Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин
Розробка нових підходів та пошук ефективних засобів для нормалізації функції щитоподібної залози (ЩЗ) при аутоімунному тиреоїдиті (АІТ) – актуальна проблема сучасної ендокринології. У роботі оцінено вплив алогенних кріокон- сервованих клітин фетальної печінки (кКФП) та кріоконсервованих клітин фет...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Проблемы криобиологии и криомедицины |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/138384 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин / Ю.І. Караченцев, Н.Г. Малова, І.В. Комарова, Л.А. Сиротенко, Л.Ю. Сергієнко, О.В. Оченашко, О.Ю. Петренко // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2017. — Т. 27, № 4. — С. 356–366. — Бібліогр.: 37 назв. — укр., англ. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Розробка нових підходів та пошук ефективних засобів для нормалізації функції щитоподібної залози (ЩЗ) при
аутоімунному тиреоїдиті (АІТ) – актуальна проблема сучасної ендокринології. У роботі оцінено вплив алогенних кріокон-
сервованих клітин фетальної печінки (кКФП) та кріоконсервованих клітин фетальних мезодермальних тканин (кКФМТ) на
морфоструктуру ЩЗ щурів із експериментальним АІТ. Показано, що кКФП та кКФМТ проявляють позитивний вплив на ЩЗ
щурів із індукованим АІТ вже на ранніх термінах дослідження. Обидва типи фетальних клітин потенціюють процеси проліферації
тиреоцитів і диференціювання мікрофолікулів вже через 7 діб після введення. Цей ефект зберігається протягом місяця
спостереження. При цьому клітини мезодермального походження мають більш виражений вплив, ніж клітини фетальної
печінки. Отримані дані свідчать про перспективність використання стовбурових клітин і клітин-попередників фетального
походження для корекціі АІТ, що може бути основою для розробки нового ефективного підходу до лікування аутоімунного
ураження тиреоїдної паренхіми. |
|---|