Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта

Визначено особливості й дано оцінку магніторезонансної томографії при вибухових переломах нижньогрудного й поперекового відділів хребта. Відзначено, що це дослідження дає змогу оцінити стан міжхребцевого диска, зв’язок, а також наявність та локалізацію гематоми, на основі чого можна спрогнозувати по...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Радченко, В.О., Попсуйшапка, К.О., Федотова, І.Ф., Сіренко, О.А., Фекліна, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2017
Назва видання:	Международный медицинский журнал
Теми:	Ортопедия
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/133033
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта / В.О. Радченко, К.О. Попсуйшапка, І.Ф. Федотова, О.А. Сіренко, І.В. Фекліна // Международный медицинский журнал. — 2017. — Т. 23, № 2. — С. 55-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-133033
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1330332018-05-19T03:04:35Z Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта Радченко, В.О. Попсуйшапка, К.О. Федотова, І.Ф. Сіренко, О.А. Фекліна, І.В. Ортопедия Визначено особливості й дано оцінку магніторезонансної томографії при вибухових переломах нижньогрудного й поперекового відділів хребта. Відзначено, що це дослідження дає змогу оцінити стан міжхребцевого диска, зв’язок, а також наявність та локалізацію гематоми, на основі чого можна спрогнозувати подальший перебіг регенерації хребтового сегмента. Определены особенности и дана оценка магниторезонансной томографии при взрывных переломах нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника. Отмечено, что данное исследование позволяет оценить состояние межпозвонковых дисков, связок, а также наличие и локализацию гематомы, на основании чего можно спрогнозировать течение регенерации позвоночного сегмента. MRI peculiarities were investigated and assessed at burst fractures of the lower thoracic and lumbar spine. This work allowed evaluation of the state of the intervertebral discs, ligaments, hematoma presence and location, which can be used to predict the further regeneration of the spinal segment. 2017 Article Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта / В.О. Радченко, К.О. Попсуйшапка, І.Ф. Федотова, О.А. Сіренко, І.В. Фекліна // Международный медицинский журнал. — 2017. — Т. 23, № 2. — С. 55-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2308-5274 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/133033 616.711.5/.6-001.5-073.756.8 uk Международный медицинский журнал Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ортопедия Ортопедия
spellingShingle	Ортопедия Ортопедия Радченко, В.О. Попсуйшапка, К.О. Федотова, І.Ф. Сіренко, О.А. Фекліна, І.В. Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта Международный медицинский журнал
description	Визначено особливості й дано оцінку магніторезонансної томографії при вибухових переломах нижньогрудного й поперекового відділів хребта. Відзначено, що це дослідження дає змогу оцінити стан міжхребцевого диска, зв’язок, а також наявність та локалізацію гематоми, на основі чого можна спрогнозувати подальший перебіг регенерації хребтового сегмента.
format	Article
author	Радченко, В.О. Попсуйшапка, К.О. Федотова, І.Ф. Сіренко, О.А. Фекліна, І.В.
author_facet	Радченко, В.О. Попсуйшапка, К.О. Федотова, І.Ф. Сіренко, О.А. Фекліна, І.В.
author_sort	Радченко, В.О.
title	Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта
title_short	Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта
title_full	Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта
title_fullStr	Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта
title_full_unstemmed	Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта
title_sort	особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Ортопедия
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/133033
citation_txt	Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта / В.О. Радченко, К.О. Попсуйшапка, І.Ф. Федотова, О.А. Сіренко, І.В. Фекліна // Международный медицинский журнал. — 2017. — Т. 23, № 2. — С. 55-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Международный медицинский журнал
work_keys_str_mv	AT radčenkovo osoblivostímagnítorezonansnoítomografííuvízualízacíívibuhovihperelomívnižnʹogrudnogotapoperekovogovíddílívhrebta AT popsujšapkako osoblivostímagnítorezonansnoítomografííuvízualízacíívibuhovihperelomívnižnʹogrudnogotapoperekovogovíddílívhrebta AT fedotovaíf osoblivostímagnítorezonansnoítomografííuvízualízacíívibuhovihperelomívnižnʹogrudnogotapoperekovogovíddílívhrebta AT sírenkooa osoblivostímagnítorezonansnoítomografííuvízualízacíívibuhovihperelomívnižnʹogrudnogotapoperekovogovíddílívhrebta AT feklínaív osoblivostímagnítorezonansnoítomografííuvízualízacíívibuhovihperelomívnižnʹogrudnogotapoperekovogovíddílívhrebta
first_indexed	2025-07-09T18:30:02Z
last_indexed	2025-07-09T18:30:02Z
_version_	1837195125829140480
fulltext	55 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2017, № 2 © В. О. РАДЧЕНКО, К. О. ПОПСУЙШАПКА, І. Ф. ФЕДОТОВА... 2017 w w w .im j.k h. ua УДК 616.711.5/.6-001.5-073.756.8 ОСОБЛИВОСТІ МАГНІТОРЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇ У ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ВИБУХОВИХ ПЕРЕЛОМІВ НИЖНЬОГРУДНОГО ТА ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛІВ ХРЕБТА Проф. В. О. РАДЧЕНКО1, канд. мед. наук К. О. ПОПСУЙШАПКА1, д-р мед. наук І. Ф. ФЕДОТОВА1, канд. мед. наук О. А. СІРЕНКО1, канд. мед. наук І. В. ФЕКЛІНА2 1 ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені проф. М. І. Ситенка НАМН України», Харків, 2 Обласна клінічна лікарня, КУОЗ «Центр екстренної медичної допомоги і медицини катастроф», Харків, Україна Визначено особливості й дано оцінку магніторезонансної томографії при вибухових переломах нижньогрудного й поперекового відділів хребта. Відзначено, що це дослідження дає змогу оці- нити стан міжхребцевого диска, зв’язок, а також наявність та локалізацію гематоми, на основі чого можна спрогнозувати подальший перебіг регенерації хребтового сегмента. Ключові слова: МРТ-дослідження, вибуховий перелом, хребет. Ушкодження грудного та поперекового відділів хребта є найтяжчими травмами опорно-рухового апарата, які призводять до довгої втрати праце- здатності або взагалі до інвалідизації хворого. При плануванні лікування пацієнта перш за все слід використати такий метод, який би забезпе- чив добрий функціональний результат, з одного боку, та максимально скоротив термін непраце- здатності — з іншого, при цьому лікар має доско- нало володіти обраною методикою. При травмі хребта найбільш актуальним питанням вибору методу лікування є відновлення опороздатності, яке в першу чергу залежить від перебігу процесу регенерації тіла хребця. Саме магніторезонансна томографія (МРТ) дає змогу оцінити стан деяких анатомічних структур (міжхребцевий диск, зв’язки і т. д.) та спрогнозувати подальший перебіг реге- нерації хребтового сегмента. Немає сумнівів, що саме комп’ютерна томографія та рентгенівське дослідження є найбільш інформативними при оцінці кісткового зрощення, але за допомогою МРТ можна визначити в цілому стан хребтового сегмента і міжхребцевого диска, зв’язок і спинно- го мозку. Гіпотеза, за якою обрано цей науковий напрямок, є такою. Вибуховий перелом хребця супроводжується утворенням крововиливу з по- дальшим можливим виникненням фібринового згустку. На теперішній час багато вчених вивча- ють фактори та механізми тканевої диференціа- ції кісткового регенерату, в тому числі й хребта. До цих чинників відносять біологічно активні речовини, а саме — фактор росту тромбоцитів, фібробластів, кістковий морфогенетичний білок, що активізують проліферацію й диференціацію хондробластів та остеобластів [1, 2]. Відомо, що молекула фібриногену під впливом коагуляційної реакції перетворюється у фібрин, який запускає механічну функцію формування згустку [1–5]. У роботах О. К. Хелімського, що ґрунтуються на експериментальних дослідженнях, установлено, що «нитки фібрину, які випали, стають своєрід- ним остеопластичним матеріалом. Переходячи через стадію перетворення у колагенові волокна, просякуючись солями вапна, вони перетворю- ються спочатку на своєрідну волокнисту остео- їдну тканину, а потім на кісткову тканину...» [6]. Таким чином, ґрунтуючись на даних літератури, ми стверджуємо, що в разі крововиливу можливе створення фібрин-кров’яного згустку за рахунок коагуляційного гемостазу. Спочатку відбуваються адгезія та агрегація тромбоцитів із вивільненням тромбопластину, який формує фермент протром- біназу, що, у свою чергу, стимулює виникнення із протромбіну тромбіну, який перетворює фібрино- ген на фібрин [2, 4, 5]. Логічною є думка, що саме крововилив впли- ває на перебіг регенерації тіла хребця і відіграє ключову роль у формуванні кісткового регенера- ту. Наявність і стан міжхребцевого диска безпо- середньо впливають на регенерацію тіла хребця. Ушкодження зв’язок безпосередньо відбивається на порушенні опороздатності хребцевого сегмента. Мета цього дослідження — визначення за до- помогою МРТ розповсюдження крововиливу та інших факторів, що впливають на регенерацію тіла хребця при вибуховому переломі. Неінвазивна МРТ-діагностика є методом вибо- ру у пацієнтів зі спинномозковою травмою, оскіль- ки дає найповнішу картину стану міжхребцевого диска, зв’язок, спинного мозку та його корінців, суб- та епідуральних просторів. При ушкодженні грудного та поперекового відділів хребта ми ви- конували МРТ-діагностику у 42 хворих. Залеж- но від морфології ушкоджень за класифікацією F. Magerl et al. (1994) [7, 8] хворих було розподі- лено таким чином: неповний вибуховий перелом ОРТОПЕДІЯ 56 ОРТОПЕДІя w w w .im j.k h. ua (А3.1) — у 16 осіб; неповний вибуховий перелом із розколюванням (А3.2) — у 10; повний вибу- ховий перелом (А3.3) — у 8; вибуховий перелом із дистракцією (АВ) — у 5, вибуховий перелом із ротацією (АС) — у 3. Залежно від локалізації ушкоджень пацієнти розподілилися так: ушко- дження грудного відділу хребта (Th1–Th10) було у 5 хворих; грудо-поперекового відділу хребта (Th11–L2) — у 34; поперекового відділу хребта (L3–L5) — у 3. МРТ починали з оглядового протоколу, далі виконували дослідження у режимах Т1- та Т2- зважених зображень (Т1–33 та Т2–33) у сагі- тальній площині, потім залежно від виявленої патології та можливостей хворого перебувати протягом тривалого часу в нерухомому стані про- водили дослідження в аксіальних та фронтальних площинах. При інтерпретації даних зображення рідин- них середовищ у Т2–33-режимі мають яскравий сигнал. Спинний мозок, тіла хребців, зв’язковий апарат мають гіпоінтенсивний сигнал. Режим Т1–33 дає чіткіші зображення анатомічної будови. Щільність компактної кісткової рідини, фіброзної тканини дуже висока і в усіх режимах має низьку інтенсивність сигналу. МРТ-дослідження, які ви- конано в послідовності T1, T2, FLAIR, наочно де- монструють різні структурні зміни спинного мозку (геморагічні та негеморагічні), ступінь компресії дурального мішка, стан зв’язок та зміни в пара- вертебральних тканинах. Анатомічні зрізи на МРТ із напругою у 7 Тесл порівнянні з гістологічними дослідженнями [9]. Перелом тіла хребця характеризується лінійним МР-сигналом, слабогіперінтенсив- ним або ізоінтенсивним — у Т2–33 та Т1–33- режимах. У період консолідації перелому сигнал посилюється в обох режимах. Гіперінтенсивний сигнал у режимах Т2–33 та Т1–33 у термін загоєння є ознакою крововиливу або імбібіції тіла хребця. Таким чином, перевагами МРТ-дослідження є перш за все можливість виявлення мінімаль- ного набряку або крововиливу, отримання повної картини міжхребцевого диска (фіброзного кільця та пульпозного ядра), візуалізації усіх структур хребтового каналу (спинний мозок, оболонки, субарахноїдальний простір, цереброспінальна рі- дина), зв’язок та паравертебральних тканин [9]. Із метою визначення перебігу регенерації тіла хребця ми визначали такі ознаки. По-перше, на- явність крововиливу та імбібіції анатомічних структур хребтового сегмента. Досконально вивча- ли локалізацію та розміри крововиливу, а також взаємозв’язок із передньою та задньою повздов- жніми зв’язками. Наявність крововиливу визнача- ли знаком «+», розміри крововиливу — кількістю таких знаків, а саме: «+» — крововилив невеликих розмірів із переходом через диск на суміжне тіло хребця; «++» — крововилив помірних розмірів із переходом через два диски на два суміжних хреб- ці; «+++» — крововилив великих розмірів із по- ширенням більш ніж на два хребці (рис. 1). При аналізі клінічного матеріалу, маючи на меті визна- чення дії крововиливу на регенерацію тіла хребця при вибуховому переломі, ми звертали увагу на таке: наявність кісткового зрощення, співпадіння за формою та розмірами поширеності гематоми та зрощення, виявлення особливостей зрощення вибухового перелому. Далі при аналізі МРТ-картини ми приділя- ли особливу увагу наявності та ступеню тяж- кості ушкодження міжхребцевого диска та його взаємозв’язків із кістковими фрагментами тіла хребця. Так, при ушкодженні міжхребцевого дис- ка за даними МРТ можна визначити розриви фі- брозного кільця, набряк самого диска, наявність фрагментів диска в хребцевому каналі, можливість комбінації розриву диска та розриву передньої повздовжньої зв’язки. Ми вивчали стан між- та надостистої зв’язок заднього опорного комплексу, оскільки це є дуже важливими фактором впливу на розвиток по- дальшої деформації хребта (рис. 1). Таким чи- ном, МРТ-дослідження дає можливість прогно- зувати перебіг розвитку деформації хребта та регенерації перелому тіла хребця. Перш за все це стосується тих хворих, у яких є вибір між консервативним і хірургічним методами лікуван- ня, а також випадків, у яких йдеться про вибір між виконанням спондилодезу із переднього або заднього доступу. Безумовно, МРТ-обстеження хворих на пе- реломи грудного і поперекового відділів хребта є додатковим методом дослідження, але він має велике значення для розуміння процесу перебігу подальшого розвитку деформації та регенерації тіла хребця. Аналізуючи дані МРТ (таблиця), видно, що у більшості випадків ступінь ушкодження тіла Рис. 1. Фотовідбиток із магніторезонансної томографії, виконаної в режимах Т1–33 (а) та Т2–33 (б): а — «++» — крововилив помірних розмірів із перехо- дом через 2 диски на 2 суміжних хребці; б — вигляд розриву зв’язок заднього опорного комплексу а б 57 ОРТОПЕДІя w w w .im j.k h. ua МРТ-показники ушкодження хребцевого сегмента Тип ушко- дження Рівень Ушкодження тіла, % Підзв’язкова гематома Імбібіція тіла, % Ушкодження диску Розрив зв’язок А3.2 L2 80 + 80 1 диск + А3.1 L1 60 + 70 1 диск + АВ Th12 2 — 30 1 диск + А3.2 L2 60 + 100 2 диска — А 3,2 L1 50 + 60 1 диск — АВ Th12 100 — 100 2 диска + А3.2 Th12 50 + 50 1 диск + А3.1 Th11 60 + 60 1диск — АВ Th4 10 +++ 20 — + А3.2 L1 80 + 80 1 диск + А3.1 L1 20 + 20 — — А3.1 L1 20 + 20 1 диск — А3.2 L1 80 — 100 — + А3.3 L1 90 + 100 1 диск — А3.1 L1 50 + 60 1 диск — А3.2 Th10 40 +++ 40 1 диск + А3.3 Th11 90 — 100 2 диска + АС Th12 60 — 60 1 диск + А3.2 L1 70 ++ 70 1 диск + АВ L1 90 — 90 1 диск + А3.2 L1 50 ++ 60 1 диск — А.3.1 L3 70 + 70 1 диск + А3.2 L1 90 — 90 1 диск + А 3,3 Th9 90 — 90 2 диска — А3.1 L1 50 + 60 1 диск — А3.1 L4 60 ++ 60 1 диск — А3.1 Th8 50 + 60 1 диск — А3.1 L1 70 ++ 70 1 диск + АВ L1 90 — 100 1 диск + А3.1 L1 30 + 20 — — А3.1 L3 20 + 20 — — АС Th12 80 — 90 1 диск + А3.1 L1 60 ++ 70 1 диск — А3.1 L2 40 + 40 1 диск — АС Th8 70 + 70 1 диск + А3.3 L1 90 ++ 100 1 диск — А3.3 L1 90 — 100 1 диск — А3.1 Th11 40 + 40 — — А3.3 L1 100 — 100 1 диск — А3.3 L2 90 + 100 1 диск — А3.3 L2 100 — 100 1 диск — А3.1 L1 50 ++ 60 1 диск — 58 ОРТОПЕДІя w w w .im j.k h. ua хребця збігається з морфологією перелому. Так, при неповному вибуховому переломі ступінь ура- ження тіла становив у середньому від 20 до 60 % загальної площі тіла хребця. Площа імбібіції та набряку тіла хребця приблизно на 10 % більша, ніж площа ураження. Розрив зв’язок був лише у 19 (45 %) пацієнтів, він спостерігався у всіх 8 хворих із дистракційни- ми та ротаційними ушкодженнями, що супрово- джувалось характерною МРТ-картиною, а також у 11 осіб із компресійними ушкодженнями хребта. За даними літератури [10], ушкодження зв’язок заднього опорного комплексу можливо візуалізу- вати лише за допомогою МРТ. Так, хворі з вибу- ховими переломами тіл хребців нижньогрудного та поперекового відділів хребта із цілим заднім комплексом (підтвердженим даними МРТ) можуть отримувати консервативне лікування [10]. Цей фактор більше стосується ушкоджень, щодо яких йдеться про вибір методу лікування між консерва- тивним і хірургічним, тобто це дуже важливо для хворих із неповним вибуховим переломом хребта з фрагментацією тіла до 50 %, з цілими дугами та суглобами. якщо лікар володіє інформацією про стан зв’язок заднього опорного комплексу, то він може прогнозувати перебіг розвитку залишкової деформації й обрати обґрунтовано правильний метод лікування. Наступним фактором, який визначає подаль- ший перебіг вибухового перелому хребта є стан міжхребцевого диска. Саме МРТ надає повну інформацію про тяжкість і характер міжхребце- вого диска. Відомо, що саме міжхребцевий диск запобігає зрощенню хребців і в деяких випадках інтерпонує між кістковими уламками тіла хреб- ця, що призводить до незрощення [7, 8]. Серед обстежених нами 42 хворих у більшості (88 %) випадків спостерігалось ушкодження міжхреб- цевого диска, що супроводжувалося розривом фіброзного кільця, набряком та подекуди можли- вим накопиченням рідини. Проявом ушкодження диска було також зниження висоти міжхребцевого проміжку,— від мінімального до понад половину висоти. Отже, ушкодження диска було практично у всіх хворих і якимось чином впливало на пере- біг регенерації тіла хребця, скоріше запобігаючи зрощенню хребців. Після цього виникає питан- ня: за рахунок чого здійснюється відновлення передньої опори? Може, за рахунок фібротизації диска, заднього спондилодезу, інших факторів відновлення опірності? Ці питання потребують подальших дослідженнь. Наступними факторами, які визначають пе- ребіг регенерації тіла хребця і подальший роз- виток деформації, є наявність та локалізація гематоми. Так, у всіх хворих гематома була під передньою повздовжньою зв’язкою, а також відзначались імбібіція та набряк губчастої кістки. Наявність крововиливу невеликих розмірів із переходом через диск на суміжне тіло хребця, що познача- лося знаком «+», траплялось у 20 хворих; крово- вилив помірних розмірів із переходом через два диски на два суміжних хребця, що позначалося знаками «++»,— у 7 хворих, «+++» — крововилив великих розмірів із розповсюдженням більш ніж на два хребці, спостерігався лише у 2 пацієнтів. Крововилив великих розмірів спостерігався при ушкодженні грудного відділу хребта. Так, при по- чатковому аналізі хворих, які мали крововилив у ділянці передньої повздовжньої зв’язки, у де- яких хворих перебіг регенерації тіла хребця від- бувався за типом періостальної регенерації через диск на суміжне тіло, тим самим відновлюючи передню опірність тіла хребця (рис. 2). Таким чином, можна передбачити, що процес регенерації тіла хребця при вибухових переломах типу А від- бувається як періостальна регенерація з форму- ванням кісткового зрощення за ходом поширення крововиливу, через міжхребцевий диск на суміжне тіло. І за допомогою МРТ-дослідження можливо прогнозувати подальший перебіг регенерації тіла хребця та розвиток деформації. За результатами дослідження ми дійшли та- ких висновків. МРТ є інформативним методом діагностики вибухових переломів хребта і дає можливість прогнозувати перебіг розвитку де- формації і процес регенерації тіла хребця. Лише за допомогою МРТ вдається діагностувати роз- рив зв’язок та міжхребцевого диска, передбачати перебіг розвитку залишкової деформації хреб- та й вибрати обґрунтовано правильний метод лікування — консервативний або хірургічний. У більшості випадків вибуховий перелом супро- воджується крововиливом різних розмірів у ді- лянці передньої повздовжньої зв’язки, що дає змогу стверджувати, що у деяких хворих процес регенерації тіла хребця при вибухових переломах типу А відбувається у вигляді періостальної ре- генерації з формуванням кісткового зрощення за ходом поширення крововиливу, через міжхребце- вий диск на суміжне тіло. Рис 2. Фотовідбиток магніторезонансної томографії: а — відразу після травми; б — рентгенографія через 1,5 року після травми а б 59© І. В. ФЕКлІНА, 2017 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2017, № 2 w w w .im j.k h. ua С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Зайченко И. Л. Элементы к построению управления развитием регенеративного процесса костной ткани и вообще тканей / И. Л. Зайченко.— Львов: Здоро- вье, 1958.— 236 с. 2. Ангиогенез. Образование, рост и развитие крове- носных сосудов / В. В. Куприянов, В. А. Миронов, А. Л. Миронов, О. Ю. Гурина.— М.: Квартет, 1993.— 170 с. 3. Корж А. А. Репаративная регенерация кости / А. А. Корж, А. М. Белоус, У. я. Панков.— М.: Ме- дицина, 1972.— 229 с. 4. Корж Н. А. Репаративная регенерация кости: со- временный взгляд на проблему. Методы тканевой терапии и генной инженерии / Н. А. Корж, Н. В. Де- дух, Н. А. Ашукина // Ортопедия, травматология и протезирование.— 2006.— № 3.— С. 93–99. 5. Kромпехер С. Местный тканевой метаболизм, биологические особенности регенерата кости. Ме- ханизмы регенерации костной ткани; пер. с англ. А. М. Белоусова, Е. я. Панкова.— М.: Медицина, 1971.— 294 с. 6. Хелимский О. К. Об остеобластических свойствах фибрина излившейся крови / О. К. Хелимский // Труды Ленинград. ин-та ортопедии и травматоло- гии.— 1956.— № 5.— С. 64. 7. Aebi M. AO Spine Manual Principles and Techniques / M. Aebi, V. Arlet, J. Webb // Thieme.— 2007.— Vol. 1.— P. 663. 8. Aebi M. AO Spine Manual Principles and Techniques / M. Aebi, V. Arlet, J. Webb // Thieme.— 2007.— Vol. 2.— P. 837. 9. Радченко В. О. Патология позвоночника: пособ. для врачей / В. О. Радченко, М. О. Корж.— К.: Бібліотека «Здоров’я України», 2013.— 226 с. 10. Course of Nonsurgical Management of Burst Fractures with Intact Posterior Ligamentous Complex: An MRI Study / A. Alanay, M. Yazici, E. Acaroglu [et al.] // Spine.— 2004.— Vol. 29, № 21.— P. 2425–2431. ОСОБЕННОСТИ МАГНИТОРЕЗОНАНСНОЙ ТОМОГРАФИИ В ВИЗУАЛИЗАЦИИ ВЗРЫВНЫХ ПЕРЕЛОМОВ НИЖНЕГРУДНОГО И ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛОВ ПОЗВОНОЧНИКА В. А. РАДЧЕНКО, К. А. ПОПСУЙШАПКА, И.Ф. ФЕДОТОВА, А. А. СИРЕНКО, И. В. ФЕКЛИНА Определены особенности и дана оценка магниторезонансной томографии при взрывных пере- ломах нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника. Отмечено, что данное исследование позволяет оценить состояние межпозвонковых дисков, связок, а также наличие и локализацию гематомы, на основании чего можно спрогнозировать течение регенерации позвоночного сегмента. Ключевые слова: МРТ-исследование, взрывной перелом, позвоночник. PECULIARITIES OF MRI AT VISUALIZATION OF BURST FRACTURES OF THE LOWER THORACIC AND LUMBAR SPINE V. O. RADCHENKO, K. O. POPSUISHAPKA, I. F. FEDOTOVA, O. A. SIRENKO, I. V. FEKLINA MRI peculiarities were investigated and assessed at burst fractures of the lower thoracic and lumbar spine. This work allowed evaluation of the state of the intervertebral discs, ligaments, hematoma presence and location, which can be used to predict the further regeneration of the spinal segment. Key words: MRI, burst fracture, spine. Надійшла 27.12.2016

Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта

Репозитарії

Схожі ресурси