Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах
Досліджено фізико-хімічну стабільність порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах, які за своїм хімічним складом близькі до біологічних середовищ організму людини (вода, NaCl, розчини Рінгера і Рінгера–Локка). Показано, що стабільність досліджених порошків залежить від хімічного складу...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Доповіді НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132642 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах / Н.В. Бощицька, А.О. Перекос, Є.Г. Гогоці, А.О. Левківська, К.Ю. Бошицький, І.В. Уварова, В.Г. Лесин // Доповіді Національної академії наук України. — 2018. — № 2. — С. 65-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-132642 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1326422018-04-25T03:03:04Z Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах Бошицька, Н.В. Перекос, А.О. Гогоці, Є.Г. Левківська, А.О. Бошицький, К.Ю. Уварова, І.В. Лесин, В.Г. Матеріалознавство Досліджено фізико-хімічну стабільність порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах, які за своїм хімічним складом близькі до біологічних середовищ організму людини (вода, NaCl, розчини Рінгера і Рінгера–Локка). Показано, що стабільність досліджених порошків залежить від хімічного складу фізіологічних розчинів, а найбільш інтенсивно порошки реагують на розчин Рінгера–Локка, що містить у своєму складі глюкозу. При цьому головні лінії алмазу практично не змінюються, а спостерігається певний ступінь графітизації, що й робить їх перспективними для подальших досліджень із метою використання в медичній практиці. Исследована физико-химическая стабильность порошков на основе наноалмаза в физиологических растворах, которые по своему химическому составу близки к биологическим средам организма человека (вода, NaCl, растворы Рингера и Рингера–Локка). Показано, что стабильность исследованных порошков зависит от химического состава физиологических растворов, а наиболее интенсивно порошки реагируют с раствором Рингера—Локка, который содержит в своем составе глюкозу. При этом главные линии алмаза практически не изменяются, а наблюдается некоторая степень графитизации, что и делает их перспективными для дальнейшего исследования с целью использования в медицинской практике. The physicochemical stability of powders on the base of nanodiamond in physiological solutions, which are similar by chemical composition to biological media of living organisms (water, NaCl, Ringer, and Ringer–Locke), has been investigated. It is established that the stability of the investigated powders depends on the chemical composition of physiological solutions: the powders react most intensively to Ringer–Locke solution, which includes glucose. In this case, the diamond line did not changed, but a small extent of the graphitization is observed. This make them perspective for the following use in medicine. 2018 Article Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах / Н.В. Бощицька, А.О. Перекос, Є.Г. Гогоці, А.О. Левківська, К.Ю. Бошицький, І.В. Уварова, В.Г. Лесин // Доповіді Національної академії наук України. — 2018. — № 2. — С. 65-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2018.02.065 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132642 661.183:677 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріалознавство Матеріалознавство |
| spellingShingle |
Матеріалознавство Матеріалознавство Бошицька, Н.В. Перекос, А.О. Гогоці, Є.Г. Левківська, А.О. Бошицький, К.Ю. Уварова, І.В. Лесин, В.Г. Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах Доповіді НАН України |
| description |
Досліджено фізико-хімічну стабільність порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах, які за
своїм хімічним складом близькі до біологічних середовищ організму людини (вода, NaCl, розчини Рінгера і
Рінгера–Локка). Показано, що стабільність досліджених порошків залежить від хімічного складу фізіологічних розчинів, а найбільш інтенсивно порошки реагують на розчин Рінгера–Локка, що містить у своєму складі глюкозу. При цьому головні лінії алмазу практично не змінюються, а спостерігається певний ступінь графітизації, що й робить їх перспективними для подальших досліджень із метою використання в медичній практиці. |
| format |
Article |
| author |
Бошицька, Н.В. Перекос, А.О. Гогоці, Є.Г. Левківська, А.О. Бошицький, К.Ю. Уварова, І.В. Лесин, В.Г. |
| author_facet |
Бошицька, Н.В. Перекос, А.О. Гогоці, Є.Г. Левківська, А.О. Бошицький, К.Ю. Уварова, І.В. Лесин, В.Г. |
| author_sort |
Бошицька, Н.В. |
| title |
Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах |
| title_short |
Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах |
| title_full |
Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах |
| title_fullStr |
Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах |
| title_full_unstemmed |
Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах |
| title_sort |
стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Матеріалознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132642 |
| citation_txt |
Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах / Н.В. Бощицька, А.О. Перекос, Є.Г. Гогоці, А.О. Левківська, К.Ю. Бошицький, І.В. Уварова, В.Г. Лесин // Доповіді Національної академії наук України. — 2018. — № 2. — С. 65-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT bošicʹkanv stabílʹnístʹfazovogoskladuporoškívnaosnovínanoalmazuufízíologíčnihrozčinah AT perekosao stabílʹnístʹfazovogoskladuporoškívnaosnovínanoalmazuufízíologíčnihrozčinah AT gogocíêg stabílʹnístʹfazovogoskladuporoškívnaosnovínanoalmazuufízíologíčnihrozčinah AT levkívsʹkaao stabílʹnístʹfazovogoskladuporoškívnaosnovínanoalmazuufízíologíčnihrozčinah AT bošicʹkijkû stabílʹnístʹfazovogoskladuporoškívnaosnovínanoalmazuufízíologíčnihrozčinah AT uvarovaív stabílʹnístʹfazovogoskladuporoškívnaosnovínanoalmazuufízíologíčnihrozčinah AT lesinvg stabílʹnístʹfazovogoskladuporoškívnaosnovínanoalmazuufízíologíčnihrozčinah |
| first_indexed |
2025-07-09T17:49:56Z |
| last_indexed |
2025-07-09T17:49:56Z |
| _version_ |
1837192602240155648 |
| fulltext |
65ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2018. № 2
ОПОВІДІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ
© Н.В. Бощицька, А.О. Перекос, Є.Г. Гогоці, А.О. Левківська, К.Ю. Бошицький, І.В. Уварова,
В.Г. Лесин, 2018
У сучасній медицині дедалі частіше використовують матеріали, що раніше створювалися
для металургії (у тому числі порошкової), а також хімічної, нафтової і газової промисло-
востей із застосуванням біохімічних, біофізичних та генно-інженерних методів їх отриман-
ня. Коло використовуваних у медицині відповідних препаратів вельми широке й включає
як базові складові великий спектр матеріалів природного і штучного походження, серед
яких — метали, кераміки, вуглець та матеріали на його основі, різні композити тощо.
Вчені, що працюють у галузі медичного матеріалознавства, проводять дедалі більш но-
вітні дослідження із застосування наноалмазів (НА) у медицині та біології. При цьому слід
враховувати, що токсичність використовуваних на сьогодні антиоксидантних препаратів
для хіміотерапії онкологічних хворих є дуже високою, а тому актуальним є пошук нових
малотоксичних лікарських засобів аналогічної дії. Зокрема, саме алмази не є токсичними
чи канцерогенами і не викликають мутації генів, а також вони не розчиняються в біологіч-
них рідинах. Проте біологічна активність НА раніше не досліджувалася. Так, у кристалів
НА хімічно пасивне ядро класичного алмазу набуває майже округлої або ж овальної форми
і наявна достатньо хімічно активна поверхнева “бахрома” з безпечних для живого організ му
doi: https://doi.org/10.15407/dopovidi2018.02.065
УДК 661.183:677
Н.В. Бощицька, А.О. Перекос, Є.Г. Гогоці,
А.О. Левківська, К.Ю. Бошицький, І.В. Уварова, В.Г. Лесин
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, Київ
E-mail: nata25lia@gmail.com
Стабільність фазового складу порошків
на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах
Представлено членом-кореспондентом НАН України О.М. Григорьєвим
Досліджено фізико-хімічну стабільність порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах, які за
своїм хімічним складом близькі до біологічних середовищ організму людини (вода, NaCl, розчини Рінгера і
Рінгера–Локка). Показано, що стабільність досліджених порошків залежить від хімічного складу фізіо-
логічних розчинів, а найбільш інтенсивно порошки реагують на розчин Рінгера–Локка, що містить у своєму
складі глюкозу. При цьому головні лінії алмазу практично не змінюються, а спостерігається певний ступінь
графітизації, що й робить їх перспективними для подальших досліджень із метою використання в медичній
практиці.
Ключові слова: вуглець, детонаційний наноалмаз, біологічні середовища.
МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО
66 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2018. № 2
Н.В. Бощицька, А.О. Перекос, Є.Г. Гогоці, А.О. Левківська, К.Ю. Бошицький, І.В. Уварова, В.Г. Лесин
функціональних груп, що надають поверхні гідро-
фільних властивостей. Крім того, кожен кристал
НА має велику кількість неспарених елект ронів і є,
по суті, множинним радикалом [1, 2].
НА належать до принципово нових протипух-
линних препаратів. Їх можна розглядати як полі-
функціональні надмолекулярні структури з поляр-
ними групами (ОН, NН2, С(О)NН2), які зумов-
люють їхні антиоксидантну активність і здатність
брати участь у вільно радикальних процесах у жи-
вих клітинах. Чимало функціональних груп на по-
верхні части нок НА може забезпечувати як додат-
кове генерування, так і знешкодження надлишкових радикалів у метаболічних процесах. І
саме здатність до регулювання вільнорадикальних процесів під дією НА може стати осно-
вою для їх протипухлинного впливу [3].
Згідно з літературними даними, у разі використання водних суспензій НА наявна по-
зитивна динаміка стану хворих. Так, істотно зменшуються або ж повністю зникають сильні
болі; відбувається нормалізація перистальтики кишечника (у тому числі із відновленням
його прохідності); поліпшуються показники крові; помітно покращується робота імунної
системи і психологічний стан хворих (спостерігається різке посилення бажання жити) [4].
Показано, що на основі НА можливе створення препаратів, які чинять стимулюючу дію на
ферментативну ланку антиоксидантного захисту клітин [5].
Метою дослідження було вивчення фізико-хімічної стійкості отриманих детонаційним
методом порошків на основі вуглецю, що містять фазу НА, у процесі їх взаємодії з фізіоло-
гічними розчинами різного хімічного складу.
Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження обрано порошок на основі
вуглецю, отриманий детонаційним способом (рис. 1).
Рентгеноструктурні дослідження порошків проводили за допомогою рентгенівського
дифрактометра “ДРОН-3,0” із застосуванням СоКα-випромінювання і комп’ютерної про-
грами аналізу та обробки дифракційних даних [6].
З метою дослідження взаємодії порошкових матеріалів із середовищами живого ор-
ганізму наважки порошку (~0,5 г) розміщували в колбах із притертими корками, заливали
50 мл біологічного середовища й вміщували в термостат “ТВЗ-25” із температурою 37—
38 °С на 5 діб, періодично збовтуючи (тривалість експерименту визначалася тим, що виве-
дення порошкових частинок з організму найефективніше відбувається протягом перших
5—8 діб після введення). Потім порошки відокремлювали від біологічного середовища,
фільтруючи на фільтрі з білою стрічкою, промивали дистильованою водою й сушили в су-
шильній шафі при 70–80 °С.
Як неорганічні середовища використовували дистильовану воду і фізіологічні розчини
різного сольового складу, а саме:
• 0,9 %-й NaCl;
• розчин Рінгера, г/л: NaCl — 8,6; KCl — 0,3; CaCl2 — 0,33;
• розчин Рінгера—Локка, г/л: NaCl — 9,0; NaHCO3, CaCl3, KCl — по 0,2; глюкози — 1.
Рис. 1. Мікрофотографія порошку наноал-
мазу, отриманого детонаційним способом
згідно з ТУ
67ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2018. № 2
Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах
Рис. 2. Рентгенограми досліджуваного наноалма-
зу: а — вихідний порошок; б—д — після взаємодії з
водою (б), NaCl (в), розчинами Рінгера (г) і Рін ге-
ра—Локка (д)
Після взаємодії досліджуваного порош-
ку НА з біологічними середовищами у
відок ремленому фільтраті кулонометрич-
ним методом визначали вміст вуглецю за-
гального (Cзаг), використовуючи експрес-
аналізатор типу “Н-7529” [7].
Результати дослідження та їх обговорення. Дані рентгенофазового аналізу та розмір
областей когерентного розсіяння (ОКР) наведено на рис. 2 і в таблиці. Дифрактограми на
великих кутах розсіювання для досліджуваного порошку відповідають ґратці алмазу з пара-
метром a = 3,565 ± 0,005 Å, а лінії відбиття 002 (2θ ≈ 25°) і 101 (2θ ≈ 44°) характерні для мо-
дифікованого вуглецю (для вуглецевих наноструктур). Таким чином, аналіз даних рис. 2, а
показує, що синтезований порошок на основі вуглецю складається з НА (∼ 90 %) та домішок
графітоподібних структур (∼10 %), серед яких можна зафіксувати і вуглецеві нанотрубки.
68 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2018. № 2
Н.В. Бощицька, А.О. Перекос, Є.Г. Гогоці, А.О. Левківська, К.Ю. Бошицький, І.В. Уварова, В.Г. Лесин
Наявність графітоподібних домішок у НА можна пояснити тим, що після детонації від-
бувається адіабатичне розширення утворених продуктів [2], а умови стабільності алмазу
зберігаються недовго. Так, якщо щільність продуктів детонації є близькою до початкової
щільності вибухової речовини, то передумови для стабільності алмазу змінюються на
умо ви для стабільності графіту. Оптимальними ж умовами утворення ультрадисперсного
НА в детонаційній хвилі та його збереження є відносно високий тиск і одночасно низька
температура продуктів детонації, які відповідають точці Чепмена—Жуге [8].
Цей процес дає змогу одержати первинний вуглецевий матеріал – алмазоподібну ших-
ту, до складу якої входять власне НА, графітоподібні структури та забруднювальні речо ви-
ни (метали та їхні сполуки). Причинами ж виникнення сажі в алмазоподібній шихті можуть
бути неідеальність детонації в деяких частинах об’єму заряду (зокрема в зоні ініціювання та
граничних ділянках), де значення тиску і температури низькі і вуглець конденсується від-
повідно до схеми пара–аморфний вуглець, а також наслідки утворення метану, який у ре-
зультаті детонації розкладається до рівня сажі за реакцією
CH4 ↔ C + 2H2.
У реальних (неідеальних і нестаціонарних) режимах детонації вуглець окиснюється, як
правило, не до СО2, а до СО. Для цього процесу характерними є нижчі значення тиску і
температури, а відповідно, й менша кількість вільного вуглецю в продуктах і зниження рів-
ня виходу НА [8].
Методом рентгенофазового аналізу показано, що при взаємодії з усіма дослідженими
розчинами спостерігається стійкість фази НА, тоді як у фази графітоподібних домішок у
твердому залишку після взаємодії з водою вона знижується, про що й свідчить зменшення
інтенсивності відповідних ліній на дифрактограмі (див. рис. 2, б). Після взаємодії ж із роз-
чинами, до складу яких входять солі
хлоридів NaCl та розчину Рінгера, на
дифрактограмі спостерігається певне
збільшення інтенсивності ліній гра-
фітоподібних домішок з нанотрубка-
ми та їх часткова графітизація (див.
рис. 2, в, г). Активніший процес графі-
тизації графітоподібних домішок з на-
нотрубками і збільшення їх розміру
відмічається після взаємодії з розчи-
ном Рінгера–Локка, до складу якого
входить, крім хлоридів, гідрокарбо-
натна глюкоза, причому в частковій
графітизації починає брати участь і
фаза алмазу. У свою чергу, фаза графі-
ту має вдвічі більший розмір частинок
порівняно з фазою графітоподібних
домішок, до складу якої входять нано-
трубки (див. рис. 2, д).
Фазовий склад і дисперсність (розміри ОКР)
вуглецевих матеріалів (ГС – графітоподібні структури;
НА — наноалмаз; ВНТ — вуглецеві нанотрубки)
Зразок Фази
Фазовий
склад, %
D, нм
Вихідний наноалмаз НА
(ГС із ВНТ)
90
10
4
30
Після взаємодії
з водою
НА
(ГС із ВНТ)
90
10
5
30
Після взаємодії
з NaCl
НА
(ГС із ВНТ,
графіт)
90
9
1
5
50
—
Після взаємодії
з розчином Рінгера
НА
(ГС із ВНТ,
графіт)
90
9
1
5
50
—
Після взаємодії
з розчином
Рінгера–Локка
НА
(ГС із ВНТ,
графіт)
83
14
3
5
70
100
69ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2018. № 2
Стабільність фазового складу порошків на основі наноалмазу у фізіологічних розчинах
Водночас слід зауважити, що в жодному з розчинів після взаємодії з НА не зафіксова-
но вільного вуглецю, тобто НА залишається стабільним у всіх досліджених середовищах.
Розмір ОКР графітоподібних структур, які містять НА та вуглецеві нанотрубки (ве-
личина L, Å), було розраховано за формулою Шеррера — L = kλ/βLcosθ із використан ням
ширини дифракційного відбиття на порошковій дифрактограмі (де βL — ширина дифрак-
ційного відбиття на половині його висоти, рад; λ — довжина хвилі, Å). Розрахунки ОКР
вказують на те, що розміри частинок НА знаходяться в діапазоні 4—5 нм, а розмір домі шок
дещо збільшується — з 30 до 70—100 нм — після взаємодії з відповідними розчинами (див.
таблицю).
З метою аналізу фізико-хімічної стабільності порошку на основі вуглецю в біологічних
середовищах проведено дослідження фільтратів фізіологічних розчинів після взаємодії із
зазначеним порошком щодо визначення вмісту вуглецю. Виявлено, що у всіх фільтратах
кількість вуглецю становить 0 мг/100 мл.
Таким чином, встановлено стабільність фазового складу дослідженого порошку на осно-
ві вуглецю у воді та фізіологічних середовищах NaCl і розчину Рінгера. При взаємодії ж із
розчином Рінгера–Локка, який містить глюкозу, на дифрактограмах твердих залишків спо-
стерігається часткова графітизація порошку.
Підсумовуючи результати дослідження, доходимо таких висновків:
• фізико-хімічна стабільність порошку на основі вуглецю, що містить фазу НА, отрима-
ного детонаційним методом, залежить від хімічного складу фізіологічних розчинів;
• найбільшу стабільність фазового складу порошку на основі НА встановлено у дисти-
льованій воді, тоді як на дифрактограмах твердих залишків після відповідної взаємодії не
виявлено змін фазового складу;
• найбільш інтенсивно досліджений порошок взаємодіє з фізіологічним розчином
Рінгера–Локка, що містить у своєму складі глюкозу, причому на відповідних дифрактогра-
мах після взаємодії спостерігається часткова графітизація твердих залишків;
• відносна стабільність порошку, що містить фазу НА в усіх досліджених фізіологічних
розчинах, а також відсутність після відповідної взаємодії на дифрактограмах побічних спо-
лук дають підстави рекомендувати цей порошок для подальшого дослідження з метою ви-
користання в медичній практиці.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Долматов В.Ю. Ультрадисперсные алмазы детонационного синтеза: свойства и применение. Успехи хи-
мии. 2001. 70, № 7. С. 687–708.
2. Даниленко В.В. Синтез и спекание алмазов взрывом. Москва: Энергоиздат, 2003. 271 c.
3. Верещагин А.Л., Петрова Л.А., Брыляков П.М. Полярографическое исследование алмазоподобной фазы
углерода. Сверхтвердые материалы. 1992. № 1. С. 14—16.
4. Верещагин А.Л., Цой Т.Л., Ларионова И.С. Биологическая активность детонационных наноалмазов.
Научная сессия МИФИ-2004. Сб. науч. тр. Москва. 2004. Т. 8. С. 221.
5. Долматов В.Ю., Кострова Л.Н. Наноалмазы детонационного синтеза и возможность создания нового
поколения лекарственных средств. Сверхтвердые материалы. 2000. № 3. С. 82—85.
6. Горелик C.C., Скаков Ю.А., Расторгуев Л.Н. Рентгенографический и электронно-оптический анализ.
Москва: ИД МИСиС, 1994. 328 с.
7. ГОСТ 26239.7—84. Кремний полупроводниковый. Метод определения кислорода, углерода и азота.
Москва, 1986. 19 с.
70 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2018. № 2
Н.В. Бощицька, А.О. Перекос, Є.Г. Гогоці, А.О. Левківська, К.Ю. Бошицький, І.В. Уварова, В.Г. Лесин
8. Даниленко В.В. Особенности синтеза детонационных наноалмазов. Физика горения и взрыва. 2005.
41, № 5. С. 104—116.
Надійшло до редакції 15.09.2017
REFERENSES
1. Dolmatov, V. Yu. (2001). Detonation synthesis ultradispersed diamonds: properties and applications. Russ.
Chem. Rev., 70, No. 7, pp. 607-626. doi: https://doi.org/10.1070/RC2001v070n07ABEH000665
2. Danilenko, V. V. (2003). Synthesis of diamonds an explosion. Moscow: Energoizdat (in Russian).
3. Vereschagin, A. L., Petrova, L. A. & Brylyakov, P. M. (1992). Polarographic study of diamond-like carbon
phase. Sverkhtverdye Materialy, No. 1, pp. 14-16 (in Russian).
4. Vereschagin, A. L., Tsoy, T. L. & Larionova, I. S. (2004). Biological activity of detonation nanodiamonds.
Scientific session of МEPhI–2004, Collection of scientific works, Vol. 8 (pp. 221). Moscow (in Russian).
5. Dolmatov, V. Yu. & Kostrova, L. N. (2000). Nanodiamonds of detonation synthesis and the possibility of
creating a new generation of drugs. Sverkhtverdye Materialy, No. 3, pp. 82-85 (in Russian).
6. Gorelyk, S. S., Skakov, Yu. A. & Rastorguev, L. N. (1994). Sciagraphy and elecrono-optical analysis. Мoscow:
ID МISiS (in Russian).
7. GOST 26239.7—84. Semiconductor silicon. Method of oxygen, carbon and nitrogen determination. Мoscow,
1986 (in Russian).
8. Danilenko, V. V. (2005). Specific features of synthesis of detonation nanodiamonds. Combustion, Explosion,
and Shock Waves, 41, No. 5, pp. 577-588.
Received 15.09.2017
Н.В. Бощицкая, А.Е. Перекос, Е.Г. Гогоци,
А.А. Левкивская, К.Ю. Бошицкий, И.В. Уварова, В.Г. Лесин
Институт проблем материаловедения им. И.Н. Францевича НАН Украины, Киев
E-mail: nata25lia@gmail.com
CТАБИЛЬНОСТЬ ФАЗОВОГО СОСТАВА ПОРОШКОВ
НА ОСНОВЕ НАНОАЛМАЗА В ФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ РАСТВОРАХ
Исследована физико-химическая стабильность порошков на основе наноалмаза в физиологических рас-
творах, которые по своему химическому составу близки к биологическим средам организма человека
(вода, NaCl, растворы Рингера и Рингера–Локка). Показано, что стабильность исследованных порошков
зависит от химического состава физиологических растворов, а наиболее интенсивно порошки реагируют
с раствором Рингера—Локка, который содержит в своем составе глюкозу. При этом главные линии алмаза
практически не изменяются, а наблюдается некоторая степень графитизации, что и делает их перспектив-
ными для дальнейшего исследования с целью использования в медицинской практике.
Ключевые слова: углерод, детонационный наноалмаз, биологические среды.
N.V. Boshytska, А.О. Perecos, H.G. Gogotsi,
А.О. Levkivska, K.Yu. Boshytsky, I.V. Uvarova, V.G. Lesin
Frantsevich Institute for Problems of Materials Science of the NAS of Ukraine, Kiev
E-mail: nata25lia@gmail.com
STABILITY OF A PHASE COMPOSITION OF POWDERS
ON THE BASIS OF NANODIAMOND IN PHYSIOLOGICAL SOLUTIONS
The physicochemical stability of powders on the base of nanodiamond in physiological solutions, which are si-
milar by chemical composition to biological media of living organisms (water, NaCl, Ringer, and Ringer–Locke),
has been investigated. It is established that the stability of the investigated powders depends on the chemical
composition of physiological solutions: the powders react most intensively to Ringer–Locke solution, which in-
cludes glucose. In this case, the diamond line did not changed, but a small extent of the graphitization is obser-
ved. This make them perspective for the following use in medicine.
Keywords: carbon, detonating nanodiamond, biological media.
|