Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Співак, М.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України 2009
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13942
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення / М.В. Співак // Судова апеляція. — 2009. — № 1(14). — С. 17-22. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-13942
record_format dspace
spelling irk-123456789-139422010-12-07T12:02:04Z Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення Співак, М.В. Адміністративна юстиція в Україні 2009 Article Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення / М.В. Співак // Судова апеляція. — 2009. — № 1(14). — С. 17-22. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. XXXX-0026 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13942 uk Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Адміністративна юстиція в Україні
Адміністративна юстиція в Україні
spellingShingle Адміністративна юстиція в Україні
Адміністративна юстиція в Україні
Співак, М.В.
Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення
format Article
author Співак, М.В.
author_facet Співак, М.В.
author_sort Співак, М.В.
title Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення
title_short Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення
title_full Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення
title_fullStr Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення
title_full_unstemmed Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення
title_sort проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення
publisher Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
publishDate 2009
topic_facet Адміністративна юстиція в Україні
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13942
citation_txt Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров’я населення / М.В. Співак // Судова апеляція. — 2009. — № 1(14). — С. 17-22. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT spívakmv problemnípitannâadmínístrativnoívídpovídalʹnostínepovnolítníhtaosíbvíkomdo16rokívzapravoporušennâvgaluzíohoronizdorovânaselennâ
first_indexed 2025-07-02T15:43:56Z
last_indexed 2025-07-02T15:43:56Z
_version_ 1836550494234869760
fulltext Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх та осіб віком до 16 років за правопорушення в галузі охорони здоров'я населення М. В. Співак, ад'юнкт Київського національного університету внутрішніх справ Недостатність чи недосконалість боротьби з адміністративними правопору� шеннями є причиною їх збільшення, а в підсумку – призводить до зростання правопорушень як серед неповнолітніх, так і дітей. Тому проблема адміністра� тивної відповідальності неповнолітніх є досить актуальною. З одного боку, зако� нодавство має бути гуманним щодо неповнолітніх правопорушників і дітей, вра� ховуючи особливості психіки і їх соціальний статус, але з іншого – невпинне зростання правопорушень серед неповнолітніх має спонукати законодавців шу� кати більш ефективних методів боротьби. При цьому особливо гострі дискусії викликає питання модифікації системи адміністративних заходів впливу як ре� акції держави на вчинення особами адміністративних проступків, можливість і доцільність перегляду існуючих видів адміністративних заходів впливу, застосу� вання їх до неповнолітніх та осіб, що не досягли 16�річного віку. Особливе місце у дослідженні даної проблеми займають праці О.В. Горбач1. Певні здобутки напрацьовані такими адміністративістами, як Я.І. Кінаш, О.С. Літошенко. Окремі положення щодо визначення адміністративної відпо� відальності неповнолітніх та осіб, що не досягли 16�го віку, в галузі охорони здо� ров'я населення розглядатимуться нами вперше. 17 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 1 Горбач О.В. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 66–68; Горбач О.В. Адміністративна відповідальність батьків за протиправні дії неповнолітніх // Право України. – 2003. – № 5. – С.101–103; Горбач О.В. Адміністративні стягнення. Доцільність їх застосування щодо неповнолітніх // Держава і право: Зб. наук. праць. – Вип.21. – К., 2003. – С. 238–243; Горбач О. В. Особливості правового статусу непов� нолітніх в провадженні в справах про адміністративні проступки // Держава і право: Зб. наук. праць. – Вип.29. – К., 2005. – С. 300–307. АДМІНІСТРАТИВНА ЮСТИЦІЯ В УКРАЇНІ Чинний КУпАП однозначно визначає суб’єктом проступку виключно фізич� ну особу. Так, у ст. 12 КУпАП ідеться про вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність. Адміністративній відповідальності підляга� ють особи, які досягли на момент вчинення адміністративного проступку шістнадцятирічного віку. Стаття ж 20 КУпАП передбачає як обов’язкову ознаку суб’єкта його осудність. На відміну від кримінального законодавства, де допус� кається притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили деякі види злочинів вже з 14 років, адміністративне право містить універсальне пра� вило: адміністративній відповідальності підлягають лише особи, що досягли 16�річного віку, до того ж, які досягли його до моменту вчинення адміністратив� ного правопорушення, а не на момент розгляду справи або до початку виконан� ня постанови у справі. Законодавцем передбачається, що саме при досягненні 16�річного віку молоді люди здатні повною мірою усвідомлювати, що таке адміністративне правопорушення, розуміти неприпустимість його вчинення і тому нести за нього особисту відповідальність. На наш погляд, у сучасному суспільстві даний підхід є не зовсім ефективним і веде до безкарності. Як от, на� приклад, у випадку незаконного виробництва, придбання, зберігання, переве� зення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах або умисного приховування джерела зараження ве� неричною хворобою чи ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу. Адже все частіше учасниками таких про� ступків сьогодні стають діти віком до 16 років, і вони, розуміючи свою безкар� ність, продовжують вчиняти протиправні дії. З початку 2007 р. лише у Херсонській області до міськрайвідділів УМВС підрозділами КМСН доставлено – 803 неповнолітніх, з них: за скоєння адміністративних правопорушень – 244, що майже вдвічі більше, ніж за скоєння злочинів2. Різке збільшення адміністративних правопорушень свідчить про неефективність заходів впливу. Фахівцями у даному напрямі були зроблені спроби внести зміни до КУпАП, а саме розширити коло адміністративних проступків за які, на їх думку, доцільно було б передбачити адміністративну відповідальність для непо� внолітніх. Наприклад, це стосується заборони вживання пива неповнолітніми в громадських місцях3. Дана пропозиція залишилась без розгляду. Але деякі зру� шення тут є. Так, ст. 156 КУпАП була викладена у новій редакції згідно із Зако� ном України № 2899�IX від 22.09.2005 р. Норма передбачає заборону продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Хо� ча дана стаття не міститься у главі 5 КУпАП, але на рівні з ними законодавець встановив об’єктом правопорушень суспільні відносини у галузі охорони здо� ров'я населення. Адміністративна юстиція в Україні 18 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 2 http://www.kidrights.kherson.ua/library/Prava/index.php?id_page=110 ДОВІДКА про підсум� ки оперативно�службової діяльності підрозділів КМСН УМВС України в Херсонській області за І квартал 2007 р. 3 http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid= C49D905C0C319A051 BBA444FF2AF126F?art_id=52720&cat_id=45347 Пропозиції міністерств, відомств, установ, орга� нізацій до проекту рекомендацій круглого столу на тему: «Взаємодія державних органів і служб у пи� таннях профілактики злочинності в молодіжному середовищі, процесу ресоціалізації дітей, які пере� бувають у конфлікті з законом», Прилуцька виховна колоніям, Прилуки, Чернігівська область, 6 червня 2007 р. Опрацьовуючи статистичні дані при дослідженні порушеного питання, хоче� мо звернути увагу на те, що в Україні переважна більшість дітей, середній вік яких близько 12�ти років вже хворіють на «дорослі» хвороби. У такому віці се� ред них все частіше зустрічаються системні наркомани, а багато хто вже не може самотужки позбутися наркотичної залежності. Найскладнішою і найпоши� ренішою формою наркоманії серед дітей є токсикоманія промислових розчин� ників, що містять отрутохімікати, які викликають галюцинації. Це один з найдо� ступніших видів наркоманії. Набули широкого попиту і включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними. Наркоманія в Україні зростає дуже стрімко, починаючи підкорювати наймо� лодший вік. Дедалі частіше заборонені препарати приймають 12–15�літні шко� лярі. За останні три–чотири роки наркоманія серед дітей і підлітків зросла май� же в шість разів. Офіційна статистика, як правило, занижена: 27% – дорослі, 60% – підлітки і 13% – діти віком 12–13 років. Неофіційні ж дані шокують ще більше. Кількість наркозалежних дітей в Україні підраховується мільйонами. Фахівці упевнені: основна причина ситуації, що склалася, – доступність силь� нодіючих препаратів4. За словами активістів громадських організацій Львова, які займаються наркозалежними, майже 90% наркотичних препаратів реалізу� ються через аптеки міста. Придбати трамадол у школах чи аптеках Львова не є жодною проблемою5. На сьогодні в Закарпатській області на наркологічному обліку – троє дітей�наркоманів. На профілактичному обліку (тобто зареєстро� вані епізодичні випадки) перебувають 357 підлітків віком до 18 років. Окрім них, на обліку – 46 дітей віком до 14 років. За останні п’ять років вихованці до� брочинного фонду безпритульних поховали 15 своїх друзів6. Цілеспрямована робота профілактики наркоманії, боротьба за здорову люди� ну має починатися з раннього дитинства. За даними анонімного анкетування, в деяких регіонах 89–90% школярів 5�11 класів мають знайомих і друзів, що вжи� вають наркотичні речовини, 35–36% наркотики пропонують спробувати, 42– 43% вже пробували (практично кожний другий) і 20% хотіли б спробувати, хоча б раз у житті. Маленькі діти починають формувати свої поняття про наркотичні засоби та наслідки їх зловживання. Підготовка профілактичних заходів для дітей молодшого віку ефективніша, ніж спроба змінити порівняно міцно укорі� нене уявлення про наркотичні засоби у підлітків старших класів7. Наведемо й інший приклад. Статистичні дослідження свідчать, що останні 20–30 років відбувається значне зниження віку початку статевого життя. Одні дослідники вважають, що основною причиною такого процесу є акселерація, інші, зокрема соціологи, пов’язують підвищення сексуальної активності підлітків з лібералізацією статевої моралі. Та в будь�якому разі сексуальна по� ведінка підлітків пов'язана як із фізіологічними особливостями організму, так і з широким колом соціальних і психологічних факторів. Сексуальна активність Співак М. В. Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх… 19 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 4 http://times.liga.net/articles/gs013315.html 5 http://www.ukrainamagazine.com.ua/news.php?action=newsdescription&target=198� 6 http://www.day.kiev.ua/152691/ 7 http://www.refine.org.ua/pageid�3036�6.html має експериментальний характер. Водночас, за даними І.С. Кона, пік експери� ментальної поведінки припадає на 12–15 років8. Статистика свідчить, що в Україні у віці 13–14 років, а це 8 клас: 21 % хлопців та 3 % дівчат мали статевий контакт; у віці 15–16 років, а це 10 клас: 31 %; хлопців та 13 % дівчат. Дане опи� тування проводив Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Українським інсти� тутом соціальних досліджень ім. О.Яременка. Було опитано 6535 респондентів – учнів 6, 8 і 10�х класів та першокурсників ПТУ і ВНЗ із 335 навчальних за� кладів у 227 населених пунктах (124 містах та 103 селах)9. Дослідження, прове� дені іншими науковцями світу з даного питання свідчать, що перший сексуаль� ний досвід і чоловіки, і жінки набувають у віці 15–19 років, причому жінки набагато раніше, ніж чоловіки, особливо в країнах, що розвиваються. Однак є значні коливання по країнах. У Великобританії, наприклад, чоловіки і жінки втрачають цноту у віці 16,5 і 17,5 років відповідно. Для порівняння, в Індонезії – у 24,5 і 18,5 років10. Відповідно до цих показників доцільно навести дані сто� совно неповнолітніх та осіб, які не досягли 16�го віку, хворих на сифіліс. Серед школярів даний показник становить 17,1 %; неповнолітніх, що працюють, – 7,2 %; студентів профтехучилищ –19,6; учнів технікумів – 3,4 %; тих, хто не пра� цює і не навчається, – 51,0 %. Слід мати на увазі, що справжні дані щодо захво� рюваності, як правило, у декілька разів перевищують офіційні статистичні дані. Ризик захворюваності зростає відповідно до збільшення кількості партнерів. Жінки, які почали вступати у статеві контакти до 16 років, схильні до цього вдвічі більше, ніж ті, хто розпочав їх у 20 років і пізніше. Захворювання серед дівчат�підлітків становлять 40% у порівнянні з 2–15% серед дорослих жінок11. У даному випадку ми не можемо не згадати й про те, яку роль у реформуванні адміністративного права стосовно неповнолітніх відіграє такий чинник, як зако� нодавче оформлення прав дітей і неповнолітніх. Безумовно, ці конституційні розпорядження мають дуже важливе значення для закріплення прав та інте� ресів дітей і підлітків, проте їх недостатньо для того, щоб у разі притягнення не� повнолітніх до адміністративної відповідальності в обов'язковому порядку мак� симально враховувалися їхні вікові і психологічні особливості. Адже з наведе� ного ми бачимо, що існує нагальна потреба зниження віку адміністративної відповідальності. При обговоренні проблем адміністративної відповідальності неповнолітніх і осіб, що не досягли 16�річного віку, передусім постає питання: у зв'язку з чим і з яких причин виникла проблема обговорення і подальшого впро� вадження в нашу практику таких, можливо, навіть різких заходів? Це не просте питання. Йдеться не про те, щоб запровадити в наше законодавство і практику найбільш прогресивні й гуманні методи поводження з правопорушниками. Про� блема тут складніша і глибша. На нашу думку, слід жорсткіше реагувати на пра� вопорушення, що здійснюються неповнолітніми, і ця реакція держави повинна мати скоординований і комплексний характер. Уряд має розробити і прийняти широкий спектр програм з запобігання правопорушенням серед неповнолітніх і Адміністративна юстиція в Україні 20 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 8 Психологічні детермінанти сексуальної поведінки підлітків: Автореф. дис... канд. психол. наук / О.В. Сечейко; Ін�т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К., 2000. 9 2%.http://www.ut.net.ua/art/165/0/725/ 10 http://www.aratta�ukraine.com/news_ua.php?id=1340 11 http://www.bigbreak.org/magazines/magazine2003/article/mag03_3233/ осіб, що не досягли 16�річного віку. Необхідно сконцентрувати ресурси для все� бічної оцінки особи порушника на стадії його затримання з тим, щоб уникнути взяття під варту, а весь режим утримання неповнолітнього повинен мати реабі� літаційний та виховний характер. До осіб, що не досягли 16�річного віку можна застосовувати один з заходів впливу який передбачений в КУпАП та застосо� вується до неповнолітніх. Це передача під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. Також, на нашу думку, це могли б бути соціальні роботи, наприклад, в державних лікарнях або притулках, допо� мога у проведенні волонтерських та соціальних заходів. Ми переконані, що необхідно посилити роботу відповідних служб, а саме вве� сти механізм взаємного інформування між службами у справах неповнолітніх, органами освіти, структурними підрозділами кримінальної міліції, згідно з яким ці органи своєчасно надають інформацію про дітей, що перебувають у складних соціальних умовах. Важливу роль у запобіганні дитячій бездоглядності відігра� ють заклади психолого�соціального захисту дітей, першочерговими для яких є виконання таких завдань: • Реалізація державної політики з питань соціального захисту дітей, за� побігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопо� рушень. • Розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємства� ми, установами та організаціями усіх форм власності, громадськими ор� ганізаціями заходів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей та здійснення контролю за виконанням цих заходів. • Координація зусиль місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності у вирішенні питань соціального захисту дітей та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності. • Забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми, їх усиновлення, влаштування у сім’ї, опікунів і піклу� вальників, у дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, забезпечення пріоритетності сімейних форм виховання. • Здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей у закладах для дітей�сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних ус� тановах і закладах соціального захисту для дітей усіх форм власності. • Ведення державної статистики щодо дітей. • Ведення обліку дітей, які потрапили у складні життєві обставини, дітей� сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштова� них до прийомних сімей, дитячого будинку сімейного типу. • Визначення пріоритетних напрямів у подоланні дитячої безпритульності та бездоглядності, запобігання соціальному сирітству та створення умов для всебічного розвитку та виховання дітей. • Виконання соціальних програм та здійснення заходів, спрямованих на за� безпечення соціального захисту і профілактики безпритульності, бездоглядності та правопорушень серед дітей і підлітків. Співак М. В. Проблемні питання адміністративної відповідальності неповнолітніх… 21 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 • Формування громадської думки щодо державної політики у сфері соціаль� ного і правового захисту неповнолітніх, боротьба із антигромадськими проявами у їхньому середовищі. • Проведення медичними закладами медичних оглядів школярів 7–11 кла� сів з метою виявлення інфекційних хвороб, поставлення їх на облік та ведення статистики таких випадків. • Виявлення прецедентів незаконного виробництва, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах серед осіб, які не досягли 16�річногого віку. Вважаємо обґрунтованим буде висновок про те, що профілактика правопору� шень серед неповнолітніх і осіб, що не досягли 16�річного віку є різновидом соціально�управлінської діяльності. Особливої ваги при цьому мають набути те� оретичні положення, які характеризують правовий статус неповнолітніх грома� дян України, та особливості його нормативного закріплення. Підсумовуючи викладене, пропонуємо, по�перше, доповнити ст. 241 КУпАП таким заходом впливу, як соціальні роботи. Процедура запровадження викладе� ної пропозиції має бути максимально наближеною до реальних потреб сьогоден� ня, розширення сфери її практичного застосування за рахунок закріплення вин� ної особи за певним місцем проживання, навчання, відпрацювання соціальних робіт. Враховуючи той факт, що соціальні роботи як вид адміністративного стяг� нення здійснюватиметься кваліфікованими спеціалістами, своєчасно і якісно, можна буде з часом очікувати позитивних змін у суспільстві. На нашу думку, вони мають виховно�педагогічний, а не каральний характер, що цілком відповідає вимогам законодавства. По�друге, пропонуємо внести зміни до ст.12 КУпАП і викласти її в такій ре� дакції: «Адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент вчи� нення адміністративного правопорушення досягли чотирнадцятирічного віку». Відповідно ч.1 ст. 13 КУпАП слід викласти у такій редакції: «До осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопору� шення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241 цього Кодексу». По�третє, пропонуємо до ч. 2 ст. 13 КУпАП внести поправки та доповнити пе� релік статтями 441, 45, 46 і викласти в такій редакції: «У разі вчинення особами віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 441, 45, 46…. цього Кодексу, вони підлягають адміністра� тивній відповідальності на загальних підставах». ППідвідомчість справ ідвідомчість справ адміністративної юрисдикціїадміністративної юрисдикції О.В. Муза, аспірант Інституту законодавства Верховної Ради України Розвиток адміністративного судочинства в Україні передусім пов’язують із з’ясуванням підвідомчості справ адміністративним судам. Кодекс адміністра� Адміністративна юстиція в Україні 22 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9