Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб
Робота фахівців транспортної медицини створює високе навантаження на психо-емоційну сферу, вимагає швидкого аналізу ситуації і прийняття рішення. Надання невідкладної медичної допомого часто відбувається у несприятливих погодних умовах. Завданням даного дослідження було сформувати психологічний порт...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2011
|
| Назва видання: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/138093 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб / Н.М. Волкова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 4 (26). — С. 68-74. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-138093 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1380932018-06-19T03:06:11Z Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб Волкова, Н.М. Психофизиология на транспорте Робота фахівців транспортної медицини створює високе навантаження на психо-емоційну сферу, вимагає швидкого аналізу ситуації і прийняття рішення. Надання невідкладної медичної допомого часто відбувається у несприятливих погодних умовах. Завданням даного дослідження було сформувати психологічний портрет метеочутливих осіб. Практично здорові люди з високим рівнем нейротизму за Айзенком, які відчувають при метеоциклоні зростання дратівливості, втому, головний біль, потребують реабілітаційних заходів, індивідуального підібору психотерапевтичних програм, визначення шляхів самоактуалізації і соціалізації особистості, оптимального індивідуального режиму праці і відпочинку, навчання навичок раціонального використання часу і планування своєї діяльності. Інформацію про психологічні особливості осіб з високою метеочутливістю доцільно враховувати при професійному відборі у транспортній медицині. Работа специалистов транспортной медицины создает высокую нагрузку на психо-эмоциональную сферу, требует быстрого анализа ситуации и принятия решения. Оказание неотложной медицинской помощи часто происходит в неблагоприятных погодных условиях. Задачей данного исследования было сформировать психологический портрет метеочувствительных лиц. Практически здоровые люди с высоким уровнем нейротизма по Айзенку, которые испытывают при метеоциклоне рост раздражительности, усталости, головную боль, требуют реабилитационных мероприятий, индивидуального подбора психотерапевтических программ, определения путей самоактуализации и социализации личности, оптимального индивидуального режима труда и отдыха, обучения навыкам рационального использования времени и планирования своей деятельности. Информацию о психологических особенностях лиц с высокой метеочувствительность целесообразно учитывать при профессиональном отборе в транспортной медицине. Working professionals in transport medicine creates a high load on the psychoemotional sphere, requires rapid situation analysis and decision making. Providing emergency medical aid often occurs in adverse weather conditions. The objective of this study was to create a psychological portrait of people, who are hight sensetive to adverse weather conditions. Practically healthy people with high neyroticizm by Eysenck, who feel at adverse weather conditions increased irritability, fatigue, headache, require rehabilitation, individual psychotherapy programs, including ways of self-actualization and socialization guidance, the optimal regimen of individual work and rest, study skills, time management and planning their activities. Information about the psychological characteristics of persons, who are hight sensetive to adverse weather conditions, should consider when selecting a professional in transport medicine. 2011 Article Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб / Н.М. Волкова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 4 (26). — С. 68-74. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/138093 612.89:613.1 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Психофизиология на транспорте Психофизиология на транспорте |
| spellingShingle |
Психофизиология на транспорте Психофизиология на транспорте Волкова, Н.М. Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description |
Робота фахівців транспортної медицини створює високе навантаження на психо-емоційну сферу, вимагає швидкого аналізу ситуації і прийняття рішення. Надання невідкладної медичної допомого часто відбувається у несприятливих погодних умовах. Завданням даного дослідження було сформувати психологічний портрет метеочутливих осіб. Практично здорові люди з високим рівнем нейротизму за Айзенком, які відчувають при метеоциклоні зростання дратівливості, втому, головний біль, потребують реабілітаційних заходів, індивідуального підібору психотерапевтичних програм, визначення шляхів самоактуалізації і соціалізації особистості, оптимального індивідуального режиму праці і відпочинку, навчання навичок раціонального використання часу і планування своєї діяльності. Інформацію про психологічні особливості осіб з високою метеочутливістю доцільно враховувати при професійному відборі у транспортній медицині. |
| format |
Article |
| author |
Волкова, Н.М. |
| author_facet |
Волкова, Н.М. |
| author_sort |
Волкова, Н.М. |
| title |
Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб |
| title_short |
Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб |
| title_full |
Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб |
| title_fullStr |
Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб |
| title_full_unstemmed |
Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб |
| title_sort |
психофізіологічні особливості метеочутливих осіб |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Психофизиология на транспорте |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/138093 |
| citation_txt |
Психофізіологічні особливості метеочутливих осіб / Н.М. Волкова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 4 (26). — С. 68-74. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| work_keys_str_mv |
AT volkovanm psihofízíologíčníosoblivostímeteočutlivihosíb |
| first_indexed |
2025-07-10T05:05:02Z |
| last_indexed |
2025-07-10T05:05:02Z |
| _version_ |
1837235077538381824 |
| fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
68
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
Вступ
Робота фахівців транспортної меди:
цини створює високе навантаження свою
на психо:емоційну сферу, вимагає швид:
кого аналізу ситуації і прийняття рішен:
ня. Надання невідкладної медичної допо:
мого часто відбувається у несприятливих
погодних умовах. Тому для здійснення
професійного відбору і оптимальної
організації праці у транспортній медицині
актуальним є питання метеореактивності
практично здорових людей працездатно:
го віку. У наших попередніх дослідженнях
було виявлено зміни автономної регуляції
системного і регіонарного кровообігу у
практично здорових осіб при метеоцик:
лоні, зокрема явища десинхронозу у осіб
з високим нейротизмом [1, 2]. Завданням
даного дослідження було сформувати
психологічний портрет метеочутливих
осіб.
Об’єкти, контингенти, методи
дослідження
Обстежуваних віком 17:23 роки із
групи практично здорових осіб при ме:
теоситуації І і ІІІ типу тестували за допо:
могою опитувальника Айзенка, форма А;
теста Люшера, теста MMPI. Для оцінки
стану вищої нервової діяльності обстеже:
них застосовували пакет програм “Пси:
Физи”. Застосовували тест Айзенка
(Форма А), таблиці Шульте, коректурну
пробу Бурдона, тест на короткочасну па:
м’ять. У обстежуваних збирали метео:
анамнез і сформували групу осіб, які при
метеоциклоні відчували погіршення само:
почуття, зростання тривожності, голов:
ний біль. Результати статистично оброб:
ляли на персональному компьютері у
програмі Exel.
Результати і їх обговорення
Всі обстежені були поділені на дві
групи за рівнем нейротизму. У першу
групу війшли особи з нейротизмом ниж:
че 11 балів. До другої групи об’єднали
респондентів з нейротизмом вище 12
балів. Виявили, що у осіб з вищим ней:
ротизмом при метеоситуації ІІІ типу спо:
стерігалися суттєво менша тривалість
впрацьовування і вищі показники витри:
валості і стійкості уваги у тесті Шульте;
більша кількість виконаних арифметичних
дій при більшій кількості помилок; більша
кількість вірно відтворених слів; вищий
показник у тесті з кубиками Коса. Середні
дані по результатах у цих вибірках і дос:
товірність різниці наведені у таблиці 1.
Обстеження працездатних дорос:
лих осіб у віці 30:40 років показало, що
УДК:612.89:613.1
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТЕОЧУТЛИВИХ ОСІБ
Волкова Н.М.
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
Робота фахівців транспортної медицини створює високе навантаження на пси:
хо:емоційну сферу, вимагає швидкого аналізу ситуації і прийняття рішення. Надання
невідкладної медичної допомого часто відбувається у несприятливих погодних умо:
вах. Завданням даного дослідження було сформувати психологічний портрет метео:
чутливих осіб. Практично здорові люди з високим рівнем нейротизму за Айзенком, які
відчувають при метеоциклоні зростання дратівливості, втому, головний біль, потребу:
ють реабілітаційних заходів, індивідуального підібору психотерапевтичних програм,
визначення шляхів самоактуалізації і соціалізації особистості, оптимального індивіду:
ального режиму праці і відпочинку, навчання навичок раціонального використання часу
і планування своєї діяльності. Інформацію про психологічні особливості осіб з висо:
кою метеочутливістю доцільно враховувати при професійному відборі у транспортній
медицині.
Ключові слова: професійний відбір, метеоциклон, головний біль.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
69
фактор нейротизму при помірній вираже:
ності є сприятливою умовою для ефек:
тивної розумової діяльності навіть при
метеоситуації ІІІ типу.
За даними літератури, показник
нейротизму характеризує емоційну
стабільність особистості. Висока емоцій:
на стійкість відповідає значенням показ:
ника 0:11 балів. Емоційну нестабільність
і погану адаптованість виявляють у осіб з
нейротизмом 14:24 бали. Відповідно
проміжні значення фактора нейротизму
характеризують емоційно стійку осо:
бистість, не схильну до занепокоєння,
витривалу до зовнішніх впливів, яка вик:
ликає довіру і схильна до лідерства [3].
Оцінка психо:емоційного стану об:
стежених за допомогою теста Люшера
виявила при метеоситуації ІІІ типу суттє:
ве зростання рівня тривожності та емоц:
ійного стреса. Цей результат не залежав
від інших психологічних рис обстежених.
Зміна розміщення більшістю обстежених
основних кольорів за умов метеоцикло:
ну, порівняно з антициклоном, свідчило
не тільки про наростання психо:емоцій:
ної нестабільності, але й погіршення ро:
зумової працездатності. Кількість осіб з
ознаками переживання внутрішнього кон:
флікта зросла з 5 % при антициклоні до
25 % при циклонічній погоді.
За даними опитування обстежених,
розповсюдженість головного болю за
метеоситуації ІІІ типу склала 35 %. Серед
осіб з високою метеочутливістю, які відчу:
вають головний біль, 70 % обстежених
скаржилися на втому за І типу погоди, 80
% відчували фізичну слабкість, 57 % :
сонливість.
Тестування за допомогою опиту:
вальника MMPI виявило такі особливості
психологічного стану обстежених з висо:
кою метеочутливістю. Порівняно з конт:
рольною групою, вони набрали більше
балів (p < 0,05) за шкалами медична си:
муляція, потреба у лікуванні, статева ак:
тивність, статеві відхилення, алкоголізм,
іпохондрія, депресія, психопатія, пара:
нойя, психастенія, шизофренія, творчий
склад, інтелектуальний показник, науко:
Таблиця 1
Психологічні показники обстежених у віці 30-40 років при метеоситуації ІІІ типу
залежно від рівня нейротизму
Значення M ± m у групі
Показник високого ней-
ротизму
низького ней-
ротизму
Нейротизм 14,83 ± 0,70* 8,88 ± 0,54
Середній час опрацювання таблиць 1,2,3 42,00 ± 3,18 45,33 ± 4,02
Середній час опрацювання таблиць 4,5,6 47,16 ± 3,69 42,66 ± 3,72
Середній час опрацювання таблиці 44,58 ± 3,06 44,00 ± 3,87
Показник впрацьовування 0,94 ± 0,04* 1,03 ± 0,01
Показник витривалості 1,06 ± 0,04* 0,97 ± 0,10
Показник стійкості уваги 1,14 ± 0,09* 0,94 ± 0,01
Загальна кількість зазначених букв у завданні 101,83 ± 3,43 105,33 ± 3,25
Кількість помилок 3,17 ± 0,75 7,88 ± 2,45
Тривалість тестування у сек 119,50 ± 3,62 118,22 ± 8,92
Кількість вірно відтворених чисел 5,50 ± 0,34 5,44 ± 0,34
Кількість вірно відтворених цифр на їх місці розташу-
вання
3,50 ± 0,43 3,78 ± 0,57
Кількість арифметичних дій 15,83 ± 2,91* 8,88 ± 1,45
Кількість помилок при виконанні арифметичних дій 4,00 ± 1,21 2,78 ± 0,40
Кількість вірно названих слів 23,50 ± 1,63* 17,89 ± 1,34
Показник вербальної пам'яті у балах 7,00 ± 0,68* 5,00 ± 0,41
Сумарний показник помилок лінійного окоміру 6,50 ± 0,81 6,11 ± 1,06
Кількість балів за вірними відповідями у тесті “Числові
ряди”
7,50 ± 1,28 6,56 ± 1,50
Кількість балів у тесті з кубиками Коса 43,00 ± 1,98* 32,77 ± 2,63
Примітка. *p < 0,05 у порівнянні з групою низького нейротизму.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
70
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
вий потенціал, артистичний потенціал,
інтраверсія, воля, чутливість, тривога, по:
мисливість, імпульсивність, залежність,
приниженість, самовідчуження, святен:
ництво, ворожість, хвостизм, соціальна
відчуженість, споживацька тенденція.
Водночас особи з низькою метео:
чутливістю мали вищі показники (p < 0,05)
по шкалах суспільна диссимуляція, тен:
денція перечити, корекція, інтелектуаль:
на активність, інтелектуальна продук:
тивність, працездатність, шкільний потен:
ціал, викладацький потенціал, службізм,
емоційність, впевненість, самовладання,
оптимізм, терпимість, пристосованість,
самооцінка, прихильність, потреба у при:
хильності, уїдливість, конформізм, лідер:
ство, соціальний статут, соціальна зна:
чимість, соціальна впевненість, соціаль:
на відповідальність, соціальні потреби
(таблиця 2).
Розглянемо психологічний статус
осіб з високою метеочутливістю, які відчу:
вають при метеоциклоні головний біль, у
порівнянні з однолітками, які не вважали
себе чутливими до метеофакторів і не
скаржилися на суттєві зміни самопочут:
тя чи працездатності при метеоциклоні.
Метеочутливі обстежені мають досить
високий показник тесту “медична симу:
ляція”, який є меншим за результат тесту
“потреба у лікуванні”. Обидва показники
перевищують такі у осіб з низькою метео:
чутливістю. Таке співвідношення показ:
ників свідчить що меточутливі особи
схильні нехтувати своїм здоров’ям навіть
при наявності деяких симптомів захворю:
вань. У той же час показники за тестами
“суспільна диссимуляція”, “ворожість”,
“інтраверсія”, “соціальне відчуження” ви:
являють меншу орієнтованість цих осіб на
суспільне схвалення, а отже меншу
схильність дотримуватися таких суспіль:
но схвалюваних схем поведінки як на:
приклад здоровий спосіб життя чи захо:
ди профілактики захворюваності. У ме:
теочутливих осіб виявлені вищі показни:
ки по шкалах “статева активність” і “ста:
теві відхилення” при низькому показнику
“потреби у прихильності” та високому
результаті тесту “соціальна відчуженість”.
Таке співвідношення результатів характе:
ризує особистість, яка стоїть за рамками
сімейних та суспільних інтересів, замкне:
на у собі, може переживати моральні
конфлікти, боязнь переслідування тощо.
Ці дані узгоджуються з вищими по:
казниками по тестах “алкоголізм”, “іпо:
хондрія”, “депресія”, “психопатія”, “пара:
нойя”, “психастенія”, “шизофренія” і час:
тково розкривають причини виявлених
особливостей психологічного стану.
Нижчий показник “емоційності” ви:
являє їх схильність стримувати емоції, що
теж може бути фактором який сприяє
розвитку внутрішнього конфлікту. Варто
також зауважити, що значення резуль:
татів по названих шкалах не виходять за
межі норми, а отже характеризують певні
схильності, які піддаються психотерапев:
тичному впливу. Обрахунок фактору В за
середніми значеннями по шкалах “пара:
нойя”, “шизофренія”, “іпохондрія” і “деп:
ресія” дає показник 27,0 п., що свідчить,
враховуючи менше значення показника
“корекція”, про належність до групи з
високою метеочутливістю таких осіб, які
знаходяться на межі психотичного стану
або переживають емоційний стрес. Ре:
зультат по тесту “корекція” менший 50 п.,
що свідчить про зниження адаптивних
можливостей даних обстежених. Се:
редній показник по тесту “іпохондрія”
знаходиться у межах 50:60 п., що харак:
теризує такі особистісні риси як
упертість, невибагливість, повільність і
ригідність, які часто виявляють у соматич:
но хворих. Тест “депресія” виявляє
схильність до смутку, хвилювання, соро:
м’язливість, невдоволення собою і узгод:
жується з низькими показниками “пра:
цездатності” і “оптимізму”.
У обстежених з високою метеочут:
ливістю, які відчувають головний біль,
середній показник по тесту “психопатія”
склав 72,68 ± 3,74 п. Такий рівень показ:
ника частіше зустрічається у чоловіків
молодого і зрілого віку, в яких характер
незалежний, нерішучий і тривожний;
відношення до життя : негативне (нудь:
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
71
Таблиця 2
Психологічний статус осіб з високою і низькою метеочутливістю за
опитувальником MMPI (p < 0,05)
Особи з високою метеочут-
ливістю
Особи з низькою
метеочутливістю
Шкала
M ± m, відсо-
тки прості і
нормалізо-
вані
M ± m, бали M ± m, відсотки
прості і норма-
лізовані
M ± m, бали
Суспільна диссимуляція 30,87 ± 5,04 1,81 ± 0,54 47,0 ± 4,76 3,50 ± 0,51
Медична симуляція 42,75 ± 4,52 4,50 ± 0,34 32,0 ± 6,19 3,57 ± 0,48
Тенденція перечити 25,50 ± 2,85 1,25 ± 0,33 40,14 ± 2,28 2,71 ± 0,10
Потреба у лікуванні 58,75 ± 1,74 4,06 ± 0,24 49,28 ± 2,59 3,36 ± 0,32
Статева активність 55,50 ± 2,76 3,25 ± 0,34 40,28 ± 4,32 2,0 ± 0,41
Статеві відхилення 51,50 ± 2,56 4,37 ± 0,26 39,86 ± 1,67 3,28 ± 0,31
Алкоголізм 50,50 ± 2,82 3,62 ± 0,44 42,43 ± 2,31 2,36 ± 0,30
Корекція 44,16 ± 2,31 - 49,71 ± 2,75 -
Іпохондрія 55,70 ± 3,17 - 46,18 ± 2,38 -
Депресія 63,09 ± 3,03 - 56,82 ± 2,90 -
Психопатія 72,68 ± 3,74 - 63,79 ± 3,26 -
Паранойя 69,41 ± 3,51 - 58,88 ± 3,16 -
Психастенія 65,44 ± 2,06 - 58,56 ± 3,46 -
Шизофренія 76,06 ± 2,84 - 70,15 ± 3,83 -
Творчий склад 2,62 ± 0,20 3,44 ± 0,43 1,97 ± 0,18 2,14 ± 0,54
Інтелектуальна активність 2,22 ± 0,14 1,19 ± 0,39 2,77 ± 0,09 2,64 ± 0,14
Інтелектуальний показник 5,16 ± 0,08 4,12 ± 0,25 4,81 ± 0,15 3,14 ± 0,36
Науковий потенціал 1,73 ± 0,06 3,75 ± 0,31 1,55 ± 0,09 3,43 ± 0,37
Артистичний потенціал 1,99 ± 0,07 4,62 ± 0,26 1,69 ± 0,13 3,71 ± 0,42
Інтелектуальна продуктивність 11,37 ± 0,53 1,12 ± 0,41 13,29 ± 0,39 2,57 ± 0,28
Працездатність 44,62 ± 3,98 1,37 ± 0,42 56,42 ± 2,72 2,78 ± 0,18
Шкільний потенціал 42,12 ± 4,85 1,87 ± 0,31 53,0 ± 4,55 2,57 ± 0,28
Викладацький потенціал 42,50 ± 4,24 1,31 ± 0,39 58,0 ± 3,05 2,71 ± 0,15
Службізм 37,0 ± 3,05 1,06 ± 0,37 41,85 ± 4,21 1,5 ± 0,51
Інтраверсія 61,70 ± 3,47 3,37 ± 0,38 50,0 ± 0,94 2,36 ± 0,14
Воля 44,62 ± 4,23 1,94 ± 0,35 35,86 ± 4,40 0,93 ± 0,34
Чутливість 61,62 ± 5,89 3,81 ± 0,39 48,57 ± 5,30 3,21 ± 0,39
Тривога 55,75 ± 5,55 3,75 ± 0,40 35,71 ± 4,48 2,71 ± 0,26
Помисливість 61,0 ± 2,90 4,56 ± 0,22 54,14 ± 2,32 4,14 ± 0,24
Імпульсивність 53,0 ± 5,30 3,94 ± 0,29 47,57 ± 6,08 3,78 ± 0,47
Емоційність 53,87 ± 2,19 2,43 ± 0,22 66,0 ± 4,76 3,07 ± 0,47
Впевненість 55,87 ± 1,82 2,81 ± 0,13 62,57 ± 2,78 3,0 ± 0,27
Самовладання 51,25 ± 8,30 1,44 ± 0,42 62,43 ± 1,16 1,57 ± 0,54
Оптимізм 45,62 ± 4,10 1,12 ± 0,44 63,14 ± 3,01 3,07 ± 0,30
Терпимість 40,25 ± 2,58 1,50 ± 0,23 44,29 ± 2,96 1,93 ± 0,25
Залежність 65,50 ± 5,04 4,75 ± 0,25 47,86 ± 1,28 3,14 ± 0,09
Пристосованість 60,0 ± 4,44 2,12 ± 0,35 75,43 ± 3,80 3,50 ± 0,39
Самооцінка 38,0 ± 4,28 1,94 ± 0,33 58,86 ± 3,82 3,28 ± 0,32
Приниженість 46,0 ± 2,27 3,62 ± 0,23 36,43 ± 3,86 2,43 ± 0,46
Самовідчуження 63,25 ± 4,13 4,19 ± 0,31 43,71 ± 6,36 2,78 ± 0,36
Святенництво 63,25 ± 5,33 3,87 ± 0,39 45,71 ± 2,63 3,0 ± 0,19
Прихильність 37,5 ± 6,12 1,69 ± 0,53 49,28 ± 5,28 2,64 ± 0,40
Ворожість 66,0 ± 3,84 4,62 ± 0,21 56,0 ± 4,54 3,28 ± 0,46
Потреба у прихильності 15,62 ± 2,52 1,0 ± 0,37 33,28 ± 4,05 2,71 ± 0,31
Уїдливість 44,25 ± 1,90 1,06 ± 0,26 57,28 ± 2,20 2,65 ± 0,18
Конформізм 45,50 ± 3,57 1,43 ± 0,35 61,0 ± 1,68 2,93 ± 0,07
Хвостизм 51,37 ± 4,15 3,93 ± 0,27 36,57 ± 2,66 2,71 ± 0,24
Лідерство 38,50 ± 4,15 1,94 ± 0,38 59,57 ± 2,25 3,14 ± 0,18
Соціальний статут 52,25 ± 2,99 2,37 ± 0,30 57,57 ± 3,51 3,14 ± 0,14
Соціальна відчуженість 51,37 ± 2,56 4,50 ± 0,27 42,28 ± 7,71 3,21 ± 0,63
Соціальна значимість 61,25 ± 7,03 3,31 ± 0,60 77,86 ± 2,30 4,36 ± 0,26
Соціальна впевненість 58,25 ± 6,83 3,06 ± 0,39 71,43 ± 5,44 3,78 ± 0,32
Соціальна відповідальність 52,37 ± 3,36 1,69 ± 0,41 55,0 ± 4,43 2,0 ± 0,49
Соціальні потреби 61,37 ± 2,35 2,31 ± 0,25 68,86 ± 4,22 2,71 ± 0,54
Споживацька тенденція 64,62 ± 4,39 4,43 ± 0,27 46,57 ± 2,94 3,0 ± 0,15
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
72
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
га, нещастя); відношення до себе : само:
обвинувачення; до людей : недовіра,
підозрілість, відчуженість, часто зловжи:
вання алгоколем. При сполученні високих
балів по тестах “психопатія” і “іпохондрія”
загальна іпохондрична симптоматика
супроводжується асоціальними рисами
поводження. Високі бали по тестах “пси:
хопатія” і “депресія” часто виявляються
при алкоголізмі. Для осіб з високими
балами по тестах “психопатія” і “психас:
тенія” характерні циклоїдні коливання
настрою, з почуттям потреби усвідомлю:
вати себе потрібним для навколишніх,
для справи, непевність у собі, скарги на
головні болі. Ці характеристики узгоджу:
ються з високими середніми показника:
ми “залежності”, “самовідчуженості“, “во:
рожості” та низькою “прихильністю”, ви:
явленими у метеочутливих осіб.
Показник “психастенія” у групі ме:
теочутливих обстежених в середньому
склав 65,44 ± 2,06 п., висока “залежність”,
низька “пристосованість” і “самооцінка”.
Це свідчить, що вони належать до
найбільш тривожної категорії людей з
проявами нерішучості, самоспостере:
ження, переживань. Жінки схильні до не:
вротичних реакцій. Середній показник по
тесту “приниженість“ у метеочутливих не
надто високий за абсолютним значенням,
але суттєво вищий ніж у контрольній
групі. Тобто до групи метеочутливих імо:
вірніше потрапили люди із невирішеними
давніми особовими конфліктами, які
одержали занадто строге виховання,
скаржаться на хронічне нездужання й
перенесені життєві невдачі.
Середній результат за тестом “ши:
зофренія” 76,06 ± 2,84 п. характеризує
обстежених як особистостей з гнучким
розумом, оригінальними судженнями, які
відрізняються широтою інтересів і твор:
чим характером мислення. Це відповідає
їх вищим результатам у тестах “творчий
склад”, “інтелектуальний показник”, “на:
уковий потенціал”, “артистичний потенц:
іал”, порівняно з обстеженими з низькою
метеочутливістю. Цікаво зауважити, що
для обстежених цієї групи характерне
розвинуте асоціативне і аналітичне мис:
лення, здатність до дослідницької робо:
ти, інтуїція, що дозволяє успішно вирішу:
вати професійні завдання, що не підда:
ються формалізації, артистичні здібності.
З огляду на вищесказане, корекція емо:
ційної нестабільності у них сприятиме не
тільки профілактиці метеотропних ре:
акцій, а й покращанню працездатності.
При високому інтелектуальному по:
казнику особи з високою метеочутливі:
стю мають низький рівень інтелектуаль:
ної продуктивності, імовірно через низь:
ку інтелектуальну активність і працез:
датність. Тобто це люди, які здатні до
творчої інтелектуальної праці, але швид:
ко виснажуються. Отже серед засобів
корекції їх працездатності має бути інди:
відуальна раціональна організація режи:
му праці і відпочинку. Враховуючи низькі
показники по тестах “службізм” і “кон:
формізм”, що характеризує їх схильність
до богемного невпорядкованого способу
життя і невміння прилаштовуватись до
обставин, особи з високою метеочутлив:
істю потребують навчання навичкам пла:
нування своєї діяльності, що можна вра:
ховувати уже в дитячому і підлітковому
віці. Актуальність цього висновку зростає
через високий показник у тесті “хвос:
тизм”. При цьому спостерігаються такі
якості, як низька працездатність, погане
самопочуття, стан пригніченості, подраз:
ливість, нерішучість, сором’язливість,
занепокоєння й помисливість, у хвостис:
та нецікаве, рутинне життя, і його світов:
ідчуття формується на основі думок, що
затвердилися в його оточенні. Оскільки
вік обстежених нами метеочутливих осіб
19:22 роки, показник “хвостизм”, який
перевищує “конформізм” свідчить про
незнання життя й невміння ладити з
людьми. Виявлена висока “споживацька
тенденція” свідчить, що їм імовірно вла:
стиві такі риси, як почуття безпорадності,
пасивність, обережність, непевність, не:
терплячість, дратівливість, недовіра, во:
рожість, невдоволення життям і егоїзм,
які до 30 років ще можуть змінюватися і
тому розглядатися як варіант норми.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
73
Метеочутливі обстежені характери:
зуються високим показником у тестах
“тривога” : 55,75 ± 5,55 п. і “помис:
ливість” : 61,0 ± 2,90. При високому рівні
тривоги людина завжди обирає об’єкти
тривоги, а якщо такі відсутні, то вигадує
їх. При цьому проявляються такі риси не:
рвозності, як напруженість, непевність,
чутливість, зніяковілість, роздратованість,
уразливість, невдоволення життям. Три:
воги й турботи заважають людині зосе:
реджуватися, заснути, можуть супровод:
жуватись головними болем. При виявле:
ному у цій групі високому показнику по
тесту “імпульсивність” така реакція роз:
вивається швидко.
Висока розповсюдженість головно:
го болю, що складає 70 % серед метео:
чутливих осіб, спонукає шукати адекватні
засоби корекції і профілактики. Одним із
таких напрямків можуть стати, на нашу
думку, індивідуально підібрані програми
психотерапевтичних заходів, визначення
шляхів самоактуалізації і соціалізації осо:
бистості, оптимальний підбір індивідуаль:
ного режиму праці і відпочинку, навчання
навичок раціонального використання
часу і планування своєї діяльності.
За даними письмового опитування
самооцінки психологічного стану були
респонденти, які не вважали себе метео:
чутливими. Але проведені нами попе:
редні психофізіологічні обстеження прак:
тично здорових осіб виявили хочаб най:
менші зміни : тривожності, автономної
регуляції, регіонарного кровообігу, елек:
тричної активності головного мозку тощо
при метеоциклоні у кожної людини. Отже
метеофактори впливають на всіх, але для
частини людей цей вплив не є екстре:
мальним. Тому доцільно зупинитися на
психологічних особливостях обстежених
з низькою метеочутливістю, які увійшли
до контрольної групи. Варто відзначити їх
орієнтованість на позитивну оцінку сусп:
ільства, ініціативність і жвавість характе:
ру, помірні схильність до пригод, прояв
хоробрості, товариськість, гнучкий розум,
здатність до аналітичного мислення і ори:
гінальних суджень, дотепність, широту
інтересів, творчий характер мислення,
здібності до дослідницької діяльності,
помірну енергійність, життєрадісність,
схильність активно реагувати на поточні
події, реалістично оцінювати їх і не уск:
ладнювати, середній рівень “оптимізму”,
“залежності”, “терпимості”, “самооцінки”.
Більшість показників попадали в середи:
ну інтервала нормальних значень, що
характеризує обстежених контрольної
групи як урівноважених і соціально адап:
тованих осіб, із середнім рівнем працез:
датності “соціальних потреб” і “спожи:
вацької тенденції”. Фактор В в них дорів:
нював 26,0 п., рівень “медичної симу:
ляції” : меншим за “потребу у лікуванні”,
показник “волі” : низьким за абсолютним
значенням і меншим за такий в обстеже:
них з високою метеочутливістю. Тобто
рівень емоційного стресу і схильність
нехтувати власним здоров’ям подібні до
ситуації у групі з високою метеочутливі:
стю. Водночас в контрольній групі вияв:
лений низький показник у тесті “святен:
ництво”, тобто не схильність до милуван:
ня своїми позитивними якостями й кри:
тичного відношення до своїх негативних
якостей. Натомість обстежувані конт:
рольної групи були більш об’єктивні до
себе. У них виявлені вищі середньонор:
мальних показники тесту “соціальна зна:
чимість” : 77,86 ± 2,30 п. і “соціальна
впевненість” : 71,43 ± 5,44, що притама:
не людям, упевненим у своєму поло:
женні, які знають свою суспільну ціну :
спокійним, рішучим, товариським, напо:
ристим, які зазвичай добиваются свого.
При цьому показник “соціальної відпові:
дальності” був дещо нижче середньонор:
мального 55,0 ± 4,43 п. Аналіз цих даних
показує, що більшість якостей, що
різняться у групах з високою і низькою
метеочутливістю піддаються психотера:
певтичній корекції і тренуванню.
Висновки
1. Практично здорові люди з високим
рівнем нейротизму за Айзенком, які
відчувають при метеоциклоні зрос:
тання дратівливості, втому, головний
біль, потребують реабілітаційних за:
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
74
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
ходів, індивідуального підібору психо:
терапевтичних програм, визначення
шляхів самоактуалізації і соціалізації
особистості, оптимального індивіду:
ального режиму праці і відпочинку,
навчання навичок раціонального ви:
користання часу і планування своєї
діяльності.
2. Інформацію про психологічні особли:
вості осіб з високою метеочутливістю
доцільно враховувати при професій:
ному відборі у транспортній меди:
цині.
Література
1. Волкова Н.М. Роль автономної регу:
ляції у механізмах метеотропних ре:
акцій практично здорових дорослих
осіб// Довкілля та здоров’я. “ 2009. “
№ 1. “ С. 18:21.
2. Волкова Н.М. Особливості автоном:
ної регуляції виконання психоемоцій:
ного навантаження за несприятливих
метеоумов/ Буковинський медичний
вісник. “ 2009. “ Том 13, №2. “ C.16:
18.
3. Практическая психодиагностика.
Методики и тесты. “ Издательский
Дом “Бахрах”: Самара, 1999. “ 669с.
Резюме
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ
ОСОБЕННОСТИ
МЕТЕОЧУВСТВИТЕЛЬНЫХ ЛИЦ
Волкова Н.М.
Работа специалистов транспортной
медицины создает высокую нагрузку на
психо:эмоциональную сферу, требует
быстрого анализа ситуации и принятия
решения. Оказание неотложной меди:
цинской помощи часто происходит в не:
благоприятных погодных условиях. Зада:
чей данного исследования было сформи:
ровать психологический портрет метео:
чувствительных лиц. Практически здоро:
вые люди с высоким уровнем нейротиз:
ма по Айзенку, которые испытывают при
метеоциклоне рост раздражительности,
усталости, головную боль, требуют реа:
билитационных мероприятий, индивиду:
ального подбора психотерапевтических
программ, определения путей самоакту:
ализации и социализации личности, оп:
тимального индивидуального режима
труда и отдыха, обучения навыкам раци:
онального использования времени и пла:
нирования своей деятельности. Инфор:
мацию о психологических особенностях
лиц с высокой метеочувствительность
целесообразно учитывать при професси:
ональном отборе в транспортной меди:
цине.
Ключевые слова: профессиональный
отбор, метеоциклон, головная боль.
Summary
PSYCHOPHYSIOLOGICAL PECULIARITIES
OF THE METEOROLOGICAL SENSITIVE
PERSONS
Volkovа N.M.
Working professionals in transport
medicine creates a high load on the psycho:
emotional sphere, requires rapid situation
analysis and decision making. Providing
emergency medical aid often occurs in
adverse weather conditions. The objective
of this study was to create a psychological
portrait of people, who are hight sensetive
to adverse weather conditions. Practically
healthy people with high neyroticizm by
Eysenck, who feel at adverse weather
conditions increased irritability, fatigue,
headache, require rehabilitation, individual
psychotherapy programs, including ways of
self:actualization and socialization
guidance, the optimal regimen of individual
work and rest, study skills, time
management and planning their activities.
Information about the psychological
characteristics of persons, who are hight
sensetive to adverse weather conditions,
should consider when selecting a
professional in transport medicine.
Keywords: professional selection,
meteotsyklon, headache.
Впервые поступила в редакцию 18.11.2011 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|