Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною

Вступ. Залучення потенціалу наукової діаспори є одним із сучасних підходів до модернізації та інтегрування наукових систем багатьох країн у світовий дослідницький простір. Проблематика. На рівні загальноукраїнської наукової політики проблема використання наукової діаспори залишається нерозв’язаною....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Троян, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2018
Назва видання:	Наука та інновації
Теми:	Cвіт інновацій
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134030
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною / В.М. Троян // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 3. — С. 76-85. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-134030
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1340302018-06-12T03:04:05Z Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною Троян, В.М. Cвіт інновацій Вступ. Залучення потенціалу наукової діаспори є одним із сучасних підходів до модернізації та інтегрування наукових систем багатьох країн у світовий дослідницький простір. Проблематика. На рівні загальноукраїнської наукової політики проблема використання наукової діаспори залишається нерозв’язаною. Мета. Провести огляд діяльності української наукової діаспори Німеччини, спрямованої на співпрацю з Україною в сфері науки та освіти. Матеріали й методи. Аналіз заходів та публікацій вчених діаспори та України в рамках наукового співробітництва. Результати. Впродовж 2016—2017 рр. діяльність наукової діаспори Німеччини була різносторонньою: заснування Української академічної міжнародної мережі, інституційне оформлення Німецько-українського академічного товариства, проведення конкурсів презентацій докторських (PhD) дисертацій, літніх шкіл, курсів, конференцій, семінарів, лекцій, Форуму молодих учених у різних закладах України тощо. Тематика заходів стосувалася проблем сучасних перспективних наукових досліджень та соціальних викликів, питань трансферу технологій, комерціалізації наукових результатів, популяризації досягнень українських вчених, обговорення шляхів фінансування науки в Україні та можливостей, які надають німецькі фонди й міжнародні наукові програми. Наведено приклади німецько-українського співробітництва у галузі освіти та науки, започатковано низку спільних наукових проектів і досліджень. Висновки. Системна співпраця з науковою діаспорою важлива для розвитку дослідницького та інноваційного потенціалу України, пришвидшення реформування освіти й науки та інтегрування у міжнародне наукове співтовариство. Introduction. The utilization of potential capacity of the scientific diaspora is one of the modern approaches to modernizing and integrating the scientific systems of many countries into the world research area. Problem Statement. At the level of nationwide scientific policy, the problem of using the scientific diaspora remains unresolved so far. Purpose. To review the activities of the Ukrainian scientific diaspora in Germany in the context of cooperation with Ukraine in the field of science and education. Materials and Methods. The analysis of events and scholarly research publications of the diaspora and Ukrainian researchers concerning scientific cooperation. Results. In 2016—2017, the scientific diaspora of Germany founded the Ukrainian Academic International Network, established the German-Ukrainian Academic Society, and carried out contests for doctoral (PhD) theses, summer schools, courses, conferences, seminars, lectures, the Forum of Young Scientists at Ukrainian institutions, etc. The topics of events address the problems of modern prospective researches and social challenges, technology transfer issues, commercialization of scientific results, popularization of achievements of Ukrainian scientists, discussion of ways to finance science in Ukraine and opportunities provided by German funds and international scientific programs. Examples of German-Ukrainian cooperation in the field of education and science have been given, and several joint research projects and studies have been initiated. Conclusion. The systematic cooperation with scientific diaspora is important for the development of research and innovation potential of Ukraine, facilitates the reformation of education and science and integration into the international scientific community. Введение. Привлечение потенциала научной диаспоры является одним из современных подходов к модернизации и интеграции научных систем многих стран в мировое исследовательское пространство. Проблематика. На уровне украинской научной политики проблема использования научной диаспоры остается нерешенной. Цель. Провести обзор деятельности украинской научной диаспоры Германии, направленной на сотрудничество с Украиной в сфере науки и образования. Материалы и методы. Анализ мероприятий и публикаций ученых диаспоры и Украины в рамках научного сотрудничества. Результаты. В течение 2016—2017 гг. деятельность научной диаспоры Германии была разнообразной: создание Украинской академической международной сети, институциональное оформление Немецко-украинского академического общества, проведение конкурсов презентаций докторских (PhD) диссертаций, летних школ, курсов, конференций, семинаров, лекций, Форума молодых ученых в различных заведениях Украины и др. Тематика мероприятий касалась проблем современных перспективных научных исследований и социальных вызовов, вопросов трансфера технологий, коммерциализации научных результатов, популяризации достижений украинских ученых, обсуждения путей финансирования науки в Украине и возможностей, которые предоставляют немецкие фонды и международные научные программы. Приведены примеры немецко-украинского сотрудничества в области образования и науки, начато ряд совместных научных проектов и исследований. Выводы. Системное сотрудничество с научной диаспорой важно для развития исследовательского и инновационного потенциала Украины, ускорения реформирования образования и науки, интегрирования в международное научное сообщество. 2018 Article Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною / В.М. Троян // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 3. — С. 76-85. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin14.03.076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134030 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Cвіт інновацій Cвіт інновацій
spellingShingle	Cвіт інновацій Cвіт інновацій Троян, В.М. Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною Наука та інновації
description	Вступ. Залучення потенціалу наукової діаспори є одним із сучасних підходів до модернізації та інтегрування наукових систем багатьох країн у світовий дослідницький простір. Проблематика. На рівні загальноукраїнської наукової політики проблема використання наукової діаспори залишається нерозв’язаною. Мета. Провести огляд діяльності української наукової діаспори Німеччини, спрямованої на співпрацю з Україною в сфері науки та освіти. Матеріали й методи. Аналіз заходів та публікацій вчених діаспори та України в рамках наукового співробітництва. Результати. Впродовж 2016—2017 рр. діяльність наукової діаспори Німеччини була різносторонньою: заснування Української академічної міжнародної мережі, інституційне оформлення Німецько-українського академічного товариства, проведення конкурсів презентацій докторських (PhD) дисертацій, літніх шкіл, курсів, конференцій, семінарів, лекцій, Форуму молодих учених у різних закладах України тощо. Тематика заходів стосувалася проблем сучасних перспективних наукових досліджень та соціальних викликів, питань трансферу технологій, комерціалізації наукових результатів, популяризації досягнень українських вчених, обговорення шляхів фінансування науки в Україні та можливостей, які надають німецькі фонди й міжнародні наукові програми. Наведено приклади німецько-українського співробітництва у галузі освіти та науки, започатковано низку спільних наукових проектів і досліджень. Висновки. Системна співпраця з науковою діаспорою важлива для розвитку дослідницького та інноваційного потенціалу України, пришвидшення реформування освіти й науки та інтегрування у міжнародне наукове співтовариство.
format	Article
author	Троян, В.М.
author_facet	Троян, В.М.
author_sort	Троян, В.М.
title	Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною
title_short	Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною
title_full	Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною
title_fullStr	Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною
title_full_unstemmed	Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною
title_sort	наукова діаспора в німеччині: напрямки співробітництва з україною
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Cвіт інновацій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134030
citation_txt	Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною / В.М. Троян // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 3. — С. 76-85. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT troânvm naukovadíasporavnímeččinínaprâmkispívrobítnictvazukraínoû
first_indexed	2025-07-09T20:10:17Z
last_indexed	2025-07-09T20:10:17Z
_version_	1837201431868735488
fulltext	76 В.М. Троян Громадська організація «Жінки в науці», вул. Феодосійська, 48-52, к. 37, Київ, 03028, Україна, +380 66 733 3702, vira.troyan@gmail.com НАУКОВА ДІАСПОРА В НІМЕЧЧИНІ: НАПРЯМКИ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ © В.М. ТРОЯН, 2018 Вступ. Залучення потенціалу наукової діаспори є одним із сучасних підходів до модернізації та інтегрування нау- кових систем багатьох країн у світовий дослідницький простір. Проблематика. На рівні загальноукраїнської наукової політики проблема використання наукової діаспори за- лишається нерозв’язаною. Мета. Провести огляд діяльності української наукової діаспори Німеччини, спрямованої на співпрацю з Україною в сфері науки та освіти. Матеріали й методи. Аналіз заходів та публікацій вчених діаспори та України в рамках наукового співробітництва. Результати. Впродовж 2016—2017 рр. діяльність наукової діаспори Німеччини була різносторонньою: заснуван- ня Української академічної міжнародної мережі, інституційне оформлення Німецько-українського академічного то- вариства, проведення конкурсів презентацій докторських (PhD) дисертацій, літніх шкіл, курсів, конференцій, семіна- рів, лекцій, Форуму молодих учених у різних закладах України тощо. Тематика заходів стосувалася проблем сучасних перспективних наукових досліджень та соціальних викликів, питань трансферу технологій, комерціалізації наукових результатів, популяризації досягнень українських вчених, обговорення шляхів фінансування науки в Україні та мож- ливостей, які надають німецькі фонди й міжнародні наукові програми. Наведено приклади німецько-українського співробітництва у галузі освіти та науки, започатковано низку спільних наукових проектів і досліджень. Висновки. Системна співпраця з науковою діаспорою важлива для розвитку дослідницького та інноваційно- го потенціалу України, пришвидшення реформування освіти й науки та інтегрування у міжнародне наукове співто- вариство. К л ю ч о в і с л о в а: наукова діаспора, Українська академічна міжнародна мережа, Німецько-українське академічне товариство, наукове співробітництво. ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14(3): 76—85 https://doi.org/10.15407/scin14.03.076 Одним із сучасних підходів до модернізації та інтегрування в світовий дослідницький прос тір наукових систем багатьох країн, зок- рема й посттоталітарних, є використання по- тенціалу наукової діаспори. Цим терміном ха- рактеризують самоорганізовані об’єднання чи товариства вчених та інженерів, які емігрува- ли зі своїх країн, але сприяють їхньому розвит- ку, переважно в галузях освіти, науки та тех- ніки [1]. Розроблення заходів, що сприяють залученню наукових діаспор як партнерів у розвитку освітнього, дослідницького та інно- ваційного середовищ у країні походження, — від забезпечення короткотермінових поїздок з метою набуття чи передавання експеримен- тальних навиків до створення спеціальних мі- ністерств і надання подвійного громадянства вченим-емігрантам, — це на сьогодні є елемен- тами наукової політики низки держав [2]. Ще в 1999—2000 рр. колективом науковців НАН України, а саме Українського міжнарод- ного комітету з питань науки та культури, Центру дослідження науково-технічного по- тенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва, Ін- ституту соціології та громадської організації «Жінки в науці» в процесі виконання проектів 77ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (3) Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною «Наукова еміграція в Україні упродовж 1991— 2000 рр. Порівняльний та соціологічний ас- пекти» та «Українські вчені за кордоном: нау- кові досягнення, перспективи співпраці та по- вернення» проведено комплексне дослідження причин і шляхів еміграції українських учених, а також у вигляді рекомендацій узагальнено світовий досвід співробітництва з науковою діаспорою [3—5]. Однак в той час не було от- римано підтримки відповідних структур для вироблення державної політики щодо питан- ня інтелектуальної міграції, тому на рівні за- гальноукраїнської наукової політики пробле- ма використання наукової діаспори залиша- ється нерозв’язаною, а окремі контакти мають несистемний, локальний характер і незначний відгук у суспільстві. На сьогодні ситуація, на- решті, має перспективу кардинально змінити- ся, оскільки, з одного боку, на порядку денно- му роботи уряду України постала нагальна необхідність реформування освітньої та нау- кової галузей, а з іншого — зростає активність нової хвилі української наукової діаспори в розширенні співробітництва з вітчизняними вченими, в підтримці процесу реформування і бажанні долучитися до нього. Огляд напрям- ків, за якими впродовж останніх двох років розвивається співробітництво наукової діа- спори Німеччини з Україною в галузі освіти та науки, і є метою статті. Вагомим прикладом активності наукової діаспори Німеччини є проведення на початку грудня 2017 р. Німецько-українського форуму молодих учених, організатором якого висту- пили університет імені Карла Ебергарда м. Тю- бінґена, Німецько-українське академічне това- риство та Українська академічна міжнародна мережа за підтримки Федерального міністерст- ва освіти і досліджень Німеччини та Німець- кої служби академічних обмінів. Учасників Фо руму з Німеччини та України було відібра- но за попереднім конкурсом поданих заявок. Відкриття Форуму відбулося у Київському національному університеті імені Тараса Шев- ченка. Програма включала ознайомлення з на- прямками досліджень в окремих університе- тах, наукових центрах і дослідних інститутах НАН України в Києві, Харкові та Львові, вис- тупи молодих учених з власними науковими проектами, які могли б стати предметом май- бутньої співпраці, а також презентацію ре- зультатів досліджень, які вже виконуються в німецько-українському науковому співробіт- ництві. Лише за програмою заходу заслухано 43 доповіді з природничих, технічних та гума- нітарних наук, окрім того, у Харкові та Львові з інформацією про свої дослідження виступи- ли науковці установ, які приймали учасників Форуму [6, 7]. Наприклад, у Харкові було за- слухано 26 молодих учених і 10 докторантів та керівників груп, що представляли Науко- во-технологічний комплекс «Інститут моно- кри с талів», Фізико-технічний інститут низь- ких тем ператур ім. Б.І. Вєркіна, Інститут радіо- фізики та електроніки ім. А.Я. Усикова НАН Украї ни, Харківський національний універси- тет ім. В.Н. Каразіна, Національний технічний уні верситет «Харківський політехнічний ін- ститут», Харківський національний універси- тет радіоелектроніки. Окреме інформаційне засідання було при- свячено обговоренню проблеми фінансування науки в Україні та можливостям, які надають німецькі фонди й міжнародні наукові програ- ми. У кожному з міст учасникам було запро- поновано культурну програму. Заплановано, що близько 10 українських учених, наукові дослідження яких мають по- тенціал для двостороннього співробітництва, візьмуть участь у другому етапі Форуму в Бер- ліні, метою його є навчання і тренування мо- лодих науковців у написанні заявок на гранти та відвідання дослідницьких лабораторій ні- мецьких партнерів. Необхідно зазначити, що окрім молодих до- слідників, у роботі Форуму з обох сторін бра- ли участь і досвідчені вчені та керівники нау- кових установ, які презентували свої заклади чи вже виконані спільні проекти. Загалом у роботі заходу взяло участь близько 90 вчених. 78 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (3) В.М. Троян Приємне враження справляла активність мо- лоді, її практично вільне володіння англій- ською як міжнародною науковою мовою, заці- кавленість у розвитку контактів та співпраці. Все це дає впевненість сподіватися, що прове- дення Форуму сприятиме професійному удо- сконаленню вітчизняних учених та підтри- манню наукового потенціалу України. Зазначений, досить потужний у науковому сенсі, захід увінчав дворічну активність ні- мецької діаспори, організаційне оформлення якої було розпочато у січні 2016 р. Тоді за іні- ціативи групи науковців українського похо- дження, які живуть та працюють у Німеччині, відбулася Конференція з німецько-україн сь- кого академічного співробітництва, на яку до Берліна з’їхалося понад 200 учасників. На цій зустрічі було засновано Українську академіч- ну міжнародну мережу (The UKRAINE Net- work), а в липні 2016 р. — Німецько-українське академічне товариство. Головними напрямка- ми діяльності цих структур є:  сприяння двосторонньому та міжнародному академічному співробітництву з Україною, підтримка інтеграції України в Європейсь- кий дослідницький простір;  поширення знань про Україну за кордоном та про світовий досвід організації наукових досліджень;  поширення інформації про українських уче- них та їх досягнення;  підтримка розвитку наукової кар’єри членів мережі та молодих науковців в Україні;  сприяння реформуванню науки в Україні. Значну організаційну роботу з функціонуван- ня Мережі виконує д-р Оксана Зойменіхт, яка працює в Центрі молекулярної медицини ім. Мак- са Дельбрюка Асоціації ім. Гельмгольца у Берлі- ні. Головою вищезазначеного Товариства обра- но професора університету ім. Карла Ебер гарда м. Тюбінген Ольгу Гаращук, яка на вже згадано- му Форумі розповіла про діяльність Товарист ва та Мережі й поділилася планами на майбутнє. На сьогодні Товариство має контактних пред ставників в регіонах Берлін/Бранден бурґ, Дрез ден, Дюссельдорф, Грайфсвальд, Ган но- вер, Штут ґарт/Тюбінґен, а також в Австралії та Великобританії. За галузями наук до нього входять фахівці практично всіх наукових на- прямків. Товариство регулярно випускає ін- формаційні Вісники та має сайт в Інтернеті [8]. Діяльність Німецько-українського акаде- мічного товариства та Мережі за минулі два роки є досить різноманітною й охоплює захо- ди, які або організовані її членами, або ж від- булися за їхньої активної участі. Ці заходи можна згрупувати в декілька блоків, які наве- дено нижче. 1. Заходи в різних регіонах Німеччини, спрямовані на популяризацію наукового до- робку українських учених. Так, у Берліні від- булася серія лекцій під назвою «Наука з пер- ших рук», організованих Берлін/Брандер- бурзькою регіональною групою у складі д-ра Олесі Лазаренко та д-ра Дмитра Пучкова у співпраці з Посольством України в Німеччині. Доповідачами виступили:  д-р Марина В’язовська (університет імені Гумбольдта, Берлін) «Що таке багатовимір- ність, чому важливо щільно пакувати ку лі та задача Кеплера 1611 року», липень 2016;  д-р Олена Проскура «Видатний україн- ський педагог Василь Олександрович Су- хомлинський у діалозі з сучасністю», гру- день 2016;  д-р Неля Вандерка (Берлінський центр ім. Гельмгольца) «Як стронцій посилює спла- ви на основі Al-Si», лютий 2017;  д-р Денис Макаров (Інститут досліджень фізики іонного пучка та матеріалів Центру ім. Гельмгольца, Дрезден-Розендорф) «Пра- вила подання заявки на стартовий грант Європейської Ради з наукових дослі- джень», у співпраці з Берлінським вільним університетом, липень 2017;  д-р Олеся Лазаренко «Українська мова в Німеччині: від суботніх шкіл до універси- тетських студій. Історія, розвиток, сучас- ний стан» в рамках німецько-українського року мов, жовтень 2017. 79ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (3) Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною 2. Щорічні конкурси презентацій доктор- ських (PhD) дисертацій. У конкурсі беруть участь аспіранти з України, які виконують до- слідження в закордонних університетах, а та- кож дослідники, задіяні в проектах співробіт- ництва з українськими вченими чи тематика дисертаційних робіт яких пов’язана з Украї- ною. Підсумок конкурсу журі оголошує восе- ни на річному зібранні Товариства. Тематика робіт, поданих на конкурс у 2016 р., охоплювала природничі й гуманітарні науки, зокрема юриспруденцію, металофізику, атомну фізику, біотехнологію, політичні науки. У фі- налі перше місце розділили аспірантки Олена Ленчук (Технічний університет м. Дармш тадт, матеріалознавство) та Оксана Гус (Інс титут розвитку та миру університету м. Дюйсбург- Ессен, політичні науки). Друге місце прису- джено Михайлу Думчеву (університет м. Лей- фана, атомна фізика). Фіналістами конкурсу в 2017 р. стали:  Олександр Ягенський (університет Геор- га Ауґуста м. Гьоттінґен, перше місце) і На- талія Корній (Інститут біофізичної хімії ім. Макса Планка, м. Гьоттінґен, третє міс- це), які виконали роботи в галузі молеку- лярної біології та біомедицини;  Марина Рабінович (університет м. Гамбур- га) — дисертація в галузі юриспруденції;  Мартин Роде (університет імені Леопольда і Франца у м. Інсбрук, Австрія) — за дослі- дження діяльності Наукового Товариства імені Тараса Шевченка з відвіданням архі- вів Львова, Тернополя, Чернівців, Києва;  Богдан Токарський (Кембриджський уні- верситет, Великобританія, друге місце), те- мою роботи якого є «Поезія становлення: дослідження особистості у палімпсестах Ва- силя Стуса»;  Іван Воротягін, дисертаційне дослідження якого стосується статичних та динамічних властивостей феродинамічних плівок, тобто перебуває на стику фізико-технічних проблем. Переможців обох конкурсів заохотила гро- шовими преміями біотехнологічна компанія Nomad Bioscience GmbH, заснована академі- ком НАН України проф. Юрієм Глебою, який працює в Німеччині і є активним членом Това- риства. Приємно відзначити, що свою премію (1500 євро) Оксана Гус передала Міждисци- плінарному науково-освітньому центру про- тидії корупції в Україні, який функціонує в Києво-Могилянській академії. Усім фіналіс- там конкурсу 2017 р. було вручено видану в Україні та перекладену із залученням діаспо- ри на англійську мову книгу «Нехай не гасне світ науки!» авторства проф. Василя Шенде- ровського, у якій зібрано інформацію про вчених-українців, які зробили значний внесок у розвиток світової науки. Фінансову підтрим- ку для проведення конкурсів надали низка ні- мецьких організацій та Посольство України в Німеччині. 3. Літні наукові школи та курси:  літня школа з комп’ютерних наук, м. Львів, Український католицький університет, ли- пень 2016 р. Співорганізатор — проф. Ярема Охрін, університет м. Ауґсбурга;  літня школа «Перспективи для молодих учених в галузі наук про життя: подолання глобальних викликів сучасного суспільст- ва», м. Івано-Франківськ, Прикарпатсь кий національний університет імені Василя Сте- фаника, липень 2016 р. Співорганізатор — університет ім. Карла Ебергарда, м. Тюбін- ґен. Програма школи передбачала лекції фа- хівців з сучасних проблем наук про життя, практичні заняття методичного характеру, розробку індивідуального плану наукової кар’єри, презентації, індивідуальні консуль- тації, дискусії з питань реформування осві- ти та науки. Учасниками школи стали 25 мо лодих вчених з різних регіонів України.  літня школа «Перспективи молодих до- слідників в науці та освіті», університет м. Дюйсбург-Ессен, серпень 2016 р. Органі- затор — проф. Маттіас Еппле, 25 учасників;  Перший інтенсивний навчальний курс «Школа імунотерапії пухлин», м. Київ, На- ціональний медичний університет імені 80 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (3) В.М. Троян О.О. Богомольця в партнерстві зі стипенді- альною програмою «Завтра.UA», вересень- жовтень 2016 р. Організатори — проф. Вік- тор Уманський, Німецький дослідницький центр раку та платформа Ingenius (Київ), 150 учасників з України та Білорусі. Мета курсу — сприяти підвищенню теоретичних і практичних знань українських медиків, як студентів, так і лікарів. Окрім того, один зі студентів отримав можливість стажування у Німецькому Центрі дослідження раку;  XII міжнародна літня школа-конференція «Молекулярна мікробіологія та біотехно- логія», Одеса, травень-червень 2017 р. Од- ним із лекторів була Тетяна Євса, Вища ме- дична школа м. Ганновера;  Перша німецько-українська літня школа з академічного підприємництва в галузі на- ук про життя, м. Берлін, серпень-вересень 2017 р. Організатор — Ульріх Шеллер, BBB Management GmbH, лектор — проф. Юрій Глеба, біотехнологічна компанія Nomad Bio- science GmbH. Розглянуто питання трансфе- ру технологій і комерціалізації наукових результатів, участь взяли 13 українських мо- лодих учених. 4. Конференції, семінари, симпозіуми, зустрічі  панельна дискусія в рамках конференції «Німецько-український діалог: перспекти- ви для освіти та науки», організована Феде- ральним міністерством освіти та науки Ні- меччини, м. Берлін, липень 2016 р., провела д-р Оксана Зойменіхт, Центр молекуляр- ної медицини ім. Макса Дельбрюка Асоціа- ції ім. Гельмгольца;  три семінари для молодих вчених з підго- товки заявок на гранти в Харкові, Києві, Львові, жовтень 2016 р. Організатор — Ні- мецька служба академічних обмінів, лектор д-р Ірина Довбіщук, університет м. Бремена;  міні-симпозіум «Дослідження, технологіч- ні розробки та реформи в Україні: якою може бути спільна основа для майбутнього співробітництва», м. Київ, травень 2017 р. Організатори — проф. Оксана Антонюк, Ін- ститут математики НАН України, та д-р Олександр Скороход, Рада молодих учених НАН України;  семінар «Наука об’єднує: посилення взає- модії між дослідниками України та науко- вою діаспорою», організований НАН Ук- раїни та підтриманий проектом «Мережа науково-технічного співробітництва між краї- нами Східного партнерства — EaP PLUS» Програми Горизонт 2020 (Київ, травень 2017 р.). В обох заходах — міні-симпозіумі та семінарі — взяли участь члени Товариства О. Гаращук, Д. Макаров, Т. Євса та О. Зой- меніхт;  конференція молодих учених CYS 2017, м. Київ, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна, червень 2017 р. Лектором виступила д-р Те- тяна Євса, Вища медична школа м. Ганно- вера;  міжнародна конференція «Друзі чи воро- ги трансформації? Економічна еліта Украї- ни в історичній та порівняльній перспек- тивах» під керівництвом проф. Маттіаса Епп ле за участю Оксани Гус та Олександри Криштапович, університет м. Дуйсбург-Ес- сен, липень 2017 р. Доповіді стосувалися аналізу бізнесової активності в Україні, мо- ральної ідентичності бізнес-магнатів, олі- гархату, економічного співробітництва з ЄС;  стартовий семінар для партнерів німецько- українських проектів, які виграли шість так званих «структурних проекти» у рамках Конкурсу, оголошеного двосторонньою Ко- місією з науково-технічного співробітницт- ва між Україною та Німеччиною в липні 2016 р., Київ, липень 2017 р. Семінар провів д-р Денис Макаров, Інститут досліджень фізики іонного пучка та матеріалів Центру ім. Гельмгольца, Дрезден-Розендорф;  візит студентів Київського Національного медичного університету імені О.О. Бого- мольця до Центру молекулярної медицини ім. Макса Дельбрюка Асоціації ім. Гельм- гольца у Берліні та клініки Шаріте Бер- 81ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (3) Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною лінського університету ім. Гумбольдта, ли- пень 2017 р. Організатор — д-р Оксана Зойменіхт, Центр молекулярної медицини ім. Макса Дельбрюка Асоціації ім. Гельм- гольца;  лекція про напрямки діяльності Центру мо- лекулярної медицини ім. Макса Дельбрю- ка Асоціації ім. Гельмгольца, Одеський на- ціональний університет імені І.І. Мечникова, липень 2017 р. Лектор — д-р Луїза Бенгстон, Центр молекулярної медицини, м. Берлін;  науково-дидактичний семінар «Українська як іноземна та рідна мова в Німеччині» в рамках німецько-українського року мов. Спів- організатори — Німецько-українське акаде- мічне товариство, університет м. Грайфс- вальд, Посольство України в Німеччині та Німецька Асоціація україністів, м. Берлін, листопад 2017 р. У заході взяло участь 28 представників з 20 установ Німеччини, Ав- стрії та Швейцарії. 5. Приклади німецько-українського спів- робітництва у галузі освіти та науки:  заключення угоди про співробітництво між Київським національним університе- том імені Тараса Шевченка та університе- том м. Хейлброна, завдяки якій започатко- вано обмін студентами між Інститутом між- народних відносин університету в Києві та факультетом міжнародного бізнесу німець- кого університету. Співорганізатори — проф. Петро Бех (Київ) та проф. Анна Гайдук (Хейлброн);  спільний проект «Вплив дієт — біохімічні та імунологічні характеристики». Виконавці — д-р Т. Євса, Вища медична школа м. Ганно- вер, і проф. Володимир Лущак та д-р Галина Семчишин, кафедра біохімії та біотехноло- гії Прикарпатського національного універ- ситету імені Василя Стефаника, м. Івано- Франківськ, за підтримки Німецької служби академічних обмінів (програма Леонарда Эй лера). Дослідницьку роботу двох магіст- рантів з України буде профінансовано впро- довж 10 місяців.  спільний проект «Біоматеріали та хімія по- верхні». Виконавці — проф. Маттіас Еппле, університет м. Дуйсбург-Ессен, та проф. Зол- тан Зиман, Харківський університет іме ні В.Н. Каразіна, за підтримки Німецької служ- би академічних обмінів (програма Леонарда Эйлера). За цим проектом з 2001 р. підтри- мано понад 30 студентів.  спільний проект «Нанобіоматеріали». Ви- конавці — проф. Маттіас Еппле, університет м. Дуйсбург-Ессен, та проф. Юрій Прилуць- кий, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. З 2014 року під- тримку надано 4 студентам.  спільний проект «Наноматеріали для до- ставки ліків та генів». Виконавці — проф. Маттіас Еппле, університет м. Дуйсбург-Ес- сен, та проф. Ростислав Стойка, Львівсь- кий національний університет імені Івана Франка й Інститут клітинної біології Націо- нальної академії наук України, за підтрим- ки Німецької служби академічних обмінів (програма Леонарда Эй ле ра). З 2015 р. під- тримано 4 студентів;  спільний проект «Клітинні механізми ста- ріння мозку при обмеженні калорійності харчування». Виконавці — проф. Ольга Га- ращук, університет імені Карла Ебергар да м. Тюбінген, і проф. Володимир Лущак, ка- федра біохімії та біотехнології Прикарпат- ського національного університету імені Ва силя Стефаника, м. Івано-Франківськ, за підтримки Фонду Фольксваґен в межах Три- стороннього партнерства між вченими Ук- раїни, Росії та Німеччини;  спільний проект «Німецько-український центр координації великомасштабних екс- периментів». Виконавці — д-р Денис Мака- ров, Інститут досліджень фізики іонного пучка та матеріалів Центру ім. Гельмгольца, м. Дрезден-Розендорф, та Олександр Кор- дюк, Київський академічний університет Національної академії наук України та Мі- ністерства освіти та науки, за спільного фі- нансування впродовж 2016 р. Федерального 82 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (3) В.М. Троян міністерства освіти та науки Німеччини та Міністерства освіти і науки України. Очевидно, в недалекій перспективі можна очікувати розвитку співробітництва й у важ- ливій для України аграрній галузі, оскільки Інститутом розвитку сільського господарства країн перехідного періоду, розташованого в м. Галле, заплановано створення Міжнарод- ного центру компетенції з великомасштаб- ного сільського господарства [9]. У цьому проекті задіяно 10 країн, зокрема й дві україн- ські організації, керівник проекту — д-р Тарас Гагалюк. Зазначені приклади є неповним переліком заходів, проведених українською науковою діаспорою Німеччини в плані співробітництва з Батьківщиною. В опублікованих Мережею Вісниках повідомляється про міжнародні літ- ні школи “Viadrinicum“, де розглядають питан- ня історії, культури, політики країн Східного партнерства з особливим акцентом на Украї- ну, про різноманітні наукові конференції, кон- курси, діючі та ймовірні майбутні проекти спів праці, грантові пропозиції. Особливо ці- кавими є публікації про нагороди, які здобу- вають на ші вчені, зокрема про присудження премії ім. Ляйбніца біохіміку проф. Марині Родніній, «Премію Салема» — математику д-ру Марині В’язовській, премії імені Хайнца Майера-Ляйбніца — д-ру Тетянi Чумаченко, ім. Вернера Швейцарського Хімічного Това- риства — проф. Максиму Коваленку, фонду ім. Олександра Гумбольдта — проф. Олександ- ру Філіппову, премію Центру «Німецький електронний синхротрон» — д-ру Володими- ру Мироненку та ін. Члени Німецько-українського академічного товариства взяли активну участь в акції про- тесту проти інтеграції захоплених українських інституцій в російську наукову систему, цей важливий факт детальніше описано раніше [10]. Загалом же до акції було залучено понад 140 українських вчених, які працюють в уні- верситетах і промислових компаніях Західної Європи, Канади та США. Співпрацює з Україною також «Німецько- українське Наукове об’єднання ім. Ю. Бойка- Блохина», яке очолює проф. Дарина Блохин. У квітні 2016 р. воно стало організатором у Мюнхені Міжнародної наукової конференції на тему «Українська наука в європейському контексті. Німецько-українські наукові зв’яз- ки» [11]. Отже, українська наукова діаспора в Німеч- чині розгорнула велику організаційну роботу по залученню своїх знань, досвіду та можли- востей для налагодження тісного співробітни- цтва з українськими науковцями. Приклади багатьох країн свідчать, що саме розвиток та- кого співробітництва і є одним із механізмів перетворення процесу «витікання мізків» на їх «циркуляцію» як характерну особливість сучасного наукового поступу. Для успіху цьо- го процесу важливе значення має розуміння та активна підтримка з боку керівництва україн- ської науки. Відзначимо, що окремі факти та- кого розуміння щодо наукової діаспори Ні- меччини з’явилися. Так, учені діаспори були запрошені до участі в згаданому вище семінарі «Наука об’єднує: посилення взаємодії між до- слідниками України та науковою діаспорою», організованому НАН України. Там же прозву- чала інформація про планування Міністерст- вом освіти та науки проведення Конгресу української наукової діаспори у дні святку- вання 100-річчя Національної Академії наук України. У липні 2016 р. відбулася зустріч Міністрів освіти і науки України та Федераль- ного міністерства освіти і досліджень Німеч- чини, яке надає підтримку окремим проектам наукової діаспори. На засіданні двосторонньої Комісії з науково-технічного співробітництва розглянуто питання посилення співробітницт- ва в галузях вищої освіти, науки і технологій та підписано протокол про Конкурс спільних українсько-німецьких нау ко во-дослідних про- ектів для реалізації у 2017—2018 рр. [12]. У липні 2017 р. плани розши рення співробітницт- ва розглянуто на зустрічі представників Фе- дерального міністерства ос ві ти і досліджень 83ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (3) Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною Німеччини та НАН Украї ни. Представники Державного фонду фундаментальних дослі- джень і Національної ради з питань розвитку науки та технологій спільно з працівниками німецьких фондів обговорили можливості та шляхи фінансування науки в Україні на орга- нізованому діаспорою вже згаданому Форумі молодих учених. Наведені факти дають підстави сподівати- ся, що активна двостороння співпраця з за- кордонною українською науковою діаспорою може набути нарешті системного характеру із використанням тих різноманітних підходів та механізмів, які утверджені в міжнародно- му науковому середовищі. Очевидно, що шир- ше залучення висококваліфікованих пред- став ників українських наукових діаспор, які працюють в багатьох країнах світу і виявля- ють бажання до співпраці, сприятимуть так необхідному пришвидшенню реформування української наукової системи, розвитку її до- слідницького й інноваційного потенціалу та інтегруванню у міжнародне наукове співтова- риство. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Seguin B., Singer A.P., Daar S.A. Scientific Diasporas. Science. 2006. V. 312. P. 1602—1603. 2. Scientific Diaspora of the Republic of Moldova. URL: https://cooperation.epfl.ch/op/edit/page-64290.html (дата звернення: 10.02.2018). 3. Вавілова І., Ісакова Н., Олійник М., Саєнко Ю., Троян В. Наукова еміграція в Україні упродовж 1991—2000 рр. Порівняльний та соціологічний аспекти. Інформаційний бюлетень Українського Міжнародного комітету з питань науки та культури при Національній Академії наук України. 2002. № 14. С. 19—52. 4. Vavilova I.B., Isakova N.B., Oliynyk M.V., Sayenko, Yu.I., Troyan V.M. Intellectual Emigration of Ukrainian Scien- tists at the Beginning of the 21th Century. Sci. innov. 2016. V. 12, no. 6. Р. 15—36. 5. Троян В. Вчені виїжджають...Чи повернуться? Газета «Урядовий кур’єр». № 74, 25.04.2001 р. 6. Німецько-український форум молодих науковців. URL: http://www.univer.kharkov.ua/ua/general/univer_ today/news… (дата звернення: 10.02.2018). 7. Потапенко С. Між Києвом, Львовом і Харковом: враження історикині про німецько-український форум мо- лодих дослідників. URL: http://www.historians.in.ua/…/2364-svitlana-potapenko-mizh-… (дата звернення: 10.02.2018). 8. Офіційний сайт німецько-українського академічного товариства. URL: www.ukrainet.eu (дата звернення: 10.02.2018). 9. International competence center on large scale agriculture to be established at IAMO. URL: https://www.iamo.de/ en/press/press-releases/article/international-competence-center-on-large-scale-agriculture-to-be-established-at-iamo (дата звернення: 10.02.2018). 10. Троян В., Таран Н. Українська наукова діаспора: нові виклики. Українознавчий альманах. 2016. № 19. С. 90—93. 11. The UKRAINE Network Newsletter. 2016. No. 3. P. 7. 12. The UKRAINE Network Newsletter. 2016. No. 5. P. 3. Стаття надійшла до редакції 26.01.18 REFERENCES 1. Seguin, B., Singer, A. P., Daar, S. A. (2006). Scientific Diasporas. Science, 312, 1602—1603. 2. Scientific Diaspora of the Republic of Moldova. URL: https://cooperation.epfl.ch/op/edit/page-64290.html (Last accessed 10.02.2018). 3. Vavilova, I., Isakova, N., Oliуnуk, M., Sayenko, Yu. , Troyan, V. (2002). Scientific emigration in Ukraine during 1991— 2000. Comparative and sociological aspects. Newsletter of the Ukrainian International Committee on Science and Culture at the National Academy of Sciences of Ukraine, 14, 19—52 [in Ukrainian]. 4. Vavilova, I. B., Isakova, N. B., Oliynyk, M. V., Sayenko, Yu. I. , Troyan, V. M. (2016). Intellectual Emigration of Ukrainian Scientists at the Beginning of the 21th Century. Sci. innov., 12(6), 15—36. 5. Troyan, V. Scientists are leaving ... Will they come back? (2001). The Uriadovy Courier newspaper. 74, April 25. 6. Nіmecko-ukrainskij forum molodih naukovcіv. URL: http://www.univer.kharkov.ua/ua/general/univer_today/ news… (Last accessed: 10.02.2018). 84 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (3) В.М. Троян 7. Potapenko, S. Mіzh Kiуіvom, L'vovom і Harkovom: vrazhennja іstorikinі pro nіmecko-ukrainskij forum molodih do- slіdnikіv. URL: http://www.historians.in.ua/…/2364-svitlana-potapenko-mizh-… (Last accessed: 10.02.2018). 8. The official website of the German-Ukrainian Academic Society (Deutsch-Ukrainische Academische Gesellschaft). URL: www.ukrainet.eu (Last accessed: 10.02.2018). 9. International competence center on large scale agriculture to be established at IAMO. URL: https://www.iamo.de/ en/press/press-releases/article/international-competence-center-on-large-scale-agriculture-to-be-established-at-iamo (Last accessed: 10.02.2018). 10. Troyan, V., Taran, N. (2016). Ukrainian scientific diaspora: new challenges. Ukrainian Studies Almanac, 19, 90—93 [in Ukrainian]. 11. The UKRAINE Network Newsletter. (2016). No. 3, 7. 12. The UKRAINE Network Newsletter. (2016). No. 5, 3. Received 26.01.18 Troyan, V. Women in Science NGO ap. 37, 48-52, Feodosiyska St., Kyiv, 03028, Ukraine, +380 66 733 3702, vira.troyan@gmail.com SCIENTIFIC DIASPORA IN GERMANY: DIRECTIONS OF COOPERATION WITH UKRAINE Introduction. The utilization of potential capacity of the scientific diaspora is one of the modern approaches to mod- ernizing and integrating the scientific systems of many countries into the world research area. Problem Statement. At the level of nationwide scientific policy, the problem of using the scientific diaspora remains unresolved so far. Purpose. To review the activities of the Ukrainian scientific diaspora in Germany in the context of cooperation with Ukraine in the field of science and education. Materials and Methods. The analysis of events and scholarly research publications of the diaspora and Ukrainian re- searchers concerning scientific cooperation. Results. In 2016—2017, the scientific diaspora of Germany founded the Ukrainian Academic International Network, established the German-Ukrainian Academic Society, and carried out contests for doctoral (PhD) theses, summer schools, courses, conferences, seminars, lectures, the Forum of Young Scientists at Ukrainian institutions, etc. The topics of events address the problems of modern prospective researches and social challenges, technology transfer issues, commercialization of scientific results, popularization of achievements of Ukrainian scientists, discussion of ways to finance science in Ukraine and opportunities provided by German funds and international scientific programs. Examples of German-Ukrainian co- operation in the field of education and science have been given, and several joint research projects and studies have been initiated. Conclusion. The systematic cooperation with scientific diaspora is important for the development of research and in- novation potential of Ukraine, facilitates the reformation of education and science and integration into the international scientific community. Keywords : scientific diaspora, Ukrainian Academic International Network, German-Ukrainian Academic Society, scientific cooperation. В.М. Троян Общественная организация «Женщины в науке», ул. Феодосийская, 48-52, к. 37, Киев, 03028, Украина, +380 66 733 3702, vira.troyan@gmail.com НАУЧНАЯ ДИАСПОРА В ГЕРМАНИИ: НАПРАВЛЕНИЯ СОТРУДНИЧЕСТВА С УКРАИНОЙ Введение. Привлечение потенциала научной диаспоры является одним из современных подходов к модерниза- ции и интеграции научных систем многих стран в мировое исследовательское пространство. Проблематика. На уровне украинской научной политики проблема использования научной диаспоры остается нерешенной. 85ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (3) Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною Цель. Провести обзор деятельности украинской научной диаспоры Германии, направленной на сотрудничество с Украиной в сфере науки и образования. Материалы и методы. Анализ мероприятий и публикаций ученых диаспоры и Украины в рамках научного со- трудничества. Результаты. В течение 2016—2017 гг. деятельность научной диаспоры Германии была разнообразной: создание Украинской академической международной сети, институциональное оформление Немецко-украинского академи- ческого общества, проведение конкурсов презентаций докторских (PhD) диссертаций, летних школ, курсов, конфе- ренций, семинаров, лекций, Форума молодых ученых в различных заведениях Украины и др. Тематика мероприятий касалась проблем современных перспективных научных исследований и социальных вызовов, вопросов трансфера технологий, коммерциализации научных результатов, популяризации достижений украинских ученых, обсуждения путей финансирования науки в Украине и возможностей, которые предоставляют немецкие фонды и международ- ные научные программы. Приведены примеры немецко-украинского сотрудничества в области образования и науки, начато ряд совместных научных проектов и исследований. Выводы. Системное сотрудничество с научной диаспорой важно для развития исследовательского и иннова- ционного потенциала Украины, ускорения реформирования образования и науки, интегрирования в международное научное сообщество. Ключевые слова : научная диаспора, Украинская академическая международная сеть, Немецко-Украинское академическое общество, научное сотрудничество.

Наукова діаспора в Німеччині: напрямки співробітництва з Україною

Репозитарії

Схожі ресурси