Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту

Внутрижелудочная оксигенация уменьшает токсичное влияние тетрахлорметана на печень благодаря снижению степени перекисного окисает липидов и активации ферментативного звена антиоксидантного защиты направленной на устранение активных форм кислорода, что подтверждает патогенетическую роль гипоксии в ус...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Ляхович, Р.М., Гнатів, В.В., Гудима, А.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2011
Назва видання:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:	Экспериментальные исследования
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134710
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту / Р.М. Ляхович, В.В. Гнатів, А.А. Гудима // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 1 (23). — С. 135-138. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-134710
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1347102018-06-15T03:07:31Z Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту Ляхович, Р.М. Гнатів, В.В. Гудима, А.А. Экспериментальные исследования Внутрижелудочная оксигенация уменьшает токсичное влияние тетрахлорметана на печень благодаря снижению степени перекисного окисает липидов и активации ферментативного звена антиоксидантного защиты направленной на устранение активных форм кислорода, что подтверждает патогенетическую роль гипоксии в условиях тетрахлорметанового гепатита. Комбинированное применение тиотриазолина и внутрижелудочной оксигенации владеет большей гепатопротекторною активностью, синергически влияя на преодоление основных механизмов интоксикации тетрахлорметаном. Іntragastric oxygen therapy reduces the toxic effect of carbon tetrachloride on the liver by reducing the degree of peroxidation of lipids and activation of enzymatic antioxidant level of protection aimed at the elimination of reactive oxygen molecules, which confirms the pathogenetic role of hypoxia in tetraclormetanic hepatitis. The combined use of thiotriazolin and intragastric oxygenation has more hepatoprotective activity, synergistically affecting overcome the basic mechanisms of carbon tetrachloride intoxication. 2011 Article Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту / Р.М. Ляхович, В.В. Гнатів, А.А. Гудима // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 1 (23). — С. 135-138. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134710 616.36-002:615.276+546.21]-085 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования
spellingShingle	Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования Ляхович, Р.М. Гнатів, В.В. Гудима, А.А. Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту Актуальні проблеми транспортної медицини
description	Внутрижелудочная оксигенация уменьшает токсичное влияние тетрахлорметана на печень благодаря снижению степени перекисного окисает липидов и активации ферментативного звена антиоксидантного защиты направленной на устранение активных форм кислорода, что подтверждает патогенетическую роль гипоксии в условиях тетрахлорметанового гепатита. Комбинированное применение тиотриазолина и внутрижелудочной оксигенации владеет большей гепатопротекторною активностью, синергически влияя на преодоление основных механизмов интоксикации тетрахлорметаном.
format	Article
author	Ляхович, Р.М. Гнатів, В.В. Гудима, А.А.
author_facet	Ляхович, Р.М. Гнатів, В.В. Гудима, А.А.
author_sort	Ляхович, Р.М.
title	Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту
title_short	Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту
title_full	Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту
title_fullStr	Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту
title_full_unstemmed	Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту
title_sort	вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Экспериментальные исследования
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134710
citation_txt	Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту / Р.М. Ляхович, В.В. Гнатів, А.А. Гудима // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 1 (23). — С. 135-138. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT lâhovičrm vplivkombínovanogozastosuvannâtíotriazolínutavnutríšnʹošlunkovoíoksigenacíínaperebíggostrogotetrahlormetanovogogepatitu AT gnatívvv vplivkombínovanogozastosuvannâtíotriazolínutavnutríšnʹošlunkovoíoksigenacíínaperebíggostrogotetrahlormetanovogogepatitu AT gudimaaa vplivkombínovanogozastosuvannâtíotriazolínutavnutríšnʹošlunkovoíoksigenacíínaperebíggostrogotetrahlormetanovogogepatitu
first_indexed	2025-07-09T21:57:30Z
last_indexed	2025-07-09T21:57:30Z
_version_	1837208182144892928
fulltext	ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (23), 2011 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (23), 2011 г. 135 Вступ Розробка патогенетично обґрунтова4 них методів лікування токсичних гепатитів належить до актуальних проблем сучасності. Це зумовлено невпинним ростом частоти гострих отруєнь, які переважно виникають в осіб працездатного віку [8]. На сьогодні в Україні для корекції токсичних уражень печ4 інки використовується низка гепатотропних препаратів, проте тільки один з них – тіотри4 азолін за даними багатьох авторів володіє властивостями “ідеального” гепатопротекто4 ра [10]. Він проявляє не тільки геапатопро4 текторну, але й антиоксидантну, протиішем4 ічну, мембраностабілізуючу, імуномодулюю4 чу, та протизапальну активність [2]. Одним із провідних патогенетичних механізмів токсичного гепатиту є розвиток гіпоксії. Вона зумовлена насамперед цито4 архітектонікою печінкової часточки, особли4 востями кровопостачання й характером її ураження гепатотропними токсинами [13]. Останнім часом з метою корекції гіпоксії внутрішніх органів при багатьох патологічних процесах в експерименті та клініці з успіхом використовується внутрішньошлункова окси4 генація, яка здатна підвищувати вміст кисню в печінковій вені і збільшувати його донесен4 ня до внутрішніх органів [4, 5]. Проте в умо4 вах токсичних уражень даний метод практич4 но не вивчався. Немає даних про механізми впливу поєднаного застосування гепатопро4 тектора з метаболічними властивостями тіот4 риазоліну та внутрішньошлункової оксигено4 терапії в умовах гострого токсичного уражен4 ня. Мета роботи: з’ясувати ефективність та механізми саногенного впливу тіотриазо4 ліну в комбінації із внутрішньошлунковою ок4 сигенацією в умовах гострого тетрахлорме4 танового гепатиту. Матеріали та методи Експерименти виконано на 92 не4 лінійних білих щурах самцях масою 1604180 г. Тварин розприділили на 5 груп, в кожній з яких виконували по 2 серії експериментів. Перша група була контрольною (12 тварин). Другу групу склали 20 тварин, яким моделю4 вали гострий токсичний гепатит шляхом внутрішньошлункового введення 50 % олій4 ного розчину тетрахлорметану в дозі 0,2 мл на 100 г маси тварини [6]. У наступних гру4 пах через 1 добу після моделювання гепати4 ту протягом семи днів проводили корекцію: у третій – протягом 8 год у шлунок вводили молекулярний кисень з об’ємною швидкістю 0,5 мл·кг41·хв41 [4], у четвертій – внутрішньо4 черевинно вводили 2,5 % розчин тіотриазо4 ліну у дозі 9,07 мг’”кг41, яка відповідала се4 редньодобовій дозі 100 мг для дорослої людини [7], у п’ятій групі – комбінували обид4 ва методи корекції. На восьму добу з моменту застосуван4 ня корегувальних впливів під тіопентало4на4 трієвим знеболенням тварин забивали й брали кров та тканину печінки для біохіміч4 них досліджень (50 % тварин кожної групи). У решти тварин вивчали жовчовидільну та жовчоутворювальну функцію печінки із виз4 наченням кількості жовчі за 1 годину та вмісту в ній загальних жовчних кислот [9]. Печінку зважували та розраховували масовий ко4 ефіцієнт [11]. У сироватці крові за стандарт4 ними методами для біохімічного аналізато4 ра “Humalazer 2000” встановлювали ак4 тивність маркерного фермента цитолізу ала4 нінамінотрансферази (АлАТ), а також спект4 рофотометрично вміст ТБК4активних про4 УДК 616.36<002:615.276+546.21]<085 ВПЛИВ КОМБІНОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ТІОТРИАЗОЛІНУ ТА ВНУТРІШНЬОШЛУНКОВОЇ ОКСИГЕНАЦІЇ НА ПЕРЕБІГ ГОСТРОГО ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОГО ГЕПАТИТУ Ляхович Р.М., Гнатів В.В., Гудима А.А. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Ключові слова: тіотриазолін, внутрішньошлункова оксигенація, гострий тетрахлорметановий гепатит АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (23), 2011 г. 136 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (23), 2011 дуктів ПОЛ [1]. В гомогенаті печінки визна4 чали активність супероксиддисмутази (СОД) [3] та концентрацію SH4груп [12]. Одержаний результат підлягав статистичному аналізу з використання критерію Стьюдента. Результати досліджень та їх обговорення Як видно із наведеної таблиці, під впливом корегувальних чинників усі дослід4 жувані показники змінювалися в напрямку нормалізації. Масовий коефіцієнт печінки, який ха4 рактеризує ступінь набряку органа, після введення тіотріазоліну був статистично дос4 товірно меншим порівняно із групою некоре4 гованих тварин, після комбінованого засто4 сування відмічалася його нормалізація. Активність АлАТ сироватки крові в умо4 вах корекції істотно зменшувалася. Найвища ефективність відмічалася після застосуван4 ня тіотриазоліну та комбінованого впливу, що свідчить про їх виражену мембраностабілізу4 вальну дію. Вміст у сироватці крові ТБК4ак4 тивних продуктів ПОЛ внаслідок досліджува4 них методів лікування знижувався, причому після оксигенотерапії був статистично дос4 товірно меншим, ніж після введення тіотри4 азоліну (на 10,4 %, р<0,01) і мав тільки тенденцію до більшої величини порівняно із групою, що одержувала комбінований вплив. Звертають на себе увагу відхилення показ4 ників антиоксидантного захисту. Активність СОД у печінці порівняно із некорегованими тваринами істотно знижувалася, а вміст SH4 груп – підвищувався. Проте у групі тварин з оксигенотерапією активність СОД була ста4 тистично достовірно більшою, а вміст SH4 груп нижчим, ніж в інших, в яких використо4 вувалися тіотриазолінт та комбінований вплив. Одержаний результат свідчить про те, що киснева терапія сприяє більшій активації ферментативної ланки антиоксидант4 ного захисту, спря4 мованої на утиліза4 цію активних форм кисню, чим, очевид4 но, пояснюється нижчий рівень в цій групі вторинних про4 дуктів ПОЛ. Киснева тера4 пія не сприяла відновленню жовчо4 у т в о р ю в а л ь н о ї функції печінки: вміст у жовчі загальних жовчних кислот істотно не відрізняв4 ся від аналогічного у групі некорегованих тварин, проте істот4 но збільшувалася жовчовидільна функ4 ція – швидкість жов4 човиділення збільшу4 валася на 17,1 % (р<0,001). Після зас4 тосування тіотриазо4 ліну, й, особливо Таблиця 1 Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксиге- нації на морфо-функціональні зміни печінки в умовах гострого тетрахлорметано- вого гепатиту (M±m) Показник Гепатит (n=6) Гепатит + оксигено- терапія (n=8) Гепатит + тіотриазолін (n=9) Гепатит + оксигено-терапія + тіотриазолін (n=10) Масовий коефі- цієнт печінки, % 4,55±0,16 4,20±0,13 4,08±0,08* р1>0,05 3,56±0,02*** р1<0,001 р2<0,001 АлАТ, од⋅л-1 131,0±7,9 112,6±2,4* 100,4±2,9 р1<0,01 95,7±1,1 р1<0,001 р2>0,05 ТБК-активні про- дукти ПОЛ, мкмоль⋅л-1 7,88±0,23 4,12±0,10* 4,60±0,10* р1<0,01 3,88±0,06* р1<0,10 р2<0,001 СОД, ум.од.мг-1 0,301±0,011 0,105± 0,006* 0,073± 0,003* р1<0,001 0,060± 0,004* р1<0,001 р2<0,05 SH-групи, мкмоль⋅г-1 0,22±0,02 0,32±0,02 0,41±0,02* р1<0,01 0,46±0,02* р1<0,001 р2<0,10 Загальні жовчні кислоти, г⋅л-1 2,73±0,10 2,91±0,08 3,26±0,08 р1<0,01 3,58±0,15* р1<0,01 р2<0,10 Швидкість жов- човиділення, мл⋅год-1⋅кг-1 1,512±0,027 1,770± 0,053* 1,999± 0,057* р1<0,01 2,104± 0,054* р1<0,001 р2>0,05 Примітки: 1. * результат достовірний стосовно групи тварин із гепатитом (* – р<0,05; – р<0,01; * – р<0,001). 2. р1 – достовірність відмінностей порівняно із групою тварин, корегованих внутрішньошлунко- вою оксигенацією. 3. р2 – достовірність відмінностей порівняно із групою тварин, корегованих тіотриазоліном. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (23), 2011 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (23), 2011 г. 137 комбінації досліджуваних методів показники жовчоутворювальної та жовчовиідльної функції печінки виявилися істотно вищими. Слід зауважити, що більшість досліджу4 ваних показників на тлі комбінованого засто4 сування корегувальних чинників нормалізу4 валися й статистично достовірно не відрізня4 лися від контрольної групи за виключенням активності СОД у сироватці крові. яка про4 довжувала залишатися вищою. Таким чином, внутрішньошлункове вве4 дення кисню володіє гепатопротекторним ефектом, що підтверджує роль гіпоксії в па4 тогенезі токсичного ураження печінки тетрах4 лорметаном. Найбільш відчутний результат відмічається за зниженням інтенсивності ПОЛ, про що свідчить зниження вмісту у сироватці крові ТБК4активних продуктів. В основі цього явища лежить активація фер4 ментативної ланки антиоксидантного захис4 ту, зокрема СОД. Це, очевидно, пов’язано із підвищеним надходженням кисню, який, зменшуючи прояви гіпоксії на тлі недостат4 ньо спроможних в умовах інтоксикації тетрах4 лорметаном метаболічних систем, сприяє утворенню його активних форм, які свою чергу активізують СОД. Більш виражений гепатопротекторний ефект після застосування тіотриазоліну по4 в’язаний з його широким спектром фарма4 кологічної дії, зокрема здатністю впливати на окиснювальну продукцію енергії за рахунок активації малат4аспартатного шунта, забез4 печуючи протонами транспортний ланцюг, підвищуючи утилізацію відновлених піридин4 нуклеотидів, гальмуючи утворення активних форм кисню, і стимулювати адаптивний син4 тез протеїнів [2]. Проте найбільший ефект відмічається від поєднання обох методів корекції. Пере4 важна більшість показників у цьому випадку нормалізується, що вказує на подолання більшості патогенетичних механізмів, пов’я4 заних із дією тетрахлорметану. Одержані результати дозволяють рекомендувати дос4 ліджувану комбінацію як патогенетично об4 ґрунтовану, що вимагає подальшого до клінічного вивчення. Висновки 1. Внутрішньошлункова оксигенація змен4 шує токсичний вплив тетрахлорметану на печінку завдяки зниженню ступеня перекисного окиснення ліпідів і активації ферментативної ланки антиоксидантно4 го захисту, спрямованої на усунення ак4 тивних форм кисню. 2. Позитивний вплив внутрішньошлункової оксигенації підтверджує патогенетичну роль гіпоксії в умовах тетрахлорметано4 вого гепатиту. 3. Комбіноване застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації во4 лодіє більшою гепатопротекторною ак4 тивністю, синергічно впливаючи на по4 долання основних механізмів інтокси4 кації тетрахлорметаном. В перспективі доцільним вбачається вивчення ефективності внутрішньошлункової оксигенації в динаміці розвитку гострого ток4 сичного гепатиту з метою визначення опти4 мальних термінів її застосування. Література 1. Андреева Л. И. Модификация метода определения перекисей липидов в тес4 те с тиобарбитуровой кислотой // Л. И. Андреева, Л. А. Кожемякин, А. А. Киш4 кун // Лаб. дело. – 1988. – № 11. – С. 41443. 2. Бєленічев І. Ф. Механізм протиішемічної та антиоксидантної дії Тіотриазоліну / І. Ф. Бєленічев, І. А. Мазур, М. А. Волошин [та ін.] //Новости медицины и фарма4 ции. 2007. – № 2. – http://novosti.mif4 ua.com/archive/issue43396/article43421/. 3. Брусов О. С. Влияние природных инги4 биторов радикальных материй на ауто4 окисление адреналина / О. С. Брусов, А. М. Герасимов, Л. Ф. Панченко // Бюл. єксперим.биологии и медицины. – 1976. – № 1. – С. 33. 4. Гнатів В. В. Антистресовий вплив безпе4 рервної тривалої шлункової оксигеноте4 рапії / В. В. Гнатів, Б. П. Кузів, М. А. Си4 ваківський // Вісник наукових дослід4 жень. – 2003. – № 2. – С. 95497. 5. Гонський Я. І. Роль гіпоксії та протонно4 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (23), 2011 г. 138 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (23), 2011 го механізму парієтальних клітин у ви4 никненні стресових та пептичних вира4 зок ; захисний і лікувальний ефект шлун4 кової оксигенотерапії / Я. І. Гонський, В. В. Гнатів // Медична хімія. – 2003. – № 3. – С. 18422. 6. Короленко Т.А. Субклеточное распреде4 ление кислых гидролаз печени крыс при токсическом гепатите / Т.А. Короленко, А.Е. Кондакова, В.Г. Титова // Бюл. экс4 перим. биол. и мед. – 1975. – Т. LXXX, № 7. – С. 34436. 7. Мазур И. А. Клиническое применение тиотриазолина в терапии / И. А. Мазур, Н. А. Волошин, И. С. Чекман [и др.] // Сучасна гастроентерологія . – 2006. – № 6. – С. 71474. 8. Мараховский Ю. Х. Гепатопротекторы: потенциальные возможности и ограни4 чения защиты печени / Ю.Х. Мараховс4 кий, Ю.П. Рубенс // Медицина. – 2004. – №1. – с. 9413. 9. Мирошниченко В.П. Определение со4 держания желчных кислот и холестери4 на в желчи / В. П. Мирошниченко, Л. Л. Громашевская, М. Г. Касаткина, Г. А. Козачек // Лаб. дело. – 1978. – № 3. – С. 1494153. 10. Тиотриазолин: достижение и перспекти4 вы применения в гепатологии / Н. А. Волошин, А. Д. Визир, В. В. Дунаев [и др.] // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2000. – Вип. 9. – Кн. 4. – С. 30–36.]. 11. Тихонов В.Н. К оценке изменений мас4 сы внутренних органов животных в ток4 сико4гигиенических исследованиях // Гигиена и санитария. – 1981. – № 7. – С. 58459. 12. Скакун Н. П. Влияние антиоксидантов на перекисное окисления липидов и состо4 яние печени / Н. П. Скакун, Э. И. Блихар / / Фармакол. и токсиколого. – 1986. – № 5. – С. 1124114. 13. Oinonen T. Zonation of hepatic cytochrome P4450 expretion and regulation / T. Oinonen, K. О. Lindros // Biochem. J. – 1998. – V. 329, № 1. – Р. 17435. Резюме ВЛИЯНИЕ КОМБИНИРОВАННОГО ПРИМЕНЕНИЯ ТИОТРИАЗОЛИНА И ВНУТРИЖЕЛУДОЧНОЙ ОКСИГЕНАЦИИ НА ТЕЧЕНИЕ ОСТРОГО ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОГО ГЕПАТИТА Ляхович Р.М., Гнатив В.В., Гудыма А.А. Внутрижелудочная оксигенация умень4 шает токсичное влияние тетрахлорметана на печень благодаря снижению степени пере4 кисного окисает липидов и активации фер4 ментативного звена антиоксидантного защи4 ты направленной на устранение активных форм кислорода, что подтверждает патоге4 нетическую роль гипоксии в условиях тетрах4 лорметанового гепатита. Комбинированное применение тиотриазолина и внутрижелу4 дочной оксигенации владеет большей гепа4 топротекторною активностью, синергически влияя на преодоление основных механизмов интоксикации тетрахлорметаном. Ключевые слова: тиотриазолин, внутрижелудочная оксигенация, острый тетрахлорметановий гепатит Summary EFFECT OF COMBINED USE THIOTRIAZOLINE AND INTRAGASTRIC OXYGENATION ON THE COURSE OF ACUTE TETRACLORMETANIC HEPATITIS Lyahovich R.M., Gnativ V.V. , Gudyma A.A. Іntragastric oxygen therapy reduces the toxic effect of carbon tetrachloride on the liver by reducing the degree of peroxidation of lipids and activation of enzymatic antioxidant level of protection aimed at the elimination of reactive oxygen molecules, which confirms the pathogenetic role of hypoxia in tetraclormetanic hepatitis. The combined use of thiotriazolin and intragastric oxygenation has more hepatoprotective activity, synergistically affecting overcome the basic mechanisms of carbon tetrachloride intoxication. Key words: thiotriazolin, intragastric oxygenation, acute tetraclormetanic hepatitis Впервые поступила в редакцию 05.01.2011 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

Вплив комбінованого застосування тіотриазоліну та внутрішньошлункової оксигенації на перебіг гострого тетрахлорметанового гепатиту

Репозитарії

Схожі ресурси