Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”

Наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”, організована кафедрою україністики Варшавського університету, відбулася 6-7 листопада 2008 р. У конференції взяли участь 25 відомих польських та українських науковців....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
Hauptverfasser: Якубовська-Кравчик, К., Замбжицька, М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2009
Schriftenreihe:Слово і Час
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132885
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом” / К. Якубовська-Кравчик, М. Замбжицька // Слово і Час. — 2009. — № 3. — С. 119-120. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-132885
record_format dspace
spelling irk-123456789-1328852018-05-15T03:03:05Z Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом” Якубовська-Кравчик, К. Замбжицька, М. Літопис подій Наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”, організована кафедрою україністики Варшавського університету, відбулася 6-7 листопада 2008 р. У конференції взяли участь 25 відомих польських та українських науковців. 2009 Article Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом” / К. Якубовська-Кравчик, М. Замбжицька // Слово і Час. — 2009. — № 3. — С. 119-120. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132885 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Літопис подій
Літопис подій
spellingShingle Літопис подій
Літопис подій
Якубовська-Кравчик, К.
Замбжицька, М.
Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”
Слово і Час
description Наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”, організована кафедрою україністики Варшавського університету, відбулася 6-7 листопада 2008 р. У конференції взяли участь 25 відомих польських та українських науковців.
format Article
author Якубовська-Кравчик, К.
Замбжицька, М.
author_facet Якубовська-Кравчик, К.
Замбжицька, М.
author_sort Якубовська-Кравчик, К.
title Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”
title_short Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”
title_full Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”
title_fullStr Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”
title_full_unstemmed Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”
title_sort міжнародна наукова конференція “україна між сходом та заходом”
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2009
topic_facet Літопис подій
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/132885
citation_txt Міжнародна наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом” / К. Якубовська-Кравчик, М. Замбжицька // Слово і Час. — 2009. — № 3. — С. 119-120. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT âkubovsʹkakravčikk mížnarodnanaukovakonferencíâukraínamížshodomtazahodom
AT zambžicʹkam mížnarodnanaukovakonferencíâukraínamížshodomtazahodom
first_indexed 2025-07-09T18:11:56Z
last_indexed 2025-07-09T18:11:56Z
_version_ 1837193985503789056
fulltext Слово і Час. 2009 • №3 119 МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “УКРАЇНА МІЖ СХОДОМ ТА ЗАХОДОМ” Наукова конференція “Україна між Сходом та Заходом”, організована кафедрою україністики Варшавського університету, відбулася 6-7 листопада 2008 р. У конференції взяли участь 25 відомих польських та українських науковців. У вступному слові проф. С.Козак окреслив сферу тематичних зацікавлень конференції, посол України в Республіці Польща О.Моцик наголосив на великому значенні цих конференції у розвитку українсько- польських культурних та наукових взаємин. На першій секції розглядалася проблема “Україна між Сходом та Заходом” у широкому політично-історично-релігійному контексті (головував В.Брюховецький). Виступ С.Козака був присвячений впливу культури Сходу та Заходу на формування тотожності й ідентичності українського суспільства. Посилаючись на ідеї відомих дослідників, доповідач ствердив, що елементи візантийської та латинської культур з’єднались на українських землях у неподільну культурно-світоглядну цілість, що помітно в українському фольклорі, літературі та національній міфології. П.Кроль розглянув проблему політично-світоглядної орієнтації Козаччини в контексті впливів Москви та Речі Посполитої. Б.Гудь виступив із доповіддю про складні релігійні взаємини на території Волині та Підляшшя після 1935 р. Полонізаційну політику, яка реалізувалась, зокрема, у релігійних репресіях та актах знищення православних церков, дослідник уписав у ширший план проблем пограниччя культур Сходу та Заходу. Друга секція була присвячена впливам Сходу та Заходу на українські мистецькі й освітні традиції (головував С.Козак). В.Брюховецький охарактеризував ідею нової моделі освіти як основу реформи Києво-Могилянської академії. Ця реформа є синтезом досвіду західніх університетів з елементами навчальної системи, притаманної східнім університетам. Тобто реформа має бути своєрідним продовженням започаткованого Петром Могилою прагнення до створення освіти, відкритої для впливів різних культур та мов. Проблему впливів Сходу та Заходу на українське мистецтво порушив В.Александрович. Доповідач наголосив, що з погляду найважливіших архітектурних та мистецьких напрямків Україна належить до культурної сфери східної Європи, пов’язаної із греко-візантійською традицією. Вплив західного мистецтва, за словами В. Александровича, можна помітити лише в детальних композиційних елементах та мотивах, запозичених із західньоєвропейського мистецтва. Л.Грицик виступила з доповіддю про українські орієнталістичні дослідження та їхній вплив на розвиток українського літературознавства, окреслила процес пробудження української національної свідомості, інспірацією для якого була, зокрема, саме літературна творчість Сходу. Орієнтальні зацікавлення можна, за словами Л.Грицик, помітити у творчості М.Хвильового та А.Кримського. Третю секцію (голова В.Назарук) можна окреслити як спробу вписати проблематику “України між Сходом і Заходом” у широкий літературознавчо-культурний план. “Апокрифи в українській літературі – діалог між Сходом і Заходом” – тема доповіді Я.Мельник, в якій ішлося про вплив латинської та візантийської культур на староруську апокрифічну традицію. На прикладі твору Т.Шевченка “Марія” Я.Мельник показала широке поле можливостей, яке апокрифічна традиція відкриває перед літературознавчим аналізом сучасних текстів. В.Соболь проаналізувала барокову перекладну літературу як посередника між культурою Сходу та Заходу. Вона наголосила на тому, що епоха українського бароко – це своєрідний апогей синтезу елементів латинської та греко- візантийської культур, доказом чого є створення Києво-Могилянської академії. Я.Гарасим виступив із рефератом про фольклористичну концепцію Ф.Колесси в контексті тогочасної 120 Слово і Час. 2009 • №3 європейської науки. Постать видатного дослідника козацьких дум, засновника кафедри фольклористики Львівського університету, була претекстом для вписання української фольклористики XIX ст. у ширший контекст європейських досліджень. Другий день конференції розпочався доповіддю Л.Сеника, присвяченою проблемі України між Сходом та Заходом у творах Івана Франка (голова сесії Я.Мельник). К.Якубовська-Кравчик висвітлювала питання поезії Тараса Шевченка в контексті європейських визвольних ідей. Говорячи про проблему Європи в публіцистичних творах М.Хвильового, А.Новацький наголосив на тому, що саме Хвильовий створив концепцію психологічної Європи, тобто прозахідного, європейського спрямування української культури та літератури. О.Астаф’єв проаналізував європейський контекст української літератури післявоєнного періоду. Доповідач зіставив концепції Європи, створені М.Кундерою, К.Викою і Ч.Мілошем, та виклав ідеї українських еміграційних дискусій, які точилися на сторінках періодичних видань “Ми” та “Українська хата”. О.Астаф’єв нагадав також про культурні зв’язки між українським середовищем письменників і науковців та паризькою “Культурою” Ґєдройця. В.Назарук виступив із доповіддю про європейський вимір творчості Б.-І. Антонича. Доповідач наголосив на своєрідному синтезі елементів Сходу та Заходу у творчості Антонича і проаналізував головні дискурси українського модернізму. У своїй доповіді “До питання компаратистики перекладу – українські та польскі переклади повісті Лонгоса “Дафніс та Хлоя” І.Макар проаналізувала чергові переклади твору, починаючи з 1936 р. Головою другої секції був Г.Мотика, а першим доповідачем виступив Л. Ясіна з доповіддю “Дискурс польско-української історії і масова культура”. Порівнюючи польські та українські фільми, що з’явились після 1991 р., він зосередився передусім на фільмі “Вогнем та мечем” і “Україна – народження нації” Є.Гофмана та на біографічному фільмі О.Янчука про Андрія Шептицького, а також на фільмі М.Мащенка “Богдан Хмельницький”. Доповідь Т.Стриєка була присвячена культурно-географічному зображенню України в українській історіографії XX ст. Темою доповіді В.Макара були українсько-канадські взаємини. С.Козак запропонував дискусію на тему “Україна між Сходом та Заходом – сьогодні і завтра”, в якій узяли участь вчені, аспіранти і студенти. Катажина Якубовська-Кравчик, Польща (м. Варшава) Марта Замбжицька ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ПАВЛА ЧУБИНСЬКОГО В КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 12-14 лютого цього року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на виконання Указу Президента України № 343 / 2008 “Про відзначення 170-річчя від дня народження Павла Чубинського” відбулася VII Міжнародна наукова конференція “Українська культура в історичному розвитку й державотворенні”, присвячена видатному фольклористові , етнографу, краєзнавцю, дослідникові українського звичаєвого права, автору слів державного гімну України Павлові Платоновичу Чубинському. Конференції пам’яті Чубинського, започатковані ще взимку 2002 р. кафедрою фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Бориспільським ліцеєм “Дизайн-освіта” імені Павла Чубинського, проводяться щороку. Цього разу співорганізаторами події виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, кафедра фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, юридичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Музей народної архітектури та побуту України