Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей
Виявлено, що середовище рідкого та змішаного гною має низьку корозійну активність стосовно сталей 20 та Ст.3. Спостережувані незначні локальні корозійні пошкоди зумовлені налипанням завислих частинок (солома, насіння тощо). Швидкість корозії цих сталей за першу добу експозиції у відфільтрованому гно...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134771 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей / П.В. Попович, Л.А. Маглатюк, Р.Б. Купович // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 2. — С. 110-115. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-134771 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1347712018-06-15T03:08:53Z Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей Попович, П.В. Маглатюк, Л.А. Купович, Р.Б. Виявлено, що середовище рідкого та змішаного гною має низьку корозійну активність стосовно сталей 20 та Ст.3. Спостережувані незначні локальні корозійні пошкоди зумовлені налипанням завислих частинок (солома, насіння тощо). Швидкість корозії цих сталей за першу добу експозиції у відфільтрованому гної становить лише 0,032...0,040 mm/year, що в 3–4 рази нижче порівняно із модельним розчином дощової води. Подальше зниження швидкості до 0,003 mm/year може бути пов’язане з інгібувальними властивостями хімічних складників гною. Корозія сталей 20 та Ст.3 в обох видах гною протікає за електрохімічним механізмом. Стаціонарні потенціали обох сталей в цих середовищах, порівняно із дистильованою водою, зміщені в область від’ємніших значень, а струми корозії в 4–5 разів нижчі. Константи Тафеля вищі, ніж у дистильованій воді, що свідчить про утруднення обох електродних реакцій порівняно із модельним середовищем. Выявлено, что среда жидкого и смешанного навоза оказывает слабое коррозионное воздействие на стали 20 и Ст.3. Наблюдаемые незначительные локальные коррозионные повреждения вызваны налипанием взвешенных частиц (солома, семена и др.). Скорость коррозии этих сталей в профильтрованном навозе после первых суток экспозиции составляет лишь 0,032...0,040 mm/year, что в 3–4 раза ниже, чем в модельном растворе дождевой воды. Последующее снижение скорости до 0,003 mm/year может быть связано с ингибирующими свойствами химических составляющих навоза. Коррозия сталей 20 и Ст.3 в обеих видах навоза протекает по электрохимическому механизму. Стационарные потенциалы этих сталей в данных средах по сравнению с дистиллированной водой смещены в сторону более отрицательных значений, а токи коррозии в 4–5 раз ниже. Константы Тафеля для этих сталей более высокие, чем в дистиллированной воде, что указывает на затруднение обеих электродных реакций. It was established that media of the liquid and mixed manure had a weak corrosion effect on steel 20 and Ст.3. The insignificant corrosion damages were observed to be caused by the adhesive suspended particles (straw, seeds and others). Corrosion rate of those steels in the filtered manure after the first day of exposition is only 0.032…0.040 mm/year, that is in 3–4 times lower than in the model solution of rainy water. Next reduction of the rate to 0.003 mm/year can be connected with inhibiting properties of manure chemical components. Corrosion of 20 and Ст.3 steels in two kinds of manure runs by the electrochemical mechanism. Stationary potentials of those steels in the present media in comparison with distilled water shift to more negative values, corrosion currents are in 4–5 times lower. The Tafel constants of those steels are higher than in distilled water, thus indicating complication of both electrode reactions. 2014 Article Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей / П.В. Попович, Л.А. Маглатюк, Р.Б. Купович // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 2. — С. 110-115. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 0430-6252 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134771 620.197.3 uk Фізико-хімічна механіка матеріалів Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Виявлено, що середовище рідкого та змішаного гною має низьку корозійну активність стосовно сталей 20 та Ст.3. Спостережувані незначні локальні корозійні пошкоди зумовлені налипанням завислих частинок (солома, насіння тощо). Швидкість корозії цих сталей за першу добу експозиції у відфільтрованому гної становить лише 0,032...0,040 mm/year, що в 3–4 рази нижче порівняно із модельним розчином дощової води. Подальше зниження швидкості до 0,003 mm/year може бути пов’язане з інгібувальними властивостями хімічних складників гною. Корозія сталей 20 та Ст.3 в обох видах гною протікає за електрохімічним механізмом. Стаціонарні потенціали обох сталей в цих середовищах, порівняно із дистильованою водою, зміщені в область від’ємніших значень, а струми корозії в 4–5 разів нижчі. Константи Тафеля вищі, ніж у дистильованій воді, що свідчить про утруднення обох електродних реакцій порівняно із модельним середовищем. |
| format |
Article |
| author |
Попович, П.В. Маглатюк, Л.А. Купович, Р.Б. |
| spellingShingle |
Попович, П.В. Маглатюк, Л.А. Купович, Р.Б. Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| author_facet |
Попович, П.В. Маглатюк, Л.А. Купович, Р.Б. |
| author_sort |
Попович, П.В. |
| title |
Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей |
| title_short |
Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей |
| title_full |
Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей |
| title_fullStr |
Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей |
| title_full_unstemmed |
Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей |
| title_sort |
вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей |
| publisher |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/134771 |
| citation_txt |
Вплив органічних добрив на корозійно-електрохімічні характеристики маловуглецевих сталей / П.В. Попович, Л.А. Маглатюк, Р.Б. Купович // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 2. — С. 110-115. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
| series |
Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| work_keys_str_mv |
AT popovičpv vplivorganíčnihdobrivnakorozíjnoelektrohímíčníharakteristikimalovuglecevihstalej AT maglatûkla vplivorganíčnihdobrivnakorozíjnoelektrohímíčníharakteristikimalovuglecevihstalej AT kupovičrb vplivorganíčnihdobrivnakorozíjnoelektrohímíčníharakteristikimalovuglecevihstalej |
| first_indexed |
2025-07-09T22:04:29Z |
| last_indexed |
2025-07-09T22:04:29Z |
| _version_ |
1837208616025718784 |
| fulltext |
110
Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2014. – ¹ 2. – Physicochemical Mechanics of Materials
УДК 620.197.3
ВПЛИВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ НА КОРОЗІЙНО-ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ МАЛОВУГЛЕЦЕВИХ СТАЛЕЙ
П. В. ПОПОВИЧ 1, Л. А. МАГЛАТЮК 2, Р. Б. КУПОВИЧ 2
1 Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя;
2 Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів
Виявлено, що середовище рідкого та змішаного гною має низьку корозійну актив-
ність стосовно сталей 20 та Ст.3. Спостережувані незначні локальні корозійні по-
шкоди зумовлені налипанням завислих частинок (солома, насіння тощо). Швидкість
корозії цих сталей за першу добу експозиції у відфільтрованому гної становить ли-
ше 0,032...0,040 mm/year, що в 3–4 рази нижче порівняно із модельним розчином
дощової води. Подальше зниження швидкості до 0,003 mm/year може бути пов’язане
з інгібувальними властивостями хімічних складників гною. Корозія сталей 20 та
Ст.3 в обох видах гною протікає за електрохімічним механізмом. Стаціонарні потен-
ціали обох сталей в цих середовищах, порівняно із дистильованою водою, зміщені в
область від’ємніших значень, а струми корозії в 4–5 разів нижчі. Константи Тафеля
вищі, ніж у дистильованій воді, що свідчить про утруднення обох електродних реак-
цій порівняно із модельним середовищем.
Ключові слова: органічні добрива, швидкість корозії, глибинний показник, стаціо-
нарний потенціал, струм корозії, катодна та анодна реакції, поляризація.
Надійність експлуатації сільгосптехніки, яку використовують для внесення в
ґрунти органічних добрив, залежить від її безвідмовності, довговічності, ремон-
топридатності та здатності зберігати ці характеристики. Відомо, що для сільгосп-
машин неробочий період сягає 80% всього часу [1]. Тому роботоздатність машин-
ного парку підтримують під час міжсезонного зберігання відкритим чи закритим
способом, ефективність якого залежить, перш за все, від якісного очищення об-
ладнання від залишків органічних добрив і ґрунту та відповідної консервації.
Недотримання цих умов спричиняє появу корозійних пошкод. Швидкість корозії
обладнання, виготовленого із мало- чи середньовуглецевих сталей, залежить від
агресивності середовища, тривалості контакту, температури, стану металу та за-
хисних покривів, якості зварних швів та болтових з’єднань. На окремих вузлах
розкидачів органічних добрив спостерігали точкову, щілинну, контактну коро-
зію, корозійне розтріскування, фретинг-корозію [2]. І хоча втрати металу при
цьому можуть бути незначними, але найчастіше вони виявляються на відпові-
дальних з’єднаннях деталей, від яких залежить роботоздатність машин у цілому.
З органічних добрив найбільш корозійно-активними є торф’янисті компости,
найменш агресивними – низовинні та верхові торфи і гній на основі екскрементів
корів. Вода при цьому виступає своєрідним каталізатором корозійних процесів.
В робочий період особливо небезпечним є одночасна дія корозивного сере-
довища та механічних напружень, зокрема, під час завантаження та вивантажен-
ня добрив, термін служби обладнання тоді може скоротитись на 40...60%. Забез-
печення надійної консервації машинного парку в міжсезонний період та зведення
до мінімуму відмов обладнання під час експлуатації вимагає достовірних даних
Контактна особа: Л. А. МАГЛАТЮК, e-mail: maglatyuk@ipm.lviv.ua
111
про корозійну тривкість вуглецевих сталей у середовищі органічних добрив і ро-
зуміння механізму електрохімічної корозії у їхніх водних розчинах.
Мета роботи – вивчити вплив часу експозиції на швидкість корозії сталей 20
і Ст.3 та їхні електрохімічні характеристики в розчинах гною великої рогатої ху-
доби та змішаного гною.
Матеріали та методики. Корозійні випробування здійснювали на зразках зі
сталей 20 та Ст.3 у стані постачання, виготовлених у вигляді дисків діаметром
20 mm, з поверхнею шліфованою до шорсткості Rа = 0,63 µm. Знежирені зразки
зважували на аналітичній вазі з точністю ±0,0004 g та зберігали в ексикаторі не
більше 24 h.
Корозивним середовищем слугували органічні добрива: рідкий гній великої
рогатої худоби та гній змішаний, основний склад яких наведений в табл. 1, та ди-
стильована вода, як модель конденсату або дощівки. Перед початком випробу-
вань рідкий гній та змішаний фільтрували через паперовий фільтр для усунення
диспергованих компонентів.
Таблиця 1. Вміст основних біогенних речовин
H2O N
загальн.
N
білков.
N
аміачн. P2O5 K2O CaO MgO SO3
Елементи
Середовище mass.%
Рідкий гній
великої рогатої
худоби
86,7 0,38 – – 0,12 0,22 0,25 – –
Гній змішаний 75,0 0,50 0,31 0,15 0,25 0,60 0,35 0,15 0,10
Перед початком корозійних експериментів та після їх закінчення вимірюва-
ли рН розчинів рН-метром И-160М. Швидкість корозії Km (g/(сm2·h)) визначали
масометричним методом після експозиції впродовж 1, 7, 12 та 24 days за природ-
ної аерації та після усунення продуктів корозії [3]. Розрахували її за відомими
формулами [4].
Ступінь захисту сталі від корозії Z (%) обчислювали за формулою
Z = Km – Ki / Km·100% , (1)
де Km та Kі – швидкості корозії сталі в дистильованій воді та середовищах гною,
відповідно.
Поляризаційні дослідження здійснювали потенціостатом IP-Pro з програм-
ним забезпеченням. Робочим електродом слугували зразки зі сталей 20 та Ст.3,
запресовані у фторопласт із площею робочої поверхні 0,0628 cm2. Перед кожним
вимірюванням зразок зачищали на шліфпапері № 0, промивали ацетоном та вису-
шували. Електрод порівняння – насичений хлоридсрібний, допоміжний – плати-
новий. Швидкість розгортки становила 1 mV/s. Струм корозії, константи Тафеля
катодної та анодної реакцій визначали з прямолінійних ділянок поляризаційних
кривих.
Перераховували струмові показники швидкості корозії на масові за форму-
лою
K = ikA/nF, (2)
де i – струм корозії, A/cm2; k – коефіцієнт (k = 1, якщо час випробувань вираже-
ний у секундах, а площа – в cm2); A – атомна маса металу (для заліза та сталі
A = 56); n – ступінь окиснення металу (для заліза 2 або 3); F – стала Фарадея [5].
112
Результати та обговорення. Хімічний аналіз складу рідкого гною великої
рогатої худоби та змішаного виявив сполуки, що містять азот (табл. 1). Саме такі
сполуки часто мають властивості інгібіторів корозії. Корозійні випробування
сталей 20 та Ст.3 за різного часу експозиції показали таке (рис. 1а, b). Швидкість
корозії обох сталей впродовж першої доби в 3–4 рази нижча, ніж у дистильованій
воді та у 8–10 разів нижча, ніж у середовищі мінеральних добрив амонію фосфа-
ту та нітрофоски [6].
Рис. 1. Швидкість корозії сталей 20 (а) та Ст.3 (b) за різного часу експозиції
в середовищах Н2О ( ); рідкого гною ( ) та змішаного ( ).
Fig. 1. Corrosion rate of 20 (a) and Ст.3 (b) steels fоr different exposition time
in media Н2О ( ); liquid manure ( ) and mixed ( ).
Сталь Ст.3 кородує дещо швидше, ніж сталь 20. Збільшення часу експозиції
призводить до суттєвого зменшення швидкості корозії і через 24 days швидкості
корозії сталей 20 та Ст.3 в обох середовищах зрівнюються. По суті впродовж
першої доби рідкий та змішаний гної порівняно із дистильованою водою виявля-
ють інгібувальний ефект на рівні 65…75%. Через 24 days ступінь захисту сягає
вже 96%. Різниця між корозійною активністю обох видів гною практично відсут-
ня. Поодинокі локальні корозійні пошкодження, які спостерігали на сталі після
експозиції в нефільтрованому гної, є результатом утворення гальванічних пар
внаслідок налипання на поверхню диспергованих твердих залишків соломи, на-
сіння тощо.
На поверхні зразків сталей після випро-
бувань у середовищі обох видів органічних
добрив упродовж першої доби виявлені лише
поодинокі зміни у вигляді кольорів мінливос-
ті, що відповідають товщині оксидної плівки
порядку 460...680 Å. Після подальших випро-
бувань (7...24 days) кольори мінливості зника-
ють, поверхня стає чистою, блискучою, без
видимих змін (рис. 2).
До початку корозійних випробувань рН
розчинів гною рідкого та змішаного становив
7,45...7,50. Після експозиції сталей в цих сере-
довищах упродовж 24 days рН зростало до
8,0...8,2.
Потенціали корозії сталей 20 та Ст.3 у се-
редовищах обох видів гною встановлюються
впродовж 15…20 min і порівняно із дистильо-
ваною водою зсунуті в бік від’ємніших зна-
чень (рис. 3). Характер поляризаційних кри-
вих на зразках обох сталей подібний (рис. 4).
Рис. 2. Загальний вигляд зразка
сталі 20 після 24 days експозиції
в гної великої рогатої худоби.
Fig. 2. Overall view of steel 20
specimen after a 24 days exposition
in the cattle manure.
113
Катодні криві сталі 20 різняться між собою областю та значеннями граничних ди-
фузійних струмів: у рідкому гної в діапазоні потенціалів –630...–920 mV гранич-
ний дифузійний струм становить 7⋅10–2 mА/сm2, а в змішаному (в діапазоні –510...
–810 mV) – 3⋅10–2 mА/сm2. Катодні криві сталі Ст.3 в обох органічних добривах
відрізняються лише діапазоном потенціалів граничного дифузійного струму:
–680...–1100 mV у рідкому гної та –580...–1100 mV – у змішаному. Граничний ди-
фузійний струм є дещо вищий, ніж на сталі 20 і становить відповідно 9⋅10–2 mА/сm2
та 7⋅10–2 mА/сm2.
Рис. 3. Характер встановлення стаціонарного потенціалу сталей 20 (a) та Ст.3 (b):
1 – дистильована вода; 2 – рідкий гній; 3 – змішаний.
Fig. 3. Behavior of the stationary potential of 20 (a) and Ст.3 (b) steels:
1 – distilled water; 2 – liquid manure; 3 – mixed manure.
Анодні криві на обох сталях мають невелику ділянку, яку можна пов’язати із
гальмуванням анодної реакції: у рідкому гної –480...–530 mV (сталь 20), –480...
–540 mV (сталь Ст.3) та у змішаному –250...–320 mV (сталь 20), –350...–420 mV
(сталь Ст.3). Чітко простежують і область гальмування анодної реакції в обох се-
редовищах за зсуву потенціалу від –250 mV у бік менш від’ємних потенціалів за
високих значень струмів (біля 10 mА/сm2).
Рис. 4. Поляризаційні криві сталей 20 (a) та Ст.3 (b):
1 – дистильована вода; 2 – гній змішаний; 3 – рідкий.
Fig. 4. Polarizative curves of 20 (a) and Ст.3 (b) steels:
1 – distilled water; 2 – mixed manure; 3 – liquid.
Струми корозії обох сталей у рідкому та змішаному гноях у 4–5 разів нижчі,
ніж у дистильованій воді (табл. 2). Ці миттєві значення струмових показників
швидкостей корозії, перераховані за формулою (2), задовільно узгоджуються із
швидкостями, отриманими масометрично за першу добу (табл. 3). Низька коро-
зійна активність обох видів гною підтверджується і аналізом тафелівських діля-
нок поляризаційних кривих. Константи Тафеля катодних та анодних реакцій ста-
114
лей 20 і Ст.3 у цих середовищах вищі, ніж відповідні константи у дистильованій
воді (табл. 2). Це вказує на більше гальмування обох електродних реакцій в сере-
довищах гною порівняно з електродними реакціями у воді, наслідком чого і є
низькі швидкості електрохімічної корозії.
Таблиця 2. Електрохімічні характеристики сталей 20 та Ст.3
у розчинах органічних добрив
Сталь 20 Ст.3
bс ba bс ba Середовище –Est,
mV
icorr·105,
A/cm2 mV
–Est,
mV
icorr·105,
A/cm2 mV
Рідкий гній
великої рога-
тої худоби
610 0,7 33,3 30,0 590 0,9 30,2 28,1
Гній змішаний 460 0,6 38,5 32,1 450 0,8 35,0 27,9
Вода
дистильована 372 3,0 25,0 22,3 401 4,1 21,3 18,3
Таблиця 3. Зіставлення швидкостей корозії сталей 20 та Ст.3,
отриманих гравіметрично (Km), електрохімічно (icorr) та перерахованих
зі струмових показників (Ki), у середовищі органічних добрив
Н2Оdist. Рідкий гній Гній змішаний
Середо-
вище Km·109,
g/(сm2⋅s)
icorr·105,
A/cm2
Ki·109,
сm2⋅s
Km·109,
g/(сm2⋅s)
icorr·105,
A/cm2
Ki·109,
сm2⋅s
Km·109,
g/(сm2⋅s)
icorr·105,
A/cm2
Ki·109,
сm2⋅s
Сталь 20 3,25 3,0 5,8 0,94 0,7 1,4 0,8 0,6 1,2
Ст.3 3,5 4,1 7,8 1,1 0,9 1,7 0,9 0,8 1,5
Таким чином, рідкий гній та змішаний виявляють незначну корозійну агре-
сивність стосовно сталей 20 та Ст.3. Корозія в цих середовищах протікає за елек-
трохімічним механізмом зі швидкостями значно нижчими, ніж у дистильованій
воді (моделі дистилату чи дощівки) за природної аерації.
ВИСНОВКИ
Виявлено, що корозія сталей 20 та Ст.3 у рідкому гної та змішаному має ло-
кальний характер, зумовлений формуванням поодиноких гальванічних пар, що є
наслідком налипання завислих твердих частинок (соломи, насіння тощо).
Показано, що після відфільтрування завислих частинок обидва середовища
виявляють низьку корозійну активність стосовно сталей 20 та Ст.3. Швидкість
корозії цих сталей за першу добу експозиції становить лише 0,032...0,040 mm/year,
що є в 3–4 рази нижчим порівняно із дистильованою водою. Подальше зниження
швидкості до 0,003 mm/year може бути пов’язане із інгібувальними властивостя-
ми хімічних складників гною.
Встановлено, що корозія сталей 20 та Ст.3 в обох видах гною протікає за
електрохімічним механізмом, про що свідчить задовільне узгодження струмових
показників швидкостей із відповідними масометричними. Стаціонарні потенціа-
ли обох сталей в цих середовищах, порівняно із дистильованою водою, зміщені в
область від’ємніших значень, а струми корозії в 4–5 разів нижчі. Константи Та-
феля для обох сталей вищі, ніж у дистильованій воді, що свідчить про утруднен-
ня обох електродних реакцій.
115
РЕЗЮМЕ. Выявлено, что среда жидкого и смешанного навоза оказывает слабое кор-
розионное воздействие на стали 20 и Ст.3. Наблюдаемые незначительные локальные кор-
розионные повреждения вызваны налипанием взвешенных частиц (солома, семена и др.).
Скорость коррозии этих сталей в профильтрованном навозе после первых суток экспози-
ции составляет лишь 0,032...0,040 mm/year, что в 3–4 раза ниже, чем в модельном раство-
ре дождевой воды. Последующее снижение скорости до 0,003 mm/year может быть связа-
но с ингибирующими свойствами химических составляющих навоза. Коррозия сталей 20
и Ст.3 в обеих видах навоза протекает по электрохимическому механизму. Стационарные
потенциалы этих сталей в данных средах по сравнению с дистиллированной водой сме-
щены в сторону более отрицательных значений, а токи коррозии в 4–5 раз ниже. Констан-
ты Тафеля для этих сталей более высокие, чем в дистиллированной воде, что указывает на
затруднение обеих электродных реакций.
SUMMARY. It was established that media of the liquid and mixed manure had a weak cor-
rosion effect on steel 20 and Ст.3. The insignificant corrosion damages were observed to be
caused by the adhesive suspended particles (straw, seeds and others). Corrosion rate of those
steels in the filtered manure after the first day of exposition is only 0.032…0.040 mm/year, that
is in 3–4 times lower than in the model solution of rainy water. Next reduction of the rate to
0.003 mm/year can be connected with inhibiting properties of manure chemical components.
Corrosion of 20 and Ст.3 steels in two kinds of manure runs by the electrochemical mechanism.
Stationary potentials of those steels in the present media in comparison with distilled water shift
to more negative values, corrosion currents are in 4–5 times lower. The Tafel constants of those
steels are higher than in distilled water, thus indicating complication of both electrode reactions.
1. Михайлович Я., Рубець А. Проблема зберігання сільськогосподарської техніки // Про-
позиція. – 2008. – № 12. – С. 90–104.
2. Mакаренко М. Пітинг та інші загрози міжсезоння // Агробізнес сьогодні. – 2012.
– № 22. – 246 с.
3. Лабораторные работы по коррозии и защите металлов / Н. Д. Томашов, П. Н. Жук,
В. А. Титов, М. А. Веденеева. – М.: Металлургия, 1971. – 280 с.
4. Розенфельд И. Л., Жигалова К. А. Ускоренные методы коррозионных испытаний
металлов. – М.: Металлургия, 1966. – 346 с.
5. Улиг Г. Г. Коррозия металлов. – М.: Металлургия, 1968. – 306 с.
6. Попович П. В., Слободян З. В. Корозійна і електрохімічна поведінка сталей 20 та Ст.3
у середовищі сульфату амонію і нітрофоски // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2013.
– 49, № 6. – С. 100–106.
Одержано 30.09.2013
|