Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2005
|
| Schriftenreihe: | Проблемы криобиологии и криомедицины |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137028 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті / Н.П. Субота, В.І. Паламарчук // Проблемы криобиологии. — 2005. — Т. 15, № 3. — С. 331-332. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-137028 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1370282018-06-17T03:11:32Z Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті Субота, Н.П. Паламарчук, В.І. Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии 2005 Article Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті / Н.П. Субота, В.І. Паламарчук // Проблемы криобиологии. — 2005. — Т. 15, № 3. — С. 331-332. — укр. 0233-7673 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137028 57.043:57.089.36:616.36-002 uk Проблемы криобиологии и криомедицины Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии |
| spellingShingle |
Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии Субота, Н.П. Паламарчук, В.І. Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті Проблемы криобиологии и криомедицины |
| format |
Article |
| author |
Субота, Н.П. Паламарчук, В.І. |
| author_facet |
Субота, Н.П. Паламарчук, В.І. |
| author_sort |
Субота, Н.П. |
| title |
Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті |
| title_short |
Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті |
| title_full |
Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті |
| title_fullStr |
Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті |
| title_full_unstemmed |
Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті |
| title_sort |
клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137028 |
| citation_txt |
Клітинно-тканинні препарати в лікуванні печінкової патології в експерименті / Н.П. Субота, В.І. Паламарчук // Проблемы криобиологии. — 2005. — Т. 15, № 3. — С. 331-332. — укр. |
| series |
Проблемы криобиологии и криомедицины |
| work_keys_str_mv |
AT subotanp klítinnotkaninnípreparativlíkuvannípečínkovoípatologííveksperimentí AT palamarčukví klítinnotkaninnípreparativlíkuvannípečínkovoípatologííveksperimentí |
| first_indexed |
2025-07-10T03:12:33Z |
| last_indexed |
2025-07-10T03:12:33Z |
| _version_ |
1837227998299815936 |
| fulltext |
331ПРОБЛЕМЫ
КРИОБИОЛОГИИ
Т. 15, 2005, №3
PROBLEMS
OF CRYOBIOLOGY
Vol. 15, 2005, №3
УДК 57.043:57.089.36:616.36-002
Клітинно-тканинні препарати в лікуванні
печінкової патології в експерименті
Н.П. СУБОТА1, В.І. ПАЛАМАРЧУК2
1Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди
2Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика
Адреса для кореспонденції: Субота Н.П., Харківський
національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, вул.
Блюхера, 2, Харків, Україна 61168; тел.: +38 (0572) 68-42-34
Висока летальність при хірургічній патології
органів гепатопанкреатодуоденальної зони (ГПДз)
від печінкової, поліорганної недостатності, що сягає
60-100% (Б.М. Даценко та ін., 2000; L. Capococcia
et al., 1982), частота виникнення патології, труднощі
діагностики, як самої печінкової (ГПН), полі-
органної недостатності (ПОН), так і в деякій мірі
причин її виникнення, потребують подальших
розробок способів корекції, методів діагностики
(Є.М. Марголіс, 1981; А.Ю. Николаев и др., 1999;
Н.Н. Мылица и др.,2000). Це пов’язано з тим, що
кількість хворих з патологією ГПДз, яка становить
40% внаслідок захворювань органів травлення, за
останнє десятиріччя збільшилася у 2 рази
(Д.Л. Псковський, 1996; L. Burtin et al., 1997). У
85-90% хворих патологія органів ГПДз супро-
воджується жовтяницею, або розпочинається з неї.
Згідно з даними літератури хірургічна патологія
органів ГПДз, що ускладнена ГПН, ПОН, після
операції прогресує у 28-90% випадків і дає
летальність 13-15% (И.Л. Зубарева и др., 1998;
И.А. Криворучко и др., 2000).
Особливості патогенезу ГПН та схеми лікуван-
ня обґрунтовані експериментально-клінічними
дослідженнями вітчизняних наукових шкіл гемато-
логів (А.Ф. Блюгер и др., 1983; Ю.Н. Лебедева,
1993, 1996; В.І. Мамчич та ін.,1998,2000) та
зарубіжних ( B. Halliwel et al.,1991; J.J. Donald et
al., 1994).
Широкого застосування у комплексному
лікуванні ГПН, ПОН набуває клітинно-тканинна
терапія (КТТ) препаратами, отриманими із клітин
і тканин ранніх термінів розвитку (Н.П. Субота,
1983-2005; C.M. Yabibullach et al., 1994) людини
(аборти ранніх термінів за соціальними показан-
нями), тварин – порося, вівця (B.J. Fuller et al., 1983).
При цьому можуть застосовуватися не тільки
ізольовані клітини, але й гомогенати, екстракти,
цитозольні чи пептидні фракції (П.П. Пашинський,
2001). Ефективність КТТ при лікуванні хворих з
ускладненою хірургічною патологією органів
черевної порожнини (сепсис. ГПН) доведена.
Згідно з сучасними дослідженнями (В.С. Репин,
1993; Н.П. Субота, 1998; С.В. Шаповалов та ін.,
2001; S. Sell, 2001), ці препарати мають високі
антиоксидантні та біостимулюючі властивості,
низьку імуногенність, надзвичайно високий
проліферативний потенціал.
Метою даного дослідження було вивчення
впливу клітинно-тканинної терапії, яка представлена
кріоконсервованими ксеногепатоцитами, фраг-
ментами селезінки новонароджених поросят та
ліофілізованими фрагментами фетальної печінки і
мозку вівці, комбінаціями цих препаратів з
обґрунтуванням ефективності їх застосування при
жовтяниці, печінковій, поліорганній недостатності
за даними показників процесів перекисного
окислення ліпідів, антиоксидантної, імунофаго-
цитарної активностей та морфологічних змін
печінки.
Експеримент виконувався у зимній період на
щурах-самцях лінії Вістар віком 4 місяці, масою
200-250 г.
Експерименти проводили згідно з правилами
„Європейської конвенції захисту хребетних тварин,
що використовуються в експериментальних та
інших дослідних цілях” (Страсбург, 1985).
У створенні ГПН, ПОН використано два
різновиди ішемії печінки з механічною жовтяницею
(ЕМЖ):
– біліодинамічна ( холестатично-артеріальна):
перев’язка загальної жовчної протоки і печінкової
артерії;
– змішана (холестатично-знекровлена): пере-
в’язка гепатодуоденальної зв’язки.
Важливим моментом аналогії відновлення
жовчетоку в експерименті є зняття лігатури з
гепатодуоденальної зв’язки, що у клініці відповідає
декомпресії жовчовивідних шляхів по найбільш
раціональній методиці, та використання клітинно-
тканинної терапії в лікуванні гострої печінкової та
полі-органній недостатності.
Такий підхід також зумовлений необхідністю
вивчення змін в печінці та їх зворотністю після
тимчасового затискання гепатодуоденальної
зв’язки під час виконання великих операцій на
печінці та при ятрогенних пошкодженнях у воротах
печінки.
Експериментальну модель гострої печінкової та
поліорганної недостатності, наближеної до клінічної,
створювали перев’язкою гепатодуоденальної
зв’язки на 60 хвилин протягом 1-3 доби, або жовчної
протоки та печінкової артерії на 5-9 діб. При цьому
332ПРОБЛЕМЫ
КРИОБИОЛОГИИ
Т. 15, 2005, №3
PROBLEMS
OF CRYOBIOLOGY
Vol. 15, 2005, №3
морфофункціональні та лабораторні зміни залежать
від тривалості жовтяниці, швидкості відновлення
жовчевідтоку.
В роботі використано кріоконсервовані ксено-
гепатоцити (КККГп), фрагменти ксеноселезінки
новонароджених поросят (СКФС), а також
ліофілізовані препарати із печінки та мозку овець.
Досліджували біохімічні показники: вміст
білірубіну та його фракцій; активність трансаміназ
(АлАТ, АсАТ), лужної фосфатази; рівень холесте-
рину; вміст загальних ліпідів, білка. Вимірювали
також інтенсивність процесів ПОЛ за накопиченням
початкових продуктів – дієновіф кон’югати (ДК)
та кінцевих – малоновий діальдегід (МДА). Стан
антиокислювальної системи (АОС) вивчали за
активністю супероксиддисмутази (СОД), каталази
(КТз), глютатіонредуктази (ГтРд).
В умовах експерименту виживаємість тварин з
жовтяницею при гострій 30 хвилинній та поступово
наростаючій 3-добовій ішемії печінки, тоді як при
знятті лігатури при 60 хвилинній гострій та 5 добовій
поступовій ішемії вона зменшилась до 71,4%, а при
7 добовій – становила лише 42,9%. При гострій
3-добовій і пролонгованій жовтяниці летальність
становила 100%.
В усіх досліджених показниках відбувалися
зміни, але найбільші прояви гострого ендотоксикозу
були у даних ПОЛ (ДК, МДА) та СОС (СОД, КТз)
як в сироватці крові, так і в гомогенатах печінки.
Аналіз показав, що до 30-ї хвилини вміст ДК і МДА
в печінці інтенсивно зростав, а на 60-й хвилині
експерименту – знизився, залишаючись вищим від
контрольного, відповідно, у 1,9-1,5 разів. В
сироватці крові ДК і МДА після зростання
утримуються вище контрольних показників у 1,7-
1,5 разів. З настанням ГПН, ПОН кількість ДК в
печінці зростала більш інтенсивно, ніж в сироватці
крові, а активність процесів ПОЛ на 3-ю добу
холестатично-знекровленої ішемії значно підвищи-
лась у крові, печінці. Дослідження АОС за
показниками КТз в сироватці крові та СОД в
гомогенаті печінки показали збільшення у 2-3 рази
кількості КТз в сироватці крові до 2-ї доби і стрімке
її зменшення у 5,3 рази на 3-ю добу. Активність
КТз в гомогенатах печінки через добу була нижче
рубіжного показника у 134,3 рази, а через 2 доби –
у 2 рази менше, ніж у сироватці крові. Активність
СОД зменшувалася у всі терміни дослідження :
перша доба – на 50%, друга доба – на 35%, третя
доба – на 26% нижче контрольного показника.
Визначення вмісту глікогену показало, що його
кількість у сироватці крові і в гомогенатах печінки
до кінця експерименту зменшилась відповідно, у
4,3 та 12,9 разів.
Отже, гостра ішемія печінки в умовах клініки
допустимо менш 30 хвилин, а збільшення її
тривалості потребує обов’язкового використання
комплексу медикаментозної, еферентної терапії.
Вилучення печінки з кровопостачання порушує її
синтетичні функції. Зміни у сироватці крові
показали, що при відсутності в печінці кровообігу
спрацьовують механізми саморегуляції, запуск
яких здійснює нейрогуморальний механізм регуляції
обміну речовин зі змінами в буферних системах
крові, що призводять до їх розладу.
Імплантовані кріоконсервовані чи ліофілізовані
біопрепарати, особливо в попарному поєднанні,
виконують детоксикаційну, імуностимулюючу,
імуномоделюючу, органозамісну, антиоксидантну
дії, наділені анти- цитологічним, мембрано-
стабілізуючим ефектом, корегують пігменто-
синтезуючу, ліпідообмінну, білоксинтезуючу
функції, але тільки кріоконсервованим ксеногепа-
тоцитам властива органозамісна функція. Про це
свідчить наростання показників антиоксидантного
захисту у 1,5 рази, зниження показників перекисного
окислення ліпідів у 2 рази, білірубіну, трансаміназ –
у 1,5 рази.
Введення щурам ліофілізованеого мозку, печінки,
кріоконсервованим ксеногепатоцитів при експери-
ментальній жовтяниці зі зняттям лігатури на 3 добу
сприяє збереженню функціонального резерву
печінки з їх 100% виживаємістю. При поліорганній
недостатності (9 добова жовтяниця) введення
попарно поєднаних біопрепаратів, де базовим є
КККГп, відновило функцію печінки та інших органів
і дало можливість вижити експериментальним
тваринам при комбінуванні КККГп з ЛФМ – 77%,
КККГп з ЛФП – 83,4%, КККГп з СКФС – 88,9%.
Дія препаратів викликала зниження показників
білірубіну, холестерину, трансаміназ та відновлення
функції печінки – зростання синтезу білків, ліпідів
в сироватці крові. Регулююча дія КККГп з ЛФМ
на процес синтезу в гепатоциті через добу після
введення закінчилась зростанням КТз у 14 разів і
зменшенням кількості МДА у 2,4 рази у порівнянні
з показниками при ЕМЖ. В цьому процесі активно
реагувала ЛФ, концентрація якої була вищою у 21
раз від контрольних показників і меншою в 1,2 рази,
ніж показники при ЕМЖ. Рівень глікогену збільшив-
ся у 11,7 разів проти показників при ЕМЖ.
|