Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі

Досліджено водневу проникність поверхневих нанокристалічних структур, сформованих механоімпульсною обробкою на сталі 45 з використанням різних технологічних середовищ. Виявлено, що таким структурам властива істотно нижча воднева проникність порівняно з необробленою сталлю, що вказує на утворення вел...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Никифорчин, Г.М., Лунарська, Е., Кирилів, В.І., Максимів, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України 2014
Назва видання:	Фізико-хімічна механіка матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/135839
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі / Г.М. Никифорчин, Е. Лунарська, В.І. Кирилів, О.В. Максимів // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 5. — С. 67-73. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-135839
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1358392018-06-16T03:09:38Z Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі Никифорчин, Г.М. Лунарська, Е. Кирилів, В.І. Максимів, О.В. Досліджено водневу проникність поверхневих нанокристалічних структур, сформованих механоімпульсною обробкою на сталі 45 з використанням різних технологічних середовищ. Виявлено, що таким структурам властива істотно нижча воднева проникність порівняно з необробленою сталлю, що вказує на утворення великої кількості водневих пасток під час обробки. Зміцнений поверхневий шар схильніший також до розвитку розсіяної пошкодженості під час наводнювання, однак, може слугувати бар’єром для проникнення водню в матричний матеріал. Исследована водородная проницаемость поверхностных нанокристаллических структур, сформированных механоимпульсной обработкою на стали 45 с использованием различных технологических сред. Выявлено, что им свойственна существенно меньшая водородная проницаемость в сравнении с необработанной сталью, что указывает на формирование большого количества водородных ловушек в процессе обработки. Упрочненные поверхностные слои также более склонны к развитию рассеянной поврежденности при наводороживании, но тем не менее могут служить барьером для дальнейшего проникновения водорода в матричный материал. Hydrogen permeation of surface nanocrystalline structures generated by mechanical-pulse treatment on 45 steel with the use of different technological environments is investigated. It is shown that such structures are characterized by the essentially lower hydrogen permeation in comparison with untreated steel thus indicating the creation of a large quantity of hydrogen traps in the treatment process. The strengthened surface layer is more sensitive to the development of dissipated damaging during its hydrogenation but still can serve as a barrier for further permeation of hydrogen in the material matrix. 2014 Article Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі / Г.М. Никифорчин, Е. Лунарська, В.І. Кирилів, О.В. Максимів // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 5. — С. 67-73. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. 0430-6252 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/135839 669.018:669.788 uk Фізико-хімічна механіка матеріалів Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Досліджено водневу проникність поверхневих нанокристалічних структур, сформованих механоімпульсною обробкою на сталі 45 з використанням різних технологічних середовищ. Виявлено, що таким структурам властива істотно нижча воднева проникність порівняно з необробленою сталлю, що вказує на утворення великої кількості водневих пасток під час обробки. Зміцнений поверхневий шар схильніший також до розвитку розсіяної пошкодженості під час наводнювання, однак, може слугувати бар’єром для проникнення водню в матричний матеріал.
format	Article
author	Никифорчин, Г.М. Лунарська, Е. Кирилів, В.І. Максимів, О.В.
spellingShingle	Никифорчин, Г.М. Лунарська, Е. Кирилів, В.І. Максимів, О.В. Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі Фізико-хімічна механіка матеріалів
author_facet	Никифорчин, Г.М. Лунарська, Е. Кирилів, В.І. Максимів, О.В.
author_sort	Никифорчин, Г.М.
title	Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі
title_short	Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі
title_full	Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі
title_fullStr	Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі
title_full_unstemmed	Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі
title_sort	воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі
publisher	Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
publishDate	2014
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/135839
citation_txt	Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі / Г.М. Никифорчин, Е. Лунарська, В.І. Кирилів, О.В. Максимів // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 5. — С. 67-73. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.
series	Фізико-хімічна механіка матеріалів
work_keys_str_mv	AT nikiforčingm vodnevaproniknístʹpoverhnevihnanokristalíčnihstrukturvuglecevoístalí AT lunarsʹkae vodnevaproniknístʹpoverhnevihnanokristalíčnihstrukturvuglecevoístalí AT kirilívví vodnevaproniknístʹpoverhnevihnanokristalíčnihstrukturvuglecevoístalí AT maksimívov vodnevaproniknístʹpoverhnevihnanokristalíčnihstrukturvuglecevoístalí
first_indexed	2025-07-10T00:12:54Z
last_indexed	2025-07-10T00:12:54Z
_version_	1837216714773757952
fulltext	67 Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2014. – ¹ 5. – Physicochemical Mechanics of Materials УДК 669.018:669.788 ВОДНЕВА ПРОНИКНІСТЬ ПОВЕРХНЕВИХ НАНОКРИСТАЛІЧНИХ СТРУКТУР ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ Г. М. НИКИФОРЧИН 1, Е. ЛУНАРСЬКА 2, В. І. КИРИЛІВ 1, О. В. МАКСИМІВ 1 1 Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів 2 Інститут фізичної хімії Польської АН, Варшава Досліджено водневу проникність поверхневих нанокристалічних структур, сформо- ваних механоімпульсною обробкою на сталі 45 з використанням різних технологіч- них середовищ. Виявлено, що таким структурам властива істотно нижча воднева проникність порівняно з необробленою сталлю, що вказує на утворення великої кількості водневих пасток під час обробки. Зміцнений поверхневий шар схильніший також до розвитку розсіяної пошкодженості під час наводнювання, однак, може слугувати бар’єром для проникнення водню в матричний матеріал. Ключові слова: нанокристалічна структура, механоімпульсна обробка, воднева проникність, пасткування водню, розсіяна пошкодженість. Нанокристалічним структурам (НКС) на конструкційних сталях притаман- ний поліпшений комплекс фізико-механічних властивостей. У першу чергу, вони поєднують високу міцність та підвищену пластичність [1–4], а найпоширенішим методом їх отримання є інтенсивна пластична деформація [5]. Це стосується і по- верхневих НКС, одержаних механоімпульсною обробкою (МІО), яка полягає в інтенсивній термопластичній деформації шарів на циліндричних і плоских по- верхнях внаслідок високошвидкісного тертя спеціального металевого інструмен- ту і оброблюваної деталі [6]. Щоб зміцнювати такі поверхні, МІО реалізують на токарних або плоскошліфувальних верстатах за незначної їх модернізації. В зону обробки подають спеціальні технологічні середовища (ТС), які не тільки різко охолоджують поверхню металу, зумовлюючи її термообробку, але можуть і наси- чувати поверхневі шари легувальними елементами (вуглецем, азотом, воднем, киснем тощо), оскільки в зоні фрикційного контакту відбувається їх термодест- рукція [7, 8]. Швидкісний нагрів вище точки фазових перетворень під час МІО і охолодження через відвід тепла в ТС, інструмент і деталь спричиняють струк- турно-фазові зміни з утворенням, в основному, мартенситно-аустенітної структу- ри. Таким чином, МІО поєднує інтенсивну зсувну деформацію, яка і забезпечує формування НКС, легування складниками охолоджувального середовища та тер- мічну обробку легованого і високодеформованого поверхневого шару. Важливою характеристикою поверхневих НКС є їх опірність водневій крих- кості [9], про яку свідчить мобільність водню у металі та його здатність наводню- ватися [10]. З іншого боку, поверхневий шар можна розглядати і як бар’єр для реалізації негативних процесів у матричному матеріалі. Тому варто дослідити вплив поверхневих НКС на водневу крихкість основного металу. Нижче вивчено водневу проникність отриманих у різних ТС поверхневих НКС на вуглецевій сталі. Матеріал і методика. Використовували сталь 45 в нормалізованому стані. Плоскі зразки 1830 mm і товщиною 1 mm вирізали із циліндричної заготовки поперек вальцювання, шліфували до товщини 0,6…0,8 mm і зміцнювали МІО з од- Контактна особа: Г. М. НИКИФОРЧИН, e-mail: nykyfor@ipm.lviv.ua 68 ного боку на плоскошліфувальному верстаті за такими режимами: колова швид- кість зміцнювального інструменту циліндричної форми V1 = 50 m/s, лінійна швид- кість переміщення стола верстата зі зразком V2 = 1 m/min, поперечна подача інст- рументу на подвійний хід стола S = 0,5 mm, глибина його врізання 0,3 mm. Матері- ал інструменту – сталь 40 Kh. Застосували три типи ТС: TС1 – олива індустріаль- на І-12А (ГОСТ 20799-75); TС2 – 10%-ий водний розчин спеціального емульсолу на основі жирних кислот; TС3 – повітря, які відрізнялися ступенем насичення по- верхневих шарів зміцнюваного металу вуглецем, воднем, киснем, азотом і крем- нієм (табл. 1). Таблиця 1. Мас-спектральний аналіз поверхневого нанокристалічного шару, отриманого МІО на сталі 45 у різних ТС Кількість елементів у шарі, a.u. Вид обробки Н2 N2 O2 C Si Шліфування 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 ТС1 3,0 1,7 1,2 2,3 1,1 ТС2 2,3 1,0 2,2 1,1 2,1 ТС3 1,3 1,3 1,6 1,3 1,3 Фазовий склад вивчали на дифрактометрі ДРОН-2,0. Середній розмір d об- ластей когерентного розсіювання розраховували за розширенням дифракційних ліній (110)k -заліза, використовуючи рівняння Селякова–Шерера [11], а густи- ну дислокацій – за фізичним розширенням лінії (220)k -заліза [12]. Електрохімічні вимірювання. Водневу проникність визначали електрохі- мічним методом Деванатана–Стахурського [13], застосовуючи спеціальну под- війну електрохімічну комірку. Досліджували центральну частину зразків у формі круга з експонованою площею 0,5 cm2, які знежирювали етанолом. Вмонтований зразок розділяв комірку на дві частини: вхідну (катодну), в якій знаходилась зміцнена МІО поверхня і яку катодно поляризували з різною інтенсивністю для наводнювання металу, та вихідну (анодну), де протилежну поверхню анодно по- ляризували. Після фіксації зразка в комірці вихідну поверхню мембрани покрива- ли паладієм у водному розчині 0,8 g/l PdCl 2 + 60 g/l NaOH, щоб запобігти її роз- чиненню. Далі промивали дистильованою водою і заповнювали 0,1 N розчином NaOH, прикладали анодний потенціал +150 mV і реєстрували анодний струм як міру швидкості водневого проникнення. Вхідну частину комірки заповнювали 3%-им розчином NaCl і ступінчасто катодно гальваностатично поляризували струмом in = 2; 5 і 10 mA/cm2. Для певного значення цього струму реєстрували перехід анодного струму у вихідній частині комірки до усталеного значення Ji ∞ (рис. 1). У кінці експерименту виключали катодну поляризацію і реєстрували спад у часі анодного струму. За встановленим значенням Ji ∞ визначали ефективний коефіцієнт дифузії водню [14–16]: 2 6i i l D t   , (1) де l – товщина мембрани; ti – час, необхідний для досягнення струму 0,63 Ji ∞. Як- що на часовій залежності анодного струму виявляли максимум, тоді його значен- ня приймали за Ji ∞. Вважали також, що сила струму після максимального значен- ня зумовлена розвитком мікропошкоджень у поверхневих шарах металу, які ут- руднюють проникнення водню. А струм наводнювання, за якого проявляється 69 максимальне значення, приймали за критичний, що викликає розвиток пошко- дженості під час електролітичного наводнювання. Рис. 1. Послідовність вимірювань проникнення водню за покрокового підвищення катодної поляризації: 1 – катодний струм, прикладений у вхідній комірці; 2 – струм проникнення водню у вихідній комірці; 3, 4 – відповідно увімкнення та вимкнення катодної поляризації. Fig. 1. The run of hydrogen permeation measurements at step by step increased cathode polarization: 1 – application of cathode current in ingress cell; 2 – response of hydrogen permeation current in egress cell; 3, 4 – switching on and off of cathode polarization, correspondingly. За часовою залежністю спаду анодного струму після виключення катодної поляризації визначали фізичний коефіцієнт дифузії: 2 0 0,051 b l D t   , (2) де tb – час від моменту припинення катодної поляризації до проміжку, що відпо- відає точці перетину дотичної до часової кривої спаду анодного струму зі значен- ням до виключення поляризації (рис. 1). Зауважимо, що коефіцієнт D0 характеризує дифузію водню в кристалічній ґратці, тоді як Di – його рух у металі з дефектами, які є водневими пастками. За цими даними визначали ефект пасткування водню [14]: 0 1 i D k N D p   , (3) де N – густина пасток; k і p – параметри захоплення і звільнення водню з пасток. Результати та їх обговорення. МІО формує феритно-аустенітну структуру і на два порядки збільшує густину дислокацій  на оброблюваних поверхнях, що вказує на інтенсивну деформацію металу (табл. 2). Як виявилося, параметр  за- лежить від типу ТС і найбільшого значення набуває для режиму TС1. Оскільки силові режими однакові для МІО у всіх ТС, то відмінності слід пояснювати впли- вом легування поверхневих шарів складниками ТС. Під час використання індуст- ріальної оливи у складі поверхні було більше водню, азоту і вуглецю (див. табл. 1), що, очевидно, і вплинуло на зростання величини . Після МІО розмір зерен фериту d становить 19…23 nm, що узгоджується з раніше отриманими результатами [4, 9]. Деяка відмінність для різних ТС узго- 70 джується з оцінками густини дислокацій: властиве для режиму ТС1 максимальне значення  (максимальна пластична деформація) відповідає мінімальному d. Таблиця 2. Густина дислокацій і розмір зерна фериту на поверхні зразків після МІО за різними режимами Вид обробки Товщина зразка, mm ·1011, cm–2 d, nm Шліфування 0,6 0,08 – ТС1 0,8 9,8 19 ТС2 0,8 4,5 24 ТС3 0,8 5,2 23 Пластична деформація [16, 17] впливає на транспортування водню і його пасткування через формування вакансій, дислокацій, мікропор. Тому МІО повин- на впливати як на коефіцієнт дифузії водню, так і на стаціонарну водневу про- никність. Зокрема, зафіксовано зниження рівня Ji ∞ у наклепаному металі внаслі- док взаємодії в системі водень–пастка [18]. Характер часових залежностей густини струму на вихідній поверхні зразка, а також визначені за ними показники, що характеризують проникність водню, прин- ципово різні для незміцнених та зміцнених зразків (рис. 2; табл. 3). Встановлено такі закономірності: усталений струм проникнення водню Ji ∞ істотно вищий для металу у вихідному стані, ніж після МІО, що свідчить про полегшені умови для транспорту водню у першому випадку; для всіх станів металу ефективний кое- фіцієнт дифузії Di нижчий за фізичний D0, що вказує на утруднення руху водню в ре- альному дефектному матеріалі. Таблиця 3. Параметри транспорту водню, обчислені за часовими залежностями анодного струму Струм катодної поляризації, mA/cm2 2 5 10 Вимкнення Di D0 Вид обробки J∞, /cm2 Di, cm2/s J∞, /cm2 Di, cm2/s J∞, /cm2 cm2/s Шліфування 0,48 6,110–7 – – 1,1 2,8510–6 2,8610–6 ТС1 0,08 6,210–7 0,13 5,910-7 0,15 7,3510–7 6,9410–7 ТС2 0,11 8,210–7 0,155 2,710-7 0,22 1,1810–6 2,1710–6 ТС3 0,055 4,110–7 –0,37 7,1410–7 0,19 4,110–7 2,810–7 Результати досліджень водневої проникності використовують для кількісних оцінок пасткування водню після механічної обробки сталей [17, 18] чи їх екс- плуатаційної деградації [19–21]. Тому для аналізу їх впливу на дефектність мета- лу застосовують залежність (3). У нашому випадку (табл. 3; рис. 2), крім загаль- ного твердження, що МІО підвищує дефектність зміцненого шару, можна виділи- ти деякі особливості, спричинені різними ТС. Зокрема, найбільшу дефектність виявлено для режиму ТC3, тобто за МІО з повітряним охолодженням. Для цього режиму та струму катодної поляризації 2 mA/cm2 на часовій залежності анодного струму (рис. 2d) зафіксовано нетиповий для таких кривих спад. Зазначають [22, 23], що саме така “горбкова” дифузія водню може кількісно характеризувати його пасткування. Тут можливі два пояснення: під час МІО метал наводнюється з ТС [24] або формуються мікропори в зразку під час його наводнювання [14, 15]. 71 Рис. 2. Часові залежності зміни анодного струму J за послідовного підвищення рівня катодної поляризації для незміцненого зразка (a) та зміцненого за режимами TС1 (b), TС2 (c), TС3 (d): 1 – 2 mA/cm2; 2 – 5; 3 – 10. Fig. 2. Time dependence of anodic current J change at subsequent increase of cathode polarization for untreated (а) and treated in TE1 (b), TE2 (c), TE3 (d) specimens: 1 – 2 mA/cm2; 2 – 5; 3 – 10. Для режимів ТС1 і ТС3 максимум на кривих анодного струму зафіксовано за катодного струму 5 mA/cm2 (рис. 2b, d), тоді як для режиму ТС2 – при 10 mA/cm2 (рис. 2c). Тобто у першому випадку спостерігається спричинене наводнюванням полегшене утворення дефектів. У той же час найменша густина дислокацій після МІО властива саме режиму ТС2 (див. табл. 2), що вказує на мінімальну втрату пластичності і узгоджується з результатами досліджень водневої проникності. Зауважимо, що на відповідній кривій для металу у вихідному стані (рис. 2а) мак- симуму не виявлено, що свідчить про найвищу опірність цього металу формуван- ню мікродефектів під час наводнювання (табл. 4). Таблиця 4. Ефективність пасткування водню досліджуваними матеріалами за відношенням D0/Di 2 5 10 Вид обробки mA/cm2 Шліфування 5,03 – 1,07 ТС1 5,6 5,9 4,7 ТС2 4,25 2,8 1,63 ТС3 6,53 77 7,3 Специфічні НКС з утрудненою водневою проникністю слугують бар’єрним шаром для подальшого транспорту водню вглиб металу. Тут важливі оцінки де- 72 сорбції водню з матеріалу, і за належної швидкості десорбції та періодичного на- воднювання поверхні вдається запобігти його проникненню в глибші шари. ВИСНОВКИ Утворені внаслідок інтенсивної пластичної деформації поверхневі нанокрис- талічні структури активно пасткують водень, що пов’язано з розвитком дефект- ності під час механоімпульсної обробки. За оцінками водневої проникності, по- верхнева обробка зменшує опір формуванню мікропор, спричиненому воднем, а зміцнений метал за використання як технологічних середовищ оливи індустріаль- ної (ТС1) та повітря (ТС3) схильніший до водневої крихкості, ніж за вживання спеціального емульсолу (ТС2). Після поверхневої обробки, яка формує нанокрис- талічну структуру, утворюється бар’єрний шар, який гальмує проникнення вод- ню в матричні шари металу. РЕЗЮМЕ. Исследована водородная проницаемость поверхностных нанокристалли- ческих структур, сформированных механоимпульсной обработкою на стали 45 с исполь- зованием различных технологических сред. Выявлено, что им свойственна существенно меньшая водородная проницаемость в сравнении с необработанной сталью, что указывает на формирование большого количества водородных ловушек в процессе обработки. Уп- рочненные поверхностные слои также более склонны к развитию рассеянной поврежден- ности при наводороживании, но тем не менее могут служить барьером для дальнейшего проникновения водорода в матричный материал. SUMMARY. Hydrogen permeation of surface nanocrystalline structures generated by mechanical-pulse treatment on 45 steel with the use of different technological environments is investigated. It is shown that such structures are characterized by the essentially lower hydrogen permeation in comparison with untreated steel thus indicating the creation of a large quantity of hydrogen traps in the treatment process. The strengthened surface layer is more sensitive to the development of dissipated damaging during its hydrogenation but still can serve as a barrier for further permeation of hydrogen in the material matrix. 1. Valiev R. Z., Islamgaliev R. K. and Aleksandrov I. V. Bulk nanostructured materials from severe plastic deformation // Progress Mat. Sci. – 2000. – 45. – P. 103. 2. Kurzydlowski K. J. Physical, chemical, and mechanical properties of nanostructured mate- rials // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2006. – 42, №. 1. – P. 82–89. (Kurzydlowski K. J. Physical, chemical, and mechanical properties of nanostructured mate- rials // Material Science. – 2006. – 42, №. 1. – P. 85–94.) 3. Андриевский Р. А., Глезер А. М. Размерные эффекты в нанокристаллических материа- лах. ІІ. Механические и физические свойства // Физика металлов и металловедение. – 2000. – 89 (1). – С. 91–112. 4. Nykyforchyn H., Kyryliv V., and Maksymiv O. Chapter 2: Physical and mechanical properties of surface nanocrystalline structures, generated by severe thermal-plastic deformation // Na- nocomposites, Nanophotonics, Nanobiotechnology, and Applications. – Inbunden: Springer, 2014. – P. 31–41. 5. Васильев М. А., Прокопенко Г. И., Филатова В. С. Нанокристаллизация металлических поверхностей методами интенсивной пластической деформации (обзор) // Успехи фи- зики металлов. – 2004. – 5. – С. 345–399. 6. Structural steels surface modification by mechanical pulse treatment for corrosion protection and wear resistance / H. M. Nykyforchyn, V. I. Kyryliv, Dz. V. Slobodjan et al. // Surface and coating technology. – 1998. – 100–101. – P. 125–127. 7. Кирилів В. І., Коваль Ю. М. Поверхневе легування сталей зі спеціальних технологіч- них середовищ // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2001. – 37, № 5. – С. 103–105. (Kyryliv V. I. and Koval’ Yu. M. Surface alloying of steels from special technological media // Material Science. – 2001. – 37, №5. – P. 138–140.) 8. Кирилів В. І. Поверхневе насичення сталей вуглецем під час механоімпульсної оброб- ки // Там же. – 1999. – 35, № 6. – С. 88–91. (Kyryliv V. I. Carbon surface saturation of steels during mechanical-pulse treatment // Ma- terial Science. – 1999. – 35, №6. – P. 853–858.) 73 9. Maksymiv O. V. and Nykyforchyn H. M. Effect of hydrogen on mechanical behaviour of surface nanocrystalline steel structure // E-MRS 2011 Fall Meeting – Symposium C: Mecha- nical properties of nanomaterials – experiments and modeling (CD). – Warsaw: University of Technology, 2011. 10. Лунарська Е., Нікіфоров К. Вплив попередньої деформації на поведінку водню у кон- струкційній сталі // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2007. – 43, № 5. – С. 65–70. (Lunarska E. and Nikiforov K. Effect of pre-straining on hydrogen behaviour in structural steel // Material Science. – 2007. – 43, № 5. – P. 667–674.) 11. Баррет Ч. С., Массальский Т. Б. Структура металлов – М.: Металлургия, 1984. – Ч. 1. – 352 с. 12. Сравнительное определение плотности дислокаций в поликристаллах по ширине рентгеновских линий и электронномикроскопически / А. И. Иванов, Ю. О. Меженный, А. Е. Остров, Е. И. Фомичева // Заводская лаборатория. – 1987. – № 2. – С. 43–48. 13. Devanathan M. A. V. and Stachurski Z. J. The Mechanism of Hydrogen Evolution on Iron in Acid Solutions by Determination of Permeation Rates // Electrochem. Soc. – 1964. – 111. – Р. 619–623. 14. Pressouyre G. M. and Bernstein I. M. A quantitative analysis of hydrogen trapping // Metall. Trans. – 1978. – 9a. – P. 1571–1576. 15. Bockris J. O’M. Stress Corrosion Cracking and Hydrogen Embrittlement of Iron Base Alloys // NACE-5. – Houston, TX. – 1977. – 286 p. 16. Turnbull A. Factors affecting the reliability of hydrogen permeation measurement // Mater. Sci. Forum. – 1995. – 63. – P. 192–194. 17. Tumbull A., Carroll M. W., and Ferriss D. H. Analysis of hydrogen diffusion and trapping in a 13% chromium martensitic stainless steel // Acta metall. – 1989. – 37. – P. 2039–2046. 18. Iino М. A more generalized analysis of hydrogen trapping // Ibid. – 1982. – 30. – P. 367–375. 19. In-service degradation of gas trunk pipeline X52 steel / G. Gabetta, H. M. Nykyforchyn, E. Lunarska et al. // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2008. – 44, № 1. – С. 88–99. (In-service degradation of gas trunk pipeline X52 steel / G. Gabetta, H. M. Nykyforchyn, E. Lunarska et al. // Materials Science. – 2008. – 44, № 4. – P. 104–119.) 20. Effect of the long-term service of the gas pipeline on the properties of the ferrite-pearlite steel / H. Nykyforchyn, E. Lunarska, O. Tsyrulnyk et al. // Mat. and Corr. – 2009. – 60, № 9. – P. 716–725. 21. Environmentally assisted ‘‘in-bulk” steel degradation of long term service gas trunkline / H. Nykyforchyn, E. Lunarska, O. Tsyrulnyk et al. // Engng. Failure Analysis. – 2010. – 17 (3). – P. 624–632 22. Gorsky W. S. Theorie der Elastischen Nachwirkung in Ungeordneten Mischkristallen (Elas- tische Nachwirkung Zweiter Art.) // Phys. 7 der Sowjetunion. – 1935. – 8. – P. 451–471. 23. Lunarska E. and Chernyayeva O. Effect of the self-induced strain on the hydrogen permea- tion through Al // Intern. J. Hydrogen Energy. – 2006. – 31. – P. 285–293. 24. Effect of friction-mechanical treatment on corrosion fatigue and hydrogen behavior of low alloy marine steels / D. Kocanda, H. Nykyforchyn, E. Lunarska, V. Kyryliv // Фіз.-хім. ме- ханіка матеріалів. Спец. вип. Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріа- лів. – 2012. – № 9. – С. 105–110. Одержано 12.05.2014

Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі

Репозитарії

Схожі ресурси