Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв

За результатами моделювання двофазного потоку та його руху в калібрувальній трубці встановлено різні інтенсивність і характер зношування її протокової частини, що обумовлює тут певні функціональні зони. Забезпечити стабільність отвору протокової частини можна, використовуючи відповідні захисні шари,...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Саленко, О.Ф., Хорольська, М.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України 2014
Назва видання:	Фізико-хімічна механіка матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136884
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв / О.Ф. Саленко, М.С. Хорольська // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 6. — С. 82-88. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-136884
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1368842018-06-17T03:08:43Z Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв Саленко, О.Ф. Хорольська, М.С. За результатами моделювання двофазного потоку та його руху в калібрувальній трубці встановлено різні інтенсивність і характер зношування її протокової частини, що обумовлює тут певні функціональні зони. Забезпечити стабільність отвору протокової частини можна, використовуючи відповідні захисні шари, які під час експлуатації трубки зменшують швидкість ерозії у функціональних зонах залежно від умов дії абразивних частинок. По результатам моделирования формирования двухфазного потока и его движения в калибрующей трубке установлено, что износ проточной части трубки имеет различные интенсивность и характер, а также выявлены определенные функциональные зоны трубок. Показано, что обеспечить геометрические параметры можно нанесением соответствующих защитных слоев, вследствие чего ресурс трубок повышается в 1,8–2 раза. On the basis of the model of two-phase flow formation and its movement in the calibration tube it is found that the tube wear has different intensity and character The specific functional area of the tubes is also identified. It is shown that it is possible to provide the geometrical parameters of the tubes by using the appropriate protective layers. As a result the tube resource increases in 1.8–2 times. 2014 Article Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв / О.Ф. Саленко, М.С. Хорольська // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 6. — С. 82-88. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 0430-6252 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136884 51:62.768:620.169.1 uk Фізико-хімічна механіка матеріалів Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	За результатами моделювання двофазного потоку та його руху в калібрувальній трубці встановлено різні інтенсивність і характер зношування її протокової частини, що обумовлює тут певні функціональні зони. Забезпечити стабільність отвору протокової частини можна, використовуючи відповідні захисні шари, які під час експлуатації трубки зменшують швидкість ерозії у функціональних зонах залежно від умов дії абразивних частинок.
format	Article
author	Саленко, О.Ф. Хорольська, М.С.
spellingShingle	Саленко, О.Ф. Хорольська, М.С. Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв Фізико-хімічна механіка матеріалів
author_facet	Саленко, О.Ф. Хорольська, М.С.
author_sort	Саленко, О.Ф.
title	Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв
title_short	Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв
title_full	Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв
title_fullStr	Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв
title_full_unstemmed	Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв
title_sort	підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв
publisher	Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
publishDate	2014
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136884
citation_txt	Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв / О.Ф. Саленко, М.С. Хорольська // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 6. — С. 82-88. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.
series	Фізико-хімічна механіка матеріалів
work_keys_str_mv	AT salenkoof pídviŝennâoporurujnuvannûkalíbruvalʹnoítrubkigídroabrazivnihpristroív AT horolʹsʹkams pídviŝennâoporurujnuvannûkalíbruvalʹnoítrubkigídroabrazivnihpristroív
first_indexed	2025-07-10T02:11:50Z
last_indexed	2025-07-10T02:11:50Z
_version_	1837224176693280768
fulltext	82 Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2014. – ¹ 6. – Physicochemical Mechanics of Materials УДК 51:62.768:620.169.1 ПІДВИЩЕННЯ ОПОРУ РУЙНУВАННЮ КАЛІБРУВАЛЬНОЇ ТРУБКИ ГІДРОАБРАЗИВНИХ ПРИСТРОЇВ О. Ф. САЛЕНКО, М. С. ХОРОЛЬСЬКА Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського За результатами моделювання двофазного потоку та його руху в калібрувальній трубці встановлено різні інтенсивність і характер зношування її протокової частини, що обумовлює тут певні функціональні зони. Забезпечити стабільність отвору про- токової частини можна, використовуючи відповідні захисні шари, які під час екс- плуатації трубки зменшують швидкість ерозії у функціональних зонах залежно від умов дії абразивних частинок. Ключові слова: гідроабразивне різання, калібрувальна трубка, зношування, захисні шари. Забезпеченню якості гідроабразивного різання відповідальних виробів при- діляли чимало уваги [1–3]. Встановили, що внаслідок пошкодження та руйнуван- ня протокового каналу калібрувальної трубки, що формує багатофазний швидко- плинний потік і забезпечує його різальні та енергетичні властивості, виникають переважно параметрична (а в деяких випадках і функціональна) відмова процесу та брак. Зі зростанням діаметра каналу неодмінно знижується питома енергетич- на ефективність струменя, через що збільшується ширина прорізання і погіршу- ється якість самої крайки. Калібрувальна трубка – це високоточний циліндричний виріб завдовжки 90…120 mm із профільним каналом, діаметр якого 0,9…1,25 mm на зрізі та 4,2…4,5 mm на вході. Вхідна частина каналу – конус завдовжки 15…18 mm, який далі має практично циліндричну форму. Трубка виготовлена із вольфрамовміс- ного твердого сплаву типу ВК, який досить тривкий до абразивно-кавітаційних пошкоджень від дії швидкоплинного потоку рідини. Встановлено [4], що під час використання гранатового піску фракційністю 300 mesh за витрат 0,2…0,8 kg/min та роботі під тиском технологічної рідини 250…300 MPa тривкість трубки до гра- ничного зносу 18…22 h. Такий знос зумовлює збільшення отвору каналу майже удвічі (до 2,0…2,5 mm), що не гарантує точності виконання лінійних розмірів 160…500 mm під час обробки навіть за дев’ятим квалітетом. Зважаючи на плин- ний розвиток пошкоджень, стає очевидним, що якісна та точна (в межах восьмо- го квалітету) обробка можлива лише впродовж перших 2…4 h експлуатації, а за- безпечити розміри за дев’ятим квалітетом вдається за обмеження часу експлуатації до 9…10 h. Аналіз картин пошкодження та руйнування каналу виявив, що роботоздат- ність втрачається через утворення початкових поверхневих дефектів; подальше їх зростання до моменту, коли вони вже суттєво впливають на умови руху кана- лом багатофазного потоку; формування великих дефектів, які зумовлюють вих- рові явища та погіршують енергетичні параметри струменя з настанням неодмін- ної параметричної відмови. Також встановлено, що внаслідок зародження та роз- витку початкових дефектів практично симетрично збільшується діаметр каналу, а зони підвищеної ерозії спричиняють функціональну відмову і появу т.зв. “свищів”. Контактна особа: М. С. ХОРОЛЬСЬКА, e-mail: mariannamax@ya.ru 83 Універсальний спосіб забезпечити параметричну надійність струменефор- мувальних засобів – лімітувати час їх роботи. Однак, враховуючи відносно висо- ку вартість трубок (100$), необхідно підвищувати їхній ресурс, беручи до уваги суттєве (понад 35%) розсіювання швидкості пошкодження [5, 6]. Таким чином, важливо усунути ерозію або стабілізувати її для продовження періоду тривкості калібрувальних трубок. Для цього необхідно проаналізувати закономірності формування багатофазного потоку рідини під час його прямуван- ня крізь отвір трубки, а також виявити функціональні зони і знайти відповідні за- соби, здатні підвищити опір руйнуванню цих зон упродовж періоду тривкості. Моделювання двофазного струменя. Особливості утворення багатофазних потоків досліджували в багатьох працях [7–20]. Однак сучасні теоретичні моделі спираються на те, що струмінь формується лише в каналі калібрувальної трубки. Розгін суміші повітря і абразивних частинок струменем надвисокого тиску опи- сують як течію двох паралельних осесиметричних потоків, взаємодія яких обу- мовлена силами тертя, що виникають при цьому. Тут враховують тільки діаметр сопла і тиск рідини (води), а усереднену швидкість потоку на зрізі трубки визна- чають за енергетичним балансом. До того ж не беруть до уваги вплив параметрів камери змішування, а також зміну динамічних і структурних характеристик во- дяних струменів високого тиску під час їх руху в протоковій частині струмене- формувальних елементів. Для різання важливо знайти саме усереднену швид- кість потоку на зрізі трубки та його щільність, а отже, встановити запас кінетич- ної енергії, який можна перетворити в роботу мікрорізання. Аналізуючи соплові пристрої, зокрема калібрувальні трубки, що вийшли з ладу під час експлуатації, виявили детерміновані зони руйнування, спричинені рідинно-абразивним струменем, який викликає ерозійне і кавітаційне зношування внутрішніх каналів аж до повного їх руйнування (рис. 1). Встановлено [21], що профіль каналу у цих зонах має чітко виражений хвилеподібний характер, обу- мовлений вихровими явищами і потраплянням, захопленням та розгоном части- нок у змішувальній камері. Рис. 1. Зони руйнування (зношування) каналу калібрувальної трубки, спричинені: 1 – дією струменя за найбільших кутів атаки; 2 – хвильовими процесами у тілі струменя; 3 – дефектами матеріалу трубки або перекосом сопла відносно трубки; 4 – відбивальною дією на торець трубки частинок від оброблюваної поверхні. Fig. 1. Areas of calibration tube channel fracture (wear) caused by: 1 – the influence of largest angles of attack; 2 – wave processes in jet body; 3 – defects in the tube material or the distortion of nozzle relative to tube; 4 – the reflective effect on tube end of particles from the treated surface. Відсутність відповідного математичного опису закономірностей розвитку зонального руйнування та складнощі виконання натурних експериментів спону- кають до залучення математичного моделювання руху багатофазного потоку в калібрувальній трубці. 84 Головні припущення моделі такі: усі частинки, що попадають у камеру, прямують до калібрувальної трубки; рідинно-абразивний струмінь склада- ється з оболонки (аерозольно-нещіль- ного потоку) і ядра; розміри і форма ядра відповідають відомому співвід- ношенню, тобто довжина конічного ядра l = 50…80dc mm, коли частинки можуть потрапити лише в оболонку; хвильові процеси за співударяння частинок і крапель води можна знех- тувати; частинки потрапляють до оболонки струменя на певній відстані від зрізу сопла lv під деякими кутами, а напрямок їх руху після співударян- ня визначають кути  їх подальшого прямування відносно поверхні каналу. Витрату абразивних частинок, що вводять до струминного потоку внаслідок ежектування повітря в камері змішування, визначають умови витікання струменя та геометричні параметри сопла, камери, трубки підведення абразиву (жиклера) (рис. 2). За рівнянням Менделєєва–Клапейрона розраховували витрату абразивних частинок як функцію геометричних параметрів струменеформувальної системи: 2 2 2 25 2 [ (100 )] b j j r m c a r a a k k p d l Q d x x d l        , kg/min, (1) де dc, dj, dk – діаметри сопла, отвору жиклера та змішувальної камери, m; μ – кое- фіцієнт витрати сопла; ρа, ρr – густини абразивних частинок та рідини, kg/m3; lj, lk – довжини жиклера та змішувальної камери, m; ха – масова концентрація абра- зиву у рідині, %; pb– тиск витікання струменя, Ра. При цьому врахували, що час- тинки вводять до потоку на певному проміжку lv = 15…18 mm за зрізом сопла. Вони мають максимальний імпульс руху в радіальному напрямку за зрізом жик- лера, однак, під час просування уздовж осі OX вектор руху змінюється в бік осі OZ. Таким чином, у вертикальній площині кут руху частинки відносно осі OХ становить , а у площині XOY вони рухаються паралельно до неї. Потрапляючи до оболонки струменя та співударяючись із краплинами рідини, в площині XOY частинки відхилятимуться від осі ОХ на кути 1 2 2 arccos ( ) ji i d С d z         , а у напрямку осі Z – на кут 2 ( / 2 / 2 )i p aС       , де С1, С2 – константи, що визначають умови співударяння; С2 = f(z). Виявлено [4], що розподіл потоку мас частинок Мс та ймовірність знаходжен- ня частинки у певній точці перетину отвору жиклера площею f відповідають кри- вій Ґаусса, центр групування якої збігається із віссю ОХ. Тоді для співвідношення 1 10 0 ( ( , )) ( )( ) t t c m i i i i f M m f dt Q P D y z dt y y z z         , (2) де 1 1 ( ( , )) ( , ) i i i i y z y z P D y z a y z dydz      – ймовірність потрапляння частинки у конкрет- ну точку перетину, матимемо: Рис. 2. Схема ежекції частинок до струменя. Fig. 2. Scheme of particles ejection to jets. 85 2 2 2 2( ) /(2 ) ( ) /(2 )1 ( ( , )) . 2 y y z zy a z a y z P D y z e         (3) Тут ay, az – центри розсіювання (математичні сподівання) по осях ОY та ОZ; σ y , σz – середні квадратичні відхилення; y, z – змінні координати. При цьому кожна частинка, вдаряючись об поверхню каналу під кутами π/2… π/4, викликатиме пружно-пластичне деформування поверхневого шару, а прямую- чи під гострішими кутами, меншими за π/6…π/12, формуватиме на поверхні зади- ри, які надалі можуть стати центрами зародження та розвитку макродефектів. На основі аналізу взаємодії частинок із потоком за зрізом струминного сопла та за припущення про ямковий механізм деформувально-мікрорізального руйнування визначили можливий об’єм Wz вилученого з поверхні каналу матеріалу за час τ: 2 2 2δ (3 δ ) ( δ ) δ δ τ 3 n n a z n a n r M W r r m            , (4) де Ma – масова витрата абразиву; п– глибина втілення частинки у поверхню; а – довжина зони контакту: 24 / 3 24 / 3 2 sin 2μ ; 2 2 ρ / σcos 2μ . 2 σ 22 ρ / a i b n n n V c b a k a p B an i b a a B c nb a k R m pL K k z H Z p M f k T Rmz pL K k Z mzp M f                       (5) Тут m – маса абразивних частинок; Ra, HV, B – параметри шорсткості, твердості та міцності поверхні; zn – зернистість абразивних частинок; r – радіус частинки; L – довжина калібрувальної трубки; Zс – відстань від зрізу сопла до поверхні об- робки; K – коефіцієнт пропорційності, який враховує співвідношення діаметрів сопла і калібрувальної трубки, а також витрату й дисперсність абразиву; pb –тиск перед струминним соплом; ρ – густина рідини;  – коефіцієнт витрати сопла; 2 / 4k cf d  – площа контакту струменя з перепоною; Tp – стала, що враховує інерційність мікрорізання; i – кут прямування частинки після взаємодії з оболон- кою струменя, що залежить від кутів і та φі. Гідродинамічні явища у каналі трубки аналізували засобами твердотільного моделювання Solid Works, застосовуючи пакет FlowVision. Ядром пакета є блок числового розв’язання рівняння руху рідини в ортогональній системі координат (рівняння Нав’є–Стокса), за яким для певних початкових і граничних умов, зада- них користувачем, можна отримати епюри розподілу швидкостей і динамічних тисків у точці контакту струменя з тією чи іншою поверхнею. Нестаціонарність потоку враховували, залучаючи модель визначення середніх квадратів пульсацій: 1 ( ) ( )с c t c g g Vg g Q t           , де 2 02,8 ( ) 2g t c g Q g k      ; k – турбулент- на енергія, а  – дисипативна її частка. Для модельних досліджень розглядали умови витікання водяного струменя під тиском pb = 250 MPa із трубки діаметром Dk = 1,0 mm. За результатами розра- хунків, поданих у вигляді епюр (рис. 3), визначали розподіл тиску уздовж осі ка- налу та встановили напрямок векторів швидкості струминного потоку у зовніш- ній (оболонковій) області. За ізолініями швидкості руху потоку та межами ймо- вірного потрапляння абразивних частинок у потік побудували гістограми розпо- ділу частоти потрапляння частинок на поверхню калібрувальної трубки в радіаль- 86 ному або осьовому (близькому до осьового) напрямках для окремих зон уздовж калібрувальної трубки (рис. 4). Оскільки механізм та інтенсивність ерозії каналу безпосередньо визначають кути прямування абразивної частинки відносно по- верхні, діапазон кутів  = [0; π/2] поділили на проміжки [π/2; 5π/12]; [π/3; π/6]; [π/12; 0]. Рис. 3. Розподіл тиску двофазного потоку в каналі калібрувальної трубки. Fig. 3. The distribution of two-phase flow pressure in the calibration tube channel. Рис. 4. Гістограми розподілу частоти прямування абразивної частинки під певними кутами до поверхні на різних ділянках каналу: а – кути в діапазоні [π/12; 0]; b – в інтервалі [π/2; 5π/12]; 1–3 – зони трубки (див. рис. 1). Fig. 4. Histograms of the frequency distribution of abrasive particle movement at certain angles to the surface in different parts of the channel: а – angles in the range [π/12; 0]; b – interval [π/2; 5π/12]; 1–3 – pipe zones (see Fig. 1). Гістограми дають можливість ви- ділити уздовж калібрувальної трубки три характерні зони: 1 – високої ймо- вірності радіальних векторів руху при- швидшених частинок абразиву і інтенсивного ударного навантаження стінок ка- лібрувальної трубки частинками, що рухаються під кутами, близькими до нор- мальних π/2; 2 – де можна очікувати рух частинок під кутами, близькими до π/4, тобто максимально проявлятимуться як явища ударного руйнування, так і зношу- вання (мікрорізання); 3 – руху частинок під кутом 0°, тобто очікують тільки ковзне руйнування – мікрорізання поверхні частинками. Рис. 5. Мікрорельєф поверхні каналу трубки у зонах 1 (а) та 3 (b). Fig. 5. Tube channel surface microrelief in zones 1 (a) and 3 (b). 87 Ці результати підтверджують електронно-мікроскопічні дослідження стану по- верхні трубки (рис. 5). Таким чином, максимальне зношування трубки можливе у зонах 1 та 2, а в зоні 3 розвиватимуться, імовірно, лише окремі дефекти. Практична реалізація поставленої задачі. Як свідчать отримані і літера- турні [22] результати, для підвищення ресурсу трубок потрібно нанести відповід- ні шари, які задовільно сприйматимуть той чи інший вид абразивного наванта- ження. Однак труднощі пов’язані з неоднаковим і достатньо малим діаметром отвору трубки: від 4,2 mm на вході до трубки до 0,95…1,20 mm на її зрізі. Пропонуємо використовувати калібрувальну трубку принципово нової кон- струкції, виготовлену з двох симетричних частин, поєднаних посадженою із натя- гом обоймою. На поверхню поздовжнього осьового каналу для запобігання роз- витку пошкоджень у зоні інтенсивності дії абразивних частинок наносили зносо- тривкий фрагментарний шар, що економічно раціональніше, ніж виготовляти всю трубку із зносотривкого і дороговартісного матеріалу. Рис. 6. Профіль поверхні зношування каналу трубки після різних обробок: 1 – канал без покриву; 2 – з покривом. Fig. 6. The wear surface profile of the tube channel after various treatments: 1 – uncoated; 2 – coated. Матеріал трубки – регенерований твердий сплав групи ВК із нанесеним ме- тодом електроконтактного припікання покривом ФМИ-2 товщиною 1,5 mm (фрак- ційність 30/50 m) у зоні 1, PVD-покривом TiN у зоні 2 (рис. 6) та цим самим покривом з попереднім азотуванням (N+TiN) на торці трубки, де зафіксовано місце впливу відбитих від поверхні обробки частинок. Товщина азотованого ша- ру 200 m, покриву TiN – 10 m. Так шари надійно захистили канал трубки під час експлуатації впродовж 10 h (рис. 6). Вдалося уникнути зародків інтенсивного руйнування на поверхні кана- лу, хоча проявилися незначні дефекти в зонах стикування різних шарів уздовж нього. Крім цього, торцевий PVD-покрив після азотування товщиною 200 m практично зник, хоча пошкодження каналу розвивалося без суттєвої зміни його діаметра і досить рівномірно. Тому, порівняно з відомими, тривкість розроблених калібрувальних трубок, коли розмір калібрувального отвору не збільшується і, від- повідно, забезпечується точність оброблення, зросла в середньому в 1,6–2 рази. ВИСНОВКИ Побудовано модель течії двофазного високошвидкісного гідроабразивного різального струменя у протоковій частині калібрувальної трубки, яка дала мож- ливість довести існування певних зон з різною інтенсивністю пошкодження кана- лу. На цій основі запропоновано шляхи підвищення ресурсу трубок та створено нову конструкцію трубки, яка передбачає нанесення фрагментарних функціо- нальних шарів на поверхні каналу. Встановлено, що гарантована тривкість про- понованих калібрувальних трубок у 1,6–2 рази вища, ніж існуючих. РЕЗЮМЕ. По результатам моделирования формирования двухфазного потока и его движения в калибрующей трубке установлено, что износ проточной части трубки имеет различные интенсивность и характер, а также выявлены определенные функциональные зоны трубок. Показано, что обеспечить геометрические параметры можно нанесением со- ответствующих защитных слоев, вследствие чего ресурс трубок повышается в 1,8–2 раза. SUMMARY. On the basis of the model of two-phase flow formation and its movement in the calibration tube it is found that the tube wear has different intensity and character The spe- 88 cific functional area of the tubes is also identified. It is shown that it is possible to provide the geometrical parameters of the tubes by using the appropriate protective layers. As a result the tube resource increases in 1.8–2 times. 1. Hashish M. Inside AWJ Nozzles // WJTA American Waterjet Conference (August 17–19, 2003). – Houston, Texas, 2003. – Р. 243–260. 2. Galecki G. and Mazurkiewicz M. Hydroabrasive cutting head, energy transfer efficiency // Proc. of the 4th American Waterjet Cutting Conf. – University California, Berkeley, 1987. – P. 109–111. 3. Дудюк В. О. Забезпечення надійності процесу гідроабразивного різання на основі іден- тифікованих моделей власних і параметричних відмов: Автореф. дис. … канд. техн. наук. – Севастополь: СевНТУ, 2011. – 24 с. 4. Саленко О. Ф., Дудюк В. О. Поліпшення стабільності процесу гідроабразивного різан- ня конструктивними засобами // Вісник СевНТУ. – 2010. – Вип. 107: Машиноприла- добудування та транспорт. – С. 197–202. 5. Саленко А. Ф., Дудюк В. А. Надежность процесса гидроабразивного резания // Обору- дование и инструмент для профессионалов. – 2010. – № 5. – С. 22–26. 6. Саленко О. Ф., Фомовська О. В., Доценко В. Г. Підвищення якості piзy листових мате- ріалів гідроабразивним струменем малого діаметра // Високі технології в машинобуду- ванні. – 2008. – № 2. – С. 115–124. 7. Daniel I. V. Experimental studies of water jet impact on rock and rocklike // Workshop on application of high pressure water jet cutting technology. – University of Missouri at Rolla, Rolla. – 1975. – Р. 124–126. 8. Tutluoglu L., Hood M., and Barton C. An investigation of the mechanism usе of water jet assistance on the rock cutting process // Proc. 24th Symp. Rock Mechanics. Society of Petroleum Engineers (20–22 June, 1983). – Texas, 1983. – P. 743. 9. Hood M., Nordlund R., and and Thimons E. A study of rock erosion using high pressure water jets // Int. J. Rock Mech. – 1990. – 27, № 2. – P. 77–86. 10. Бадах В. Н., Бочаров В. П., Струтинский В. Б. К анализу кавитационных явлений в проточной части гидравлических струйных устройств // Пневматические и гидравли- ческие устройства и системы управления. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – С. 298–308. 11. Гейчук В. Н., Струтинский В. Б. Многофункциональные блочно-модульные гидравли- ческие струйные устройства // Сб. тр. междунар. науч.-техн. конф. Ассоциации специ- алистов промышленной гидравлики и пневматики. – К., 1989. – С. 235–247. 12. Дудюк В. О. Аналіз динамічного навантаження елементів зони гідрорізання із викорис- танням прикладного пакета FlowVision // Вісник Кременчуцьк. держ. ун-ту ім. Михай- ла Остроградського. – 2010. – Вип. 6/2010 (65); ч. 1. – С. 59–62. 13. Проволоцкий А. Е. Струйно-абразивная обработка деталей. – К.: Техника, 1989. – 178 с. 14. Саленко О. Ф., Пєтко І. В., Третьяков О. В. Гідро- та гідроабаразивна обробка: теорія, технологія, обладнання. – К.: Ін-т змісту і методів навчання, 1999. – 484 с. 15. Семінська H. B. Вдосконалення гідроструминних технологій з врахуванням особли- востей формування струменів високого тиску: Автореф. дис. … канд. техн. наук. – К.: НТУУ “ΚΠΙ”, 2008. – 22 с. 16. Стоцько З. А., Стефанович Т. О. Дослідження розподілу кінетичної енергії робочого середовища при струминному обробленні деталей машин // Міжвузів. зб. “Наукові но- татки” (За напрямом “Інженерна механіка”). – 2007. – № 20. – С. 482–485. 17. Струтинський В. Б. Математичне моделювання процесів та систем механіки. – Жито- мир: Інж.-техн. ін-т, 2001. – 612 с. 18. Фомовська О. В. Візуалізація формоутворення при гідроабразивному різанні на основі енергетичних моделей руйнування // Вісник Кременчуцьк. держ. ун-ту ім. Михайла Остроградського. –2009. – Вип. 2; ч. 1. – С. 27–31. 19. Яблуновский Я. Ю. Повышение эффективности гидроабразивной обработки на основе учета энергии двухфазной режущей струи: Автореф. дис. ... канд. техн. наук. – Ры- бинск, 2012. – 16 с. 20. Яхно Б. О., Семинская Н. В. Влияние геометрических и прочностных параметров струеформирующих устройств на компактность струи // Вісник Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля. – 2007. – № 3 (109). – С. 143–148. 21. Hashish M. AWJ Studies // 16th Int. Conf. on Water Jetting, BHR (16–18 October, 2002). – Aix en Provence, France, 2002. – P. 583–593. 22. Михайлов А. Н. Разработка технологий на основе функционально-ориентированного похода. – Донецк: Изд-во ДонНТУ, 2008. – 450 с. Одержано 14.04.2014

Підвищення опору руйнуванню калібрувальної трубки гідроабразивних пристроїв

Репозитарії

Схожі ресурси