Ювілеї
Gespeichert in:
Datum: | 2016 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2016
|
Schriftenreihe: | Наука та наукознавство |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132311 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Ювілеї / І.Ю. Мушкало // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 120-121. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-132311 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1323112018-04-17T03:03:13Z Ювілеї Мушкало, І.Ю. Хроніка наукового життя 2016 Article Ювілеї / І.Ю. Мушкало // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 120-121. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132311 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Мушкало, І.Ю. Ювілеї Наука та наукознавство |
format |
Article |
author |
Мушкало, І.Ю. |
author_facet |
Мушкало, І.Ю. |
author_sort |
Мушкало, І.Ю. |
title |
Ювілеї |
title_short |
Ювілеї |
title_full |
Ювілеї |
title_fullStr |
Ювілеї |
title_full_unstemmed |
Ювілеї |
title_sort |
ювілеї |
publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
publishDate |
2016 |
topic_facet |
Хроніка наукового життя |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132311 |
citation_txt |
Ювілеї / І.Ю. Мушкало // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 120-121. — укр. |
series |
Наука та наукознавство |
work_keys_str_mv |
AT muškaloíû ûvíleí |
first_indexed |
2025-07-09T17:19:38Z |
last_indexed |
2025-07-09T17:19:38Z |
_version_ |
1837190695377436672 |
fulltext |
120 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 3
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
Нобелівську премію з хімії отримали
Ж. Соваж (Франція), Ф. Стоддарт (Шотлан-
дія, США), Б. Ферінга (Нідерланди) «за проек-
тування та синтез молекулярних машин».
Вченими синтезовано молекули з контро-
льованими рухами («молекулярні двигуни»). Ці
сполуки можуть стати основою для нових ма-
теріалів, датчиків, систем зберігання енергії. «З
точки зору розвитку науки, молекулярні двигуни
нині на такому ж етапі, що й електричний дви-
гун в 1830-ті роки. Тоді вчені показали роботу
кривошипних механізмів і кілець, не знаючи,
що це приведе до створення потягів, пральних
машин, вентиляторів і кухонних комбайнів», –
зазначає Нобелівській комітет.
Ю. І. Мушкало
Д. К. Заболотний
(150 років від дня народження)
Заболотний Данило
Кирилович – видатний вче-
ний-медик, мікробіолог і
епідеміолог, академік ВУАН
(1922) та її президент у
1928–1929 рр. Народився 28
грудня 1866 р. у с. Чоботар-
ка Подільської губернії (нині
с. Заболотне Вінницької об-
ласті) в селянській родині.
Закінчив фізико-математич-
ний факультет Новоросійсь-
кого університету в Одесі (1891) та медичний факуль-
тет Київського університету (1894). У 1894–1895 рр.
Д. К. Заболотний, працюючи лікарем-епідеміологом у
Подільській губернії, організував бактеріологічну лабо-
раторію в Кам’янці-Подільському. В 1895–1897 – лікар
Київського військового шпиталю. В 1897 р. виїхав до
Бомбею у складі експедиції під керівництвом професора
В. К. Високовича для вивчення епідемії чуми в Індії та
у містах Аравійського півострова. Того ж року на запро-
шення І. І. Мечникова прибув до Пастерівського інститу-
ту в Парижі для оброблення експедиційного матеріалу.
В 1898 р. в Монголії керував експедицією з вивчення ен-
демічних вогнищ чуми, 1898–1928 – професор Жіночого
медичного інституту в Петербурзі (згодом 1-й Ленін-
градський медінститут), де організував та очолив першу
в Російській імперії кафедру медичної мікробіології,
учасник низки наукових експедицій, пов’язаних зі спала-
хами чуми та інших хвороб. Також з 1903 р. працював
у Інституті експериментальної медицини в Петербурзі, у
якому 1906 р. був призначений завідувачем лабораторії
експериментальної сифілідології. В 1920–1923 – ректор
Одеської медичної академії (згодом Одеський медичний
інститут), де створив кафедри епідеміології та мікробіо-
логії. У 1923–1928 – завідувач кафедри мікробіології та
епідеміології Військово-медичної академії в Ленінграді.
В зв’язку з обранням президентом Всеукраїнської ака-
демії наук Д. К. Заболотний 1928 р. переїздить до Києва,
з 1929 – директор створеного за його ініціативою Інсти-
туту мікробіології (зараз Інститут мікробіології та віру-
сології ім. Д. К. Заболотного НАН України). Помер після
тяжкої хвороби 15 грудня 1929 р. в Києві, похований у
с. Чоботарка, де створено його музей.
Наукові праці присвячені вивченню чуми, холери,
сифілісу. Докладно дослідив збудника та переносників
чуми, працював над виготовленням протичумних вак-
цин і сироваток. Один із засновників вітчизняної епі-
деміології та Міжнародного товариства мікробіологів,
створив наукову школу. Як президент ВУАН Д. К. За-
болотний намагався посилити зв’язок науки з практи-
кою, при ньому організовано низку інститутів, значно
поповнився склад ВУАН.
Д. К. Заболотний – академік АН СРСР (1929). Пре-
зидією НАН України засновано премію імені Д. К. За-
болотного. Його ім’я присвоєно Інституту мікробіології
та вірусології НАН України.
І. Ю. Мушкало
М. Ф. Мельников-Разведенков
(150 років від дня народження)
Мельников-Разведенков
Микола Федотович – україн-
ський патологоанатом, ака-
демік ВУАН (1927). Народив-
ся 24 грудня 1866 р. у станиці
Усть-Медведицька (зараз
м. Серафимович Волгоград.
обл., Росія). Закінчив медич-
ний факультеті Московського
університету в 1889 р., де за-
лишився на кафедрі патологічної анатомії помічником
прозектора, захистив докторську дисертацію «Про
штучну несприйнятливість до сибірської виразки»
(1895), з 1896 – приват-доцент кафедри. У 1898–1900
перебував у закордонному відрядженні. У 1902–1920 –
професор кафедри патологічної анатомії Харківського
університету. Один із організаторів створення Кубан-
ського медичного інституту в Краснодарі (1920), його
ректор, водночас завідувач кафедри патологічної ана-
томії та судової медицини (1920–1925). Повернувся
1925 р. до Харкова, де став директором заснованого
ним Українського патолого-анатомічного інституту
Нобелівські премії 2016 року в галузі
фундаментальних наук
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 121
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
М.М. Паламарчук
(100 років від дня народження)
Паламарчук Максим
Мартинович – учений-еко-
номіст, академік НАН України
(1973). Народився 22 жовтня
1916 р. у с. Воробіївка (зараз
Полонський р-н Хмельниць-
кої обл.). В 1939 р. закінчив
геолого-географічний факуль-
тет Київського університету.
Учасник Великої Вітчизняної
війни. У 1946–1962 рр. працював у Львівському тор-
гово-економічному інституті, захистив кандидатську
(1951) та докторську (1959) дисертації, в 1953–1962 –
завідувач кафедри цього інституту. У 1962–1964 – заві-
дувач відділу, 1967–1969 – голова Ради по вивченню
продуктивних сил України АН УРСР. У 1965–1967 –
заступник директора Інституту геологічних наук АН
УРСР. Ради по вивченню продуктивних сил України
АН УРСР, 1970–1987 – завідувач відділу, з 1987 – рад-
ник при дирекції Інституту географії АН України. По-
мер 26 лютого 2000 р.
Досліджував виробничо-територіальні комплекси і те-
риторіальні сили України. Під його керівництвом розробле-
но «Схеми розвитку і розміщення продуктивних сил УРСР
до 1980 р.», видано перший в Україні «Атлас природних
умов і природних ресурсів УРСР» (1978), у якому узагаль-
нено матеріали досліджень природних ресурсів України за
50 років. Розробляв методики визначення економічного рів-
ня господарства областей України. Автор багатьох наукових
праць та підручника з економічної географії.
М. М. Паламарчук – заслужений діяч науки
України (1976), лауреат Державної премії України
(1993). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст.
(1996), також орденами та медалями СРСР.
Ю. І. Мушкало
Конференція істориків науки і техніки
29 вересня – 1 жовтня 2016 року в приміщенні
Державного політехнічного музею при НТТУ «КПІ»
ім. І. Сікорського відбулася 15-та Всеукраїнська нау-
кова конференція «Актуальні питання історії науки і
техніки». Її організаторами виступили Центр пам’ят-
кознавства НАН України та Українського товариства
охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), Ін-
ститут досліджень науково-технічного потенціалу та
історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України, Асоціа-
ція працівників музеїв технічного профілю, Націо-
нальний технічний університет України «Київський
політехнічний інститут» ім. І. Сікорського, Державний
політехнічний музей при НТТУ «КПІ».
Пленарне засідання відкрив голова оргкоміте-
ту, президент Асоціації працівників музеїв техніч-
ного профілю, провідний науковий співробітник
Центру пам’яткознавства, професор Л. О. Гріффен.
З привітанням виступив проректор КПІ з наукової
роботи академік НАН України М. Ю. Ільченко який
зазначив, що проведення таких конференцій має важ-
ливе значення в нашій складній суспільно-економіч-
ній ситуації, і побажав усім учасникам конференції
плідної роботи.
Конференцію відвідали 53 представника нау-
ковців, інженерів, істориків науки і техніки з різних
регіонів України – Миколаєва, Львова, Харкова, Пол-
тави, Житомира, Ніжина, Києва та інших. Серед при-
сутніх були 12 докторів і 16 кандидатів наук.
Другого дня відбулося засідання об’єднаної сек-
ції істориків науки і техніки, на якому заслухано 14
доповідей. Серед доповідей слід відзначити висту-
пи доктора фізико-математичних наук, професора
В. А. Шендеровського, доктора історичних наук,
професора В. С. Савчука, кандидата історич них наук
Н. Г. Анєнкової, кандидата історичних наук С. С. Тка-
ченко, а також С. Ю. Карамаша, Н. І. Семенюк,
В. В. Кобзаря, С. Філіпчука, В. В. Татарчука.
По завершенні конференції завідувач відділом
Державного політехнічного музею В. В. Татарчук
провів екскурсію, під час якої ознайомив учасників
конференції з експозицією музею, натурними експона-
тами, з історією створення і функціонування Київсько-
го політехнічного інституту.
Наступну конференцію істориків науки і техніки
планується присвятити 120-річчю від дня народження
Ю.В. Кондратюка.
(1925–1930). З 1930 – завідувач патоморфологічного
відділу Українського інституту експериментальної ме-
дицини у Харкові. Помер 20 грудня 1937 р.
Наукові дослідження присвячені вивченню сибір-
ки, ехінококозу, вузликового періартеріїту, морфології
алергічних процесів, невропатології, історії патоло-
гічної анатомії. Розробив методи бальзамування, ав-
тор багатьох наукових праць, серед яких «Практичний
курс патологічної гістології» (1909), «Посібник до
практичного курсу патологічної гістології» (1916),
«Актиномікоз центральної нервової системи» (1930),
«Патоморфологія алергічних процесів» (1936). Ор-
ганізатор Українського товариства патологів (1926).
І. Ю. Мушкало
В. О. Константинов,
кандидат технічних наук, відповідальний секретар Оргкомітету,
старший науковий співробітник Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
|