Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова)

В связи с 50–летним юбилеем известного украинского философа права Сергея Ивановича Максимова даются сведения о его творческом пути и краткий анализ его концепции, где основным понятием выступает категория правовой реальности. Подчеркивается большое значение исследовательской работы С.И. Максимова д...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Литвинов, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2007
Теми:	Наукове життя, ювілеї, рецензії
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13608
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова) / О.М. Литвинов // Проблеми філософії права. — 2006-2007. — Т. IV-V — С. 252-256. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-13608
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-136082010-12-03T13:31:27Z Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова) Литвинов, О.М. Наукове життя, ювілеї, рецензії В связи с 50–летним юбилеем известного украинского философа права Сергея Ивановича Максимова даются сведения о его творческом пути и краткий анализ его концепции, где основным понятием выступает категория правовой реальности. Подчеркивается большое значение исследовательской работы С.И. Максимова для развития философии права и влияние его идей через объективный показатель, принятый в мировом научном сообществе, – индекс цитирования. In connection with the 50 years jubilee of the famous Ukrainian philosopher of law Sergey Ivanovich Maksimov it is given the information about his creative development and brief analysis of his idea where the main notion is the category of legal reality. It is emphasized the great importance of Maksimov's research work for development of philosophy of law and influence of his ideas through the objective figure which was taken in the world scientific community – index of quotation. 2007 Article Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова) / О.М. Литвинов // Проблеми філософії права. — 2006-2007. — Т. IV-V — С. 252-256. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1818-992X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13608 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукове життя, ювілеї, рецензії Наукове життя, ювілеї, рецензії
spellingShingle	Наукове життя, ювілеї, рецензії Наукове життя, ювілеї, рецензії Литвинов, О.М. Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова)
description	В связи с 50–летним юбилеем известного украинского философа права Сергея Ивановича Максимова даются сведения о его творческом пути и краткий анализ его концепции, где основным понятием выступает категория правовой реальности. Подчеркивается большое значение исследовательской работы С.И. Максимова для развития философии права и влияние его идей через объективный показатель, принятый в мировом научном сообществе, – индекс цитирования.
format	Article
author	Литвинов, О.М.
author_facet	Литвинов, О.М.
author_sort	Литвинов, О.М.
title	Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова)
title_short	Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова)
title_full	Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова)
title_fullStr	Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова)
title_full_unstemmed	Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова)
title_sort	науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора с.і. максимова)
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Наукове життя, ювілеї, рецензії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13608
citation_txt	Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова) / О.М. Литвинов // Проблеми філософії права. — 2006-2007. — Т. IV-V — С. 252-256. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT litvinovom naukovopravovarealʹnístʹabosprobafílosofsʹkobíografíčnogoosmislennâíndeksucituvannânotatkiznagodiperšogoûvíleûprofesorasímaksimova
first_indexed	2025-07-02T15:30:30Z
last_indexed	2025-07-02T15:30:30Z
_version_	1836549648837246976
fulltext	НАУКОВЕ ЖИТТЯ, ЮВІЛЕЇ, РЕЦЕНЗІЇ 252 Проблеми філософії права. – 2006-2007. – Том IV-V. С. І. МАКСИМОВУ – 50 РОКІВ О. М. Литвинов Луганський державний університет внутрішніх справ НАУКОВО-ПРАВОВА РЕАЛЬНІСТЬ, АБО СПРОБА ФІЛОСОФСЬКО- БІОГРАФІЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ ІНДЕКСУ ЦИТУВАННЯ (НОТАТКИ З НАГОДИ ПЕРШОГО ЮВІЛЕЮ ПРОФЕСОРА С. І. МАКСИМОВА) Відомо, що в науковому світі існують об’єк- тивні показники значення досягнень та ідей будь-якого вченого, серед яких чи не найважли- вішим є «індекс цитування», тобто частота звер- нення до концепції чи до окремих думок конкре- тного автора. Звичайно, затребування висновків та положень праць дослідника є ознакою нагаль- ної їх актуальності, їхньої значущості для вирі- шення наступних питань чи проблем, що випли- вають із попередніх, або при запропонуванні свого варіанта вирішення чи погляду на вже до- сить відоме й обговорене. Останнє більш прита- манне наукам соціальним, насамперед таким, які спираються на філософсько-світоглядні підмур- ки людської свідомості. Одним із найбільш «цитованих» представни- ків вітчизняної філософсько-правової науки є талановитий харківський учений, професор ка- федри філософії Національної юридичної акаде- мії України імені Ярослава Мудрого Сергій Іва- нович Максимов. Цей текст, формальною причи- ною появи якого є певною мірою умовна, але значуща в житті кожної людини межа – досяг- нення віку, який стародавні греки називали акме, тобто віком розквіту передусім творчих здібнос- тей людини, коли її діяльність досягає очевидних для всіх якостей яскравості, блиску, потужності, впливовості тощо. Суворо кажучи, і акме Сергія Максимова в цьому розумінні настало раніше, фактичним підтвердженням чого можна вважати публікацію в 2002 році його фундаментального дослідження «Правова реальність: досвід філо- софського осмислення» [4], яке зробило його ім’я по-справжньому знаменитим як мінімум в українському та російському правознавстві і яке в основному й «видає на гора», скажімо так, над– пристойний показник індексу цитування. Але залишимо формальні та обов’язкові процедурні аспекти цієї події представникам адміністратив- них кіл, повернемося до аспекту суто наукового, доповнюючи його відповідно до такої нагоди фактами біографічними. Народився наш учений 21 лютого 1956 року на Харківщині, яка є батьківщиною багатьох ви- датних діячів культури та науковців, у тому чис- лі філософів і правознавців. Харків традиційно є містом інтелектуалів, і особливо переконливими щодо цього були останні два століття – із від- криття у ньому класичного університету. І хоча С. І. Максимов суто філософську освіту здобув в Уральському університеті (Свердловськ, нині Єкатеринбург, Росія), що пов’язано було з війсь- ковою професією його батька, вся трудова діяль- ність його як ученого і викладача вищої школи пов’язана із Харковом. З 1978 року він працює в Харківському юридичному інституті (нині Наці- ональна юридична академія України імені Яро- слава Мудрого) – провідному навчальному за- кладі нашої країни. Загальні наукові інтереси молодого викладача філософії було визначено в напрямку, який природним шляхом приводить його до філософсько-правової – правознавчої – проблематики. Так, дисертацію на здобуття нау- кового ступеня кандидата філософських наук було виконано на тему «Роль відповідальності в процесі розв’язання суспільних суперечностей», яку він успішно захистив у 1986 році. Цей на- прямок наукових інтересів примушує дослідника фахово опанувати правознавство: він здобуває юридичну освіту у своєму навчальному закладі. Починають виходити друком статті С. І. Мак- симова, у назві яких чимдалі частіше з’являється поняття «правова реальність»: знайдено й сфор- мульовано основне поняття проблеми, яка, крім безперечної актуальності, є ще й дуже цікавою. І такою ж важкою. Її вирішення потребує фунда- ментальної підготовки й енциклопедичності знань. При спілкуванні з професором Максимо- вим вражає його обізнаність у літературі, вітчиз- няній та зарубіжній, сучасній та класичній. Ви- няткові аналітичні здібності, надзвичайна пам’ять, наполегливість і систематичність у ро- боті (а ще й знання англійської мови, що дає йо- му змогу працювати і з першоджерелами, які не Нотатки з нагоди ювілею професора С.І. Максимова Проблеми філософії права. – 2006-2007. – Том IV-V. 253 перекладено українською чи російською) є осно- вою його плідної й результативної праці упро- довж багатьох років. Творчий доробок ученого сьогодні є вельми солідним: список публікацій перевищує 150 позицій, участь у багатьох (майже 100) наукових конференціях, семінарах, «круг- лих столах», включаючи два Всесвітніх конгреси з філософії права – ХХІ «Право і політика в по- шуках балансу» (2003, м. Лунд, Швеція) і ХХІІ «Право і справедливість у глобальному суспільс- тві» (2005, м. Гранада, Іспанія), запрошення з вузів України та Росії для читання лекцій та спецкурсів, викладання у Міжнародній школі «Філософія права для відкритого суспільства» (Київ, 1999) разом із класиками філософської думки ХХ століття, такими як К.–О. Апель [Див.: 6] тощо. Постійні виступи й участь у роботі Хар- ківського юридичного та Харківського філософ- ського товариств сприяли зростанню авторитету вченого у науковому співтоваристві міста. Як старший науковий співробітник сектору проблем формування та функціонування органів державної влади Науково-дослідного інституту Державного будівництва та місцевого самовря- дування Академії правових наук України С. І. Максимов інтенсивно працює над вирішенням теоретичних і практичних проблем державотво- рення, які в наш складний час бурхливих подій, що відбуваються в процесах творення держави сучасного типу, мають величезне значення для подальшої долі країни. Такий надзвичайний, а то й болісний характер подій, − з усією їх складніс- тю емоцій, зацікавлень, традицій, історичних образ, свідомих перекручень, моральних падінь та злетів, природних та штучних перешкод, − вимагає тверезого аналізу і раціонального, тобто розумного й справедливого, підходу до вирішен- ня проблем, що виникають внаслідок взаємодії різновекторних прагнень. Звідси та велика кіль- кість причин, які гальмують нашу широко декла- ровану ходу в заявленому на весь світ напрямку: створення сучасної правової соціальної держави. Однією з них є невизначеність конкретних за- ходів і конкретних кроків у суспільному розвит- кові. Зумовлено це тим, що вони не мають до- кладно розробленого теоретичного підґрунтя, прозорого наукового апарату, на який має спира- тися відповідний спеціаліст у своїй практичній діяльності. У подоланні гранітних бескидів дог- матизму, що визначав за радянських часів суспі- льну думку взагалі і правознавчу зокрема далеко не остання роль належить С. І. Максимову. У стрімкому процесі як осягнення й засвоєння най- кращого, створеного людською думкою за багато століть, так і розбудови своїх підмурків для на- дання суспільним трансформаціям сучасного ви- гляду й сутності, внесок харківського професора є досить вагомим. У концентрованому вигляді його оформлено в уже згаданій монографії, при- свяченій всебічному аналізові та розробці кате- горії правової реальності, яка відразу стала свого роду вітчизняним філософсько-правовим бестсе- лером. Монографія вплинула і продовжує впли- вати на розвиток правознавчої науки і вітчизня- ного суспільствознавства в цілому, про що також свідчить індекс цитування: не тільки філософи права та соціальні філософи, а й теоретики дер- жави і права, представники інших юридичних спеціальностей звертаються до цієї праці. Інши- ми словами, дослідження про правову реальність на цю ж таки – нашу – реальність (і правову, і наукову) має безперечний вплив. Апелюють до думки вченого при вирішенні багатьох науково- теоретичних і практичних проблем правознавст- ва в статтях і монографіях, кандидатських і док- торських дисертаціях, проектах і пропозиціях. Таким чином, монографія С. І. Максимова за- слуговує на хоча б короткий огляд у цій ювілей- ній статті. У роботі йдеться взагалі про право, але формулювання основної проблеми вказує на можливість більш виразно виокремити кут зору, під яким розглядається феномен права, а саме: через термін «реальність» пройти крізь царину метафізики права, спертися на його онтологічні засади, виявити аксіологічні й антропологічні значення. Фактично така багатоосяжність озна- чає вихід за межі, навіть прорив тих меж, у яких перебувала і перебуває досі вітчизняна юриспру- денція та юридична наука. Тому не випадково, що автор звертає увагу на ставлення юристів до філософії, а саме: не сприйняття її взагалі, а по- яснює це жорстким світоглядно-методологічним диктатом, який мав місце в недалекому минуло- му. Та існує й інша причина такого неприйняття. Йдеться про редукціонізм, якість свідомості, що притаманна простим, примітивним, архаїчним, або, іншими словами, традиційним суспільствам, багато рис яких успадкували тоталітарні режими минулого століття. І сьогодні для нас цей бік, аспект проблеми має принципове значення, − адже тенденція до спрощення суті складних сус- пільних явищ, а значить, і постійні помилки в їхній оцінці в тоталітарних державах були пов’язані із низьким освітнім рівнем панівних верств, яким фактично право не було потрібне. Мислили й діяли вони, виходячи з простих по- нять й оперуючи ними насамперед поняттям си- О.М. Литвинов 254 Проблеми філософії права. – 2006-2007. – Том IV-V. ли, іноді, щоправда, скорегованими певними уявленнями, але також досить примітивними. Саме подоланню такого становища, простого й принизливого водночас, в якому опинилася й наша країна, присвячені зусилля великого загону вітчизняних учених–гуманітаріїв, для яких по- няття добра й справедливості є не абстрактними, а вельми конкретними, бо є змістом професійної діяльності і сенсом їхнього життя. Крім того, по- долання соціокультурних умов, які були визна- чальними багатьох років, потребує не тільки ви- сокого рівня професійної компетенції, а й муж- ньої громадянської позиції. Саме життя сьогодні свідчить, що швидкі зміни або приносять неспо- дівані, іноді − протилежні результати, або ж бу- вають настільки болісними, що виникає думка стосовно їхньої необхідності чи доцільності. Пряма «кавалерійська атака» на бастіони низь- ких інстинктів і фортеці рефлексів тоталітарно- спрощеного ґатунку у свідомості значної частини різних верств населення, включаючи панівну, оформлення якої в окрему страту (на жаль, з ви- димими ознаками кастовості) відбувається на наших очах, не призводить і не може призвести до позитивних результатів. Тобто результатів, які б, як мінімум, відповідали офіційним гаслам вла- ди та були б прийнятними для основної маси на- селення, або, як говорили найвидатніші вчителі людства, слугували «справі народу» чи «благу народу». Скажімо так, що за всієї важливості по- літичних та публіцистичних форм заклику ство- рення життя цивілізованого (точніше, культур- ного, тобто по-справжньому людського), попри їх велике поточне пропагандистське значення, для вирішення проблем організації державного життя на вищезазначених засадах їхнього впливу відверто бракує, оскільки людина тут є переваж- но об’єктом, а не особистістю, яка була б у змозі самостійно щось вирішувати. Згадаймо С. Л. Франка, який висловлював думки стосовно необ- хідності осмислення соціально-політичного буття й діяльності саме з таких філософсько-світоглядних (а ми додамо – філософсько-правових) позицій [Див.: 10, с. 330−331]. Необхідною є тривала, по- стійна, наполеглива й напружена робота із закла- дення міцного і якісного фундаменту такого життя, а для цього нагальним завданням стає подолання стереотипів простого сприйняття й спроб такого ж простого (а значить, і неминуче помилкового) ви- рішення проблем, що існують, у тому числі, і в ца- рині державно-правовій. Філософсько-правовий дискурс у дослідженні ґрунтується на тлумаченні права як «особливого способу людського буття» [4, с. 5]. Звідси стає зрозумілим положення про природну «філософі- чність» права, оскільки воно є «філософія на практиці» [4, с. 11]. Тож фундаментальна філо- софська підготовка майбутнього юриста − це не- обхідність ще й з фахової точки зору, − адже все рівно у своїй професійній діяльності він спира- ється на суто свою філософію, яка оперує понят- тями буденними, а не теоретичними (тобто та- кими, що пройшли випробування культурою в процесі свого становлення та розвитку). Концептуальна точність і змістовна насиче- ність монографії знаходить свій вияв не тільки в цитуванні та посиланнях на неї у праці інших науковців. Адекватною та так само об’єктивною формою визнання є використання значних фраг- ментів її тексту як матеріалу теоретично- дидактичного. Відомим нині є підручник з філо- софії права, створений колективом кафедри фі- лософії Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, який визнано одним із кра- щих юридичних видань 2002/2003 року на кон- курсі Спілки юристів України і який став досить популярним (витримав видання українською та російською мовою [7; 8; 9]), багато в чому спи- рається на дослідження професора (тоді – доцен- та) цієї кафедри С. І. Максимова. На цьому факті слід особливо наголосити. Річ у тім, що після видання монографії авторові пропонували саме так використати її матеріал, що викладений чітко й доступно [Див.: 3, с. 258]. Потужним у моно- графії виглядає методологічний аналіз та систе- матизація основних способів осмислення право- вої реальності, де автор подає приклад справж- ньої наукової критики, метою якої є пошук, від- найдення й висвітлення суті, сильних та слабких сторін, теоретичної та практичної значущості, взаємозв’язків різних філософсько-правових концепцій та їхнього впливу на вітчизняну пра- вознавчу думку. Окремо слід сказати про аналіз марксизму, в якому дослідник демонструє не тіль- ки об’єктивність науковця, а й коректність грома- дянина, розглядаючи його як методологію, а не ідеологію і не вдаючись до критиканства. Цей ана- ліз однієї з найвпливовіших концепцій виглядає як обґрунтований і достойний, а її оцінки – зважени- ми, і головне – продуктивними, особливо щодо морального її аспекту [Див.: 4, с. 65–70]. Такий суто науковий підхід до спадщини ви- датних мислителів відбиває важливу якість ме- тоду С. І. Максимова – актуалізацію їхніх ідей, завдяки чому вони стають, образно кажучи, реа- льністю сьогоднішнього дня, чи точніше кажучи, можуть стати за певних умов. Це стосується, на- приклад, міркувань І. Канта про автономного Нотатки з нагоди ювілею професора С.І. Максимова Проблеми філософії права. – 2006-2007. – Том IV-V. 255 суб’єкта як субстанціональної основи права [Див.: 4, с. 89], тлумачення власності Дж. Лок- ком [Див.: 4, с. 93] тощо, а також думок тих, кого ще два–три десятиліття тому ми майже не знали чи то не повинні були знати. С. І. Максимов ши- роко використовує результати досліджень своїх колег із філософсько-правової та правознавчої «майстерні» – наших сучасних науковців. Зга- даймо хоча б О. В. Гарника, який, на превеликий жаль, передчасно пішов із життя, але думки та ідеї, викладені в його основній праці, залиша- ються інструментом вирішення сучасних про- блем [2]. Зазначимо, що роботу із залучення до нашої наукової думки й правової культури най- важливіших досягнень та ідей професор Макси- мов проводить постійно. Візьмемо хоча б його переклад та аналіз концепції відомого сучасного німецького філософа права Роберта Алексі сто- совно рефлексії права й загального підходу до вирішення конкретних юридичних проблем у західному, або, як у нас ще кажуть, цивілізова- ному світі [Див.: 1; 4]. Взагалі, проблема взаємо- відносин правових стандартів різних культурно- цивілізаційних ареалів, і зокрема питання пере- носу західних стандартів на східні терени, розгля- дається вченим у його монографії в контексті пере- ходу від класичного (метафізичного) до некласич- ного (постметафізичного) способів осмислення правової реальності. І він, слідом за видатним су- часним мислителем Юргеном Габермасом, попе- реджає про те, що для цього треба готувати «куль- турний ґрунт», а способом такої підготовки є акти- вна участь громадян у демократичному процесі «з метою формування певної традиції, що закріплю- ється в «життєвому світі» [4, с. 137]. Ще багато глибоких і дуже важливих думок знаходимо ми на сторінках і цієї книжки й інших творів С. І. Максимова. На них нині спираються, їх обговорюють, їх цитують. Слід згадати ще про один бік його діяльності з формування «життєво- го світу», в якому має переважати реальність правового ґатунку. Це участь у підготовці кадрів юристів вищої кваліфікації − не тільки студентів, а й кандидатів та докторів наук. Три кандидати юри- дичних наук – це внесок професора С. І. Максимо- ва як наукового керівника, втім, він є ще й членом двох спеціалізованих вчених рад зі спеціальностей 12.00.12 – філософія права та 12.00.04 – конститу- ційне право, де змагаються дисертанти за доктор- ський та кандидатський ступінь і де він став одним з найактивніших опонентів пошукувачів. Багатогранна та інтенсивна праця, величезний авторитет науковця, гадаємо, потребує й оформ- лення того визнання, яке він отримав фактично. Адже очевидними є не тільки здобутки та досяг- нення професора С. І. Максимова, але і його по- тенціал та перспективи. Свідчення цього − без- сумнівно об’єктивні, і серед них – найвагоміший для справжнього науковця – індекс цитування. Перелік літератури 1. Алекси Р. Природа философии права // Проблеми філософії права: Міжнародний часо- пис. – Київ–Чернівці, 2004. – Т. ІІ. – С. 19−26. 2. Гарник А. В. Философия права: предметная специфика, место и значение в системе социально- гуманитарного знания. – Днепропетровск, 1998. 3. Литвинов О. М. Щоб наблизити реаль- ність правового суспільства (нотатки на сторін- ках дослідження про право як правову реаль- ність) // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10–річчя незалежності України: Науково-теоретичний журнал. – Луганськ, 2002. – Вип. 3. – С. 254−263. 4. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления. – Харьков: Право, 2002. 5. Максимов С. И. Философия права как проблема философии права // Проблеми філосо- фії права: Міжнародний часопис. – Київ– Чернівці, 2004. – Т.ІІ. – С. 27−32. 6. Проспекти курсів Міжнародної літньої філософської школи «Філософія права для від- критого суспільства». – К.: Український філо- софський фонд, 1999. 7. Філософія права: Навч. посібн. /О. Г. Дані- льян, Л. Д. Байрачна, С. І. Максимов та ін.; За заг. ред. О. Г. Данільяна. – К.: Юрінком Інтер, 2002. 8. Философия права: Учебник /О. Г. Дани- льян, Л. Д. Байрачная, С. И. Максимов и др.; Под ред. О. Г. Данильяна. – Х.: Прапор, 2005. 9. Философия права: Учебник / О. Г. Дани- льян, Л. Д. Байрачная, С. И. Максимов и др.; Под ред. О. Г. Данильяна. – М.: Эксмо, 2005. 10. Франк С. Л. Реальный смысл борьбы // Франк С. Л. Непрочитанное… Статьи, письма, воспоминания. – М.: Моск. школа полит. иссле- дований, 2001. – С. 327−333. О.М. Литвинов 256 Проблеми філософії права. – 2006-2007. – Том IV-V. А. Н. Литвинов НАУЧНО-ПРАВОВАЯ РЕАЛЬНОСТЬ, ИЛИ ПОПЫТКА ФИЛОСОФСКО- БИОГРАФИЧЕСКОГО ОСМЫСЛЕНИЯ ИНДЕКСА ЦИТИРОВАНИЯ (ЗАМЕТКИ ПО СЛУ- ЧАЮ ПЕРВОГО ЮБИЛЕЯ ПРОФЕССОРА С. И. МАКСИМОВА) В связи с 50–летним юбилеем известного украинского философа права Сергея Ивановича Макси- мова даются сведения о его творческом пути и краткий анализ его концепции, где основным поняти- ем выступает категория правовой реальности. Подчеркивается большое значение исследовательской работы С.И. Максимова для развития философии права и влияние его идей через объективный пока- затель, принятый в мировом научном сообществе, – индекс цитирования. A. M. Lytvynov SCIENTIFIC-LEGAL REALITY, OR AN ATTEMPT OF PHILOSOPHICAL–BIOGRAPHIC COMPREHENSION OF THE INDEX OF CITATION (NOTES TO THE FIRST JUBILEE OF PROFESSOR S. I. MAKSYMOV) In connection with the 50 years jubilee of the famous Ukrainian philosopher of law Sergey Ivanovich Maksimov it is given the information about his creative development and brief analysis of his idea where the main notion is the category of legal reality. It is emphasized the great importance of Maksimov's research work for development of philosophy of law and influence of his ideas through the objective figure which was taken in the world scientific community – index of quotation.

Науково-правова реальність, або спроба філософсько-біографічного осмислення індексу цитування (нотатки з нагоди першого ювілею професора С.І. Максимова)

Репозитарії

Схожі ресурси