Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин

Розробка нових підходів та пошук ефективних засобів для нормалізації функції щитоподібної залози (ЩЗ) при аутоімунному тиреоїдиті (АІТ) – актуальна проблема сучасної ендокринології. У роботі оцінено вплив алогенних кріокон- сервованих клітин фетальної печінки (кКФП) та кріоконсервованих клітин фет...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Караченцев, Ю.І., Малова, Н.Г., Комарова, І.В., Сиротенко, Л.А., Сергієнко, Л.Ю., Оченашко, О.В., Петренко, О.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2017
Назва видання:	Проблемы криобиологии и криомедицины
Теми:	Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/138384
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин / Ю.І. Караченцев, Н.Г. Малова, І.В. Комарова, Л.А. Сиротенко, Л.Ю. Сергієнко, О.В. Оченашко, О.Ю. Петренко // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2017. — Т. 27, № 4. — С. 356–366. — Бібліогр.: 37 назв. — укр., англ.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-138384
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1383842018-06-19T03:07:31Z Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин Караченцев, Ю.І. Малова, Н.Г. Комарова, І.В. Сиротенко, Л.А. Сергієнко, Л.Ю. Оченашко, О.В. Петренко, О.Ю. Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология Розробка нових підходів та пошук ефективних засобів для нормалізації функції щитоподібної залози (ЩЗ) при аутоімунному тиреоїдиті (АІТ) – актуальна проблема сучасної ендокринології. У роботі оцінено вплив алогенних кріокон- сервованих клітин фетальної печінки (кКФП) та кріоконсервованих клітин фетальних мезодермальних тканин (кКФМТ) на морфоструктуру ЩЗ щурів із експериментальним АІТ. Показано, що кКФП та кКФМТ проявляють позитивний вплив на ЩЗ щурів із індукованим АІТ вже на ранніх термінах дослідження. Обидва типи фетальних клітин потенціюють процеси проліферації тиреоцитів і диференціювання мікрофолікулів вже через 7 діб після введення. Цей ефект зберігається протягом місяця спостереження. При цьому клітини мезодермального походження мають більш виражений вплив, ніж клітини фетальної печінки. Отримані дані свідчать про перспективність використання стовбурових клітин і клітин-попередників фетального походження для корекціі АІТ, що може бути основою для розробки нового ефективного підходу до лікування аутоімунного ураження тиреоїдної паренхіми. Разработка новых подходов и поиск эффективных способов для нормализации функции щитовидной железы (ЩЖ) при аутоиммунном тиреоидите (АИТ) – актуальная проблема современной эндокринологии. В работе оценено влияние аллогенных криоконсервированных клеток фетальной печени (кКФП) и криоконсервированных клеток фетальных мезо- дермальных тканей (кКФМТ) на морфоструктуру ЩЖ крыс с экспериментальным AИT. Показано, что кКФК и кКФМТ оказывают позитивное воздействие на ЩЖ крыс с индуцированным AИT уже на ранних этапах исследования. Оба типа фетальных клеток потенциируют процессы пролиферации тиреоцитов и дифференциации микрофолликулов уже через 7 суток после введення. Этот эффект сохраняется в течение месяца наблюдения. При этом клетки мезодермального происхождения про- являют более выраженный положительный эффект по сравнению с клетками фетальной печени. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности использования стволовых и прогениторных клеток фетального происхождения для коррекции АИТ, что может быть основой для разработки нового эффективного подхода к лечению аутоиммунного поражения тиреоидной паренхимы. The development of novel approaches and search for more efficient means to normalize the thyroid gland (TG) function in autoimmune thyroiditis (AIT) is an urgent task in current endocrinology. We assessed the effect of cryopreserved allogeneic fetal liver cells (cFLCs) and those of fetal mesodermal tissues (cFMTCs) on thyroid gland (TG) morphostructure in rats with experimental AIT. The cFLCs and cFMTCs positively affected the TG of rats with induced AIT even at the early stages of the study. Both types of fetal cells potentiated the thyrocyte proliferation and microfollicle differentiation already in 7 days after administration. This effect persisted during a month of observation. Herewith the cells of mesodermal origin had a more pronounced effect than the fetal liver ones. Our findings testify to the prospects of using stem and progenitor cells of fetal origin for AIT correction, that may be the basis for development of novel and efficient approach to the therapy of autoimmune damage of thyroid parenchyma. 2017 Article Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин / Ю.І. Караченцев, Н.Г. Малова, І.В. Комарова, Л.А. Сиротенко, Л.Ю. Сергієнко, О.В. Оченашко, О.Ю. Петренко // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2017. — Т. 27, № 4. — С. 356–366. — Бібліогр.: 37 назв. — укр., англ. 0233-7673 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/138384 616-092.4+616.441:615.361.013+547.52/68:547.7/8 uk Проблемы криобиологии и криомедицины Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология
spellingShingle	Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология Караченцев, Ю.І. Малова, Н.Г. Комарова, І.В. Сиротенко, Л.А. Сергієнко, Л.Ю. Оченашко, О.В. Петренко, О.Ю. Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин Проблемы криобиологии и криомедицины
description	Розробка нових підходів та пошук ефективних засобів для нормалізації функції щитоподібної залози (ЩЗ) при аутоімунному тиреоїдиті (АІТ) – актуальна проблема сучасної ендокринології. У роботі оцінено вплив алогенних кріокон- сервованих клітин фетальної печінки (кКФП) та кріоконсервованих клітин фетальних мезодермальних тканин (кКФМТ) на морфоструктуру ЩЗ щурів із експериментальним АІТ. Показано, що кКФП та кКФМТ проявляють позитивний вплив на ЩЗ щурів із індукованим АІТ вже на ранніх термінах дослідження. Обидва типи фетальних клітин потенціюють процеси проліферації тиреоцитів і диференціювання мікрофолікулів вже через 7 діб після введення. Цей ефект зберігається протягом місяця спостереження. При цьому клітини мезодермального походження мають більш виражений вплив, ніж клітини фетальної печінки. Отримані дані свідчать про перспективність використання стовбурових клітин і клітин-попередників фетального походження для корекціі АІТ, що може бути основою для розробки нового ефективного підходу до лікування аутоімунного ураження тиреоїдної паренхіми.
format	Article
author	Караченцев, Ю.І. Малова, Н.Г. Комарова, І.В. Сиротенко, Л.А. Сергієнко, Л.Ю. Оченашко, О.В. Петренко, О.Ю.
author_facet	Караченцев, Ю.І. Малова, Н.Г. Комарова, І.В. Сиротенко, Л.А. Сергієнко, Л.Ю. Оченашко, О.В. Петренко, О.Ю.
author_sort	Караченцев, Ю.І.
title	Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин
title_short	Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин
title_full	Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин
title_fullStr	Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин
title_full_unstemmed	Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин
title_sort	морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/138384
citation_txt	Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин / Ю.І. Караченцев, Н.Г. Малова, І.В. Комарова, Л.А. Сиротенко, Л.Ю. Сергієнко, О.В. Оченашко, О.Ю. Петренко // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2017. — Т. 27, № 4. — С. 356–366. — Бібліогр.: 37 назв. — укр., англ.
series	Проблемы криобиологии и криомедицины
work_keys_str_mv	AT karačencevûí morfologíčníosoblivostíŝitopodíbnoízaloziŝurívízeksperimentalʹnimautoímunnimtireoíditompíslâvvedennâalogennihkríokonservovanihfetalʹnihklítin AT malovang morfologíčníosoblivostíŝitopodíbnoízaloziŝurívízeksperimentalʹnimautoímunnimtireoíditompíslâvvedennâalogennihkríokonservovanihfetalʹnihklítin AT komarovaív morfologíčníosoblivostíŝitopodíbnoízaloziŝurívízeksperimentalʹnimautoímunnimtireoíditompíslâvvedennâalogennihkríokonservovanihfetalʹnihklítin AT sirotenkola morfologíčníosoblivostíŝitopodíbnoízaloziŝurívízeksperimentalʹnimautoímunnimtireoíditompíslâvvedennâalogennihkríokonservovanihfetalʹnihklítin AT sergíênkolû morfologíčníosoblivostíŝitopodíbnoízaloziŝurívízeksperimentalʹnimautoímunnimtireoíditompíslâvvedennâalogennihkríokonservovanihfetalʹnihklítin AT očenaškoov morfologíčníosoblivostíŝitopodíbnoízaloziŝurívízeksperimentalʹnimautoímunnimtireoíditompíslâvvedennâalogennihkríokonservovanihfetalʹnihklítin AT petrenkooû morfologíčníosoblivostíŝitopodíbnoízaloziŝurívízeksperimentalʹnimautoímunnimtireoíditompíslâvvedennâalogennihkríokonservovanihfetalʹnihklítin
first_indexed	2025-07-10T05:42:02Z
last_indexed	2025-07-10T05:42:02Z
_version_	1837237407124029440
fulltext	УДК 616-092.4+616.441:615.361.013+547.52/68:547.7/8 Ю.І. Караченцев1, Н.Г. Малова1, І.В. Комарова1, Л.А. Сиротенко1, Л.Ю. Сергієнко1, О.В. Оченашко2, О.Ю. Петренко2 Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин UDC 616-092.4+616.441:615.361.013+547.52/68:547.7/8 Yu.I. Karachentsev1, N.G. Malova1, I.V. Komarova1, L.A. Sirotenko1, L.Yu. Sergienko1, O.V. Ochenashko2, A.Yu. Petrenko2 Morphological Features of Thyroid Gland in Rats With Experimental Autoimmune Thyroiditis After Administering Cryopreserved Allogeneic Fetal Cells Реферат: Розробка нових підходів та пошук ефективних засобів для нормалізації функції щитоподібної залози (ЩЗ) при аутоімунному тиреоїдиті (АІТ) – актуальна проблема сучасної ендокринології. У роботі оцінено вплив алогенних кріокон- сервованих клітин фетальної печінки (кКФП) та кріоконсервованих клітин фетальних мезодермальних тканин (кКФМТ) на морфоструктуру ЩЗ щурів із експериментальним АІТ. Показано, що кКФП та кКФМТ проявляють позитивний вплив на ЩЗ щурів із індукованим АІТ вже на ранніх термінах дослідження. Обидва типи фетальних клітин потенціюють процеси проліферації тиреоцитів і диференціювання мікрофолікулів вже через 7 діб після введення. Цей ефект зберігається протягом місяця спостереження. При цьому клітини мезодермального походження мають більш виражений вплив, ніж клітини фетальної печінки. Отримані дані свідчать про перспективність використання стовбурових клітин і клітин-попередників фетального походження для корекціі АІТ, що може бути основою для розробки нового ефективного підходу до лікування аутоімунного ураження тиреоїдної паренхіми. Ключові слова: експериментальний аутоімунний тиреоїдит, гістоструктура щитовидної залози, кріоконсервування, трансплантація, клітини печінки, фетальні клітини, мезодермальні клітини. Реферат: Разработка новых подходов и поиск эффективных способов для нормализации функции щитовидной железы (ЩЖ) при аутоиммунном тиреоидите (АИТ) – актуальная проблема современной эндокринологии. В работе оценено влияние аллогенных криоконсервированных клеток фетальной печени (кКФП) и криоконсервированных клеток фетальных мезо- дермальных тканей (кКФМТ) на морфоструктуру ЩЖ крыс с экспериментальным AИT. Показано, что кКФК и кКФМТ оказывают позитивное воздействие на ЩЖ крыс с индуцированным AИT уже на ранних этапах исследования. Оба типа фетальных клеток потенциируют процессы пролиферации тиреоцитов и дифференциации микрофолликулов уже через 7 суток после введення. Этот эффект сохраняется в течение месяца наблюдения. При этом клетки мезодермального происхождения про- являют более выраженный положительный эффект по сравнению с клетками фетальной печени. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности использования стволовых и прогениторных клеток фетального происхождения для коррекции АИТ, что может быть основой для разработки нового эффективного подхода к лечению аутоиммунного поражения тиреоидной паренхимы. Ключевые слова: экспериментальный аутоиммунный тиреоидит, гистоструктура щитоподібної железы, криоконсер- вирование, клетки печени, фетальные клетки, трансплантация, мезодермальные клетки. Abstract: The development of novel approaches and search for more efficient means to normalize the thyroid gland (TG) function in autoimmune thyroiditis (AIT) is an urgent task in current endocrinology. We assessed the effect of cryopreserved allogeneic fetal liver cells (cFLCs) and those of fetal mesodermal tissues (cFMTCs) on thyroid gland (TG) morphostructure in rats with experimental AIT. The cFLCs and cFMTCs positively affected the TG of rats with induced AIT even at the early stages of the study. Both types of fetal cells potentiated the thyrocyte proliferation and microfollicle differentiation already in 7 days after administration. This effect persisted during a month of observation. Herewith the cells of mesodermal origin had a more pronounced effect than the fetal liver ones. Our findings testify to the prospects of using stem and progenitor cells of fetal origin for AIT correction, that may be the basis for development of novel and efficient approach to the therapy of autoimmune damage of thyroid parenchyma. Key words: experimental autoimmune thyroiditis, histostructure of thyroid gland, cryopreservation, transplantation, liver cells, fetal cells, mesodermal cells. Автор, якому необхідно надсилати кореспонденцію: вул. Алчевських, 10, м. Харків, 310002; тел.: (+38 050) 596-83-73, електронна пошта: nadyira.ik@gmail.com To whom correspondence should be addressed: 10, Alchevskykh str., Kharkiv, Ukraine 310002; tel.:+380 50 596 8373 e-mail: nadyira.ik@gmail.com 1V.Ya. Danilevsky Institute for Problems of Endocrine Pathology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine 2Department of Cryobiochemistry, Institute for Problems of Cryo- biology and Cryomedicine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine 1ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Дани- левського НАМН України», м. Харків, Україна 2Відділ кріобіохімії, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини, м. Харків, Україна Надійшла 22.06.2017 Прийнята до друку 04.10.2017 Received June, 22, 2017 Accepted October, 04, 2017 оригінальне дослідження research article Probl Cryobiol Cryomed 2017; 27(4): 356–366 https://doi.org/10.15407/cryo27.04.356 This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (http://creativecommons.org/licenses/by/4.0), which permits unrestricted reuse, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. © 2017 Yu.I. Karachentsev et al., Published by the Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 357 Розробка нових підходів та пошук ефективніших засобів для нормалізації функції щитоподібної за- лози (ЩЗ) при аутоімунному тиреоїдиті (АІТ), який займає перше місце серед захворювань ЩЗ, є нагальною необхідністю. Від АІТ потерпають приблизно 3–5% населення, при чому з віком кількість хворих, у яких діагностується явище лімфоїдної інфільтрації, складає біля 16% [15]. На сьогодні дані про причини, механізми, діаг- ностику та лікування АІТ є суперечливими [4, 29]. Патогенетичний механізм захворювання досте- менно не визначено, не існує також надійних та об’єктивних методів діагностики АІТ у зв’язку з відсутністю чіткої симптоматики, а також теоре- тично обґрунтованих методів його лікування. Аутоімунний тиреоїдит належить до класич- ного органоспецифічного ураження ЩЗ. Основою патогенезу цього захворювання є аутоімунний процес, який призводить до часткової або повної деструкції тиреоїдної паренхіми з розвитком харак- терних морфологічних змін та секреторної недо- статності ЩЗ. Єдиною специфічною ознакою АІТ вважається певний характер морфологічних змін у залозі: атрофія паренхіматозних клітин, фіброз, збільшення кількості оксифільних клітин (клітин Гюртле) та дифузна лімфоїдна інфільтрація тиреоїд- ної паренхіми, яка виникає за рахунок аутоімунних факторів [23, 36]. Морфологічним проявом АІТ є розвиток у тканині ЩЗ лімфоїдних інфільтратів різного ступеня вираженості – від поодиноких елементів до масивних їх скупчень із розвитком лімфоїдних фолікулів. Лімфоїдна інфільтрація нерівномірно розповсюджується по усій тиреоїдній паренхімі: якщо на одних ділянках ЩЗ спостері- гається значне поширення осередків лімфоцитар- ної інфільтрації, то на інших – лише гіперплазія фолікулярного епітелію [1]. На сьогодні до традиційних методів лікування аутоімунних тиреопатій належать хірургічний або медикаментозний [11, 14, 22]. Хірургічний спосіб лікування АІТ, який полягає у резекції усієї або деякої частини ЩЗ, часто є неефективним, навіть небезпечним, через загрозу розвитку найближ- чих та віддалених ускладнень. Вважається, що опе- ративне втручання не переборює аутоімунних та імунних порушень і призводить до важкого гіпоти- реозу. Показано, що процес специфічної антити- реоїдної аутоімунізації – причина розвитку після- операційного гіпотиреозу у 20–25% хворих про- тягом першого року, навіть за умов збереження достатнього об’єму тиреоїдної тканини, та супро- воджується прогресуючим підвищенням рівня антитіл до тиреопероксидази та вірогідним зни- женням рівня тиреоїдних гормонів [16, 17]. Наявність гіпотиреозу з аутоімунним компонентом потребує призначення замісної терапії препаратами тирок- There is a strong need of developing new approaches and search for more efficient means to normalize the thyroid gland (TG) function in autoimmune thyroiditis (AIT), being the first among TG diseases. About 3– 5% of population suffer from AIT, moreover a num- ber of patients with the diagnosed lymphoid infiltration with ageing increases up to 16% [2, 25]. Nowadays there is no consensus on proper reasons of AIT, as well as its mechanisms, diagnosis and the- rapy [21, 22]. No pathogenetic mechanism has been determined for the disease, there are also no reliable and objective methods for AIT diagnosis due to the lack of clear symptoms and theoretically substantiated methods for its therapy. Autoimmune thyroiditis belongs to typical organ- specific lesions of TG. The pathogenesis of this disease is associated with the autoimmune process and results in either a partial or complete destruction of thyroid parenchyma, and development of typical morphological changes and insufficient secretion by TG. The only specific feature of AIT is the certain pattern of morphological changes in the gland such as an atrophy of parenchy- mal cells, fibrosis, increase in number of oxyphile cells (Hurthle cells) and diffuse lymphoid infiltration of thyroid parenchyma, occurring due to autoimmune factors [10, 39]. Morphological manifestations of AIT observed in TG tissue were the developing lymphoid infiltrates of different strength, i. e. ranging from single elements up to the massive aggregates associated in particular with the development of lymphoid follicles. Lymphoid infiltration was unevenly distributed throughout the thy- roid parenchyma, i. e. some TG areas contained signifi- cant lymphocytic infiltration foci, while the the others demonstrated only hyperplasia of follicular epithelium [5]. Today, the traditional methods of autoimmune thy- ropathies treatment include either surgical or drug- based approaches [1, 11, 15]. The surgical treatment of AIT consists in resection of either the whole TG or some of its parts, and is often inefficient even dan- gerous for the patient, due to the threat of immediate and distant complication development. It is generally believed, that surgical intervention is not capable to overcome the autoimmune and immune disorders, and results in severe hypothyroidism. The process of spe- cific anti-thyroid autoimmunization was demonstra- ted to cause the postoperative hypothyroidism deve- lopment in 20–25% of patients during the first year, even if a sufficient amount of thyroid tissue was preserved, and is accompanied by a progressive increase in the level of antibodies against thyroperoxidase and sig- nificant decrease in thyroid hormone level [3, 4]. The hypothyroidism of autoimmune origin requires a sub- stitutive therapy using thyroxine drugs, but in one third of patients no complete compensation is achieved due to either intolerance to required drug doses or deve- loping cardiovascular complications. 358 проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 сину, але приблизно у третини хворих досягти повної компенсації не вдається через непереносимість необхідної дози препаратів або розвиток серцево- судинних ускладнень. Частіше лікування такого роду патологій прово- диться консервативними методами. Загальні світові тенденції лікування АІТ традиційно зводяться до використання різних варіантів лікарських форм тиреоїдних гормонів [4, 11, 16]. Крім того, у клініч- ній практиці для зменшення аутоімунної агресії застосовуються препарати з імуномодулюючими властивостями, зокрема глюкокортикоїди [13, 16]. Однак за даними деяких авторів [11, 13, 37] приз- начення глюкокортикоїдів при АІТ викликає труд- нощі, оскільки їх імуносупресорний ефект про- являється тільки при відносно високих дозах та тривалому введенні. Крім того, можливе виник- нення таких ускладнень, як остеопороз, гіпертензія, утворення стероїдних виразок на слизовій оболонці шлунка тощо. Альтернативою замісної терапії ендокринних захворювань можуть бути заходи регенеративної медицини з застосуванням клітинних біопрепаратів, ефективність яких підтверджується результатами експериментальних та клінічних досліджень [2, 24, 32]. Найбільш перспективним напрямком клітин- ної терапії слід визнати використання стовбурових клітин, дослідницька увага до яких в останнє деся- тиріччя значно збільшилася [18]. Такі клітини можуть бути отримані з різних тканин плодів і дорослої людини. Плодові (фетальні) тканини мають най- більш високий вміст стовбурових клітин і клітин- попередників, а також унікальний набір стадіоспе- цифічних біологічно активних сполук, які властиві тільки організму, який розвивається [19, 21, 30]. У ДУ «Інститут проблем ендокринної патоло- гії ім. В.Я. Данилевського Національної академії медичних наук України» на кролях і щурах бу- ли отримані експериментальні дані, які довели високу терапевтичну ефективність кріоконсерво- ваних препаратів ембріофетоплацентарного комп- лексу – суспензії фетальних тканин і фетального тимуса людини, а також препарату плаценти для усунення морфофункціональних порушень ЩЗ, пов’язаних із пригніченням її функціональної ак- тивності [6–8]. Однак дані щодо комплексного підходу до ліку- вання як безпосередньо АІТ, так і гіпотиреозу, а також пов’язаних із ним метаболічних розладів із використанням препаратів фетальних стовбурових клітин у сучасній медичній літературі відсутні. Рішення цієї проблеми буде сприяти зменшенню проявів аутоімунної агресії у ЩЗ, зниженню фарма- кологічного навантаження (кількості лікарських засобів, які одночасно повинен приймати пацієнт) та поліпшенню якості життя хворих на АІТ. Most treatments of these pathologies include con- servative methods. Traditionally the worldwide applied protocols in AIT therapy include variety of medical products based on thyroid hormones [21, 15, 3]. In ad- dition, the clinical practice involves the products with immunomodulatory properties, in particular, glucocorti- coids, to reduce an autoimmune aggression [9, 3]. Ho- wever, the glucocorticoid administration during AIT was reported to cause some difficulties, since their immunosuppressive effect may be manifested only at relatively high doses and a long-term administration [15, 9, 40]. In addition, such complications as osteopo- rosis, hypertension, formation of steroid ulcers on sto- mach mucosa etc., may occur. The measures of regenerative medicine based on applying cellular bioproducts, the efficiency of those was confirmed by experimental and clinical findings [14, 12, 30], may be considered as an alternative to substitutive therapy in endocrine diseases. The use of stem cells, which is increasingly of interest for the researchers within the recent decade, may be considered as the most promising direction in cell therapy [32]. These cells may be derived from various fetal and adult tissues. Fetal tissues have the highest content of stem and progenitor cells, as well as an unique set of stage- specific biologically active compounds, being inherent in a developing organism only [6, 8, 23]. The findings made at the Danilevsky Institute for Problems of Endocrine Pathology of National Acade- my of Medical Sciences of Ukraine (IPEP NAMS) in rabbits and rats showed a high therapeutic efficiency of cryopreserved products of embryofetoplacental complex, e. g. suspensions of human fetal tissues, fetal thymus, and placental preparation, for eliminating the morphofunctional disorders in TG, associated with inhi- bition of its functional activity [26–28]. However, there are no reported data in current medical literature about a combined approach to the therapy with fetal stem cell preparations of either AIT or hypo- thyroidism, and accompanying metabolic disorders. Solving this task will contribute to reduction of an auto- immune aggression during TG, decreasing a pharma- cological load (the amount of drugs administered simultaneously) and improving the life quality in the patients with AIT. This research was aimed to study the effect of cryopreserved allogeneic fetal liver cells and fetal mesodermal cells on morphological structure of TG in rats with experimental autoimmune thyroiditis. Materials and methods Experiments were performed in 60 mature Wistar male rats weighing 220–280 g. Experimental AIT was induced by immunizing animals with human TG antigen, isolated during surgery, and applied together with the complete Freund’s adjuvant. проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 359 Мета даної роботи – дослідження впливу ало- генних кріоконсервованих клітин фетальної печінки та фетальних мезодермальних клітин на морфо- логічну структуру щитоподібної залози щурів із екс- периментальним аутоімунним тиреоїдитом. Матеріали та методи Експериментальні дослідження виконували на 60 статевозрілих самцях щурів лінії Вістар із масою тіла 220–280 г. Експериментальний АІТ викликали шляхом імунізації тварин антигеном ЩЗ людини, виділеної субопераційно, в комбінації з повним ад’ювантом Фрейнда. Імунізацію щурів проводили наступним чином: 0,05 мл антигена із розрахунку на 100 г маси тіла змішували з еквівалентним об’ємом повного ад’ю- ванта Фрейнда [5, 34]. Суміш вводили внутріш- ньом’язово або підшкірно в основу хвоста. Пара- лельно експериментальним тваринам виконували внутрішньочеревні ін’єкції – 0,1 мл антигена, розве- деного в пропорції 1:5 фізіологічним розчином. Для отримання стійкого АІТ такі маніпуляції проводили раз на тиждень продовж чотирьох тижнів. Розвиток тиреоїдиту спостерігався через тиждень після першої процедури. Щурам зі змодельованим АІТ через тиждень після завершення імунізації вводили алогенні кріоконсервовані клітини фетальної печінки (кКФП) та кріоконсервовані клітини фетальних мезодер- мальних тканин (кКФМТ). Клітини виділяли комбі- нованим ферментно-механічним методом із плодів щурів 15–16 діб гестації в стерильних умовах (момент виявлення сперміїв у вагінальних мазках після підсадки самиць до самців вважали першою до- бою вагітності). До фрагментів печінки та мезодер- мальних тканин (м’язів, судин, строми) розміром 2–3 мм додавали 0,25%-й розчин трипсину в 0,1 М фосфатному буфері (рН 7,4). Фрагменти тканини печінки обробляли протягом 5 хв при 20°С, а мезодермальних тканин – 5 хв при 37°С, після цього їх механічним способом дезінтегрували на пооди- нокі клітини та фільтрували [33]. Кріоконсервування КФП та КФМТ проводили під захистом 10%-го ДМСО. Для цього 0,5 мл суспен- зії клітин із концентрацією 10 – 20 × 106 кл/мл помі- щали в 1 мл кріопробірки («Nunc», США), пока- пельно змішували з рівним об’ємом 20%-го ДМСО і через 5 хв еквілібрації за кімнатної температури охолоджували зі швідкістю 1 град/хв до –80°С із наступним зануренням у рідкий азот. Кріоконсер- вовані зразки зберігали в рідкому азоті (–196°С) не менше трьох місяців. Клітинні суспензії відігрівали на водяній бані при 40°С з інтенсивним струшу- ванням. Показник життєздатності (тест за виклю- ченням барвника трипанового синього) для кКФП становив (70 ± 5)%, для кКФМТ – (65 ± 3)%. Rats were immunised in a following way: 0.05 ml of antigen per 100g of body weight was mixed with an equivalent volume of complete Freund’s adjuvant [24, 35]. The mixture was injected intramuscularly or subcutaneously into the tail base. Simultaneously, the experimental animals received the intra-abdominal injections of 0.1 ml antigen diluted 1:5 with saline. These manipulations were repeated once a week within 4 weeks to obtain the stable AIT. The progressing thyroiditis was observed a week later the first procedure. A week after completing the immunisation the rats with simulated AIT received the cryopreserved allogeneic fetal liver cells (cFLCs) and cryopreserved fetal meso- dermal tissue cells (cFMTCs). Cells were isolated by a combined enzyme-mechanical method from rat fetuses of 15–16 gestation days under sterile conditions (the first day of pregnancy was the day when spermatozoa were revealed in vaginal smears after transfering fema- les to males). The fragments of liver and mesodermal tissues (muscles, vessels, stroma) of 2–3 mm size were supplemented with 0.25% trypsin solution in 0.1 M phosphate buffer (pH 7.4). The liver and mesodermal tissue fragments were processed for 5 min at 20°C and for 5 min at 37°C, respectively, then they were me- chanically ground up to single cells and filtered [34]. The FLCs and FMTCs were cryopreserved under 10% DMSO protection. For this purpose, 0.5 ml samples of cell suspension with 10–20 × 106 cells/ml were placed into 1 ml cryovials (Nunc, USA), supplemented drop- wise with an equal volume of 20% DMSO, incubated during 5 min at room temperature, cooled thereafter with 1 deg/min rate down to –80°C and then immersed into liquid nitrogen. Cryopreserved specimens were stored in liquid nitrogen (–196°C) for at least three months. The cell suspensions were thawed in a water bath at 40°C with intensive shaking. The viability index (trypan blue exclusion test) for cFLCs and cFMTCs was (70 ± 5)% and (65 ± 3)%, respectively. After thawing the cFLCs and cFMTCs suspensions were once administered intravenously to rats (with insu- lin syringe in caudal vein) in an amount of 0.5 × 106 cells per animal. Animals were sacrificed with rapid cutting of spinal cord under light ether anaesthesia 7 days and a month later administering the fetal cells, i. e. in 2 weeks and 1.5 months post immunisation, respectively. The research was conducted according to the General Principles of Experiments in Animals approved by the 6th National Congress in Bioethics (Kyiv, 2016) and agreed to the statements of European Convention of for the Protec- tion of Vertebrate Animals Used for Experimental and Other Scientific Purposes (Strasburg, 1986) [13, 37]. Histological examination was performed in TG isolated from rats of experimental groups, fixed in 10% neutral-buffered formalin, dehydrated in ethyl alcohol solutions of ascending concentration (from 60 to 100%), 360 проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 Після відігріву суспензії кКФП та кКФМТ вводили щурам одноразово внутрішньовенно (інсуліновим шприцом у хвостову вену) із розра- хунку 0,5 × 106 кл на одну тварину. Тварин виводили з експерименту через 7 діб та місяць після введення фетальних клітин, тобто відповідно через 2 тижні та 1,5 місяці після закін- чення імунізації. Для знеживлення щурів викорис- товували метод миттєвого перерізання хребта в основі черепа під легким ефірним наркозом. До- слідження проводили відповідно до «Загальних принципів експериментів на тваринах» (Україна, 2016), схвалених VI Національним конгресом із біоетики, та узгоджених із положеннями «Євро- пейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986). Для гістологічного дослідження виділяли ЩЗ щурів дослідних груп, фіксували у розчині нейтраль- ного формаліну з масовою часткою 10%. Щитопо- дібні залози зневоднювали у розчинах етилового спирту висхідної концентрації (від 60 до 96°), су- міші етилового спирту з хлороформом (1:1), просо- чували хлороформом із парафіном (37°С), а потім чистим парафіном (56°С); заливали у парафінові блоки [3, 9, 12]. Для підготовки матеріалу вико- ристовували термостат «ТС-80» (Росія). Усі виго- товлені на санному мікротомі («Reichert», Австрія) серійні зрізи (товщиною 7–10 мкм) забарвлювали гематоксиліном Вейгерта та еозином. Гістологічну структуру клітин та міжклітинного матриксу аналі- зували на гістопрепаратах під світловим мікро- скопом «Primo Star» («Сarl Zeiss», Німеччина), фо- тографували за допомогою цифрової фотокамери «Power Shot A510» («Canon», Японія). Результати та обговорення Під час гістологічного дослідження ЩЗ інтакт- них щурів встановлено чітко виражену фолікулярну будову, добре візуалізувалися сполучнотканинні перегородки, які розділялися часточками. Орган мав притаманну структуру з усіма ознаками висо- кої функціональної активності: фолікули різних розмірів (від великих до дрібних), їх стінка сформо- вана в основному кубічними епітеліальними кліти- нами з округлими центрально розташованими ядрами помірної базофілії, у біляапікальних ділянках спосте- рігалося багато великих вакуолей розсмоктування колоїду. Колоїд помірно оксифільний, що вказувало на його рідку консистенцію. Процеси проліфе- рації тиреоцитів виражені помірно. Спостеріга- лася незначна кількість інтерфолікулярних острів- ців із формуванням мікрофолікулів. Сполучно- тканинні прошарки всередині ЩЗ тонкі; в них проходять артеріоли, венули, капіляри. Мікро- структура органа вказувала на виражену функціо- in mixture of ethyl alcohol with chloroform (1:1), impregnated with chloroform and paraffin (37°C), then with pure paraffin (56°C); poured in paraffin blocks [16, 31, 36]. The TS-80 thermostat (Russia) was used for to prepare the material. Serial sections (7–10 µm thickness) were made with sledge microtome (Rei- chert, Austria) and stained with Weygert hematoxylin and eosin. The histological structure of cells and inter- cellular matrix was analyzed in histopreparations under the Primo Star light microscope (Carl Zeiss, Germany), and imaged with a digital camera Power Shot A510 (Canon, Japan). Results and discussion Histological examination of intact rat TG revealed a distinct follicular structure with well visualised con- nective tissue partitions, divided by lobes. The organ had an inherent structure with all the signs of high functional activity: the follicles were of different sizes (from large to small ones), their walls were formed mainly with cubic epithelial cells with rounded mo- derately basophilic nuclei located in the middle, a lot of large vacuoles with colloid resorption were observed near apices. Coloid was moderately oxyphilic, that indicated its liquid state. The processes of thyrocyte proliferation were moderately expressed. There were found single interfollicular islets with microfollicle for- mation. Connective tissue layers inside the TG were thin, and contained arterioles, venules, and capillaries. The organ's microstructure indicated a significant func- tional activity (Fig. 1). The thin capsule had clear boun- daries and evenly distributed elongated fibrocytes. The interlobular connective tissue and the capsule contained the erythrocyte-filled blood capillaries with thin wall and flattened endothelial cells (Fig. 1). In 14 days after immunization the histostructure of TG parenchyma of rats with experimental AIT lost its follicular structure. The gland had a high density, an abnormal structure of lobules and a rough surface. The follicle walls collapsed (colloid disappeared) and turned into the epithelial cords of irregular orientation. It was no possible to distinguish follicular epithelium from interfollicular one in these sites. Somewhere we obser- ved the foci of lymphocytic infiltration in connective tissue layers (Fig. 2). In 1.5 months after completing immunization, in all the animals with experimental AIT a pronounced rearrangement of TG parenchyma and stroma was preserved: the follicles lost their shape, disintegrated and formed the fields of epithelial cells, with no colloid observed in these areas, the connective tissue layers were significantly expanded and elongated in many sites (Fig. 3). Small foci of lymphocytic infiltration were widely observed, i. e. all the signs of autoimmune damage of TG accompanied with signs of normal morphostruc- ture violations such as formation of granular connective проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 361 нальну активність. Відмічено тонку капсулу з чіт- кими межами, у якій рівномірно розподілялися видовжені фіброцити. У міжчасточковій сполуч- ній тканині та капсулі містилися заповнені ерит- роцитами кровоносні капіляри з тонкою стін- кою та сплощеними ендотеліальними клітинами (рис. 1). Через 14 діб після закінчення імунізації гісто- структура паренхіми ЩЗ щурів із експеримен- тальним АІТ втрачала фолікулярну будову. Залоза мала високу щільність, аномальну структуру час- ток та горбистість поверхні. Стінки фолікулів спа- дали (колоїд зникав) і перетворювалися в епіте- ліальні тяжі неправильної орієнтації. Відокремити в таких місцях епітелій фолікулів від інтерфо- лікулярного епітелію неможливо. Подекуди спосте- рігалися вогнища лімфоцитарної інфільтрації у прошарках сполучної тканини, які охоплювали такі осередки деструктуризації ЩЗ (рис. 2). Через 1,5 місяці після закінчення імунізації в усіх тварин із експериментальним АІТ зберігалася Рис. 1. Мікрофотографія ЩЗ інтактних самців щурів: 1 – фолікули; 2 – епітеліальні клітини; 3 – сполучнотканинні прошарки; 4 – інтерфолікулярні острівці. Забарвлю- вання гематоксиліном та еозином. Fig. 1. Micrograph of TG of intact male rats: 1 – follicles; 2 – epithelial cells; 3 – connective tissue layers; 4 – interfollicular islets. H&E staining. Рис. 2. Мікрофотографія ЩЗ самців щурів із АІТ (14 діб): 1 – епітеліальні тяжі; 2 – вогнища лімфоцитарної інфільтрації; 3 – прошарки сполучної тканини. Забар- влювання гематоксиліном та еозином. Fig. 2. Micrograph of TG of male rats with AIT (14 days): 1 – epithelial cords; 2 – foci of lymphocytic infiltration; 3 – layers of connective tissue. H&E staining. виражена перебудова паренхіми та строми ЩЗ: фолікули втрачали свою форму, розпадалися, утво- рюючи поля епітеліальних клітин, колоїд у таких місцях не спостерігався, на багатьох ділянках значно розширювалися та подовжувалися сполучнотка- нинні прошарки. Часто зустрічалися дрібні вог- нища лімфоцитарної інфільтрації, тобто зберігалися усі ознаки аутоімунного ураження ЩЗ із елемен- тами руйнування її нормальної морфоструктури: формування грануляційної сполучної тканини, tissue, presence of destructive sites of thyroid paren- chyma and lymphoid infiltration. At the same time the gland lobules with unchanged histostructure were found in several areas (Fig. 3). Thus, the animal immunization with human TG antigen resulted in development of its stable autoim- mune syndrome, which was of a long-term nature and did not disappear after 1.5 months of observation. In 7 days after cFLCs administration (14 days post immunization, respectively), in rats with simulated AIT we observed the signs of TG histostructure nor- malization. Along with the autoimmune lesion foci (fields of lymphoid infiltration, accumulation of lym- phocytes of different diameter and shape), we also observed the sites of follicular structure in the gland, which were typical for normal tissue (Fig. 4). The rats treated with cFMTCs had less pronounced signs of autoimmune lesions in thyroid parenchyma if compared with the animals with cFLCs, i. e. the foci with the signs of lymphocytic infiltration of loss of follicles were more rare, the large fields with preserved follicular structure were present, in some sites the TG structure virtually did not differ from the intact one (Fig. 5). A month after cryopreserved allogeneic fetal cell administration the tendency towards the recovery of TG histostructure was kept. For example, after admi- nistering cFLCs we observed an increased number of structured small and medium follicles, but in some sites the follicle walls collapsed and turned into epithelial cords. The connective tissue layer contained single foci of lymphocytic infiltration (Fig. 6). A month later cFMTCs administration the trans- formation of TG parenchyma had the same tendency 362 проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 У щурів, яким вводили кКФМТ, прояви аутоімун- ного ураження тиреоїдної паренхіми ЩЗ були менш вираженими, ніж у тварин, яким вводи- ли кКФП: осередки з ознаками лімфоцитарної інфільтрації, втратою фолікулів зустрічалися рідше, спостерігалися великі поля із збереженою фолі- кулярною структурою, на окремих ділянках гісто- структура ЩЗ практично не відрізнялася від ін- тактної (рис. 5). Через місяць після введення алогенних кріокон- сервованих фетальних клітин зберігалася тенденція до відновлення гістоструктури ЩЗ. Рис. 3. Мікрофотографія ЩЗ самців щурів із АІТ (1,5 мі- сяці): 1 – поля епітеліальних клітин; 2 – вогнища лімфо- цитарної інфільтрації; 3 – прошарки сполучної тканини; 4 – активні фолікули. Забарвлювання гематоксиліном та еозином. Fig. 3. Micrograph of TG of male rats with AIT (1,5 months): 1 – epithelial cell fields; 2 – foci of lymphocytic infiltra- tion; 3 – layers of connective tissue; 4 – active follicles. H&E staining. Рис. 4. Мікрофотографія ЩЗ самців щурів із АІТ (7 діб після введення кКФП): 1 – вогнища аутоімунного про- цесу; 2 – ділянки відновленої фолікулярної структури. Забарвлювання гематоксиліном та еозином. Fig. 4. Micrograph of TG of male rats with AIT (7 days after cFLCs administration): 1 – foci of autoimmune process; 2 – sites of recovered follicular structure. H&E staining. наявність місць деструкції тиреоїдної паренхіми та лімфоїдної інфільтрації. Поряд із цим подекуди зустрічалися часточки залози з незміненою гісто- структурою (рис. 3). Таким чином, імунізація тварин антигеном ЩЗ людини призводить до розвитку стійкого аутоімун- ного її ураження, яке має тривалий перебіг і не зни- кає через 1,5 місяці спостережень. Через 7 діб після введення кКФП (відповідно через 14 діб після закінчення імунізації) у щурів зі змодельованим АІТ спостерігали ознаки нор- малізації гістоструктури ЩЗ. Поряд із вогнищами аутоімунного процессу (поля лімфоїдної інфільт- рації, скупчення різного діаметру та форми лім- фоцитів) у залозі також відмічалися ділянки фолікулярної структури, притаманні нормальній тканині (рис. 4). as in the animals of previous group. However, if com- pared with the rats received cFLCs, the TG sections had bigger foci with the signs of normalized structure and functional activity of the gland. There were observed the fields with hormonally active follicles of small and medium size: the thyrocytes became cubic shape. The colloid was dense, contained the resorption vacuoles, that indicated a gradual recovery of functional activity of thyroid parenchyma. The areas of intrafol- licular growth of thyrocytes and a small number of foci of lymphocytic infiltration were also noted (Fig. 7). Thus, at early stages (7 days – 1 month) after cryo- preserved fetal cell administration, we observed a positive effect on TG structure of animals with induced AIT. Both types of cryopreserved cell preparations potentiated the thyrocyte proliferation and microfollicle differentiation. At the same time, more pronounced effect was noted after applying the cells of mesodermal origin, i. e. cFMTCs. We may emphasise two main mechanisms of the effect manifested by applied fetal cells, i. e. substitutive (populating the damaged sites in recipient’s body and implementation of specific function) and paracrine ones (action of biologically active substances produced by transplanted cells). According to the current con- cepts, the effects observed after transplantation of stem and progenitor cells, those of fetal origin in parti- cular, are stipulated exactly by biologically active subs- tances they produce. The presence of these substances is mandatory for regulation of differentiation, migra- tion and interaction of cells, and metabolic processes within these cells as well. Today, the indisputable fact is the relationship bet- ween pituitary-thyroid and immune systems. In parti- проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 363 Так, після введення кКФП спостерігалося збіль- шення кількості структурованих фолікулів дрібного та середнього розміру, однак на окремих ділянках стінки фолікулів спадалися і перетворювалися на епітеліальні тяжі. У прошарках сполучної тканини подекуди відмічалися вогнища лімфоцитарної інфільтрації (рис. 6). Через місяць після введення кКФМТ перебу- дова паренхіми ЩЗ мала таку ж тенденцію, як й у тварин попередньої групи. Однак порівняно з твари- нами, яким вводили препарат кКФП, на зрізах ЩЗ відмічали більш значні за розміром осередки з озна- ками нормалізації структури та функціональної активності залози. Спостерігалися поля з гормо- нально активними фолікулами дрібного та серед- нього розміру: тиреоцити в них набували кубічної форми. Колоїд був щільним, у ньому відмічалися вакуолі розсмоктування, що вказувало на посту- пове відновлення функціональної активності ти- реоїдної паренхіми. Також зустрічалися зони інтра- фолікулярного росту тиреоцитів та незначна кількість вогнищ лімфоцитарної інфільтрації (рис. 7). Таким чином, на ранніх термінах (7 діб – 1 місяць) після введення кріоконсервованих фетальних клітин спостерігався позитивний вплив на гістоструктуру ЩЗ тварин із індукованим АІТ. Обидва зразки кріо- консервованих клітин потенціювали процеси пролі- ферації тиреоцитів та диференціювання мікро- фолікулів. При цьому більш виражений ефект був після застосування клітин мезодермального поход- ження – кКФМТ. Можна виділити два основних механізми дії фетальних клітин, які вводилися: замісний (заселен- ня ушкоджених ділянок в організмі реципієнта та виконання специфічної функції) та паракринний (реалізація завдяки біологічно активним речовинам, які виробляють трансплантовані клітини). Згідно з сучасними уявленнями, ефекти трансплантації стовбурових та прогеніторних клітин, зокрема фе- тального походження, зумовлені саме біологічно активними речовинами, які вони продукують. Наявність цих речовин є необхідним фактором, який регулює як процеси диференціювання, міграції та взаємодії клітин, так і метаболічні процеси всере- дині цих клітин. На сьогодні незаперечним фактом є взаємо- зв’язок між гіпофізарно-тиреоїдною та імунною системами. Зокрема, тиреоїдні гормони посилюють імунну відповідь, безпосередньо впливаючи на лімфоцити або стимулюючи метаболічні процеси у лімфоїдних органах [20, 25, 26]. Крім того, розви- ток АІТ тісно пов’язаний не тільки з порушенням імунологічних механізмів, а також з окремими лан- ками нейроендокринної системи. Такі зв’язки за- безпечуються нервовими шляхами, нейропепти- дами, хемо- та цитокінами. Так, деякі автори [27, 28] Рис. 5. Мікрофотографія ЩЗ самців щурів із АІТ (7 діб після введення кКФМТ): 1 – вогнища аутоімунного процесу; 2 – ділянки відновленої фолікулярної струк- тури. Забарвлювання гематоксиліном та еозином. Fig. 5. Micrograph of TG of male rats with AIT (7 days after cFMTCs administration): 1 – foci of autoimmune process; 2 – sites of recovered follicular structure. H&E staining. Рис. 6. Мікрофотографія ЩЗ самців щурів із АІТ (місяць після введення кКФП): 1 – структуровані гормонально активні фолікули; 2 – епітеліальні тяжі; 3 – вогнища лімфоцитарної інфільтрації. Забарвлювання гематок- силіном та еозином. Fig. 6. Micrograph of TG of male rats with AIT (a month after cFLCs administration: 1 – structured hormonally active follicles; 2 – epithelial cords; 3 – foci of lymphocytic infiltration. H&E staining. cular, thyroid hormones strengthen the immune response directly by either affecting lymphocytes or stimulating metabolic processes in lymphoid organs [7, 18]. In addition, the AIT development is closely associated not only with the disorder of immunological mecha- nisms, but with certain links of neuroendocrine system as well. These links are provided by neural pathways, neuropeptides, chemo- and cytokines. For example, some authors [19, 20] indicated a close relation- ship between thyroid hormones, cytokines and antithy- roid autoimmunity in AIT patients. A cytokine imbalance plays an important role not only in forming the auto- 364 проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 вказують на тісний взаємозв’язок між тиреоїдними гормонами, цитокінами та антитиреоїдним аутоіму- нітетом хворих на АІТ. Цитокіновий дисбаланс відіграє важливу роль не тільки у формуванні ауто- імунного ураження ЩЗ, а й у розвитку тиреоїдної недостатності як наслідку АІТ. Таким чином, про- дукти життєдіяльності трансплантованих клітин (особливо протеїни та пептиди, до яких належать цитокіни, ростові фактори та хемокіни) можуть істотно впливати на клітини реципієнта. Крім того, вірогідним є утворення фолікулярної структури de novo із трансплантованих фетальних клітин, оскільки існують дані [31, 35], що in vitro були успішно генеровані функціональні фолікули ЩЗ із ембріональних стовбурових клітин, які мали здатність до експресії транскрипційних факторів NKX2-1 (TTF1) и Pax8. Ці фактори мають вирішальне значення для розвитку ЩЗ та експресії специфічних генів, що кодують біосинтез тиреоглобуліну, тиреоперокси- дази, а також TSH-рецепторів. Слід зазначити, що клітинні препарати, які засто- совувалися у роботі, мають у своєму складі мезенхі- мальні стовбурові клітини (МСК), що характери- зуються потужною імуномодулюючою дією [24]. Ймовірно, саме присутністю МСК обумовлені встановлені нами раніше імуномодулюючі власти- вості клітин фетальної печінки [10]. При цьому у клітинах щурів частка МСК, ізольованих із фетальних тканин мезодермального походження, більша, ніж у фетальної печінки, основний вміст якої складають гемопоетичні клітини. З урахуванням вищезазначе- ного можна допустити, що більш виражений ефект кКФМТ для корекції АІТ обумовлений імуномоду- люючими властивостями МСК, які входять до їх складу. Отримані дані свідчать про перспективність ви- користання стовбурових клітин та клітин-поперед- ників фетального походження для корекції АІТ та можуть стати основою під час розробки нового ефективного підходу до лікування аутоімунного ураження тиреоїдної паренхіми. Висновки 1. Моделювання АІТ у щурів лінії Вістар шля- хом імунізації антигеном ЩЗ у комбінації з повним ад’ювантом Фрейнда призводить до значних та тривалих розладів їх тиреоїдної системи. 2. Результати гістоморфологічного аналізу підтверд- жують наявність стійкого та тривалого аутоімунного ураження ЩЗ експериментальних тварин. При цьому формування осередків лімфоїдної інфільтрації спос- терігалося вже через 14 діб після закінчення імунізації. 3. Кріоконсервовані клітини фетального поход- ження проявляють позитивний вплив на гістострук- туру ЩЗ щурів із індукованим АІТ. Введення кКФП і кКФМТ потенціює процеси проліферації тиреоци- Рис. 7. Мікрофотографія ЩЗ самців щурів із АІТ ( місяць після введення кКФМТ): 1 – структуровані гормональ- ноактивні фолікули; 2 – зони інтрафолікулярного росту тиреоцитів; 3 – вогнища лімфоцитарної інфільтрації. Забарвлювання гематоксиліном та еозином. Fig. 7. Micrograph of TG of male rats with AIT (a month after cFMTCs administration): 1 – structured hormonally active follicles; 2 – zones of intrafollicular growth of thyrocytes; 3 – foci of lymphocytic infiltration. H&E staining. immune lesions in TG, but also in thyroid failure progress, as a consequence of AIT. Thus, the metabolic by-products of transplanted cell may significantly affect the recipient’s cells, especially proteins and peptides, including cytokines, growth factors and che- mokines. In addition, de novo formation of follicular struc- ture from the transplanted fetal cells is probable, since there are the reports [29, 38] about successful in vitro generation of functional TG follicles from embryo- nic stem cells, which were capable to express trans- cription factors NKX2-1 (TTF1) and Pax8. These factors are critical for TG development and expression of spe- cific genes, encoding the biosynthesis of thyroglobulin, thyroperoxidase, and TSH-receptors as well. Of note is the fact, that the cellular products, used in this research, comprised mesenchymal stem cells (MSCs), possessing a strong immunomodulatory ef- fect [12]. Probably, the immunomodulatory properties of fetal liver cells we established previously were stipu- lated exactly by the presence of MSCs [33]. Herewith, a part of MSCs in rat cells, isolated from fetal tissues of mesodermal origin was higher than that of fetal liver, the main part of which consists of hematopoietic cells. Taking into account the mentioned above we may as- sume that more pronounced effect of cFMTCs for AIT correction results from the immunomodulatory pro- perties of MSCs contained in the cell suspension. Our findings testify to the prospects of using the stem and progenitor cells of fetal origin for AIT correc- tion, and they may serve as the basis for developing a проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 365 Література 1. Бронштейн М.Э. Морфологические варианты аутоиммун- ных заболеваний // Проблемы эндокринологии. –1991. – Т. 7, №2. – 610 с. 2. Грищенко В. И., Гольцев А.Н. Трансплантация продук- тов эмбриофетоплацентарного комплекса: от понимания механизма действия к повышению эффективности при- менения // Пробл. криобиологии. – 2002. – №1. – С. 54–84. 3. Гистология / Под ред. Ю.А. Афанасьева. – 5-е изд. – М.: Медицина, 2002. – С. 294–502. 4. Каминский A.B. Актуальные вопросы терапии при хрони- ческом аутоиммунном тиреоидите: применение селек- тивных нестероидных противовоспалительных препа- ратов // Укр. мед. часопис. – 2004. – №4. – С. 40–48. 5. Лабораторные методы исследования в неинфекционной им- мунологии / Под ред. О.Е. Вязова. – М.: Медицина, 1967. – 356 с. 6. Малова Н.Г., Божко Т.С., Комарова І.В. та ін. Вплив біопрепа- рату плаценти на тиреоїдну функцію кролів з експеримен- тальним гіпотиреозом // Фундаментальна та клінічна ендо- кринологія: проблеми, здобутки, перспективи (Восьмі Дани- левські читання): матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, Харків 26–27 лют. 2009 р. – Х., 2009. – С. 80–81. 7. Малова Н.Г., Юрченко Т.М., Божко Т.С. та ін. Експеримен- тальне обґрунтування застосування кріоконсервованих препаратів ембріофетоплацентарного комплексу для ко- рекції патологій щитовидної залози. Повідомлення І. Вплив біопрепарату фетального тимуса на функціональну актив- ність щитовидної залози кролів // Проблемы криобиологии. – 2007. – Т. 17, №3. – С. 290–297. 8. Малова Н.Г., Юрченко Т.М., Божко Т.С. та ін. Експери- ментальне обґрунтування застосування кріоконсерво- ваних препаратів ембріофетоплацентарного комплексу для корекції патологій щитовидної залози. Повідомлення ІІ. Вплив біопрепарату суспензії фетальних клітин на функ- ціональну активність щитовидної залози // Проблемы криобиологии. – 2007. – Т. 17, №4. – С. 403–409. 9. Матвієнко А.В. Морфологічні дослідження на етапі доклі- нічного вивчення лікарських засобів // Доклінічні дослід- ження лікарських засобів : метод. рекомендації / За ред. О.В. Стефанова. – К., 2001. – С. 196–199. 10.Петренко Ю.А. Иммунорегуляторные свойства клеток фе- тальной печени // Гены и клетки. – 2007. – Т. 2, №3. – C. 57–61. 11.Руководство по клинической эндокринологии / Под ред. Н.Т. Старковой. – СПб. : Питер, 1996. – 544 с. 12. Саркисов Д.С. Микроскопическая техника. – М.: Медицина, 1996. – 542 с. 13.Эндокринология / Под ред. Н. Лавина. – М.: Практика, 1999. – 1050 с. 14.Aksoy D.Y. Effects of 12 months treatment with L-selenome- thionine on serum anti-TPO Levels in Patients with Hashimoto's thyroiditis // Thyroid. – 2007. – Vol. 17, №7. – Р. 609–612. 15.Benvenga S. Thyroid nodules and thyroid autoimmunity in the con- text of environmental pollution. // Rev Endocr Metab Disord. – 2015. – Vol. 16, №4 – P. 319–340. 16.Boelaert K. Thyroid hormone in health and disease // J. Endo- crinol. – 2005. – Vol. 187, №1. – P. 1–27. 17.Brenta G. Comparative efficacy and side effects of the treat- ment of euthyroid goiter with levo-thyroxine or triiodthyroacetic acid // J. Clin. Endocrinol. Metabol. – 2003. – Vol. 88, №11. – P. 5287–5292. References 1. Afanasyev Yu.A., editor. Histology. 5th ed. Moscow: Meditsina; 2002. 2. Aksoy D.Y. Effects of 12 months treatment with L-seleno- methionine on serum anti-TPO levels in patients with Hashimoto's thyroiditis. Thyroid 2007; 17(7): 609–612. 3. Benvenga S. Thyroid nodules and thyroid autoimmunity in the context of environmental pollution. Rev Endocr Metab Disord 2015; 16(4): 319–340. 4. Boelaert K. Thyroid hormone in health and disease. J Endocrinol 2005; 187(1): 1–27. 5. Brenta G. Comparative efficacy and side effects of the treatment of euthyroid goiter with levo-thyroxine or triiodthyroacetic acid. J Clin Endocrinol Metabol 2003; 88(11): 5287–5292. 6. Bronshtein M.E. Morphological variants of autoimmune diseases. Problems of Endocrinology 1991; 7(2): 610. 7. Campbell A., Brieva T., Raviv L. et al. Concise review: process development concsiderations for cell therapy. Stem Cells Transl Med 2015; 4(10): 1155–1163. 8. Colter D.C. Identification of a subpopulation of rapidly self-renewing and multipotential adult stem cells in colonies of human marrow stromal cells. Proc Natl Acad Sci USA 2001; 98: 7841–7845. 9. De Vito P., Incerpi S., Pedersen J.Z. et al. Thyroid hormones as modulators of immune activities at the cellular level. Thyroid 2011; 21(8): 879–890. 10.Di Nicola M., Carlo-Stella C., Magni M. et al. Human bone marrow stro- mal cells suppress T-lymphocyte proliferation induced by cellular or nonspecific mitogenic stimuli. Blood 2002; 99(10): 3838–3843. 11.Fallahi P., Ferrari S.M., Elia G. et al. Novel therapies for thyroid auto- immune diseases. Expert Rev Clin Pharmacol 2016; 9(6): 853–861. 12.Fallahi P., Ferrari S. M., Ruffilli I. et al. The association of other autoimmune diseases in patients with autoimmune thyroiditis: Review of the literature and report of a large series of patients. Autoimmun Rev 2016; 15(12): 1125–1128. 13.Gao F., Chiu S.M., Motan D.A.L., et al. Mesenchymal stem cells and immunomodulation: current status and future prospects. Cell Death and Disease 2016; 7(1): 2062–2066. 14.Grischenko V.I., Goltsev A.N. Transplantation of the products of embryofetoplacental complex. From understanding of mechanism of the effect to increasing the efficiency of application. Probl Cryobiol Cryomed 2002; (1): 54–84. тів та диференціювання мікрофолікулів. При цьому введення клітин мезодермального походження має більш виражений ефект, ніж клітин фетальної печінки. novel and efficient approach for the therapy of auto- immune damage of thyroid parenchyma. Conclusions 1. Simulating AIT in Wistar rats via immunization with TG antigen in combination with the complete Freund’s adjuvant resulted in significant and long-term disorders in their thyroid system. 2. The results of histomorphological analysis confirmed the presence of resistant and long-term autoimmune lesions in TG of experimental animals. Herewith the formation of lymphoid infiltration foci was observed already 2 weeks post immunization. 3. Cryopreserved cells of fetal origin positively affected the TG structure of rats with induced AIT. The administration of cFLCs and cFMTCs potentia- ted the thyrocyte proliferation and microfollicle diffe- rentiation. In this case the administration of cells of mesodermal origin was more pronounced than that of fetal liver cells. 366 проблемы криобиологии и криомедицины problems of cryobiology and cryomedicine том/volume 27, №/issue 4, 2017 15.Hutchings P., Hedlund G., Dawe K. et al. Effect of the synthetic immunomodulator Linomide on experimental models of thyroiditis. Immunology 1999; 96(3): 340–347. 16.Incerpi S., Hsieh M.T., Lin H.Y. et al. Thyroid hormone inhibition in L6 myoblasts of IGF-I-mediated glucose uptake and proliferation: new roles for integrin αvβ3. Am J Physiol Cell Physiol 2014; 307(2): 150–161. 17.Jara L.J., Navarro C., Carrasco M. et al. Thyroid disease in Sjogren's syndrome. Clin Rheumatol 2007; 26(10): 1601–1606. 18.Jara L.J., Navarro C., Medina G. et al. Immune-neuroendocrine interactions and autoimmune diseases. Clin Dev Immunol 2006; 13(2–4): 109–123. 19.Kaminsky A.B. Topical questions of therapy of chronic autoimmune thyroiditis therapy: application of selective non-steroidal anti- inflammatory drugs. Ukrainian Medical Journal 2004; (4): 40–48. 20.Kolypetri P., King J., Larijani M. et al. Genes and environment as predisposing factors in autoimmunity: acceleration of spontaneous thyroiditis by dietary iodide in NOD.H2(h4) mice. Int Rev Immunol 2015; 34(6): 542–56. 21.Korbling M., Estrov Z. Adult stem cells for tissue repair – a new therapeutic concept? N Engl J Med 2003; (349): 570–582. 22.Lavin N., editor. Endocrinology. Moscow: Praktika; 1999. 23.Malova N.G., Bozhko T.S., Komarova I.V. et al. Influence of placental bioprecipitate on thyroid function of rabbits with experimental hypothyroidism. In: Fundamental and clinical endocrinology: problems, achievements, perspectives (8th Danilevsky Readings). Proceedings of Conference with Interna-tional Participation; 2009 Febr 26–27; Kharkiv, Ukraine. p. 80–81. 24.Malova N.G., Yurchenko T.M., Bozhko T.S. et al. Experimental substantiation for applying cryopreserved preparations of emb- ryofetoplacental complex in thyroid gland pathology correction. Report I. Effect of fetal thymus preparations on rabbit thyroid gland functional activity. Probl Cryobiol Cryomed 2007; 17(3): 290–297. 25.Malova N.G., Yurchenko T.M., Bozhko T.S. et al. Experimental substantiation for applying cryopreserved preparations of embryo- fetoplacental complex in thyroid gland pathology correction. Report 2. The effect of human fetal cell suspension biopreparation on functional activity of rabbit thyroid gland. Probl Cryobiol Cryomed 2007; 17(4): 403–409. 26.Mansouri A., Chowdhury K., Gruss P. Follicular cells of the thyroid gland require Pax8 gene function. Nat Genet1998; 19(1): 87–90. 27.Marta E., Montesinos J.J. Immunoregulation by mesenchymal stem cells: biological aspects and clinical applications. Neural Regen Res 2014; 9(24): 2197–2204. 28.Matvienko A.V. Morphological research at pre-clinical study of drugs. In: Stefanov O.V., editor. Pre-clinical study of drugs: guidelines. Kyiv; 2001. p. 196–199. 29.Petrenko A.Yu., Sukach A.N. Isolation of intact mitochondria and hepatocytes using vibration. Analytical Biochem 1991; 194(2): 326–329. 30.Petrenko Yu.A. Immunoregulative properties of human fetal hepatic cells. Genes & Cells 2007; 2(3): 57–61. 31.Rose N.R, Twarog F.J., Crowle A.J. Murine thyroiditis: importance of adjuvant and mouse strain for the induction of thyroid lesions. J Immunol 1971; 106(3): 698–704. 32.Sarkisov D.S. Microscopic technique. Moscow: Meditsina; 1996. 33.Shioko K. Thyroid regeneration: how stem cells play a role? Front Endocrinol (Lausanne) 2014; 5(55): 89–96. 34.Starkova N.N., editor. Guidelines for clinical endocrinology. St. Petersburg: Piter; 1996. 35.Vyazov O.Ye., editor. Laboratory research methods in non- infectious immunology. Moscow: Meditsina; 1967. 36.Weetman A.P. The immunopathogenesis of chronic autoimmune thyroiditis one Century after Hasimoto. Eur Thyroid J 2012; (1): 243–250. 37.Wiersinga W.M. Thyroid autoimmunity. Endocr Dev 2014; 26: 139– 157. 18.Campbell A., Brieva T., Raviv L. et al. O. Concise review: process development concsiderations for cell therapy // Stem Cells Transl. Med. – 2015. – Vol. 4, №10. – P. 1155–1163. 19.Colter D.C. Identification of a subpopulation of rapidly self- renewing and multipotential adult stem cells in colonies of human marrow stromal cells // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. – 2001. – Vol. 98. – Р. 7841–7845. 20.De Vito P., Incerpi, S., Pedersen J.Z. et al. Thyroid hormones as modulators of immune activities at the cellular level // Thyroid. – 2011. – Vol. 21, №8. – P. 879–890. 21.Di Nicola M., Carlo-Stella C., Magni M. et al. Human bone marrow stromal cells suppress T-lymphocyte proliferation induced by cellular or nonspecific mitogenic stimuli // Blood. – 2002. – Vol. 99. – P. 3838–3843. 22.Fallahi P., Ferrari S.M., Elia G. et al. Novel therapies for thyroid autoimmune diseases // Expert. Rev. Clin. Pharmacol. – 2016. – Vol. 9, №6. – P. 853–861. 23.Fallahi P., Ferrari S.M., Ruffilli I. et al. The association of other autoimmune diseases in patients with autoimmune thyroiditis: Review of the literature and report of a large series of patients // Autoimmun. Rev. – 2016. – Vol. 15, №12. – Р. 1125–1128. 24.Gao F., Chiu S.M., Motan D.A.L. et al. Mesenchymal stem cells and immunomodulation: current status and future prospects // Cell Death and Disease. – 2016. – Vol. 7, №1. – Р. 2062–2066. 25. Hutchings P., Hedlund G., Dawe, K. et al. Effect of the synthetic immunomodulator Linomide on experimental models of thyroi- ditis // Immunology. – 1999. – Vol. 96, №3. – Р. 340–347. 26.Incerpi S., Hsieh M.T., Lin H.Y., et al. Thyroid hormone inhibition in L6 myoblasts of IGF-I-mediated glucose uptake and prolife- ration: new roles for integrin αvβ3 // Am. J. Physiol. Cell Physiol. – 2014. – Vol. 307, №2. – P. 150–161. 27.Jara L.J., Navarro C., Carrasco M. et al. Thyroid disease in Sjo- gren's syndrome // Clin. Rheumatol. – 2007. – Vol. 26, №10. – P. 1601–1606. 28.Jara L.J., Navarro C., Medina G. et al. Immune-neuroendocrine interactions and autoimmune diseases. // Clin. Dev. Immunol. – 2006. – Vol. 13, №2–4. – P. 109–123. 29.Kolypetri, P., King J., Larijani M. et al. Genes and environment as predisposing factors in autoimmunity: acceleration of spon- taneous thyroiditis by dietary iodide in NOD.H2(h4) mice // Int. Rev. Immunol. – 2015. – Vol. 34, №6. – Р. 542–556. 30.Korbling M., Estrov Z. Adult stem cells for tissue repair – a new therapeutic concept? // N. Engl. J. Med. – 2003. – №349. – P. 570–582. 31.Mansouri A., Chowdhury K., Gruss P. Follicular cells of the thyroid gland require Pax8 gene function // Nat. Genet. – 1998. – Vol. 19, №1. – P. 87–90. 32.Marta E., Montesinos J.J. Immunoregulation by mesenchymal stem cells: biological aspects and clinical applications // Neural Regen. Res. – 2014. – Vol. 9, №24. – P. 2197–2204. 33.Petrenko A.Yu., Sukach A.N. Isolation of intact mitochondria and hepatocytes using vibration // Analytical Biochem. – 1991. – Vol. 194, №2. – P. 326–329. 34.Rose N.R., Twarog F.J., Crowle A.J. Murine thyroiditis: impor- tance of adjuvant and mouse strain for the induction of thyroid lesions // J. Immunol. – 1971. – Vol. 106, № 3. – Р. 698–704. 35.Shioko Kimura Thyroid regeneration: how stem cells play a role? // Front Endocrinol. (Lausanne). – 2014. – Vol. 5, №55. – P. 89–96. 36.Weetman A.P. The immunopathogenesis of chronic autoim- mune Thyroiditis one century after Hasimoto // Eur. Thyroid J. – 2012. – №1. – Р. 243–250. 37.Wiersinga W.M. Thyroid autoimmunity // Endocr. Dev. – 2014. – Vol. 26. – P. 139–157.

Морфологічні особливості щитоподібної залози щурів із експериментальним аутоімунним тиреоїдитом після введення алогенних кріоконсервованих фетальних клітин

Репозитарії

Схожі ресурси