Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору
Проаналізовано організаційні, фінансові, кадрові характеристики сучасного світового дослідницького простору.
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2017
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132375 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору / В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова // Наука та наукознавство. — 2017. — № 4. — С. 84-97. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-132375 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1323752018-04-19T03:02:59Z Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору Луговий, В.І. Слюсаренко, О.М. Таланова, Ж.В. Наука та освіта Проаналізовано організаційні, фінансові, кадрові характеристики сучасного світового дослідницького простору. Проанализированы организационные, финансовые, кадровые характеристики современного мирового исследовательского пространства. Organizational, financial, personnel characteristics of the modern global research area are analyzed. 2017 Article Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору / В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова // Наука та наукознавство. — 2017. — № 4. — С. 84-97. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132375 378 (1-87) uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наука та освіта Наука та освіта |
| spellingShingle |
Наука та освіта Наука та освіта Луговий, В.І. Слюсаренко, О.М. Таланова, Ж.В. Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору Наука та наукознавство |
| description |
Проаналізовано організаційні, фінансові, кадрові характеристики сучасного світового дослідницького простору. |
| format |
Article |
| author |
Луговий, В.І. Слюсаренко, О.М. Таланова, Ж.В. |
| author_facet |
Луговий, В.І. Слюсаренко, О.М. Таланова, Ж.В. |
| author_sort |
Луговий, В.І. |
| title |
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору |
| title_short |
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору |
| title_full |
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору |
| title_fullStr |
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору |
| title_full_unstemmed |
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору |
| title_sort |
академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Наука та освіта |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132375 |
| citation_txt |
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору / В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова // Наука та наукознавство. — 2017. — № 4. — С. 84-97. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT lugovijví akademíčnouníversitetsʹkijdualízmsvítovogodoslídnicʹkogoprostoru AT slûsarenkoom akademíčnouníversitetsʹkijdualízmsvítovogodoslídnicʹkogoprostoru AT talanovažv akademíčnouníversitetsʹkijdualízmsvítovogodoslídnicʹkogoprostoru |
| first_indexed |
2025-07-09T17:27:12Z |
| last_indexed |
2025-07-09T17:27:12Z |
| _version_ |
1837191171537895424 |
| fulltext |
84 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 4 (98)
© ЛУГОВИЙ В.І.,
СЛЮСАРЕН-
КО О.М., ТАЛА-
НОВА Ж.В., 2017
Проаналізовано організаційні, фінансові, кадрові характеристики су-
часного світового дослідницького простору. У світі 8 країн найбільше
інвестують фінансових і людських ресурсів у дослідження і розробки
(ДіР) — США, Китай, Японія, Німеччина, Корея, Франція, Велика
Британія і Росія. США посідають проміжне місце за співвідношен-
ням бізнесової та урядової ролі у видатках на ДіР, а також часткою
університетського сектору як виконавця ДіР (13 %). Вага універси-
тетського сектору у виконанні ДіР зазвичай не перевищує чверті
сукупних витрат на них і є найбільшою для західноєвропейських та
найменшою для східноазійських університетів. У США, Китаї, Ні-
меччині, Франції, інших європейських країнах існують різноманітні
позауніверситетські академічні форми здійснення ДіР. Тотальне
поглинання університетами наукових установ неможливе через
відмінності їхніх місій. В Україні національний дослідницький про-
стір у зв’язку з недофінансуванням перебуває у кризовому стані, його
основною інституційною опорою залишаються академії наук. Для
підвищення науково-інноваційної спроможності вітчизняних універ-
ситетів необхідне подолання їх подрібненості, збільшення частки
бюджетів на ДіР, посилення дуальної «викладацько-дослідницької»
функції нау ково-педагогічних працівників.
УДК 378 (1-87) В.І. ЛУГОВИЙ, доктор педагогічних наук, професор,
перший віце-президент Національної академії
педагогічних наук України,
e-mail: Luhovyi@ukr.net
О.М. СЛЮСАРЕНКО, доктор педагогічних наук,
старший науковий співробітник,
заступник директора з наукової роботи, Інститут вищої освіти
Національної академії педагогічних наук України,
e-mail: Slyusarenko_o@ukr.net
Ж.В. ТАЛАНОВА, доктор педагогічних наук,
старший науковий співробітник, доцент,
головний науковий співробітник, Інститут вищої освіти
Національної академії педагогічних наук України,
менеджер з аналітичної роботи,
Національний Еразмус+ офіс в Україні,
e-mail: zhanna_t@ukr.net
АКАДЕМІЧНО-УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ДУАЛІЗМ
СВІТОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ
Наука та освіта
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 4 (98) 85
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору
Постановка проблеми та її актуальність. За логікою, формування, функціо-
нування та розвиток дослідницького простору мають передовсім здійсню-
вати спеціалізовані на дослідженнях і розробках (ДіР) організації. Однак на
парламентських слуханнях «Про стан та проблеми фінансування освіти і на-
уки в Україні» 16 листопада 2016 р. у виступі одного з очільників влади зазна-
чалося: «Світова наука розвивається на основі того, що вона зосереджена в
університетах» [1, с. 3]. Подібне безпідставне перебільшення дослідницької
функції університетів в Україні зустрічається нерідко [2]. При цьому недооці-
нюється фундаментальна роль наукових академій (далі — академії). Водночас
дослідження показують, що першим ключовим словом універ ситетської мі-
сії в північноамериканському та європейському просторах вищої освіти, а
також у групі суперелітних університетів, які знаходяться на 1—30 позиціях у
міжнародному рейтингу «Шанхайський» [3], є «освіта», а дру гим — «дослі-
дження» [4; 5]. Отже, потрібен об’єктивний аналіз світово го дослідницького
простору (СДП), його структури, ресурсів і тенденцій розвитку. Очевидно,
що первісні емпіричні дані для теоретичних узагальнень мають бути кількіс-
но та якісно необхідними і достатніми. Такі дані, що доступні он-лайн, на-
копичено й оновлюються ООН, ЮНЕСКО, Організацією економічного
співробітництва і розвитку (ОЕСР), США, ЄС. Це сприяє подальшому осмис-
ленню істинної дослідницької ролі академій та університетів [2—18].
Мета статті — на основі аналізу нових системних статистичних й інших
фактологічних даних уточнити дуальну академічно-університетську харак-
теристику СДП і його складових.
Виклад основного матеріалу. Для дослідження у першу чергу використа-
но останні дані щодо 35 країн-членів та 7 країн-партнерів ОЕСР (загалом
42 країни) стосовно фінансового і кадрового забезпечення ДіР [15]. Ці кра-
їни виробляють близько 69 % ВВП та фінансують понад 95 % ДіР у світі, а
продуктивність праці в них у середньому у 2,5 раза перевищує загальносві-
тову [13—16; 19]. Крім того, враховано оціночні дані ОЕСР по ЄС у цілому
(28 країн) [12; 15].
Для окреслення меж та інтерпретації університетського сектору (секто-
ру вищої освіти) використано класифікацію посібника Фраскаті [15; 20].
Терміни «сектор вищої освіти» і «університетський сектор» вжито як сино-
німи, оскільки ДіР зазвичай виконуються закладами вищої освіти, які ма-
ють статус університету [4; 16; 18].
Спеціально розглянуто характеристики країн, що є об’єктом підвище-
ної уваги Національної наукової ради та Національної наукової фундації
США [15; 16; 21]. Це група 8 країн (США, Китай, Японія, Німеччина, Корея,
Франція, Велика Британія, Росія) — найбільших інвесторів у ДіР: у 2015 р.
Ключові слова: світовий дослідницький простір, дослідження і розробки, універси-
тетський сектор, позауніверситетський академічний сектор, фі-
нансування, дослідники.
86 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 4 (98)
В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова
витрати на ДіР кожної з цих країн перевищили 40 млрд дол. за паритетом
купівельної спроможності (ПКС). Їх частка у сукупних видатках на ДіР ви-
щезгаданих 42 країн становить 81 %, а частка у світових витратах на ДіР —
77 %. У цієї вісімки країн найбільше дослідників — від майже 270 тис. в ек-
віваленті повної зайнятості (ЕПЗ) у кожній (77 % сукупної їх кількості у 42
згаданих країнах) [15; 16].
Таблиця 1. Основні параметри світового дослідницького простору
та найвагоміших його складових (організацій, країн) у 2015a р.
Світова спільнота,
спільноти країн,
окремі країни (роки)
Фінансування
ДіР Кількість
дослід-
ників тис.,
ЕПЗ
Фінансу-
вання
на одного
дослідника
тис. дол.,
ПКС
Фінансування ДіР
за джерелами,
частка ВВП, %
обсяг
млрд дол.,
ПКС
частка
ВВП,
%
вироб-
ництво
(бізнес)
уряд інші
Світ 1842b 1,76
ОЕСР у цілому 1,27 1,28 1,26 1,17 1,19 1,19 1,18
Країни-партне ри
ОЕСР (7 країн) 505 1,47c 2343 216 0,86c 0,49c 0,11c
Країни – члени
ОЕСР і партнери
(42 країни) 1750 6994 250
ЄС у цілому
(28 країн) 384 1,95 1805 213 1,07 0,64 0,24
Країни, що най -
більше інвестують
у дослідження і
розробки:
США 503 2,79 1352 372 1,79 0,67 0,33
Китай 409 2,07 1619 253 1,54 0,44 0,09
Японія 170 3,49 662 257 2,72 0,54 0,23
Німеччина 113 2,87 358 316 1,90 0,83 0,14
Корея 74 4,23 356 208 3,15 1,00 0,08
Франція 61 2,23 267 228 1,25 0,77 0,21
Велика Британія 46 1,70 289 160 0,82 0,48 0,40
Росія 41 1,13 449 90 0,30 0,79 0,04
Разом (8 країн) 1417 2,56c 5353 265 1,68c 0,69c 0,19c
Примітка: a дані за відповідний зазначений або за останній доступний рік; b оцінка за
тенденцією з 2013 р. (1671 млрд дол., ПКС [16]); c середнє для країн
Джерело: складено авторами на основі [15; 16].
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 4 (98) 87
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору
Зазначені топ-8 країн характеризуються вищими за середні шкільни ми
і університетськими досягненнями. За результатами Програми міжнарод-
ного оцінювання учнів (PISA) у 2015 р. [22] середній бал у природничих
науках, читанні і математиці в цих країнах перевищував середній показник
(473) 60 країн, що також брали участь у попередньому обстеженні 2012 р.
У згаданих країнах у 2017 р. зосереджено 319 (64 %) університетів, включе-
них до топ-500 закладів «Шанхайського» рейтингу [3].
У цілому в світі у 2013 р. виконано ДіР на суму майже 1,7 трлн дол., що
становить 1,7 % світового ВВП [14; 16]. Згідно з оцінками, у 2015 р. ці по-
казники дорівнювали понад 1,8 трлн дол. та майже 1,8 % [19]. Приблизно
таку ж саму частку витрат на ДіР у ВВП (1,7 %) визначено Законом України
«Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015 р.) [23].
Загальну характеристику СДП і найвпливовіших його організацій і кра-
їн подано в табл. 1.
Як видно з табл. 1, в ОЕСР, ЄС і шести з 8 країн, що є найбільшими
інвесторами у ДіР, крім Сполученого Королівства і Росії, витрати на ДіР
значно перевищують середньосвітові, тобто 1,76 % ВВП. Цей показник є
найвищим у Кореї (4,23 %), Японії (3,49 %), Німеччини (2,87 %) і США
(2,79 %). Найвагоміший внесок у підтримку ДіР у всіх цих країнах здійснює
виробничий (бізнесовий) сектор (крім Росії, 30 %). Найбільше до середніх
групових параметрів (валові внутрішні витрати — 2,56 %; бізнес — 1,68 %;
уряд — 0,69 %; інші джерела — 0,19 %) наближені показники США (2,79;
1,79; 0,67 та 0,33 %).
Структуру джерел фінансування ДіР у США з 1953 по 2013 рік узагаль-
нено в табл. 2.
З табл. 2 неважко бачити, що частка витрат на ДіР у ВВП протягом
десятиріччя з 1953 по 1963 рік подвоїлась, в основному за рахунок видатків
федерального уряду, і в наступний період перевищувала 2 % ВВП. Як по-
казано в дослідженнях О. Слюсаренко [4], у 60-х роках, що стали тріум-
фальними для науково-технічного прогресу, світові простори досліджень і
вищої освіти розвивалися прискореними темпами. Водночас протягом
Таблиця 2. Джерела фінансування досліджень і розробок у США у 1953–2013 рр.
Джерела
Частка від ВВП, % Відношення
2013/1963 рр.1953 1963 1973 1983 1993 2003 2013
Федеральний уряд 0,71 1,82 1,16 1,14 0,88 0,75 0,73 0,40
Бізнес 0,58 0,85 0,93 1,24 1,40 1,62 1,77 2,08
Інші нефедеральні
джерела 0,03 0,07 0,07 0,09 0,13 0,18 0,22 3,14
Усі джерела 1,32 2,74 2,17 2,47 2,41 2,55 2,72 0,99
Джерело: складено авторами на основі [16].
88 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 4 (98)
В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова
50-річного періоду з 1963 по 2013 рік частки внесків федерального уря-
ду і бізнесу в ДіР за величиною «обмінялися» значеннями. Привертає ува-
гу вагомість фінансування ДіР федеральним урядом — 0,73 % ВВП (0,67 %
у 2015 р., табл. 1).
Своєчасна, потужна і тривала підтримка ДіР федеральним урядом
США може бути прикладом для інших країн із низькотехнологічною еко-
номікою, особливо для України. Як видно з табл. 2, на початку 50-х років
витрати федерального уряду і бізнесу на ДіР були приблизно паритетними.
Підтримуючи інноваційний розвиток, уряд країни нарощував видатки на
ДіР, і в середині 60-х років частка урядових витрат значно перевищила част-
ку витрат бізнес-сектору зі співвідношенням 2,2 у 1964 р. Зазнавши пози-
тивного впливу ДіР, економіка почала збільшувати власні інвестиції в
дослідницько-інноваційну сферу, і у 1980 р. бізнес уперше став домінувати
у фінансуванні ДіР, а з 1988 р. це домінування стало абсолютним і стійко
зростаючим (у 2015 р. співвідношення між частками витрат бізнесу і феде-
рального уряду досягло 2,7 раза, табл. 1). Відтак державне фінансування ДіР
на певному етапі виконало функцію «start up». Неусвідомлення цього спо-
кушає до передчасної мінімізації державної підтримки наукової і науково-
технічної сфери ще до того, як економіка набуде інвестиційної спромож-
ності компенсувати таку мінімізацію [17].
Отже, країни зі слабшою економікою, як Росія, повинні підтримувати
високий рівень участі держави у фінансуванні ДіР (майже 70 %). У такий
спосіб уряд запобігає зниженню витрат на ДіР нижче критичного порогу —
1,1 % ВВП (табл. 1).
Аналіз видатків федерального уряду США показує, що вони за типами
ДіР спрямовувалися у 1952—2017 рр. [17] таким чином:
Держава послідовно збільшувала фінансову підтримку фундаменталь-
них досліджень, яка за часткою у видатках федерального уряду на ДіР
зросла з 6,3 % у 1952 р. до 24—25 % у 2015—2017 рр. Починаючи з 1988 р.
зазначена частка приблизно зрівнялася з часткою прикладних досліджень.
Вод ночас питома вага федерального фінансування розробок, навпаки, змен-
шилася до 50—52 %.
За виконавцями видатки федерального уряду США на ДіР у 2014—
2017 рр. [17] розподілялися так:
Федеральний уряд США найбільше коштів на виконання ДіР спрямо-
вував організаціям бізнес-сектору — 40—42 %. Наступними за обсягами от-
римуваних федеральних видатків є урядові організації — близько 27 %.
Далі — університети і коледжі, на які припадає 24 %, за ними — інші неко-
мерційні організації (7 %). Відтак університетам виділяється менше четвер-
тої частини видатків федерального уряду. Логічно також, що із урядових
коштів, виділених у 2015—2017 рр. на фундаментальні дослідження, уні -
верситетам надано 57—58 %, на прикладні — 34 %, на розробки — 3 % [17].
Адже основна місія університету — вища освіта, базована на дослідженнях,
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 4 (98) 89
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору
передовсім фундаментальних. Університети забезпечують інноваційний
роз виток економіки і суспільства через підготовку компетентного, конку-
рентоспроможного людського капіталу.
Водночас із федерального бюджету фінансуються урядові й інші дослід-
ницькі організації, подібні до національних академій наук України. Відпо-
відно до інституційної практики в США, як і у світі в цілому, характер цих
організацій, як і закладів вищої освіти, дуже різноманітний. Як результат,
академії і університети утворюють широкий і строкатий мережевий спектр.
Що стосується останніх, то заклади з університетським статусом назива-
ються як університетами, так й інститутами, коледжами, школами, центра-
ми, академіями з відмінними (навіть майже з діаметрально протилежними)
співвідношеннями освітньої і дослідницької діяльності. Наприклад, у бю-
джеті Рокфеллерського університету (36 місце за рейтингом «Шанхайський»
2017 р.) частка витрат на ДіР становить 92 %. Цей заклад фактично є науко-
вою академією, основна діяльність якої, крім ДіР, включає підготовку магі-
стрів, докторів і постдокторів. Перехідним типом напівуніверситету-напів-
академії можна вважати Університет Джонса Хопкінса (18-й за рейтингом),
у бюджеті якого витрати на ДіР (2,3 млрд дол.) складають майже половину.
Зокрема, бюджет однієї університетської лабораторії прикладної фізики
становить понад 1,3 млрд дол. [4; 5; 18].
Прикладом унікальної позауніверситетської форми реалізації ДіР є На-
ціональні інститути здоров’я (НІЗ) США. Нині це своєрідна галузева
академія-агенція, що трансформувалась у наукову агенцію із дослідницької
лабораторії, якою вона була у 1887 р. Функціонально й організаційно НІЗ
складається з двох підсистем — внутрішньої і зовнішньої. Внутрішня вклю-
чає 27 власних наукових інститутів і центрів, на її потреби у 2015 р. витраче-
но понад п’яту частину (6,1 млрд дол.) 29-мільярдного бюджету НІЗ. Зо-
внішня спрямована на координацію і фінансове забезпечення розвитку ДіР
та підготовку фахівців найвищих дослідницьких кваліфікацій насамперед у
галузях наук про життя і біомедицини в провідних університетах і наукових
установах США та зарубіжних країн [4; 5; 18].
У табл. 3 систематизовано роль різних секторів (виробничого, універ-
ситетського, урядового, інших) у виконанні та у фінансуванні ДіР.
Табл. 3 показує, що сектор вищої освіти не є основним виконавцем ДіР
ні в ОЕСР, ні в її країнах-партнерах, ні в ЄС, ні у 8 країнах, які інвестують
найбільше фінансових і людських ресурсів у ДіР. Частка університетського
сектору як виконавця ДіР коливається від 7,0 % у Китаї до 25,6 % у Великій
Британії. Якщо не враховувати Росію (9,6 %), тоді частка видатків на вико-
нання ДіР сектором вищої освіти у валових внутрішніх витратах на ДіР є
найбільшою у європейських, особливо у західноєвропейських, країнах і
найменшою — у східноазійських. У США розподіл виконаних ДіР між ви-
робничим, університетським і урядовим секторами (відповідно, 71,5; 13,2;
11,2 %) найбільше з-поміж інших країн схожий на аналогічний розподіл для
90 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 4 (98)
В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова
8 країн (70,3; 14,3; 14,1 %). Відтак організації-виконавці ДіР у США, з уні-
верситетами включно, на які часто бездоказово посилаються, потребують
уважного об’єктивного розгляду.
У табл. 4 унаочнено зміни частки сектору вищої освіти як виконавця
ДіР в ОЕСР у цілому, а також у країнах, що є найпотужнішими представ-
никами дослідницького простору у світі, Північній Америці, Східній Азії і
Європі.
З табл. 4 легко бачити, що сектор вищої освіти не збільшує, а зменшує
роль як виконавець ДіР у всіх розглянутих випадках: країнах-членах ОЕСР,
Таблиця 3. Роль секторів у виконанні та фінансуванні досліджень і розробок у 2015a р.
Світова спільнота,
спільноти країн,
окремі країни
(роки)
Фінансування
ДіР Кількість
дослід-
ників тис.,
ЕПЗ
Фінансу-
вання
на одного
дослідника
тис. дол.,
ПКС
Фінансування ДіР
за джерелами,
частка ВВП, %
обсяг
млрд дол.,
ПКС
частка
ВВП,
%
вироб-
ництво
(бізнес)
уряд інші
ОЕСР у цілому
(35 країн) 68,8 17,7 11,1 2,4 61,3 27,4 11,3
Країни-партне ри
ОЕСР (7 країн)b 55,0 18,5 25,8 0,7 48,3 43,5 8,2
ЄС у цілому
(28 країн) 63,3 23,2 12,5 1,0 54,8 32,6 12,6
Країни, що най-
більше інвесту-
ють у дослід жен-
ня і розробки:
США 71,5 13,2 11,2 4,1 64,2 24,0 11,8
Китай 76,8 7,0 16,2 0,0 74,7 21,3 4,0
Японія 78,5 12,3 7,9 1,3 78,0 15,4 6,6
Німеччина 67,7 17,4 14,9 0,0 65,8 28,8 5,4
Корея 77,5 9,1 11,7 1,7 74,5 23,7 1,8
Франція 65,1 20,3 13,1 1,5 55,7 34,6 9,7
Велика
Британія 65,7 25,6 6,8 1,9 48,4 28,0 23,6
Росія 59,2 9,6 31,1 0,1 26,5 69,5 4,0
Разом (8 країн) 70,3 14,3 14,1 1,3 61,0 30,7 8,4
Примітка: а дані за відповідний зазначений або за останній доступний рік; b оцінка за
тенденцією з 2013 р. (1671 млрд дол., ПКС [16])
Джерело: складено авторами на основі [15].
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 4 (98) 91
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору
США, Китаї і Німеччині. Адже університети зосереджені на освіті і займа-
ються ДіР з метою осучаснення та офорсайтнення вищої освіти [4—6].
Загалом, університети і академії закономірно виникли на певному
ета пі цивілізаційного розвитку, і хоча вони системно взаємодіють, але ви-
конують різні функції. Дослідження свідчать, що в університетів ключови-
ми місійними словами в порядку зменшення значущості є «освіта», «дослі-
дження» і «творчість/інновації». У академій ці ознаки мають інший порядок
пріоритетності — «дослідження», «інновації/творчість», «освіта» [4; 5; 7].
Тому зрозуміло, чому на початку становлення державності США, поряд із
існуючими Гарвардським, Прінстонським, Колумбійським, Йєльським
університетами та Університетом Пенсільванії (що нині на 1—17 позиціях
за рейтингом «Шанхайський» [3]), ще в 1780 р. виникла Американська ака-
демія мистецтв і наук. Потім відбувся парад створення національних акаде-
мій, включно з Національною академією медицини у 2015 р. А ще раніше
аналогічні процеси з регіональною специфікою почалися в Європі [5—7].
У табл. 5 показано особливості розподілу витрат на ДіР у закладах ви-
щої освіти США за джерелами в 2014 і 2015 рр.
З табл. 5 видно, що ДіР у секторі вищої освіти США фінансово під-
тримуються переважно федеральним урядом. Водночас привертає увагу
тенденція подальшого збільшення їх університетського самофінансуван-
ня, яке досягло приблизно чверті (24,3 %). Бізнесова підтримка універ-
ситетських ДіР, всупереч поширеним поверховим уявленням, залиша єть ся
невеликою (5,8 %).
Спеціальної уваги заслуговує швидко прогресуючий Китай, який ви-
передив США за показником ВВП (за ПКС) і посів друге після США місце
за обсягом інвестицій у ДіР (разом на ці дві країни припадає близько поло-
вини світових витрат на ДіР) [15; 16; 19]. У Китаї функціонує і розвиваєть ся
потужна академічна мережа, що включає Китайську академію наук (КАН),
інші галузеві та регіональні академії. КАН, що заснована в 1949 р. як най-
вища наукова організація і підпорядкована Державній Раді КНР, об’єднує
104 науково-дослідницькі установи та три університети, один з яких за
Таблиця 4. Динаміка частки сектору вищої освіти як виконавця ДіР
в ОЕСР, США, Китаї та Німеччині у 2010–2015 рр.
Роки
Частка університетів як виконавців ДіР, %
ОЕСР США Китай Німеччина
2010 18,7 14,7 8,5 18,2
2015 17,7 13,2 7,0 17,4
Зміна за 2010–2015 рр., % –5,3 –10,2 –17,6 –4.4
Джерело: складено авторами на основі [15].
92 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 4 (98)
В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова
рейтингом «Шанхайський» входить до 150 найкращих закладів світу. Річ-
ний обсяг фінансування академії становить 6,8 млрд дол. За публікаціями
в природничих наукових журналах КАН є одним зі світових лідерів. У її
ме жах утворено відому компанію «Леново» [5—7; 24].
Посилаючись на американський, китайський чи інший досвід організа-
ції ДіР, важливо враховувати історичну традицію та національну специфіку.
Як справедливо зазначав А. Загородній, свого часу «Російська імперія
перей няла … саме німецьку систему організації науки» [8, с. 4]. (До цього
можна додати, що й університетську систему також). У Німеччині поряд з
університетами з потужною науковою складовою успішно функціонують
позауніверситетські наукові товариства і асоціації на кшталт українсь ких
академій наук — товариства Макса Планка і Фраунгофера та асоціації
Лейбніца і Гельмгольца [там само]. Лише в чотирьох цих наукових об’єд-
наннях зосереджено 259 інститутів, центрів із сумарним річним бюджетом
8,25 млрд євро, який формується переважно з державних джерел і призна-
чений для підтримки як фундаментальних, так і прикладних досліджень.
Схожа модель реалізується у Франції, що зазначено європейськими ек-
спертами в рамках програми «Горизонт — 2020» [5—8; 25].
Що стосується національного дослідницького простору (НДП) Украї-
ни, то зараз він перебуває у кризову стані через гостре недофінансування.
Валові внутрішні витрати на ДіР у 2016 р. склали лише 0,48 % ВВП, у тому
числі 0,16 % з державного бюджету [26—29]. Кількість дослідників у країні з
1991 по 2016 рік зменшилась багатократно [9; 29—31]. Це з огляду на пере-
довий світовий і європейський досвід становить критичну небезпеку.
Слабким є і сектор вищої освіти в НДП, на який у 2015 р. припадало
5,3 % валових внутрішніх витрат на ДіР, з них частка самофінансування
становила 0,07 % [31]. Частка витрат на ДіР у бюджетах університетів у
Таблиця 5. Витрати на дослідження та розробки
в закладах вищої освіти США за джерелами у 2014 і 2015 рр.
Джерело видатків
2014 2015 2015/2014,
%млрд дол. % млрд дол. %
Усі джерела 67,2 100,0 68,7 100,0 +2,2
у тому числі:
федеральний уряд 38,0 56,5 37,9 55,2 –0,2
уряди штатів і місцеві
уряди 3,9 5,7 3,8 5,6 –1,2
інституційні фонди 15,8 23,5 16,7 24,3 +5,9
бізнес 3,7 5,5 4,0 5,8 +7,5
інші джерела 5,09 8,7 6,3 9,1 +6,7
Джерело: складено авторами на основі [17].
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 4 (98) 93
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору
середньому менше 3 % і навіть у провідних закладах дослідницького типу
не перевищує 10 % [4; 10]. За фактичної слабкості університетської і вироб-
ничої науки якраз Національна академія наук і національні галузеві ака-
демії наук України реально слугують інституційною опорою НДП й запо-
рукою його відродження й подальшого розвитку [31].
Передумовою підвищення ролі університетської науки України, яка за
часткою витрат на ДіР схожа на китайські університети (7,0 %), є, з ураху-
ванням китайського досвіду, подолання подрібненості закла дів вищої
освіти, їх укрупнення та концентрація ресурсів у них [9; 32; 33]. (За корот-
кий період 2003—2017 рр. Китай майже вчетверо збільшив присутність сво-
їх університетів в «Шанхайському» рейтингу і посів за цим показником дру-
ге місце після США, а Україна в зазначеному рейтингу не представлена
взагалі). Участь цього сектору у ДіР слід поступово збільшу вати в міру зрос-
тання фінансової підтримки НДП загалом. Справедливим є твердження,
що університети повинні мати розвинуті ДіР і здійснювати вищу освіту на їх
основі, однак це не означає, що дослідницька сфера має обмежуватися уні-
верситетами. Загальносвітової тенденції поглинання університетами ака-
демій немає. Тотальна інтеграція університетів з наукови ми установами
неможлива так само, як і з іншими освітніми закладами через відмінності
місій [2; 5—8]. Крім того, ураховуючи, що у вищих навчальних закладах за
основним місцем роботи зосереджено понад 70 % кандидатів і докторів наук
країни [31; 33], необхідно актуалізувати дуальну «викладацько-дослідниць-
ку» функцію науково-педагогічних працівників шляхом зменшення їх нав-
чального навантаження, розширення контро льованої та інфраструктурно
забезпеченої самостійної роботи студентів, вивільнення часу на ДіР.
Висновки. З проведеного аналізу можна зробити такі висновки.
1. Нові системні статистичні й інші фактологічні дані дають змогу з’я-
сувати особливості сучасного світового дослідницького простору, реальну
роль в ньому університетів і академій, виявити прогресивний досвід розвит-
ку ДіР та порівняти його з українським.
2. У світі 8 країн найбільше інвестують фінансових і людських ресурсів
у ДіР та слугують орієнтиром в їх забезпеченні для інших: США, Китай,
Японія, Німеччина, Корея, Франція, Велика Британія і Росія. З-по між цих
країн США займають проміжне положення за співвідношенням ролі бізнесу
і держави у фінансуванні ДіР (відповідно, 1,8 та 0,67 % ВВП), а також
часткою університетського сектору в їх виконанні (13 %).
3. Загалом сектор вищої освіти є важливим, однак не переважним су-
б’єктом ДіР. Частка витрат на їх виконання в цьому секторі зазвичай не
перевищує чверті від валових внутрішніх витрат на ДіР і має тенденцію до
зменшення в країнах і групах країн, включених до аналізу. Це узгоджується
з головним призначенням університетів — надання освіти, хоча й освіти на
основі досліджень.
94 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 4 (98)
В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова
4. Ураховуючи економічний прогрес США і Китаю та їх найвагомішу
участь у фінансовому забезпеченні світових ДіР, досвід саме цих країн за-
слуговує на пріоритетне вивчення. Зокрема, у США ключова роль у розвит-
ку ДіР належить федеральному уряду. Досвід обох країн свідчить, що ака-
демії і університети є закономірними різноспрямованими (на дослідження
та освіту) утвореннями з різними організаційними формами, відтак вони
є взаємно доповняльними, а не альтернативними. Тотальне інституційне
злиття уні верситетів з науковими організаціями, як і з іншими освітніми за к-
ладами, неможливе через місійні відмінності. Навпаки, з цієї причини зако-
номірною є їх подальша диференціація (спеціалізація), що не виключає ін-
теграційну взаємодію (кооперацію).
5. Ці висновки підтверджуються також практикою провідних країн
Європи, зокрема Німеччини та Франції, де ефективно функціонують поза-
університетські наукові організації як ключові складові національного до-
слідницького простору.
6. В Україні цей простір через недофінансування занепадає, що ста но-
вить національну небезпеку. Його системною опорою за лишаються НАН Ук-
раїни і національні галузеві академії наук.
7. Для підвищення дослідницької ролі українських університетів не-
обхідно подолати їх подрібненість через укрупнення, здійснити кон цент-
рацію ресурсів з метою посилення інституційної дослідницько-інновацій-
ної спроможності. Водночас у міру зростання частки витрат на ДіР у ВВП
слід поступово збільшувати фінансування дослідницько-інноваційної
діяльності в закладах вищої освіти. Особливо важливо актуалізувати дуаль-
ну «викладацько-дослідницьку» роль науково-педагогічних працівників
шляхом створення відповідних умов.
8. Стратегія реформування національного дослідницького простору в
Україні повинна враховувати закономірності розвитку світового дослід-
ницького простору, насамперед США і Китаю, а також історично близьку
до вітчизняної моделі організацію і державну підтримку науки і вищої освіти
в Німеччині, Франції, інших європейських країнах.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Смілянська А. Повернути науку до вишів. Голос України. 2016. 18 лист. № 220. С. 3.
2. Луговий В.І. Де взяти гроші на науку бідному університету в небагатій країні? (роз-
думи дослідника та вболівальника вищої освіти і науки). Освіта: Всеукраїнський
громадсько-політичний тижневик. 2014. 5—12 листопада (№ 47). С. 6—7.
3. The Academic Ranking of World Universities. Shanghai Jiao Tong University in China
[Electronic resource]. URL: http://www.arwu.org/.
4. Слюсаренко О.М. Розвиток найвищого університетського потенціалу в умовах гло-
балізації: моногр. К.: Пріоритети, 2015. 384 с.
5. Луговий В.І., Слюсаренко О.М., Таланова Ж.В. Дослідження в університетах, на-
вчання в академіях: шлях до інтеграції освіти і науки. Педагогіка і психологія. Вісник
НАПН України. 2015. № 4. С. 11—21.
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 4 (98) 95
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору
6. Луговий В.І., Слюсаренко О.М., Таланова Ж.В. Університети та академії: фундамен-
тальні інститути світового освітньо-наукового простору. Вища освіта України: Теоре-
тичний та науково-методичний часопис. № 3. Додаток 1: Інтеграція вищої освіти і
науки. Київ, 2015. С. 150—159.
7. Луговий В.І., Таланова Ж.В. Наука в університетах, університети в науці у світовому
дослідницькому просторі. Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний
часопис. 2017. № 1. С. 42—50.
8. Найкращі рішення приймаються на засадах здорового глузду і позитивного досвіду
(інтерв’ю з академіком НАН України А.Г. Загороднім). Вісник Національної академії
наук України: щомісячний загальнонауковий журнал. 2016. № 3. С. 3—10.
9. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад.
пед. наук України; за заг. ред. В.Г. Кременя. Київ: Педагогічна думка, 2016. 448 с.
10. Таланова Ж.В. Докторська підготовка у світі та Україні: моногр. К.: Міленіум, 2010.
476 с.
11. Britt Ronda. Universities Report Fourth Straight Year of Declining Federal R&D Funding
in FY 2015 [Electronic resource]. URL: https://www.nsf.gov/statistics/2017/nsf17303/
nsf17303.pdf.
12. Education at a Glance 2016: OECD Indicators [Electronic resource]. URL: https://www.
oecd.org/education/education-at-a-glance-19991487.htm.
13. Human Development Report 2013. The Rise of the South. Human Progress in a Diverse
World [Electronic resource]. URL: http://hdr.undp.org/en/2013-report.
14. Human Development Report 2015. Work for Human Development [Electronic resource].
URL: http://hdr.undp.org/en/2015-report.
15. Main Science and Technology Indicators. Volume 2016 Issue 2, OECD Publishing [Electronic
resource]. URL: http://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/main-science-and-
technology-indicators_2304277x.
16. Science & Engineering Indicators 2016 / National Science Board [Electronic resource]. URL:
http://www.nsf.gov/statistics/seind16/index.cfm/digest/global.htm.
17. Survey of Federal Funds for Research and Development Fiscal Years 2015—17 / Tables 1—8,
59—60 [Electronic resource]. URL: https://ncsesdata.nsf.gov/fedfunds/2015/index.html.
18. Yamaner Michael. Total Federal Research and Development Funding Down 1 % in FY
2015, but Funding for Research Up 1 % [Electronic resource]. URL: file:///C:/Users/LVI/
Downloads/nsf17316.pdf.
19. Human Development Report 2016. Human Development for Everyone [Electronic re sour-
ce]. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/files/2016_human_development_report.pdf.
20. Frascati Manual 2015: Guidelines for Collecting and Reporting Data on Research and
Experimental Development, The Measurement of Scientific, Technological and Innovation
Activities, OECD Publishing, Paris, 2015 [Electronic resource]. URL: http://dx.doi.
org/10.1787/9789264239012-en.
21. About the National Science Foundation [Electronic resource]. URL: https://nsf.gov/
about/.
22. PISA 2015 Results in Focus [Electronic resource]. URL: https://www.oecd.org/pisa/pisa-
2015-results-in-focus.pdf.
23. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» [Електронний ресурс].
URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19.
24. About us. The Chinese Academy of Sciences [Electronic resource]. URL: http://english.cas.
cn/about_us/introduction/201501/t20150114_135284.shtml.
25. Peer Review of the Ukrainian Research and Innovation System. Horizon 2020 Policy Support
Facility / European Commission [Electronic resource]. URL: file:///C:/Users/LVI/Down-
loads/PSF%20Peer%20Review%20of%20the%20Ukrainian%20R&I%20system.pdf.
96 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 4 (98)
В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова
26. Валовой внутренний продукт Украины / Минфин; Финансовый портал [Электрон-
ный ресурс]. URL: http://index.minfin.com.ua/index/gdp/.
27. Витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт / Державна
служба статистики України [Електронний ресурс]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
28. Здійснення наукових досліджень і розробок у 2016 році / Державна служба статисти-
ки України [Електронний ресурс]. URL: file:///C:/Users/LVI/AppData/Local/Temp/
Rar$DIa0.417/dop_nntd16.pdf.
29. Україна у цифрах у 2016 році: стат. зб. /Державна служба статистики України. К.: ДП
«Інформ.-аналіт. агентство», 2017. 244 с.
30. Кількість працівників наукових організацій за категоріями персоналу / Державна
служба статистики України [Електронний ресурс]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
31. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: 2015: стат. зб. /Державна служба статис-
тики України. К.: ДП «Інформ.-аналіт. агентство», 2016. 258 с.
32. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс]. URL: http://zakon2.rada.gov.
ua/laws/show/1556-18.
33. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок
2016/17 навчального року: стат. бюл. / Державна служба статистики України. [Елек-
тронний ресурс]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
Одержано 22.06.2017
В.И. Луговый, доктор педагогических наук, профессор,
первый вице-президент
Национальной академии педагогических наук Украины,
e-mail: Luhovyi@ukr.net
Е.Н. Слюсаренко, доктор педагогических наук,
старший научный сотрудник,
заместитель директора по научной работе, Институт высшего образования
Национальной академии педагогических наук Украины,
e-mail: Slyusarenko_o@ukr.net
Ж.В. Таланова, доктор педагогических наук,
старший научный сотрудник, доцент, главный научный сотрудник,
Институт высшего образования Национальной академии
педагогических наук Украины, менеджер по аналитической работе,
Национальный Эразмус+ Офис в Украине,
e-mail: zhanna_t@ukr.net
АКАДЕМИЧЕСКИ-УНИВЕРСИТЕТСКИЙ ДУАЛИЗМ
МИРОВОГО ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОГО ПРОСТРАНСТВА
Проанализированы организационные, финансовые, кадровые характеристики совре-
менного мирового исследовательского пространства. В мире 8 стран являются наиболь-
шими инвесторами финансовых и людских ресурсов в исследования и разработки
(ИиР) — США, Китай, Япония, Германия, Корея, Франция, Великобритания и Россия.
США занимают промежуточное положение по соотношению бизнесовой и правитель-
ственной роли в затратах на ИиР, а также по доле университетского сектора как ис-
полнителя ИиР (13 %). Доля университетского сектора в выполнении ИиР, как правило,
не пре вышает четверти совокупных затрат на них и является наибольшей для за-
падноевро пейских и наименьшей для восточноазиатских университетов. В США, Ки-
тае, Германии, Франции, других европейских странах развиты разнообразные вне-
университетс кие академические формы осуществления ИиР. Тотальное поглощение
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 4 (98) 97
Академічно-університетський дуалізм світового дослідницького простору
университетами научных учреждений невозможно из-за различия их миссий. В Украине
национальное исследовательское пространство в связи с недофинансированием пребы-
вает в кризисном состоянии, его основной институционной опорой остаются акаде-
мии наук. Для повышения научно-инновационного потенциала отечественных универ-
ситетов необ ходимо преодоление их раздробленности, увеличение доли бюджетов на
ИиР, усиле ние дуальной «преподавательско-исследовательской» функции научно-
педагоги чес ких работников.
Ключевые слова: мировое исследовательское пространство, исследования и разработки,
университетский сектор, внеуниверситетский академический сектор, финансирование,
исследователи.
V.I. Lugovyy, Dsc (Pedagogy), professor, first vice-president
of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine,
e-mail: Luhovyi@ukr.net
O.M. Slyusarenko, Dsc (Pedagogy), senior researcher,
deputy-director on research, Institute of Higher Education
of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine,
e-mail: Slyusarenko_o@ukr.net
Zh.V. Talanova, Dsc (Pedagogy), senior researcher, associate professor, chief researcher,
Institute of Higher Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine,
manager on analytical work, National Erasmus+ Office in Ukraine,
e-mail: zhanna_t@ukr.net
ACADEMIC AND UNIVERSITY DUALISM OF GLOBAL RESEARCH AREA
Organizational, financial, personnel characteristics of the modern global research area are
analyzed. Eight countries in the world are the biggest investors of financial and human resources
in research and development (R&D): the US, China, Japan, Germany, Korea, France, UK, and
Russia. The US has the intermediate position by the ratio of business and government sector’s
contribution in R&D financing, and also by the university sector as R&D performer (13 %). The
share of the university sector in the expenditures on R&D is usually no higher than a quarter,
being the largest for Western European universities, and the lowest for East Asian ones. In the
US, China, Germany, France and other European countries various out-of-university academic
forms for performing R&D are well established. The total absorption of research institutions by
universities is impossible due to mission differences. The national research area in Ukraine has
been in crisis because of underfunding, with the academies of sciences remaining its institutional
core. To enhance the research and innovation capacity of domestic universities, it is necessary to
overcome their fragmentation, increase the share of their R&D budgets, strength the dual
«teaching and research» function of research and lecturing staff.
Keywords: global research area, research and development, the university sector, non-university
academic sector, funding, researchers.
|