Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини

Проведено експериментальне дослідження з метою визначення та ідентифікації ендотеліальних клітин-попередників в суспензії фетальної печінки людини 8-10 тижнів гестації. З застосуванням морфологічних, електронно-мікроскопічних, імуноцитохімічних методів та культивування в позаклітинному матриксі за у...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Петренко, Ю.О., Салютін, Р.В., Репін, Н.В., Петренко, О.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2012
Назва видання:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:	Экспериментальные исследования
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134673
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини / Ю.О. Петренко, Р.В. Салютін, Н.В. Репін, О.Ю. Петренко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 3 (29). — С. 75-79. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-134673
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1346732018-06-14T03:06:27Z Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини Петренко, Ю.О. Салютін, Р.В. Репін, Н.В. Петренко, О.Ю. Экспериментальные исследования Проведено експериментальне дослідження з метою визначення та ідентифікації ендотеліальних клітин-попередників в суспензії фетальної печінки людини 8-10 тижнів гестації. З застосуванням морфологічних, електронно-мікроскопічних, імуноцитохімічних методів та культивування в позаклітинному матриксі за умов in vitro доведено що: первинна суспензія клітин фетальної печінки людини містить клітини ендотеліального паростку, які здатні до експресії маркеру ендотелію FLK-1 та формування капіляроподібних структур за умов in vitro. Вбачається перспективним дослідження їх використання клітинної культури фетальної печінки в комплексному лікуванні патологічних станів що супроводжуються ішемічним синдромом (хронічна ішемія, тощо). Проведено экспериментальное исследование с целью выявления и идентификации эндотелиальных клеток – предшественников в суспензии фетальной печени человека 8-10 недель гестации. Используя морфологические, электронно-микроскопические, иммуноцитохимические методы и культивирование в внеклеточном матриксе, в условиях in vitro доказано: первичная суспензия клеток фетальной печени содержит клетки эндотелиального ростка, которые способны к экспрессии маркера эндотелия FLK-1 и формирования в условиях in vitro капиляроподобных структур. Представляется перспективным исследование возможности использования клеточной культуры фетальной печени в комплексном лечении патологических состояний, которые сопровождаются ишемическим синдромом (хроническая ишемия, и т.д.). An experimental study has been carried out aiming at determining and identifying endothelial cellsprecursors in a suspension of human fetal liver of 8-10 gestation weeks. Using of morphological, electron microscopic, imunocytochemical methods and in vitro cultivation in the extracellular matrix we have proven the following: the primary suspension of human fetal liver cells contains endothelial line cells, which are capable to express the endothelial marker FLK-1 and to form capillary like structures in vitro. The use of fetal liver cell cultures in treating pathological conditions accompanied by the ischemic syndrome (chronic ischemia, etc.) is considered a promising area of further studies. 2012 Article Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини / Ю.О. Петренко, Р.В. Салютін, Н.В. Репін, О.Ю. Петренко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 3 (29). — С. 75-79. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134673 612.35:616.36-092.4 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования
spellingShingle	Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования Петренко, Ю.О. Салютін, Р.В. Репін, Н.В. Петренко, О.Ю. Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини Актуальні проблеми транспортної медицини
description	Проведено експериментальне дослідження з метою визначення та ідентифікації ендотеліальних клітин-попередників в суспензії фетальної печінки людини 8-10 тижнів гестації. З застосуванням морфологічних, електронно-мікроскопічних, імуноцитохімічних методів та культивування в позаклітинному матриксі за умов in vitro доведено що: первинна суспензія клітин фетальної печінки людини містить клітини ендотеліального паростку, які здатні до експресії маркеру ендотелію FLK-1 та формування капіляроподібних структур за умов in vitro. Вбачається перспективним дослідження їх використання клітинної культури фетальної печінки в комплексному лікуванні патологічних станів що супроводжуються ішемічним синдромом (хронічна ішемія, тощо).
format	Article
author	Петренко, Ю.О. Салютін, Р.В. Репін, Н.В. Петренко, О.Ю.
author_facet	Петренко, Ю.О. Салютін, Р.В. Репін, Н.В. Петренко, О.Ю.
author_sort	Петренко, Ю.О.
title	Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини
title_short	Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини
title_full	Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини
title_fullStr	Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини
title_full_unstemmed	Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини
title_sort	експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Экспериментальные исследования
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134673
citation_txt	Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини / Ю.О. Петренко, Р.В. Салютін, Н.В. Репін, О.Ю. Петренко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 3 (29). — С. 75-79. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT petrenkoûo eksperimentalʹnedoslídžennâendotelíalʹnihklítinfetalʹnoípečínkilûdini AT salûtínrv eksperimentalʹnedoslídžennâendotelíalʹnihklítinfetalʹnoípečínkilûdini AT repínnv eksperimentalʹnedoslídžennâendotelíalʹnihklítinfetalʹnoípečínkilûdini AT petrenkooû eksperimentalʹnedoslídžennâendotelíalʹnihklítinfetalʹnoípečínkilûdini
first_indexed	2025-07-09T21:50:21Z
last_indexed	2025-07-09T21:50:21Z
_version_	1837207727936372736
fulltext	ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#3 (29), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (29), 2012 г. 75 Экспериментальные исследования The Experimental Researchers Вступ Хронічна ішемія кінцівок, що зумовле� на ураженням дистального судинного рус� ла, характеризується тяжким і прогресив� ним перебігом та приводить до соціальної і трудової дезінтеграції хворого [1]. В нау� ковій літературі обговорюється ефек� тивність застосування методів клітинно � тканинної терапії в комплексному хірургіч� ному лікуванні ранового процесу у хворих з судинними порушеннями [1, 2]. В основі впливу клітинної терапії на процеси регенерації тканини лежить синтез клітинами факторів росту, цитокінів і моле� кул позаклітинного матриксу, які в зоні по� шкодження вступають у взаємодію з транс� плантатом і клітинами ранового ложа. Внас� лідок подібної взаємодії клітини синтезують широкий спектр регуляторних молекул, необхідний у конкретній ситуації, причому необхідної кількості [1]. У клініках і лабораторіях широко дос� ліджуються джерела клітинних трансплан� татів. Проаналізувавши характер росту УДК 612.35:616.36�092.4 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНДОТЕЛІАЛЬНИХ КЛІТИН ФЕТАЛЬНОЇ ПЕЧІНКИ ЛЮДИНИ Петренко Ю.О.1, Салютін Р.В.2, Репін Н.В.1, Петренко О.Ю.1 1 Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України (Харків). 2 Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України, Київ Проведено експериментальне дослідження з метою визначення та ідентифікації ендотеліальних клітин � попередників в суспензії фетальної печінки людини 8�10 тижнів гестації. З застосуванням морфологічних, електронно�мікроскопічних, імуноцитохім� ічних методів та культивування в позаклітинному матриксі за умов in vitro доведено що: первинна суспензія клітин фетальної печінки людини містить клітини ендотеліаль� ного паростку, які здатні до експресії маркеру ендотелію FLK�1 та формування капі� ляроподібних структур за умов in vitro. Вбачається перспективним дослідження їх використання клітинної культури фетальної печінки в комплексному лікуванні патоло� гічних станів що супроводжуються ішемічним синдромом (хронічна ішемія, тощо). Ключові слова: стромальні клітини, фетальна печінка, ендотеліальне диференцію� вання. клітин в культурі та оцінивши їх функціональ� ну активність, дослідники переконалися у більших проліферативних можливостях клітин ембріональної печінки і кордової крові порівняно з кістковим мозком, що може бути пов’язане з гетерогенністю стовбуро� вих клітин � попередників. Кордова кров містить стовбурові клітини попередники ( CD 34+ ), значно більше некомітованих ге� мопоетичних клітин в порівнянні з дорослим кістковим мозком. Окрім того, у них висо� кий проліферативний потенціал та менша імуногенність. Кровотворні клітини зважені у плазмі кордової крові, яка, в свою чергу, містить компоненти репродуктивних імуно� модуляторів, спектр гормонів, ростові фак� тори, вітаміни, мікроелементи [3, 4]. Звертає на себе увагу значний та ун� ікальний потенціал фетальної печінки що містить значний спектр стовбурових клітин та клітин�попередників різних паростків, які мають низьку імуногеність, що дозволяє їх використовувати без попереднього HLA� типуванння [3]. Наряду з гепатичними і ге� мопоетичними клітинами, фетальна печін� АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (29), 2012 г. 76 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#3 (29), 2012 ки містить клітини ендотеліального та ме� зенхімального паростків [4, 5]. На теперішній час для ідентифікації та оцінки ендотеліальних клітин використову� ють ряд маркерів, серед яких найбільш де� монстративними є FLТ�1 і FLK�1 CD31 (PECAM), Ska1, фактор Вон Виллебрандта (vonWilebrandt factor) [8,9]. Одним з найбільш показовим та раннім маркером ендотеліальних клітин – попередників є FLK� 1 ( fetal liver kinase �1), який є рецептором фактора росту судинного ендотелію (VEGF), що відповідає за проліферацію та диферен� ціювання ендотеліальних клітин [6, 7]. Мета даної роботи полягає в дослід� женні ендотеліальних клітин – попередників в фетальній печінці людини 8�10 тижнів ге� стації, визначення експресії FLK�1 та здат� ності клітин фетальної печінки до формуван� ня капіляроподібної мережі в позаклітинно� му матриксі, за умов in vitro. Матеріали та методи дослідження Роботи проводились з додержанням законодавчо�нормативних вимог, на базі кафедри біохімії Інституту проблем кріобіо� логії і кріомедицини НАН України (м. Харків), завідувач кафедри, професор Петренко О.Ю. Для отримання суспензії клітин фе� тальної печінки останню дезагрегували з ви� користанням неферментативного методу, модифікованого для малих об’ємів, після чого, отриману суспензію клітин фільтрува� ли [8]. Отримані клітини культивували в жи� вильному середовищі альфа�МЕМ, що була доповнена ембріональною сироваткою ве� ликої рогатої худоби (ЕС), 2 мМ L�глутамі� ну, 50 ед/мл пеніциліну і 50 мг/мл стрепто� міцину при 37°С, 5% СО2 і більше 90% во� логості. Заміну живильного середовища проводили через 24 год. Клітини культиву� вали протягом трьох�чотирьох пасажів із зміною середовища 2 рази на тиждень. Для оцінки морфології клітин, клітинну культуру фіксували 70% етанолом, на протязі 30 хви� лин, після чого забарвлювали розчином азур�еозіну, розведеного 1:10 дистильова� ною водою, продовж 10 хвилин. Після трьох� кратного промивання дистильованою во� дою, препарати досліджували під світловим інвертованим мікроскопом «Сетi» (Бельгія). Здатність культивованих клітин утво� рювати капіляроподібні структури оцінюва� ли на 7 і 14 добу культивування в індукую� чому середовищі із використанням екстрак� літинного матриксу Матрігель (BD Biosciences, UK). Для цього заздалегідь охолоджений Матрігель вносили по 100 мкл в 96�лунковий планшет і залишали на 30� 40 хвилин при 37 °С. Потім на поверхню матриксу наносили 100 мкл суспензії клітин в концентрації 105 клітин/мл. і культивува� ли протягом 24 годин в середовищі EGM�2. Аналіз проводили під світловим інвертова� ним мікроскопом «Сетi» (Бельгія). З метою визначення можливості екс� пресії клітинами фетальної печінки марке� ра ендотеліальних клітин FLK�1 клітинна культура фіксувалась 4% параформальдег� ідом на протязі 30 хвилин при температурі 4 °С. Після трьохразового відмивання клітин фосфатним буфером, проводили блокуван� ня неспецифічного зв’язування 5% БСА, який був виготовлений на основі фосфат� ного буфера на протязі 30 хвилин. Потім клітини інкубували з первинними полікло� нальними антітілами rabbit�anti�human FLK� 1 (1:75), на протязі 1 години за умов кімнат� ної температури. Надалі, після трьохкратного відмиван� ня фосфатним буфером, клітини інкубува� ли з вторинними goat�anti�rabbit антітілами, коньюгованими AlexaFluor 488 nm протягом 40 хвилин при кімнатній температурі та тем� ряві. Після інкубування та трьохкратного відмивання фосфатним буфером, проводи� ли дофарбування клітин 4',6 � diamidino�2� phenylindole (DAPI, 100 ng/ml) протягом 5 хвилин. Пофарбовані клітинні культури дос� ліджували за допомогою флуоресцентної мікроскопії під інвертованим флуоресцент� ним мікроскопом Ceti Inverso EPIFluor (UK). Для проведення електроно�мікроско� пічного дослідження тканини фетальної пе� чінки (6�8 тижнів гестації) її фрагменти фіксували в 2 % розчині глутарового альде� гіду, який був виготовлений на фосфатно� ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#3 (29), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (29), 2012 г. 77 му буфері (рН 7,4) при температурі 0�4 °С на протязі 2 годин. Надалі матеріал проми� вали в фосфатному буфері і фіксували в 1% розчині чотирьохокису осмію на фосфатно� му буфері на протязі 1 години. Після фіксації зразки промивали фосфатним буфером, зневоджували ацетоном з поступовим збільшенням концентрації останнього (схе� ма проводки: 50%, 70%, 85%, 96% � по 10 хв. и в 100 % ацетоні – двічі по 10 хв.) та просочували сумішшю епотон�аралдит. Потім зразки поміщали в поліетиленові ампули, що містили заливну смолу та пол� імеризували на протязі 24 годин при тем� пературі 60 °С. Ультратонкі зрізи контрасту� вали насиченім водним розчином ураніл ацетату і розчином цитрату свинцю по Рей� нольдсу. Ультраструктуру клітин печінки дос� ліджували за допомогою електронного мікроскопу ПЭМ�125К ( при прискорюючій напрузі 75 kV) який був оснащений систе� мою зняття та аналізу зображення САИ � 01А (AO “SELMI”, М. Суми) на основі CCD каме� ри DX� 2 і пакету програм фірми «KAPPA» (Німеччина). Результати та їх обговорення Результати морфологічного дослід� ження тканини фетальної печінки свідчили про значну гетерогенність клітинного скла� ду фетальної печінки людини 8�10 тижнів гестації (рис. 1.). В досліджуваних зразках переважно фіксували наявність клітин гемопоетичного та гепатичного ростків. Однак, зразки тка� нини фетальної печінки в значній кількості містили клітини ендотеліального ряду, які формували синусоїдальні капіляри. Після дезагрегації тканини фетальної печінки, отриману клітинну суспензію рез� суспензіювали на поживному середовищі, яке містило 15% ембріональну сироватку великої рогатої худоби та поміщали в умо� ви моношарового культивування. Через 48� 72 години після посіву культури фіксували на дні культурального флакону наявність гетерогенної популяції адгезировавших клітин, які мали різну морфологічну струк� туру. Виявляли клітини епітеліальної мор� фології (представники печінкового паро� стку), які в процесі культивування (на 5 добу) утворювали щільні центри та ділянки росту (рис. 2). На периферії ділянок росту були на� Рис. 1. Структура фетальної печінки людини 8-10 ти- жнів гестації з типовим клітинним складом: ПЕ – про- еритробласт; Ек – ендотеліальна клітина; Ек та ЕП – еритробласти різного ступеню зрілості; Г – гепатині клітини Рис. 2. Морфологічні особливості первинної культури адгезивних клітин фетальної печінки людини на 5 добу культивування (х 40) Рис. 3. Формування капіляроподібних структур ПСКФП в «Матрігелі» після 14 діб культивування в середовищі EGM-2 (збільшення х100) АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (29), 2012 г. 78 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#3 (29), 2012 явними клітини фібробластоподібної мор� фології, а також овальні і багатокутні кліти� ни, з значною кількістю відростків та вірог� ідно мали макрофагальну природу. При мікроскопічному дослідженні клітини з явними ознаками ендотеліальних попередників виявити не вдалося, що обу� мовило проведення подальших досліджень, метою яких було визначити клітини ендоте� ліального паростку за допомогою імуноци� тохімічних тестів – специфічного маркеру ендотеліальних клітин FLK�1 та функціональ� ного методу оцінки здатності клітин до кап� іляроутворення in vitro в позаклітинному матриксі. Проведені дослідження, з культиву� вання суспензії клітин фетальної печінки в позаклітинному матриксі, за умов in vitro свідчили про їх здатність до формування капілярних трубочок. Клітини, ймовірно, за рахунок міграції, утворювали структури типу ланцюжків і не� щільно упакованих скупчень, а поодинокі клітинні елементи демонстрували тенден� цію до набуття веретеноподібної форми. На 7 добу експерименту спостерігали за фор� муванням клітинних агрегатів, з яких витя� гувалися короткі капіляроподібні відростки. Надалі капілярні відростки з’єднували� ся між собою і формували гіллясті утворен� ня, що нагадують капілярну мережу. Проте не всі клітини витягувалися – частина з них залишалася в округлому стані (рис.3.). Паралельно на 5 добу культивування досліджували експресію адгезивними кліти� нами фетальної печінки людини маркеру ендотеліальних клітин FLK�1. Результати проведеного імуноцитохі� мічного дослідження вказували на те що частина клітин культури фетальної печінки позитивно забарвлювалась на FLK�1, тобто належала до клітин ендотеліального паро� стку. Експресія клітинами FLK�1 проявля� лась у вигляді злегка гранульованого забар� влення, концентрованого поблизу ядра, а в деяких випадках по всій поверхні клітини. Висновки Результати морфологічного дослід� ження тканини фетальної печінки людини 8� 10 тижнів гестації свідчили про гетеро� генність їх клітинного складу, включаючи значну кількості клітини ендотеліального ряду, які формували синусоїдальні капіляри. Проведені дослідження, з культиву� вання суспензії клітин фетальної печінки в позаклітинному матриксі, за умов in vitro свідчили про їх здатність до формування капілярних трубочок. Клітини, ймовірно, за рахунок міграції, утворювали структури типу ланцюжків і не� щільно упакованих скупчень, а поодинокі клітинні елементи демонстрували тенден� цію до набуття веретеноподібної форми. На 7 добу експерименту формувались клітинні агрегати, з яких витягувалися короткі капі� ляроподібні відростки. Надалі капілярні відростки з’єднувалися між собою і форму� вали гіллясті утворення, що нагадують кап� ілярну мережу. Проте не всі клітини витягу� валися – частина з них залишалася в округ� лому стані Результати проведеного імуноцитохі� мічного дослідження вказували на те що частина клітин культури фетальної печінки належала до клітин ендотеліального паро� стку. Експресія клітинами FLK�1 проявля� лась у вигляді злегка гранульованого забар� влення, концентрованого поблизу ядра, а в деяких випадках і по всій поверхні клітини. Враховуючи ендотеліальний потенці� ал клітин фетальної печінки вбачається пер� спективним дослідження їх використання в комплексному лікуванні хворих ураженнями термінального судинного русла кінцівок та з іншою патологією що супроводжується ішемічним синдромом. Література 1. Wasiak K, Paczkowski P.M, Garlicki J.M. Surgical results of leg amputation according to Ghormley’s technique in the treatment of chronic lower limb ischaemia. // Acta Chir. Belg. – 2006. � №106(1). – Р.52�56. 2. Kim S., Von Recum H. Endothelial Stem Cells and Precursors for Tissue Engineering: Cell Source, Differentiation, Selection, and Application Tissue engineering: Part B Volume 14, Number ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#3 (29), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (29), 2012 г. 79 1, 2008 133�147 3. Baumgartner I. Lessons learned from human gene therapy in patients with chronic critical limb ischemia // J. Invasive Cardiol. – 2001. – vol. 13, №4. – P. 330� 332. 4. Петренко Ю.А. Иммунорегуляторные свойства клеток фетальной печени че� ловека // Клеточная трансплантология и тканевая инженерия. – 2007. – Т. 2, №3. – С. 57�61 5. Cherqui S.., Kurian S.M., Schussler O., Hewel J.A., Yates III J.R., Salomon D.R. Isolation and angiogenesis by endothelial progenitors in the fetal liver // Stem cells. – 2006. – Vol. 24. – P.44–54 6. Chen M.Y., Lie P.C., Li Z.L., Wei X. Endothelial differentiation of Wharton’s jelly–derived mesenchymal stem cells in comparison with bone marrow–derived mesenchymal stem cells // Experimental Hematology 2009;37:629–640 7. Liu J.W., Dunoyer�Geindre S., Serre� Beinier V., Mai G., Lambert J.F., Fish R.J., Pernod G., Buehler L., Bounameaux H., Kruithof E.K.O. Characterization of endothelial cells derived from human mesenchymal stem cells // Journal of thrombosis and haemostasis 2007, 5 826� 834. 8. Petrenko A.Yu., Sukach A.N. Isolation of intact mitochondria and hepatocytes using vibration //Analytical Biochem. – 1991. – Vol. 194, № 2. – P. 325�329. Резюме ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ЕНДОТЕЛИАЛЬНЫХ КЛЕТОК ФЕТАЛЬНОЙ ПЕЧЕНИ ЧЕЛОВЕКА Петренко Ю.А., Салютин Р.В., Репин Н.В., Петренко А.Ю. Проведено экспериментальное ис� следование с целью выявления и иденти� фикации эндотелиальных клеток – предше� ственников в суспензии фетальной печени человека 8�10 недель гестации. Используя морфологические, электронно�микроско� пические, иммуноцитохимические методы и культивирование в внеклеточном матрик� се, в условиях in vitro доказано: первичная суспензия клеток фетальной печени содер� жит клетки эндотелиального ростка, кото� рые способны к экспрессии маркера эндо� телия FLK�1 и формирования в условиях in vitro капиляроподобных структур. Представляется перспективным ис� следование возможности использования клеточной культуры фетальной печени в комплексном лечении патологических со� стояний, которые сопровождаются ишеми� ческим синдромом (хроническая ишемия, и т.д.). Ключевые слова: стромальные клетки, фетальная печень, эндотелиальная диф� ференцировка. Summaty EXPERIMENTAL RESEARCHES OF ENDOTELIAL CELLS OF A FATAL LIVER OF THE PERSON Petrenko Yu.O., Salyutin R.V., Repin N.V., Petrenko O.Yu. An experimental study has been carried out aiming at determining and identifying endothelial cells � precursors in a suspension of human fetal liver of 8�10 gestation weeks. Using of morphological, electron microscopic, imunocytochemical methods and in vitro cultivation in the extracellular matrix we have proven the following: the primary suspension of human fetal liver cells contains endothelial line cells, which are capable to express the endothelial marker FLK�1 and to form capillary� like structures in vitro. The use of fetal liver cell cultures in treating pathological conditions accompanied by the ischemic syndrome (chronic ischemia, etc.) is considered a promising area of further studies. Key words: stromal cells, fetal liver, endothelial differentiation. Впервые поступила в редакцию 17.02.2012 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

Експериментальне дослідження ендотеліальних клітин фетальної печінки людини

Репозитарії

Схожі ресурси