М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження)

Біляшівський Микола Федорович — відомий український археолог, етнограф і мистецтвознавець, громадський діяч, академік УАН (1919).

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2017
Schriftenreihe:Наука та наукознавство
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132381
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження) // Наука та наукознавство. — 2017. — № 4. — С. 134-135. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-132381
record_format dspace
spelling irk-123456789-1323812018-04-19T03:03:04Z М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження) Хроніка наукового життя Біляшівський Микола Федорович — відомий український археолог, етнограф і мистецтвознавець, громадський діяч, академік УАН (1919). 2017 Article М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження) // Наука та наукознавство. — 2017. — № 4. — С. 134-135. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132381 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка наукового життя
Хроніка наукового життя
spellingShingle Хроніка наукового життя
Хроніка наукового життя
М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження)
Наука та наукознавство
description Біляшівський Микола Федорович — відомий український археолог, етнограф і мистецтвознавець, громадський діяч, академік УАН (1919).
format Article
title М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження)
title_short М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження)
title_full М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження)
title_fullStr М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження)
title_full_unstemmed М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження)
title_sort м.ф. біляшівський (150 років від дня народження)
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate 2017
topic_facet Хроніка наукового життя
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132381
citation_txt М.Ф. Біляшівський (150 років від дня народження) // Наука та наукознавство. — 2017. — № 4. — С. 134-135. — укр.
series Наука та наукознавство
first_indexed 2025-07-09T17:27:53Z
last_indexed 2025-07-09T17:27:53Z
_version_ 1837191215873785856
fulltext Біляшівський Микола Федоро- вич — відомий український ар- хеолог, етнограф і мистецтвозна- вець, громадський діяч, академік УАН (1919). Народився 24 жовтня 1867 р. в Умані в родині священи- ка. В 1885—1891 рр. навчався на юридичному факультеті Київсь- кого університету, додатково від- відував лекції з історії професорів В.Б. Антоновича та А.В. Прахова. В 1891 р. склав випускні іспити у Київському та Новоросійському в Одесі університетах, 1893 р. — на природничому факультеті Московсь кого університету. У 1891 р. працював у Київському суді, у 1892—1893 рр. — у Мос- ковському архіві Міністерства юстиції, у 1894—1897 рр. — за- відувач архіву фінансового управління при Варшавській ка- зенній палаті. Працюючи в архівах Москви та Варшави, відкрив і ввів до наукового обігу нові матеріали з історії України. В 1898—1902 рр. — перший директор бібліоте ки Київського політехнічного інституту. Один із засновників і перший ди- ректор (1902—1923) Київського художньо-проми с лового і нау- кового музею (нині Національний художній музей України), колекції якого згодом лягли в основу зібрань Дер жавного му- зею українського народно-декоративного мистецт ва, Націо- нального музею історії України, Державного музею Т.Г. Шев- ченка. З 1921 р. входив до складу Археологічної комісії ВУАН, з 1922 — до Археологічного комітету ВУАН, з 1924 — член Всеу- країнського археологічного комітету. Помер 21 квітня 1926 р. Києві. Згідно із заповітом, похований у Каневі, неподалік від могили Т. Шевченка. Наукові праці М.Ф. Біляшівського присвячені досліджен- ню археологічних пам’яток різних епох, історії запорізького козацтва, нумізматиці, музейній справі. Як археолог здобув визнання дослідженнями пам’яток неоліту, латенської та три- пільської культур, ранньослов’янських і давньоруських часів. У 134 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science. 2017. № 4 (98) М.Ф. БІЛЯШІВСЬКИЙ (150 років від дня народження) ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство. 2017. № 4 (98) 135 Хроніка наукового життя 1899—1905 рр. заснував та редагував «Археологічний літопис Південної Росії» (в Ро- сійській імперії в науковому вжитку слово «Україна» було заборонено). В 1895—1914 рр. брав участь у заснуванні й розбудові приватного музею барона Ф. Штейнгеля в с. Городок (нині Рівненської області). Автор понад 300 нау кових праць і публікацій, один із засновників Київського товариства охорони пам’яток старовини (1910). М.Ф. Біляшівський — активний учасник громадсько-політичного життя: 1906 р. — депутат I Державної думи, входив до складу української думської грома- ди та фракції автономістів-федералістів, 1917 р. — перший комісар з охорони пам’яток Києва і Київської губернії, у квітні 1917 — член Української Центральної Ради від Київської губернії, голова Центрального комітету охорони пам’яток ста- ровини та мистецтва Української Народної Республіки; 1918 р. — автор проекту першого закону про охорону пам’яток Української Держави, з 1919 — член Всеук- раїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини. Почесний акаде мік Української академії мистецтв (1918). Д.М. СИНЦОВ (150 років від дня народження) Синцов Дмитро Матвійович — відомий математик, професор (1903), академік АН УРСР (1939). Наро- дився 21 листопада 1867 р. у Вятці (Росія) в сім’ї Голо- ви В’ятсь кої губернської земської управи Матвія Матвійовича Синцова. У 1890 р. закінчив фізико- математичний факультет Казанського університету, в якому був залишений стипендіатом для підготовки до професорського звання. З 1894 р. — при ват-доцент кафедри чистої математики. В 1896—1897 рр. — у науко- вому відрядженні в Лейпцизі, де вивчав стан викладан- ня математики в Західній Європі, з 1898 р. — доктор математики. В 1899—1903 рр. виконував обов’язки ординарного професора Катеринославського вищо- го гірничого училища, з 1903 р. — професор Харківського університету. В 1941— 1944 рр. працював в Москві та Уфі в Академії наук УРСР. Після повернення в трав- ні 1944 р. керував Науково-дослідним інститутом математики і механіки Харків- ського університету. Помер Д.М. Синцов 28 січня 1946 р. Основні наукові праці стосуються геометричної теорії диференціальних рів- нянь (теорії конексів), неголономної диференціальної геометрії. Є автором понад 250 праць (у тому числі 60 монографій і посібників). Працюючи в Харківському університеті, розробляв українську математичну термінологію, перекладав праці ві домих математиків Б. Рімана, Ф. Клейна, А. Пуанкаре, Я. Штейнера. Д.М. Синцов багато років був головою Харківського математичного товари- ства, брав участь в організації вищої освіти, вихованні наукових кадрів, пропагував досягнення вітчизняних учених на з’їздах, конгресах, в пресі. В 1938 р. його обрано депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Харкова. Заслужений діяч нау- ки України (1935).