Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва
Аналіз умов праці робітників при модернізації виробництва показав, що впершу чергу це напруженість праці, яка характеризується змістом роботи, сенсорним навантаженням, сприйманням сигналів (інформації) та їх оцінкою. Це у повній мірі відноситься і ло гірничого виробництва. Взаємний вплив показникі...
Gespeichert in:
Datum: | 2016 |
---|---|
Hauptverfasser: | , , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2016
|
Schriftenreihe: | Геотехнічна механіка |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137621 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва / О.В. Рабіч, Л.О. Чумак, І.В. Мещерякова // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2016. — Вип. 128. — С. 45-55. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-137621 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1376212018-06-18T03:07:54Z Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва Рабіч, О.В. Чумак, Л.О. Мещерякова, І.В. Аналіз умов праці робітників при модернізації виробництва показав, що впершу чергу це напруженість праці, яка характеризується змістом роботи, сенсорним навантаженням, сприйманням сигналів (інформації) та їх оцінкою. Це у повній мірі відноситься і ло гірничого виробництва. Взаємний вплив показників світлового середовища та напруженості праці в нормативних документах не враховано з позиції навантаження на зоровий аналізатор. Критерії оцінки за показниками світлового середовища при штучному освітленні робочого місця протягом 8 годин відносяться до шкідливих умов праці, які потребують розробку заходів щодо доведення їх до допустимих. При аналізі світлового середовища та встановлення класу умов праці необхідно враховувати розумове навантаження та віковий діапазон робітників. При оцінці якості освітлення робочого місця необхідно враховувати фотобіологчний вплив світла і його взаємодію з напруженістю праці. Світлодіодне освітлення відрізняється від всіх типів традиційних джерел світла і дозволяє створити динамічне освітлення з новими можливостями впливу на біологічні процеси в організмі людини, тому вплив світлодіодного освітлення на зорову працездатність робітників дає підставу щодо подальшого дослідження процесів взаємодії напруженості праці та якості штучного світлового середовища. Анализ условий труда рабочих при модернизации производства показал, что в первую очередь это напряженность труда, которая характеризуется содержанием работы, сенсорными загрузками, восприятием сигналов (информации) и их оценкой. В полной мере это относится и к горному производству. Взаимное влияние показателей световой среды и напряженности труда в нормативных документах не учтено с позиции нагрузки на зрительный анализатор. Критерии оценки по показателям световой среды при искусственном освещении рабоче-го места в течение 8 часов относятся к вредным условиям труда, которые требуют разработку мероприятий по доведению их к допустимым. При анализе световой среды и установлении класса условий труда необходимо учитывать умственную нагрузку и возрастной диапазон рабочих. При оценке качества освещения рабочего места необходимо учитывать фотобиологческое влияние света и его взаимодействие с напряженностью труда. Светодиодное освещение отличается от всех типов традиционных источников света и позволяет создать динамическое освещение с новыми возможностями влияния на биологические процессы в организме человека, поэтому влияние светодиодного освещения на зрительную работоспособность работников дает основание по дальнейшему исследованию процессов взаимодействия напряженности труда и качества искусственной световой среды. Analysis of working conditions during modernization of production showed that in the first place is intensity of job, which is characterized by the job content, sensory loads, perception of signals (information) and their evaluation. To a full degree it behaves to mine production. Mutual influence of the environment light indicators of and labor intensity in the regulations is not considered in terms of load on visual analyzer. Evaluation criteria for working places light indexes for the environment with artificial lighting in the first 8 hours refer to harmful working conditions that require elaborations of measures aimed at bringing them to acceptable level. During the analysis of light environment and establishment of a class of working conditions mental load and age range of workers must be taken into account. While assessing quality of the workplace lighting, it is necessary to consider some fotobiological effect of light and its interaction with labor intensity. The LED lighting differs from any other types of traditional light sources and allows to create dynamic lighting with new possibilities and to influence biological processes in human body, so the impact of the LED lighting on the staff’s visual performance creates a basis for further investigation of interdependence between work intensity and quality of artificial light environment. 2016 Article Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва / О.В. Рабіч, Л.О. Чумак, І.В. Мещерякова // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2016. — Вип. 128. — С. 45-55. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1607-4556 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137621 331.44: 628.98 uk Геотехнічна механіка Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Аналіз умов праці робітників при модернізації виробництва показав, що
впершу чергу це напруженість праці, яка характеризується змістом роботи, сенсорним
навантаженням, сприйманням сигналів (інформації) та їх оцінкою. Це у повній мірі відноситься і ло гірничого виробництва. Взаємний вплив показників світлового середовища та
напруженості праці в нормативних документах не враховано з позиції навантаження на зоровий аналізатор. Критерії оцінки за показниками світлового середовища при штучному
освітленні робочого місця протягом 8 годин відносяться до шкідливих умов праці, які потребують розробку заходів щодо доведення їх до допустимих. При аналізі світлового середовища та встановлення класу умов праці необхідно враховувати розумове навантаження та віковий діапазон робітників. При оцінці якості освітлення робочого місця необхідно враховувати
фотобіологчний вплив світла і його взаємодію з напруженістю праці. Світлодіодне освітлення відрізняється від всіх типів традиційних джерел світла і дозволяє створити динамічне
освітлення з новими можливостями впливу на біологічні процеси в організмі людини, тому
вплив світлодіодного освітлення на зорову працездатність робітників дає підставу щодо подальшого дослідження процесів взаємодії напруженості праці та якості штучного світлового
середовища. |
format |
Article |
author |
Рабіч, О.В. Чумак, Л.О. Мещерякова, І.В. |
spellingShingle |
Рабіч, О.В. Чумак, Л.О. Мещерякова, І.В. Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва Геотехнічна механіка |
author_facet |
Рабіч, О.В. Чумак, Л.О. Мещерякова, І.В. |
author_sort |
Рабіч, О.В. |
title |
Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва |
title_short |
Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва |
title_full |
Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва |
title_fullStr |
Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва |
title_full_unstemmed |
Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва |
title_sort |
аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва |
publisher |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
publishDate |
2016 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/137621 |
citation_txt |
Аналіз зміни умов праці робочих місць при модернізації виробництва / О.В. Рабіч, Л.О. Чумак, І.В. Мещерякова // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2016. — Вип. 128. — С. 45-55. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
series |
Геотехнічна механіка |
work_keys_str_mv |
AT rabíčov analízzmíniumovpracírobočihmíscʹprimodernízacíívirobnictva AT čumaklo analízzmíniumovpracírobočihmíscʹprimodernízacíívirobnictva AT meŝerâkovaív analízzmíniumovpracírobočihmíscʹprimodernízacíívirobnictva |
first_indexed |
2025-07-10T04:08:42Z |
last_indexed |
2025-07-10T04:08:42Z |
_version_ |
1837231532444483584 |
fulltext |
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
45
УДК 331.44: 628.98
Рабіч О.В., канд. техн. наук, доцент,
Чумак Л.О., канд. техн. наук, доцент,
Мещерякова І.В., аспірант
(ДВНЗ «ПДАБА»)
АНАЛІЗ ЗМІНИ УМОВ ПРАЦІ РОБОЧИХ МІСЦЬ ПРИ
МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
Рабич Е.В., канд. техн. наук, доцент,
Чумак Л.А., канд. техн. наук, доцент,
Мещерякова И.В., аспирант
(ГВУЗ «ПГАСА»)
АНАЛИЗ ИЗМЕНЕНИЯ УСЛОВИЙ ТРУДА РАБОЧИХ МЕСТ ПРИ
МОДЕРНИЗАЦИИ ПРОИЗВОДСТВА
Rabich H.V., Ph. D., Assos.prof.,
Chumak L.A., Ph. D., Assos.prof.,
Mescheryakova I.V., Doctoral Student
(SHEI «PSACEA»)
ANALYSIS OF CHANGED WORKING CONDITIONS IN THE WORK-
PLACES FOR MODERNIZATION OF PRODUCTION
Анотація. Аналіз умов праці робітників при модернізації виробництва показав, що
впершу чергу це напруженість праці, яка характеризується змістом роботи, сенсорним
навантаженням, сприйманням сигналів (інформації) та їх оцінкою. Це у повній мірі відно-
ситься і ло гірничого виробництва. Взаємний вплив показників світлового середовища та
напруженості праці в нормативних документах не враховано з позиції навантаження на зоро-
вий аналізатор. Критерії оцінки за показниками світлового середовища при штучному
освітленні робочого місця протягом 8 годин відносяться до шкідливих умов праці, які потре-
бують розробку заходів щодо доведення їх до допустимих. При аналізі світлового середови-
ща та встановлення класу умов праці необхідно враховувати розумове навантаження та віко-
вий діапазон робітників. При оцінці якості освітлення робочого місця необхідно враховувати
фотобіологчний вплив світла і його взаємодію з напруженістю праці. Світлодіодне освітлен-
ня відрізняється від всіх типів традиційних джерел світла і дозволяє створити динамічне
освітлення з новими можливостями впливу на біологічні процеси в організмі людини, тому
вплив світлодіодного освітлення на зорову працездатність робітників дає підставу щодо по-
дальшого дослідження процесів взаємодії напруженості праці та якості штучного світлового
середовища.
Ключові слова. умови праці, напруженість праці, світлове середовище, світлодіодне
освітлення.
Вступ. За останні роки, з урахуванням фізичного зносу старого обладнання
до 80%, виникла тенденція щодо реконструкції виробництва із зміною робочих
місць та змісту діяльності робітників. З цього приводу виникла проблема ви-
значення умов праці за зміненим впливом чинників виробничого середовища і
трудового процесу. Оптимальні умови праці визначаються безпекою системи
© О.В. Рабіч, Л.О. Чумак, І.В. Мещерякова, 2016
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
46
«людина – виробниче середовище – техніка», в якій головуючу роль відіграють
закономірності взаємодії людини в процесі праці з виробничим обладнанням та
контролем, взаємодії психофізіологічних характеристик людини та санітарно-
гігієнічних параметрів виробничого середовища.
Україна, на жаль, ще не вийшла на рівень комплексної автоматизації підп-
риємств, що могло б забезпечити менш шкідливі умови праці та їх вплив на
здоров’я працівників. Тому робітники на виробництвах постійно знаходяться
під впливом шкідливих умов виробничого середовища, трудового та виробни-
чого процесів, які впливають на стан здоров’я працівників та їх працездатність.
Параметри мікроклімату у приміщенні, вібрація, шум, нетоксичний пил, газ,
пара, освітленість, різні види випромінювань, токсичні речовини, мікроорганіз-
ми, бактерії, інфекції, фізичні та нервово-психічні, сенсорні перевантаження,
монотонності праці є шкідливими умовами праці.
Викладення основного матеріалу. При зміні обладнання та технологічного
процесу робочі місця розташовують в окремих приміщеннях, обладнаних шу-
мо- та пило- захистом, що знижує вплив шкідливих чинників виробничого се-
редовища. На жаль, це не завжди здійсненно, особливо у гірничодобувній галу-
зі, де робочі місця, особливо підземні, за самим характером праці зазнають
впливу багатьох шкідливих факторів, чи не найбільшої їх кількості серед про-
мислових підприємств. В переобладнаних робочих приміщеннях основними
виробничими чинниками, які визначають умови праці, є мікроклімат, світлове
середовище та напруженість праці (рис.1).
Визначення класу умов праці здійснюється за нормативними документами
[1, 2, 3]. Показники чинників виробничого середовища оптимальних умов праці
забезпечуються раціональним проектуванням систем життєзабезпечення (опа-
лення, вентиляція, кондиціонування) [3] та системи освітлення.
Показники напруженості умов праці визначаються змістом роботи та органі-
зацією праці.
Метою даної роботи є дослідження процесу взаємодії напруженості праці із
світловим середовищем. Визначимо чинники, що впливають на робітників, які
контролюють та управляють виробничим процесом дистанційно (робоче місце
розташовано в окремому приміщенні, нагляд за процесом здійснюється за
комп’ютером).
Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає
навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емо-
ційну сферу працівника [1].
До показників, що характеризують напруженість праці, належать: інтелек-
туальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень,
режим роботи. Показники сенсорних навантажень та сприймання сигналів (ін-
формації) та їх оцінка залежить від якості світлового середовища.
Тривале розумове навантаження впливає на психічну діяльність, може погі-
ршувати функції уваги (обсяг, концентрація, переключення), пам’яті (коротко-
часної і довгочасної), сприйняття (збільшується частота помилок), може вини-
кати тахікардія (частішання пульсу), підвищення кров’яного тиску, зміни в еле-
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
47
ктричній активності серцевого м’язу та мозку, збільшення легеневої вентиляції
і споживання кисню. Такі функціональні зміни в організмі, в свою чергу під час
довготривалої дії можуть спричинити розвиток гальмівних процесів у центра-
льній нервовій системі, послаблення пильності й уваги, розвиток втоми.
Рисунок 1 – Умови праці робітників автоматизованого технологічного процесу при впро-
вадженні нових технологій
Напруженість трудового процесу визначають за основними та допоміжними
показниками, що є характерними для робочих місць, що досліджуються.
Оцінка напруженості трудового процесу робітників визначається на основі
аналізу трудової діяльності і її структури, які вивчають за допомогою хроно-
метражних спостережень у динаміці всього робочого дня, протягом не менше
ніж три робочих зміни. Аналіз базується на комплексі промислових факторів,
які створюють передумови для виникнення несприятливих нервово-емоційних
станів (перенапруження). Усі фактори (показники) трудового процесу мають
якісне або кількісне вираження.
Обовязковими для оцінки є показники сенсорних навантажень (тривалості
зосередження уваги або щільності сигналів та повідомлень), емоційного наван-
таження та режиму праці, що формують групу основних показників напруже-
ності праці і за оцінками, мають коефіцієнт значущості 1. Оцінку та аналіз ін-
ших показників напруженості трудового процесу проводять залежно від особ-
Умови праці
Фактори виробничо-
го середовища
Фактори трудового
процесу
Фізичні шкід-
ливі фактори
Важкість
праці
Напруже-
ність
праці
Мікроклімат
Світлове се-
редовище
Зміст
роботи
Сенсорні
наванта-
ження
Сприй-
мання
сигналів
(інфор-
мації) та
їх оцінка
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
48
ливостей роботи, що виконується [4]. Слід зауважити, що при 8 годинній роботі
у світловому середовищі штучного освітлення умови праці відносяться до кла-
су 3.2 (шкідливі другого ступеню).
Таким чином в сфері охорони праці ключовим є питання оцінки напруже-
ності праці. На жаль у зазначеному документі не враховують сформовані
сьогодні реалії, які пов’язані з тим, що при виконанні різних робіт напру-
женість праці, яка є причиною формування стресу, може бути настільки вели-
кою, що її класифікація повинна відповідати пункту 4 (тобто екстремальні умо-
ви), у результаті якої за робочу зміну або її частину здоров’ю людини може бу-
ти завдано значної шкоди. Але згідно з Гігієнічною класифікацією напру-
женість праці не може оцінюватися вище ніж 3.3. Отже, поєднаний комплекс
факторів високої інтенсивності (а саме вони здебільшого визначають рівень
напруженості праці), сенсорним навантаженням із параметрами світлового се-
редовища серед яких особливо виділяється фактор, що сприяє формуванню
сильної втоми, залишаються неврахованими або штучно занижується їхня роль.
Напруженість праці робітників оцінюється тільки за трьома показниками:
- тривалість зосередження уваги або щільність сигналів, що переробляються
(на вибір дослідника);
- ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб обо ступінь відпо-
відальності за життя інших осіб;
- робота у нічний час.
Як видно з переліку цих параметрів, вони в основному не торкаються біль-
шості з раніше перерахованих факторів, що обумовлюють стресові реакції.
Друга характеристика також виявляється малопридатною, оскільки не дається
методика оцінки підвищеної відповідальності або взагалі відповідальність пра-
цівника. Інший параметр емоційної напруги пов'язаний з ризиком для власного
життя або життя інших людей. Оскільки в будь-якій професії такий ризик імо-
вірний (хоча й має дуже маленьку величину), то диференціювати працівників
по цьому параметру неможливо. Третя характеристика надзвичайно важлива
для оцінки напруженості праці, але робота в нічну зміну може бути дуже моно-
тонною або супроводжуватися різноманітними активними діями. І в тому й в
іншому випадку напруженість праці потрібно оцінювати за додатковими пара-
метрами.
Згідно з останніми дослідженнями у країнах ЄС, понад 40 млн осіб
страждють від виробничого стресу, а економічні втрати, пов’язані з виконанням
роботи працівниками у стані депресії, сягають 617 млн євро на рік.
Таким чином слід виділити декілька важливих аспектів оцінки рівня напру-
женості праці.
По-перше, ця оцінка праці стає більш актуальнішою, оскільки значно зросли
чисельність і різноманітність контингенту, для якого вона вкрай необхідна для
захисту професійної діяльності.
По-друге, необхідно константувати явну недосконалість нормативних доку-
ментів, згідно з якими здійснюється оцінка напруженості праці.
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
49
По-третє, при оцінці напруженості праці обов’язково слід враховувати
ефект сполучної дії факторів, що формують стрес, а не вважати дію факторів
адитивною.
По-четверте, необхідно визнати, що дія факторів, що сприяють розвитку ви-
сокої напруженості праці, в окремих випадках може бути настільки значною,
що таку працю слід визнати екстремальною [5].
Навантаження на зоровий аналізатор в нормативному документі [1] зовсім
не класифікують, але при визначенні умов праці за параметрами штучного світ-
лового середовища умови праці вже є шкідливими (табл. 1).
Таблиця 1 – Оцінка умов праці для робітників із сенсорним навантаженням за показниками
напруженості праці та світлового середовища
№
з/п
Показник
напруженості
трудового
процесу та
світлового
середовища
Класи умов праці
О
ц
ін
к
а
у
м
о
в
п
р
ац
і оптимальний
(напруженість
праці легкого
ступеня)
допустимий
(напруженість
праці середнь-
ого ступеня)
шкідливий
(напружена
праця)
1 2 3.1 3.2
3.1 1 Тривалість
зосередження
уваги
До 50 % від
часу зміни
51-75 % від
часу зміни
Більше 75%
від часу
зміни
-
2 Щільність
сигналів
(світлових) та
повідомлень
До 150 в се-
редньому за 1
годину робо-
ти
151-300 в се-
редньому за 1
годину роботи
Більше 300
в середнь-
ому за 1
годину ро-
боти
-
3.1
3 Навантаження
на зоровий
аналізатор
- - - - Не
врахо
вано
4 Показник
світлового
середовища
Природне
освітлення
Природне і
штучне
освітлення
Нижчий за
нормований
рівень
(нижче
10%)
Відсутність
природного
освітлення
протягом
90% часу
3.2
Світлове середовище. На сьогоднішній день штучне освітлення України є
енергозатратним. Як внаслідок, вже в існуючих світлотехнічних установках ви-
користовують застарілі, зношені світлові прилади із низькоефективними дже-
релами світла, що зумовлює нераціональне використання електричної енергії та
низький рівень кількісних та якісних показників освітлювальних установок і як
наслідок, не якісне світлове середовище робочих місць.
На підприємствах гірничої та будівельної індустрії для систем загального
освітлення використовують лампи ДРЛ, для місцевого – світильники із за-
старілим джерелом. До того ж слід зазначити, що фактичне освітлення робочо-
го місця робітника нижче за норму, що в поєднанні з недодержанням санітар-
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
50
них вимог щодо своєчасного очищення захисної арматури і засклення вікон це-
ху може негативно впливати на органи зору працівників.
Світло є одним із важливіших чинників, що діють не тільки на функції зору
працівника, але і на діяльність його організму в цілому. Відомо, що за недо-
статнім станом освітлення робочої зони відбувається швидке стомлення
працівника, зниження продуктивності його праці, зростає потенційна небезпека
помилкових дій та нещасних випадків. Встановлено, що до 20% травм спричи-
няє недостатнє або нераціональне освітлення робочих місць.
З урахування розглянутих чинників та санітарних вимог промислове
освітлення (у тому числі і на підземних гірничих роботах) повинно забезпечу-
вати як рівномірність освітленості, так і наближений до природного спектраль-
ний склад світла та мінімальну втому зору; а також виключати можливість
осліплювання та наявність робочої поверхні [1, 2].
Впровадження світлодіодних світильників (хоча для умов гірничої промис-
ловості це потребуватиме подальших досліджень) суттєво підвищує рів-
номірність і стабільність освітлення робочої зони, додержує спектральний
склад і кольорову гаму світла, що сприяє покращенню умов праці на підприєм-
ствах будівельної індустрії та зниженню ризиків нещасних випадків.
Встановлено, що використання світлодіодних світильників є можливим як у
нагрівальному так і в охолоджувальному мікрокліматі [7].
Більше 90% інформації про навколишнє середовище людина отримує за до-
помогою зору, і саме тому світло настільки важливе. Але важливість світла не
обмежується зоровою інформацією: з ним пов'язані ще і так звані невізуальні
ефекти. Робітник отримує зорову інформацію за посередництвом рецепторів -
паличок і колбочок, які відомі вже давно, тоді як незорову інформацію тіло лю-
дини отримує за посередництвом «рецепторів третього роду».
Біоритми людини регулюються гормонами. Найбільш важливими в цьому
відношенні гормонами є мелатонін і кортизол. Кортизол впливає на багато
функцій, зокрема, на метаболізм і імунітет. Концентрація кортизолу макси-
мальна вранці, в періоди найбільшої зайнятості і в стресових ситуаціях. Цей
гормон часто називають гормоном стресу (stress hormone), що посилює напру-
женість праці.
Виділення гормонів «синхронізовано» зі світлом, який щодня впливає на
людину. Якщо в очі людини в потрібний момент не надходить необхідна кіль-
кість певного спектру світла, з'являється безсоння, втома і перепади настрою, а
згодом може привести до хронічних захворювань.
Саме центральна нервова система регулює добові цикли паракринной і ен-
докринної систем. Відомо, що, крім іншого, мелатонін перешкоджає пошкод-
женню ДНК канцерогенними речовинами, зупиняючи дію них щодо утворення
ракових пухлин.
Пригнічення секреції мелатоніну майже лінійно посилюється в міру зрос-
тання Тц у всіх досліджуваних типів джерел світла. Монохроматичні джерела
світла чинять найменший вплив, тоді як має найбільшу Тц (9584 К) світлодіод-
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
51
не освітлення має найбільший вплив [8]. Оскільки робітники мають різний вік,
то необхідно це враховувати.
У міру старіння відбувається безперервне погіршення зору. Ця обставина
була врахована в Європейському стандарті EN 12464-1, який вказує, що необ-
хідний рівень освітленості слід збільшувати, якщо можливості зорової системи
працівника виявляються нижче норми. Однак при проектуванні освітлення це
вимога часто ігнорується: освітленість зменшують до мінімального дозволеного
рівня, а значення параметрів технічного стану необгрунтовано завищують. Це
особливо часто відбувається в період посилення вимог щодо економії витрача-
ється на освітлення енергії.
Наряду із зоровим комфортом, зорова працездатність є одним з найбільш
важливих факторів, що розглядаються в Європейських стандартах, таких як EN
12464 (робочі місця). У наукових дослідженнях еквівалентами зорової праце-
здатності є гострота зору, контрастна чутливість і швидкість виявлення або їх
поєднання.
У міру старіння змінюються як функціональність очей, так і поведінка лю-
дей. Це пов'язано з негативним впливом старіння на зорову працездатність і на
незримий вплив світла, що виражається в зменшенні коефіцієнта пропускання
очного середовища та ін. [9-11].
При оцінці якості освітлення і вироботки компромісу між енерго-
заощадженням і якістю освітлення необхідно враховувати фотобіологічний
вплив світла. При цьому слід базуватися на результатах новіших медикобіоло-
гічних досліджень, що продемонстрували важливу роль фоточутливих гангліо-
зних клітин сітківки. Необхідно також ще раз повернутися до питання небезпе-
ки синього кольору.
Вікове погіршення зорової працездатності можна кількісно виразити за до-
помогою звичайних фотометричних величин, помножених на залежний від віку
коефіцієнт ослаблення wage. Це означає, що для людини певного віку реальна
ефективна освітленість буде дорівнює Eage = E • wage. Для компенсації пов'я-
заних з віком втрат світла обов'язкові мінімальні нижні межі фотометричних
величин (таких, як наведені в EN 12464-1 значення підтримуємих рівнів освіт-
леності) слід множити на коефіцієнт 1/wage.
З появою яскравих світлодіодів було піднято питання про безпеку подібних
джерел світла для сітківки і про «небезпеку синього світла». Дві технології
освітлення створюють гібридну систему, що дозволяє використовувати її еко-
номічну перевагу: помітне скорочення витрати енергії на освітлення при прак-
тичній відсутності тепловтрат і теплопроникнення через світлопройоми.
Світлодіодне освітлення має свою специфіку, яка відрізняє їх від всіх типів
традиційних джерел світла. Так, для найбільш поширених зараз білих люміно-
форних світлодіодів характерна наявність сильної блакитної смуги з піковою
довжиною хвилі λmax ≈ 450-460 нм і дефіцит випромінювання в червоній обла-
сті (630-750 нм). Використання ж білих світлодіодів на основі принципу кольо-
розмішування (RGB) вперше в практиці освітлення дозволяє реалізовувати ди-
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
52
намічне управління спектром (кольором) випромінювання - «розумне світло» -
з новими можливостями впливу на біологічні процеси в організмі людини
(рис.2).
Рисунок 2 – Система управління освітленням
Застосовувані світлодіоди мають різну кольорову температуру (для створе-
ння бажаної спектральної гами) і управляються системою таким чином, щоб їх
робоче навантаження неперевищує 75% від номіналу, щоб гарантувати трива-
лий термін служби і скоротити до мінімуму необхідність обслуговування. Ви-
мірювання та налаштування, які здійснюються сенсорним датчиком, з одного
боку, забезпечують необхідний рівень освітленості, а з іншого - обумовлюють
економію енергії, що споживається.
Висновки.
1. При модернізації виробництва на умови праці робітників, що контролю-
ють та управляють технологічним процесом, більш впливають фактори трудо-
вого процесу. В першу чергу це напруженість праці, яка характеризується зміс-
том роботи, сенсорним навантаження та сприйманням сигналів (інформації) та
їх оцінкою.
2. Взаємний вплив показників світлового середовища та напруженості праці
в нормативних документах не враховано з позиції навантаження на зоровий
аналізатор.
3. Критерії оцінки за показниками світлового середовища при штучному
освітленні робочого місця протягом 8 годин відносяться до шкідливих умов
праці, які потребують розробку заходів щодо доведення їх до допустимих.
4. При аналізі світлового середовища та встановлення класу умов праці не-
обхідно враховувати розумове навантаження та віковий діапазон робітників.
5. При оцінці якості освітлення робочого місця необхідно враховувати фо-
тобіологчний вплив світла і його взаємодію з напруженістю праці.
6. Світлодіодне освітлення відрізняється від всіх типів традиційних джерел
світла і дозволяє створити динамічне освітлення з новими можливостями впли-
ву на біологічні процеси в організмі людини, тому вплив світлодіодного освіт-
лення на зорову працездатність робітників дає підставу щодо подальшого до-
слідження процесів взаємодії напруженості праці та якості штучного світлового
Система інтелектуального управлін-
ня освітленням світлодіодами
Способи переда-
чі інформації
Режими
роботи
Сенсорний фото-
елемент
Оцінка стану працездатності та умов
праці
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
53
середовища. Хоча, як вже відмічалося, у шахтних умовах використання нового
типу освітлення потребує додаткового вивчення особливостей його взаємодії з
іншими шкідливими факторами промислового середовища.
___________________________________
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. ДСНтаП «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів
виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» Затверджено Наказом Мініс-
терства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248 – Режим доступу:
https://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-14.
2. ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення. – Мінбуд України. : Київ, 2006. – 76 с. –
Режим доступу: https://www.sunpower.ua/cp37498-dbn-v25-28-2006-prirodne--shtuchne-osvtlennya.html.
3. ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування. – Мінрегіон України. : Київ,
2013. – 141 с. – Режим доступу: https://www.teplydim.com.ua/static/storage/filesfiles/DBN_V_2_5-
67_2013.pdf.
4. Орєхова, О. Вимірюємо напруженість праці / О. Орєхова, О. Павленко // Охорона праці – Київ.
2016 - № 9 – С. 48-51.
5. Кальниш, В. Стрес на робочому місці і проблема напруженості праці // Охорона праці – Київ.
2016. - № 6 – С. 39-41.
6. Третьяков, О.В. Охорона праці: навчальний посібник / О.В. Третьяков, В.В. Зацарний, В.Л.
Безсонний; під ред. К.Н. Ткачука. – Київ : Знання, 2010. – 167 с.
7. Покращення умов праці у металургії за рахунок раціонального освітлення / О.О. Єрьомін,
Ю.М. Радченко, О.В. Біла О.В. [та ін.] // Металургія – Дніпропетровськ, 2015. – Вип. 1 (33) – С. 100-
103.
8. Бижак, Г. Спектры излучения светодиодов и спектр действия для подавления секреции мела-
тонина / Г. Бижак, М.Б. Коба // Светотехника – Москва. 2012. № 3 – С. 11-16.
9. Van de Kraatz J, van Norren D. Optical density of the aging human ocular media in the visible and
UV // J. Opt.Soc. Am. A.- 2007.V.24 №7. – P.1842-1857.
10. Ширц К. Освещение для пожилых людей: физиологические основы и их следствия // Свето-
техника – Москва. 2011. № 2 – С. 29-35.
11. CIE: Guidelines for Accessibility – Visibility and lighting Guidelines for Older Persons and Persons
with Disabilites. Draft No.4 – 2007.
REFERENCES
1. Ministry of Health of Ukraine (2014), DSNtaP "Hygienic classification of work in terms of hazard
and danger environment factors, severity and intensity of the work process", Available at: https:
//www.zakon.rada. gov.ua/laws/show/z0472-14.
2. Minbuild of Ukraine (2006), «DBN V.2.5-28-2006. Natural and artificial lighting.», Available at:
https://www.sunpower.ua/cp37498-dbn-v25-28-2006-prirodne--shtuchne-osvtlennya.html.
3. Regional Development of Ukraine (2013), «DBN V.2.5-67: 2013 Heating, ventilation and air condi-
tioning», Available at:: https://www.teplydim.com.ua/static/storage/filesfiles/DBN_V_2_5-67_2013.pdf.
4. Orekyova, O. and Pavlenko, O. (2016), «We measure tension of labour», Labour protection, no, 9,
pp. 48-51.
5. Kalnysh, V. (2016), «Stress in the workplace and the labor intensity problem», Labour protection, no.
6, pp. 39-41.
6. Tretyakov, A.V., Zatsarniy, V.V. and Bezsonniy, V.K. (2010), Okhorona pratsi: navchalny iosibnyk
[Labour protection: train aid], Knowledge, Kiev, UA
7. Eremin, A.A., Radchenko, Yu.M., Bila, O.V. [and others] (2015), «Improving working conditions in
the industry through sustainable lighting», Metallurgy, - Vol. 1 (33) - pp. 100-103.
8. Bizhak, G.and Koba, M.B (2012), «Spectrums of radiation of light-emitting diodes and spectrum of
action for suppression of secretion of melatonin», Lightning technology, no. 3, pp. 11-16.
9. Van de Kraatz J, van Norren D. (2007), «Optical density of the aging human ocular media in the visi-
ble and UV», J. Opt.Soc. Am. A., Vol. 24, no.7, pp.1842-1857.
10. Shirts K. (2011), «Lighting for the elderly: physiological basis and their consequences», Lightning
technology, no. 2, pp 29-35.
11. CIE: Guidelines for Accessibility – Visibility and lighting Guidelines for Older Persons and Persons
with Disabilites, Draft, no.4, pp. 25-38..
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
54
_______________________________
Про авторів
Рабіч Олена Вікторівна, кандидат технічних наук, доцент, кафедра безпеки життєдіяльності,
Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітекту-
ри» (ДВНЗ ПДАБА), Дніпропетровськ, Україна, Elena.rabich@gmail.com.
Чумак Лариса Олександрівна, кандидат технічних наук, доцент, кафедра вищої математики,
Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітекту-
ри» (ДВНЗ ПДАБА), Дніпропетровськ, Україна, gurchum@gmail.com.
Мещерякова Ірина Вікторівна, аспирант, кафедра безпеки життєдіяльності, Державний вищий
навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» (ДВНЗ ПДАБА),
Дніпропетровськ, Україна, IrinaViktorovnaM@mail.ua.
About the authors
Rabich Olena Viktorivna, Candidate of Technical Sciences (Ph.D), Associate Professor, Life Safety
Department of the State Higher Education Inststution «Pridneprovsk State Academy of Civil Engineering
and Architecture» (SHEI PSACEA), Dnіpropetrovsk, Ukraine, Elena.rabich@gmail.com.
Chumak Larisa Oleksandrivna, Candidate of Technical Sciences (Ph.D), Associate Professor, Life
Safety Department of the State Higher Education Institution «Pridneprovsk State Academy of Civil Engi-
neering and Architecture» ( SHEI PSACEA), Dnіpropetrovsk, Ukraine, gurchum@gmail.com.
Mescheryakova Iryna Viktorivna, Doctoral Student, Life Safety Department of the State Higher Educa-
tion Institution «Pridneprovsk State Academy of Civil Engineering and Architecture» (SHEI PSACEA),
Dnіpropetrovsk, Ukraine, IrinaViktorovnaM@mail.ua.
_______________________________
Аннотация. Анализ условий труда рабочих при модернизации производства показал, что
в первую очередь это напряженность труда, которая характеризуется содержанием работы,
сенсорными загрузками, восприятием сигналов (информации) и их оценкой. В полной мере
это относится и к горному производству. Взаимное влияние показателей световой среды и
напряженности труда в нормативных документах не учтено с позиции нагрузки на зритель-
ный анализатор. Критерии оценки по показателям световой среды при искусственном осве-
щении рабоче-го места в течение 8 часов относятся к вредным условиям труда, которые тре-
буют разработку мероприятий по доведению их к допустимым. При анализе световой среды
и установлении класса условий труда необходимо учитывать умственную нагрузку и воз-
растной диапазон рабочих. При оценке качества освещения рабочего места необходимо учи-
тывать фотобиологческое влияние света и его взаимодействие с напряженностью труда. Све-
тодиодное освещение отличается от всех типов традиционных источников света и позволяет
создать динамическое освещение с новыми возможностями влияния на биологические про-
цессы в организме человека, поэтому влияние светодиодного освещения на зрительную ра-
ботоспособность работников дает основание по дальнейшему исследованию процессов вза-
имодействия напряженности труда и качества искусственной световой среды.
Ключевые слова: условия труда, напряженность труда, световая среда, светодиодное
освещение.
Abstract. Analysis of working conditions during modernization of production showed that in
the first place is intensity of job, which is characterized by the job content, sensory loads, percep-
tion of signals (information) and their evaluation. To a full degree it behaves to mine production.
Mutual influence of the environment light indicators of and labor intensity in the regulations is not
considered in terms of load on visual analyzer. Evaluation criteria for working places light indexes
for the environment with artificial lighting in the first 8 hours refer to harmful working conditions
that require elaborations of measures aimed at bringing them to acceptable level. During the analy-
sis of light environment and establishment of a class of working conditions mental load and age
range of workers must be taken into account. While assessing quality of the workplace lighting, it is
necessary to consider some fotobiological effect of light and its interaction with labor intensity. The
LED lighting differs from any other types of traditional light sources and allows to create dynamic
lighting with new possibilities and to influence biological processes in human body, so the impact
mailto:Elena.rabich@gmail.com
mailto:gurchum@gmail.com
mailto:IrinaViktorovnaM@mail.ua
mailto:Elena.rabich@gmail.com
mailto:gurchum@gmail.com
mailto:IrinaViktorovnaM@mail.ua
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2016. № 128
55
of the LED lighting on the staff’s visual performance creates a basis for further investigation of in-
terdependence between work intensity and quality of artificial light environment.
Key words. working conditions, work intensity, light environment, LED lighting.
Статья поступила в редакцию
Рекомендована к печати д-ром техн. наук Т.В. Бунько
УДК [622.817.47:533.6].001.24
Новиков Л.А., магистр
(ИГТМ НАН Украины)
ГАЗОДИНАМИЧЕСКИЕ ПАРАМЕТРЫ УЧАСТКОВЫХ
ТРУБОПРОВОДОВ СО СКОПЛЕНИЯМИ КОНДЕНСАТА
Новіков Л.А., магістр
(ІГТМ НАН України)
ГАЗОДИНАМІЧНІ ПАРАМЕТРИ ДІЛЬНИЧНИХ ТРУБОПРОВОДІВ
ЗІ СКУПЧЕННЯМИ КОНДЕНСАТУ
Novikov L.A., Master of Science
(IGTM NAS of Ukraine)
GAS-DYNAMIC PARAMETERS OF THE DISTRICT PIPELINES WITH
CONDENSATE ACCUMULATIONS
Аннотация. Рассмотрено изменение объемного расхода газовой смеси и концентрации
метана на участках вакуумной газопроводной сети и в ее узлах с учетом подсосов воздуха
через фланцевые соединений труб. Рассмотрено соотношение для определения плотности
газовой смеси по известным значениям объемных долей ее компонентов. Предложена зави-
симость площади проходного сечения трубопровода в местах образования скоплений кон-
денсата от уровня жидкости в наиболее суженной части трубопровода. При проведении газо-
динамических расчетов дегазационных трубопроводов со скоплениями конденсата предло-
жено величину абсолютной эквивалентной шероховатости внутренней поверхности трубо-
провода принимать такой же, как и у труб после длительного периода эксплуатации. Показан
характер изменения абсолютного давления газовой смеси по длине негерметичного трубо-
провода с местными отложениями, а также представлена зависимость турбулентной состав-
ляющей аэродинамического сопротивления этого трубопровода от абсолютной эквивалент-
ной шероховатости его внутренней поверхности.
Ключевые слова: газовая смесь, дегазационный трубопровод, газопроводная сеть, аэро-
динамическое сопротивление, скопление конденсата.
При длительной эксплуатации шахтных дегазационных трубопроводов воз-
никает необходимость в замене их отдельных участков, что связано с образова-
нием скопления пыли и влаги, коррозией внутренней поверхности трубопрово
да, а также меняющимися во времени горно-геологическими и горнотехниче-
скими условиями. В частности, образование скоплений конденсата на участках
© Л.А. Новиков, 2016
вакуумной газопроводной сети приводит к колебаниям объемного расхода га-
зовой смеси, потерям разряжения и увеличению аэродинамического сопротив-
|