Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента
В статті наведено дані оригінального дослідження, що оцінювало ефекти лозартану у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу в залежності від алельного варіанта гену АСЕ. Було показано залежність антигіпертензивного та нефропротективнрого ефектів еналаприлу від варіанту інсер...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2015
|
Назва видання: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136647 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента. / Т.Ю. Понятовська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 3, т. 1 (41-І). — С. 71-76. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-136647 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1366472018-06-17T03:06:45Z Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента Понятовська, Т.Ю. Клинические аспекты медицины транспорта В статті наведено дані оригінального дослідження, що оцінювало ефекти лозартану у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу в залежності від алельного варіанта гену АСЕ. Було показано залежність антигіпертензивного та нефропротективнрого ефектів еналаприлу від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму АСЕ. Також результати дослідження свідчать про різний вплив алельного варіанту АСЕ на показники ліпідного обміну у гіпертензивних пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та ускладнення у вигляді гіпертригліцеридемії у пацієнтів із DD-генотипом. В статье представлены результаты оригинального исследования, целью которго была оуенка эффектов лозартана у пациентов с сахарным диабетом 2 типа и артериальной гипертензией в зависимости от аллельного варианата гена АСЕ. Было показано зависимость антигипертензивного и нефропротекторного эффектов эналаприла от варианта инсерционно-делеционного полиморфизма АСЕ. Результаты исследования свидетельствуют о различии влияний аллельного варианта гена АСЕ на показатели липидного обмена у гипертензивных пациентов с сахарным диабетом 2 типа в виде значимой гипертриглицеридемии у пациентов с DD-генотипом. The article contains data from original study, which aimed to evaluate losartan effects in hypertensives with type 2 diabetes mellitus in dependence on ACE I/D allelic variant. The results show that potential antihypertensive and nephroprotective effects of combined treatment are related to polymorphism of ACE gene. Also, results show complicated management of dyslipidemia in D-allele carriers and a trend to hypertriglyceridemia in DD-monozygous patients. 2015 Article Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента. / Т.Ю. Понятовська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 3, т. 1 (41-І). — С. 71-76. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136647 [616.12-008.331.1+616.379-008.64]:615.036.8 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Клинические аспекты медицины транспорта Клинические аспекты медицины транспорта |
spellingShingle |
Клинические аспекты медицины транспорта Клинические аспекты медицины транспорта Понятовська, Т.Ю. Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента Актуальні проблеми транспортної медицини |
description |
В статті наведено дані оригінального дослідження, що оцінювало ефекти лозартану у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу в залежності від алельного варіанта гену АСЕ. Було показано залежність антигіпертензивного та нефропротективнрого ефектів еналаприлу від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму АСЕ. Також результати дослідження свідчать про різний вплив алельного варіанту АСЕ на показники ліпідного обміну у гіпертензивних пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та ускладнення у вигляді гіпертригліцеридемії у пацієнтів із DD-генотипом. |
format |
Article |
author |
Понятовська, Т.Ю. |
author_facet |
Понятовська, Т.Ю. |
author_sort |
Понятовська, Т.Ю. |
title |
Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента |
title_short |
Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента |
title_full |
Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента |
title_fullStr |
Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента |
title_full_unstemmed |
Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента |
title_sort |
ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента |
publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Клинические аспекты медицины транспорта |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136647 |
citation_txt |
Ефекти лозартану в складі комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії в залежності від варіанту інсерційно-делеційного поліморфізму гену ангіотензин-перетворюючого фермента.
/ Т.Ю. Понятовська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 3, т. 1 (41-І). — С. 71-76. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
work_keys_str_mv |
AT ponâtovsʹkatû efektilozartanuvskladíkombínovanoíterapíícukrovogodíabetu2tiputaarteríalʹnoígípertenzíívzaležnostívídvaríantuínsercíjnodelecíjnogopolímorfízmugenuangíotenzinperetvorûûčogofermenta |
first_indexed |
2025-07-10T01:48:09Z |
last_indexed |
2025-07-10T01:48:09Z |
_version_ |
1837222688597213184 |
fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015
7 1
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г.
Актуальність
Діабетична нефропатія (ДН) – го�
ловна причина захворюваності та смер�
тності, пов’язаних із цукровим діабетом
(ЦД), однак клінічний перебіг та прогноз
щодо виникнення термінальної стадії
хронічного захворювання нирок (ХЗН)
високо варіабельний для різних пацієнтів
[1]. ДН характеризується низкою ульт�
раструктурних змін ниркової тканини.
Гістологічно при ДН виявляють ущільнен�
ня бальної мембрани, мезангіальну та
тубулярну гіпертрофію, розростання ме�
зангіальних клітин, гломерулосклероз та
тубулоінтерстиціальний фіброз. Ключові
клінічні ознаки, що супроводжують такі
структурні зміни – прогресуюче
збільшення альбумінурії, підвищення
артеріального тиску (АТ) та зниження
функції нирок з подальшим розвитком
уремії та термінальної стадії ХЗН [2].
Трігерами цих процесів є комбінація
гемодинамічних та метаболічних ме�
ханізмів, факторів росту, цитокінів та
генетичної схильності. На більш пізніх
стадіях, гемодинамічні та негемоди�
намічні пристосувальні механізми нирок
реалізуються в порушення ниркової
функції, в тому разі, якщо ренопротек�
УДК [616.12�008.331.1+616.379�008.64]:615.036.8
ЕФЕКТИ ЛОЗАРТАНУ В СКЛАДІ КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ
ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ ТА АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ В
ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВАРІАНТУ ІНСЕРЦІЙНО6ДЕЛЕЦІЙНОГО
ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНУ АНГІОТЕНЗИН6ПЕРЕТВОРЮЮЧОГО
ФЕРМЕНТА
Понятовська Т.Ю.
Одеський національний медичний університет
В статті наведено дані оригінального дослідження, що оцінювало ефекти
лозартану у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу
в залежності від алельного варіанта гену АСЕ. Було показано залежність анти�
гіпертензивного та нефропротективнрого ефектів еналаприлу від варіанту інсерц�
ійно�делеційного поліморфізму АСЕ. Також результати дослідження свідчать про
різний вплив алельного варіанту АСЕ на показники ліпідного обміну у гіпертен�
зивних пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та ускладнення у вигляді гіпертриг�
ліцеридемії у пацієнтів із DD�генотипом.
Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, I/D пол�
іморфізм гену ACE, фармакогенетика, лозартан
тивну терапію не розпочато. Активація
ренін�ангіотензин�альдостеронової систе�
ми (РААС) грає головну роль як в ініціації
патологічного процесу, так і в прогресу�
ванні діабетичної хвороби нирок [3].
Ангіотензин�перетворюючий фер�
мент (АСЕ) міститься в епітеліальних та
ендотеліальних клітинах різних органів,
включаючи нирки, серцевий м’яз, легені
та ендотеліальні клітини судин. ЦД є
одним із захворювань, патогенез якого
спряжений із зростанням концентрації
АСЕ. Ген АСЕ розташований у 17 хро�
мосомі людини та містить поліморфізм
у вигляді інсерції або делеції ділянки
ДНК в 16 інтроні. У численних дослід�
женнях було знайдено асоціацію між
делеційним поліморфізмом (I/D) гену
АСЕ та такими станами як ішемічна хво�
роба серця, АГ, захворювання артерій
сітківки та ХЗН [4, 5, 6].
У літературних джерелах в якості
генетичних маркерів, що обумовлюють
предиспозицію до ДН та її подальшу
реалізацію, наряду з поліморфізмами
генів АСЕ та ангіотензину ІІ, названі гени
порушення натрій�літієвого контртранс�
порта, генетично обумовлену інсуліноре�
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015
7 2
зистентність та гіперінсулінемію, втрату
негативного заряду базальною мембра�
ною ниркового клубочка [7].
Проте, незважаючи на велику
кількість досліджень, що обгрунтовують
поліморфізм генів РААС із певними
особливостями перебігу АГ, ризиком
виникнення ускладнень та прогресуван�
ня ураження органів�мішеней, не було
виявлено певної асоціації між розвитком
гіпертензивної нефропатії або терміналь�
ної стадії ХЗН та поліморфними варіан�
тами генів ACE та AT1R. Таким чином,
на даний момент не існує клінічних ре�
комендацій, що розглядають відповідну
терапевтичну стратегію, грунтуючись на
генотипічних варіаціях РААС.
Метою дослідження було проанал�
ізувати динаміку показників вуглеводно�
го та ліпідного обміну, середньодобові
значення рівнів АТ та мікроальбумінурії
на фоні лікування лозартаном в складі
комбінованої терапії у хворих на ЦД 2
типу та АГ в залежності від функціональ�
ного варіанту інсерційно�делеційного
поліморфізму гена AСЕ.
Матеріал та методи дослідження
Було обстежено 79 пацієнтів се�
реднім віком 64,2 ± 4,2 років, 36 жінок
та 43 чоловіків. В дослідження включа�
ли хворих на ЦД 2 типу із АГ, що попе�
редньо не отримували лікування блока�
торами РААС. Критеріями виключення з
дослідження був рівень швидкості клу�
бочкової фільтрації (ШКФ) <45 мл/хв/
1,73 м2, що ускладнювало призначення
блокаторів РААС та метформіну. Усіх
пацієнтів було обстежено згідно Наказів
МОЗ України №1118 від 21.12.2012,
№384 від 24.05.2012 та уніфікованими
клінічними протоколами з надання пер�
винної та вторинної медичної допомоги
хворим на ЦД 2 типу та АГ.
Для визначення компенсації вугле�
водного обміну застосовували дослід�
ження рівня глюкози крові глюкозоок�
сидазним методом Хагедорна�Йєнсена,
натще та після навантаження. З метою
ретроспективної оцінки ступеню компен�
сації ЦД використовували визначення
глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) за
допомогою набору «Діабет�тест» (Фос�
фосорб, Російська Федерація).
Для діагностики мікроальбумінурії
було використано імуноферментний ме�
тод визначення «Micral�Test» (Boehringer
Mannheim, Австрія). ШКФ розраховува�
ли за формулою CKD�EPI, згідно із 2012
Kidney Disease Improving Outcomes
Guidelines [8].
Геномну ДНК було виділено з лей�
коцитів венозної крові за допомогою
набору реагентів “ДНК�сорб�В” (Інтер�
Лабсервіс, Російська Федерація). Пол�
іморфні варіанти гену АСЕ оцінювали
методом полімеразної ланцюгової реакції
(ПЛР) з використанням комплектів реа�
гентів для ампліфікації «SNP�експрес» ви�
робництво ТОВ НВФ «Літех», Російська
Федерація). ПЛР проводили на ампліф�
ікаторі BIO�RAD (CША). Для ампліфікації
використовували 100�150 нг ДНК. По�
чаткова денатурація при температурі
95°С тривалістю 10 хв. ПЛР протягом 40
циклів: денатурація при 95°С – 30 сек,
отжиг при температурі 64°С – 30 сек.,
елонгація при 72°С протягом 30 сек. та
остаточна елонгація 3 хвилини при 72°C.
Розділення продуктів ампліфікації прово�
дили в горизонтальному 2 % агарозно�
му гелі, приготовленому на одноразо�
вому трис�боратному буфері.
Усі хворі обмежували споживання
легкозасвоюваних вуглеводів з їжею та
отримували збалансоване харчування за
столом №9 за Певзнером. Пацієнти
отримували стандартне лікування ЦД
пероральними гіпоглікемічними засоба�
ми (в основному, метформіном, або
комбінацією метформіну з інгібітором
дипептилпептидази або бігуанідами). В
якості антигіпертензивної та нефропро�
текторної терапії усі пацієнти отримува�
ли лозартан в добовій дозі 100 мг.
Пацієнти із дисліпідемією отримували
лікування розувастатином в добовій дозі
10�20 мг, за наявності вираженої гіпер�
тригліцеридемії призначали фенофібрат
в дозі 145 мг на добу. Клінічні обсте�
ження проводили в два етапи – до по�
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015
7 3
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г.
чатку лікування
та через 12
тижнів після по�
чатку прийому
прийому комбі�
нованого лікуван�
ня.
Статистич�
ну обробку отриманих результатів про�
водили з використанням програмного
забезпечення Statistica 10.0 (StatSoft,
США). Нормальність розподілу ознак
було перевірено згідно з критеріями Ша�
піро�Уілка, статистичну достовірність
розбіжностей між групами оцінювали за
допомогою дисперсійного аналізу
ANOVA. Показники мікроальбумінуріїї та
ШКФ, зважаючи на розподіл показників,
відмінний від нормального, аналізували
з використанням непараметричних ме�
тодів.
Результати та їх обговорення
Групи пацієнтів, що були отримані
за результатами генотипування були
співставними за віком та статевим скла�
дом. Кількість пацієнтів, монозиготних за
делеційним варіантом генотипу АСЕ у
досліджуваній групі була достовірно ви�
щою, порівняно із даними інших дослі�
джень, об’єктом яких були представни�
ки української та інших східноєвропейсь�
ких популяцій [9,10]. Поясненням под�
ібної високої розповсюдженості потенц�
ійно альтернуючого алельного варіанту
може бути наявний реалізований гене�
тичний ризик в групі осіб старшого віку,
що вже мають маніфестну АГ та ко�
морбідні стани.
За всіма параметрами до лікуван�
ня групи пацієнтів відповідно до вияв�
леного генотипічного варіанту були
співставними, окрім розподілів концент�
рацій ТГ та ХС ЛПНЩ (Табл.2). Подаль�
ший апостеріарний аналіз даних (з ура�
хуванням поправки Бонфероні при мно�
жинному порівнянні критерії значущості
прийнято p = 0,01) до лікування виявив
статистично значущі відмінності концен�
трації ТГ у пацієнтів із генотипами ІІ та
DD (р
II�ID
= 0,35; р
ID�DD
= 0,14; р
II�DD
=
0,006) із помірним переважанням дано�
го показника у пацієнтів із ІІ�генотипом.
Концентрації ХС ЛПНЩ з урахуванням
поправки Бонфероні не мали статистич�
но значущих відмінностей (р
II�ID
= 0,08;
р
ID�DD
= 0,73; р
II�DD
= 0,019).
Після лікування з’явилися певні
відмінності у розподілах досліджуваних
параметрів у групах, що свідчить про
різний ефект фармакотерапії залежно від
генотипу (Табл.2). У результаті аналізу
розподілів досліджуваних параметрів в
групах до і після лікування виявлено
статистично значущі відмінності по се�
реднім значенням офісного САТ у всіх
групах, в той час як ступінь зниження
офісного ДАТ була статистично значу�
щою лише в групі пацієнтів із ІІ�геноти�
пом. Подібні спостереження можуть
свідчити про значний нефрогенний ком�
понент діастолічної гіпетерензії в групах
носіїв D�алелю і, відповідно, субопти�
мальний антигіпертензивний ефект в
даному випадку.
За показниками вуглеводного об�
міну статистично значущі зміни в резуль�
таті лікування було зафіксовано у гру�
пах носіїв І�алелю (р = 0,001 для гено�
типу II та р = 0,038 для генотипу ID),
найкращого результату за показником
постпрандіальної глікемії було досягну�
то в групі пацієнтів з ІІ генотипом (р =
0,038).
За рівнями мікроальбумінурії кра�
щих результатів у вигляді достовірного
зменшення добової екскреції альбуміну
із сечею також було досягнуто у групах
пацієнтів�носіїв І�алелю (р = 0,024 для
генотипу II та р = 0,005 для генотипу
ID).
Ліпідний спектр в результаті комб�
Таблиця
Розподіл пацієнтів в групах за варіантами поліморфізма гену АСЕ
Генотип АСЕ II ID DD
Кількість пацієнтів, (абс., %) 14 (17.72 %) 13 (16.46 %) 52(65.82 %)
Жінок (абс., %) 7 (50 %) 5 (38.46 %) 24 (46.15 %)
Чоловіків (абс., %) 7 (50 %) 8 (61.54 %) 28 (53.85 %)
Середній вік пацієнтів, років 64,2 ± 3,0 61,7 ± 4,2 64,5 ± 4,8
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015
7 4
інованої терапії зазнав достовірних змін
у всіх пацієнтів, однак досягти цільових
значень загального холестерину вдало�
ся лише в групі осіб з гетерозиготним
генотипом. Показник ЛПНЩ в резуль�
таті лікування достовірно знизився у
пацієнтів з ІІ�генотипом, однак цільових
рівнів (<1,8 ммоль/л) не було досягнуто
в жодній з груп (Global guidelines on type
2 diabetes mellitus, International Diabetes
Federation, 2012). Зниження рівнів ТГ си�
роватки було досягнуто у групах носіїв
Таблиця
Клінічні параметри пацієнтів до лікування та через 12 тижнів прийому
лозартану
Параметр До лікування
Після ліку-
вання p2
Середні значення офісного САТ, мм
рт.ст.
ІІ 144,6 ± 8,2 135,7 ± 5,8 0,001
ID 146,9 ± 5,8 136,7 ± 7,2 0,002
DD 145,8 ± 8,9 143,1 ± 8,8 0,006
P1 0,59 0,003 -
Середні значення офісного ДАТ, мм
рт.ст.
ІІ 91,1 ± 4,9 83,2 ± 3,7 0,002
ID 85,8 ± 7,0 82,9 ± 4,0 0,123
DD 88,3 ± 6,3 88,1 ± 6,6 0,749
P1 0,13 0,002 -
Глюкоза крові натще, ммоль/л
ІІ 6,1 ± 1,1 5,6 ± 0,8 0,148
ID 5,7 ± 1,7 5,7 ± 0,8 0,859
DD 5,8 ± 1,5 6,6 ± 0,7 0,918
P1 0,39 0,77 -
Постпрандіальна глікемія, ммоль/л
ІІ 7,5 ± 1,2 6,6 ± 0,7 0,038
ID 7,2 ± 1,4 7,1 ± 0,6 0,937
DD 7,7 ± 1,4 7,7 ± 1,0 0,924
P1 0,52 0,001 -
HbA1c, %
ІІ 7,0 ± 1,2 6,5 ± 1,1 0,001
ID 6,6 ± 1,5 5,2 ± 0,6 0,038
DD 6,6 ± 1,4 5,9 ± 0,7 0,187
P1 0,46 0,001 -
ШКФ, мл/хв/1,73 м2
ІІ 78,0 (66,0; 88,0) 76,0 (64,0; 80,0) 0,140
ID 75,5 (54,0; 81,5) 76,0 (53,0; 83,0) 0,695
DD 72,5 (56,0; 84,5) 73,5 (59,5; 82,5) 0,145
p1 0,28 0,89 -
Креатінін μмоль/л
ІІ 89,6 ± 11,1 90,6 ± 16,7 0,937
ID 89,6 ± 13,0 86,5 ± 12,1 0,556
DD 97,5 ± 22,1 96,8 ± 21,0 0,838
p1 0,38 0,15 -
Мікроальбумінурія, мг/добу
ІІ 150,0 (85,0; 360,0)
68,0 (56,0;
105,0) 0,024
ID
145,0 (135,0;
300,0) 67,5 (55,0; 85,0) 0,005
DD
145,0 (109,0;
250,0)
146,5 (91,0;
183,0) 0,988
p1 0,86 0,001
Загальний холестерин, ммоль/л
ІІ 5,8 ± 0,5 5,1 ± 0,5 0,003
ID 5,6 ± 0,4 4,8 ± 0,4 0,003
DD 5,7 ± 0,6 5,5 ± 0,7 0,029
p1 0,43 0,005 -
ХС ЛПВЩ, ммоль/л
ІІ 1,1 ± 0,4 1,2 ± 0,3 0,397
ID 1,1 ± 0,2 1,2 ± 0,3 0,415
DD 1,2 ± 0,3 1,2 ± 0,3 0,385
p1 0,85 0,89 -
ХС ЛПНЩ, ммоль/л
ІІ 4,1 ± 0,5 3,7 ± 0,4 0,011
ID 3,8 ± 0,3 3,6 ± 0,3 0,328
DD 3,8 ± 0,3 3,7 ± 0,4 0,365
p1 0,05 0,69 -
ТГ, ммоль/л
ІІ 2,6 ± 0,5 2,0 ± 0,4 0,019
ID 2,4 ± 0,8 1,6 ± 0,6 0,012
DD 2,1 ± 0,7 2,5 ± 0,7 0,006
p1 0,01 0,001 -
Примітки: p1 — критерій значущості при перевірці гіпотези про відсутність статистично знач
щих розбіжностей між трьома незалежними групами, обчислений за критерієм Краскела-Уоліса
p2 — критерій значущості при перевірці гіпотези про відсутність відмінностей між двома залеж
ними групами (до та після лікування лозартаном), обчислений за критерієм Вілкоксона.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015
7 5
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г.
І�алелю гену АСЕ. Несприятливих змін
зазнав рівень тригліцеридів у пацієнтів
із гомозиготним делеційним варіантом
генотипу АСЕ. Слід зазначити, що
більшість пацієнтів до лікування не по�
требували призначення фібратів, однак
через 12 тижнів високі рівні ТГ сироват�
ки (> 2,3 ммоль/л) були виявлені у 16
(30,76 %) пацієнтів із DD�генотипом.
Висновки
Таким чином, варіант інсерційно�
делеційного поліморфізму АСЕ чинить
значний вплив на антигіпертензивний та
нефрпоротективний ефекти лозартану.
Найбільш значущим прогностичним фак�
тором відносно оптимальної антипротеї�
нурічної дії лозартану виявилося носій�
ство I�алелі АСЕ, пацієнти із II та ID
варіантами генотипу АСЕ мали найбільш
значне зниження показника мікроальбу�
мінурії. Носійство D�алелі гену АСЕ є
фактором не лише потенційно недостат�
ньої відповіді на антигіпертензивну та
нефропротективну терапію, але й слугу�
вати причиної гіршої компенсації вугле�
водного та ліпідного обміну. Питання
раціональної фармакотерапії в таких
випадках повинно бути вирішено індив�
ідуально із підбором раціональної комб�
інації антигіпертензивних засобів, на�
приклад, шляхом додавання до блока�
тора РААС препарату із групи блокаторів
кальцієвих каналів або малих доз діуре�
тиків.
Важливими кроками до розуміння
прогностичної та фармакогенетичної
значущості поліморфізма гену АСЕ є
подальші масштабні дослідження з дов�
готривалим періодом спостереження, що
допоможе зафіксувати частоту серцево�
судинних та ниркових подій у пацієнтів
із ДН на фоні лікування блокаторами
РААС.
Генотипування пацієнтів із ЦД 2
типу та АГ може слугувати важливим
кроком до раннього диференційованого
призначення антигіпертензивної терапії
блокаторами РААС, а також антигіпер�
тензивних препаратів інших класів з
метою досягнення цільових рівнів АТ.
Література
1. P.K. Jacobsen. Preventing and stage renal
disease in diabetic patients – genetic
aspect. Journal of the Renin�Angiotensin�
Aldosterone System 2005; 6: 1�14.
2. P. Ruggenenti, P.Cravedi, G,Remuzzi. The
RAAS in the pathogenesis and treatment
of diabetic nephropathy. Nat. Rev. nephrol.
6, 319�330 (2010).
3. G. Braliou, A.G. Grigoriadou, P.I. Kontou,
P.G. Bagos. The role of genetic
polymorphisms of the reninb�angiotensin
system in trenal diseases: a meta�analysis.
Computational ands Structural
Biotechnology Journal 10 (2014) 1�7.
4. M. Zivko et al. Impact of Angiotensin�
Converting Enzyme gene polymorphism on
proteinuria and arterial hypertension. Coll.
Antropol. 37 (2013) 3: 765�770.
5. Г.Е.Ройтберг, Ж.В.Дорош, Є.В.Аксьонов,
Т.І.Ушакова. Вплив поліморфізму ангіо�
тензин�перетворюючого фермента на
виникнення синдрому інсулінорезистен�
тності. Клініцист. �№2,2013 – С.�14�17.
6. Haque S.F. et al. ACE insertion/deletion
gene polymorphism determines efficacy of
telmisartan: an ARB in type 2 diabetic
nephropathy. Journal of cell and tissue
research. 2011. — Vol.11 (1): 2595�2600.
7. Cooper Worobey C., Fisher NDL, Cox D,
Forman JP, Curhan GC. Genetic
polymorphisms and the risk of accelerated
renal function decline in women. PLoS ONE
4(3): e4787. doi:10.1371/
journal.pone.0004787.
8. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for
the Evaluation and Management of Chronic
Kidney Disease. Kidney International
Supplement. — 2013. — №3. — р.1–150.
9. О.Є. Дубенко, В.В. Хвисюк, С.Л. Костю�
ковський, Т.В.Данько. Мікроальбумінурія
та поліморфізм гену ангіотензин�пере�
творюючого ферменту у пацієнтів з го�
стрим інсультом. Проблеми безперерв�
ної освіти та науки України. — №1, 2014.
– с.38�41.
References
1. P.K. Jacobsen. Preventing and stage renal
disease in diabetic patients – genetic
aspect. Journal of the Renin�Angiotensin�
Aldosterone System 2005; 6: 1�14.
2. P. Ruggenenti, P.Cravedi, G,Remuzzi. The
RAAS in the pathogenesis and treatment
of diabetic nephropathy. Nat. Rev. nephrol.
6, 319�330 (2010).
3. G. Braliou, A.G. Grigoriadou, P.I. Kontou,
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 1 (41�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 1 (41�I), 2015
7 6
P.G. Bagos. The role of genetic
polymorphisms of the reninb�angiotensin
system in trenal diseases: a meta�analysis.
Computational ands Structural
Biotechnology Journal 10 (2014) 1�7.
4. M. Zivko et al. Impact of Angiotensin�
Converting Enzyme gene polymorphism on
proteinuria and arterial hypertension. Coll.
Antropol. 37 (2013) 3: 765�770.
5. G. Ye. Roytberg, Zh. V. Dorosh, Ye. V.
Aksionov, Т. І. Ushakov. Influence of
angiotensin converting enzyme
polymorphism on the appearance of insulin
resistance syndrome // General
practitioner.� 2013.� №2, 2013 – P.14�17.
(Ukr.)
6. Haque S.F. et al. ACE insertion/deletion
gene polymorphism determines efficacy of
telmisartan: an ARB in type 2 diabetic
nephropathy. Journal of cell and tissue
research. 2011. — Vol.11 (1): 2595�2600.
7. Cooper Worobey C., Fisher NDL, Cox D,
Forman JP, Curhan GC. Genetic
polymorphisms and the risk of accelerated
renal function decline in women. PLoS ONE
4(3): e4787. doi:10.1371/
journal.pone.0004787.
8. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for
the Evaluation and Management of Chronic
Kidney Disease. Kidney International
Supplement. — 2013. — №3. — р.1–150.
9. О.Ye. Dubenko, V. V. Khvisiuk, S. L.
Коstyukovsky, Т. V. Danko.
Microalbuminuria and polymorphism of
angio�tensine converting enzyme gene in
the patients with acute insult // Problems
of continuous education and science in
Ukraine.� 2014. — №1. – P. 38 – 41 (Ukr.).
Резюме
ЭФФЕКТЫ ЛОЗАРТАНА В СОСТАВЕ
КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕРАПИИ
САХАРНОГО ДИАБЕТА 2 ТИПА И
АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ В
ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВАРИАНТА
ИНСЕРЦИОННО�ДЕЛЕЦИННОГО
ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА
АНГИОТЕНЗИН�ПРЕВРАЩАЮЩЕГО
ФЕРМЕНТА
Понятовская Т.Ю.
В статье представлены результаты
оригинального исследования, целью ко�
торго была оуенка эффектов лозартана
у пациентов с сахарным диабетом 2
типа и артериальной гипертензией в
зависимости от аллельного варианата
гена АСЕ. Было показано зависимость
антигипертензивного и нефропротектор�
ного эффектов эналаприла от варианта
инсерционно�делеционного полиморфиз�
ма АСЕ. Результаты исследования сви�
детельствуют о различии влияний ал�
лельного варианта гена АСЕ на показа�
тели липидного обмена у гипертензив�
ных пациентов с сахарным диабетом 2
типа в виде значимой гипертриглице�
ридемии у пациентов с DD�генотипом.
Ключевые слова: сахарный диабет 2
типа, артериальная гипертензия, I/D
полиморфизм гена ACE, фармакогене�
тика, лозартан
Summary
LOSARTAN EFFECTS IN COMBINED
TREATMENT OF TYPE 2 DIABETES
MELLITUS AND HYPERTENSION IN
DEPENDANCE ON INSERTION�DELETION
ACE POLYMORPHISM
Ponyatovska T.T.
The article contains data from original
study, which aimed to evaluate losartan
effects in hypertensives with type 2
diabetes mellitus in dependence on ACE
I/D allelic variant. The results show that
potential antihypertensive and
nephroprotective effects of combined
treatment are related to polymorphism of
ACE gene. Also, results show complicated
management of dyslipidemia in D�allele
carriers and a trend to hypertriglyceridemia
in DD�monozygous patients.
Key words: type 2 diabetes mellitus,
hypertension, pharmacogenetics,
losartan, I/D gene polymorphism ACE
Впервые поступила в редакцию 05.05.2015 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|