Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті

Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2005
Hauptverfasser: Андросов, С.І., Гамрецький, А.А., Андросова, О.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2005
Schriftenreihe:Проблемы криобиологии и криомедицины
Schlagworte:
Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137040
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті / С.І. Андросов, А.А. Гамрецький, О.С. Андросова // Проблемы криобиологии. — 2005. — Т. 15, № 3. — С. 372-374. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-137040
record_format dspace
spelling irk-123456789-1370402018-06-17T03:12:44Z Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті Андросов, С.І. Гамрецький, А.А. Андросова, О.С. Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии 2005 Article Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті / С.І. Андросов, А.А. Гамрецький, О.С. Андросова // Проблемы криобиологии. — 2005. — Т. 15, № 3. — С. 372-374. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0233-7673 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137040 611.018.4.013:616.71-003.93 uk Проблемы криобиологии и криомедицины Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии
Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии
spellingShingle Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии
Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии
Андросов, С.І.
Гамрецький, А.А.
Андросова, О.С.
Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті
Проблемы криобиологии и криомедицины
format Article
author Андросов, С.І.
Гамрецький, А.А.
Андросова, О.С.
author_facet Андросов, С.І.
Гамрецький, А.А.
Андросова, О.С.
author_sort Андросов, С.І.
title Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті
title_short Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті
title_full Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті
title_fullStr Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті
title_full_unstemmed Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті
title_sort cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті
publisher Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate 2005
topic_facet Стволовые клетки. Современные проблемы клеточной и тканевой терапии
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137040
citation_txt Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті / С.І. Андросов, А.А. Гамрецький, О.С. Андросова // Проблемы криобиологии. — 2005. — Т. 15, № 3. — С. 372-374. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Проблемы криобиологии и криомедицины
work_keys_str_mv AT androsovsí cposíbstimulâcííreparativnogoosteogenezuvumovahzastosuvannâfetalʹnoíkístkovoítkaniniveksperimentí
AT gamrecʹkijaa cposíbstimulâcííreparativnogoosteogenezuvumovahzastosuvannâfetalʹnoíkístkovoítkaniniveksperimentí
AT androsovaos cposíbstimulâcííreparativnogoosteogenezuvumovahzastosuvannâfetalʹnoíkístkovoítkaniniveksperimentí
first_indexed 2025-07-10T03:13:50Z
last_indexed 2025-07-10T03:13:50Z
_version_ 1837228078666874880
fulltext 372ПРОБЛЕМЫ КРИОБИОЛОГИИ Т. 15, 2005, №3 PROBLEMS OF CRYOBIOLOGY Vol. 15, 2005, №3 УДК 611.018.4.013:616.71-003.93 Cпосіб стимуляції репаративного остеогенезу в умовах застосування фетальної кісткової тканини в експерименті С.І. АНДРОСОВ , А.А. ГАМРЕЦЬКИЙ, О.С. АНДРОСОВА Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова Адреса для кореспонденції: Андросов С.І., Вінницький державний медичний інститут, м. Вінниця, e-mail: andrey77@sovamua.com Репаративна регенерація кісткової тканини – важлива проблема травматології и ортопедії [5]. Відхилення від механізмів відновлення цілісності пошкоджених кісток, які зустрічаються при порушеннях загального стану організму (ендо- кринні, неспецифічні механізми захисту, імуно- логічна реактивність), а також місцевих механізмів (мікроциркуляція, трофічні розлади, інфекційні процеси і т.д.), не рідко приводять до сповільненої консолідації, або навіть до зупинки репаративної регенерації з виходом в стійке незрощення кісток [1, 4]. З усіх існуючих засобів стимуляції остео- репарації найбільш перспективними вважаються ті, які в своїй основі мають біологічну направленість [3,6,7]. Ембріональні тканини мають більш високий проліферативний потенціал, пластичність, низьку антигенну активність, ніж тканини взяті у дорослих осіб. Терапевтичний ефект від ембріональних тканин забезпечується наявністю в цих тканинах ембріоспецифічних ростових факторів, цитокінів, інтерлейкінів та інших сигнальних молекул, що активізують спеціалізовані і прогеніторні клітини [2, 6]. Мета дослідження – вивчити вплив на репара- тивний остеогенез ембріональної кісткової тканини людини 18-20 тижня гестації на моделі хибного суглобу. Матеріали і методи Дослід був поставлений на 60 безпородних самках щурів віком 6-8 місяців вагою 250-350 грамів. Під час оперативних втручань та при виведенні з досліду тварини знаходились під ефірним наркозом. В першу серію досліду (30 щурів) були включені тварини у яких створювали модель хибного суглобу шляхом резекції середньої третини правої стегнової кістки з укладкою між уламками м’язової тканини. Іммобілізація не проводилась. Через 2 місяці після формування хибного суглобу щурам проводилась висічення сполучно- тканних та хрящових утворень, відкриття кістково- мозкових каналів та інтрамедулярний остео- металосинтез шпицею Ілізарова з підсадкою до місця перелому ембріональної кісткової тканини. Зовнішня іммобілізація не проводилась. (Кісткова тканина отримана від ембріона людини 18 тижня гестації. Забір кісткової тканини, поетапна заморозка з застосуванням біокріоконсервантів виконана на базі Інституту проблем кріобіології і кріомедицини, м. Харків. Консервування тканини виконувалось у рідкому азоті.) Друга серія дослідів (30 щурів) була контроль- ною, тобто до місця перелому ембріональна кісткова тканина не вводилась. Оцінка результатів дослідів проводилась по даним клінічного, рентгенологічного і гістологічного досліджень в термін 14, 25 та 40-у добу після втручання в зоні хибного суглобу. Гістологічні препарати фарбували гематоксилін-еозин, та толуідиновим синім. Результати та їх обговорення Аналіз рентгенологічних змін показав, що на 14 добу признаків утворення кісткового мозолю як в дослідній так і в контрольній групі не відмічено. На 25 добу у 6 із 10 щурів в експериментальній групі на рентгенограмах відмічається утворення периостального та ендостального кісткового мозолю у вигляді містка, в контрольній групі подібні зміни відмічались лише у 1 тварини. На 40 добу у 8 із 10 тварин в експериментальній групі кісткова мозоль перебудовувалась та мала консистенцію зрілої кісткової тканини. В контроль- ній групі в 60% тварин знову утворився хибний суглоб на місці резекції попереднього . Проведене гістологічне дослідження в конт- рольній групі показало що на 14 добу експерименту між кістковими фрагментами у контрольних тварин йде формування фіброзно-хрящової мозолі. Реакція з боку власне кісткової тканини незначна, ангіогенез сповільнений і не забезпечує необхідного крово- постачання. В зоні мозолі відмічаються явища гіпоксії, що сприяють розвитку хрящової тканини, або сповільнюють її диференціювання в кістку. Одним з неблагосприємних факторів, які спосте- рігались та порушували регенеративний процес, була наявність крововиливів. Крововиливи стиму- лювали розвиток некродистрофічних змін в фіброзно-хрящовій мозолі. Причиною крововиливів могла бути гіпоксія, остання негативно впливала на фазу диференціації клітинно-стромальних елементів фіброзного регенерату. 373ПРОБЛЕМЫ КРИОБИОЛОГИИ Т. 15, 2005, №3 PROBLEMS OF CRYOBIOLOGY Vol. 15, 2005, №3 На 25 добу експерименту в контрольній групі тварин на місці неоартроза формується кістково- фіброзно-хрящова мозоль. Її виникнення супро- воджується покращеним ангіогенезом. Проліфе- рація кісткової тканини у вигляді формування кісткових балок спостерігається в зонах кращого кровообігу. Поряд з цим у 50% тварин відмічались проліферативні зміни з боку паренхіматозно- стромальних елементів регенерату без вираженого диференціювання, що в подальшому може привес- ти знову до виникнення хибного суглобу. На 40 добу експерименту у тварин контрольної серії дослідів відмічаються якісні зміни новоутво- реного регенерату. Слід підкреслити, що регенерат представлений кістково-фіброзно-хрящовою тка- ниною, проте серед всіх компонентів переважає новоутворена кісткова тканина. Але кісткові балки розташовуються в хаотичному порядку, не відповідають лініям навантаження. В ендостальній зоні регенерату спостерігається обширна зона із остеоідних і новоутворених кіст- кових балок, які не щільно примикають до ендо- стальної поверхні компактної речовини. Ця дрібно- трабекулярна тканина з вогнищами мієлоїдної тканини кісткового мозку оточує зони хрящової тканини. Слід підкреслити, що кісткову тканину супроводжує розпущена фіброзно-ретикулярна сполучна тканина, в якій багато кровоносних судин. Таким чином, на основі проведеного досліджен- ня встановлено, що в 40% випадків відбувається зрощення перелому через вторинну кісткову мозоль. В динаміці процесу виділено 3 етапи: це формування фіброзно-ретикулярної мозолі, фіброз- но-хрящової мозолі і кістково-фіброзно-хрящової мозолі. В 60% випадків в контрольній групі повноцінного зрощення не відбулось, а утворився тугий хибний суглоб. Проведене гістологічне дослідження в дослідній групі через 14 діб експерименту в умовах засто- сування ембріональної кісткової тканини відмі- чається покращення процесів регенерації. У пере- важної більшості тварин (60%) виявляється два варіанта відновлення. Це формування фіброзно- хрящової мозолі з елементами кісткової ткани- ни(40%), а також утворення фіброзно-кісткової мозолі (60%), що в подальшому може привести до вторинного або первинного кісткового зрощення. Однак, у 40% тварин зміни регенерації не відріз- няються від таких в порівнянні з контрольними тваринами. На 25 добу експерименту у дослідних тварин прогресували саме процеси чіткої диференціації регенерату. У 11 щурів кісткові уламки були з’єднані периостальною, ендостального та інтермедіарного кістковою мозоллю. Кісткова тканина пред- ставлена різним ступенем зрілості її елементів. Поряд з трабекулами виявлялись первинні і вторинні остеони та судинні канали. В міжкісткових просторах спостерігалась остеобластична тканина. В інших місцях кісткова тканина була представлена паралельно-волокнистою і пластинчатою кістко- вою тканиною. Кісткові балки розташувались відповідно до навантаження в цій ділянці кістки. В периостальній зоні спостерігались пучки волок- нистої тканини з добре розвинутим судинним ком- понентом. При цьому просвіти судин були розширені і виповнені еритроцитами. Таким чином, через 25 діб експерименту в умо- вах застосування ембріональної кісткової тканини відновлення кістки прогресує при цьому відмі- чається репарація по типу первинного кісткового загоєння у 60% випадків, у 20% випадків переважає вторинне кісткове зрощення, а у 20% випадків від- мічається тенденція до затримки регенеративного процесу на етапі фіброзно-хрящової мозолі, що може привести до відновлення хибного суглоба. На 40 добу експерименту у переважної більшо- сті дослідних тварин (8 тварини) відмічалось відновлення структури кісткової тканини в зоні резекції хибного суглобу. Новоутворений кістковий мозоль був різного ступеня зрілості. Клінічно рухливість в ділянці хибного суглобу відмічалась у 2 тварини. У 6 тварин кісткова тканина мала плас- тинчату структуру. В просторах між широкими кістковими балками спостерігалось мієлоїдна тка- нина кісткового мозку. У 4 щурів відламки були з’єднані периостальним, ендостальним і інтер- медіарним кістковим мозолем, що складався із пластинчатої і паралельноволокнистої кістки. У 2 тварин відмічалось повне відновлення структури кісткової тканини. В зоні бувшої кісткової рани відмічається пластинчата та волокниста кісткова тканина. В кістковій тканині добре виявляються остеони різного ступеня зрілості, характерні для звичайної трубчастої кістки. Таким чином, проведене дослідження показало, що в умовах застосування ембріональної кісткової тканини при хибних суглобах у експериментальних тварин значно покращуються процеси регенерації кісткової тканини. У дослідних тварин відмічається переважно первинне кісткове зрощення. У деяких відмічається вторинне кісткове зрощення. Покра- щення процесів регенерації залежить від темпів відновлення кровоносних судин. Проведені дослід- ження показали, що ембріональна кісткова тканина володіє в першу чергу стимулюючим ефектом відносно ангіогенезу. Крім цього, ми припускаємо, що ембріональна кісткова тканина безпосередньо стимулює регенерацію паренхіматозно-стромаль- них елементів кісткової тканини. 374ПРОБЛЕМЫ КРИОБИОЛОГИИ Т. 15, 2005, №3 PROBLEMS OF CRYOBIOLOGY Vol. 15, 2005, №3 Література Виноградова Т.П., Лавринцева Г.И. Регенерация и пересадка костей.– М., 1974.– C. 70-83. Грищенко В.І. Клітинна і тканинна терапія: сучасне і майбутнє // Трансплантологія.– 2000.– Т. 1, №1.– С. 15. Имамалиев А.С., Хабитапов Б., Жуковская И.Я. Ксенопластика.– М., 1974.– С. 5-6. Каплан А.В. Повреждение костей и суставов.– М., 1979.– С. 104-114. Корт А.А., Билоус А.М., Панков Е.А. Репаративная регенерация кости.– М., 1970.– 267 с. Crompecher S.T. Сallus formation.– Город,1967.– P. 275-300. Monteleone M., Albo G. Effect of the administration of an anabolic drug on the evolution of the bone callus after diaphyseal osteotomy of rabbit femur // Acta ortop. Belt.– 1977.– Vol. 43, N1.– P. 5-18. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Ähnliche Einträge