Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ

Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ

Охарактеризовано особливості розробки газоконденсатних родовищ при конденсації з газу вуглеводневого конденсату та основні напрямки підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ. Обґрунтовано необхідність розроблення технології підвищення вуглеводневилучення з виснажених газок...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
1. Verfasser: Кондрат, О.Р.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України 2015
Schriftenreihe:Геотехнічна механіка
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134265
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ / О. Р. Кондрат // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2015. — Вип. 122. — С. 150-163. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-134265
record_format dspace
spelling irk-123456789-1342652018-06-14T03:04:47Z Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ Кондрат, О.Р. Охарактеризовано особливості розробки газоконденсатних родовищ при конденсації з газу вуглеводневого конденсату та основні напрямки підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ. Обґрунтовано необхідність розроблення технології підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ, яка ґрунтується на застосуванні нових композицій розчинів ПАР і хімічних реагентів для витіснення з виснажених газоконденсатних родовищ сконденсованих вуглеводнів. За результатами проведених лабораторних досліджень на насипних моделях пласта розроблена технологія підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ, яка ґрунтується на застосуванні запропонованих композицій розчинів ПАР і хімічних реагентів для витіснення з виснажених газоконденсатних родовищ сконденсованих вуглеводнів. Охарактеризованы особенности разработки газоконденсатных месторождений при конденсации из газа углеводородного конденсата и основные направления повышения углеводородоотдачи из истощенных газоконденсатных месторождений. Обоснована необходимость разработки технологии повышения углеводородоотдачи из истощенных газоконденсатных месторождений, основанная на применении новых композициционных растворов ПАВ и химических реагентов для вытеснения из истощенных газоконденсатных месторождений сконденсированных углеводородов. По результатам проведенных лабораторных исследований на насыпных моделях пласта разработана технология повышения углеводородоотдачи из истощенных газоконденсатных месторождений, основанная на применении предложенных композиций растворов ПАВ и химических реагентов для вытеснения из истощенных газоконденсатных месторождений сконденсированных углеводородов. The peculiarities of the development of gas condensate fields under the condensation from gas of hydrocarbon condensate and the main directions of improving hydrocarbon extraction from depleted gas condensate fields were characterised. Grounded is the necessity of development the technology for enhanced hydrocarbon recovery from depleted gas condensate fields which is based on the application of the new compositions of surfactant solutions and chemical reagents for condensed hydrocarbon displacement from depleted gas condensate fields. By the results of the conducted laboratory tests on the sand packed tube reservoir models the technology of hydrocarbon recovery enhancement from depleted gas condensate fields was developed which is based on the application of the proposed composition of surfactant solutions and chemical reagents for condensate displacement from depleted gas condensate fields. 2015 Article Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ / О. Р. Кондрат // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2015. — Вип. 122. — С. 150-163. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1607-4556 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134265 622.279.72 uk Геотехнічна механіка Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Охарактеризовано особливості розробки газоконденсатних родовищ при конденсації з газу вуглеводневого конденсату та основні напрямки підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ. Обґрунтовано необхідність розроблення технології підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ, яка ґрунтується на застосуванні нових композицій розчинів ПАР і хімічних реагентів для витіснення з виснажених газоконденсатних родовищ сконденсованих вуглеводнів. За результатами проведених лабораторних досліджень на насипних моделях пласта розроблена технологія підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ, яка ґрунтується на застосуванні запропонованих композицій розчинів ПАР і хімічних реагентів для витіснення з виснажених газоконденсатних родовищ сконденсованих вуглеводнів.
format Article
author Кондрат, О.Р.
spellingShingle Кондрат, О.Р.
Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ
Геотехнічна механіка
author_facet Кондрат, О.Р.
author_sort Кондрат, О.Р.
title Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ
title_short Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ
title_full Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ
title_fullStr Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ
title_full_unstemmed Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ
title_sort підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ
publisher Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
publishDate 2015
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134265
citation_txt Підвищення ефективності дорозробки виснажених газоконденсатних родовищ / О. Р. Кондрат // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2015. — Вип. 122. — С. 150-163. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series Геотехнічна механіка
work_keys_str_mv AT kondrator pídviŝennâefektivnostídorozrobkivisnaženihgazokondensatnihrodoviŝ
first_indexed 2025-07-09T20:38:52Z
last_indexed 2025-07-09T20:38:52Z
_version_ 1837203231763070976
fulltext ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 150 УДК 622.279.72 Кондрат О. Р., д-р техн. наук, доцент (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу) ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОРОЗРОБКИ ВИСНАЖЕНИХ ГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩ Кондрат А. Р., д-р техн. наук, доцент (Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа) ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДОРАЗРАБОТКИ ИСТОЩЕННЫХ ГАЗОКОНДЕНСАТНЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ Kondrat O. R., Ph.D (Tech), Associate Professor (Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas) ENHANCEMENT OF EFFICIENCY FOR FURTHER DEVELOPMENT OF A DEPLETED GAS CONDENSATE FIELDS Анотація. Охарактеризовано особливості розробки газоконденсатних родовищ при кон- денсації з газу вуглеводневого конденсату та основні напрямки підвищення вуглеводневилу- чення з виснажених газоконденсатних родовищ. Обґрунтовано необхідність розроблення те- хнології підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ, яка ґрунтується на застосуванні нових композицій розчинів ПАР і хімічних реагентів для витіс- нення з виснажених газоконденсатних родовищ сконденсованих вуглеводнів. За результата- ми проведених лабораторних досліджень на насипних моделях пласта розроблена техноло- гія підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ, яка ґрунту- ється на застосуванні запропонованих композицій розчинів ПАР і хімічних реагентів для ви- тіснення з виснажених газоконденсатних родовищ сконденсованих вуглеводнів. Ключові слова: вуглеводневий конденсат, коефіцієнт вуглеводневилучення, залишковий газ. Більшу частину видобутку газу в країні забезпечують газоконденсатні родо- вища. Разом з газом з них видобувають вуглеводневий конденсат. З ростом глибин буріння частка газоконденсатних родовищ в загальній кількості родо- вищ збільшуватиметься і вони відіграватимуть все більшу роль у видобутку ву- глеводневої сировини. Особливість розробки газоконденсатних родовищ пов’язана з наявністю в газі вуглеводневого конденсату (фракції С5Н12 + вищі), вміст якого може досяг- ти 2500см 3 /м 3 і більше. При розробці газоконденсатних родовищ на виснаження у межах зміни пластового тиску від початку конденсації до максимальної кон- денсації вуглеводневої суміші більша частина конденсату випадає з газу. © О.Р. Кондрат, 2015 ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 151 Конденсація з газу важких вуглеводнів негативно впливає на технологічний процес розробки та експлуатації газоконденсатних родовищ [1-5]. Досягаються дуже низькі коефіцієнти конденсатовилучення – близько (13-40)%, які порівня- ні з коефіцієнтами нафтовилучення при розробці нафтових родовищ на режимі розчиненого газу. В ряді випадків також зменшується коефіцієнт газовилучен- ня, що пов’язано з припиненням фільтрації газу в низькопроникних пластах при випаданні з газу конденсату і припиненням природного фонтанування свердло- вин внаслідок накопичення конденсату на вибоях і у привибійній зоні. Погір- шуються умови роботи системи збору газу внаслідок накопичення конденсату у викидних лініях свердловин. Через виснаження дросель-ефекту і порушення початкового вуглеводневого стану газоконденсатної суміші зменшується сту- пінь вилучення конденсату на промислових установках. Для отримання високих значень коефіцієнтів газоконденсатовилучення і пі- двищення техніко-економічних показників видобування вуглеводнів газокон- денсатні родовища, аналогічно як і нафтові родовища, потрібно розробляти з підтримуванням пластового тиску. Підтримування пластового тиску в газокон- денсатних родовищах може здійснюватись зворотним нагнітанням відсепаро- ваного (сухого газу), використанням сухого газу нафтових родовищ, невуглево- дневих газів (азоту, вуглекислого газу, повітря, димових і вихлопних газів), штучного вуглеводневого газу, який отримують шляхом конверсії вуглеводнів водяною парою, суміші вуглеводневого і невуглеводневого газів, нагнітанням води і газоводяних сумішей [ 1-7]. В промисловій практиці в основному застосовується повний чи частковий сайклінг-процес з нагнітанням в пласт всього чи частини відсепарованого сухо- го газу. Всі газоконденсатні родовища ВАТ ―Укрнафта‖ і переважна більшість газо- конденсатних родовищ ДК ―Укргазвидобування‖, за виключенням Новотроїць- кого, Тимофіївського і Котелівського, розробляються на виснаження, що приз- водить до випадання з газу більшої частини вуглеводневого конденсату в ме- жах зміни тиску від початку конденсації до максимальної конденсації вуглево- дневої суміші. При початковому вмісті важких вуглеводнів в газі до (300-600) см 3 /м 3 , який характерний для більшості газоконденсатних родовищ, насиченість пор пласта сконденсованими вуглеводнями не перевищує (10-15)% і нижча критичного (рівноважного) значення, при якому конденсат стає рухомим [4]. Рух конденсату проходить тільки в незначній за розмірами привибійній зоні пласта, в якій насиченість пор пласта конденсатом вища середнього по пласту значення за рахунок додаткової конденсації важких вуглеводнів в області де- пресійних воронок свердловин [6,7]. За результатами теоретичних досліджень залежно від початкового вмісту конденсату в газі, характеру ізотерми диферен- ціальної конденсації і величини зниження тиску у пласті по відношенню до ти- ску початку конденсації вуглеводневої суміші радіус зони рухомого конденсату змінюється від декількох метрів до (10-20) м і дещо більше [8]. В умовах гострого дефіциту вуглеводневої сировини в Україні залучення в розробку залишкових запасів конденсату, що випав з газу у пласті, має держав- ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 152 не значення. Запропоновано ряд методів видобутку сконденсованих вуглевод- нів, огляд яких наведено в роботах [1, 4, 9]. Можливими напрямками видобутку конденсату, що випав з газу у пласті, є переведення його в газову фазу з наступним видобутком разом з газом, витіс- нення з пористого середовища різними робочими агентами та їх поєднання [2, 4, 9]. Одним з варіантів ефективної реалізації методів цієї групи є створення на базі виснажених газоконденсатних покладів підземних сховищ газу. У циклі на- гнітання газу у сховище частина конденсату, що випав з газу, випаровується у газову фазу і потім добувається разом з газом у циклі відбору його із сховища. Незважаючи на відносно низькі темпи вилучення сконденсованих вуглеводнів, можна видобути з пласта практично весь конденсат, так як сухий газ нагніта- ється щорічно на протязі всього періоду існування газосховища. Іншим напрямом переведення конденсату в газову фазу є застосування не- зрівноваженого сухого газу низького тиску [10,11]. Згідно з результатами вико- наних у ВНДІгазі досліджень, тривале нагнітання через пласт низьконапірного сухого газу сприяє випаровуванню у газову фазу сконденсованих вуглеводнів. Наведений метод видобутку конденсату, що випав з газу, успішно реалізується з кінця 1993 р. на Вуктильському газоконденсатному родовищі. На дослідній ділянці в районі УКПГ-8, яка включає 10 видобувних і 4 нагнітальні свердло- вини, в пласт нагнітається у безкомпресорному варіанті сухий тюменський газ. Крім природних вуглеводневих і невуглеводневих газів можна закачувати у пласт штучні вуглеводневі гази, які отримують в результаті парової обробки торфу, вугілля, нафти, конденсату, а також побічні газоподібні продукти одер- жання метанолу з природного газу шляхом неповного окислення природного газу повітрям [12]. Для витіснення конденсату з пористого середовища запропоновано викори- стовувати воду, водні розчини поверхнево-активних речовин і полімерів, газо- водяні суміші, а також облямівки міцелярного розчину, діоксиду вуглецю, різ- них вуглеводневих розчинників, наприклад, зкраплених газів, широкої фракції легких вуглеводнів, які переміщують по пласту наступним нагнітанням газу чи води [2, 4, 13, 14]. Вимивання з пористого середовища конденсату, що випав з газу, пластовою водою вперше встановлено у 1962 р. при аналізі даних експлуатації свердловин №№ 26 і 27 Ленінградського газоконденсатного родовища [15]. Результати на- ступних теоретичних, лабораторних і промислових досліджень підтвердили вимивання конденсату водою з утворенням попереду фронту води облямівки конденсату і збільшенням конденсатного фактору при підході облямівки кон- денсату до свердловин [4, 16-18]. Згідно з цими дослідженнями конденсат, який витісняється водою, характеризується підвищеними значеннями молекулярної маси, густини, в’язкості, коефіцієнта рефракції, кислотності, температур засти- гання, кінця кипіння і википання 50% і 90% конденсату. В ІФНТУНГ виконано значний комплекс лабораторних досліджень на наси- пних моделях пласта по витісненню конденсата водою, водними розчинами по- ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 153 верхнево-активних речовин (ПАР), газоводяними сумішами, піною (поперемін- ним нагнітанням водного розчину ПАР і газу ) і облямівками вуглеводневого розчинника з наступним нагнітанням води [4]. Результати цих досліджень пока- зують, що конденсат починає витіснятися водою з пористого середовища тільки з певного (критичного) значення конденсатонасиченості. Для досліджених по- ристих середовищ вона змінюється від 2,5 до 6%. Залежно від фізико- літологічних характеристик пористого середовища, початкової конденсатона- сиченості, типу і тривалості (об’єму) нагнітання витісняючого агенту коефіці- єнт конденсатовилучення в окремих дослідах досягав (50-80)%. Результати лабораторних експериментів з витіснення конденсату водою з моделей пористих середовищ, проведених в ІФНТУНГ, використані при скла- данні проекту дорозробки Гадяцького газоконденсатного родовища (горизонт В-16) з використанням внутрішньоконтурного (осередкового) заводнення [4, 19] і при проектуванні вторинного видобутку конденсату з частково виснаже- ного газоконденсатного покладу горизонту В-19б Анастасіївського родовища [20, 21]. Мета роботи. Розроблення технології підвищення вуглеводневилучення з виснажених га- зоконденсатних родовищ, яка ґрунтується на застосуванні нових композицій розчинів ПАР і хімічних реагентів для витіснення з виснажених газоконденсат- них родовищ сконденсованих вуглеводнів. Постановка проблеми. Сучасний стан сировинної бази нафтогазової галузі України характеризу- ється погіршенням структури та якості запасів. Значна кількість родовищ, в т.ч. з найбільшими початковими запасами, увійшла в період спадного видобутку вуглеводнів. Частина родовищ знаходиться на завершальній стадії розробки, а окремі з них – на межі рентабельного видобутку вуглеводнів. Нові родовища, які відкриті в останні роки, характеризуються порівняно незначними запасами вуглеводнів, складною будовою, великими глибинами залягання і не можуть істотно вплинути на рівень видобутку газу і нафти в Україні. Освоєння нетра- диційних родовищ природних газів у сланцевих породах і ущільнених піскови- ках, які відкриті в західному і східному нафтогазоносних районах вимагатиме значних фінансових вкладень і тривалого часу. Тому в найближчі роки основ- ний видобуток газу і нафти в Україні здійснюватиметься з уже відкритих родо- вищ, які перебувають на різних стадіях розробки, в т.ч. на завершальній стадії. Залучення в розробку сконденсованих вуглеводнів виснажених газоконденсат- них родовищ дасть можливість підвищити рівень видобутку вуглеводневої си- ровини в Україні. Результати попередніх досліджень, проведених в ІФНТУНГ, свідчать про можливість вилучення з пористого середовища сконденсованих вуглеводнів нагнітанням рідких і газоподібних витісняючих агентів [4, 22-25]. Проте через значні затрати і технологічні труднощі масштаби впровадження методів вилу- чення конденсату, що випав з газу у пласті, є недостатніми. Тільки на окремих ділянках Вуктильського газоконденсатного родовища використовується метод ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 154 вилучення сконденсованих вуглеводнів нагнітанням в пласт нерівноважного сухого газу низького тиску, а на окремих родовищах в незначних об’ємах ви- користовуються методи підвищення продуктивності газоконденсатних сверд- ловин шляхом очищення привибійної зони від сконденсованих вуглеводнів на- гнітанням газу, збагаченого широкою фракцією легких вуглеводнів (ШФЛВ), вуглеводневих розчинників (ШФЛВ) і водних розчинів ПАР. Це і зумовлює не- обхідність проведення подальших досліджень з метою вдосконалення відомих і розробки нових методів підвищення конденсатовилучення з частково виснаже- них газоконденсатних родовищ. Недостатньо вивчено застосування невуглево- дневих газів низького тиску для видобутку конденсату, що випав з газу у плас- ті. У зв’язку з розробкою і початком випуску нових вітчизняних ПАР доцільно провести дослідження з використання композицій різних ПАР, в т.ч. нафтових сульфонатів для витіснення конденсату з пласта. Не вивчалось витіснення кон- денсату вуглеводневими розчинниками з додатками ПАР [4, 22-25]. Лабораторні дослідження витіснення сконденсованих вуглеводнів з мо- делей пласта розчинами різних ПАР і хімічних реагентів. Для перевірки ефективності наведених витіснювальних агентів в ІФНТУНГ виконано дослідження на насипних моделях пласта: моделі-1 довжиною 37,4 см та моделі-2 довжиною 127,0 см. Моделі пласта являють собою металічну труб- ку діаметром 1,5 см, яка заповнюється дезінтегрованою породою певного гра- нулометричного складу для забезпечення заданої проникності пористого сере- довища. Підготовка моделі до роботи включає відбір породи, її дезінтеграцію та роз- ділення на фракції, приготування суміші фракцій заданого складу, завантажен- ня моделі підготовленою сумішшю та її ущільнення. В дослідах використову- вали породу з кар’єра в селі Пасічна Надвірнянського району, де на поверхню землі виходять відклади глибинних порід-колекторів. Дезінтегрована порода ділилась на такі фракції: до 0,00005; 0,00005 – 0,00016; 0,00016 – 0,000315; 0,000315 – 0,00063; 0,00063 – 0,001; 0,001 – 0,002 м. Практика приготування проби показала, що найбільш компактну упаковку зерен дає суміш із перших п’яти фракцій у масовому співвідношенні відповідно 9:18,2:18,2:36,4:18,2 %. Щоб зерна породи не висипались з трубки і тим самим не забивали штуцери, на кінцях трубки встановлювали відповідні фільтри. До штуцерів, якими обладна- ні обидва кінці моделі пласта, кріпили комунікації з вентилями. Засипання та ущільнення породи у трубі здійснювали вібрацією при її вертикальному поло- женні. Інше положення труби призводить до виникнення так званих "пристін- них ефектів". У вертикальному положенні моделі здійснювали опресовку моде- лі повітрям до тиску 0,05 – 0,1 МПа. Після цього визначали абсолютну проник- ність моделі за повітрям, яка в різних експериментах становила 63 . 10 -3 – 180·10 - 3 мкм 2 . Підготовлену модель пласта вакуумували і насичували пластовою во- дою зі сторони нижнього кінця моделі. При цьому ємність з водою знаходилась дещо вище верхнього кінця моделі. Вакуумування моделі здійснювали через пастку для води. За об’ємом води в ємності перед насиченням та її залишками в ємності і пастці з врахуванням "мертвих" об’ємів моделі визначали об’єм водо- ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 155 насичених пор. Після цього модель опресовували до тиску 40 МПа і виміряли її проникність по газу. Для створення початкової водонасиченості витісняли воду трансформатор- ною оливою шляхом подавання її до нижнього кінця моделі. Процес триває до повного припинення винесення води із моделі. Відтак оливу витісняли гасом. Всі наведені операції здійснювали при вертикальному положенні моделі пласта. Після їх завершення модель переносили у нагрівальний елемент, яким служила труба з більшим діаметром. Труба обладнана гнучким електронагрівачем, включенням якого здійснюється нагрівання моделі до заданої температури. На цьому етап підготовки моделі для проведення експериментальних досліджень закінчується. Для створення залишкової конденсатонасиченості використову- вали мінералізовану воду і конденсат із еоценового покладу Битків- Бабчинського нафтогазоконденсатного родовища. Лабораторні досліди проводили за допомогою установки УДПК, принципо- ву схему якої зображено на рисунку 1. В підготовлену для дослідів модель пла- ста 5 запомповування флюїдів здійснювали за допомогою пресів 1, 2 установки УДПК, які відповідними комунікаціями з'єднані з контейнерами 3, 4, 6. Робочі об'єми контейнерів заповнювали відповідними для кожної стадії досліду флюї- дами. Контейнери обладнані розділювачами (поршневими або еластичними), які запобігають змішування робочих рідин пресів з агентами, які запомповують в модель пласта. Термостатування моделі здійснювали системою електричного нагрівання з електронним блоком живлення і контролем температури за допо- могою термопар та потенціометра. Тиски в дослідах фіксували за допомогою манометрів з класом точності 0,4. PVT Кр Кр 1 2 5 7 6 3 4 1, 2 – преси установки; 3, 4 – контейнери; 5 – модель пласта; 6 – бомба PVT; 7 – мірна бюретка Рисунок 1 – Схема експериментальної установки ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 156 Як агенти для витіснення сконденсованих вуглеводнів використовували мі- нералізовану воду, розчини поверхнево-активних речовин та полімерів. Витра- та цих агентів у ході дослідів становила близько 0,17·10 -9 м 3 /с. Експеримента- льні дослідження проводили згідно з ОСТ 39-195-86 за класичним планом, при тиску 2 МПа та температурі 70 о С. Результати досліджень. Результати лабораторних досліджень витіснення сконденсованих вуглеводнів з насипних моделей пласта різної довжини і про- никності наведено в таблиці 1. Таблиця 1 - Результати лабораторних досліджень витіснення сконденсованих вуглеводнів з насипних моделей пласта різної проникності № п/п Абсо- лютна прони- кність, 10 -3 мкм 2 Vпор., см 3 Vконд.поч ., см 3 поч.конд Vконд.зал ., см 3 зал.конд Реагент запом- пування Vзапомп ., пор.об’єм Агент про- тис- нення Коефіці- єнт конденса- товилу- чення, % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 модель 1: L=37,4 см, d=1,5 см 1 75,0 23,1 10,6 0,458 4,6 0,2 вода 2 вода 4,3 2 119,0 19,5 2 6,9 0,353 5,2 0,27 вода 2 вода 4,0 3 85,2 18,9 4 7,3 0,385 6,3 0,33 3 вода 2 вода 4,0 4 73,7 16,0 8 9,5 0,59 4,1 0,25 5 вода 2 вода 4,3 5 125 18,7 7,9 0,42 5,6 0,3 вода 2 вода 4,0 6 119,0 19,8 7 8,8 0,44 5,4 0,27 0,05% стінол НГ 0,2 вода 7,4 7 71,8 18,4 8 9,6 0,519 3,7 0,2 5% стінол НГ 0,2 вода 7,6 8 95,4 20,4 9,5 0,466 5,1 0,25 9 5% стінол НГ 0,2 вода 7,8 9 109,4 20,3 6,8 0,334 5,0 0,25 1% савенол SWP 0,2 вода 44,0 10 143,5 22,1 7,2 0,33 5,4 0,24 1% савенол SWP 0,2 вода 46,0 11 151,0 21,0 9,1 0,43 6,2 0,29 5 1% карпатол УМ-2 0,2 вода 35,0 12 147,0 20,5 7,7 0,38 6,1 0,29 7 1% карпатол УМ-2 0,2 вода 20,0 13 163,5 22,2 9,1 0,41 6,7 0,3 1% стінол НГ 0,2 вода 23,0 14 135,5 19,4 8,8 0,453 5,8 0,3 1% стінол НГ 0,2 вода 24,0 15 93,0 22,2 8,5 0,38 5,1 0,23 2% стінол НГ 0,2 вода 26,0 ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 157 Продовження табл. 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 16 92,0 19,1 10,8 0,56 6,7 0,35 2% стінол НГ 0,2 вода 28,0 17 147,0 21,2 7,2 0,34 5,0 0,235 0,05% савенол SWP+0,05% карпатол УМ-2 0,2 вода 48,0 18 138 20,98 8,4 0,4 6,2 0,295 0,05% саве- нол SWP +0,05% кар- патол УМ-2 0,2 вода 49,0 19 118,5 21,5 10,6 0,49 7,0 0,325 0,025% саве- нол SWP+ 0,025 карпа- тол УМ-2 0,2 вода 24,0 модель 2: L=127,0 см, d=1,5 см 20 63,6 64,69 35 0,541 18,9 0,292 Вода 2 вода 22,0 21 101,0 59,61 28,2 0,47 11,2 0,189 Вода 2 вода 19,0 22 79,7 57,76 25,9 0,448 13,1 0,227 1% стінол НГ 0,2 вода 26,0 23 88,0 60,1 29,8 0,496 17,1 0,284 0,1% стінол НГ 0,2 вода 24,0 24 83,1 61,0 29,5 0,48 15,9 0,260 0,05% стінол НГ 0,2 вода 22,0 25 124 61,5 20,9 0,34 6,4 0,1 0,5% карпа- тол УМ-2 0,2 вода 28,0 26 160 63,8 36,6 0,57 20,2 0,31 0,5% карпа- тол УМ-2 0,2 вода 36,0 27 144 61,9 32,9 0,531 19,8 0,319 0,05% саве- нол SWP+ 0,05% карпа- тол УМ-2 0,2 вода 51,0 28 132 60,4 28,9 0,48 20,8 0,34 0,05% саве- нол SWP+ 0,05% карпа- тол УМ-2 0,2 вода 54,4 29 180 61,5 22,5 0,366 18,5 0,3 0,05% саве- нол SWP+ 0,05% карпа- тол УМ-2 0,2 вода 49,0 30 106 55,4 18,3 0,33 16,7 0,301 0,05% саве- нол SWP+ 0,05% карпа- тол УМ-2 0,2 вода 48,4 31 112,5 59,7 31,3 0,52 20,1 0,34 0,03% полімер AN-125+ 0,05% карпа- тол УМ-2+ 0,05% савенол SWP 0,2 вода 32,0 ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 158 Продовження табл. 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 32 122 69,5 37,9 0,54 23,2 0,33 0,03% полімер AN-125+ 0,05% карпатол УМ-2+ 0,05% савенол SWP 0,2 азот 37,0 33 110 57,7 31,6 0,54 20,3 0,35 0,05% савенол SWP+ 0,05% карпа- тол УМ-2 0,2 азот 64,0 Результати дослідів на коротких моделях пласта свідчать про низькі конден- сатовитіснювальні властивості води. Для різних значень проникності і початко- вої конденсатонасиченості моделі пористого середовища коефіцієнт витіснення конденсату водою змінюється в межах 4,0-4,3%. Найвищі значення коефіцієнта коденсатовитіснення отримано при витісненні конденсату облямівкою 0,05% розчину савенолу SWP і карпатолу УМ-2. Для двох дослідів коефіцієнт конден- сатовитіснення становить 48,0 і 49,0 %. Зменшення концентрації карпатолу УМ-2 до 0,025% в суміші з 0,025% вмістом савенолу SWP призвело до змен- шення коефіцієнта конденсатовитіснення до 24,0%. Розчини індивідуальних ПАР характеризуються нижчими конденсатовитіснювальними здатностями. За- лежно від проникності і початкової конденсатонасиченості моделі пористого середовища коефіцієнт коденсатовитіснення для різної концентрації індивідуа- льних ПАР становить: 0,05% стінол НГ – 7,4%; 1% стінол НГ – 23,0 і 24,0%; 2% стінол НГ – 26,0 і 28,0%; 5% стінол НГ – 7,6 і 7,8%; 1% савенол SWP – 4,4 і 4,8%; 1% карпатол УМ-2 – 20,0 і 35,0%. Істотна різниця в коефіцієнті конденса- товитіснення для ПАР одного типу і концентрації пояснюється різними значен- нями початкової конденсатонасиченості. Слід зазначити, що внаслідок невели- кої довжини короткої моделі і відповідного невеликого порового об’єму було складно виміряти кількість витіснених з моделі сконденсованих вуглеводнів. Тому результати досліджень на короткій моделі мають якісний характер. Але вони добре корелюються з результатами досліджень експрес-методом, що підт- верджує встановлену закономірність впливу окремих ПАР та їх композицій на коефіцієнт конденсатовитіснення. В дослідах на довгій моделі пласта отримано більші значення коефіцієнта конденсатовитіснення, ніж на короткій моделі. Найбільший коефіцієнт конден- сатовитіснення отримано в 4-х дослідах при витісненні сконденсованих вугле- воднів 20% облямівкою (від об’єму газоконденсатонасичених пор) 0,05% вод- ного розчину суміші савенолу SWP і карпатолу УМ-2 і подальшим нагнітанням води або невуглеводневого газу. В дослідах з переміщенням облямівки водою отримано такі значення коефіцієнта конденсатовитіснення – 51,0%, 54,4%, 49,0%, 48,4%, в середньому 50,7%, а в дослідах з переміщенням облямівки не вуглеводневим газом коефіцієнт конденсатовитіснення дорівнював 64%. Для індивідуальних ПАР залежно від їх концентрації в розчині отримано такі зна- ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 159 чення коефіцієнта конденсатовитіснення: 0,05% стінол НГ – 22%; 0,1% стінол НГ – 24%; 1% стінол НГ – 26%; 0,5% карпатол УМ-2 – 28,0 і 36,0%. Несподіва- но високі значення коефіцієнта конденсатовитіснення отримано для води – 19,0 і 22,0%, що може бути пов’язано з високим значенням початкової конденсато- насиченості в цих дослідах. Високі значення конденсатовитіснення, отримані в результаті використання облямівки 0,05% водного розчину суміші савенолу SWP і карпатолу УМ-2, по- яснюється поєднанням різних типів ПАР. Так, савенол SWP є неіоногенною ПАР, а карпатол УМ-2 - аніонною ПАР. Таке поєднання призводить до прояв- лення синергізму і як наслідок підсилення конденсатовитіснювальних власти- востей досліджуваних ПАР. Звертає на себе увагу досить низький коефіцієнт конденсатовитіснення (33,0%) при додаванні в 0,05% розчин суміші савенолу SWP і карпатолу УМ-2 0,03% полімеру AN-125, що корелюється з дослідами за експрес-методикою. Негативний вплив полімеру AN-125 на конденсатовитіснювальні властивості суміші савенолу SWP і карпатолу УМ-2 напевно пов’язаний можливою взаємо- дією полімеру AN-125 з аніонною ПАР карпатолом УМ-2. Результати експериментальних досліджень експрес-методом і на насипних моделях з витіснення з пористого середовища сконденсованих вуглеводнів роз- чинами різних ПАР і хімічних реагентів свідчать, що найбільший коефіцієнт конденсатовитіснення досягається при застосуванні 20% (від об’єму газоконде- нсатонасичених пор) облямівки 0,05% водного розчину суміші неіоногенного ПАР (савенолу SWP) і аніонного ПАР (карпатолу УМ-2). Облямівку розчину ПАР можна переміщувати по пласту нагнітанням води або невуглеводневих га- зів, наприклад, азоту. У виснажених газоконденсатних родовищах, крім скон- денсованих вуглеводнів, у частині пор знаходиться вільний газ. При нагнітанні води услід за облямівкою розчину ПАР відбуватиметься мікро- і макрозащем- лення водою частини газу в пласті, що характерно для водонапірного режиму розробки родовищ природних газів. В результаті досягатимуться низькі значен- ня коефіцієнта газовилучення по залишковому газу. Результати досліджень сві- дчать про високу ефективність витіснення залишкового газу з виснажених ро- довищ невуглеводневими газами. При цьому суміш природного газу і невугле- водневого газу можна використовувати як паливо при вмісті в ній до 20% азоту чи 2% діоксиду вуглецю. Висновок. Таким чином, за результатами виконаних досліджень для підвищення вугле- водневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ рекомендується ви- користовувати в ролі витіснювального агенту 20% облямівку 0,05% водного ро- зчину суміші неіоногенного ПАР (савенолу SWP) і аніонного ПАР (карпатолу УМ-2) і переміщувати її по пласту подальшим нагнітанням невуглеводневого газу, наприклад, азоту (чи димових газів, діоксиду вуглецю). Таке поєднання витіснювальних агентів дозволить підвищити коефіцієнт вуглеводневилучення виснажених газоконденсатних родовищ за рахунок одночасного підвищення коефіцієнтів газовилучення і конденсатовилучення. ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 160 За результатами проведених досліджень розроблена технологія підвищення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ ґрунтується на застосуванні запропонованих композицій розчинів ПАР і хімічних реагентів для витіснення з виснажених газоконденсатних родовищ сконденсованих вуг- леводнів. Для витіснення з пористого середовища сконденсованих вуглеводнів пропонується використовувати у вигляді облямівки об’ємом 20% від об’єму га- зоконденсатонасичених пор 0,05% водні розчини суміші неіоногенного ПАР (савенолу SWP) і аніонного ПАР (карпатолу УМ-2), яку переміщують по пласту нагнітанням не вуглеводневих газів. За даними експериментальних досліджень, застосування облямівки запропонованої суміші ПАР сприяє досягненню висо- ких значень коефіцієнта конденсатовитіснення, а нагнітання услід за облямів- кою ПАР невуглеводневих газів дозволяє витісняти з пласта частину залишко- вого природного газу. __________________________________ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Довідник з нафтогазової справи / За заг. ред. докторів технічних наук В.С.Бойка, Р.М.Кондрата, Р.С.Яремійчука. – К.: Львів, 1996. – 620с. 2. Дурмишьян, А.Г. Газоконденсатные месторождения / А.Г. Дурмишьян .- М.: Недра,1979.– 335с. 3. Закиров, С.Н. Теория и проектирование разработки газовых и газоконденсатных месторожде- ний / С.Н. Закиров. – М.: Недра, 1989. – 334 с. 4. Кондрат, Р.М. Газоконденсатоотдача пластов. / Р.М. Кондрат – М.:Недра, 1992. – 255с. 5. Разработка газоконденсатных месторождений / А.Х.Мирзаджанзаде, А.Г.Дурмишьян, А.Г.Ковалев, Т.А.Аллахвердиев. – М.: Недра, 1987.- 356 с. 6. Тер-Саркисов, Р.М.. Накопление ретроградного конденсата в призабойной зоне и его влияние на продуктивность скважин Астраханского ГКМ / Р.М. Тер-Саркисов, А.В. Николаевский., Б.В. Ма- кеев // Газовая промышленность.- 1993.- №7.- С.23-25. 7. Тер-Саркисов, Р.М. Накопление ретроградного конденсата при фильтрации со значительными градиентами давления / Р.М. Тер-Саркисов., М.А. Пешкин, Н.А. Гужов // Газовая промышленность.- 1996.- №5-6.-С.59-61. 8. Панфилов, М.Б. Накопление конденсата в пласте / М.Б. Панфилов / Реф. сб. сер. Разработка и эксплуатация газовых и газоконденсатных месторождений.- М.: ВНИИЭгазпром, 1980, вып. 9.- с. 17- 19. 9. Гуревич, Г.Р. Способы повышения конденсатоотдачи пластов / Г.Р. Гуревич // Ежегодник ‖Итоги науки и техники‖, сер. Разработка нефтяных и газовых месторождений.- М.: ВИНИТИ, 1985, т.16.- С.132-184. 10. Вуктыл на этапе освоения новой технологии повышения углеводородоотдачи пласта / А.И. Гриценко, Р.М. Тер-Саркисов, В.Г. Подюк, А.А.Захаров // Газовая промышленность.- 1993.- №4.- С.32-33. 11. Закачка сухого неравновесного газа на Вуктыльском НГКМ / А.И.Гриценко, Р.М.Тер- Саркисов, В.А.Николаев [и др.] // Газовая промышленность.- 1996.- №11-12.- С.30-32. 12. Підвищення ефективності сайклінг процесу шляхом збагачення газу, який рециркуюється, азотом повітря / Ю.С.Бікман, П.М.Щербаков, С.О.Єгоров [та ін.] // Збірник наукових праць ‖Ма- теріали 5-ої міжнародної наукової конференції ‖Нафта-Газ України-98‖, Полтава, 15-17 вересня.- Полтава: УНГА, 1998, том.2.- С.21-22. 13. Исследование вытеснения выпавшего в пласте конденсата при наличии связанной воды / Р.М. Тер-Саркисов, В.А. Николаев, А.К.Курбанов [и др.] // Газовая промышленность.- 1990.- №7.- С.49- 50. 14. Исследование смешивающегося вытеснения флюида из неоднородного пласта / Р.М. Тер- Саркисов, В.А.Николаев, С.Г. Рассохин, В.А. Кобилев // Газовая промышленность.- 1993.- №1.- С.28- 29. 15. Леонтьев, И.А.. Об эффекте вымывания конденсата пластовой водой при разработке газокон- ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 161 денсатных месторождений / И.А. Леонтьев., В.И. Петренко, Г.В. Рассохин // Газовое дело.- 1968.- №3.- С.3-5. 16. Азимов, Э.Х., Об эффекте вымывания конденсата пластовой водой на месторождении Бахар / Э.Х. Азимов, Г.С. Мамиев, Б.Х. Юсуфзаде // Азербайджанское нефтяное хозяйство.- 1984.- №12.- С.20-22. 17. Бураков, Ю.Г. Анализ эффективности и механизма водогазового воздействия на выпавший в пласте конденсат / Ю.Г. Бураков, В.Е. Уляшев, Н.А. Гужов // Газовая промышленность.- 1991.- №7.- С.29-30. 18. Уляшев, В.Е., Результаты исследования вытеснения газа и конденсата водой из карбонатных пород / В.Е. Уляшев, Г.Д. Истомин // Сб. Теория и практика разработки газоконденсатных месторож- дений с низкопроницаемыми коллекторами.- М.: ВНИИгаз, 1987.- С.22-29. 19. Проект доразработки Гадячского газоконденсатного месторождения (горизонт В-16) с приме- нением внутриконтурного (очагового) заводнения: Отчет по НИР (заключит.) / ИФДТУНГ - №ГР01840010650.- Ивано-Франковск, 1984.- 331с. 20. Талдай, И.В. Повышение конденсатоотдачи частично истощенной газоконденсатной залежи / И.В. Талдай // Газовая промышленность.- 1989.- №11.- С.42-43. 21. Технология вторичной добычи конденсата из частично истощенной газоконденсатной залежи (на примере горизонта В-19б Анастасиевского месторождения Украинской ССР) / С.Н. Закиров, Е.И. Василевская, И.В.Талдай [и др.]- М.: 1985, вып. №2.- 59с. (Препр. / ИПНГ АН СССР и Минобразова- ния СССР). 22. Кондрат, О. Р. Експериментальні дослідження витіснення сконденсованих вуглеводнів з газо- конденсатних родовищ розчинами ПАР / О. Р. Кондрат // Нафтова і газова промисловість, 2000. - №1. - С. 34-38. 23. Кондрат, Р. М. Підвищення вуглеводневилучення з частково виснажених родовищ природних газів / Р. М. Кондрат, О. Р.Кондрат // Розвідка та розробка нафтових і газових свердловин. Сер.: Гео- логія, розробка та експлуатація нафтових і газових родовищ. - Вип. 32. - Івано-Франківськ: ІФДТУНГ, 1995. - С. 54-62. 24. Рудий, С. М. Використання карпатолу для дії на продуктивні пласти нафтових і газоконден- сатних свердловин / С. М. Рудий, М. І. Рудий, О. Р. Кондрат // Розвідка та розробка нафтових і газо- вих родовищ. -2014. - № 2(51). - С. 156-164. 25. Кондрат, О. Р. Лабораторні дослідження підвищення вуглеводневилучення з виснажених га- зоконденсатних родовищ / О. Р. Кондрат // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. -2015. - № 3(56). - С. 56-64. REFERENCES 1. Dovidnyk z naftogazovoi spravy. Za zah. red. doktoriv tekhnichnykh nauk V.S.Boika, R.M.Kondrata, R.S.Yaremiichuka. (1996) [Reference book from petroleum-gas work], Kyiv.: Lviv, UA. 2. Durmyshian, A.H. (1979), Gazokondensatnye mestorozhdenyia [Gas-condensate deposits], Nedra, Moscow, SU 3. Zakirov, S.N. (1989), Teoryia i proektyrovaniye razrabotki gazovykh i gazokondensatnykh mestorozhdenyi [Theory and planning of development of gas and Gas-condensate deposits], Nedra, Moscow, SU. 4. Kondrat, R.M. (1992), Gazokondensatootdacha plastov [Gas-condensate efficiency of deposits], Nedra, Moscow, SU. 5. Mirzadzhanzade, A.Kh, Durrmyshian, A.H., Kovalev, A.G. and Allakhverdiyev,.T.A. (1987), Razrabotka hazokondensatnykh mestorozhdenyi [Development of Gas-condensate deposits], Nedra, Mosko- w, SU. 6. Ter-Sarkisov, R.M., Nykolaevskyi, A.V.and Makeev, B.V. (1993), "Accumulation of retrograde con- densate in a face area and its influence on productivity of mining holes of Astrakhan GKM", Gazovaya promyshlennost, no.7, pp.23-25. 7. Ter-Sarkisov, R.M., Peshkyn, M.A. and Guzhov, N.A. (1996), " Accumulation of retrograde conden- sate during filtration with the considerable gradients of pressure",Gazovaya promyshlennost , no. 5-6, pp. 59- 61. 8. Panfylov, M.B. (1980), «Accumulation of condensate in a layer», Ref. sb. ser. Razrabotka i ekspl- ?atatsiya gazovykh i gazokondensatnykh mestorozhdeniy, VNIIEgazprom, Moscow, no. 9, pp. 17-19. 9. Hurevych, H.R. «Methods of increase of condensate-efficiency of layers», Ezhegodnik ”Itogi nauki i tekhniki”, ser. Razrabotka neftianykh i hazovykh mestorozhdeniy, VINITI, Moscow, vol. .16.- pp. 132-184. ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 162 10. Hrytsenko, A.Y., Ter-Sarkysov, R.M., Podiuk, V.G. and Zakharov, A.A. (1993), « Vuktyl on the stage of mastering of a new technology of increase of coal-hydrogen-efficiency of layer», Gazovaya promyshlennost, no.4, pp. 32-33. 11. Hrytsenko, A.Y., Ter-Sarkysov, R.M., Nykolaev, V.A. [and others] (1996),.« Beginning to swing of dry not balanced gas on Vuktylsky NGKM», Gazovaya promyshlennost, no.11-12, pp.30-32. 12. Bikman, Yu.S., Shcherbakov, P.M., Yegorov, S.O. [and others] (1998), «Increase of efficiency of si- cling process by enrichment of gas, which re-circulated, by nitrogen of air», Zbirnyk naukovykh prats ”Materialy 5-mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsii ”Nafta-Gaz Ukrainy-98”, Poltava, 15-17 veresnia,- UNHA, Poltava, vol 2., pp. 21-22. 13. Ter-Sarkysov, R.M., Nykolaev, V.A., Kurbanov, A.K. [and others] (1990), «Research of ousting of condensate falling out in a layer at presence of the linked water», Gazovaya promyshlennost,-no. 7, pp.49- 50. 14. Ter-Sarkysov, R.M., Nykolaev, V.A., Rassokhyn, S.H. and Kobylev, V.A. (1993), «Research of the mixed up ousting of ectjplasv from a heterogeneous layer», Gazovaya promyshlennost, no. 1, pp. 28-29. 15. Leontev, Y.A., Petrenko, V.Y. and Rassokhin, G.V. (1968), «About the effect of washing of conden- sate by seam water at development of gas-condensate deposits», Gazovoye delo, no. 3, pp.3-5. 16. Azymov, E.Kh., Mamiev, G.S. and Yusufzade, B.Kh (1984), «About the effect of washing of con- densate by layer water on the Bakhar deposit», Azerbaidzhanskoe neftianoe khoziaistvo, no.12, pp. 20-22. 17. Burakov, Yu.H., Ulyashev, V.E.and Guzhov, N.A. (1991), «Analysis of efficiency and mechanism of water-gas influence on condensate falling out in a layer», Gazovaya promyshlennost,-no. 7, pp.29-30. 18. Ulyashev, V.E. and Istomin, H.D. (1987), Results of research of ousting of gas and condensate by water from carbonate breeds, Sb. Teoryia y praktyka razrabotky hazokondensatnykh mestorozhdenyi s nyzkopronytsaemymy kollektoramy,.VNIIgaz, Moscow, pp. 22-29. 19. Proekt dorazrabotky Hadiachskoho hazokondensatnoho mestorozhdenyia (horyzont V-16) s prymenenyem vnutrykonturnoho (ochahovoho) zavodnenyia: Otchet po NYR (zakliuchyt.) / IFDTUNH - № SR01840010650.- Ivano-Frankovsk, 1984.- 331s. 20. Taldai, Y.V. (1989), «Increase of the condensate-efficiency partly exhausted gas-condensat bed», Gazovaya promyshlennost, no.11, pp. 42-43. 21. Zakyrov, S.N., Vasylevskaya, E.Y., Taldai, Y.V. [and others] (1985), Tekhnologiya vtorychnoi dobychi kondensata iz chastychno istoshchennoi gazokondensatnoi zalezhi (na primere goryzonta V-19b Anastasyevskogo mestorozhdeniya Ukrainskoi SSR) [Technology of the second booty of condensatt from the partly exhausted gas-condensate bed (on the example of horizon of the В-19б Anastasyevskogo deposit of Ukrainian SSR)], Moscow, SU. (Prepr. / YPNH AN SSSR i Minobrazovaniya SSSR). 22. Kondrat, O. R. (2000), «Experimental researches of ousting of the condensed hydrocarbons from the gas-condensate deposits by solutions of PAIR», Naftova i gazova promyslovist, no.1, pp. 34-38. 23. Kondrat, R. M. and Kondrat O.R. (1995), «Increase of coal-extraction from the partly exhausted de- posits of natural gases», Rozvidka ta rozrobka naftovykh i gazovykh sverdlovyn. Ser.: Geologiya, rozrobka ta ekspluatatsiya naftovykh i gazovykh rodovyshch, Vol. 32, Ivano-Frankivsk: IFDTUNH, pp. 54-62. 24. Rudiy, S. M., Rudiy, M.I. and Kondrat, O.M. (2014), «Use of carpatol for action on the productive layers of oil and gas-condtesate mining holes», Rozvidka ta rozrobka naftovykh i gazovykh rodovyshch, no. 2(51), pp. 156-164. 25. Kondrat O. R. (2015), «Laboratory researches of increase of coal-hydrogen-extraction from the ex- hausted gas-condensate deposits», Rozvidka ta rozrobka naftovykh i hazovykh rodovyshch, no. 3(56), pp. 56- 64. __________________________________ Про автора Кондрат Олександр Романович, доктор технічних наук, доцент, завідувач кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ Івано-Франківського національного технічного університе- ту нафти і газу (ІФНТУНГ), м. Івано-Франківськ, Україна, alexkondratr@gmail.com About the author Kondrat Oleksandr Romanovich, Doctor of Technical Sciences (D.Sc), Associate Professor, Head of the Department of Development and Operation of Oil and Gas Fields of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk, Ukraine, alexkondratr@gmail.com mailto:alexkondratr@gmail.com mailto:alexkondratr@gmail.com ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2015. №122 163 __________________________________ Аннотация. Охарактеризованы особенности разработки газоконденсатных месторожде- ний при конденсации из газа углеводородного конденсата и основные направления повыше- ния углеводородоотдачи из истощенных газоконденсатных месторождений. Обоснована необходимость разработки технологии повышения углеводородоотдачи из истощенных газо- конденсатных месторождений, основанная на применении новых композициционных рас- творов ПАВ и химических реагентов для вытеснения из истощенных газоконденсатных ме- сторождений сконденсированных углеводородов. По результатам проведенных лаборатор- ных исследований на насыпных моделях пласта разработана технология повышения углево- дородоотдачи из истощенных газоконденсатных месторождений, основанная на применении предложенных композиций растворов ПАВ и химических реагентов для вытеснения из ис- тощенных газоконденсатных месторождений сконденсированных углеводородов. Ключевые слова: углеводородный конденсат, коэффициент углеводородоотдачи, оста- точный газ. Abstract. The peculiarities of the development of gas condensate fields under the condensation from gas of hydrocarbon condensate and the main directions of improving hydrocarbon extraction from depleted gas condensate fields were characterised. Grounded is the necessity of development the technology for enhanced hydrocarbon recovery from depleted gas condensate fields which is based on the application of the new compositions of surfactant solutions and chemical reagents for condensed hydrocarbon displacement from depleted gas condensate fields. By the results of the conducted laboratory tests on the sand packed tube reservoir models the technology of hydrocarbon recovery enhancement from depleted gas condensate fields was developed which is based on the application of the proposed composition of surfactant solutions and chemical reagents for conden- sate displacement from depleted gas condensate fields. Key words: hydrocarbon condensate, hydrocarbon recovery factor, residual gas. Статья поступила в редакцию 15.05.2015 Рекомендовано к печати д-ром техн. наук В.Г. Шевченко

Ähnliche Einträge