Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин

Розробка нових підходів та пошук ефективних засобів для нормалізації функції щитоподібної залози (ЩЗ) при аутоімунному тиреоїдиті (АІТ) – актуальна проблема сучасної ендокринології. У роботі оцінено вплив алогенних кріокон- сервованих клітин фетальної печінки (кКФП) та кріоконсервованих клітин фет...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автори: Караченцев, Ю.І., Малова, Н.Г., Комарова, І.В., Сиротенко, Л.А., Сергієнко, Л.Ю., Оченашко, О.В., Петренко, О.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2017
Назва видання:Проблемы криобиологии и криомедицины
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/138384
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин / Ю.І. Караченцев, Н.Г. Малова, І.В. Комарова, Л.А. Сиротенко, Л.Ю. Сергієнко, О.В. Оченашко, О.Ю. Петренко // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2017. — Т. 27, № 4. — С. 356–366. — Бібліогр.: 37 назв. — укр., англ.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Розробка нових підходів та пошук ефективних засобів для нормалізації функції щитоподібної залози (ЩЗ) при аутоімунному тиреоїдиті (АІТ) – актуальна проблема сучасної ендокринології. У роботі оцінено вплив алогенних кріокон- сервованих клітин фетальної печінки (кКФП) та кріоконсервованих клітин фетальних мезодермальних тканин (кКФМТ) на морфоструктуру ЩЗ щурів із експериментальним АІТ. Показано, що кКФП та кКФМТ проявляють позитивний вплив на ЩЗ щурів із індукованим АІТ вже на ранніх термінах дослідження. Обидва типи фетальних клітин потенціюють процеси проліферації тиреоцитів і диференціювання мікрофолікулів вже через 7 діб після введення. Цей ефект зберігається протягом місяця спостереження. При цьому клітини мезодермального походження мають більш виражений вплив, ніж клітини фетальної печінки. Отримані дані свідчать про перспективність використання стовбурових клітин і клітин-попередників фетального походження для корекціі АІТ, що може бути основою для розробки нового ефективного підходу до лікування аутоімунного ураження тиреоїдної паренхіми.