Методика оцінки виробничого ризику
Обґрунтована, для оцінки виробничого ризику, доцільність використання багатомірної моделі аналізу умов праці, на основі розподілення за вагою параметрів наявних шкідливих та небезпечних виробничих чинників на дві канонічні величини – за одиницями вимірювання і їх частками до гранично допустимих конц...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Геотехнічна механіка |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136931 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Методика оцінки виробничого ризику / О.М. Гунченко, А.С. Бєліков, М.А. Касьянов, В.А. Шаломов, П.І. Стефанович // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2016. — Вип. 127. — С. 127-140. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-136931 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1369312018-06-17T03:09:58Z Методика оцінки виробничого ризику Гунченко, О.М. Бєліков, А.С. Касьянов, М.А. Шаломов, В.А. Стефанович, П.І. Обґрунтована, для оцінки виробничого ризику, доцільність використання багатомірної моделі аналізу умов праці, на основі розподілення за вагою параметрів наявних шкідливих та небезпечних виробничих чинників на дві канонічні величини – за одиницями вимірювання і їх частками до гранично допустимих концентрацій. Доведена можливість при дослідженні і оцінці виробничого ризику враховувати умови праці у конкретному виробництві з зазначенням фактичних вимірів (або розрахункових значень, отриманих на стадії проектування) параметрів конкретних чинників, характерних для нього, переведенням їх з існуючих одиниць вимірювання у частки гранично допустимих концентрацій і визначенням їх ваги у канонічних величинах. Такий підхід до методології оцінки виробничого ризику забезпечує виконання вимог, наданих у Державних санітарних нормах та правилах «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», про те, що гігієнічна оцінка професійного ризику повинна проводитися з урахуванням величини експозиції цих факторів, показників стану здоров’я працівника та втрати ним працездатності. Обоснована, для оценки производственного риска, целесообразность использования многомерной модели анализа условий труда на основе распределения по весу параметров имеющихся вредных и опасных производственных факторов на две канонические величины – по единицам измерения и их долям к предельно допустимым концентрациям. Получена возможность при исследовании и оценке производственного риска учитывать условия труда в конкретном производстве с указанием фактических измерений (или расчетных значений, полученных на стадии проектирования) параметров конкретных факторов, характерных для него, переводом их из существующих единиц измерения в весовые доли предельно допустимых концентраций и определением их веса в канонических величинах. Такой подход к методологии оценки производственного риска обеспечивает выполнение требований, представленных в Государственных санитарных нормах и правилах «Гигиеническая классификация труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса» о том, что гигиеническая оценка профессионального риска должна проводиться с учетом величины экспозиции этих факторов, показателей состояния здоровья работника и потери им трудоспособности. The expedience of the use of multidimensional model of analysis of terms of labour on the basis of distributing on weight of parameters of present harmful and dangerous production factors on two canonical sizes – on units of measuring and their stakes to maximum possible concentrations, for estimation of production risk, is grounded. Possibility at research and estimation of production risk to take into account the terms of labour in concrete production with pointing of the actual measurings (or the calculation values got on the stage of planning) of parameters of concrete factors characteristic for him, by translation of them from existent units of measuring in gravimetric stakes is maximum possible concentrations and determination of their weight in canonical sizes is got. Such approach to methodology of estimation of production risk provides implementation of the requirements, represented in the State sanitary norms and rules «Hygienical job classification on the indexes of harmfulness and danger of factors of production environment, weight and tension of labour process», that hygienical estimation of occupational take must be conducted taking into account the size of display of these factors, indexes of the state of health of worker and loss by him ability to work. 2016 Article Методика оцінки виробничого ризику / О.М. Гунченко, А.С. Бєліков, М.А. Касьянов, В.А. Шаломов, П.І. Стефанович // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2016. — Вип. 127. — С. 127-140. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1607-4556 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136931 69.05: 658.382 uk Геотехнічна механіка Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Обґрунтована, для оцінки виробничого ризику, доцільність використання багатомірної моделі аналізу умов праці, на основі розподілення за вагою параметрів наявних шкідливих та небезпечних виробничих чинників на дві канонічні величини – за одиницями вимірювання і їх частками до гранично допустимих концентрацій. Доведена можливість при дослідженні і оцінці виробничого ризику враховувати умови праці у конкретному виробництві з зазначенням фактичних вимірів (або розрахункових значень, отриманих на стадії проектування) параметрів конкретних чинників, характерних для нього, переведенням їх з існуючих одиниць вимірювання у частки гранично допустимих концентрацій і визначенням їх ваги у канонічних величинах. Такий підхід до методології оцінки виробничого ризику забезпечує виконання вимог, наданих у Державних санітарних нормах та правилах «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», про те, що гігієнічна оцінка професійного ризику повинна проводитися з урахуванням величини експозиції цих факторів, показників стану здоров’я працівника та втрати ним працездатності. |
| format |
Article |
| author |
Гунченко, О.М. Бєліков, А.С. Касьянов, М.А. Шаломов, В.А. Стефанович, П.І. |
| spellingShingle |
Гунченко, О.М. Бєліков, А.С. Касьянов, М.А. Шаломов, В.А. Стефанович, П.І. Методика оцінки виробничого ризику Геотехнічна механіка |
| author_facet |
Гунченко, О.М. Бєліков, А.С. Касьянов, М.А. Шаломов, В.А. Стефанович, П.І. |
| author_sort |
Гунченко, О.М. |
| title |
Методика оцінки виробничого ризику |
| title_short |
Методика оцінки виробничого ризику |
| title_full |
Методика оцінки виробничого ризику |
| title_fullStr |
Методика оцінки виробничого ризику |
| title_full_unstemmed |
Методика оцінки виробничого ризику |
| title_sort |
методика оцінки виробничого ризику |
| publisher |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| publishDate |
2016 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/136931 |
| citation_txt |
Методика оцінки виробничого ризику / О.М. Гунченко, А.С. Бєліков, М.А. Касьянов, В.А. Шаломов, П.І. Стефанович // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2016. — Вип. 127. — С. 127-140. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Геотехнічна механіка |
| work_keys_str_mv |
AT gunčenkoom metodikaocínkivirobničogoriziku AT bêlíkovas metodikaocínkivirobničogoriziku AT kasʹânovma metodikaocínkivirobničogoriziku AT šalomovva metodikaocínkivirobničogoriziku AT stefanovičpí metodikaocínkivirobničogoriziku |
| first_indexed |
2025-07-10T02:14:24Z |
| last_indexed |
2025-07-10T02:14:24Z |
| _version_ |
1837224341986607104 |
| fulltext |
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 127
УДК 69.05: 658.382
Гунченко О.М., канд. техн. наук, доцент
(Державний університет телекомунікацій, м. Київ)
Бєліков А.С., д-р техн. наук, професор
(ДВНЗ «ПДАБА»)
Касьянов М.А., д-р техн. наук, професор
(Національний університет будівництва і архітектури, м. Київ)
Шаломов В.А., канд. техн. наук, доцент
(ДВНЗ «ПДАБА»)
Стефанович П.І., магістр
(Національний університет будівництва і архітектури, м. Київ)
МЕТОДИКА ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОГО РИЗИКУ
Гунченко О.Н., канд. техн. наук, доцент
(Государственный университет телекоммуникаций, г. Киев)
Беликов А.С., д-р техн. наук, профессор
(ГВУЗ «ПГАСА»)
Касьянов Н.А., д-р техн. наук, профессор
(Национальный университет строительства и архитектуры, г. Киев)
Шаломов В.А., канд. техн. наук, доцент
(ГВУЗ «ПГАСА»)
Стефанович П.И., магистр
(Национальный университет строительства и архитектуры, г. Киев)
МЕТОДИКА ОЦЕНКИ ПРОИЗВОДСТВЕННОГО РИСКА
Gunchenko O. M., Ph.D. (Tech.), Senior Researcher
(State University of telecommunications, Kiev)
Belikov A.S., D.Sc. (Tech.), Professor
(SHEI “PSACEA”)
Kasyanov M.A., D.Sc. (Tech.), Professor
(National University of construction and architecture, Kiev)
Shalomov V.A., Ph.D. (Tech.), Senior Researcher
(SHEI “PSACEA”)
Stefanovich P.I., M.S (Tech)
(National University of construction and architecture, Kiev)
METHOD OF ESTIMATES OF INDUSTRIAL RISK
Анотація. Обґрунтована, для оцінки виробничого ризику, доцільність використання ба-
гатомірної моделі аналізу умов праці, на основі розподілення за вагою параметрів наявних
шкідливих та небезпечних виробничих чинників на дві канонічні величини – за одиницями
вимірювання і їх частками до гранично допустимих концентрацій. Доведена можливість при
дослідженні і оцінці виробничого ризику враховувати умови праці у конкретному виробниц-
тві з зазначенням фактичних вимірів (або розрахункових значень, отриманих на стадії проек-
тування) параметрів конкретних чинників, характерних для нього, переведенням
© О.Н. Гунченко, А.С. Бєліков, М.А. Касьянов, В.А. Шаломов, П.І. Стефанович, 2016
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 128
їх з існуючих одиниць вимірювання у частки гранично допустимих концентрацій і визначен-
ням їх ваги у канонічних величинах. Такий підхід до методології оцінки виробничого ризику
забезпечує виконання вимог, наданих у Державних санітарних нормах та правилах «Гігієніч-
на класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого
середовища, важкості та напруженості трудового процесу», про те, що гігієнічна оцінка про-
фесійного ризику повинна проводитися з урахуванням величини експозиції цих факторів,
показників стану здоров’я працівника та втрати ним працездатності.
Ключові слова: ризик, імовірність, шкідливі та небезпечні виробничі чинники, матема-
тична модель, методика, відмови.
Постановка проблеми. Загальновідомо, що існуючі математичні теорії ри-
зику, які базуються на методах теорії імовірності та математичної статистики, у
наш час набули достатньо великого теоретичного і практичного значення вна-
слідок необхідності вирішення конкретних задач аналізу різнобічних ризикових
ситуацій від незначного до катастрофічного рівня, число яких невпинно зростає
[1].
Так, за останні 20 років минулого століття виникло 56% із загальної кілько-
сті тільки найбільш значних, зі збитком понад 1 млрд. дол., надзвичайних ситу-
ацій (НС) у промисловості і на транспорті [5]. Особливо вражає те, що за 18 ро-
ків (з 1970 р. по 1988 р.) було зафіксовано 14 природних і техногенних катаст-
роф зі збитком, не меншим від зазначеного, а за 10 років (з 1989 р. по 1999 р.) –
32, і тільки за 1999 р. – вже 7.
У останні десятиліття, з-за прискореного розвитку техногенної сфери і непі-
дготовленості суспільства до захисту від НС у ній, ризик загибелі людини виріс
до Rт = (2…3) 10
-1
на 1000 жителів, що перевищує ризик летального наслідку
при усіх видах природних катастроф, який становить Rп=(0,3…0,5) 10
- 1
[2].
Це зростання свідчить про невідповідність застарілого відношення, з-за по-
вільного переогляду існуючих суспільних уявлень, до вдосконалення методів і
засобів щодо безпеки виробничих процесів. Особливо це помітно в Україні, в
якій у різних галузях вона є нижчою від 3…5 до 7…11 разів у порівнянні з роз-
винутими країнами.
Причому, для деяких управлінців і роботодавців з’явилася «беззаперечна»
аргументація у зв’язку з впровадженням в основу безпеки життєдіяльності у за-
хідних країнах концепції «прийнятного ризику», яка базується на тому, що у
даних умовах розвитку не існує абсолютно безпечних видів людської діяльнос-
ті. Тому їм простіше і менш витратно, в умовах діючого законодавства, сплачу-
вати штрафи за незадовільні умови праці та відшкодовувати працівникам збит-
ки, нанесені у результаті нещасних випадків і професійних захворювань.
Аналіз останніх досліджень, виділення невирішених раніше частин за-
гальної проблеми. У наш час загальновідомо, який рівень впливу на професій-
ний ризик і якість продукції має ставлення роботодавця, наприклад, за рахунок
переоснащення обладнання, коли експлуатуються не тільки морально застарілі,
а і вкрай зношені його зразки обладнання. Тому при падінні виробництва, пока-
зники травматизму в Україні майже не змінюються з-за зростання ризику вико-
ристання таких засобів і технологічних процесів.
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 129
Але необхідно мати на увазі також і те, що не всі роботодавці об’єктивно
спроможні створити високу культуру безпеки і технологічної дисциплінованос-
ті працівників з-за використання застарілого обладнання, яке до того ж часто є
конструктивно недосконалим, морально застарілим та з високим рівнем зно-
шення.
Крім того на неминучість значних аварій у наш час впливає поява у вироб-
ництві складних технічних систем, експлуатація яких показує необхідність у
теоретичних і методологічних розробках, доведених до рівня інженерних реко-
мендацій щодо надійності як цих систем, так і їх використання працівниками зі
своїми психофізіологічними характеристиками і функціональною надійністю
[3]. Вони дозволять розробляти заходи з безпечної експлуатації таких систем
ще на етапі їх проектування з урахуванням різнобічних статистичних даних
щодо виникнення надзвичайних ситуацій. Їх аналіз надає можливість встанов-
лювати і змінювати вимоги до таких конструктивних критеріїв, як надійність і
безпека, у т.ч. і шляхом використання математичних моделей зміни надійності.
Необхідно врахувати і те, що при порівнянні умов праці людей-операторів
однієї професійної категорії, які знаходяться у виробничих умовах різних підп-
риємств(або одного і того ж, але у різних цехах чи дільницях), виявляється, що
на рівень їх індивідуального ризику впливає також стан обладнання, його від-
мінність між собою, послідовність операцій у технологічному циклі, будівель-
но-планувальні особливості приміщення і т. ін. Тобто, порушення сукупної дії
шкідливих та небезпечних виробничих чинників (ШНВЧ) оточуючого середо-
вища та умов праці для тієї ж професійної категорії робітників змінює і рівень
виробничого ризику у межах конкретної професії.
Оскільки у останній час виникла дискусія з приводу термінів «охорона пра-
ці» і «управління професійними ризиками», зокрема, останній пропонується
змінити на «аналіз професійного ризику об’єкта», як процес ідентифікації
ШНВЧ і оцінки ризику ушкодження здоров’я для персоналу на конкретному
об’єкті, то необхідно зауважити, що метою кожного такого «аналізу» є розроб-
ка заходів для зниження ризику, тобто таких, з допомогою яких здійснюється
управління (зміна) їх величиною.
У наш час не викликає сумніву те, що проблема визначення більш-менш
об’єктивних кількісних показників стану охорони праці, небезпеки виробничих
процесів і надійності функціонування системи «людина-машина-середовище» є
актуальною та пов’язаною з удосконаленням існуючих методів і засобів на ос-
нові однакового і зрозумілого в практичних умовах, незалежно від специфіки
виробництва, системного підходу. Останній повинен базуватися на оцінці ризи-
ку, не тільки як на методі управління безпекою, а і як на засобі впровадження
розроблених заходів з попередження, зменшення або ліквідації ШНВЧ. Як ві-
домо [8], такий підхід, завдяки міжнародному стандарту IEC 61882:2001 «Дос-
лідження небезпеки і працездатності (HAZOP). Керівництво до застосування»
за методами HAZOP (аналіз небезпек і працездатності) та HAZID (ідентифіка-
ція небезпек) успішно використовується у нафтогазовій промисловості. Але і
він потребує удосконалення та спрощення шляхом розробки і використання
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 130
критеріїв визначення ШНВЧ для оцінки соціальної та економічної ефективності
заходів у зазначеній системі управління ризиками, які повинні обов’язково вра-
ховуватись у виробничих умовах і базуватися на:
– не тільки на виборі, використанні і вивченні існуючих методів аналізу ри-
зикоутворюючих чинників, а і на їх удосконаленні шляхом визначення з них
тих, що суттєво впливають на показники ризику;
– обґрунтуванні доцільності і необхідності визначення і дослідження показ-
ників виробничого ризику;
– вивченні, удосконаленні і впровадженні методів визначення ризику;
– розробці заходів з попередження виникнення ризикоутворюючих чинни-
ків, їх впровадженні, моніторингу і коригуванні.
У процесі аналізу виробничого ризику виникає необхідність у розробці мо-
делі оцінки його кількісних показників з використанням наступних базових по-
ложень:
– визначальним є базування на понятті випадковості події, або наслідків, ха-
рактерних для технічної системи упродовж конкретного часового періоду або у
заданому часовому сегменті;
– важливою складовою є наявність статистичної інформації про можливість
настання, ступінь значущості і потенційні наслідки кожної з випадкових подій;
– врахування того, що у процесі прийняття рішень стосовно стану і функці-
онування технічних систем на основі зазначеної інформації остання
обов’язково буде мати складову, яка її викривляє, і тому дійсні значення показ-
ників ризику будуть відрізнятися від визначених.
Не викликає сумніву те, що якість врахування останнього положення, у пе-
ршу чергу, залежить від точності і повноти інформаційно-вимірювальних сис-
тем контролю та кількості параметрів, що піддаються останньому. Відомо, що у
даний час такі системи мають погрішності, а оскільки не всі їх параметри конт-
ролюються, то можливою є поява одномірного або багатомірного некерованого
чи випадкового процесу, який здатен змінити стан технічного об’єкту, викорис-
тання якого піддається оцінці за ризикоутворюючими чинниками.
Мета роботи. Якщо брати до уваги те, що у останні роки серед основних
причин нещасних випадків і травматизму, крім відомих організаційних і техні-
чних, третє місце почали посідати психофізіологічні, які відносяться до людсь-
кого ризику, то виникає необхідність у більш поглибленому аналізі останніх
для визначення не тільки якісної і кількісної різниці між технічною системою і
людиною, а і у систематизації хоча б і часткових аналогій між ними, наприклад,
при здійсненні механічних рухів і т. ін.
Враховуючи те, що людина-оператор направляє свої зусилля на виконання
відповідних виробничих завдань в умовах існуючої невизначеності, коли їй не-
обхідно постійно приймати рішення у конкретних умовах здійснення техноло-
гічного циклу з метою коригування умов його протікання, зрозумілими станов-
ляться причини виникнення людських (операторських) ризиків. При умові їх
параметризації з’являється можливість, завдяки існуючим статистичним показ-
никам, використовувати для обґрунтування людських відмов математичні, а
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 131
саме імовірнісні підходи. Вони сприятимуть більш повній і точній оцінці ризи-
ку виникнення небезпечної, критичної чи аварійної ситуації на основі як техні-
чних так і людських відмов, що є метою дослідження. Важливість цієї пробле-
ми обумовлюється і тим, що у останній час різко зросла їх вартість при експлу-
атації технічних систем у любій сфері, наприклад, в авіації з-за помилок опера-
торів і, особливо, під впливом погодних умов, виникає близько 66 % з усіх ава-
рійних ситуацій.
Результати дослідження. За [5] відомо, що ризик втрат, які виникають при
створенні і експлуатації технічних процесів, систем і об’єктів відноситься до
технічного його різновиду, що має достатньо багато параметрів і критеріїв, які
характеризують різні стани життєвого циклу цих об’єктів. Причому, незважаю-
чи на те, що при визначенні, аналізі і управлінні ризиком серед факторів, які
збурюють і відхиляють функціонування таких систем від нормального стану,
внаслідок дії власних законів розподілення з припустимими межами значень
параметрів і подій, у якості найважливіших необхідно виділяти економічність і
безпеку.
Поняття «професійний ризик» у нормативних документах визначається як
імовірність спричинення шкоди здоров’ю у результаті впливу шкідливих або
небезпечних виробничих чинників (ШНВЧ) при виконанні працівником своїх
трудових обов’язків.
Зокрема у [4]сказано, що професійний ризик – це величина ймовірності по-
рушення (ушкодження) здоров’я працівника з урахуванням тяжкості наслідків
несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу,
а гігієнічна оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини
експозиції цих факторів, показників стану здоров’я працівника та втрати ним
працездатності.
Тобто вона з загальних теоретичних передумов є числовою мірою ступеня
об’єктивної можливості настання події, що призведе до такого впливу, наслід-
ками якого можуть бути травми різної тяжкості, у т.ч. і летальні. А отже цю
імовірність Ршз за деякий термін часу Т можна визначати як суму ймовірностей
Рі таких подій [1, 4, 5, 9-11].
п
ішз РР
1
(1)
де РШЗ – імовірність шкоди здоров’ю; і – індекс ступеня його пошкодження; n –
загальна кількість таких ступенів.
Але оскільки при цьому визначається імовірність події за конкретний термін
часу, як правило – за рік, то така оцінка показує частоту реалізації цієї події при
постійній кількості працівників N у виробничій системі Рi буде дорівнювати
NT
К
Р і
і (2)
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 132
Такий підхід до визначення професійного ризику має суттєвий недолік, який
полягає у відсутності серед його показників даних щодо тяжкості отриманих
травм. Тому кількісно професійних ризик Rn більш доцільно визначати матема-
тичним очікуванням потенційної шкоди як суму ймовірностей Piї ї зважених
оцінок з урахуванням того, що травми, а, відповідно, і їх наслідки, можуть бути
рідної тяжкості Zi. І тоді
iin ZPR (3)
де Zi – кількісна величина збитку від ушкодження з-за травми і-ї тяжкості.
Це створює можливість визначення професійного ризику яку вартісному ви-
раженні, так і у часі втраченого (скороченого) життя, наприклад за кількістю
діб. Проте і такий підхід має свої вади внаслідок впливу на рівень професійного
ризику факторів, пов’язаних з виробничим середовищем і відповідним впливом
на нього роботодавця, психофізіологічними характеристиками працівника, які
визначають його індивідуальні якості, а також зовнішніх, що повністю залежать
від стану навколишнього виробничого середовища.
За [5] ризик – це ситуативна характеристика діяльності людини по управ-
лінню технічною системою, що відображає невизначеність цієї діяльності і мо-
жливі втрати при реалізації цільових задач. Причому під такими розуміються
втрати:
– техніки (зокрема, повна або часткова її поломка), які пов’язані з виходом
параметрів її стану за межі допустимих значень;
– фінансові, які є наслідками перших, і призводять до неповного або неякіс-
ного використання технічних можливостей системи, зокрема, для транспортної
– це рух при режимах, які не є оптимальними за витратами палива;
– пов’язані з людськими жертвами.
Тому для характеристики успішності експлуатації динамічної системи вве-
дено поняття її безпеки. І у загальному випадку для аналізу причин виникнення
і прояву ризикоутворючих чинників необхідно створювати математичні моделі
енергетичних і інформаційних процесів, що відбуваються на різних етапах жит-
тєвого циклу технічних об’єктів. А рівень достовірності таких моделей повинен
визначатися метою аналізу за допомогою математичної теорії [2, 8, 9-11].
Треба мати на увазі, що аналіз методів оцінки ризику і прийняття рішень в
умовах невизначеності показує наявність не однакового трактування терміну
«ризик» у різних дослідженнях. Але у останній час для формалізації ризику R
поширилося використання моделі, яка пов’язує між собою імовірність P виник-
нення негативної події Y (небезпечної, критичної або аварійної ситуації, катас-
трофи) і імовірну величину можливих її наслідків Z за умови реалізації [3].
YZYPYR (4)
Важливою обставиною є те, що у цій моделі, крім імовірності P(Y), яка чи-
сельно показує можливість здійснення негативної події Y, що є пов’язаною з
невизначеною ситуацією, присутня і величина можливих її наслідків Z(Y).
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 133
Остання ж залежить не тільки від матеріальних (цінності зруйнованого майна,
обладнання, споруд і т. ін.) та моральних втрат (кількості травмованих, загиб-
лих). На неї впливає також ступінь вразливості N(Y) технічної системи від такої
події, або імовірність її уникнення чи ненастання, та загальний умовний збиток
M(Y), який обумовлюється ступенем тяжкості ризику. Тому визначати імовірну
величину можливих наслідків Z необхідно з урахуванням цих складових, тобто
YMYNYZ (5)
І тоді
YMYNYPYR (6)
Наслідки збоїв або відмов і їх частота згруповані [3] за статистичними да-
ними, перші – на 6 категорій (табл. 1), а друга – на 5 (табл. 2), причому, всі вони
перетворені у 10-ти бальну шкалу. На 5 ступенів впливу на фактори ризику ро-
зподілені і обставини робочого процесу (табл. 3).
Ступінь ризику і необхідні заходи для його зниження, у залежності від об-
ставин робочого процесу, що впливають на фактори ризику, по 100-бальній си-
стемі розбиваються на такі: 0-25 – малий ризик; 25-55 – середній ризик; 55-85 –
необхідні заходи для його зменшення; 85-100 – роботу неможливо продовжува-
ти до прийняття заходів зі зменшення або усунення ризику; більше 100 – змен-
шення ризику є обов’язковим.
Але для реалізації цієї моделі, крім відомої (із статистичних або розрахунко-
вих даних про можливі відмови системи) імовірності P(Y) виникнення негатив-
ної події, необхідно також знати обставини, які сприяють імовірності N(Y) роз-
витку надзвичайної ситуації, та наслідки цих відмов M(Y). Тому запропонована
у [10, 11] і інших дослідженнях бальна оцінка ризику не є досконалою, але її
можна використовувати у якості попередньої.
Причому, якщо з наведеними у табл. 1 за [3] наслідками збоїв технічних си-
стем за 10-бальною шкалою можна погодитися, то з можливою частотою (імо-
вірністю P) за табл. 2 виникає проблема, тому що вона не прив’язана до напра-
цювання на відмову. Такий підхід передбачає тільки те, що така подія, тобто
пов’язана із збоєм або відмовою у роботі системи, відбувається дуже рідко, рід-
ко, середньо, часто чи дуже часто. Крім того, виникає питання і стосовного то-
го, наприклад, яким чином при середній частоті збоїв, коли останні можуть від-
буватись раз на рік, можна врахувати зростання її імовірності, якщо упродовж,
наприклад, 1…6 місяців вона ще не відбулася.
Також виникають питання і стосовно обставин робочого процесу, які впли-
вають на фактори ризику N, а саме ступеня цього впливу, який за табл. 3 поді-
ляється на 5 категорій, причому з кроком у 0,2 починаючи з 0,6 до 1,4.
У [7] вказано, що в Росії оцінку ризику здійснюють його категоріюванням за
класами умов праці, медико-біологічними даними працівників, отриманими у
результаті періодичних медичних оглядів, а також на основі епідеміологічних
даних.
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 134
Таблиця 1 – Наслідки збоїв (Категорія U)
Наслідки, Р Опис Пункти
Не мають ефекту Збій, не має ніякого серйозного впливу на процес 0
Маловажні
Дуже малий збій (ушкодження), значно впливає на
процес і безпеку
1
Малі
Збій з короткочасним ефектом, немає ризику для пе-
рсоналу
2
Середньої величини
Збій, може створити ризик для персоналу, вимагає
вживання заходів безпеки
4
Серйозні
Збій створює серйозні перешкоди роботі, ушкоджен-
ня устаткування, вимагає спеціальних мір захисту та
безпеки, для усунення необхідно надати більш три-
валий час
6
Дуже серйозні
Збій створив серйозну небезпеку, можливі серйозні
травми або смерть
8
Катастрофічні
Збій створив серйозну загрозу здоров'ю для великої
кількості людей і т.п.
10
При такій оцінці ризику він є доказаним, а тільки на основі класу умов праці
– підозрюваним і з використанням матеріалів атестації робочих місць.
Взагалі у Росії, яка у питанні розвитку методології оцінки професійного ри-
зику має декілька методичних вказівок і керівних документів, наприклад,
[12,13] спостерігається невідповідність між тими, які відносяться до галузевих.
Таблиця 2 – Можлива частота збоїв (імовірність P)
Подія Опис Пункти
Дуже рідко Збій практично можливий 0
Рідко Збій може відбуватися 1 раз у 2-3 роки 3
Середньо Збій може відбуватися раз у рік 5
Часто Збій може відбуватися 2-3 рази в рік 8
Дуже часто Збої можуть відбуватися часто, принаймні 2-3 рази на місяць 10
Галузеві документи з оцінки ризику, не використовують посилання на за-
значені керівні документи, зокрема [13], мають неоднакове визначення термінів
та побудовані на методі аналізу видів, наслідків і критичності відмов (АВНКВ),
який започатковує 6 їх категорій (табл. 4) за їх значимістю від 0 до 5.
Перевагою галузевих методик, що базуються на методі АВНКВ, є те, що ви-
робничі і професійні ризики мають простоту і доступність викладення, а також
оцінюються єдиною шкалою категорій. У якості галузевих використовується і
метод Файн-Кінні, який засновано на комбінації ступеня піддавання працівника
дії ШНВЧ на робочому місці і імовірності виникнення на ньому загрози та нас-
лідків для здоров’я і безпеки працівників за умови її здійснення. І числова оцін-
ка ризику, на відміну від [3], має не 6, а 4 категорії (0-10 – незначні ризики; 11-
20 – допустимі чи прийнятні; 21-60 – значні ризики; 61-216 – екстремальні чи
неприйнятні за табл. 5) або 5 (0-50 – незначні ризики, 50-100 – адекватні, 100-
150 – помірні, 150-360 – надмірні, більше 360 – критичні за табл. 6).
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 135
Таблиця 3 – Обставини робочого процесу, що впливають на фактори ризику (імовірність V)
Ступінь впли-
ву Характер впливу
0,6 Дана обставина, впливаючи повною мірою на фактор ризику, може
привести до його значного зниження
0,8 Вплив даної обставини робочого процесу на фактор ризику не є макси-
мально повним по своїй інтенсивності та може привести до часткового
зниження ризику
1,0 Вплив даної обставини робочого процесу на фактор ризику незначний
1,2 Вплив даної обставини робочого процесу на фактор ризику не є макси-
мально повним по своїй інтенсивності та може привести до часткового
збільшення ризику
1,4 Дана обставина, впливаючи повною мірою на фактор ризику, може
привести до його значного збільшення
Таблиця 4 – Категорія значимості наслідків реалізації небезпек
(перетворений метод АВНКВ)
Категорія
значимості
наслідків
Об'єкт, що піддається небезпеці - персонал
5
Гострі професійні поразки важких форм (умови праці класу 4).
Смертельні травми
4
Важкі форми професійних захворювань (умови праці класу 3.4).
Важкі травми
3
Професійні захворювання середньої та легкої важкості (умови праці
класу 3.3). Травми середньої важкості
2
Збільшення виробничо обумовленої захворюваності (умови праці класу
3.2). Легкі травми
1
Збільшення загальної захворюваності (умови праці класу 3.1). Мікротрав-
ми
0 Відсутній (умови праці класу 2)
Галузеві документи також з відомих 4-х принципів управління професійним
ризиком, таких як, усунення небезпечного чинника або ризику, боротьба з ним
у джерелі виникнення, зниження його рівня або впровадження безпечних сис-
тем праці і використання засобів індивідуального захисту при збереженні за-
лишкового ризику, крім їх формулювання у загальному вигляді, не враховують
відомий принцип зниження ШНВЧ на шляху його розповсюдження.
Прийнятність же виробничого і професійного ризиків визначається у відпо-
відності до матриці ризику, за якою галузеві методики поділяють їх на три ка-
тегорії:
– прийнятні, які у довгостроковому терміні потребують зниження;
– умовно прийнятні, які потребують зниження у середньостроковій перспек-
тиві;
– неприйнятні, які потребують негайних заходів управління.
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 136
Таблиця 5 – Оцінка ризику (перетворені шестибальні шкали категорій
для визначення ризику)
Числова оці-
нка ризику
Якісна оцінка
ризику
Примітка
0...10 Несуттєві ризики Ризик практично відсутній
11...20
Припустимі
(прийнятні) ри-
зики
Зона припустимого найбільш можливого низького рівня ри-
зику. Ризик загалом задовільний і не вимагає додаткових за-
ходів управління.
21...60 Суттєві ризики
Суттєвий рівень ризику (ризик, що вже може привести до не-
гативних наслідків) - може бути прийнятий до уваги при роз-
робці цілей та плануванні заходів у перспективі.
61...216
Екстремальні
(неприйнятні)
ризики
Екстремальні - неприпустимі ризики. Всі ризики і впливи по-
винні бути скорочені, виключені та повинні враховуватися
при плануванні.
Таблиця 6 – Оцінка ризику (перетворені десятибальні шкали категорій
для визначення ризику)
Числова оцінка
ризику
Якісна оцінка ризику Припустимість Заходи впливу
0...50
50...100
Незначні ризики
Адекватні ризики
Припустимі
Заходи щодо поліпшення ситуації
рекомендуються
100...150 Помірні ризики
Негайне прийняття коригуваль-
них дій
150...360
Більше 360
Надмірні ризики
Критичні ризики
Неприпустимі
Для визначенні схильності, імовірності і наслідків за цим методом існує три
шкали, в яких числова оцінка ризику, а саме схильність коливається від 0 (ніко-
ли її не існує) до 10 (постійна). А імовірність варіюється від 0 (абсолютно не-
можлива) до 10 (неодмінно станеться), наслідки ж знаходяться в інтервалі від 0
(мінімальні пошкодження) до 100 (катастрофічні). Ступінь ризику визначається
перемноженням числових категорій усіх цих складових – схильності, імовірно-
сті і наслідків.
Наведені вище методики підтверджують існування проблеми оцінки вироб-
ничого ризику при наявності досить великого переліку ШНВЧ. Тому виникає
потреба у дослідженні можливості використання методів багатомірного аналізу
до оцінки такого ризику, оскільки виробничі умови, наприклад, у машинобуду-
ванні, будівництві, виробництві будівельних матеріалів і т. ін. характеризують-
ся складними умовами праці і впливом на працівників.
До того ж цей вплив є, як правило, результатом сумісної дії цілого ряду
ШНВЧ, до яких відносяться порушення параметрів мікроклімату, освітлення,
шум і вібрація, запиленість, можливість отримання механічної, електричної, те-
рмічної травми, психофізіологічні ШНВЧ, такі як монотонність, стрес, втома,
несприятлива робоча поза людини-оператора, несумісність параметрів робочо-
го місця з антропометричними даними конкретної людини і т. ін.
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 137
Виходячи з зазначеного, при наявності використання у багатомірному
об’єкті, яким є будь-яка технічна система [9-10], декількох змінних і показників
у вигляді переліку наявних ШНВЧ і їх параметрів, у моделі функції канонічних
величин доцільно вирішувати задачу дискримінації ряду апріорних груп з пере-
рахованих показників. Тобто виділяти їх з загального переліку, внаслідок чого
задача буде спрощена і полягатиме в отриманні набору дискримінантних функ-
цій виду d = a1x+a2x+a3x+…+aіx з коефіцієнтами а1, а2, а3 … аі, що мінімі-
зують зміщення між різними групами ШНВЧ. Вони можуть задаватися власни-
ми числами і векторами множин об’єднаної матриці внутрішньогрупових сум
квадратів і множин відхилень від групових середніх значень.
Наукова новизна і практична значимість. Обґрунтовано, для оцінки ви-
робничого ризику, доцільність використання багатомірної моделі аналізу умов
праці, на основі розподілення за вагою параметрів наявних шкідливих та небез-
печних виробничих чинників на дві канонічні величини – за одиницями вимі-
рювання і їх частками до гранично допустимих концентрацій. Це дозволяє при
дослідженні і оцінці виробничого ризику врахувати умови праці у конкретному
виробництві з зазначенням фактичних вимірів (або розрахункових значень,
отриманих на стадії проектування) параметрів конкретних чинників, характер-
них для нього, переведенням їх з існуючих одиниць вимірювання у частки гра-
нично допустимих концентрацій і визначенням їх ваги у канонічних величинах.
Такий підхід до методології оцінки виробничого ризику забезпечує виконання
вимог, наданих у Державних санітарних нормах та правилах «Гігієнічна класи-
фікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробни-
чого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», про те, що гі-
гієнічна оцінка професійного ризику повинна проводитися з урахуванням вели-
чини експозиції цих факторів, показників стану здоров’я працівника та втрати
ним працездатності.
Висновки. У результаті виконаного дослідження встановлено, що розвиток
і удосконалення методів аналізу і оцінки ризиків полягає не тільки у вилученні
з них незначних за впливом ШНВЧ, а і досконалому розгляді ризикоутворюю-
чих чинників і механізмів виникнення нещасних випадків.
Вдосконалення підходів до оцінки ризику повинно здійснюватись на загаль-
ному показнику, який дозволить порівнювати дію ШНВЧ, що мають різну при-
роду виникнення з носіями у вигляді різних видів енергії, з урахуванням у зага-
льних наслідках внеску або вагової частки окремих чинників і визначенням ін-
тегрованого ступеня небезпеки технічної системи.
______________________________
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Багров, А. В. Техногенные системы и теория риска / А. В. Багров, А. К. Муртазов. – Рязань: Ря-
занский гос. ун-т им. С. А. Есенина, 2010. – 207 с.
2. Бондаpь, Е. А. О методах оценки пpофессионального pиска и путях их совеpшенствования /
Е. А. Бондаpь // Безопасность жизнедеятельности. – Москва, 2010. – Вып. 3(111). – С. 31-35.
3. Галлямова, Э. И. Оценка производственных рисков как метод управления безопасностью в не-
фтяной и газовой промышленности [Электронный ресурс] / Э. И. Галлямова // «Нефтегазовое дело»:
электр. науч. ж-л. – 2016. - Вып. 3. - С. 293-306. – Режим доступа: http://ogbus.ru/issues/3_2016/
ogbus_3_2016_p293-306_Gallyamova E I_ru.pdf. – Загл. с экрана. – Проверено: 15.11.2016.
http://ogbus.ru/issues/3_2016/
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 138
4. Живетин, В. Б. Введение в анализ риска. Серия «Риски и безопасность человеческой деятельно-
сти», кн. 1 / В. Б. Живетин. – Москва : Информ.– изд. центр «Бон Анца», 2008. – 384 с.
5. Применение методов многомерного анализа к оценке риска факторов производственной среды
/ В. В. Захаренков, Д. В. Суржиков, А. М. Олещенко [и др.] // Современные наукоемкие технологии. –
2014. – № 1. – С. 62-65.
6. Имашева, А. О. Математическое моделирование в управлении охраной труда / А. О. Имашева //
Вектор науки Тольяттинского гос. ун-та. – 2013. - № 2 (24). – С. 283-287.
7. Вдосконалення методів аналізу небезпек і виробничого ризику / М. А. Касьянов,
В. О. Медяник, О. М. Гунченко, Ю. Г. Проніна // Строительство, материаловедение, машиностроение.
Серия: БЖД. Сб. науч. тр. ПГАСА. – Днепропетровск : ГВУЗ ПГАСА, 2015. -Вип. 84. – С. 130-139.
8. Минько, В.М. Математическое моделирование в управлении охраной труда / В.М. Минько. –
Калининград : ФГУНПП «Янтарный сказ», 2002. – 184 с.
9. Р 2.2.1766-03. Руководство по оценке профессионального риска для здоровья работников. Ор-
ганизационно-методические основы, принципы и критерии оценки труда / Введ. 2003-01-11. – Моск-
ва : Изд-во стандартов, 2003. – 24 с.
10. Р 2.2.2006-05 Руководство по гигиенической оценке факторов рабочей среды и трудового
процесса. Критерии и классификация условий труда / Введ. 2005-01-10. – Москва : Изд-во стандар-
тов, 2005. – 108 с.
REFERENCES
1. Bagrov A. V. and Murtazov A. K. (2010), Tehnogennye sistemy i teorija riska [Man-made systems
and risk theory], Rjazanskij gos. un-t im. S. A. Yesenina, Ryazan, RU.
2. Bondar Ye. A. (2010), «On the methods of assessment ppofessionalnogo piska and ways to improve
them», Bezopasnost zhiznedeyatelnosti, no. 3 (111), pp. 31-35.
3. Galljamova Je. I. (2016), «Evaluation of operational risks as a security management method in the oil
and gas industry» [Electronical resource], Neftegazovoye delo:elektronny nauchny zhurnal, no. 3, pp. 293-
306. Available at: http://ogbus.ru/issues/3_2016/ ogbus_3_2016_p293-306_Gallyamova E I_ru.pdf.
4. Zhivetin V. B. (2008), Vvedenie v analiz riska. Riski i bezopasnost chelovecheskoy deyatelnosti
[Introduction to risk analysis. Risks and safety of human activity], Inform.– izd. centr «BonAnca», Moscow,
RU.
5. Zaharenkov V. V. Surzhikov D. V. and Oleshhenko A. M. (2014), «The use of multivariate analysis
for risk assessment in the working environment», Sovremenniye naukoyomkiye tehnologii, no. 1, pp. 62-65.
6. Imasheva A. O. (2013), «Mathematical modeling in the management of occupational safety and
health», Vektor nauki Tolyattinskogo gos. un-ta, no. 2 (24), pp. 283-287.
7. Kas'janov M. A., Medjanyk V. O., Gunchenko O. M. and Pronina Ju. G. (2015), «Improving methods
of hazard analysis and production risk», Construction, materials science, mechanical engineering, PDABA,
Dnepropetrovsk, no. 84, pp. 130-139.
8. Min'ko V. M. (2002), Matematicheskoye modelirovaniye v upravlenii okhranoy truda [Mathematical
modeling in the management of occupational safety and health], FGUNPP «Jantarnyj skaz», Kaliningrad,
RU.
9. R 2.2.1766-03. Rukovodstvo po ocenke professionalnogo riska dlya zdorovya rabotnikov.
Organizacionno-metodicheskiye osnovy, principy i kriterii ocenki [Guidance on occupational risk assessment
guide for workers' health. Organizational-methodical bases, principles and criteria of job evaluation] (2003),
Izd-vo standartov, Moscow, RU.
10. R 2.2.2006-05 Rukovodstvo po gigienicheskoyj ocenke faktorov rabocheyj sredy i trudovogo
processa. Kriterii i klassifikaciyja usloviyj truda [Guidance on the hygienic assessment of factors of working
environment and labor process. The criteria and classification of working conditions] (2005), Izd-vo
standartov, Moscow, RU.
_______________________________
Про авторів
Гунченко Оксана Миколаївна, кандидат технічних наук, доцент кафедри фізичної культури і
охорони праці, Державний університет телекомунікацій, Київ, Україна, oks-gunchenko@yandex.ru
Бєліков Анатолій Серафимович, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри безпеки
життєдіяльності, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівни-
цтва та архітектури» (ДВНЗ «ПДАБА»), Дніпропетровськ, Україна, bgd@mail.pgasa.dp.ua.
Касьянов Микола Анатолійович, доктор технічних наук, професор кафедри охорони праці і на-
вколишнього середовища, Національний університет будівництва і архітектури, Київ, Україна,
http://ogbus.ru/issues/3_2016/
mailto:oks-gunchenko@yandex.ru
mailto:bgd@mail.pgasa.dp.ua
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 139
kaflab241ecolog@gmail.com.
Шаломов Володимир Анатолійович, кандидат технічних наук, доцент кафедри безпеки життє-
діяльності, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та
архітектури» (ДВНЗ «ПДАБА»), Дніпропетровськ, Україна, shalomov_v_a@mail.ru.
Стефанович Павло Іванович, асистент кафедри охорони праці і навколишнього середовища,
Національний університет будівництва і архітектури, Київ, Україна, kaflab241ecolog@gmail.com.
About the authors
Gunchenko Oksana Mikolayivna, Candidate of Technical Sciences, associate professor in State
University of telecommunications, associate professor Department of physical education and labor
protection, Kiev, Ukraine, oks-gunchenko@yandex.ru.
Belikov Anatoliy Serafimovich, Doctor of Technical Sciences, Professor, Head of the Life Safety
Department in State Higher Education Institution «Pridneprovsk State Academy of Civil Engineering and
Architecture» (PSACEA), Dnipropetrovsk, Ukraine, bgd@mail.pgasa.dp.ua.
Kasyanov Mykola Anatoliyovych, Doctor of Technical Sciences, Professor of the Department of Labor
Protection and the Environment in National University of Construction and Architecture, Kiev, Ukraine,
kaflab241ecolog@gmail.com.
Shalomov Volodymyr Anatoliyovych, Candidate of Technical Sciences, Associate Professor of the Life
Safety Department in State Higher Education Institution «Pridneprovsk State Academy of Civil Engineering
and Architecture» (PSACEA), Dnipropetrovsk, Ukraine, shalomov_v_a@mail.ru
Stefanovych Pavlo Ivanovych, Master of Science, Assistant of Department of Labor Protection and the
Environment in National University of Construction and Architecture, Kiev, Ukraine,
kaflab241ecolog@gmail.com.
_______________________________
Аннотация. Обоснована, для оценки производственного риска, целесообразность испо-
льзования многомерной модели анализа условий труда на основе распределения по весу па-
раметров имеющихся вредных и опасных производственных факторов на две канонические
величины – по единицам измерения и их долям к предельно допустимым концентрациям.
Получена возможность при исследовании и оценке производственного риска учитывать
условия труда в конкретном производстве с указанием фактических измерений (или расчет-
ных значений, полученных на стадии проектирования) параметров конкретных факторов,
характерных для него, переводом их из существующих единиц измерения в весовые доли
предельно допустимых концентраций и определением их веса в канонических величинах.
Такой подход к методологии оценки производственного риска обеспечивает выполнение
требований, представленных в Государственных санитарных нормах и правилах «Гигиени-
ческая классификация труда по показателям вредности и опасности факторов производст-
венной среды, тяжести и напряженности трудового процесса» о том, что гигиеническая оце-
нка профессионального риска должна проводиться с учетом величины экспозиции этих фак-
торов, показателей состояния здоровья работника и потери им трудоспособности.
Ключевые слова: риск, вероятность, вредные и опасные производственные факторы,
математическая модель, методика, отказы.
Annotation. The expedience of the use of multidimensional model of analysis of terms of la-
bour on the basis of distributing on weight of parameters of present harmful and dangerous produc-
tion factors on two canonical sizes – on units of measuring and their stakes to maximum possible
concentrations, for estimation of production risk, is grounded. Possibility at research and estimation
of production risk to take into account the terms of labour in concrete production with pointing of
the actual measurings (or the calculation values got on the stage of planning) of parameters of con-
crete factors characteristic for him, by translation of them from existent units of measuring in grav-
imetric stakes is maximum possible concentrations and determination of their weight in canonical
sizes is got. Such approach to methodology of estimation of production risk provides implementa-
tion of the requirements, represented in the State sanitary norms and rules «Hygienical job classifi-
cation on the indexes of harmfulness and danger of factors of production environment, weight and
tension of labour process», that hygienical estimation of occupational take must be conducted tak-
mailto:kaflab241ecolog@gmail.com
mailto:shalomov_v_a@mail.ru
mailto:kaflab241ecolog@gmail.com
mailto:oks-gunchenko@yandex.ru
mailto:bgd@mail.pgasa.dp.ua
mailto:kaflab241ecolog@gmail.com
mailto:shalomov_v_a@mail.ru
mailto:kaflab241ecolog@gmail.com
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 127 140
ing into account the size of display of these factors, indexes of the state of health of worker and loss
by him ability to work.
Keywords: risk, probability, harmful and dangerous production factors, mathematical model,
method, refusals.
Статья поступила в редакцию 10.04. 2016
Рекомендовано к печати д-ром техн. наук Т.В. Бунько
|