інноваційного потенціалу» Україна має кращі позиції, ніж у 2014– 2015 роках – 72 місце (покращення на 20 пунктів) з 3,55 балами (покращення на 0,14 пункта). У порівнянні з рейтин- гом 2013–2016 років ранг України за GCI покращився на 5 пунктів, а бальна оцінка погіршилась на 0,02 пункта. Водночас за субіндексом «фактори розвитку та інно- ваційного потенціалу» ранг покращився на 23 пункти, а бальна оцінка – на 0,18 пункта. Таким чином, можна вважати, що впродовж останнього трьохрічного періоду характерною була тенденція до покращення інноваційної привабливос- ті соціально-економічного середовища України. Аналіз динаміки змін GCI України впродовж 2011–2016 років показує, що його бальна оцінка покращилась на 0,03 пункта (з 4,0 до 4,03 бала). За цей самий період покращився на 3 пункти і ранг України за GCI (з 82 до 79 рангу). Тому можна вважати, що загальна тенденція GCI для України свідчить про покращен- ня інноваційно-інвестиційної привабли- вості соціально-економічного середови- ща української економіки. 6 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 4 В. М. Головатюк Т аб ли ця 1 Д ин ам ік а ре йт ин гу У кр аї ни в ін де кс і г ло ба ль но ї к он ку ре нт ос пр ом ож но ст і ( ф ак то р- ск ла до ві ), 2 00 9– 20 16 р р. Д ж ер ел о: р оз ро бл ен о ав то ро м за [1 9] М о н іт о р и н г 2 0 0 9 – 2 0 1 0 2 0 1 0 – 2 0 1 1 2 0 1 1 – 2 0 1 2 2 0 1 2 – 2 0 1 3 2 0 1 3 – 2 0 1 4 2 0 1 4 – 2 0 1 5 2 0 1 5 – 2 0 1 6 П о к аз н и к и , р о к и Ранг Бал Ранг Бал Ранг Бал Ранг Бал Ранг Бал Ранг Бал Ранг Бал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 0 1 1 1 2 1 3 1 4 1 5 Ч и сл о к р аї н 1 3 3 1 3 9 1 4 2 1 4 4 1 4 8 1 4 4 1 4 0 G C I 8 2 3 ,9 5 8 9 3 ,9 0 8 2 4 ,0 0 7 3 4 ,1 4 8 4 4 ,0 5 7 6 4 ,1 4 7 9 4 ,0 3 I. С у б ін д ек с «б аз о в і в и м о ги » 9 4 3 ,9 6 1 0 2 3 ,9 2 9 8 4 ,1 8 7 9 4 ,3 5 9 1 4 ,2 7 8 7 4 ,3 6 1 0 1 4 ,0 8 1 . Ін ст и ту ц ії 1 2 0 3 ,1 0 1 3 4 2 ,9 6 1 3 1 2 ,9 8 1 3 2 3 ,1 3 1 3 7 2 ,9 9 1 3 0 2 ,9 8 1 3 0 3 ,0 7 2 . Ін ф р ас тр у к ту р а 7 8 3 ,3 9 6 8 3 ,8 3 7 1 3 ,8 7 6 5 4 ,1 0 6 8 4 ,0 7 6 8 4 ,1 6 6 9 4 ,0 7 3 . М ак р о ек о н о м іч н е се р ед о в и щ е 1 0 6 3 ,9 6 1 3 2 3 ,2 1 1 2 4 ,2 1 9 0 4 ,4 1 0 7 4 ,2 1 0 5 4 ,1 4 1 3 4 3 ,1 2 4 . О хо р о н а зд о р о в ’я т а п о ч ат к о в а о св іт а 6 8 5 ,4 1 6 7 5 ,7 7 4 5 ,6 4 6 2 5 ,7 8 6 2 5 ,8 4 4 3 6 ,1 4 4 5 6 ,0 6 II . С у б ін д ек с «п ід си л ю в ач і еф ек ти в н о ст і» 6 8 4 ,0 5 7 2 3 ,9 8 7 4 4 6 5 4 ,1 1 7 1 4 ,0 1 6 7 4 ,1 1 6 5 4 ,0 9 5 . В и щ а о св іт а та п р о ф ес ій н а п ід го то в к а 4 6 4 ,3 8 4 6 4 ,6 1 5 1 4 ,5 8 4 7 4 ,7 4 3 4 ,7 5 4 0 4 ,9 3 3 4 5 ,0 3 6 . Е ф ек ти в н іс ть р и н к у т о в ар ів 1 0 9 3 ,7 4 1 2 9 3 ,5 3 1 2 9 3 ,5 8 1 1 7 3 ,8 2 1 2 4 3 ,8 1 1 1 2 3 ,9 9 1 0 6 4 ,0 2 7 . Е ф ек ти в н іс ть р и н к у п р ац і 4 9 4 ,5 7 5 4 4 ,5 4 6 1 4 ,4 4 6 2 4 ,4 4 8 4 4 ,1 8 8 0 4 ,1 2 5 6 4 ,3 3 8 . Р ів ен ь р о зв и тк у ф ін ан со в о го р и н к у 1 0 6 3 ,5 6 1 1 9 3 ,3 1 1 1 6 3 ,3 9 1 1 4 3 ,5 2 1 1 7 3 ,4 6 1 0 7 3 ,5 4 1 2 1 3 ,1 8 9 . Т ех н о л о гі ч н а го то в н іс ть 8 0 3 ,3 7 8 3 3 ,3 7 8 2 3 ,4 7 8 1 3 ,6 9 4 3 ,2 8 8 5 3 ,5 8 6 3 ,4 5 1 0 . Р о зм ір р и н к у 2 9 4 ,6 7 3 8 4 ,5 3 3 8 4 ,5 4 3 8 4 ,6 3 8 4 ,6 3 8 4 ,5 8 4 5 4 ,5 4 II I. С у б ін д ек с «ф ак то р и р о зв и тк у т а ін н о в а- ц ій н о го п о те н ц іа л у » 8 0 3 ,4 2 8 8 3 ,3 9 3 3 ,2 9 7 9 3 ,4 3 9 5 3 ,3 6 9 2 3 ,4 1 7 2 3 ,5 5 1 1 . Р ів ен ь р о зв и тк у б із н ес у 9 1 3 ,6 3 1 0 0 3 ,4 8 1 0 3 3 ,4 8 9 1 3 ,7 9 7 3 ,6 8 9 9 3 ,6 6 9 1 3 ,7 0 1 2 . Ін н о в ац ії 6 2 3 ,2 1 6 3 3 ,1 1 7 4 3 ,1 1 7 1 3 ,1 6 9 3 3 ,0 3 8 1 3 ,1 6 5 4 3 ,4 1 ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 7 ТРАНСФОРМАЦІЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Т аб ли ця 2 Р ей ти нг У кр аї ни в ін де кс і г ло ба ль но ї к он ку ре нт ос пр ом ож но ст і, 2 01 5– 20 16 р р. у п ор ів ня нн і з п оп ер ед ні м и ро ка м и (ф ак то р- ск ла до ві ) Д ж ер ел о: р оз ро бл ен о ав то ро м за [1 9] М о н іт о р и н г 1 5 – 1 6 /1 4 – 1 5 к р ащ е/ гі р ш е 1 5 – 1 6 /1 3 – 1 4 к р ащ е/ гі р ш е 1 5 – 1 6 /1 2 – 1 3 к р ащ е/ гі р ш е 1 5 – 1 6 /1 1 – 1 2 к р ащ е/ гі р ш е 1 5 – 1 6 /1 0 – 1 1 к р ащ е/ гі р ш е 1 5 – 1 6 /0 9 – 1 0 к р ащ е/ гі р ш е П о к аз н и к и , р о к и Ранг Бал Ранг Бал Ранг Бал Ранг Бал Ранг Бал Ранг Бал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 0 1 1 1 2 1 3 Ін д ек с G C I -3 -0 ,1 1 5 -0 ,0 2 -6 -0 ,1 1 3 0 ,0 3 1 0 0 ,1 3 3 0 ,0 8 І. С уб ін д ек с «б аз о ві в и м о ги » -1 4 -0 ,2 8 -1 0 -0 ,1 9 -2 2 -0 ,2 7 -3 -0 ,1 0 1 0 ,1 6 -7 0 ,1 2 1. І н ст и ту ц ії 0 0 ,0 9 7 0 ,0 8 2 -0 ,0 6 1 0 ,0 9 4 0 ,1 1 -1 0 -0 ,0 3 2 . І н ф р ас тр ук ту р а -1 -0 ,0 9 -1 0 ,0 0 -4 -0 ,0 3 2 0 ,2 0 -1 0 ,2 4 9 0 ,6 8 3. М ак р о ек о н о м іч н е се р ед о ви щ е -2 9 -1 ,0 2 -2 7 -1 ,0 8 -4 4 -1 ,2 8 -2 2 -1 ,0 9 -2 -0 ,0 8 -2 8 -0 ,8 4 4 . О хо р о н а зд о р о в’ я т а п о ч ат к о ва о св іт а -2 -0 ,0 8 1 7 0 ,2 2 1 7 0 ,2 8 2 9 0 ,4 2 2 2 0 ,3 6 2 3 0 ,6 5 ІІ . С уб ін д ек с «п ід си л ю ва ч і е ф ек ти вн о ст і» 2 -0 ,0 2 6 0 ,0 8 0 -0 ,0 2 9 0 ,0 9 7 0 ,1 1 3 0 ,0 4 5 . В и щ а о св іт а та п р о ф ес ій н а п ід го то вк а 6 0 ,1 0 9 0 ,2 8 1 3 0 ,3 3 1 7 0 ,4 5 1 2 0 ,4 2 1 2 0 ,6 5 6. Е ф ек ти вн іс ть р и н к у то ва р ів 6 0 ,0 3 1 8 0 ,2 1 1 1 0 ,2 0 2 3 0 ,4 4 2 3 0 ,4 9 3 0 ,2 8 7. Е ф ек ти вн іс ть р и н к у п р ац і 2 4 0 ,2 1 2 8 0 ,1 5 6 -0 ,1 1 5 -0 ,1 1 -2 -0 ,2 1 -7 -0 ,2 4 8. Р ів ен ь р о зв и тк у ф ін ан со во го р и н к у -1 4 -0 ,3 6 -4 -0 ,2 8 -7 -0 ,3 4 -5 -0 ,2 1 -2 -0 ,1 3 -1 5 -0 ,3 8 9. Т ех н о л о гі ч н а го то вн іс ть -1 -0 ,0 5 8 0 ,1 7 -5 -0 ,1 5 -4 -0 ,0 2 -3 0 ,0 8 -6 0 ,0 8 10 . Р о зм ір р и н к у -7 -0 ,0 4 -7 -0 ,0 6 -7 -0 ,0 6 -7 0 ,0 0 -7 0 ,0 1 -1 6 -0 ,1 3 II I. С уб ін д ек с «ф ак то р и р о зв и тк у та і н н о ва ц ій н о го п о те н ц іа л у» 2 0 0 ,1 4 2 3 0 ,1 9 7 0 ,1 2 2 1 0 ,2 6 1 6 0 ,2 5 8 0 ,1 3 11 . Р ів ен ь р о зв и тк у б із н ес у 8 0 ,0 4 6 0 ,0 2 0 0 ,0 0 1 2 0 ,2 2 9 0 ,2 2 0 0 ,0 7 12 . І н н о ва ц ії 2 7 0 ,2 5 3 9 0 ,3 8 1 7 0 ,2 5 2 0 0 ,3 0 9 0 ,3 0 8 0 ,2 0 8 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 4 В. М. Головатюк Загалом аналіз даних п’ятирічного періоду з 2011 по 2016 рік засвідчує, що привабливість соціально-економічно- го середовища України покращилась за більшістю оцінок фактор-складових GCI, як за рангом, так і за балами. Од- ночасно за величиною рангу і за баль- ною оцінкою вона погіршилася лише за трьома із 12 фактор-складових GCI. Так, за «макроекономічним середовищем» ранг погіршився на 22 пункти, за «рів- нем розвитку фінансового ринку» – на 5 пунктів, «технологічною готовністю» економіки – на 4 пункти. Бальні оцін- ки погіршилися за «макроекономічним середовищем» на 1,09 пункта, за «рівнем розвитку фінансового ринку» – на 0,21 пункта, за «технологічною готовністю» економіки – на 0,02 пункта. За фактор-складовою «розмір рин- ку» ранг покращився на 7 пунктів, а бальна оцінка залишилась без змін. І лише за фактор-складовою «ефектив- ність ринку праці» ранг покращився на 5 пунктів, а бальна оцінка погіршилася на 0,11 пункта. Слід звернути увагу на таку мето- дологічну особливість GCI: погіршен- ня оцінок фактор-складової за рангом (балами) не означає одночасного погір- шення за нею і бальних оцінок (рангу), хоча і не виключає таку можливість. Це певною мірою ускладнює виявлення загальної тенденції динаміки змін со- ціально-економічного середовища за цими факторами. Тим не менше, при порівнянні даних GCI у короткостроковому періоді (да- них 2015–2016 років з даними 2014–2015 років) можна виявити ту ж саму особли- вість, що була характерною для п’яти- річного періоду. Вона полягає в тому, що одночасно, як за величиною рангу, так і бальними оцінками, погіршилися 6 із 12 оцінок фактор-складових GCI. Тобто число таких фактор-складових не пере- вищує 50% загального їх числа. Що стосується субіндексу «фактори розвитку та інноваційного потенціалу», то у 2015–2016 роках порівняно з 2014– 2015 роками ранг за ним покращився на 20 пунктів, а відповідна бальна оцінка – на 0,14 пункту. Для середньострокового періоду (2015–2016 – 2011–2012) також є характерним покращення означеного субіндексу: його ранг покращився на 21 пункт, а бальна оцінка – на 0,26 пункта. Характерним є покращення оцінок і для фактор-складових субіндексу «фак- тори розвитку та інноваційного потен- ціалу». Так, у короткостроковому періоді ранг фактор-складової «рівень розвитку бізнесу» покращився на 8 пунктів (баль- на оцінка покращилася на 0,04 пункта), а ранг фактор-складової «інновації» – на 27 пунктів (бальна оцінка покращилася на 0,25 пункта). У середньостроковому періоді ранг фактор-складової «рівень розвитку бізнесу» покращився на 12 пунктів (бальна оцінка покращилася на 0,22 пункта), а ранг фактор-складової «інновації» – на 20 пунктів (бальна оцін- ка покращилася на 0,30 пункта). Враховуючи особливості динаміки оцінок 12 фактор-складових GCI у ко- роткостроковому періоді (порівняння даних 2015–2016 років з даними 2014– 2015 років) та середньостроковому пері- оді (порівняння даних 2015–2016 років з даними 2011–2012 років), можна припу- стити, що енергія української економіки останніми роками була спрямована хоча і на малопомітну, але все-таки тенденцію до поліпшення інноваційно-інвестицій- ної привабливості й, відповідно, конку- рентоспроможності. Аналогічна тенден- ція характерна й для субіндексу «фактори розвитку та інноваційного потенціалу». У цьому контексті доцільно звернути увагу на те, що як у короткостроковому, так і у середньостроковому періоді погір- шувалися оцінки «технологічної готовно- сті» української економіки. Це свідчить, що науково-інноваційна сфера України є малоефективною й малопривабливою, а тому слабко сприяє покращенню ін- новаційно-інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища за цією ознакою. За таких умов навіть ге- ографічно близьке розташування Укра- їни до економічно розвинених країн не створює повною мірою того зиску від можливого «абсорбування» капіталу та технологій багатих економік, який міг ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 9 ТРАНСФОРМАЦІЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ би впливати на зростання інноваційного потенціалу національної економіки, бо не відбувається достатньо ефективного накопичення ресурсів людського капі- талу та соціального потенціалу іннова- ційного економічного розвитку. Вони, у свою чергу, мають вирішальне значення для стимулювання технологічних й орга- нізаційних інновацій, які сприяють дов- гостроковому економічному зростанню. Загалом привабливість соціаль- но-економічного середовища України за оцінками GCI суттєво поступаєть- ся провідним економікам світу. Так, до першої десятки світових технологічних лідерів у рейтингу 2015–2016 років, як і 2014–2015 років, увійшли одні й ті ж самі країни: Швейцарія (5,76 і 5,70 бала за ін- тегральним GCI (1 ранг); 5,78 (1 ранг) і 5,74 (1 ранг) бала за субіндексом «фак- тори розвитку та інноваційного потен- ціалу»); Сінгапур (відповідно, 5,68 і 5,65 бала; 5,19 (11 ранг) і 5,13 (11 ранг) бала); США (5,61 і 5,54 бала; 5,59 (4 ранг) і 5,54 (5 ранг) бала); Німеччина (5,53 і 5,49 (5 ранг) бала; 5,61 (3 ранг) і 5,56 (4 ранг) бала); Нідерланди (5,50 і 5,45 (8 ранг) бала; 5,46 (6 ранг) і 5,41 (6 ранг) бала); Японія (5,47 і 5,47 бала; 5,66 (2 ранг) і 5,68 (2 ранг) бала); Гонконг (5,46 і 5,46 бала; 4,80 (23 ранг) і 4,75 (23 ранг) бала); Фінляндія (5,45 і 5,50 (4 ранг) бала; 5,50 (5 ранг) і 5,57 (3 ранг) бала); Швеція (5,43 і 5,41 (10 ранг) бала; 5,45 (7 ранг) і 5,38 (7 ранг) бала); Великобританія (5,43 і 5,41 (9 ранг) бала; 5,28 (9 ранг) і 5,21 (8 ранг) бала). За класифікацією ВЕФ усі вони є інноваційно-орієнтованими еко- номіками. Серед означених 10 країн – техноло- гічних лідерів, 8 економічно розвинених економік та 2 країни, що розвивають- ся (класифікація Світового банку [20]). П’ять із них є країнами-членами ЄС: Фінляндія, Німеччина та Швеція – лі- дери інновацій за класифікацією Євро- пейського інноваційного табло, Нідер- ланди та Великобританія – інноваційні послідовники [21]. Наведене засвідчує, що оцінки української економіки, як загалом за GCI, так і за субіндексом «фактори розвитку та інноваційного по- тенціалу», все ще відповідають далекій периферії від світових технологічних лі- дерів. Водночас європейський політикум надає вагоме значення інтеграційним соціально-економічним можливостям України. Зокрема, за оцінками Р. Про- ді, Україна, маючи населення з високим рівнем освіти, досвідчених інженерів програмного забезпечення, висококвалі- фікованих промислових робітників, а та- кож інформаційні та високотехнологічні галузі, спроможна допомогти Європі пе- ретворитися на світовий інформаційний центр знань [22]. Підсумовуючи аналіз даних GCI упродовж 2009–2016 років, можна пе- реконатися, що соціально-економічне середовище України має тенденцію до покращення інноваційно-інвестиційної привабливості, але все ще залишається інноваційно-периферійним стосовно економічно-розвинених європейських економік. З погляду на це євроінтеграцій- на політика України має ґрунтуватися на результатах ретельного вивчення відмін- ностей між факторами, що обумовлюють привабливість соціально-економічного середовища України і країн-членів ЄС, для виявлення на цій основі можливих невизначеностей та загроз на шляху єв- роінтеграційного поступу України. Аналізуючи динаміку GCI країн ЄС та України впродовж 2012–2016 років з урахуванням того, що українська еко- номіка за методологією ВЕФ з 2012 року класифікується у групі країн, орієнтова- них на ефективність (третя група, друга стадія розвитку), можна пересвідчитись, що впродовж цього періоду серед кра- їн-членів ЄС завжди була принаймні одна економіка, рейтинг якої був нижче, ніж в України: за даними GCI 2012–2013 років ниж- чий рейтинг, ніж в України (73 ранг, 4,14 бала), мали Румунія (78 ранг, 4,07 бала), Хорватія (81 ранг, 4,04 бала) та Греція (96 ранг, 3,86 бала); за даними 2013–2014 років нижчий рейтинг, ніж в України (84 ранг, 4,05 бала), був лише у Греції (91 ранг, 3,93 бала); за даними 2014–2015 років нижчий, ніж в України (76 ранг, 4,14 бала), рейтинг 10 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 4 В. М. Головатюк мали дві економіки – Хорватії (77-й ранг, 4,13 бала) та Греції (81-й ранг, 4,04 бала); за даними 2015/2016 років нижчий рейтинг, ніж в України (79 ранг, 4,03 бала), знову був лише у Греції (81 ранг, 4,02 бала). Слід також зазначити, що загалом сегмент оцінок GCI усіх країн-членів ЄС упродовж середньострокового пе- ріоду (2011–2016 роки) мав тенденцію до звуження при зростанні середнього рівня інноваційності (табл. 3): ранги 2011–2012 років знаходились в діапазо- ні від 3 до 90 (середній ранг 38,4), бальні оцінки – в межах від 5,61 до 3,92 бала (середній бал 4,69); ранги 2015–2016 ро- ків знаходились в діапазоні від 4 до 81 (середній ранг 36,4), бальні оцінки – в межах від 5,53 до 4,02 бала (середній бал 4,75). Тобто оцінки привабливості соці- ально-економічного середовища ЄС по- ліпшувались. Водночас оцінки соціаль- но-економічного середовища України вписувались в межі оцінок останнього. Таблиця 3 ЄС–28 і Україна: динаміка індексу глобальної конкурентоспроможності (2011–2016 рр.) та сумарного інноваційного індексу (2010–2014 рр.) Джерело: розроблено автором за [19; 21] ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 11 ТРАНСФОРМАЦІЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Простежити динаміку впливу Укра- їни на рівень диференціації країн-чле- нів ЄС за оцінками GCI в означений період можна, якщо класифікувати 28 країн-членів ЄС та Україну у статис- тично однорідні групи одночасно за двома параметрами: рангом (Rgci) у загальному списку країн і величиною бальної оцінки. З урахуванням особливостей варіації застосовуваних оцінок методологія гру- пування базується на авторському під- ході, в якому, по-перше, виконуються умови графічного методу класифікації В. Плюти [23, с. 33], по-друге, ранги та бальні оцінки у межах однієї групи країн не виходять за межі довірчого інтервалу. За даними GCI 2015–2016 та 2011– 2012 років було виділено по 13 груп кра- їн (табл. 3), у межах яких ранги та бальні оцінки країн не виходять за довірчий ін- тервал ā±σ (Україна класифікується у 13 групі, найгірші оцінки). З табл. 3 видно, що впродовж означеного періоду іденти- фікація соціально-економічного середо- вища ЄС за числом статистично одно- рідних груп країн, які можна виділити за рангом та бальною оцінкою інтеграль- ного GCI, не змінилася. З одного боку, це свідчить, що Україна не погіршує диференціацію ЄС за рівнем конкурен- тоспроможності. З іншого, враховуючи зменшення сегментів рангів та бальних оцінок країн, це є ознакою достатньо по- вільного вирівнювання країн-членів ЄС за цим показником і формування більш однорідного конкурентоспроможного європейського середовища. Якщо здійснити класифікацію кра- їн-членів ЄС і України за тією ж методо- логічною процедурою, але збільшивши довірчий інтервал до ā±2σ, тенденція до зростання однорідності європейського соціально-економічного середовища за рівнем конкурентоспроможності просте- жується значно чіткіше. Так, за даними GCI 2011–2012 ро- ків європейське соціально-економічне середовище ідентифікується чотирма статистично однорідними групами кра- їн (у порядку зростання рангу GCI та зменшення бальної оцінки, що можна простежити за табл. 3): перша група (5 країн) – Швеція, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Данія; друга група (6 кра- їн) – Великобританія, Бельгія, Франція, Австрія, Люксембург, Ірландія; третя група (16 країн) – Естонія, Іспанія, Че- хія, Польща, Італія, Литва, Португалія, Кіпр, Угорщина, Мальта, Словенія, Лат- вія, Словаччина, Болгарія, Румунія, Хор- ватія; четверта група (1 країна) – Греція. За рангом та бальною оцінкою GCI Україна потрапляє до третьої групи кра- їн, довірчий інтервал якої за рангами визначається сегментом 82,4–23,0, а за бальними оцінками – 4,66–4,02. За даними GCI 2015–2016 років єв- ропейське соціально-економічне се- редовище ідентифікується лише двома статистично однорідними групами кра- їн: перша група (11 країн) – Німеччина, Нідерланди, Фінляндія, Швеція, Вели- кобританія, Данія, Бельгія, Люксембург, Франція, Австрія, Ірландія; друга гру- па (17 країн) – Естонія, Чехія, Іспанія, Литва, Португалія, Польща, Італія, Лат- вія, Мальта, Румунія, Болгарія, Слове- нія, Угорщина, Кіпр, Словаччина, Хор- ватія, Греція. За цією класифікацією Україна по- трапляє до другої групи країн, довірчий інтервал якої за рангами визначається сегментом 82,5–19,0, а за бальними оцін- ками – 4,79–3,99. Слід також звернути увагу, що асиме- трія рангів GCI країн ЄС (розраховується як відношення найбільшого рангу GCI до найменшого: maxi/minj, i,j=1,2,…,n) за означений період зменшилась з 30,0 разів до 20,3 раза (на 32,3%). Асиметрія бальних оцінок зменшилась з 1,43 до 1,38 раза (на 3,5%). Отже, аналіз даних ВЕФ доводить, що оцінки соціально-економічного се- редовища України за величиною GCI з 2011 по 2016 рік повністю вписувались у відповідні сегменти оцінок для кра- їн-членів ЄС (табл. 3). Тому є підстави вважати, що на тлі загальної тенденції до покращення однорідності європейського соціально-економічного середовища за рівнем конкурентоспроможності Украї- на не може вважатись генератором непе- 12 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 4 В. М. Головатюк редбачуваних соціально-економічних та суспільно-політичних невизначеностей і загроз при її інтеграції в європейський соціально-економічний та науково-інно- ваційний простір і, відповідно, не ство- рює несприятливих умов для погіршення його інвестиційної привабливості. Інноваційними лідерами (найвищий рівень інноваційності) у цей період за оцінками сумарного інноваційного ін- дексу (SII) Європейського інноваційного табло [21] (табл. 3, дані GCI 2011–2016 ро- ків відповідають даним SII 2010–2014 ро- ків) були ті ж самі країни: Швеція, Данія, Німеччина, Фінляндія. Причому рівень інноваційності країн цієї групи зріс лише у Данії – з 0,697 до 0,736 бала. У реш- ти країн він знизився або залишився без змін. Однак зростання SII Данії обумо- вило зростання середнього рівня іннова- ційності означеної групи країн з 0,705 до 0,707 бала (на 0,3%). Її однорідність за SII також покращилася: асиметрія SII змен- шилась з 1,121 до 1,095 раза (на 2,4%). Група країн – інноваційних послі- довників (друга група за рівнем інно- ваційності) за означений період змен- шилась з 10 до 8 країн. Кіпр та Естонія потрапили в групу помірних новаторів. А середній рівень інноваційності цієї групи країн зріс із 0,563 до 0,610 бала (на 8,3%). Покращилася також її однорідність: аси- метрія SII зменшилась із 1,332 до 1,212 раза (на 9,0%). Група країн – помірних новаторів (третя група за рівнем інноваційності) зросла з 10 до 13 країн. Окрім Кіпру та Естонії вона доповнилась ще й Литвою, яка до цього класифікувалась як скром- ний новатор. Середній рівень інновацій- ності означеної групи країн зріс із 0,371 до 0,385 бала (на 3,8%), а однорідність погіршилась: асиметрія SII зросла з 1,360 до 1,728 раза (на 27,1%). Група країн – скромних новаторів (четверта група за рівнем інноваційності) зменшилась з 4 до 3 (Латвія, Болгарія, Ру- мунія). Середній рівень інноваційності означеної групи країн зменшився з 0,246 до 0,235 бала (на 4,5%). Однорідність та- кож погіршилась: асиметрія SII зросла з 1,067 до 1,333 раза (на 25,0%). Загалом інноваційність соціально- еко номічного середовища країн-членів ЄС упродовж 2010–2014 років за оцін- ками SII зросла з 0,543 до 0,555 бала (на 2,2%). Водночас привертає увагу та об- ставина, що при загальному зростанні ін- новаційності економік країн-членів ЄС їх диференціація за цим показником та- кож зростає: асиметрія SII зросла з 3,172 до 3,627 раза (на 14,3%). Отже, впродовж середньостроково- го періоду (2010–2014 роки) найгірші показники інноваційного розвитку були характерні для країн ЄС, що класифіку- ються як скромні новатори. В цій групі країн погіршились і середній рівень ін- новаційності економік, і однорідність. Група країн – інноваційних лідерів та- кож не змогла забезпечити суттєве на- рощування інноваційних можливостей за означений період, але її однорідність певною мірою покращилася. Таким чи- ном, нарощування інноваційного по- тенціалу ЄС відбулося в основному за рахунок країн – інноваційних послідов- ників та помірних новаторів (21 країна). А на зростання ж диференціації кра- їн-членів ЄС за рівнем інноваційного розвитку вплинули помірні та скромні новатори (16 країн). Слід зазначити, що поки Україна не входить до списку країн, для яких розра- ховується SII Європейського інновацій- ного табло. Але враховуючи суттєву ко- реляцію між бальними оцінками GCI та SII (для GCI 2015–2016 років та SII 2014 року коефіцієнт кореляції Спірмена до- рівнював 0,814, Пірсона – 0,872; для GCI 2011–2012 років та SII 2010 року, відпо- відно, 0,808 та 0,896; критична величина коефіцієнта кореляції Спірмена складає 0,375, Пірсона – 0,48), можна припусти- ти, що інноваційність соціально-еко- номічного середовища України в дослі- джуваний період вписувалась в сегмент оцінок інноваційності соціально-еконо- мічного середовища країн-членів ЄС і за Європейським інноваційним табло. На підставі класифікації країн ЄС та України у статистично однорідні гру- пи (табл. 3) можна припустити, що в Єв- ропейському інноваційному табло Укра- ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 13 ТРАНСФОРМАЦІЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ їна знаходитиметься у списку скромних новаторів. Таке припущення підтверджу- ється, зокрема, дослідженнями І. Ю. Єго- рова [24, с. 90], згідно з якими SII у 2014 році для України був кращим, ніж для Болгарії. Отже, за оцінками Європейського інноваційного табло розвиток соціаль- но-інноваційних процесів в сучасній Україні не створює тих невизначеностей, які б сприяли непередбачуваному погір- шенню інноваційно-інвестиційної при- вабливості європейського соціально-е- кономічного середовища при інтеграції України в його науково-інноваційний простір. Висновки. Аналіз даних GCI за 2009–2016 роки дає підстави вважати, що соціально-економічне середовище України має тенденцію до покращення інноваційно-інвестиційної привабли- вості, однак воно все ще залишається інноваційно-периферійним стосовно економічно розвинених європейських економік. Враховуючи ж сучасні тен- денції європейської науково-техно- логічної та інноваційної політики до нарощування соціального потенціалу інноваційного розвитку шляхом залу- чення кваліфікованих фахівців з інших країн, зрозуміло, що без удосконален- ня національної науково-технологіч- ної та інноваційної політики Україна і надалі залишатиметься інноваційно- периферій ною. Такий ризик, зокрема, обумовлюєть- ся тим, що науково-технологічна та ін- новаційна політика ЄС безперервно продукує нові виклики для науково-ін- новаційного потенціалу української еко- номіки. Так, у травні 2016 року Європей- ським парламентом було схвалено нові узгоджені правила в’їзду і перебування на території ЄС громадян, які приїжджа- ють з країн, що не входять в ЄС, з метою навчання та проведення досліджень. Ці правила покликані спростити процедуру в’їзду і поліпшити умови перебування в ЄС для інтернів, волонтерів, студентів і дослідників усього світу. Нові правила, які стосуються лише студентів та дослід- ників, забезпечують: - студентам і дослідникам – право протягом як мінімум дев’яти місяців піс- ля закінчення навчання або дослідження перебувати на території ЄС для пошуку роботи або започаткування бізнесу, за умови корисності їх навичок для Європи; - студентам і дослідникам – право більш вільного переміщення по тери- торії ЄС. У перспективі їм немає необ- хідності подавати документи для отри- мання візи, необхідно лише повідомити державу-члена ЄС, куди вони планують приїхати (наприклад, при обміні на один семестр). Більше того, дослідники мати- муть можливість пересуватися по тери- торії ЄС впродовж більш тривалого тер- міну, ніж це допустимо зараз; - дослідникам – право привезти з со- бою членів сім’ї, які, в свою чергу, отри- мують право працювати під час перебу- вання в Європі; - студентам – право працювати як мінімум 15 годин на тиждень. Держави-члени ЄС мають два роки на приведення своїх законодавств у від- повідність до цих положень [25]. Євроінтеграційні прагнення України обумовлюють необхідність більш ретель- ного вивчення сутнісних ознак прива- бливості соціально-економічного сере- довища країн-членів ЄС та формування на цій основі державної науково-техно- логічної та інноваційної політики, спро- можної упереджувати можливі виник- нення певних невизначеностей та загроз на євро інтеграційному шляху. Дослідження також доводить, що в контексті сучасного світового розвит- ку та інноваційної периферійності віт- чизняної економіки беззаперечною для України є необхідність формування но- вої парадигми науково-технологічної та інноваційної політики, яка була б спря- мована на сприяння інноваційно-твор- чої діяльності усіх верств населення та нарощування її соціальної маси. 1. Декларація ЄС щодо України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/ delegations/ukraine/eu_ukraine/chronology/index_uk.htm . 14 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 4 В. М. Головатюк 2. Про основні напрями зовнішньої політики України : постанова Верховної Ради України [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3360-12 . 3. Communication from the Commission Europe 2020: A Strategy for Smart, Sustainable and Inclusive growth [Electronic Resource]. – Access mode: http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%20EN%20 BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf . 4. OECD Science, Technology and Industry Outlook 2014 [Electronic Resource]. – Access mode: http:// ifuturo.org/documentacion/Science%20Technology%20and%20Industry%20Outlook%202014.pdf. 5. Золотарева А. Ф. Актуальные проблемы формирования и развития инновационной экономики РФ / Золотарева А. Ф., Савина М. В., Степанов А. А., Степанов И. А. – М. : АМА-ПРЕСС, 2010. – 228 с. 6. Інноваційна Україна 2020 : національна доповідь / За заг. ред. В. М. Гейця та ін. ; НАН України. – К., 2015. – 336 с. 7. Федулова Л. І. Технологічна політика: глобальний контекст та українська практика : монографія / Л. І. Федулова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. – 844 с. 8. Про створення Державного інноваційного фонду : постанова Кабінету Міністрів України вiд 18.02.1992 № 77 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ndipzir.org.ua/ 9. Про інноваційну діяльність : закон України від 4 липня 2002 р. № 40-IV / ВВР України, 2002, № 36, ст. 266 / остання редакція від 05.12.2012 р. 10. Global Competitiveness Report 2015–16 [Electronic Resource]. – Access mode: http://www3.wefo- rum.org/gcr . 11. The 2016 IMD World Competitiveness Scoreboard [Electronic Resource]. – Access mode: https://www. imd.org/uupload/imd.website/wcc/scoreboard.pdf . 12. Заславская Т. И. Социальные трансформации в России в эпоху глобальных изменений / Т. И. Заславская, В. А. Ядов // Социологический журнал. – 2008. – № 4. – С. 8–22. 13. Abramovitz M. Two Centuries of American Macroeconomic Growth. From Exploitation of Resource Abundance to Knowledge-Driven Development [Electronic Resource] / M. Abramovitz, Р. David. – Access mode: http://www.merit.unu.edu/publications/rmpdf/1994/rm1994-027.pdf . 14. Temple J. Social Capability and Economic Growth / J. Temple, P. Johnson // The Quarterly Journal of Economics. – 1998. – Vol. 113. – No. 3 – P. 965–990. 15. Fagerberg J. The Role of “Capabilities” in Development: Why Some Countries Manage to Catch up While Others Stay Poor [Electronic Resource] / J. Fagerberg, M. Srholec. – Access mode: http://www.dime- eu.org/fi les/active/0/WP2007_8Fagerberg.pdf. 16. Социальный потенциал инновационного развития экономии: украинские реалии / Под ред. академика НАН Украины В. М. Вороны, д. соц. н. Т. О. Петрушиной. – К. : Институт социологии НАН Украины, 2014. – 353 с. 17. Porter M. E. Executive Summary: Competitiveness and Stages of Economic Development [Electronic Resource] / M. E. Porter, J. D. Sachs, J. W. McArthur. – Access mode: http://www.weforum.org/pdf/Gcr/ GCR_01_02_Executive_Summary.pdf . 18. McArthur J. W. The Growth Competitiveness Index: Measuring Technological Advancement and Stag- es of Development [Electronic Resource] / J. W. McArthur, J. D. Sachs. – Access mode: http://earth.colum- bia.edu/sitefi les/fi le/Sachs%20Writing/2002/WorldEconomicForum_2001-2002_GlobalCompetitiveness- Report2001-2002_GrowthCompetitivenessIndex.pdf 19. Global Competitiveness Report 2009–16 [Electronic Resource]. – Access mode: www.weforum.org/ gcr . 20. World Investment Report 2014 [Electronic Resource]. – Access mode: http://unctad.org/en/Publication- sLibrary/wir2014_en.pdf . 21. Innovation Union Scoreboard 2015 [Electronic Resource]. – Access mode: http://ec.europa.eu/growth/ industry/innovation/facts-fi gures/scoreboards/index_en.htm . 22. Prodi R. EU should Welcome Ukraine as a Partner for Europe’s Own Good [Electronic Resource] / R. Prodi. – Access mode: http://www.csmonitor.com/Commentary/Opinion/2013/0402/EU-should-wel- come-Ukraine-as-a-partner-for-Europe-s-own-good . ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 15 ТРАНСФОРМАЦІЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 23. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: методы таксономии и факторного анализа / В. Плюта ; пер. с пол. В. В. Иванова ; науч. ред. В. М. Жуковской. – М., 1980. – 151 с. 24. Єгоров І. Ю. Інноваційне табло ЄС та визначення місця у ньому України / І. Ю. Єгоров // Вісник НАН України. – 2016. – № 5. – С. 87–91. 25. New Rules to Attract non-EU Students, Researchers and Interns to the EU [Electronic Resource] / Euro- pean Parliament. – Access mode: http://www.europarl.europa.eu/news/en/news-room/20160504IPR25749 /New-rules-to-attract-non-EU-students-researchers-and-interns-to-the-EU. Одержано 24.08.2016 В. М. Головатюк Трансформация евроинтеграционного потенциала национальной экономики Инвестиционная привлекательность инновационной сферы украинской экономики в сравнении со странами-членами ЕС исследована по данным индекса глобальной конкурентоспособности (GCI) (2009–2016 годы) и его фактор-составляющим, а также суммарного инновационного индекса (SII) Европейского инновационного табло (2010–2014 годы). Хотя позиция Украины по интегральному GCI и его фактор-составляющим в течение 2009–2016 годов имеет тенденцию к улучшению, эко- номика Украина выглядит достаточно скромно в сравнении с экономиками стран-членов ЕС по оценкам как GCI, так и SII. Украина по инновационности экономики находится на далекой пе- риферии от стран – инновационных лидеров ЕС. Однако оценки социально-экономической среды Украины по GCI с 2011 по 2016 год полностью вписывались в соответствующие сегменты оценок для стран-членов ЕС. Это означает, что Украина не может считаться непредвиденным гене- ратором неопределенностей и угроз при ее интеграции в европейское социально-экономическое и научно-инновационное пространство и, следовательно, не создает условий для ухудшения его ин- вестиционной привлекательности. Исследование показывает, что в контексте современного ми- рового развития для социально-экономической среды Украины бесспорной является необходимость формирования новой парадигмы научно-технологической и инновационной политики, которая была бы направлена на содействие инновационно-творческой деятельности всех слоев населения и нара- щивание ее социальной массы. Статья является продолжением исследования особенностей механизмов интеграции Украины в социально-экономическую среду ЕС, рассмотренных в статье «Инновационность украинской эко- номики в контексте европейской интеграции». Ключевые слова: инновационное развитие, инвестиционная привлекательность, научно-инно- вационная политика, социально-экономическая среда, глобальный индекс конкурентоспособности, фактор-составляющая, социальный потенциал инновационного развития.

Трансформація євроінтеграційного потенціалу національної економіки

Репозитарії

Схожі ресурси