Інститут на все життя
Рецензія на книгу: Кундиев Ю. Институт сквозь призму эпох. – К.: Авіценна, 2015. – 352 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Наука та наукознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132313 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інститут на все життя / В.І. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 122-124. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-132313 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1323132018-04-17T03:03:14Z Інститут на все життя Онопрієнко, В.І. Рецензії Рецензія на книгу: Кундиев Ю. Институт сквозь призму эпох. – К.: Авіценна, 2015. – 352 с. 2016 Article Інститут на все життя / В.І. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 122-124. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132313 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Онопрієнко, В.І. Інститут на все життя Наука та наукознавство |
| description |
Рецензія на книгу: Кундиев Ю. Институт сквозь призму эпох. – К.: Авіценна, 2015. – 352 с. |
| format |
Article |
| author |
Онопрієнко, В.І. |
| author_facet |
Онопрієнко, В.І. |
| author_sort |
Онопрієнко, В.І. |
| title |
Інститут на все життя |
| title_short |
Інститут на все життя |
| title_full |
Інститут на все життя |
| title_fullStr |
Інститут на все життя |
| title_full_unstemmed |
Інститут на все життя |
| title_sort |
інститут на все життя |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132313 |
| citation_txt |
Інститут на все життя / В.І. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 122-124. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT onopríênkoví ínstitutnavsežittâ |
| first_indexed |
2025-07-09T17:19:50Z |
| last_indexed |
2025-07-09T17:19:50Z |
| _version_ |
1837190707232636928 |
| fulltext |
122 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 4
Автор книги Юрій Ілліч Кундієв – нау-
ковець, відомий не лише в Києві та Україні,
а й у світі. Він – академік НАН України та
Академії медичних наук України, доктор
медичних наук, член-кореспондент Росій-
ської академії медичних наук, почесний
член Чехословацького медичного това-
риства ім. Я. Е. Пуркіне, віце-президент
Академії медичних наук України, директор
Інституту медицини праці АМН України.
Його книга саме про цей інститут, в
якому він працює більш 60 років, практич-
но усе життя. Інститут також не пересічний
і заслуговує розповіді про його історію та
людей.
Київський інститут гігієни праці та
профзахворювань було створено на базі
лабораторії гігієни праці Київського окрз-
дороввідділу в 1928 році. Під цією назвою
інститут існував до 1992 року. В 1992 році,
у зв’язку з актуалізацією завдань у справі
охорони здоров’я працездатного насе-
лення України, необхідністю вивчення не
тільки професійної, а й виробничо обу-
мовленої захворюваності, його було пе-
рейменовано в Інститут медицини праці.
В інституті працюють 272 співробітника, з
них 14 докторів та 42 кандидата наук, 1 ака-
демік та 1 член-кореспондент НАН Украї-
ни, вони ж є академіками АМН України, та
1 член-кореспондент РАМН.
Інститут має клінічну базу (80 ліжок),
що дозволяє щорічно проводити обсте-
ження та лікування до 2000 хворих на
професійні хвороби. У поліклінічному
відділенні щорічно отримують високо-
кваліфіковану допомогу понад 4500 хво-
рих. На базі клініки інституту працює
профпатологічний центр України, який
здійснює методичне керівництво клініка-
ми профзахворювань профільних НДІ та
відділеннями професійних захворювань
обласних лікарень, впровадження у прак-
тику нових методів діагностики та лікуван-
ня професійних хвороб.
В інституті щорічно виконується 40–
50 науково-дослідницьких робіт, у тому
числі за державними програмами, за кон-
курсами АМН та НАН України, а також за
міжнародними грантами, контрактами з
науковими установами інших країн.
В інституті створена та функціонує су-
часна експериментально-технічна база для
проведення наукових досліджень – вивчен-
ня дії промислових аерозолів, визначення
мікрокількостей токсичних речовин, елек-
тромагнітних випромінювань оптичного
діапазону, шуму та вібрації; функціонує
унікальний зварювально-затруювальний
комплекс для токсиколого-гігієнічних до-
сліджень нових зварювальних матеріалів,
унікальне обладнання для диференційної
діагностики променевої катаракти.
Інститут здійснює комплексне вико-
нання досліджень з рядом установ тех-
нічного та біологічного профілю НАН
України, установами медичного про-
філю – АМН та МОЗ України, кафедрами
медичних вузів, а також науковими за-
кладами деяких зарубіжних країн (Росія,
США, Бельгія, Польща).
РЕЦЕНЗІЇ
Інститут на все життя
Кундиев Ю. Институт сквозь призму эпох. – К.: Авіценна, 2015. – 352 с.
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 123
РЕЦЕНЗІЇ
Інститут постійно розширює міжна-
родні зв’язки з Всесвітньою організацією
охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнарод-
ною організацією праці. З 1973 року на базі
інституту створено Центр гігієни праці в
сільському господарстві, що співпрацює
з ВООЗ. Регулярно проводяться міжре-
гіональні семінари з питань гігієни праці
в сільському господарстві, професійної
захворюваності, застосування пестицидів
у сучасних умовах для країн СНД, Азії,
Африки, Латинської Америки та Європи.
Інститут проводить дослідження за трьо-
ма проектами Глобальної програми ВООЗ
із гігієни праці. В результаті міжнародно-
го наукового співробітництва розробле-
но уніфіковані гігієнічні стандарти, єдині
методичні підходи до оцінки технологій,
обладнання, хімічних речовин; вдоскона-
лено методи раннього виявлення неспри-
ятливого впливу шкідливих виробничих
факторів. В останні роки в інституті вико-
нано ряд пріоритетних наукових розробок,
що мають важливе значення як для теоре-
тичної, так і практичної медицини.
На основі експериментальних та
клініко-гігієнічних досліджень встанов-
лено нові закономірності матеріальної ку-
муляції важких металів в організмі експе-
риментальних тварин; уточнено імунні та
біохімічні механізми порушень гомеостазу
при формуванні ізольованих свинцевої,
кадмієвої, марганцевої та свинцево-кад-
мієвої інтоксикацій; отримано нові дані
щодо тлумачення понять «норма», «перед-
патологія», експериментально-теоретичне
обґрунтування понять «первинна», «вто-
ринна» адаптація, «резерв адаптації» при дії
важких металів; доведено наявність гене-
тично обумовленої індивідуальної чутли-
вості організму людини до впливу сполук
свинцю та запропоновано імуногенетичні
маркери для їх визначення; створено ма-
тематичні моделі кількісного визначення
проникності хімічних речовин крізь шкіру
за фізико-хімічними властивостями та от-
римано докази доцільності їх використан-
ня для оцінки ризику надходження пести-
цидів крізь шкіру до організму працюючих
в контакті з ними; досліджено особливості
механізмів формування працездатності та
стану здоров’я у осіб операторських про-
фесій в різних галузях народного госпо-
дарства під впливом виробничих чинників
в умовах підвищеного психоемоційного
напруження; встановлено роль рівня акти-
вації центральної нервової та серцево-су-
динної систем та формування аритмічних
типів добових ритмів працездатності в
адаптації операторів до змінного характеру
праці.
На основі епідеміологічних досліджень
отримано пріоритетні дані щодо наукового
обґрунтування критеріїв ризику розвитку
професійних захворювань у працюючих у
вугільній промисловості, машинобудуван-
ні та сільському господарстві України (зо-
крема пневмоконіозу, вібраційної хвороби,
професійної приглухуватості); встанов-
лено, що репродуктивне здоров’я жінок,
які працюють в сільському господарстві
України, за період з 1980 по 1999 рік значно
погіршилося, встановлено ймовірну коре-
ляційну залежність розвитку захворювань
жіночої статевої сфери від стану довкілля,
умов праці, побутового навантаження та
віку жінки. На основі отриманих даних ро-
зроблено рекомендації щодо поліпшення
медичного обслуговування жінок, які жи-
вуть і працюють в сільській місцевості; на
основі аналізу міжнародного досвіду з про-
блеми професійного раку розроблено нау-
ково-методичні основи оцінки умов праці
як факторів ризику онкозахворювань та
рекомендації з вдосконалення системи ви-
явлення та реєстрації професійних онкоза-
хворювань в Україні.
На вибірці з понад 10 000 обстеже-
них ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС
було апробовано та підтверджено гіпотезу
про залежність виникнення та важкості
перебігу катаракти від дози опромінення,
що дозволило розробити нову методику
епідеміологічного офтальмологічного об-
стеження працюючих, які зазнають впливу
іонізуючої радіації.
Результати наукових досліджень інсти-
туту активно впроваджуються в практику.
На базі наукових розробок та узагальнен-
ня міжнародного досвіду створено основи
державного санітарного законодавства в
галузі гігієни та фізіології праці.
В монографії історичні події подані
автором не тільки з точки зору загальної
характеристики, а й через призму окремих
постатей, що працювали в інституті у від-
повідні періоди історії. Безумовно, автору
потрібно було віддати значну частку своєї
души, щоб зберегти і вшанувати пам’ять
тих, хто залишив наукову, духовну і чисто
людську спадщину для працюючих нині в
дарунок нащадкам.
124 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 4
Розділ «Страницы истории институ-
та» присв’ячений періоду становлення
інституту. Він позначений, з одного боку,
розбудовою його матеріальної бази, роз-
робленням методології та методик дослід-
ження, професіоналізацією дослідників,
з іншого – репресіями щодо науковців.
Розділ побудований на оригінальних доку-
ментальних свідоцтвах.
Не менш цікаві матеріали представлені
у розділах, присвячених 1930-м рокам, пе-
редвоєнним, післявоєнним рокам, періоду
перебудови. Особливий інтерес викликає
«Дело врачей» – цей факт відомий в історії,
але цікаво почути про це від безпосеред-
нього учасника подій, що відбивалися на
житті та діяльності людей, які займалися
наукою.
У монографії приділено значну ува-
гу міжнародним зв’язкам інституту, які за
роки його існування постійно поширюва-
лися і поглиблювалися. Автор аналізує їх
зацікавлено та критично.
Значну увагу приділену суттєвим
складнощам в існуванні і діяльності інсти-
туту в останні два десятиліття, коли на тлі
політичних та соціально-економічних змін
необхідно було доводити доречність існу-
вання інституту в країні, а також наукового
напряму медицини праці.
Значна частина книги – розповідь про
науковців інституту. Це біографічні харак-
теристики засновників наукових напрям-
ків та шкіл: В. Ю. Чаговця – засновника
електрофізіології, Г. Х. Шахбазяна – фун-
датора вчення про виробничий мікро-
климат, І. М. Ермана – з його внеском в
напрям збереження здоров’я працюючих
гарячих цехів, М. К. Вітте, М. В. Лейни-
ка – видатних фізіологів праці. При цьому
автор підкреслює їх наукові здобутки для
вітчизняної та світової науки. Поза увагою
автора не залишились багато рядових спів-
робітників, які в різні роки, різною толікою
збагачували наукове надбання інституту
Великий розділ присвячено видатній
людині Левку Івановичу Медведю (1905–
1982), який багато зробив для українсь-
кої медицини. Його Ю. І. Кундієв вважає
своїм вчителем. Це видатний українсь-
кий гігієніст і організатор медицини, ака-
демік Академії медичних наук СРСР (1969),
заслужений діяч науки УРСР (1965). В
аспирантуру інституту він поступив вже
після того, як три роки відпрацював за-
ступником наркома охорони здоров’я, в
1947–1952 роках був міністром охорони
здоров’я УРСР. Одночасно у 1944–1951
роках завідував кафедрою гігієни праці
Київського медичного інституту. У 1952–
1964 роках працював директором Київсь-
кого науково-дослідного інституту гігієни
праці та профзахворювань. Це була дійсно
харизматична особистість, що мала завжди
свою думку з будь-якого питання. Він був
також організатором і директором Всесо-
юзного науково-дослідного інституту гігіє-
ни і токсикології пестицидів, полімерних і
пластичних мас (Київ). Особливо значним
був внесок Л. І. Медведя у розвиток гігієни
праці селян. Своєму вчителю Ю. І. Кундієв
був вірним все життя, намагався втілювати
його ідеї, здобутки, настанови щодо робо-
ти інституту, пропагувати його світогляд.
На мій погляд, слід було зробити ак-
цент на тому, що напрямок медицини
праці отримав підтримку з боку саме ра-
дянської держави з її спрямованістю на
вирішення соціальних проблем трудя-
щих, і це зумовило, попри репресії і брак
коштів, подальший прогрес досліджень
на світовому рівні. В книзі згадується, що
в 1920–1930 роках лише в Україні було 5
інститутів такого профілю. Це не можна
викреслити з історії, як, наприклад, і со-
ціальний внесок багаторічного правління
соціал-демократів у Швеції.
Звичайно, автор не мав змогу рівно-
цінно висвітли в роботі всі події та наукові
надбання. Цьому заважали іноді брак фак-
тичного матеріалу, іноді обмежений фор-
мат книги. Разом із тим автор використав
величезний архівний матеріал, що додає
цінності змісту книги. З фотоархіву інсти-
туту наведено велику кількість фотографій,
які відображають історичні віхі інститу-
ту, життя і діяльність його співробітників.
Книга чудово видана і багата за змістом.
При її читанні виникає почуття нерозрив-
ного зв’язку автора з інститутом, його спів-
робітниками, любові й пошани до них і до
справи, якій він присвятив своє життя.
В. І. Онопрієнко,
доктор філософських наук, професор,
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України
РЕЦЕНЗІЇ
|