Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом
Досліджено трибологічні властивості та структури матеріалів системи TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом. Виявлено, що ці триботехнічні матеріали (ТМ) добре працюють в умовах абразивного і сухого тертя за помірних навантажень та кімнатної температури. Структура отриманих м...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136075 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом / О.О. Онищук, В.Д. Рудь // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 3. — С. 123-128. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-136075 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1360752018-06-16T03:11:35Z Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом Онищук, О.О. Рудь, В.Д. Досліджено трибологічні властивості та структури матеріалів системи TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом. Виявлено, що ці триботехнічні матеріали (ТМ) добре працюють в умовах абразивного і сухого тертя за помірних навантажень та кімнатної температури. Структура отриманих матеріалів складається з інтерметалідів Ti₂Fe, TiFe, які є термодинамічно стабільними фазами з великим теплоутворенням. Добавляння бору до системи TiFe–хС суттєво знижує температуру основних критичних точок cполук, розширює діапазон температур синтезу. Встановлено коефіцієнти тертя для пар тертя кулька сталь ШХ15–TiFe–20C і кулька сталь ШХ15–сталь 45, які за однакових умов становлять 0,11 і 0,15, відповідно. Високі міцнісні показники зразків ТМ TiFe–20С; TiFe–30С; 55Ti–20C–30Fe–0,31B дають можливість використовувати ці матеріали для захисту поверхонь стулок сопел реактивних двигунів, що працюють за високих температур і навантажень. Исследовано трибологические свойства и структуры материалов системы TiFe–xC, полученных самораспространяющимся высокотемпературным синтезом. Выявлено, что эти триботехнические материалы (ТМ) хорошо работают в условиях абразивного и сухого трения при умеренных нагрузках и комнатной температуре. Структура полученных материалов состоит из интерметаллидов Ti₂Fe, TiFe, которые являются термодинамически стабильными фазами с существенным теплообразованием. Добавление бора к системе TiFe–хС существенно снижает температуру основных критических точек соединений, расширяет диапазон температур синтеза. Установлено коэффициенты трения для пар трения шарик сталь ШХ15–TiFe–20C и шарик сталь ШХ15–сталь 45, которые при одинаковых условиях составляют 0,11 и 0,15, соответственно. Высокие прочностные показатели образцов ТМ TiFe–20С; TiFe–30С; 55Ti–20C–30Fe–0,31B дают возможность использовать эти материалы для защиты поверхностей створок сопел реактивных двигателей, что работают при высоких температурах и нагрузках. Tribological properties and structures of TiFe-xC system, received by selfpropagating high-temperature synthesis were investigated. It was found that these tribotechnical materials work well in dry and abrasive friction conditions, under moderate load and at room temperature. The structure of the obtained materials consisting of intermetallics Ti₂Fe, TiFe which are thermodynamically stable phases with great warmth formation. Addition of boron to TiFe–хС system significantly reduces the temperature of main critical points of compounds, extends the temperature range of synthesis. It was found that friction coefficient equals 0.11 for friction pair TiFe–xC–ШХ15 steel and for friction pair ball ШХ15 steel–steel 45 equals 0.15. High strength characteristics of TiFe–20C; TiFe–30C; 55Ti–20C–30Fe–0.31B systems allow to use these materials for surface protection of leaf nozzles in jet engines working at high temperatures and loads. 2013 Article Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом / О.О. Онищук, В.Д. Рудь // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 3. — С. 123-128. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 0430-6252 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136075 621.762 uk Фізико-хімічна механіка матеріалів Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Досліджено трибологічні властивості та структури матеріалів системи TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом. Виявлено, що ці триботехнічні матеріали (ТМ) добре працюють в умовах абразивного і сухого тертя за помірних навантажень та кімнатної температури. Структура отриманих матеріалів складається з інтерметалідів Ti₂Fe, TiFe, які є термодинамічно стабільними фазами з великим теплоутворенням. Добавляння бору до системи TiFe–хС суттєво знижує температуру основних критичних точок cполук, розширює діапазон температур синтезу. Встановлено коефіцієнти тертя для пар тертя кулька сталь ШХ15–TiFe–20C і кулька сталь ШХ15–сталь 45, які за однакових умов становлять 0,11 і 0,15, відповідно. Високі міцнісні показники зразків ТМ TiFe–20С; TiFe–30С; 55Ti–20C–30Fe–0,31B дають можливість використовувати ці матеріали для захисту поверхонь стулок сопел реактивних двигунів, що працюють за високих температур і навантажень. |
| format |
Article |
| author |
Онищук, О.О. Рудь, В.Д. |
| spellingShingle |
Онищук, О.О. Рудь, В.Д. Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| author_facet |
Онищук, О.О. Рудь, В.Д. |
| author_sort |
Онищук, О.О. |
| title |
Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом |
| title_short |
Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом |
| title_full |
Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом |
| title_fullStr |
Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом |
| title_full_unstemmed |
Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом |
| title_sort |
структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів tife–xc, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом |
| publisher |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136075 |
| citation_txt |
Структури та трибологічні характеристики триботехнічних матеріалів TiFe–xC, отриманих самопоширюваним високотемпературним синтезом / О.О. Онищук, В.Д. Рудь // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 3. — С. 123-128. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| series |
Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| work_keys_str_mv |
AT oniŝukoo strukturitatribologíčníharakteristikitribotehníčnihmateríalívtifexcotrimanihsamopoširûvanimvisokotemperaturnimsintezom AT rudʹvd strukturitatribologíčníharakteristikitribotehníčnihmateríalívtifexcotrimanihsamopoširûvanimvisokotemperaturnimsintezom |
| first_indexed |
2025-07-10T00:36:07Z |
| last_indexed |
2025-07-10T00:36:07Z |
| _version_ |
1837218156087607296 |
| fulltext |
123
Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2013. – № 3. – Physicochemical Mechanics of Materials
УДК 621.762
СТРУКТУРИ ТА ТРИБОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ТРИБОТЕХНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ TiFe–хC, ОТРИМАНИХ
САМОПОШИРЮВАНИМ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИМ СИНТЕЗОМ
О. О. ОНИЩУК, В. Д. РУДЬ
Луцький національний технічний університет
Досліджено трибологічні властивості та структури матеріалів системи TiFe–xC, от-
риманих самопоширюваним високотемпературним синтезом. Виявлено, що ці три-
ботехнічні матеріали (ТМ) добре працюють в умовах абразивного і сухого тертя за
помірних навантажень та кімнатної температури. Структура отриманих матеріалів
складається з інтерметалідів Ti2Fe, TiFe, які є термодинамічно стабільними фазами з
великим теплоутворенням. Добавляння бору до системи TiFe–хС суттєво знижує тем-
пературу основних критичних точок cполук, розширює діапазон температур синте-
зу. Встановлено коефіцієнти тертя для пар тертя кулька сталь ШХ15–TiFe–20C і
кулька сталь ШХ15–сталь 45, які за однакових умов становлять 0,11 і 0,15, відпо-
відно. Високі міцнісні показники зразків ТМ TiFe–20С; TiFe–30С; 55Ti–20C–30Fe–0,31B
дають можливість використовувати ці матеріали для захисту поверхонь стулок
сопел реактивних двигунів, що працюють за високих температур і навантажень.
Ключові слова: триботехнічні матеріали, система TiFe–хC, сталь ШХ15, зносо-
тривкість, коефіцієнт тертя, cухе тертя, абразивне тертя, самопоширюваний
високотемпературний синтез.
На сьогодні стулки сопла реактивних двигунів захищають, наносячи на по-
верхню твердий гальванічний хром, який має високу твердість та корозійну трив-
кість у водних середовищах. Водночас таке гальванічне хромування небезпечне
для навколишнього середовища.
Одним з найдешевших, найпродуктивніших, ресурсо- та енергозберігаючих
способів отримання матеріалів конструктивного і триботехнічного призначення є
самопоширюваний високотемпературний синтез (СВС). Раніше дослідили [1–3]
характер властивостей матеріалів залежно від способу їх одержання. Отримані
матеріали застосовують у різних зносотривких частинах машин, покривах, що
працюють в умовах підвищених температур, тисків і навантажень. СВС інтерме-
талідів досліджувався в багатьох працях (Комаров, 1993; Авакаян, 1994; Бовене і
Дербі, 1997). Він має низькі енергозатрати, коротку тривалість синтезу та потре-
бує простого устаткування. Проте структура і трибологічні властивості інтерме-
талідів, отриманих СВС недостатньо вивчені [4, 5].
Мета роботи – дослідити трибологічні характеристики матеріалів системи
TiFe-xC в парі з контртілом зі сталі ШХ15 в умовах сухого тертя, а також абра-
зивного зношування.
Методика і матеріали. За вихідні матеріали взяли порошки титану, заліза і
вуглецю з чистотою >99,5 mass.%. Розмір вихідних порошків вуглецю становить
1…5 µm, титану 25…30 µm, заліза – від 10 до 50 µm. Всі складники композицій-
них матеріалів попередньо очищували розчином ацетону або спирту для видалення
з поверхні частинок інших хімічних сполук і підвищення їх адгезії. Формували де-
Контактна особа: О. О. ОНИЩУК, e-mail: oksankaduda@mail.ru
124
кілька сумішей систем TiFe–xC з вмістом вуглецю 0; 10; 20; 30 та 40 mass.% і
55Ti–20C–30Fe–nB з вмістом бору 0,31 та 0,5 mass.% (табл. 1).
Таблиця 1. Хімічний склад шихти зразка триботехнічного матеріалу
Вміст елементів, mass.%
Система
Ti C Fe B
50 0 50 –
45 10 45 –
40 20 40 –
37,5 30 37,5 –
Ti–C–Fe
30 40 30 –
55 20 30 0,31
Ti–C–Fe–B
55 20 30 0,5
Змішували порошки вихідних компонентів в кульовому млині об’ємом
2 dm3 впродовж 8 h. Далі кожну зі сумішей пресували під тиском 150 МPа і
поміщали в реактор для СВС. Максимальна температура процесу 3000...3200 K.
Отримані зразки охолоджували на повітрі. Контролювали температуру горіння
вольфрамренієвими термопарами (діаметр спаю 100 µm) [5, 6]. Замірювали в
околі зони контакту (на відстані 5 mm від неї).
Мікроструктурні дослідження і елементний аналіз виконували на сканівно-
му електронному мікроскопі LEO 1450 CARI. Рентгеноструктурний і фазовий
аналізи порошків, спресованих і спечених зразків здійснювали на рентгенівсько-
му дифрактометрі “ДРОН-3” [7].
Досліджували зношування триботехнічних матеріалів (ТМ) на установці для
випробування матеріалів тертям у вакуумі за кімнатної температури, яка створе-
на на базі серійної машини ИМАШ-20-75 (АЛА-ТОО) [8, 9]. При цьому викорис-
тали схему реверсивного тертя, яка дала змогу дослідити руйнування матеріалу
під час навантаження за схемою кулька–площина без мащення. Трибологічну
поведінку досліджували за сухого тертя на повітрі, швидкості ковзання індентора
1,6 mm/s, навантажень 2,5 kN та в парі з контртілом (кулька сталь ШХ15).
Тривалість випробування – 3500 s.
Абразивне зношування виконували, використовуючи жорстко закріплений
абразивний диск з електрокорунду середньом’якої твердості СМ-2 на керамічній
зв’язці 7К15 діаметром 150 та шириною 8 mm [10].
Результати дослідження. Структура триботехнічних матеріалів. Мета-
лографічні дослідження отриманих матеріалів показали, що матричною фазою
для всіх зразків ТМ системи TiFe–10С, TiFe–20С, 55Ti–20C–30Fe–0,31B є ферит-
на структура на основі заліза (рис. 1b, c) із включеннями інтерметалідів Ti2Fe,
TiFe, що є термодинамічно стабільними фазами з великим теплоутворенням. На
рис. 1а видно сірі ділянки (інтерметалід – результат реакції), чорні (пори), світло-
сірі (непрореаговані в результаті реакції частинки титану), темно-сірі (непрореа-
говані в результаті реакції частинки заліза). Додавання вуглецю змінює структу-
ру інтерметаліду TiFe – суттєво зростає кількість карбіду титану поряд із інтер-
металідами титану, при цьому дещо знижується вміст кисню в спеченому мате-
ріалі, однак пористість отриманого зразка ТМ зростає.
Добавляння бору до системи TiFe–хС зменшує температуру спікання шихти
за рахунок утворення легкоплавкої евтектики. Крім цього, додавання бору під час
125
СВС зумовлює виникнення борного ангідриду B2O3. З оксидами заліза і титану
B2O3 утворює борати титану TiO2· B2O3 і борати заліза FeB2O3 за температури
∼800°C [3, 6, 7]. Борати титану TiO2· B2O3 та заліза FeB2O3 мають хороші розкислю-
вальні та захисні властивості і тривало захищають триботехнічний матеріал від
окислення [3]. Плівки боратів на межах зерен утворюються за такими етапами:
4В + 2O2 = B2O3 (tmelt. =580°C) , (1)
B2O3 + TiO2 → TiO2· B2O3 (tmelt. ≈ 800°C) , (2)
B2O3 + Fe2O3 → 2FeB2O3 (tmelt. ≈ 800°C) . (3)
Це сприяє швидшому та повному проходженню СВС шихти. Крім цього,
формується дрібнозернистіша структура ТМ з середнім розміром зерна 3...5 µm
(рис. 1c). Така структура зумовлює особливу трибологічну поведінку ТМ як за
сухого, так і за абразивного тертя.
Рис. 1. Типова структура зразка триботехнічного матеріалу після СВС:
а –TiFe; b – TiFe–20C; c – 55Ti–20C–30Fe–0,31B; d – сталь 45. ×500.
Fig. 1. Characteristic microstructure of tribotechnical material (ТМ) sample
after self-propagating high-temperature synthesis:
а –TiFe; b – TiFe–20C; c – 55Ti–20C–30Fe–0.31B; d – steel 45. ×500.
Мікротвердість та абразивна зносотривкість ТМ системи TiFe–хС. Вста-
новлено, що на мікротвердість та зносотривкість отриманих зразків суттєво
впливає вміст вуглецю та бору в системі TiFe–xC. Так, у ТМ з вмістом вуглецю
10 mass.% та зі збільшенням бору від 0,31 до 0,5 mass.% мікротвердість зростає
від HV 850 до 855. Для матеріалу з вмістом вуглецю 40 mass.% – від HV 775 до
778 за такого ж збільшення бору (рис. 2а). Це пояснюється виникненням мікро-
тріщин у зразку під час його шліфування. З підвищенням вуглецю у системі
TiFe–xC від 0 до 40 mass.% твердість знижується від HV 870 до 800 (рис. 2а),
внаслідок появи значної кількості залишкового аустеніту.
В результаті зниження мікротвердості в зразках ТМ зі зростанням вуглецю
від 0 до 40 mass.% їх абразивна зносотривкість зменшується майже в 1,1 рази
126
(рис. 2). Аналогічно, для системи TiFe–xC–В зі збільшенням бору в ТМ від 0,31
до 0,5 mass.% зношування зразка зростає, а отже, і зносотривкість ТМ зменшу-
ється в 1,1 рази (рис. 2b).
Рис. 2. Вплив вмісту вуглецю та бору на мікротвердість (a) та знос W зразка
триботехнічних матеріалів під час випробовувань жорстко закріпленим абразивом (b):
1 – TiFe–xC–0,31B; 2 – TiFe–xC; 3 – TiFe–xC–0,5B.
Fig. 2. Influence carbon and boron on microhardness (a) and wear resistance W for TM sample
under friction condition tests with rigidly fixed abrasive (b):
1 – TiFe–xC–0.31B; 2 – TiFe–xC; 3 – TiFe–xC–0.5B.
Зносотривкість за сухого тертя. Для всіх пар тертя ТМ–cталь ШХ15 кое-
фіцієнт тертя дещо нижчий, ніж для пари тертя сталь 45–ШХ15 (табл. 2), інтен-
сивність зношування зразків ТМ також незначно нижча, порівняно зі сталлю 45.
Інтенсивність зношування сталевої кульки (контртіла) також є більшою в парі
тертя зі сталлю 45.
Таблиця 2. Результати випробувань на тертя та зношування
зразка ТМ системи TiFe–xC за сухого тертя на повітрі
Інтенсивність зносу І, µm/km
Фізичний склад порошків Коефіцієнт тертя η
зразка контртіла
Швидкість ковзання індентора v = 1,6 mm/s, P = 2,5 kN
TiFe 0,1 0,55 0,9
TiFe–10C 0,11 0.54 0,9
TiFe–20C 0,12 0,55 0,95
55Ti–20C–30Fe–0,31B 0,13 0,56 0,95
55Ti–20C–30Fe–0,5B 0,135 0,561 0,95
Cталь 45 0,15 0,56 1,05
Дещо менший коефіцієнт тертя ТМ, ніж сталі 45, зумовлений утворенням на
її поверхні оксидних плівок на основі заліза (рис. 3). На поверхні ТМ такі оксидні
плівки відсутні очевидно через їх більшу тривкість до окиснення. Крім того, на
поверхні сталі 45 (рис. 4а) видно крихкі поздовжні мікровиступи, тоді як на по-
верхні зразків ТМ їх менше, що зумовлено нижчим коефіцієнтом тертя та наяв-
ністю графітної плівки.
127
Елемент mass.%
C K 6,84
O K 11,10
Si K 0,38
Cr K 3,53
Fe K 78,15
Разом 100,0
Елемент mass.%
C K 5,99
Si K 0,32
Ti K 61,02
B K 0,38
Fe K 32,28
Разом 100,0
Елемент mass.%
Ti K 50,53
Fe K 49,47
Разом 100,0
Елемент mass.%
Si K 0,39
Ti K 43,93
Cr K 3,92
Fe K 41,76
С K 2,00
Разом 100,0
Рис. 3. Структура поверхні сталі 45 (a) та зразки триботехнічного матеріалу:
55Ti–20C–30Fe–0,31B (b); TiFe (c); TiFe–20C (d) після випробування в умовах сухого тертя.
Fig. 3. Structure of steel 45 surface (a) and tribotechnical material:
55Ti–20C–30Fe–0.31B (b); TiFe (c); TiFe–20C (d) after tests under dry friction condition.
ВИСНОВКИ
Коефіцієнт тертя ТМ в парі з контртілом ШХ15 за умов сухого тертя, кім-
натної температури та малих навантажень до 2,5 kN є меншим, ніж для пари тер-
тя сталь 45–сталь ШХ15.
Додавання бору 0,31 mass.% та 0,5 mass.% у структуру триботехнічного ма-
теріалу на основі системи TiFe–xC дещо понижує температуру спікання, утворю-
ючи евтектику, а також поліпшує його антифрикційні властивості.
Виходячи з показників мікротвердості, зносотривкості та структури усіх до-
сліджених ТМ системи TiFe–xC, можна зробити висновок, що найоптимальні-
шим для неї буде додаток вуглецю 20 mass.% та бору 0,31 mass.%.
128
Розроблені СВС триботехнічні матеріали TiFe–20C та TiFe–20C–0,31B мож-
на рекомендувати для роботи в умовах абразивного та сухого тертя.
РЕЗЮМЕ. Исследовано трибологические свойства и структуры материалов системы
TiFe–xC, полученных самораспространяющимся высокотемпературным синтезом. Выяв-
лено, что эти триботехнические материалы (ТМ) хорошо работают в условиях абразивно-
го и сухого трения при умеренных нагрузках и комнатной температуре. Структура полу-
ченных материалов состоит из интерметаллидов Ti2Fe, TiFe, которые являются термоди-
намически стабильными фазами с существенным теплообразованием. Добавление бора к
системе TiFe–хС существенно снижает температуру основных критических точек соедине-
ний, расширяет диапазон температур синтеза. Установлено коэффициенты трения для пар
трения шарик сталь ШХ15–TiFe–20C и шарик сталь ШХ15–сталь 45, которые при одина-
ковых условиях составляют 0,11 и 0,15, соответственно. Высокие прочностные показатели
образцов ТМ TiFe–20С; TiFe–30С; 55Ti–20C–30Fe–0,31B дают возможность использовать
эти материалы для защиты поверхностей створок сопел реактивных двигателей, что рабо-
тают при высоких температурах и нагрузках.
SUMMARY. Tribological properties and structures of TiFe-xC system, received by self-
propagating high-temperature synthesis were investigated. It was found that these tribotechnical
materials work well in dry and abrasive friction conditions, under moderate load and at room
temperature. The structure of the obtained materials consisting of intermetallics Ti2Fe, TiFe
which are thermodynamically stable phases with great warmth formation. Addition of boron to
TiFe–хС system significantly reduces the temperature of main critical points of compounds,
extends the temperature range of synthesis. It was found that friction coefficient equals 0.11 for
friction pair TiFe–xC–ШХ15 steel and for friction pair ball ШХ15 steel–steel 45 equals 0.15.
High strength characteristics of TiFe–20C; TiFe–30C; 55Ti–20C–30Fe–0.31B systems allow to
use these materials for surface protection of leaf nozzles in jet engines working at high
temperatures and loads.
1. Амосов А. П., Боровинская И. П., Мержанов А. Г. Порошковая технология саморас-
пространяющегося высокотемпературного синтеза материалов: учеб. пос. / Под ред.
В. Н. Анциферова. – М.: Машиностроение–1, 2007. – 567 с.
2. Мержанов А. Г. Концептуальный взгляд на проблему самораспространяющегося вы-
сокотемпературного синтеза // Фундаментальные и прикладные проблемы СВС: Мате-
риалы научн. семинара (29–30 сентября 2009 г., Томск, Россия). – Томск: Изд-во ИОА
СО РАН, 2009. – С. 93–109.
3. Мак Лин Д. Механические свойства металлов. – М.: Металлургия, 1965. – 431 с.
4. Morozov Yu. G. and Merzhanov A. G. Electrochemistry of SHS processes / Eds.: A. Borisov,
A. G. Merzhanov and L. De Luca // Self-Propagating High-Temperature Synthesis of
Materials. – NY: Taylor & Francis, 2002. – P. 77.
5. Гаркунов Д. Н. Триботехника (износ и безизносность): учебник. – М.: Изд-во МСХА,
2001. – 616 с.
6. Хвадагиани А. И. Твердые сплавы на основе боридов титана и циркония, полученные
методом СВС прессования: Дисс. ... канд. техн. наук. – Тбилиси, 1985. – 158 с.
7. Панов В. С., Чувилин А. М. Технология и свойства спеченных твердых сплавов и изде-
лий из них. – М.: МИСИС, 2001. – 428 с.
8. Kрагельский И. В., Добычин M. H., Амбалов B. C. Основы расчетов на трение и износ.
– M.: Mашиностроение, 1977. – 526 с.
9. Основы трибологии (трение, износ, смазка) / А. В. Чичинадзе, Э. Д. Браун, Н. А.Буше
и др. – М.: Машиностроение, 2001. – 664 с.
10. Corrosion and wear behavior of alumina coatings obtained by various methods / T. Lampke,
D. Meyer, G. Alisch, et al. // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2010. – 46, № 5. – P. 23–29.
(Lampke T., Meyer D., Alisch G., et al. Corrosion and wear behavior of alumina coatings
obtained by various methods // Materials Science. – 2010. – 46, № 5. – P. 591–598.)
Одержано 03.04.2013
|