Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури
Показано, що мегатехнології, основу яких складають НБІК (нано-, біо-, інформаційні-, когнітивні) технології, забезпечують можливість формування нової технологічної культури, яка характеризується особливими відносинами між наукою, суспільством і природою. Основу нової технологічної культури складає с...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2017
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132319 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури / Л.В. Рижко // Наука та наукознавство. — 2017. — № 1. — С. 38-47. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-132319 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1323192018-04-18T03:02:59Z Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури Рижко, Л.В. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Показано, що мегатехнології, основу яких складають НБІК (нано-, біо-, інформаційні-, когнітивні) технології, забезпечують можливість формування нової технологічної культури, яка характеризується особливими відносинами між наукою, суспільством і природою. Основу нової технологічної культури складає синергія чи конвергенція фундаментальної міждисциплінарної науки,технологій, освіти та виробничого процесу, яка відбувається значною мірою як реакція на запити і потреби держави, бізнесу, громадянського суспільства і не порушує гармонію з природою. Показано, что мегатехнологии, основу которых составляют НБИ К (нано-, био-, информационные-, когнитивные) технологии, обеспечивают возможность формирования новой технологической культуры, которая характеризуется особенными отношениями между наукой, обществом и природой. Основу новой технологической культуры составляет синергия или конвергенция фундаментальной междисциплинарной науки, технологий, образования и производственного процесса, которая осуществляется в значительной степени как реакция на запросы и потребности государства, бизнеса, гражданского общества и не нарушает гармонии с природой. It is shown that megatechnologies, based on NBIK (nano-, bio-, information and cognitive) technologies, enable for creating new technological culture that features specific relations between science, society and nature. The new technological culture is based on synergy or convergence of basic interdisciplinary research, technologies, education and production process, which results to a large extent as a response on demands and needs of government, business and civil society and does not break the harmony with nature. 2017 Article Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури / Л.В. Рижко // Наука та наукознавство. — 2017. — № 1. — С. 38-47. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132319 304.008 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| spellingShingle |
Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Рижко, Л.В. Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури Наука та наукознавство |
| description |
Показано, що мегатехнології, основу яких складають НБІК (нано-, біо-, інформаційні-, когнітивні) технології, забезпечують можливість формування нової технологічної культури, яка характеризується особливими відносинами між наукою, суспільством і природою. Основу нової технологічної культури складає синергія чи конвергенція фундаментальної міждисциплінарної науки,технологій, освіти та виробничого процесу, яка відбувається значною мірою як реакція на запити і потреби держави, бізнесу, громадянського суспільства і не порушує гармонію з природою. |
| format |
Article |
| author |
Рижко, Л.В. |
| author_facet |
Рижко, Л.В. |
| author_sort |
Рижко, Л.В. |
| title |
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури |
| title_short |
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури |
| title_full |
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури |
| title_fullStr |
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури |
| title_full_unstemmed |
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури |
| title_sort |
роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132319 |
| citation_txt |
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури / Л.В. Рижко // Наука та наукознавство. — 2017. — № 1. — С. 38-47. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT rižkolv rolʹmegatehnologíjuformuvannínovoítehnologíčnoíkulʹturi |
| first_indexed |
2025-07-09T17:20:32Z |
| last_indexed |
2025-07-09T17:20:32Z |
| _version_ |
1837190753084768256 |
| fulltext |
38 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 1 (95)
© Л.в. РижКО,
2017
Показано, що мегатехнології, основу яких складають НБІК (нано-,
біо-, інформаційні-, когнітивні) технології, забезпечують можливість
формування нової технологічної культури, яка характеризується осо-
бливими відносинами між наукою, суспільством і природою. Основу но-
вої технологічної культури складає синергія чи конвергенція фундамен-
тальної міждисциплінарної науки,технологій, освіти та виробничого
процесу, яка відбувається значною мірою як реакція на запити і потреби
держави, бізнесу, громадянського суспільства і не порушує гармонію з
природою.
Ключові слова: техніка, технології, мегатехнології, наука, конвергенція, нова тех-
нологічна культура.
УДК 304.008 л.в. Рижко, доктор філософських наук, професор,
провідний науковий співробітник,
ДУ «інститут досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. г. М. Доброва НАН України»,
e-mail: ryzhko_lv@mail.ru
Роль МеГатеХНолоГІЙ у фоРМуваННІ
Нової теХНолоГІчНої культуРи
актуальність. Знайти вдале визначення сучасної епохи
надзвичайно важко. Єдиною незаперечливою її характе-
ристикою може бути така: сучасність характеризується
плинністю всіх феноменів, яка відбувається значною мі-
рою завдяки розвитку і впровадженню нових технологій.
Але завжди існують інваріанти — сталі, незмінні основи
людського життя; це передусім культура як система гума-
нітарних цінностей. технологія і культура — це два трен ди
легітимації сучасного суспільства. практично всі аспекти
реалізації буття суспільства і людини відбуваються за до-
помоги відповідної техніки чи технології. Звернення до
поняття «культура» як способу людського буття в світі у
контексті осмислення розвитку технологій — це не про-
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 1 (95) 39
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури
сто спроба «гуманізувати» техніку, а намагання зрозуміти сьогоднішній спо-
сіб буття людини в технізованому середовищі, виділити норми, ідеали, цін-
ності, які стають домінуючими в сучасній технокультурі. Осмислення цих
процесів у контексті розвитку мегатехнологій є метою статті.
стан дослідження проблеми. Дослідження феноменів «техніки» і «техно-
логій», їх можливостей та сутності, впливу на соціокультурний розвиток
здійснювалось у філософських, освітніх, політичних дискурсах в працях
х. Ортега-і-гассета, К. Ясперса, М. гайдегера, Е. Касірера, Е. Каппа, Ф. Дес-
сауера, А. гелена, п. Флоренського, п. Енгельмейєра, в. Шухардіна та ін.
Нині активно працюють у цьому напрямку К. Мітчам, в. Розін, А. Ра кітов,
А. павленко, в. горохов, в. Онопрієнко та інші.
вплив техніки і технологій на життя людини, на суспільні процеси, на
культуру загалом в усі часи був вагомим. історію людства можна репрезен-
тувати історією культури, цивілізації (М. Данілевський, п. сорокін, А. тойн-
бі, О. Шпенглер, с. гантінгтон), історією розвитку продуктивних сил і ви-
робничих відносин і зміни соціально-економічних формацій (К. Маркс), а
також історією розвитку науки, техніки, зростання значення інформації,
знання (Д. белл, М. Кастельс, і. Масуда,Ф. Махлуп, Дж. Нейсбіт, А. турен,
Е. тофлер, Р. Абдєев, і. Алєксєєва, в. Iнозємцев, К. Колін, А. Ракітов, в. Лук’я-
нець, О. Мороз, Л. Озадовська та інші). в останньому випадку розроблялися
численні різновиди теорій інформаційного суспільства, знаннєвого суспільст-
ва, мережевого суспільства, цифрового світу, суспільства третьої хвилі.
виклад основного матеріалу. сьогодні потрібно вести мову про четверту
хвилю взаємовідносин техніки і культури. Якщо раніше дослідники як пра-
вило звертали увагу на інженерний і виробничий аспекти техніки, то наразі
жодна сфера людського життя не обходиться без супроводу відповідної «тех-
ніки». техніка вже не просто знаряддя виробництва. Для сучасника «техніка
стала універсальним способом взаємодії зі світом» [1, c. 5], або «тех ніка — це
медіум, активне оточуюче середовище, в яке людина занурена і частиною
якого вона все більшою мірою стає» [2, c. 12]. Останні два визначення де-
монструють близькість понять «техніка» і «культура» для сучасної людини.
Якщо культуру розуміти як «систему історично складених надбіологічних
програм людської діяльності, поведінки і спілкування, які створюють умови
відтворення і трансформацій соціального життя в усіх його проявах…» [3, с. 394],
то сьогодні практично всі сфери буття людини і суспільства виявляються
технічно детермінованими. таким чином, особливістю сучасних технологій
є залучення людини не лише в процес технологічної діяльності, а й у пред-
мет технологічного перетворення. тобто людина стає не тільки суб’єктом, а й
об’єктом технологічних трансформацій. Український філософ в.с. Лук’я-
нець, зокрема, підкреслює, що «зростаюча лавина конструк тивно-творчої
діяльності, ініційована Homo sapien’сом tecxni cu s’сом, засвідчує, що інду-
стрія наукових знань, High-tech i High-hume давно вже трансгресувала свої
традиційні рамки виробництва й функціонування і вийшла на простір мега-
40 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 1 (95)
Л.В. Рижко
масштабного перетворення навколишнього середовища. головна проблема,
яка постала на цьому шляху, — це проблема перетворення самого Homo sa-
piens’a technicus’a як колективного суб’єкта соціокультурних практик. Для
розв’язання цієї проблеми революційний шквал, що розгортається на наших
очах, надав у розпорядження Homo sapiens’a technicus’a небачені раніше знан-
ня про фундаментальні першооснови неживої, живої й антропо-соціальної
матерії. слово «технологія» тепер означає спосіб ефективного викорис тан-
ня цього знання для досягнення соціально значущих цілей» [4, c. 19–20].
прикметно, що темою 46-ї щорічної сесії всесвітнього економічного
форуму в Давосі (20–23 січня 2016 р.) стала 4-а індустріальна (промислова)
революція, яка в результаті «змішування» чи конвергенції фізичних,
цифрових і біологічних технологій стимулює трансформації політичних,
соціальних і економічних систем. У вступній промові засновник і голова
форуму швейцарський економіст Клаус Шваб приділив значну увагу цін-
нісним, гуманітарним, культурним аспектам, які ймовірно супроводжува-
тимуть тех нологічні, виробничі інновації. він, зокрема, звернув увагу на те,
що розвиток робототехніки, автономних транспортних засобів, викорис-
тання лаштунків зі «штучним інтелектом» ймовірно призведе до трансфор-
мацій в сфері професій, деякі професії просто зникнуть і виникнуть інші,
але вони потребуватимуть додаткових знань і навичок, що може спричини-
ти соціальні конфлікти. Розвиток інформаційно-комунікаційних техноло-
гій в соціальному плані є досить суперечливим: він дає можливість громадя-
нам взаємодіяти з урядами, але уряди отримують можливість більшого
контролю і нагляду за громадянами. Широке використання інформаційно-
комунікаційних технологій може порушити здатність до співчуття і вміння
безпосередньо співробітничати, брати участь в осмисленій розмові. в ре-
зультаті К. Шваб робить висновок, що мету технологічних перетворень по -
винні визначати людські цінності. «Ми повинні формувати 4-у промисло-
ву революцію і спрямовувати її до майбутнього, яке відображає наші цілі і
цінності. Ми повинні творити майбутнє, зважаючи на інтереси всіх лю-
дей... в своїй песимістичній формі 4-а промислова революція може авто-
матизувати людей, забрати в них серце і душу, але може звеличити людство
в новій колективній моральній свідомості» [5]. тобто врешті-решт йдеться
про формування відповідної культури подальшого технологічного розви-
тку цивілізації.
Як відзначив директор РНЦ «Курчатівський інститут» М. Ковальчук,
конвергенція НбіК-технологій стимулює формування нової технологічної
культури, для якої характерні особливі відносини науки із суспільством і
окремими громадянами. Якщо традиційно технології розглядалися як ви-
користання наукових знань з практичною метою, то мегатехнології — це
синтез чи синергія фундаментальної науки і технологій, виробничого про-
цесу, який відбувається значною мірою як реакція на запити і потреби сус-
пільства і окремих громадян [6].
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 1 (95) 41
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури
М. Ковальчук конкретизує свої щойно наведені думки, виділивши кілька
рис, які визначають розвиток нової технологічної культури. по-перше, це
конструювання нових матеріалів із заданими параметрами, їх виробницт во
на замовлення за допомогою атомно-молекулярного синтезу. тим самим
ос новна функція науки — описувати і пояснювати світ, трансформується у
функ цію творення нових елементів світу, які не існували в природі, але не
суперечать її законам. тобто відбувається своєрідне доповнення світу чи
творення нових реальностей. вже сьогодні створюються різноманітні мате-
ріали з якісно новими або покращеними властивостями для різних галузей
промисловості. стають звичними матеріали на основі напівпровідникових
кристалів (кремнію, германію, арсеніду галію). в органічному матеріалоз-
навстві було створено синтетичний каучук, ряд полімерів. використовують ся
нові матеріали у виробництві сплавів для трубопроводів, корпусів атомних
реакторів, матеріалів для дорожнього покриття. На основі нанотех нологій
відбувається перехід від традиційних ламп накалювання до світлодіод них.
по-друге, пошук технологій отримання нових, невичерпних джерел сировини
і енергії на основі процесів, подібних до тих, що відбуваються в живій природі.
тобто мегатехнології в штучних умовах імітують природні процеси, спрямо-
вуючи їх відповідно до потреб людини. такі вагомі трансформації потребу-
ють особливих підходів у пізнавальній діяльності, зокрема «колись штуч но
роз’єд навши єдине природознавство на дисципліни, окремі науки для глиб-
шого вивчення, людство сьогодні готове знову їх об’єднати вже на рівні но-
вих знань і технологічних досягнень. в цьому полягає так званий «запуск
майбутнього» — конвергенція, схрещування нано-, біо-, інформа цій них і
когнітивних технологій в ххі ст.» [6]. таким чином, інституційні процеси
диференціації — виокремлення дисциплін, доповнюються інтеграційними
процесами — об’єднання дисциплін. інтеграційні процеси здійснюються у
від повідності до проблем, які необхідно вирішити. схематично НбіК- тех-
но логії діють у такий спосіб: на основі нанотехнологій створюють матеріали з
потрібними властивостями, використовуючи біотехнології і біоорганічні ма-
теріали отримують гібридні системи, інформаційні технології дають можли-
вість побудувати інтелектуальну систему, використання когнітивних техноло-
гій дасть можливість відтворювати механізми пізнання, свідомості.
Можливості справді вражаючі. Але їх реалізація може мати непередба-
чені наслідки. хоча будь-яка техніка і технологія своїм походженням завдя-
чує, як висловився російський філософ Д.і. Дубровський, притаманному
людині постійному «невдоволенню сущим» [7], яке супроводжується ба-
жанням поліпшити як природу, так і саму людину, але можливості «удоско-
налення» і міра можуть бути різними. З метою уникнення небезпечних
наслідків звертаються до практики «науки без втілення», дотримуються прин-
ципу перестороги [8, с. 48].
Нові властивості, можливості і ризики техніки М. Епштейн пояснює
наближенням її предмету, інтересів та сфери застосування до предмету, про
42 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 1 (95)
Л.В. Рижко
який лише розмірковувала філософія. традиційно техніка відповідала за
реа лізацію конкретних життєвих потреб людини, забезпечення її харчами,
житлом, засобами пересування, боротьби з ворогами і утримання влади. Фі-
лософія ж займалася загальними питаннями світобудови, які вона була не-
спроможна змінити: сутностями, універсаліями, природою простору та
часу. М. Епштейн пояснює цю ситуацію: «тепер наступає пора їх зближен-
ня: могутність техніки поширюється на фундаментальні властивості всесві-
ту, а філософія отримує можливість не умоглядно, а дійсно визначати і змі-
нювати ці властивості. техніка кінця хх і тим паче ххі ст. — це вже не
знаряддєво-прикладна, а фундаментальна техніка, яка завдяки проникнен-
ню науки в мікро- і макро-світ, в будову мозку, в закони генетики і інформа-
тики проникає в самі основи буття і в перспективі може змінювати його
початкові параметри чи задавати параметри іншим видам буття. Це онто-
техніка, якій під силу створювати новий просторово-часовий контініум;
нове сенсорне середовище і способи його сприйняття; нові генетично змі-
нені види організмів; нові, технічно розвинені форми штучного розуму. тим
самим техніка вже не віддаляється від філософії, а знову зустрічається з нею
біля самих витоків буття, біля тих першоджерел, які завжди вважались при-
вілеєм метафізики. виростає перспектива нового синтезу філософії та тех-
ніки — технософія і софіотехніка, яка теоретично мислить першоджерела і
практично утверджує їх в альтернативних видах матерії, життя та розуму» [9,
c. 27]. відтак, якщо раніше за допомогою техніки людина виробляла арте-
факти, технологією називала процес вироблення техніки та артефактів і вже
з їх допомогою робила своє життя більш комфортним, то сьогоднішні мега-
технології дають можливість змінювати певні «параметри» світу — створю-
вати нові матеріали з атомів та молекул, генетично модифіковані організми,
трансгенні рослини, йдуть розмови про поліпшення «природи» людини.
саме через це М. Епштейн назвав їх онтотехнікою, технікою яка змінює іс-
нуюче, суще, буття.
причому зміни можуть стосуватися не лише хімічних елементів і мате-
ріалів, а навіть нових форм життя, які поки можуть існувати лише в лабора-
торних умовах, але, ймовірно, виявляться практично корисними. прикмет-
но, що в ході онлайн-опитування читачі журналу «Science» новину про
трансформації живої природи визнали найголовнішим науковим проривом
2014 року [10, c. 110]. генетична інформація всього живого на планеті Земля
кодується за допомогою чотирьох літер ДНК — A, T, G, C. Дослідники ін-
ституту скріппса в південній Каліфорнії до звичних чотирьох літер геному
палички Escherichia coli додали ще дві — X та Y, створивши в лабораторії
базу штучних ДНК. За допомогою штучної ДНК вони сподіваються кодува-
ти білки, яких немає в природі, але які можуть допомогти в лікуванні неви-
ліковних хвороб.
про те, що мегатехнології продукують саме культуру, тобто способи
буття людини, свідчить їх цільова орієнтація. в літературі зустрічається по-
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 1 (95) 43
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури
рівняння виробництва, основаного на мегатехнологіях, і середньовічного
кустарного виробництва, яке орієнтувалося на індивідуального споживача,
на його бажання і вподобання. хоча, звичайно, це порівняння є досить
умовним. індивідуальний підхід до споживача в доіндустріальний період
обумовлювався замкненістю системи виробництва і споживання. в постін-
дустріальну епоху індивідуальний підхід до споживача, навпаки, обумовлю-
ється можливістю вибору ним технологій та їх адаптації до його потреб, а в
деяких випадках і безпосереднім залученням споживача до процесу виго-
товлення продукції. Мається на увазі, що споживач впливає на виробничий
процес і перетворюється, в певному сенсі, на виробника. виникає своєрід-
ний тип споживача-виробника. тобто якщо суспільство споживання ха-
рактеризувалося наявністю конс’юмера, то в суспільстві, де розвиваються
мегатехнології, конс’юмер перетворюється в прос’юмера (producer + consu-
mer) [11]. Формуються як нові моделі поведінки споживачів, так і нові тен-
денції розвитку технологій, які змушують виробників працювати «на вимо-
гу», «на замовлення».
прообразом таких тенденцій стала ідея Мережі. винахідник всесвіт-
ньої мережі тімоті бернерс-Лі у книзі «Заснування павутини. З чого почи-
налася і до чого прийде всесвітня мережа» наводить кілька цікавих мірку-
вань з цього приводу: «інформаційний простір — це не просто перегляд, а
творення» [12, с. 134]; «Мережа — це не окремий інструмент, яким користу-
ються люди, і навіть не дзеркало реального життя; вона буде частиною самої
тканини мережі життя, яку тче кожен з нас» [12, c. 81]. Основним принци-
пом, який забезпечив успіх всесвітньої мережі, як зазначає автор, був прин-
цип відсутності контролю і керівництва. «Моя позиція була чіткою: я заду-
мував Мережу таким чином, щоб у ній не було жодного єдиного центру, у
якому хтось мав «реєструвати» новий сервер чи з ким потрібно було б по-
годжувати його зміст. будь-хто міг створити свій сервер і поставити на нього
будь-що. З принципової точки зору, якщо Мережа мала бути універсальним
ресурсом, то вона мала бути здатною необмежено зростати. У технічному
сенсі, якщо існує якась центральна точка керування, то вона швидко стане
вузьким місцем, яка обмежуватиме зростання Мережі, і вона не зможе роз-
ростатися рівномірно. Ця «безконтрольність» — аспект дуже важливий» [12,
с. 87–88]. Щоправда, практика реалізації цього задуму породила відомі всім
проблеми морального характеру. На це автор запропонував просту і логічну
відповідь — в інтернеті морально робити все те, що й в реальному світі.
Звичайно, конкретні проблеми вимагатимуть пошуку особливих підходів.
слід погодитися з автором книги «Новий цифровий світ» [13] Е. Шмідтом,
що інтернет — це найбільший в історії людства анархістський проект і вод-
ночас самокерований простір, що спричиняє соціальні, культурні, політич-
ні трансформації.
Класичним прикладом індивідуалізації послуг стала медицина, де ос-
таннім трендом є виробництво ліків для конкретного хворого. така ж сама
44 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 1 (95)
Л.В. Рижко
тенденція простежується стосовно доставки ліків безпосередньо до джерела
хвороби у фармакології. За оцінкою фахівців, близько 25% усіх нововведень
останніх років в цій сфері пов’язано з удосконаленням системи доставки
ліків та їх додатковою функціоналізацією [14, с. 18].
індивідуалізація мегатехнологій стимулює «залучення» широкого зага-
лу до наукового та інноваційного процесу. Наразі це широко використову-
ється в інформаційно-комунікаційних технологіях. Мається на увазі поши-
рена практика колективного розроблення програмного забезпечення, або
удосконалення сайтів силами користувачів, яких закликають повідомляти
про присутні там помилки тощо. Наприклад, у 2015 р. компанія Google «ви-
клала» у вільний доступ програму, яка дозволяє спілкуватися відомому фі-
зику с. хокінгу, повністю паралізованому і прикутому до інвалідного візка.
Мета цього вчинку — поліпшити програму, враховуючи повідомлення ко-
ристувачів про упущення і помилки. подібною стратегією користується і
компанія Intel, залучаючи до пошуку креативних ідей широку аудиторію ен-
тузіастів, членів Intel Maker Club, і винагороджуючи найбільш вдалі пропо-
зиції авторів «розумних» пристроїв. Діючи у такий спосіб, компанії мають
вигоду від своїх «позаштатних колег» не лише завдяки отриманим ідеям,
пропозиціям, а ще й тому, що вони є, як правило, першими і найбільш ві-
рними споживачами та популяризаторами їхньої продукції.
інформаційно-комунікаційні технології породжують нові форми співп-
раці і солідарності людей, незалежні від традиційних соціальних інститутів,
банків і урядових установ. вони базуються на принципах довіри, а не на ре-
гламентованих, фіксованих угодах, і при цьому долають просторові і часові
обмеження. прикладами такої співпраці можуть бути вже звичні одноран-
гові мережі p2p, де користувачі Мережі здійснюють обмін файлами, нерідко
порушуючи право інтелектуальної власності. За прогнозами експертів, до
2020 року peer to peer — економіка буде оцінюватися в 335 млрд дол. [15]. без
співпраці волонтерів (Mapping Party) було б неможливим створення деталь-
них карт піших маршрутів. прикладом може бути конкурс «ви шукаєте, ми
виправляємо», організований командою Яндекс.Карт у 2015 році. Метою
конкурсу було удосконалення популярних віртуальних Яндекс.Карт за
допомогою мешканців міст, які повідомляли про похибки, що заважають
орієнтуватися на карті міста. переможець (той, хто знайде найбільше не-
точностей) отримує подарунок, а той, хто повідомить хоча б про одну недо-
речність на карті, отримає сувенір від Яндексу [16].
До подібних феноменів належать і нові способи інвестування, які здій-
снюються без участі банків і кредитних організацій. Цей вид послуг отри-
мав назву краудфандінг — фінансування гуртом. Люди, зацікавлені в реалі-
зації якоїсь ідеї, стають її інвесторами. У разі успішної реалізації проекту
інвестори з народу отримують за домовленістю виготовлений продукт, а
якщо зібрати потрібну суму не вдалося, їм повертають кошти. Цей принцип
може бути корисним для різноманітних цілей — від реалізації наукоємних
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 1 (95) 45
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури
технічних інноваційних розробок до мистецьких проектів і благодійних ак-
цій. Як зазначає PR-менеджер української краудфандінгової компанії Na-
Starte Анастасія Кутузова, краудфандінг — це не лише особливий спосіб за-
лучення інвестицій, а інша філософія бізнесу. На відміну від звичного
«допоможи мені зробити» діє принцип «давай зробимо разом» [17].
такий спосіб інвестування розробок має низку переваг, оскільки ре-
кламна кампанія і формування кола потенційних споживачів починається
задовго до появи самого продукту. Крім того, краудфандінгові платформи
забезпечують зворотний зв’язок із потенційними споживачами продукту,
можливість обговорювати і корегувати проект відповідно до бажань спожи-
вачів, які одночасно є інвесторами. першою європейською краудфандінго-
вою платформою є Ulule, яка працює у Франції з 2010 року і налічує більш
ніж 4500 успішних проектів. У Франції зараз більш ніж 20 таких платформ.
Найбільше їх у сША — близько 30, найпопулярніші — Kickstarter i IdeiGoGo.
в Україні наразі діють дві такі компанії: Big Idea i Na-Starte. про проекти,
які вони реалізують, можна дізнатися на сайті інтернет-журналу [18]. Осно-
вна діяльність цих компаній — сприяння IT бізнесу, стартапам і підприєм-
ництву. великі компанії, такі як Intel, Google, також залучають широкий
загал до пошуку креативних ідей.
про зростання популярності безпосередніх контактів, формування
своєрідної культури співпраці, а також про існування спротиву традиційних
інститутів може свідчити страйк лондонських таксистів 2015 р., спричине-
ний втратою клієнтів внаслідок того, що певна частина людей почала ко-
ристуватися інтернет-сервісом, який допомагає знайти тих, хто може під-
везти за помірну плату.
висновки. Мегатехнології створюють можливість самоорганізації сус-
пільства на принципово нових основах. Об’єднання індивідів відбувається
не навколо інституту, а навколо ініціативної особистості, ідеї, проекту.
при цьому певні соціальні інститути, цілком можливо, втрачатимуть про-
відне місце в суспільстві, роль бюрократії, ймовірно, зменшуватиметься.
Але для цього потрібна ще й воля до реалізації відповідних проектів і на-
явність відповідних традицій. водночас соціально і гуманістично зорієн-
тований розвиток технологій можливий лише за умови формування нової
технологічної культури. її основу складає синергія чи конвергенція фун-
даментальної міждисциплінарної науки,технологій, освіти та виробничо-
го процесу, яка відбувається значною мірою як реакція на запити і потреби
держави, бізнесу, громадянського суспільства і не порушує гармонії з
природою.
46 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 1 (95)
Л.В. Рижко
списОК ЛітЕРАтУРи
1. павленко А. возможность техники. спб., 2010. 224 с.
2. Оноприенко в.и. Образ науки в меняющемся мире. LAP LAMBERT Academic Pub-
lishing, 2014. 181 с.
3. всемирная энциклопедия: философия хх век. М.: Аст; Мн.: современный литера-
тор, 2002. 976 с.
4. Лук’янець в.с., Кравченко О.М., Мороз О.Я. та ін. індустрія наукових знань: вплив
на соціогуманітарну сферу. К.: Укрсіч, 2015. 407 с.
5. Шваб К. приветственная речь. URL: www.weforum.org (дата звернення 10.01.16).
6. Ковальчук М.в. Конвергенция наук и технологий — прорыв в будущее. URL: www.
ras.ru (дата звернення 12.11.2014).
7. Дубровский Д.и. проблема совершенствования человека. URL: www.iph.ru (дата
звернення 19.07.2015).
8. Кисельов М.М., гардашук т.в., грабовський с.і. Антропосфера: сучасні інтерпрета-
ції. Ніжин: видавець пп Лисенко М., 2015. 192 с.
9. Эпштейн М. техника — религия — гуманістика. Вопросы философии. 2009. № 12.
с. 19–29.
10. Мележик О.О. Наукові прориви 2014 року за версією журналу Science. Вісник НАН
України. 2015. № 2. с. 104–111.
11. тоффлер Э. третья волна. М.: Аст, 1999. 781 с.
12. бернерс-Лі т., Фічетті М. Заснування павутини. З чого починалася і до чого прийде
всесвітня мережа. К.: вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. 207 с.
13. Шмидт Э. Новый цифровой мир. Как технологии меняют жизнь людей, модели биз-
неса и понятие государства. М., 2013. 68 с.
14. чехун в.Ф. стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медици-
ні. За матеріалами наукової доповіді на засіданні президії НАН України 29 квітня
2015 року. Вісник НАН України. 2015. № 6. с. 11–19.
15. Мазур А. Как технологи меняют мир. События недели: итоги и факты. № 28 (215), 14
июля 2015.
16. URL: https://blog.yandex.ua/?ncrnd=8629#top (дата звернення 04.11.2015).
17. URL: www.forbes.ua (дата звернення 20.07.2015).
18. URL: www.ain.ua (дата звернення 20.07.2015).
Одержано 15.11.2016
Л.В. Рыжко, доктор философских наук, профеcсор,
ведущий научный сотрудник
гУ «институт исследований научно-технического потенциала
и истории науки им. г.М. Доброва НАН Украины»
e-mail: ryzhko_lv@mail.ru
РОЛЬ МЕгАтЕхНОЛОгиЙ в ФОРМиРОвАНии
НОвОЙ тЕхНОЛОгичЕсКОЙ КУЛЬтУРы
показано, что мегатехнологии, основу которых составляют НбиК (нано-, био-, инфор-
мационные-, когнитивные) технологии, обеспечивают возможность формирования но-
вой технологической культуры, которая характеризуется особенными отношениями
между наукой, обществом и природой. Основу новой технологической культуры состав-
ляет синергия или конвергенция фундаментальной междисциплинарной науки, техно-
логий, образования и производственного процесса, которая осуществляется в значи-
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 1 (95) 47
Роль мегатехнологій у формуванні нової технологічної культури
тельной степени как реакция на запросы и потребности государства, бизнеса, граждан-
ского общества и не нарушает гармонии с природой.
Ключевые слова: техника, технологии, мегатехнологии, наука, конвергенция, новая тех-
нологическая культура.
L.V. Rуzhko, Dsc (Philosophy), professor, leading researcher
G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential
and Science History Studies of the NAS of Ukraine,
e-mail: ryzhko_lv@mail.ru
CREATING NEW TECHNOLOGICAL CULTURE:
THE ROLE OF MEGATECHNOLOGIES
It is shown that megatechnologies, based on NBIK (nano-, bio-, information and cognitive)
technologies, enable for creating new technological culture that features specific relations
between science, society and nature. The new technological culture is based on synergy or
convergence of basic interdisciplinary research, technologies, education and production process,
which results to a large extent as a response on demands and needs of government, business and
civil society and does not break the harmony with nature.
Keywords: technique, technologies, megatechnologies, science, convergence, new technological
culture.
|