Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями
Вивчено вплив швидкості деформації розтягом на анізотропію модуля Юнґа, границі текучості і коефіцієнта пошкодження листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 (0,06% С, до 0,35 Mn, до 0,40 Si, ∼0,025% S і P). Встановлено, що з її підвищенням від 0,0017 до 5 mm/s відбуваються текстурні перетворення, з...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
2013
|
| Назва видання: | Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/135708 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями / О.Р. Гохман, Н.А. Волчок, Д. Фассманн // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 2. — С. 59-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-135708 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1357082018-06-16T03:11:18Z Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями Гохман, О.Р. Волчок, Н.А. Фассманн, Д. Вивчено вплив швидкості деформації розтягом на анізотропію модуля Юнґа, границі текучості і коефіцієнта пошкодження листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 (0,06% С, до 0,35 Mn, до 0,40 Si, ∼0,025% S і P). Встановлено, що з її підвищенням від 0,0017 до 5 mm/s відбуваються текстурні перетворення, знижується модуль Юнґа, а також зі зменшенням анізотропії пошкоджень листів збільшуються границя текучості і коефіцієнт пошкодження. Изучено влияние скорости деформации растяжением на анизотропию модуля Юнга, границы текучести и коэффициента повреждения листов низкоуглеродистой стали St1.03 12 (0,06% С, до 0,35 Mn, до 0,40 Si, ∼0,025% S и P). Установлено, что с увеличением скорости деформации от 0,0017 до 5 mm/s происходят текстурные превращения, уменьшается модуль Юнга, а также с падением степени анизотропии листов увеличиваются граница текучести и коэффициент повреждения. The influence of the tensile deformation rate on anisotropy of the Young’s modulus, yield stress and damage coefficient of low-carbon St1.03 12 (0.06% С, to 0.35 Mn, to 0.40 Si, ∼0.025% S and P) steel is studied. It is established that with deformation rate growth from 0.0017 to 5 mm/s the texture transformations occur, Young’s modulus decreases, yield stress increases and damage coefficient grows with decrease of the sheet anisotropy. 2013 Article Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями / О.Р. Гохман, Н.А. Волчок, Д. Фассманн // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 2. — С. 59-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 0430-6252 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/135708 669.295 : 669.76: 621.982.45 uk Фізико-хімічна механіка матеріалів Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Вивчено вплив швидкості деформації розтягом на анізотропію модуля Юнґа, границі текучості і коефіцієнта пошкодження листів низьковуглецевої сталі St1.03 12
(0,06% С, до 0,35 Mn, до 0,40 Si, ∼0,025% S і P). Встановлено, що з її підвищенням
від 0,0017 до 5 mm/s відбуваються текстурні перетворення, знижується модуль Юнґа, а також зі зменшенням анізотропії пошкоджень листів збільшуються границя
текучості і коефіцієнт пошкодження. |
| format |
Article |
| author |
Гохман, О.Р. Волчок, Н.А. Фассманн, Д. |
| spellingShingle |
Гохман, О.Р. Волчок, Н.А. Фассманн, Д. Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| author_facet |
Гохман, О.Р. Волчок, Н.А. Фассманн, Д. |
| author_sort |
Гохман, О.Р. |
| title |
Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями |
| title_short |
Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями |
| title_full |
Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями |
| title_fullStr |
Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями |
| title_full_unstemmed |
Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями |
| title_sort |
розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі st1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями |
| publisher |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/135708 |
| citation_txt |
Розподіл мікропошкоджень листів низьковуглецевої сталі St1.03 12 під час розтягу з різними швидкостями / О.Р. Гохман, Н.А. Волчок, Д. Фассманн // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 2. — С. 59-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| series |
Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| work_keys_str_mv |
AT gohmanor rozpodílmíkropoškodženʹlistívnizʹkovuglecevoístalíst10312pídčasroztâguzríznimišvidkostâmi AT volčokna rozpodílmíkropoškodženʹlistívnizʹkovuglecevoístalíst10312pídčasroztâguzríznimišvidkostâmi AT fassmannd rozpodílmíkropoškodženʹlistívnizʹkovuglecevoístalíst10312pídčasroztâguzríznimišvidkostâmi |
| first_indexed |
2025-07-09T23:57:17Z |
| last_indexed |
2025-07-09T23:57:17Z |
| _version_ |
1837215714455322624 |
| fulltext |
59
Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2013. – ¹ 2. – Physicochemical Mechanics of Materials
УДК 669.295 : 669.76: 621.982.45
РОЗПОДІЛ МІКРОПОШКОДЖЕНЬ ЛИСТІВ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОЇ
СТАЛІ St1.03 12 ПІД ЧАС РОЗТЯГУ З РІЗНИМИ ШВИДКОСТЯМИ
О. Р. ГОХМАН 1, Н. А. ВОЛЧОК 1, Д. ФАССМАНН 2
1 Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, Одеса;
2 Інститут матеріалознавства Ганноверського університету ім. Г. Ф. Лейбніца,
Гарбсен, Німеччина
Вивчено вплив швидкості деформації розтягом на анізотропію модуля Юнґа, грани-
ці текучості і коефіцієнта пошкодження листів низьковуглецевої сталі St1.03 12
(0,06% С, до 0,35 Mn, до 0,40 Si, ∼0,025% S і P). Встановлено, що з її підвищенням
від 0,0017 до 5 mm/s відбуваються текстурні перетворення, знижується модуль Юн-
ґа, а також зі зменшенням анізотропії пошкоджень листів збільшуються границя
текучості і коефіцієнт пошкодження.
Ключові слова: розтяг, швидкість навантаження, модуль Юнґа, границя текучос-
ті, анізотропія, текстура, коефіцієнт пошкодження.
Приховане руйнування тіла супроводжується появою і розвитком розсіяного
поля мікродефектів (мікротріщин – за пружної деформації; дислокацій – за плас-
тичної; мікропор – за повзучості; поверхневих мікротріщин – за втоми) [1]. При
цьому ефективна площа елемента dS* ( )n ( n −нормаль до площини dS*) уявного
перерізу тіла, що передає навантаження від однієї його частини до іншої, через
розподіл у ньому мікродефектів буде менша, ніж цього ж елемента ( )dS n , коли не
враховувати характер пошкоджень. Відношення цих площ
*( )( )
( )
dS nD n
dS n
= нази-
вають коефіцієнтом пошкодження. Строго кажучи, величину D необхідно розра-
ховувати за результатами фрактографічних досліджень. Проте вони трудоємні,
тому використовують непрямі методи: за змінами фізичних і механічних власти-
востей, модуля Юнґа, питомого електроопору, границі текучості тощо [2, 3]. За
модулем Юнґа матеріалу в пошкодженому (ЕD) і непошкодженому (Е0) станах
вдається його визначити найточніше [3]. Але оскільки модуль Юнґа – обернена
величина до компоненти тензора податливості s1111 [4], яка залежить від напряму
виміру в текстурованих об’єктах, то тут слід очікувати анізотропії коефіцієнта D,
особливо для листових матеріалів [5].
Мета дослідження – вивчити вплив швидкості деформації розтягом на коефі-
цієнт D в головних напрямах листів сталі St1.03 12 (0,06% С, до 0,35% Mn, до
0,40%Si, ∼0,025% S і P; український аналог – сталь 08).
Випроби і результати. Досліджували сталеві листи завтовшки 0,95 mm піс-
ля відпалу в лабораторній печі (600°С в атмосфері аргону, витримка 1 h). З них
вирізали по три партії зразків для випробувань у напрямі вальцювання (НВ) і по-
перечному (ПН). Довжина робочої частини 50 mm, ширина 12,5 mm. Зразки роз-
тягували зі швидкостями 0,0017; 0,017; 1; 2 і 5 mm/s на розривній машині “Zwick
Z100 (100 kN)” з гарантованою похибкою до 0,5%. Після деформації до 10% одну
Контактна особа: Н. А. ВОЛЧОК, e-mail: nata.volchok@rambler.ru
60
партію зразків розрізали у зоні деформації і досліджували переріз методом зво-
ротної електронної дифракції [6], а також будували прямі полюсні фігури (ППФ)
для площини {111}. Використовували електронний мікроскоп LEO 1455 VP за
пришвидшувальної напруги 20 kV. Для поліпшення результатів ППФ будували
для десяти різних точок площини листа, які потім усереднювали для нормально-
го і поперечного до неї напрямів. Значення Е0 розраховували за даними комп’ю-
терної обробки кривих, використовуючи програмне забезпечення. Для визначен-
ня модуля ЕD зразки другої партії розвантажували після досягнення напруги
175 МPа згідно з відомими рекомендаціями [3], щоб вибрати оптимальну область
навантажень: max max0,15 0,85
F FF
S S S
< < , де F – навантаження, а S – площа попе-
речного перерізу зразка в зоні деформації. Зразки третьої партії розтягували до
руйнування.
Побудували (рис. 1) криві розтягу листів сталі в НВ і ПН для різних швид-
костей деформації, а також розрахували (табл. 1) середні значення модуля Юнґа
(Е0) і границі текучості (σ0,2) для всіх партій зразків.
Рис. 1. Криві розтягу листів сталі St1.03 12 в НВ (a) і ПН (b) зі швидкостями 0,0017 mm/s
(крива 1); 0,017 (2); 1 (3); 2 (4) і 5 mm/s (крива 5). Криві зсунуті вздовж осі абсцис;
σ – напруження; ε – деформація.
Fig. 1. Curves of St1.03 12 steel sheets extension in rolling direction (RD) (а) and transverse
direction (TD) (b) with rates 0.0017 mm/s (curve 1); 0.017 (2); 1 (3); 2 (4)
and 5 mm/s (curve 5). The curves are displaced along abscissa axis; σ – stress; ε – deformation.
Таблиця 1. Значення модуля Юнґа E0 (GPa) і границі текучості σ0,2 (MPa)
листів сталі St1.03 12 за розтягу з різними швидкостями
Швидкість деформації, mm/s
0,0017 0,017 1 2 5
Напрям
вимірю-
вання Е0 σ0,2 Е0 σ0,2 Е0 σ0,2 Е0 σ0,2 Е0 σ0,2
НВ 198,1 174,2 179,3 178,1 162,2 205,0 191,9 213,8 122,4 189,8
ПН 216,3 181,1 189,8 186,2 197,8 215,9 203,3 222,1 148,9 191,0
Виявили (рис. 1 і табл. 1), що механічні властивості листів істотно залежать
від швидкості деформації (рис. 2). Зокрема, за швидкості 0,0017 mm/s модуль Юнґа
знаходиться в межах табличних значень для таких матеріалів [7], за 1...2 mm/s
зростає до 122,4 і 148,9 GPа, а за 5 mm/s зменшується в обох напрямках, але ін-
тенсивніше у НВ.
Значення σ0,2 в НВ нижче, ніж у ПН, за швидкості деформації 0,0017 mm/s, а
з її збільшенням ця різниця дещо зростає і зберігається до швидкості ∼2 mm/s. За
швидкості 5 mm/s вона зменшується і значення σ0,2 в обох напрямках збігаються.
З підвищенням швидкості деформації від 0,017 до 2 mm/s границя текучості спер-
61
шу збільшується, а далі зменшується. Найвищі її значення зафіксовано за швид-
кості 1...2 mm/s.
Коефіцієнт пошкодження D розраховували за формулою Леметре [3]
D = (E0 – ED)/E0 і побудували (рис. 3) криві його зміни у НВ і ПН для різних
швидкостей деформації. За малих швидкостей він змінюється мало: 0,015...0,025
для обох напрямків. З її збільшенням до 2 mm/s істотно зростає аж до швидкості
5 mm/s. При цьому в НВ залишається більшим, ніж у ПН, що свідчить про його
анізотропію. Виявлено [8], що зміну пошкодження простих плоских форм можна
задовільно апроксимувати тензорами четвертого рангу.
Рис. 2. Fig. 2. Рис. 3. Fig. 3.
Рис. 2. Залежність модуля Юнґа Е0 (суцільні лінії) і границі текучості σ0,2 (штрихові)
від швидкості деформації v листів сталі St1.03 12: – НВ; – ПН.
Fig. 2. Change of Young’s modulus, E0, (solid lines) and yield stress, σ0.2, (dashed)
in dependence on deformation rate v of St1.03 12 steel: – RD; – TD.
Рис. 3. Залежність коефіцієнта пошкодження D від швидкості деформації v
листів сталі St1.03 12: – НВ; – ПН.
Fig. 3. Change of the damage coefficient, D, on the rate of deformation rate, v,
in St1.03 12 steel sheets: – RD; – TD.
Пресовані листи кубічних і гексагональних металів, виготовлені різними
способами вальцювання, мають орторомбічну симетрію анізотропії фізичних і
механічних властивостей, а також розподілу полюсної густини на полюсних фі-
гурах, тому їх можна розглядати як орторомбічні квазімонокристали до вказаних
характеристик. Встановлюючи зв’язок між орієнтацією кристалів в листах і ані-
зотропією їх тензорних властивостей, лист розглядали [9] як орторомбічний “ква-
зімонокристал”. Аналогічно, вважаючи лист квазімонокристалом орторомбічної
симетрії, анізотропію пошкодження в його площині, обумовлену кристалографіч-
ною текстурою, як і будь-якої іншої властивості четвертої тензорної розмірності,
можна описати виразом [10]
1( ) ( )D d kϕ = + ψ ϕ ,
де d1 і k – характеристики пошкодження монокристала; ψ(ϕ) = 1– (I1 cos4ϕ + I2 sin4ϕ +
+ 1,5 I3sin2 2ϕ) – функція анізотропії листа; Ii – інтегральні характеристики текс-
тури (ІХТ), що є комбінаціями напрямних косинусів системи координат кристала
до системи координат листа, усереднені за усіма можливими орієнтаціями крис-
талів (кут ϕ відраховують від НВ). Ці характеристики можна знайти з ППФ від
ізотропних площин [11, 12].
Наведено (рис. 4) ПФ від системи кристалографічних площин {111} попе-
речного перерізу, перпендикулярного НВ, і ідеальні орієнтування, що описують
текстуру початкових листів сталі і її зразків, деформованих зі швидкістю 0,0017 і
62
5 mm/s, отримані методом зворотної дифракції електронів [6]. Рівні однакової
інтенсивності наведено за десятибальною шкалою.
Рис. 4. Полюсні фігури {111} у перерізі листів сталі St1.0312 у вихідному стані (а)
і деформованих розтягом (b) зі швидкістю 0,0017 (b) і 5 mm/s (с), а також і відповідні їм
ідеальні орієнтації; ׀ – нормальний до площини листів напрямок; ׀׀ – поперечний
до напрямку вальцювання: – (5 2 2) [45 5] ; – (1 3 5)[1 0 8 7]; – (6 8 1) [1 1 2] ;
– (7 12 3) [3 3 5] ; – (1 1 2) [11 1] ; – (1 2 3) [11 1] ; – (0 1 2) [1 0 0];
– (0 0 1) [1 0 0]; – (0 1 1) [355] ; – (0 1 1) [2 11] ; – (0 1 1) [111] ; – (0 1 1) [533] ;
– (0 1 1) [311] ; – (0 1 1) [122] ; – (1 3 4) [845] ; – (1 3 5) [533] ; – (1 3 5) [211] .
Fig. 4. Pole figures {111} in the cross section of St1.0312 steel sheets іn the initial state (a)
and after deformation by tension (b) with 0.0017 (b) and 5 mm/s (c) rates and ideal orientations
corresponding to them; ׀ – normal to the sheet plane direction; ׀׀ – transverse to the rolling
direction: – (5 2 2) [45 5] ; – (1 3 5)[1 0 8 7]; – (6 8 1) [1 1 2] ; – (7 12 3) [3 3 5] ;
– (1 1 2) [11 1] ; – (1 2 3) [11 1] ; – (0 1 2) [1 0 0]; – (0 0 1) [1 0 0];
– (0 1 1) [355] ; – (0 1 1) [2 11] ; – (0 1 1) [111] ; – (0 1 1) [533] ; – (0 1 1) [311] ;
– (0 1 1) [122] ; – (1 3 4) [845] ; – (1 3 5) [533] ; – (1 3 5) [211] .
З порівняння ПФ видно, що кінцева текстура розтягування зразків істотно
залежить від швидкості деформації. У початковому стані області підвищеної по-
люсної густини займають велику частину ПФ. Після деформації зі швидкістю
0,0017 mm/s вони частково стягуються до її центра, утворюючи кільцеву зону
(текстуру кільцевого типу), а частково концентруються на периферії у НВ. Зі
збільшенням швидкості деформації до 2 і 5 mm/s центральна частина ПФ розтя-
гується в ПН, як під час холодного вальцювання. Якщо текстуру початкових лис-
тів визначає набір орієнтувань {522}〈455〉, {135}〈1087〉, {001}〈100〉, то деформо-
ваних розтягом зразків зі швидкістю (0,0017 mm/s) – орієнтування {001}〈UVW〉.
Для зразків, деформованих зі швидкістю більше 2 mm/s, до вказаних додаються
орієнтування {134}〈845〉, {135}〈533〉, {135}〈211〉.
ІХТ розрахували за результатами розподілу густини полюсів 〈111〉 на сфері
проекцій, використовуючи відомі формули [11, 12]. Враховуючи експеримен-
тальні криві розтягу в площині листів для НВ і ПН, ІХТ в поперечному перерізі
перерахували для площини листів, користуючись співвідношеннями характерис-
тик текстури для перерізів у двох взаємно перпендикулярних площинах. Для де-
формованих розтягом зразків значення ІХТ наведені в табл. 2.
Таблиця 2. Інтегральні характеристики текстури в площині листів
сталі St1.03 12 після деформації розтягом з різною швидкістю
Швидкість деформації, mm/s
ІХТ
0,0017 0,017 1 2 5
I1 0,4867 0,4871 0,4875 0,4868 0,4889
I2 0,4864 0,4869 0,4867 0,4866 0,4879
I3 0,1620 0,1621 0,1622 0,1624 0,1628
63
За отриманими ІХТ і коефіцієнтами пошкодження у НВ і ПН розрахували
коефіцієнти d1 і k для монокристалів сталі після розтягу з різними швидкостями:
d1 = (–81,803; –183,82; –82,12; –361,16; 10,93) і k = (42,08; 94,41; 42,27; 185,63; –5,21).
Далі за наведеною формулою будували криві анізотропії D(φ) (див. рис. 3).
Виявили (рис. 5), що від швидкості деформації істотно залежать не лише
значення D у головних напрямах листів сталі, але і характер його анізотропії в пло-
щині листів. За малих швидкостей максимуму він досягає у НВ, а мінімуму – у
НВ (±45–50°). За швидкостей більше 1 mm/s характер кривих D(φ) змінюється і
тепер мінімуму коефіцієнт D досягає у НВ. За швидкості ∼5 mm/s зменшується і
анізотропія пошкодження.
Рис. 5. Анізотропія коефіцієнта пошкодження D у площині листів сталі St1.0312,
деформованих розтягом зі швидкістю 0,017 (a) і 5 mm/s (b).
φ – кут між напрямками вимірювання і вальцювання.
Fig. 5. Damage coefficient, D, anisotropy in the plane of St1.0312 steel sheets, deformed
by tension with the rates 0.017 (a) and 5 mm/s (b). φ – the angle between the directions of
measuring and rolling.
Якщо елементом мікродефектів, що виникають за розтягу, вважати деяку
мікропору [13–15], то на основі отриманих результатів можна припустити, що
вона росте неоднаково в НВ і ПН, і форма її не обов’язково сферична, а близька
до еліпсоїда. Тому ефективна площа, що передає навантаження від однієї части-
ни тіла до іншої, зменшуватиметься по-різному для різних перерізів листа. Зі збі-
льшенням швидкості деформації змінюється не лише геометрія мікродефекту,
але і його орієнтація. Такому уявленню відповідає і поведінка границі текучості
листів. З наближенням швидкостей деформації до деякої критичної (у нас 2 mm/s)
границя σ0,2 росте в обох напрямах, як за звичайного деформаційного зміцнення.
За швидкості, коли мікродефекти мають характер мікропорожнеч, метал знеміц-
нюється, що призводить до її падіння.
ВИСНОВКИ
Коефіцієнт пошкодження листів низьковуглецевої сталі St1.03 12, розрахо-
ваний за зміною пружних властивостей, росте зі збільшенням швидкості дефор-
мації у напрямі вальцювання і поперечному: повільно – за малих швидкостей і
досить швидко – за ∼2...5 mm/s.
Під час деформації розтягом зі швидкостями 0,0017...2 mm/s листам власти-
ва анізотропія пошкодження, яка зменшується за швидкості ∼5 mm/s. Мінімаль-
ного значення коефіцієнт пошкодження набуває за швидкостей до 2 mm/s у НВ
(±45...50°), за більших швидкостей характер анізотропії змінюється. За швидкості
∼5 mm/s листи стають мало анізотропними відносно пошкодження.
Границя текучості зі збільшенням швидкості розтягу зростає, а після досяг-
нення деякого значення за швидкості ∼2 mm/s падає. При цьому листи стають ма-
ло анізотропними.
64
З підвищенням швидкості розтягу текстура рекристалізації відпалених лис-
тів переходить у кільцеву типу 〈110〉, і далі – в складну, яку описує набір орієн-
тувань {011}〈UVW〉 + {134}〈845〉, {135}〈533〉, {135}〈211〉.
РЕЗЮМЕ. Изучено влияние скорости деформации растяжением на анизотропию
модуля Юнга, границы текучести и коэффициента повреждения листов низкоуглеродис-
той стали St1.03 12 (0,06% С, до 0,35 Mn, до 0,40 Si, ∼0,025% S и P). Установлено, что с
увеличением скорости деформации от 0,0017 до 5 mm/s происходят текстурные превра-
щения, уменьшается модуль Юнга, а также с падением степени анизотропии листов уве-
личиваются граница текучести и коэффициент повреждения.
SUMMARY. The influence of the tensile deformation rate on anisotropy of the Young’s
modulus, yield stress and damage coefficient of low-carbon St1.03 12 (0.06% С, to 0.35 Mn, to
0.40 Si, ∼0.025% S and P) steel is studied. It is established that with deformation rate growth
from 0.0017 to 5 mm/s the texture transformations occur, Young’s modulus decreases, yield
stress increases and damage coefficient grows with decrease of the sheet anisotropy.
Автори вдячні фонду досліджень Німеччини DFG за фінансову підтримку
регіонального дослідницького центру SBF/TR 73.
1. Maugin G. A. The Thermomechanic soft Plasticity and Fracture. – Cambridge: Cambridge
University Press, 1992. – 350 p.
2. Simo J. C. and Ju J. W. Strain-and stress-based continuum damage models-I. Formulation
// Int. J. Solids Struct. – 1987. – 23, № 7. – P. 821–840.
3. Lemaitre J. A Course on Damage Mechanics. – Berlin: Springer–Verlag, 1992. – 210 p.
4. Най Дж. Физические свойства кристаллов. – М.: Иностр. лит., 1960. – 385 с.
5. Лебедев А. А., Чаусов Н. Г., Марусий О. И. Кинематика разрушения листовой аусте-
нитной стали на заключительной стадии деформирования // Проблемы прочности.
–1989. – № 3. – С. 16–21.
6. Randle V. Introduction to Texture Analysis. Macrotexture, Microtexture and Orientation
Mapping. – London; New York; Washington: CRC Press LLC, 2000. – 409 р.
7. Ривлин Ю. И., Коротков М. А., Чернобыльский В. Н. Металлы и их заменители: Справ.
– М.: Металлургия, 1973. – 439 с.
8. Lubarda V. A. Damage tensors and crack density distribution // Inst. J. Solids Struct. – 1993.
– 30, № 20. – P. 2859–2877.
9. Bunge H. J. Mathematische Metoden der Texturanalyse. – Berlin: Akademie-Verlag, 1969.
– 330 p.
10. Брюханов А. А., Гохман А. Р., Сологуб Н. И. Распределение плотности полюсов изот-
ропной плоскости кубического кристалла и анизотропия упругих свойств текстуро-
ванных листов аустенитной стали 12Х18Н10Т // Изв. вузов. Черная металлургия.
–1988. – № 4. – C. 58–61.
11. Гохман А. Р., Жуковский В. К. Зависимость физико-механических свойств конструкци-
онных материалов электронной техники от текстуры // Изв. вузов РФ. Материалы
электронной. техники. – 2005. – № 1. – С. 70–74.
12. О методе сертификации листового проката по характеристикам текстуры / А. А. Брю-
ханов, А. Р. Гохман, М. Родман и др. // Производство проката. – 2011. – № 2. – C. 32–39.
13. Панасюк В. В. Механика разрушения и прочность материалов. – К.: Наук. думка,
1988–1990. – Т. 1. – 488 с.
14. Мураками С., Радаев Ю. Н. Математическая модель анизотропного состояния повреж-
денности // Изв. РАН. Механика твердого тела. –1996. – № 4. – С. 93–110.
15. Neuber H. Uber die Berucksichtigung der Spannungskonzentration bei Festigkeitsberech-
nungen // Konstruction. – 1968. – 20. – P. 245–251.
Одержано 07.12.2012
|