Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості
Дана комплексна гігієнічна оцінка умов, характеру та режимів праці та відпочинку провідного в плані забезпечення безпеки мореплавання контингенту плавскладу операторів суден (капітанів, їх помічників і лоцманів). Отримано об’єктивну інформацію про динаміку психофізіологічних функцій у обстеженого ко...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136450 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості / Т.С. Незавітіна // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 4 (30). — С. 73-82. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-136450 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1364502018-06-17T03:14:07Z Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості Незавітіна, Т.С. Психофизиология на транспорте Дана комплексна гігієнічна оцінка умов, характеру та режимів праці та відпочинку провідного в плані забезпечення безпеки мореплавання контингенту плавскладу операторів суден (капітанів, їх помічників і лоцманів). Отримано об’єктивну інформацію про динаміку психофізіологічних функцій у обстеженого контингенту, яка свідчить про залежність змін, що спостерігаються, від професійно зумовленого рівня і сумарного часу впливу стресогенних факторів у рейсі у суднових операторів-судноводіїв (капитанів і штурманів), тоді як у лоцманів має місце короткострокова (вахтова) динаміка в реакціях на стрес і відповідні прояви стомлення. Науково обгрунтовані та впроваджені в практику роботи ряду установ, навчальних заходів та морських компаній методичні підходи до оцінки, прогнозування і кодирекції психофізіологічних функцій, а також конкретні заходи, що сукупно забезпечують стресостікість, оптимізацію процесу професійної адаптації, формування готовності і продовження надійної, безпечної для здоров’я діяльності у судноводіїв Дана комплексная гигиеническая оценка условий, характера и режимов труда и отдыха ведущего в плане обеспечения безопасности мореплавания контингента плавсостава – операторов судоводительских профессий (капитанов, их помощников и лоцманов). Получена объективная информация о динамике психофизиологических функций у обследованного контингента, которая свидетельствует о зависимости наблюдаемых изменений от профессионально обусловленного уровня и суммарного времени воздействия стрессогенных факторов в рейсе у судовых операторов-судоводителей (капитанов и штурманов), тогда как у лоцманов имеет место краткосрочная (вахтовая) динамика в реакциях на стресс и соответствующие проявления утомления. Научно обоснованы и внедрены в практику работы ряда учреждений, учебных мероприятий и морских компаний методические подходы к оценке, прогнозирования и ко-дирекции психофизиологических функций, а также конкретные меры, совокупно обеспечивающие стресоустойчивость, оптимизацию процесса профессиональной адаптации, формирования готовности и продление надежной, безопасной для здоровья деятельности в профессии судоводителя. Thesis is about resistance to work related stress evaluation as a basis for development and implementation of psycho-hygienic measures complex for improvement of safety and health management of sea navigators’ work aboard the ships and radar simulator training .The complex hygienic assessment of the work conditions and work-rest distribution of navigators (masters, mates and pilots is made. Objective information about the dynamics of psycho-physiological functions of the contingent investigated was obtained, which shows that stress effects in captains and mates depend mostly on total time spent aboard a ship during voyage, while the pilots’ response to stress and fatigue is related to shift work at non-standard time. The possibility to use training sessions at simulators, not only for the development of professional skills and behavior in navigational stressful situations, but also in terms of the development of professionally important qualities, resistance to stress, the formation of a functional system to ensure readiness of navigator to be successful at sea as ship operator. Guidelines on Stress resistance and Fatigue prevention were developed. 2012 Article Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості / Т.С. Незавітіна // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 4 (30). — С. 73-82. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136450 612.821:613.68:656.61.052.4 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Психофизиология на транспорте Психофизиология на транспорте |
| spellingShingle |
Психофизиология на транспорте Психофизиология на транспорте Незавітіна, Т.С. Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description |
Дана комплексна гігієнічна оцінка умов, характеру та режимів праці та відпочинку провідного в плані забезпечення безпеки мореплавання контингенту плавскладу операторів суден (капітанів, їх помічників і лоцманів). Отримано об’єктивну інформацію про динаміку психофізіологічних функцій у обстеженого контингенту, яка свідчить про залежність змін, що спостерігаються, від професійно зумовленого рівня і сумарного часу впливу стресогенних факторів у рейсі у суднових операторів-судноводіїв (капитанів і штурманів), тоді як у лоцманів має місце короткострокова (вахтова) динаміка в реакціях на стрес і відповідні прояви стомлення. Науково обгрунтовані та впроваджені в практику роботи ряду установ, навчальних заходів та морських компаній методичні підходи до оцінки, прогнозування і кодирекції психофізіологічних функцій, а також конкретні заходи, що сукупно забезпечують стресостікість, оптимізацію процесу професійної адаптації, формування готовності і продовження надійної, безпечної для здоров’я діяльності у судноводіїв |
| format |
Article |
| author |
Незавітіна, Т.С. |
| author_facet |
Незавітіна, Т.С. |
| author_sort |
Незавітіна, Т.С. |
| title |
Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості |
| title_short |
Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості |
| title_full |
Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості |
| title_fullStr |
Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості |
| title_full_unstemmed |
Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості |
| title_sort |
психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Психофизиология на транспорте |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136450 |
| citation_txt |
Психогігієнічні заходи з підвищення професійної надійності судоводіїв на основі психофізіологічної оцінки їх стресостійкості / Т.С. Незавітіна // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 4 (30). — С. 73-82. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| work_keys_str_mv |
AT nezavítínats psihogígíêníčnízahodizpídviŝennâprofesíjnoínadíjnostísudovodíívnaosnovípsihofízíologíčnoíocínkiíhstresostíjkostí |
| first_indexed |
2025-07-10T01:24:10Z |
| last_indexed |
2025-07-10T01:24:10Z |
| _version_ |
1837221180337029120 |
| fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
73Актуальність теми
Прогресивне зростання ролі люди+
ни у сучасному виробництві призводить
до розширення кола знань, навичок і
умінь, які необхідні для якісної і безпеч+
ної трудової діяльності [1]. Це в першу
чергу стосується осіб операторських про+
фесій, які виконують свої обов’язки в
умовах інформаційного стресу з високим
рівнем психоемоційного напруження
[2,3]. До них належать також спеціалісти
транспортної галузі [4+8], в тому числі
суднові оператори (судноводії і механіки),
високі вимоги до професійної компетен+
тності і психофізіологічних професійно
важливих якостей яких витікають з поло+
жень Міжнародної Конвенції ПДНВ+78/95
[11,12].
Значення «людського фактору» на
флоті особливо чітко просліджується за
статистикою аварій у морський галузі [13+
15]. Достатньо нагадати, що тільки у 2011
— 2012 роках в морський зоні України з
вини капітанів, вахтових помічників, ме+
УДК 612.821:613.68:656.61.052.4
ПСИХОГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
НАДІЙНОСТІ СУДОВОДІЇВ НА ОСНОВІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ
ОЦІНКИ ЇХ СТРЕСОСТІЙКОСТІ
Незавітіна Т.С.
Український НДІ медицини транспорту, Одеса
Дана комплексна гігієнічна оцінка умов, характеру та режимів праці та відпочин+
ку провідного в плані забезпечення безпеки мореплавання контингенту плавскладу +
операторів суден (капітанів, їх помічників і лоцманів). Отримано об’єктивну інформа+
цію про динаміку психофізіологічних функцій у обстеженого контингенту, яка свідчить
про залежність змін, що спостерігаються, від професійно зумовленого рівня і сумар+
ного часу впливу стресогенних факторів у рейсі у суднових операторів+судноводіїв
(капитанів і штурманів), тоді як у лоцманів має місце короткострокова (вахтова) дина+
міка в реакціях на стрес і відповідні прояви стомлення.
Науково обгрунтовані та впроваджені в практику роботи ряду установ, навчаль+
них заходів та морських компаній методичні підходи до оцінки, прогнозування і ко+
дирекції психофізіологічних функцій, а також конкретні заходи, що сукупно забезпе+
чують стресостікість, оптимізацію процесу професійної адаптації, формування готов+
ності і продовження надійної, безпечної для здоров’я діяльності у судноводіїв.
Ключові слова: оператори, судноводії, професійно важливі психофізіологічні якості,
стресостійкість, профілактика, прогноз надійної діяльності.
ханіків і лоцманів відбулося 67,0% аварій
вітчизняних і 96% іноземних суден, відпо+
відно.
З’явилися також нові надзвичайні
ситуації, які пов’язані з розгулом пірат+
ства і тероризму на морських шляхах. За
останні п’ять років в різних районах Світо+
вого океану зареєстровано 48 озброєних
нападів на торгові судна, захоплено 3590
членів екіпажів як заложників, 187 моряків
поранено і 47 – вбито [16,17].
Все це підкреслює пріоритетне зна+
чення стресостійкості як однієї з про+
відних професійно важливих якостей
моряка і, в перше чергу, капітанів, їх по+
мічників і лоцманів, від чіткості дій яких,
своєчасно прийнятих оперативних
рішень, адекватного реагування у штат+
них та надзвичайних ситуаціях, залежить
безпека судна, екіпажу і пасажирів, ван+
тажів та природного довкілля.
З урахуванням кардинальних змін у
складі, основних технічних характерис+
тиках, організаційно+експлуатаційних
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
74
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
особливостях сучасних морських суден,
різкого скорочення чисельності суднових
екіпажів, інтенсифікації праці і зростання
навантаження на кожного моряка, про+
блема забезпечення надійної безаварій+
ної високоефективної роботи суднових
операторів є надзвичайно актуальною і
далекою від свого вирішення. Вона ко+
респондується з проблемами безпеки
судноплавства і збереження здоров’я
моряків. Йдеться не про окремо виділені
атрибути психосоматичного здоров’я, а
формування функціональної системи для
надійної трудової діяльності операторів
на основі вдосконалення психофізіологі+
чних професійно важливих якостей. Хоча
в літературі ця проблема вивчалася до+
сить давно і ретельно [18+21], багато її
специфічних аспектів стосовно морської
праці залишаються вивченими недостат+
ньо. Вона потребує подальшого поглиб+
леного систематизованого вивчення і
вдосконалення на основі сучасних досяг+
нень гігієни, психофізіології, психології,
медицини праці, що й визначило мету
проведених досліджень.
Мета дослідження: розробити си+
стему психогігієнічних заходів щодо
підвищення рівня стресостійкості судно+
водіїв на основі вивчення гігієнічних пе+
редумов, ергономічних особливостей,
професіографічного аналізу виробничих
операцій та динаміки психофізіологічних
функцій для забезпечення надійної та
ефективної праці, безпеки судноплавства
і збереження високого потенціалу здоро+
в’я моряків.
Матеріали і методи. Дослідження
проведені у 2005+2011 роках на базі Цен+
тру морської мединини і в лабораторії
психофізіології Українського НДІ медици+
ни транспорту (УкрНДІМТ), Тренажерних
центрів Одеської Національної Морської
Академії (ОНМА), компаній «Авант» і
«Дельта+лоцман», а також безпосередньо
на морських суднах (т/х «Каледонія», т/х
«Сергій Скадовський», т/х «Таїрово»), що
плавають під прапором України. Були
обстежені члени екіпажів морських транс+
портних суден, серед них 351 судноводіїв
(капітанів – КМ та їх помічників (штур+
манів) – ПКМ), 109 моряків інших проф+
груп (контроль), 43 лоцмани компанії
«Дельта+лоцман», які здійснюють провод+
ку суден у портах Одеса, Іллічівськ,
Южний, а також 58 курсантів 4+6 курсів
ОНМА, що проходили плавательську
практику, в тому числі на посадах штур+
манів, на морських транспортних суднах.
Судноводії, лоцмани і курсанти складали
основну, а моряки інших професійних
груп (матроси, мотористи, механіки) –
контрольну групу.
Контінгенти та методи
В роботі було застосовано гігієнічні,
ергономічні, психофізіологічні, фізіо+
логічні, статистичні методи дослідження.
Гігієнічна оцінка умов праці виконувала+
ся загальноприйнятими методами [22].
Ергономічні дослідження включали про+
фесіографічний поопераційний аналіз
діяльності обстежених контингентів, по+
рівняльну оцінку кількості джерел інфор+
мації та маніпуляторів в сенсорному та
моторному полі на тренажерах ОНМА і на
робочих місцях суднових операторів. На
основі поопераційного аналізу професій+
ної діяльності судноводіїв за методом Г.М.
Зараковського [23] визначали ступінь
стереотипії за коефіцієнтом (К
ст
) та вели+
чину логічної складності за відповідним
коефіцієнтом (К
лс
).
Психофізіоллогічні дослідження
проводили у відповідності з Методични+
ми вказівками 7.7.4. — 093+02 „Психо+
фізіологічний професійний відбір плавс+
кладу водного транспорту” [24] і Мето+
дичними вказівками МВ 3.3.8. — 129 —
2006 (модифікований варіант „МОРТЕС+
ТУ” + „СПАС+8”, що реалізовані на базі
ІВМ +сумісних персональних комп’ютерів)
[25] з деякими змінами та доповнюван+
нями. Метод оцінки стресостійкості було
розроблено і запатентовано нами в
співавторстві [26]. Методологічний підхід
до оцінки стресостійкості (СС) базується
на комплексному експертному висновку.
Враховувались результати психофізіоло+
гічного обстеження суднових операторів
при проходженні ними професійного до+
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
75
бору. Інтегральну оцінку СС (ІОСС) отри+
мували на основі сполучення показників
психофізіологічного статусу (ПФС) мо+
ряків у балах від 1 до 3 відповідно ступе+
ню зниження психофізіологічних функцій
і актуального стану емоційної та особис+
тої сфери та ступеню експресії ситуацій+
ного психоемоційного напруження (ПЕН).
Концептуально визначали три рівня СС:
високий, середний і низький, + у відпов+
ідності з отриманою інтегральною оцін+
кою за 15 показниками. Результат обчис+
лювали за формулою:
ІОСС=( n
1
+2n
2
+3n
3
) + 10n
3
/ N,
де ІОСС – показник інтегральної
оцінки стресостійкості, n
1
– кількість по+
казників
що оцінювались як 1 бал,
n
2
–2
бала та n
3
–3 балла відповідно, N –
кількість показників для оцінки СС. По+
правочний коэфіціент 10n
3
виражає сту+
пень погіршення показників. Його введе+
но у формулу для зручності підрахунку.
Статистичні розрахунки виконували паке+
тах аналізу «MedStat» [27] із застосуван+
ням кореляційного, факторного та клас+
терного аналізу [28].
Результати досліджень і
обговорення
Дослідження показали, що докорінні
зміни торкнулися практично всіх аспектів
праці та життєдіяльності плавскладу фло+
ту, що було підсумовано нами в табл. 1.
Хоча значна частина традиційних
небезпечних виробничих чинників має
виражену тенденцію до зниження за свої+
ми кількісними значеннями на більшості
робочих місць судноводіїв, а також, знач+
ною мірою, інших членів єкіпажу, сумар+
не навантаження на організм моряка за+
лишається високим, що дозволяє відно+
сити цей вид трудової діяльності до ка+
тегорії небезпечних. На основі проведе+
ної безпосередньо на суднах атестації
робочих місць показано, що для судно+
водіїв небезпеч+
ний характер
праці визна+
чається високою
напруженістю,
яка у капітанів і
штурманів доз+
воляє інтеграль+
но віднести її до
класу 3.2, а лоц+
манів – 3.3. Це
може бути про+
ілюстровано ба+
гатьма прикла+
дами. Так, у
квітні 2012 р.
лоцмани п. Юж+
ний успішно за+
вели у порт і
відправили після
загрузки залізо+
рудного концен+
трату самий ве+
ликий за історію
судноплавства
на Чорному морі
балкер «Maxi
Brazil» (довжина
Таблиця 1
Основні зміни в організації, умовах, характері і режимах праці моряків
за останні десятиріччя
Характеристика у період (роки) Показник
1980-1990 2000-2010
Показники організації праці
Судновласник (країна) національні зарубіжні, міжнародні
Форма власності державна приватні та корпоративні компанії
Екіпаж, осіб 30-40 15-25
За національним складом національний інтернаціональний
Робота на основі постійна контракт на строк
Перевезення, переважно трампові лінійні, чартерні
Показники умов праці
Мікроклімат
- нагріваючий;
- відкрита палуба
Постійно, МК
Постійно, ПК
епізодично, команда
епізодично, команда
Шум постійно епізодично, МК
Вібрація загальна постійно постійно
Хімічні фактори постійно залежно від вантажу
Показники трудового процесу
Фізичне навантаження, % 60% 30%
Операторська праця, % 30% 70%
Напруженість праці середня висока
Показники режиму праці
Робота на судні на протязі років зміна судна часто, іноді у кожному
циклі, рейсі
Строк безперервного плавання
(до відпустки)
10-12 місяців і
більше
до 4-6 місяців (як правило)
Зміна екіпажу рідко, поступово після кожного циклу, повністю
Характер праці у членів екіпажу, %:
- вахтовий
- робочий день
у 30-40 %
у 60-70 %
у 50-60 %
у 30-40 %
Авральні роботи рідко, 2-3 рази у
місяць
часто, кожні 2-5 днів і частіше
Ступінь участі екіпажу у авралах Переважно мат-
роси
Як правило, весь екіпаж
Стоянка в портах доби, неділі часи, рідко - доби
Океанські переходи неділі доби
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
76
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
327 м, ширина 54 м, висота надводного
борту у баласті 17 м) вантажепідємність
260 тис. т ). Це дає змогу аргументувати
з гігієнічних позицій високу напруженість
праці і значучисть стресотійкості судно+
водіїв в системі ПВЯ. Такий висновок
витікає також з результатів ергономічних
досліджень, які вказують на високе інфор+
маційне навантаження данної категорії
плавскладу морського флоту.
На основі алгоритмічного аналізу
основних виробничих операцій при ма+
невруванні суден було показано, що їх
більша частна характеризується високи+
ми визначено величинами К
ст
і К
лс
(більш
ніж 75% мали К
ст
> 0,5 і більше як 50% +
К
лс
> 0,1), що підтверджує значне стре+
согенне навантаження, його роль у про+
фесіограмі судноводія, а також не+
обхідність формування високого рівню
виробничого динамічного стереотипу
(ВДС), розвитку стресостійкості (СС) для
успішної виробничої діяльності в морі.
Результати ергономічного аналізу
також показали, що основні елементи
виробничих операцій оператора+судно+
водія в рейсі практично ідентичні з
відпрацьованими в ході роботи на трена+
жерах, що прискорює процес професій+
ної адаптації і лежить в основі динаміки
психофізіологічного стану, що відтворює
в достаній мірі процес мобілізації про+
фесійно важливих якостей (ПВЯ) в про+
цесі трудової діяль+
ності суднових опера+
торів.
І н д и в і д у а л ь н а
стресостійкість судно+
водіїв реалізується як
основна проміжна пе+
реміна, що опосеред+
ковує зв’язок між
рівнем об’єктивного
стресу та розвитком
різних функціональних
зрушень, таких як хро+
нічна втома, депресія,
синдром професійного
вигоряння. Її недо+
станість навіть ініціа+
ціює психосоматичні захворювання та
психічні зрушення. Це вимагає пошуку
нових шляхів операціоналізації змісту та
психофізіологічних корелятів таких склад+
них індивідуально+особистих характери+
стик суднових операторів, як індивідуаль+
на стійкість до стресу. Тому нами були
проведені комплексні психофізіологічні
дослідження судноводіїв в різних умовах
діяльності для визначення ступеню роз+
витку і актуалізації цього ПВЯ, якісної і
кількісної оцінки з подальшою розробкою
адекватних профілактичних психо+
гігієнічних заходів.
Результати досліджень в ході прове+
дення періодичних медичних оглядів у
міжрейсовий період представлені на рис.
1 за 10+бальною системою. З наведених
на рисунку даних видно, що найбільш
високі оцінки були одержані представни+
ками операторського профілю (більше
ніж 6.0 балів отримали 64,5% судноводіїв
і 67,9% механіків, тоді як представники
рядового складу – у 1,7 рази менше).
Особливо наглядна різниця між моряка+
ми різних професійних груп, які одержа+
ли низькі оцінки (до 5 балів) Їх співвідно+
шення було 1:3,5 на користь рядового
складу.
Стресостійкість (СС) підчас психо+
фізіологічного тестування судноводіїв
розглядалась нами у комплексі психо+
фізіологічних показників як складна час+
0.00
10.00
20.00
30.00
40.00
50.00
60.00
1 2 3 4 5
Рівень розвитку ПВЯ
Судноводії
Механіки
Рядовий склад
Рис. 1. Результати тестування моряків різних професійних груп за допомогою
апаратно-комп’ютерного комплексу «МОРТЕСТ»
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
77
тка їх ПВЯ. З метою визначення місця
кожної із основних судноводійських про+
фесій з позицій розвитку та збереження
їх ПВЯ та визначення рівня їх стресостій+
кості проведено порівняльний аналіз
психофізіологічних функцій професійної
групи судноводіїв за посадами: капітанів
(КМ), лоцманів (Л), помічників капітанів
(ПКМ) та курсантів (КС). Отримані резуль+
тати виявили у капітанів морських суден
найвищі значення показника «оператив+
на пам’ять» (ОП) в порівнянні з іншими
групами, зокрема, з курсантами
(p<0,05). Оскільки за середнім віком ка+
пітани старше курсантів в 2,6 рази, такий
результат свідчить, що навіть з урахуван+
ням вікових змін, оперативна пам’ять є
такою психофізіологічною функцією, яка
безпосередньо пов’язана з особливостя+
ми професії. Показник точності реакції на
об’єкт, що рухається, був достовірно
краще у курсантів у порівнянні з лоцма+
нами і помічниками капітанів (p<0,01 і
p<0,05, відповідно). Відносна кількість
помилок за тестом РНП також значно
відрізнялась серед майже усіх представ+
ників судноводіїв в залежності від поса+
ди (p<0,01). Це потребувало подальшого
вивчення, як з позицій дослідження віко+
вих змін, так і в плані встановлення ролі
рухомості нервових процесів в забезпе+
ченні операторської діяльності.
Дані дослідження емоційного стану
судноводіїв свідчать, що у курсантів най+
кращій „енергетичний тонус” за показни+
ком тесту Люшера вегетативний ко+
ефіцієнт (ВК), що перевищує такий у по+
мічників капітана в 1,8 разів (p<0,01).
Емоційний стан за показником ВК у кап+
ітанів достовірно (p<0,05) краще в
зрівнянні з лоцманами. Оскільки ця гру+
па однорідна за вимогами до базових
ПВЯ, виявлені розбіжності у психофізіо+
логічних показниках можуть віддзеркалю+
вати ступень емоційного напруження по+
в’язаного з відповідальністю за прийнят+
тя рішень та інші особливості професій+
ної діяльності залежно від посади, а та+
кож професійний досвід і стаж роботи на
суднах. Виходячи з концепції трьохрівне+
вої організції психофізіологічного стату+
су моряка, нами було простежено харак+
тер вікових змін не тільки за показника+
ми, що віддзеркалюють індивідуально+
психологічні особливості, але також на
особистому і фізіологічному (організм)
рівнях єдиної соціально+біологічної сис+
теми кожного обстеженого.
З метою визначення рівня зорової
пам’яті та вивчення особливостей зоро+
вого сприйняття моряків застосовувався
тест зорової ретенції Бентона. Прийнято
вважати, що здорові випробовувані мо+
жуть на тлі стомлення допускати одну
«органічну» помилку. Обстежені «здорові»
моряки часто допускали більш, ніж одну.
Середній бал органічних помилок + «ОО»
+ в протоколах моряків становить 2.6.
Результати вивчення продуктивності зо+
рової пам’яті за підсумкової сумарною
оцінкою (ІСО) свідчать про деяке знижен+
ня відносно загальноприйнятої норми для
здорового контингенту.
В результаті проведеного кореляц+
ійного аналізу отриманих даних було ви+
явлено достовірні взаємозв’язки між де+
якими показниками тесту Бентона, інди+
відуально+типологічним і емоційно+осо+
бистісними характеристиками обстеже+
них моряків. Співставлення різних психо+
фізіологічних і психологічних елементів з
показниками успішності виконання суд+
новодіями своїх функціональних обо+
в’язків із застосуванням статистичних
розрахунків та експертних оцінок дало
можливість висловити робочу гіпотезу
щодо визнання стресостійкості судно+
водіїв як одної з домінуючих інтегральних
психофізіологічних ПВЯ суднових опера+
торів. Її комплексна оцінка за трьохрівне+
вою організацією готовності до відповід+
ної професійної діяльності [9] дозволи+
ла вийти на інтегральний показник стре+
состійкості, що дозволяє кваліметрично
ранжувати його за допомогою досить
простих і доступних математичних ме+
тодів аналізу.
Для того щоб підтвердити висунуту
нами робочу гіпотезу, що запропонована
інтегральна оцінка стійкості до стресу
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
78
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
судноводіїв (ІОСС+1) адекватно віддзер+
калює внутрішню структуру дослідженої
вибірки, ми скористувалися ієрархічним
кластерним аналізом [27]. Було показа+
но, що між кластерною структурою за
вихідним набором показників стресост+
ійкості і кластерною структурою згідно
запропонованому інтегральному показ+
нику існує статистично значуща (на рівні
p < 0.001) залежність. Вона свідчить про
те, що оцінка ІОСС+1, не зважаючи на її
компактний і простий для обчислення
вигляд, відтворює внутрішню структуру
всього комплексу якостей (показників),
що характеризують стресостійкість.
Таким чином, запропонований нами
інтегральний показник стресостійкості
одержав математичне підґрунтя, а розпо+
ділення судноводіїв за рівнем стійкості до
стресу може бути успішно застосовано в
подальших дослідженнях різних контин+
гентів операторів для уточнення його «ун+
іверсальності» і можливості розширення
сфери застосування у психофізіологічно+
му доборі і експертизних дослідженнях.
Вірогідність зв’язку (співпряжіння) є дос+
татньо високою. Так, перші кластери
співпадають на 60.0%, другі + 75.0%, треті
— на 66.7%. Щоб оцінити статистичну
значимість цього співпряжіння, нами було
використано критерій Пірсона хі+квадрат
(табл. 2). Крім того, було розраховано ряд
поліхоричних коефіцієнтів співпряжіння
Як видно з таблиці 2, між кластер+
ною структурою за вихідним набором
показників стресостійкості і кластерною
структурою згідно запропонованому
інтегральному показнику існує статистич+
но значуща (на рівні p < 0.001) за+
лежність. Вона свідчить про те, що оцін+
ка ІОСС+1, не зважаючи на її компактний
і простий для обчис+
лення вигляд, відтво+
рює внутрішню
структуру всього
комплексу якостей
(показників), що ха+
рактеризують стре+
состійкість.
Таким чином,
запропонований нами інтегральний по+
казник стресостійкості одержав матема+
тичне підґрунтя, а розподілення судно+
водіїв за рівнем стійкості до стресу може
бути успішно застосовано в подальших
дослідженнях різних контингентів опера+
торів для уточнення його «універсаль+
ності» і можливості розширення сфери
застосування у психофізіологічному до+
борі і експертизних дослідженнях.
Комплексний підхід надає значно
більші можливості для психодіагностики,
управлінням формування і розвитку ПВЯ,
а також суттєвого розширення спектру
психогігієнічних заходві для управління
професійним стресом у судноводіїв.
Проведені нами дослідження
підтверджують продуктивність трьохрів+
невого розглянення феномена стійкості
до професійного стресу та його доміну+
ючої ролі в психофізіологічній системі
професійно важливих якостей судно+
водіїв. Рис. 2. показує місце стресостій+
кості у динамичній системи формування
і розвітку ПВЯ суднових судноводіїв+опе+
раторів в умовах виробничого стресу.
На основі комплексного вивчення
гігієнічних умов, ергономічних та психо+
фізіологічних особливостей праці моряків
здійснено теоретичне узагальнення та
запропоновано нове практичне вирішен+
ня актуальної гігієнічної проблеми – оці+
нки стану провідної і системоутворюючої
професійно важливої якості + стресостій+
кості, як основи психогігієнічної проф+
ілактики і корекції, збереження здоров’я
і забезпечення надійної безаварійної ви+
робничої діяльності операторів+судно+
водіїв.
Таблиця 2
Перевірка значимості співпряжіння кластерних структур
Показник Статистика Ст. свободи p-значення
Відношення правдоподібиості 34,19 4 < 0,001
Хі-квадрат статистика Пірсона 32,51 4 < 0.001
Коефіцієнт співпряжіння Пірсона 0,80 --- ---
Коэффициент контингенції 0,62 --- ---
Коефіцієнт співпряжіння Крамера 0,57 --- ---
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
79
Висновки
1. Суттєві зміни у складі флоту, тех+
нологіях вантажеперевезень, організаціі і
характеру праці моряків, що сталися за
останні 15+20 років, призвели до зростан+
ня до 60+65% питомої ваги операторів у
складі скороченого до 15+25 осіб (майже
в 2 рази) суднового екіпажу, переходу на
роботу за одноразовими індивідуальни+
ми контрактами у іноземних судновлас+
ників, як правило, в інтернаціональних
екіпажах, в умовах підвищеної небезпе+
ки піратських атак і терористичних на+
падів.
2. На організм моряка в плаванні, як
і раніше, діє складний та багатокомпонен+
тний комплекс несприятливих природних,
виробничих та побутових факторів, які
викликають прояви фізичного (несприят+
ливий мікроклімат,
шум і вібрація, елек+
тромагніні випромі+
нювання), хімічного
(небезпечні вантажі)
та психоемоційного
стресу. Це знахо+
дить відбиток у ре+
зультатах професі+
ографії, атестації
робочих місць і
і н т е г р а л ь н і й
гігієнічної оцінці
умов праці судно+
водіїв (3+й клас, 2 і
навіть 3 ступінь за
діючею гігієнічною
класифікацією).
3. Проведені
комплексні психо+
фізіологічні дослід+
ження серед судно+
водіїв при проход+
женні ними періо+
дичних медичних ог+
лядів, перманентної
тренажерної підго+
товки, а також без+
посередньо на суд+
нах в рейсах, які ви+
явили суттєві розбіжності у величині інтег+
ральної оцінки психофізіолоогічного ста+
ну обстежених моряків. Якщо в першому
випадку (медичні огляди) простежуються
переважно вікові відмінності, при відпра+
цюванні і виконанні складних навігаційних
задач на тренажерах – складність завдан+
ня, рівень професійної підготовки і досвід
роботи на суднах, то в плаванні спостер+
ігаємі ступінь і стадії психоемоційної на+
пруги і фізіологічної втоми, перш за все,
визначаються інтегральним показником –
часом перебування в рейсі.
4. Порівняльний професіографічний
по+операційний аналіз занять на повно+
масштабних тренажерах і виконанні служ+
бових обовязків на ходовому містку і у
штурманській рубці (в реальних умовах
рейсу) показують, що вони на 83,6±4,5%
співпадають за виробничими операціями,
Рис. 2. Місце стресостійкості в системі психофізіологічних ПВЯ суд-
новодія і шляхи її підвищення
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
80
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
що кореспондується з величинами ко+
ефіцієнтів стереотипії і логічної склад+
ності, які змінювалися в діапазоні 0,42 +
0,77 і 0,09 – 0,32, відповідно. Вивчення
динаміки психофізіологічних функцій і
інтегрального показника стресостікості у
співставлених умовах свідчить про мож+
ливість і доцільність більш широкого зас+
тосування тренажерних занять, як для
формування виробничого динамічного
стереотипу у судноводіїв, так і підвищен+
ня їх стресотійкості, готовності до вико+
нання обов’язків суднового оператора.
5. Встановлено, що в комплексі пси+
хофізіологічних професійно важливих
якостей для судноводіїв одною з
найбільш важливих (домінуючих) є стре+
состійкість, рівень якої може бути інтег+
рально оцінений за трьома ступенями
(високий, середній і низький + 34%, 47%
і 19% обстежених, відповідно), що може
бути використано для проведення проф+
ілактичних, корегуючих і реабілітаційних
заходів.
7. На основі комплексних психо+
фізіологічних досліджень доведено
доцільність використання тренувань на
повномасштабних тренажерах, поряд з
відпрацюванням навичок судноводіння,
також для підвищення стресостійкості
суднового оператора. Науково обгрунто+
вані і впроваджені в практику роботи ряду
установ, навчальних заходів і морських
компаній методичні вказівки до оцінки,
прогнозування і корекції психофізіологі+
чних функцій, а також конкретні заходи,
що сукупно забезпечують стресостікість,
оптимізацію процесу професійної адап+
тації, формування готовності і подовжен+
ня надійної, безпечної для здоров’я діяль+
ності в судноводіїних професіях.
Література
1. Кундієв Ю.І. Професійне здоров’я в
Україні і його роль у збереженні тру+
дового потенціалу / Ю.І. Кундієв, І.М.
Трахтенберг, В.І. Чернюк, А.М. Нагор+
на // Гігієнічна наука та практика:
сучасні реалії: Матеріали XV зїзду
гігієністів України. 20+21 вересня
2012 року (Львів). – Львів: Друк.
ЛНМУ ім.. Д. Галицького, 2012. + С.
8+13.
2. Єна А.І. Система професійного пси+
хофізіологічного відбору працівників,
які виконують роботи підвищеної не+
безпеки: автореф. дис... д+ра мед.
Наук за спеціальністю 14.02.01 +
гігієна / А.І. Єна. – К., 2004.+ 40 с.
3. Чернюк В.І. Фізіологічні, психологічні
та ергономічні дослідження в гігієні
праці. В кн.: Гігієна праці (методи
досліджень та санітарно+епідеміоло+
гічний нагляд) / За ред.. А.М. Шевчен+
ка, О.П. Яворовського. – / В.І. Чер+
нюк, Г.О. Гончарук, М.І. Веремій [та
ін.]. + Вінниця: НОВА КНИГА. + 2005.
– С. 10+91.
7. Нерсесян Л.С. Железнодорожная пси+
хология / Л.С. Нерсесян – М.: «Реин+
фор», 2005. – 533 с.
8. Nezavitina T.S. Psycho+physiological
Examination of Seafarers: Visual
Memory. // 9th International
Symposium on Maritime Health.
Esbjerg, Denmark. 3+6 June 2007.
Book of Abstracts. – Р.1+7.
9. Шафран Л.М. Теория и практика про+
фессионального психофизио+логи+
ческого отбора моряков / Л.М. Шаф+
ран, Є.М. Псядло. – Одесса: «Фе+
никс», 2008. – 292 с.
10. Boada+Grau J. Health and safety at
work in the transport industry (TRANS+
18): factorial structure, reliability and
validity / J. Boada+Grau, J.C. Sбnchez+
Garcнa, A.J. Prizmic+Kuzmica, A. Vigil+
Colet // Span. J. Psychol., 2012. – Vol.
15. – No. 1. – P. 357+366.
11. Benton G. Globalization, Maritime
Education, and Student Exchange
Programs / G. Benton // World Maritime
Excellence. Proceedings of the 8+th
Annual General Assembly and
Conference of the International
Association of Maritime Universities.
Odessa, Ukraine. 17+19 September,
2007. – Odessa: AO BACHVA, 2007. –
P. 185+194.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
81
12. Мiyusov M.V. 8+th IAMU Annual General
Assembly at the Odessa National
Maritime Academy. Odessa. Ukraine.
Foreword to the Proceedings / M.V.
Мiyusov // World Maritime Excellence.
Proceedings of the 8+th Annual General
Assembly and Conference of the
International Association of Maritime
Universities. Odessa, Ukraine. 17+19
September, 2007. – Odessa: AO
BACHVA, 2007. – P. 7.
13. Кацман Ф.М. Человеческий фактор в
проблеме обеспечения безопаснос+
ти судоходства / Ф.М. Кацман – СПб:
СПГУВК, 2003. – 150 с.
14. Белобров Е.П. Экотоксикологические
и гигиенические последствия аварий
на транспорте при перевозке опас+
ных грузов / Е.П. Белобров, В.П. Дум+
ский, Л.М. Шафран // Окружающая
среда и здоровье человека: Матери+
алы II Санкт+Петербургского между+
народного экологического форума, в
2+х частях; СПб, 1+4 июля 2008 /Под
ред. ак. РАМН Г.А. Софронова. – СПб:
ВМедА, 2008. – Ч. 1. – С. 95+96.
15. Репетей В.Д., Голиков В.В., Шемелин
А.В. Аналитика аварийности на судах
водного транспорта Украины за
2001+2010 гг.: Информационно+спра+
вочное издание. – Одесса: Укрмо+
ринформ, 2011. – 226 с.
16. Kontorovich E.. An Empirical
Examination of Universal Jurisdiction for
Piracy / E. Kontorovich, S. Art. //
American Journal of International Law,
2010. + Vol. 104 . P. 1+26.
17. Шафран Л.М. Пираты в Мировом оке+
ане: защита жизни и здоровья моря+
ков, психофизиологические аспекты
проблемы / Шафран Л.М., Голикова
В.В. // Актуальные проблемы транс+
портной медицины, 20121. + № 1 (27).
– С. 62+72.
18. Навакатикян А.О. Физиология и гиги+
ена умственного труда / А.О. Навака+
тикян, В.В. Крыжановская, В.В. Каль+
ниш. + Киев: Здоровье, 1987. +152с.
19. Бодров В.А. Психология профессио+
нальной пригодности / В.А. Бодров–
М.: ПЕР СЭ, 2001. – 511 с.
20. Крайнюк В.М. Психологія стресостій+
кості особистості: [монографія] / В.М.
Крайнюк– К.: Ніка+Центр, 2007. – 432
с.
21. Кальниш В.В. Психофизиологические
аспекты изучения надежности опера+
торской деятельности / В.В. Кальниш
// Український журнал з проблем
медицини праці. – 2008. + № 3(15). –
С. 81+88.
22. Гігієна праці (методи досліджень та
санітарно+епідеміологічний нагляд) /
За ред.. А.М. Шевченка, О.П. Яво+
ровського. –Вінниця: Нова книга. +
2005. – 526 с.
23. Зараковский Г.М. Психофизиологи+
ческий анализ трудовой деятельнос+
ти / Зараковский Г.М. – М.: Наука. –
1966. – 114 с.
24. Психофізіологічний професійний
відбір плавскладу водного транспор+
ту. Методичні вказівки (МВ 7.7.4.+
093+02). – К.: МОЗ України, 2002. –
27 с.
25. Проведення психофізіологічного про+
фесійного відбору кандидатів на на+
вчання до вищих учбових закладів
Міністерства України з питань над+
звичайних ситуацій та у справах за+
хисту населення від наслідків Чорно+
бильської катастрофи. Методичні
вказівки (МВ 3.3.8.+129+2006). – К.:
МОЗ України, 2006. – 35 с.
26. Демидова Т.В. Спосіб прогнозування
імовірної поведінки людини. Демидо+
ва Т.В., Незавітіна Т.С., Єфременко
Т.О./ Пат. Україна, UA 15690 U, МПК
(2006), А61В 5/18 (2006.01) А61В 5/
107. + № u200600070; заявлен
03.01.2006; опубл. 17.07.2006, Бюл.
№7, 2006р.
27. Ким Дж. О. Факторный, дискрими+
нантный и кластерный анализ /Дж. О.
Ким, Ч.У. Мюллер, У.Р. Клекка и др.;
Под ред. Енюкова И.С. – М.: Финан+
сы и статистика, 1989. – 215 с.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
82
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
28. Антомонов М.Ю. Математическая
обработка и анализ медико+биологи+
ческих данных. – К., 2006. – 558 с.
Резюме
ПСИХОГИГИЕНИЧЕСКИХ
МЕРОПРИЯТИЙ ПО ПОВЫШЕНИЮ
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ НАДЕЖНОСТИ
СУДОВОДИТЕЛЕЙ НА ОСНОВЕ
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ
ИХ СТРЕССОУСТОЙЧИВОСТИ
Незавитина Т.С.
Дана комплексная гигиеническая
оценка условий, характера и режимов
труда и отдыха ведущего в плане обес+
печения безопасности мореплавания
контингента плавсостава – операторов
судоводительских профессий (капита+
нов, их помощников и лоцманов). Полу+
чена объективная информация о динами+
ке психофизиологических функций у об+
следованного контингента, которая сви+
детельствует о зависимости наблюдае+
мых изменений от профессионально
обусловленного уровня и суммарного
времени воздействия стрессогенных
факторов в рейсе у судовых операторов+
судоводителей (капитанов и штурманов),
тогда как у лоцманов имеет место крат+
косрочная (вахтовая) динамика в реакци+
ях на стресс и соответствующие прояв+
ления утомления.
Научно обоснованы и внедрены в
практику работы ряда учреждений, учеб+
ных мероприятий и морских компаний
методические подходы к оценке, прогно+
зирования и ко+дирекции психофизиоло+
гических функций, а также конкретные
меры, совокупно обеспечивающие стре+
соустойчивость, оптимизацию процесса
профессиональной адаптации, формиро+
вания готовности и продление надежной,
безопасной для здоровья деятельности в
профессии судоводителя.
Ключевые слова: операторы, судоводиC
тели, профессионально важные психоC
физиологические качества, стрессоусC
тойчивость, профилактика, и прогноз
надежной деятельности.
Summary
PSYCHO+HYGIENIC MEASURES TO
IMPROVE THE RELIABILITY OF
PROFESSIONAL SKIPPERS BASED ON
THEIR ASSESSMENT OF THE
PSYCHOPHYSIOLOGICAL STRESS
Nezavitina T.S.
Thesis is about resistance to work
related stress evaluation as a basis for
development and implementation of
psycho+hygienic measures complex for
improvement of safety and health
management of sea navigators’ work
aboard the ships and radar simulator
training .The complex hygienic assessment
of the work conditions and work+rest
distribution of navigators (masters, mates
and pilots is made. Objective information
about the dynamics of psycho+physiological
functions of the contingent investigated was
obtained, which shows that stress effects in
captains and mates depend mostly on total
time spent aboard a ship during voyage,
while the pilots’ response to stress and
fatigue is related to shift work at non+
standard time. The possibility to use training
sessions at simulators, not only for the
development of professional skills and
behavior in navigational stressful situations,
but also in terms of the development of
professionally important qualities,
resistance to stress, the formation of a
functional system to ensure readiness of
navigator to be successful at sea as ship
operator. Guidelines on Stress resistance
and Fatigue prevention were developed.
Keywords: ship operators, pilots,
occupationally important qualities, stress,
prevention and reliable operation ..
Впервые поступила в редакцию 20.11.2012 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|