Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента

В статті наведено дані оригінального дослідження, що оцінювало ефекти лозартану у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу в залежності від алельного варіанта гену АСЕ. Було показано залежність антигіпертензивного та нефропротективнрого ефектів еналаприлу від варіанту інсер...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Автор: Понятовська, Т.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2015
Назва видання:Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136647
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента. / Т.Ю. Понятовська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 3, т. 1 (41-І). — С. 71-76. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-136647
record_format dspace
spelling irk-123456789-1366472018-06-17T03:06:45Z Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента Понятовська, Т.Ю. Клинические аспекты медицины транспорта В статті наведено дані оригінального дослідження, що оцінювало ефекти лозартану у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу в залежності від алельного варіанта гену АСЕ. Було показано залежність антигіпертензивного та нефропротективнрого ефектів еналаприлу від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму АСЕ. Також результати дослідження свідчать про різний вплив алельного варіанту АСЕ на показники ліпідного обміну у гіпертензивних пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та ускладнення у вигляді гіпертригліцеридемії у пацієнтів із DD-генотипом. В статье представлены результаты оригинального исследования, целью которго была оуенка эффектов лозартана у пациентов с сахарным диабетом 2 типа и артериальной гипертензией в зависимости от аллельного варианата гена АСЕ. Было показано зависимость антигипертензивного и нефропротекторного эффектов эналаприла от варианта инсерционно-делеционного полиморфизма АСЕ. Результаты исследования свидетельствуют о различии влияний аллельного варианта гена АСЕ на показатели липидного обмена у гипертензивных пациентов с сахарным диабетом 2 типа в виде значимой гипертриглицеридемии у пациентов с DD-генотипом. The article contains data from original study, which aimed to evaluate losartan effects in hypertensives with type 2 diabetes mellitus in dependence on ACE I/D allelic variant. The results show that potential antihypertensive and nephroprotective effects of combined treatment are related to polymorphism of ACE gene. Also, results show complicated management of dyslipidemia in D-allele carriers and a trend to hypertriglyceridemia in DD-monozygous patients. 2015 Article Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента. / Т.Ю. Понятовська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 3, т. 1 (41-І). — С. 71-76. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136647 [616.12-008.331.1+616.379-008.64]:615.036.8 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Клинические аспекты медицины транспорта
Клинические аспекты медицины транспорта
spellingShingle Клинические аспекты медицины транспорта
Клинические аспекты медицины транспорта
Понятовська, Т.Ю.
Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента
Актуальні проблеми транспортної медицини
description В статті наведено дані оригінального дослідження, що оцінювало ефекти лозартану у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу в залежності від алельного варіанта гену АСЕ. Було показано залежність антигіпертензивного та нефропротективнрого ефектів еналаприлу від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму АСЕ. Також результати дослідження свідчать про різний вплив алельного варіанту АСЕ на показники ліпідного обміну у гіпертензивних пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та ускладнення у вигляді гіпертригліцеридемії у пацієнтів із DD-генотипом.
format Article
author Понятовська, Т.Ю.
author_facet Понятовська, Т.Ю.
author_sort Понятовська, Т.Ю.
title Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента
title_short Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента
title_full Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента
title_fullStr Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента
title_full_unstemmed Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента
title_sort ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента
publisher Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate 2015
topic_facet Клинические аспекты медицины транспорта
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136647
citation_txt Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента. / Т.Ю. Понятовська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 3, т. 1 (41-І). — С. 71-76. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv AT ponâtovsʹkatû efektilozartanuvskladíkombínovanoíterapíícukrovogodíabetu2tiputaarteríalʹnoígípertenzíívzaležnostívídvaríantuínsercíjnodelecíjnogopolímorfízmugenuangíotenzinperetvorûûčogofermenta
first_indexed 2025-07-10T01:48:09Z
last_indexed 2025-07-10T01:48:09Z
_version_ 1837222688597213184
fulltext ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015 7 1 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г. Актуальність Діабетична нефропатія (ДН) – го� ловна причина захворюваності та смер� тності, пов’язаних із цукровим діабетом (ЦД), однак клінічний перебіг та прогноз щодо виникнення термінальної стадії хронічного захворювання нирок (ХЗН) високо варіабельний для різних пацієнтів [1]. ДН характеризується низкою ульт� раструктурних змін ниркової тканини. Гістологічно при ДН виявляють ущільнен� ня бальної мембрани, мезангіальну та тубулярну гіпертрофію, розростання ме� зангіальних клітин, гломерулосклероз та тубулоінтерстиціальний фіброз. Ключові клінічні ознаки, що супроводжують такі структурні зміни – прогресуюче збільшення альбумінурії, підвищення артеріального тиску (АТ) та зниження функції нирок з подальшим розвитком уремії та термінальної стадії ХЗН [2]. Трігерами цих процесів є комбінація гемодинамічних та метаболічних ме� ханізмів, факторів росту, цитокінів та генетичної схильності. На більш пізніх стадіях, гемодинамічні та негемоди� намічні пристосувальні механізми нирок реалізуються в порушення ниркової функції, в тому разі, якщо ренопротек� УДК [616.12�008.331.1+616.379�008.64]:615.036.8 ЕФЕКТИ ЛОЗАРТАНУ В СКЛАДІ КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ ТА АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВАРІАНТУ ІНСЕРЦІЙНО6ДЕЛЕЦІЙНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНУ АНГІОТЕНЗИН6ПЕРЕТВОРЮЮЧОГО ФЕРМЕНТА Понятовська Т.Ю. Одеський національний медичний університет В статті наведено дані оригінального дослідження, що оцінювало ефекти лозартану у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу в залежності від алельного варіанта гену АСЕ. Було показано залежність анти� гіпертензивного та нефропротективнрого ефектів еналаприлу від варіанту інсерц� ійно�делеційного поліморфізму АСЕ. Також результати дослідження свідчать про різний вплив алельного варіанту АСЕ на показники ліпідного обміну у гіпертен� зивних пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та ускладнення у вигляді гіпертриг� ліцеридемії у пацієнтів із DD�генотипом. Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, I/D пол� іморфізм гену ACE, фармакогенетика, лозартан тивну терапію не розпочато. Активація ренін�ангіотензин�альдостеронової систе� ми (РААС) грає головну роль як в ініціації патологічного процесу, так і в прогресу� ванні діабетичної хвороби нирок [3]. Ангіотензин�перетворюючий фер� мент (АСЕ) міститься в епітеліальних та ендотеліальних клітинах різних органів, включаючи нирки, серцевий м’яз, легені та ендотеліальні клітини судин. ЦД є одним із захворювань, патогенез якого спряжений із зростанням концентрації АСЕ. Ген АСЕ розташований у 17 хро� мосомі людини та містить поліморфізм у вигляді інсерції або делеції ділянки ДНК в 16 інтроні. У численних дослід� женнях було знайдено асоціацію між делеційним поліморфізмом (I/D) гену АСЕ та такими станами як ішемічна хво� роба серця, АГ, захворювання артерій сітківки та ХЗН [4, 5, 6]. У літературних джерелах в якості генетичних маркерів, що обумовлюють предиспозицію до ДН та її подальшу реалізацію, наряду з поліморфізмами генів АСЕ та ангіотензину ІІ, названі гени порушення натрій�літієвого контртранс� порта, генетично обумовлену інсуліноре� АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015 7 2 зистентність та гіперінсулінемію, втрату негативного заряду базальною мембра� ною ниркового клубочка [7]. Проте, незважаючи на велику кількість досліджень, що обгрунтовують поліморфізм генів РААС із певними особливостями перебігу АГ, ризиком виникнення ускладнень та прогресуван� ня ураження органів�мішеней, не було виявлено певної асоціації між розвитком гіпертензивної нефропатії або терміналь� ної стадії ХЗН та поліморфними варіан� тами генів ACE та AT1R. Таким чином, на даний момент не існує клінічних ре� комендацій, що розглядають відповідну терапевтичну стратегію, грунтуючись на генотипічних варіаціях РААС. Метою дослідження було проанал� ізувати динаміку показників вуглеводно� го та ліпідного обміну, середньодобові значення рівнів АТ та мікроальбумінурії на фоні лікування лозартаном в складі комбінованої терапії у хворих на ЦД 2 типу та АГ в залежності від функціональ� ного варіанту інсерційно�делеційного поліморфізму гена AСЕ. Матеріал та методи дослідження Було обстежено 79 пацієнтів се� реднім віком 64,2 ± 4,2 років, 36 жінок та 43 чоловіків. В дослідження включа� ли хворих на ЦД 2 типу із АГ, що попе� редньо не отримували лікування блока� торами РААС. Критеріями виключення з дослідження був рівень швидкості клу� бочкової фільтрації (ШКФ) <45 мл/хв/ 1,73 м2, що ускладнювало призначення блокаторів РААС та метформіну. Усіх пацієнтів було обстежено згідно Наказів МОЗ України №1118 від 21.12.2012, №384 від 24.05.2012 та уніфікованими клінічними протоколами з надання пер� винної та вторинної медичної допомоги хворим на ЦД 2 типу та АГ. Для визначення компенсації вугле� водного обміну застосовували дослід� ження рівня глюкози крові глюкозоок� сидазним методом Хагедорна�Йєнсена, натще та після навантаження. З метою ретроспективної оцінки ступеню компен� сації ЦД використовували визначення глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) за допомогою набору «Діабет�тест» (Фос� фосорб, Російська Федерація). Для діагностики мікроальбумінурії було використано імуноферментний ме� тод визначення «Micral�Test» (Boehringer Mannheim, Австрія). ШКФ розраховува� ли за формулою CKD�EPI, згідно із 2012 Kidney Disease Improving Outcomes Guidelines [8]. Геномну ДНК було виділено з лей� коцитів венозної крові за допомогою набору реагентів “ДНК�сорб�В” (Інтер� Лабсервіс, Російська Федерація). Пол� іморфні варіанти гену АСЕ оцінювали методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням комплектів реа� гентів для ампліфікації «SNP�експрес» ви� робництво ТОВ НВФ «Літех», Російська Федерація). ПЛР проводили на ампліф� ікаторі BIO�RAD (CША). Для ампліфікації використовували 100�150 нг ДНК. По� чаткова денатурація при температурі 95°С тривалістю 10 хв. ПЛР протягом 40 циклів: денатурація при 95°С – 30 сек, отжиг при температурі 64°С – 30 сек., елонгація при 72°С протягом 30 сек. та остаточна елонгація 3 хвилини при 72°C. Розділення продуктів ампліфікації прово� дили в горизонтальному 2 % агарозно� му гелі, приготовленому на одноразо� вому трис�боратному буфері. Усі хворі обмежували споживання легкозасвоюваних вуглеводів з їжею та отримували збалансоване харчування за столом №9 за Певзнером. Пацієнти отримували стандартне лікування ЦД пероральними гіпоглікемічними засоба� ми (в основному, метформіном, або комбінацією метформіну з інгібітором дипептилпептидази або бігуанідами). В якості антигіпертензивної та нефропро� текторної терапії усі пацієнти отримува� ли лозартан в добовій дозі 100 мг. Пацієнти із дисліпідемією отримували лікування розувастатином в добовій дозі 10�20 мг, за наявності вираженої гіпер� тригліцеридемії призначали фенофібрат в дозі 145 мг на добу. Клінічні обсте� ження проводили в два етапи – до по� ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015 7 3 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г. чатку лікування та через 12 тижнів після по� чатку прийому прийому комбі� нованого лікуван� ня. Статистич� ну обробку отриманих результатів про� водили з використанням програмного забезпечення Statistica 10.0 (StatSoft, США). Нормальність розподілу ознак було перевірено згідно з критеріями Ша� піро�Уілка, статистичну достовірність розбіжностей між групами оцінювали за допомогою дисперсійного аналізу ANOVA. Показники мікроальбумінуріїї та ШКФ, зважаючи на розподіл показників, відмінний від нормального, аналізували з використанням непараметричних ме� тодів. Результати та їх обговорення Групи пацієнтів, що були отримані за результатами генотипування були співставними за віком та статевим скла� дом. Кількість пацієнтів, монозиготних за делеційним варіантом генотипу АСЕ у досліджуваній групі була достовірно ви� щою, порівняно із даними інших дослі� джень, об’єктом яких були представни� ки української та інших східноєвропейсь� ких популяцій [9,10]. Поясненням под� ібної високої розповсюдженості потенц� ійно альтернуючого алельного варіанту може бути наявний реалізований гене� тичний ризик в групі осіб старшого віку, що вже мають маніфестну АГ та ко� морбідні стани. За всіма параметрами до лікуван� ня групи пацієнтів відповідно до вияв� леного генотипічного варіанту були співставними, окрім розподілів концент� рацій ТГ та ХС ЛПНЩ (Табл.2). Подаль� ший апостеріарний аналіз даних (з ура� хуванням поправки Бонфероні при мно� жинному порівнянні критерії значущості прийнято p = 0,01) до лікування виявив статистично значущі відмінності концен� трації ТГ у пацієнтів із генотипами ІІ та DD (р II�ID = 0,35; р ID�DD = 0,14; р II�DD = 0,006) із помірним переважанням дано� го показника у пацієнтів із ІІ�генотипом. Концентрації ХС ЛПНЩ з урахуванням поправки Бонфероні не мали статистич� но значущих відмінностей (р II�ID = 0,08; р ID�DD = 0,73; р II�DD = 0,019). Після лікування з’явилися певні відмінності у розподілах досліджуваних параметрів у групах, що свідчить про різний ефект фармакотерапії залежно від генотипу (Табл.2). У результаті аналізу розподілів досліджуваних параметрів в групах до і після лікування виявлено статистично значущі відмінності по се� реднім значенням офісного САТ у всіх групах, в той час як ступінь зниження офісного ДАТ була статистично значу� щою лише в групі пацієнтів із ІІ�геноти� пом. Подібні спостереження можуть свідчити про значний нефрогенний ком� понент діастолічної гіпетерензії в групах носіїв D�алелю і, відповідно, субопти� мальний антигіпертензивний ефект в даному випадку. За показниками вуглеводного об� міну статистично значущі зміни в резуль� таті лікування було зафіксовано у гру� пах носіїв І�алелю (р = 0,001 для гено� типу II та р = 0,038 для генотипу ID), найкращого результату за показником постпрандіальної глікемії було досягну� то в групі пацієнтів з ІІ генотипом (р = 0,038). За рівнями мікроальбумінурії кра� щих результатів у вигляді достовірного зменшення добової екскреції альбуміну із сечею також було досягнуто у групах пацієнтів�носіїв І�алелю (р = 0,024 для генотипу II та р = 0,005 для генотипу ID). Ліпідний спектр в результаті комб� Таблиця Розподіл пацієнтів в групах за варіантами поліморфізма гену АСЕ Генотип АСЕ II ID DD Кількість пацієнтів, (абс., %) 14 (17.72 %) 13 (16.46 %) 52(65.82 %) Жінок (абс., %) 7 (50 %) 5 (38.46 %) 24 (46.15 %) Чоловіків (абс., %) 7 (50 %) 8 (61.54 %) 28 (53.85 %) Середній вік пацієнтів, років 64,2 ± 3,0 61,7 ± 4,2 64,5 ± 4,8 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015 7 4 інованої терапії зазнав достовірних змін у всіх пацієнтів, однак досягти цільових значень загального холестерину вдало� ся лише в групі осіб з гетерозиготним генотипом. Показник ЛПНЩ в резуль� таті лікування достовірно знизився у пацієнтів з ІІ�генотипом, однак цільових рівнів (<1,8 ммоль/л) не було досягнуто в жодній з груп (Global guidelines on type 2 diabetes mellitus, International Diabetes Federation, 2012). Зниження рівнів ТГ си� роватки було досягнуто у групах носіїв Таблиця Клінічні параметри пацієнтів до лікування та через 12 тижнів прийому лозартану Параметр До лікування Після ліку- вання p2 Середні значення офісного САТ, мм рт.ст. ІІ 144,6 ± 8,2 135,7 ± 5,8 0,001 ID 146,9 ± 5,8 136,7 ± 7,2 0,002 DD 145,8 ± 8,9 143,1 ± 8,8 0,006 P1 0,59 0,003 - Середні значення офісного ДАТ, мм рт.ст. ІІ 91,1 ± 4,9 83,2 ± 3,7 0,002 ID 85,8 ± 7,0 82,9 ± 4,0 0,123 DD 88,3 ± 6,3 88,1 ± 6,6 0,749 P1 0,13 0,002 - Глюкоза крові натще, ммоль/л ІІ 6,1 ± 1,1 5,6 ± 0,8 0,148 ID 5,7 ± 1,7 5,7 ± 0,8 0,859 DD 5,8 ± 1,5 6,6 ± 0,7 0,918 P1 0,39 0,77 - Постпрандіальна глікемія, ммоль/л ІІ 7,5 ± 1,2 6,6 ± 0,7 0,038 ID 7,2 ± 1,4 7,1 ± 0,6 0,937 DD 7,7 ± 1,4 7,7 ± 1,0 0,924 P1 0,52 0,001 - HbA1c, % ІІ 7,0 ± 1,2 6,5 ± 1,1 0,001 ID 6,6 ± 1,5 5,2 ± 0,6 0,038 DD 6,6 ± 1,4 5,9 ± 0,7 0,187 P1 0,46 0,001 - ШКФ, мл/хв/1,73 м2 ІІ 78,0 (66,0; 88,0) 76,0 (64,0; 80,0) 0,140 ID 75,5 (54,0; 81,5) 76,0 (53,0; 83,0) 0,695 DD 72,5 (56,0; 84,5) 73,5 (59,5; 82,5) 0,145 p1 0,28 0,89 - Креатінін μмоль/л ІІ 89,6 ± 11,1 90,6 ± 16,7 0,937 ID 89,6 ± 13,0 86,5 ± 12,1 0,556 DD 97,5 ± 22,1 96,8 ± 21,0 0,838 p1 0,38 0,15 - Мікроальбумінурія, мг/добу ІІ 150,0 (85,0; 360,0) 68,0 (56,0; 105,0) 0,024 ID 145,0 (135,0; 300,0) 67,5 (55,0; 85,0) 0,005 DD 145,0 (109,0; 250,0) 146,5 (91,0; 183,0) 0,988 p1 0,86 0,001 Загальний холестерин, ммоль/л ІІ 5,8 ± 0,5 5,1 ± 0,5 0,003 ID 5,6 ± 0,4 4,8 ± 0,4 0,003 DD 5,7 ± 0,6 5,5 ± 0,7 0,029 p1 0,43 0,005 - ХС ЛПВЩ, ммоль/л ІІ 1,1 ± 0,4 1,2 ± 0,3 0,397 ID 1,1 ± 0,2 1,2 ± 0,3 0,415 DD 1,2 ± 0,3 1,2 ± 0,3 0,385 p1 0,85 0,89 - ХС ЛПНЩ, ммоль/л ІІ 4,1 ± 0,5 3,7 ± 0,4 0,011 ID 3,8 ± 0,3 3,6 ± 0,3 0,328 DD 3,8 ± 0,3 3,7 ± 0,4 0,365 p1 0,05 0,69 - ТГ, ммоль/л ІІ 2,6 ± 0,5 2,0 ± 0,4 0,019 ID 2,4 ± 0,8 1,6 ± 0,6 0,012 DD 2,1 ± 0,7 2,5 ± 0,7 0,006 p1 0,01 0,001 - Примітки: p1 — критерій значущості при перевірці гіпотези про відсутність статистично знач щих розбіжностей між трьома незалежними групами, обчислений за критерієм Краскела-Уоліса p2 — критерій значущості при перевірці гіпотези про відсутність відмінностей між двома залеж ними групами (до та після лікування лозартаном), обчислений за критерієм Вілкоксона. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015 7 5 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г. І�алелю гену АСЕ. Несприятливих змін зазнав рівень тригліцеридів у пацієнтів із гомозиготним делеційним варіантом генотипу АСЕ. Слід зазначити, що більшість пацієнтів до лікування не по� требували призначення фібратів, однак через 12 тижнів високі рівні ТГ сироват� ки (> 2,3 ммоль/л) були виявлені у 16 (30,76 %) пацієнтів із DD�генотипом. Висновки Таким чином, варіант інсерційно� делеційного поліморфізму АСЕ чинить значний вплив на антигіпертензивний та нефрпоротективний ефекти лозартану. Найбільш значущим прогностичним фак� тором відносно оптимальної антипротеї� нурічної дії лозартану виявилося носій� ство I�алелі АСЕ, пацієнти із II та ID варіантами генотипу АСЕ мали найбільш значне зниження показника мікроальбу� мінурії. Носійство D�алелі гену АСЕ є фактором не лише потенційно недостат� ньої відповіді на антигіпертензивну та нефропротективну терапію, але й слугу� вати причиної гіршої компенсації вугле� водного та ліпідного обміну. Питання раціональної фармакотерапії в таких випадках повинно бути вирішено індив� ідуально із підбором раціональної комб� інації антигіпертензивних засобів, на� приклад, шляхом додавання до блока� тора РААС препарату із групи блокаторів кальцієвих каналів або малих доз діуре� тиків. Важливими кроками до розуміння прогностичної та фармакогенетичної значущості поліморфізма гену АСЕ є подальші масштабні дослідження з дов� готривалим періодом спостереження, що допоможе зафіксувати частоту серцево� судинних та ниркових подій у пацієнтів із ДН на фоні лікування блокаторами РААС. Генотипування пацієнтів із ЦД 2 типу та АГ може слугувати важливим кроком до раннього диференційованого призначення антигіпертензивної терапії блокаторами РААС, а також антигіпер� тензивних препаратів інших класів з метою досягнення цільових рівнів АТ. Література 1. P.K. Jacobsen. Preventing and stage renal disease in diabetic patients – genetic aspect. Journal of the Renin�Angiotensin� Aldosterone System 2005; 6: 1�14. 2. P. Ruggenenti, P.Cravedi, G,Remuzzi. The RAAS in the pathogenesis and treatment of diabetic nephropathy. Nat. Rev. nephrol. 6, 319�330 (2010). 3. G. Braliou, A.G. Grigoriadou, P.I. Kontou, P.G. Bagos. The role of genetic polymorphisms of the reninb�angiotensin system in trenal diseases: a meta�analysis. Computational ands Structural Biotechnology Journal 10 (2014) 1�7. 4. M. Zivko et al. Impact of Angiotensin� Converting Enzyme gene polymorphism on proteinuria and arterial hypertension. Coll. Antropol. 37 (2013) 3: 765�770. 5. Г.Е.Ройтберг, Ж.В.Дорош, Є.В.Аксьонов, Т.І.Ушакова. Вплив поліморфізму ангіо� тензин�перетворюючого фермента на виникнення синдрому інсулінорезистен� тності. Клініцист. �№2,2013 – С.�14�17. 6. Haque S.F. et al. ACE insertion/deletion gene polymorphism determines efficacy of telmisartan: an ARB in type 2 diabetic nephropathy. Journal of cell and tissue research. 2011. — Vol.11 (1): 2595�2600. 7. Cooper Worobey C., Fisher NDL, Cox D, Forman JP, Curhan GC. Genetic polymorphisms and the risk of accelerated renal function decline in women. PLoS ONE 4(3): e4787. doi:10.1371/ journal.pone.0004787. 8. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney International Supplement. — 2013. — №3. — р.1–150. 9. О.Є. Дубенко, В.В. Хвисюк, С.Л. Костю� ковський, Т.В.Данько. Мікроальбумінурія та поліморфізм гену ангіотензин�пере� творюючого ферменту у пацієнтів з го� стрим інсультом. Проблеми безперерв� ної освіти та науки України. — №1, 2014. – с.38�41. References 1. P.K. Jacobsen. Preventing and stage renal disease in diabetic patients – genetic aspect. Journal of the Renin�Angiotensin� Aldosterone System 2005; 6: 1�14. 2. P. Ruggenenti, P.Cravedi, G,Remuzzi. The RAAS in the pathogenesis and treatment of diabetic nephropathy. Nat. Rev. nephrol. 6, 319�330 (2010). 3. G. Braliou, A.G. Grigoriadou, P.I. Kontou, АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015 7 6 P.G. Bagos. The role of genetic polymorphisms of the reninb�angiotensin system in trenal diseases: a meta�analysis. Computational ands Structural Biotechnology Journal 10 (2014) 1�7. 4. M. Zivko et al. Impact of Angiotensin� Converting Enzyme gene polymorphism on proteinuria and arterial hypertension. Coll. Antropol. 37 (2013) 3: 765�770. 5. G. Ye. Roytberg, Zh. V. Dorosh, Ye. V. Aksionov, Т. І. Ushakov. Influence of angiotensin converting enzyme polymorphism on the appearance of insulin resistance syndrome // General practitioner.� 2013.� №2, 2013 – P.14�17. (Ukr.) 6. Haque S.F. et al. ACE insertion/deletion gene polymorphism determines efficacy of telmisartan: an ARB in type 2 diabetic nephropathy. Journal of cell and tissue research. 2011. — Vol.11 (1): 2595�2600. 7. Cooper Worobey C., Fisher NDL, Cox D, Forman JP, Curhan GC. Genetic polymorphisms and the risk of accelerated renal function decline in women. PLoS ONE 4(3): e4787. doi:10.1371/ journal.pone.0004787. 8. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney International Supplement. — 2013. — №3. — р.1–150. 9. О.Ye. Dubenko, V. V. Khvisiuk, S. L. Коstyukovsky, Т. V. Danko. Microalbuminuria and polymorphism of angio�tensine converting enzyme gene in the patients with acute insult // Problems of continuous education and science in Ukraine.� 2014. — №1. – P. 38 – 41 (Ukr.). Резюме ЭФФЕКТЫ ЛОЗАРТАНА В СОСТАВЕ КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕРАПИИ САХАРНОГО ДИАБЕТА 2 ТИПА И АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВАРИАНТА ИНСЕРЦИОННО�ДЕЛЕЦИННОГО ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА АНГИОТЕНЗИН�ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА Понятовская Т.Ю. В статье представлены результаты оригинального исследования, целью ко� торго была оуенка эффектов лозартана у пациентов с сахарным диабетом 2 типа и артериальной гипертензией в зависимости от аллельного варианата гена АСЕ. Было показано зависимость антигипертензивного и нефропротектор� ного эффектов эналаприла от варианта инсерционно�делеционного полиморфиз� ма АСЕ. Результаты исследования сви� детельствуют о различии влияний ал� лельного варианта гена АСЕ на показа� тели липидного обмена у гипертензив� ных пациентов с сахарным диабетом 2 типа в виде значимой гипертриглице� ридемии у пациентов с DD�генотипом. Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, артериальная гипертензия, I/D полиморфизм гена ACE, фармакогене� тика, лозартан Summary LOSARTAN EFFECTS IN COMBINED TREATMENT OF TYPE 2 DIABETES MELLITUS AND HYPERTENSION IN DEPENDANCE ON INSERTION�DELETION ACE POLYMORPHISM Ponyatovska T.T. The article contains data from original study, which aimed to evaluate losartan effects in hypertensives with type 2 diabetes mellitus in dependence on ACE I/D allelic variant. The results show that potential antihypertensive and nephroprotective effects of combined treatment are related to polymorphism of ACE gene. Also, results show complicated management of dyslipidemia in D�allele carriers and a trend to hypertriglyceridemia in DD�monozygous patients. Key words: type 2 diabetes mellitus, hypertension, pharmacogenetics, losartan, I/D gene polymorphism ACE Впервые поступила в редакцию 05.05.2015 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования