Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13949 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення / О.О. Гриньків // Судова апеляція. — 2009. — № 1(14). — С. 59-64. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-13949 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-139492010-12-07T12:02:14Z Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення Гриньків, О.О. Кримінальне право та кримінальний процес 2009 Article Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення / О.О. Гриньків // Судова апеляція. — 2009. — № 1(14). — С. 59-64. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. XXXX-0026 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13949 uk Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Кримінальне право та кримінальний процес Кримінальне право та кримінальний процес |
| spellingShingle |
Кримінальне право та кримінальний процес Кримінальне право та кримінальний процес Гриньків, О.О. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення |
| format |
Article |
| author |
Гриньків, О.О. |
| author_facet |
Гриньків, О.О. |
| author_sort |
Гриньків, О.О. |
| title |
Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення |
| title_short |
Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення |
| title_full |
Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення |
| title_fullStr |
Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення |
| title_full_unstemmed |
Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення |
| title_sort |
оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Кримінальне право та кримінальний процес |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13949 |
| citation_txt |
Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування: питання удосконалення / О.О. Гриньків // Судова апеляція. — 2009. — № 1(14). — С. 59-64. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT grinʹkívoo oskaržennâríšenʹprovídmovuvzastosuvannízahodívbezpekiaboproíhskasuvannâpitannâudoskonalennâ |
| first_indexed |
2025-07-02T15:44:13Z |
| last_indexed |
2025-07-02T15:44:13Z |
| _version_ |
1836550512095264768 |
| fulltext |
Оскарження рішень про відмову
в застосуванні заходів безпеки
або про їх скасування: питання удосконалення
О. О. Гриньків, ад’юнкт кафедри кримінального
процесу Київського національного університету
внутрішніх справ
Основний Закон України закріплює та ґарантує дотримання прав, свобод лю�
дини і громадянина. Відповідно держава надає людині права, гарантує їх дотри�
мання і захищає від протиправних посягань на них. У ст. 17 Конституції
України зазначено, що «забезпечення державної безпеки і захист державного
кордону України покладаються на відповідні військові формування та право�
охоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються
законом»1. Звідси випливає одне із основних завдань міліції як правоохоронно�
го органу – забезпечення особистої безпеки громадян, яке закріплене у ст. 2
Закону України «Про міліцію»2. Необхідність забезпечення безпеки осіб, які бе�
руть участь у кримінальному судочинстві, була зумовлена реаліями життя.
У 1994 р. набрав чинності Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які
беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі – Закон)3, який задекларував
право особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, на забезпечення без�
пеки; визначив приводи і підстави для застосування заходів безпеки; коло осіб,
які мають на це право; перелік заходів безпеки, процесуальний порядок їх засто�
сування і скасування та інші положення. На підставі цього Закону в 2000 р.
Кримінально�процесуальний кодекс України (далі – КПК) було доповнено стат�
тями 52�1, 52�2, 52�3, 52�4, 52�5, які врегулювали процесуальний порядок засто�
сування і скасування заходів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у
кримінальному судочинстві.
У сучасних умовах заслуговують на увагу питання, що виникають у разі від�
мови в застосуванні або безпідставному скасуванні заходів безпеки. Адже
безпідставне або передчасне рішення може зашкодити життю, здоров’ю чи
іншим інтересам особи, яка підлягає охороні чи яку охороняють від протиправ�
них посягань згідно з чинними законами України.
За наявності відповідних приводів і підстав обрані раніше заходи забезпечен�
ня безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, можуть бути
скасовані у порядку, передбаченому ст. 52�4 КПК4, статтею 22 Закону5 і стат�
Гриньків О. О. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або …
59
№
1
(1
4
),
2
0
0
9
1 Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі
змінами станом на 13.10.2005 р.).
2 Закон України «Про міліцію» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (зі
змінами та доповненнями станом на18.09.2008 р.).
3 Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судо�
чинстві» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 11. – Ст. 51 (зі змінами станом на
20.01.2005 р.).
4 Кримінально�процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1961. –
№ 2. – Ст. 15 (зі змінами та доповненнями станом на 14.12.2006 р.).
5 Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судо�
чинстві» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 11. – Ст. 51 (зі змінами станом на
20.01.2005 р.).
тею 20 Закону України «Про державний захист працівників суду i правоохорон�
них органів»6.
Чинний Закон (частина 2 ст. 21) дає вичерпний перелік приводів і підстав
для скасування заходів безпеки. Такими приводами є:
– заява особи, взятої під захист;
– отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров’ю,
житлу i майну особи, взятої під захист7.
При цьому заява про відмову особи, яка бере участь у кримінальному судо�
чинстві, від застосування відповідних заходів безпеки має бути зроблена у пись�
мовій формі й тільки добровільно.
Інформація про усунення загрози життю, здоров’ю, житлу чи майну зазначе�
них осіб, членів їхніх сімей та близьких родичів має бути достовірною. Вона, як
зазначають В. І. Бояров, Л. Б. Ільковець, Т. І. Грузінова та ін., може бути отри�
мана органом дізнання в результаті проведення оперативно�розшукових за�
ходів; органом, на який покладено здійснення заходів безпеки, – у результаті
діяльності щодо виконання зазначених заходів; дізнавачем, слідчим, прокуро�
ром, судом і суддею – в результаті розслідування та судового розгляду криміна�
льної справи8.
Підставами скасування заходів забезпечення безпеки згідно з частиною пер�
шою ст. 21 Закону є:
– закінчення строку конкретного заходу безпеки;
– усунення загрози життю, здоров’ю, житлу i майну осіб, взятих під захист;
– систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог ор�
ганів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попередже�
на про можливість такого скасування9.
Водночас у ст. 20 Закону України «Про державний захист працівників суду
i правоохоронних органів» заява особи, щодо якої застосовано заходи забезпе�
чення безпеки, названа серед підстав скасування спеціальних заходів забезпе�
чення безпеки10. Таким чином, у двох законах, які ми розглядаємо, відсутній
єдиний підхід до формулювання приводів і підстав прийняття певного процесу�
ального рішення.
На нашу думку, віднесення заяви одночасно до приводів і підстав прийнят�
тя рішення є не зовсім правильним, оскільки заява – це процесуальна форма
звернення до уповноваженого законом органу чи посадової особи, а підстави –
це є певні достовірні відомості (інформація), які використовує посадова особа,
під час обґрунтування прийнятого процесуального рішення.
Кримінальне право та кримінальний процес
60
№
1
(1
4
),
2
0
0
9
6 Бояров В. І., Ільковець Л. Б., Грузінова Т. І. та ін. Коментар до Закону України «Про забезпечен�
ня безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 р. // Законодав�
ство України. Науково�практичні коментарі. – 2002. – № 1.– С. 76–129.
7 Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судо�
чинстві» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №11. – Ст. 51 (зі змінами станом на
20.01.2005 р.).
8 Бояров В. І., Ільковець Л. Б., Грузінова Т. І. та ін. Цит праця. – С. 111.
9 Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судо�
чинстві» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №11. – Ст. 51 (зі змінами станом на
20.01.2005 р.).
10 Там само.
Розглянемо підстави скасування заходів безпеки детальніше.
Закінчення строку конкретного заходу безпеки може мати місце у випадках,
коли вони прямо передбачені відповідним процесуальним рішенням (напри�
клад, використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних
та інших переговорів) або відповідною угодою (наприклад, особиста охорона,
охорона житла і майна, надання спеціальних засобів індивідуального захисту і
сповіщення про небезпеку тощо)11.
Усунення загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, узятих під захист,
може мати місце у випадках викриття осіб, від яких надходять погрози, та нейт�
ралізації їхніх протиправних дій або засудження цих осіб, якщо характер їхніх
погроз чи протиправних дій був спрямований на перешкоджання встановленню
істини у справі (шляхом схилення осіб, узятих під захист, до відмови від даван�
ня показань або давання завідомо неправдивих показань, завідомо неправдиво�
го висновку експерта чи завідомо неправильного перекладу – ст. 384 КК Украї�
ни). Але в цьому випадку скасування заходів безпеки, як зазначають В. І. Боя�
ров, Л. Б. Ільковець, Т. І. Грузінова та ін., не можливе за наявності фактичних
даних, які вказують на мотив помсти з боку зацікавлених у справі осіб12.
На нашу думку, застосування зазначеними науковцями терміна «не можли�
ве» у цій ситуації є не зовсім точним, і тому його слід замінити на «не доцільне»,
адже помста може бути реалізована зацікавленими у справі особами в будь�
який час.
Ми вважаємо, що в окремих випадках необхідність продовження строку за�
стосування деяких заходів безпеки зберігається навіть після постановлення і
проголошення обвинувального вироку в кримінальній справі, що передбачає
позбавлення волі на певний строк, набрання ним чинності і навіть після відбу�
вання покарання. Це пов’язано з тим, що члени організованих злочинних угру�
повань, співучасники злочину, які уникли кримінального покарання, а також
рідні та близькі осіб, які понесли покарання, з метою помсти можуть і надалі чи�
нити протиправний вплив на осіб, які перебували під захистом.
Систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог ор�
ганів, що здійснюють заходи безпеки, є підставою для скасування таких заходів
лише тоді, коли ця особа письмово була попереджена про можливість такого
скасування.
Одиничний факт невиконання законних вимог органів, що здійснюють захо�
ди безпеки, як правильно зазначають В. Т. Маляренко та В. Г. Гончаренко, не є
підставою для скасування заходів безпеки. Для прийняття процесуального
рішення про скасування заходів безпеки на такій підставі достатнім може бути
єдине письмове попередження особи, взятої під захист, про можливі наслідки
невиконання нею обов’язків, передбачених статтею 52�2 КПК13.
Крім того, ми пропонуємо передбачити в законі таку підставу скасування за�
ходів забезпечення безпеки, як «умисне розголошення особою, взятою під охо�
Гриньків О. О. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або …
61
№
1
(1
4
),
2
0
0
9
11 Бояров В. І., Ільковець Л. Б., Грузінова Т. І. та ін. Цит праця. – С. 110; Кримінально�процесу�
альний кодекс України. Науково�практ. коментар / За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. –
К., 2003. – С. 162–163.
12 Бояров В. І., Ільковець Л. Б., Грузінова Т. І. та ін. Цит праця. – С. 110.
13 Кримінально�процесуальний кодекс України. Науково�практ. коментар / За заг. ред. В.Т. Ма�
ляренка, В.Г. Гончаренка. – С. 162.
рону від протиправних посягань, відомостей про види, способи, засоби (науко�
во�технічні, криміналістичні, оперативно�технічні), методи і тактичні прийоми
реалізації цих заходів».
Таке розголошення, на нашу думку, є грубим порушенням особою, яку охо�
роняють від протиправного посягання, шкодить ефективному застосуванню пе�
редбачених законом заходів безпеки і досягненню мети – реально забезпечити
безпеку особі, її життю, здоров’ю, житлу та іншому майну, а також може поста�
вити під загрозу життя працівників, які здійснюють такі заходи.
Враховуючи викладене, вважаємо доцільним доповнити ст. 21 Закону п. 4, де
і передбачити таку підставу.
Згідно з частиною третьою ст. 52�4 КПК за наявності підстав для скасування
заходів забезпечення безпеки орган дізнання, слідчий, прокурор, суд (суддя) ви�
носять мотивовану постанову чи ухвалу про їх скасування. Постанова має
відповідати вимогам ст. 130 КПК.
Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводять
до відома особи, щодо якої були застосовані ці заходи (частина четверта ст. 52�4
КПК). Слід зазначити, що в законі не передбачена процесуальна форма такого
повідомлення. Окремі автори у зв’язку з цим зазначають, що під час оголошен�
ня постанови про скасування заходів безпеки з роз’ясненням особі права на її
оскарження прокуророві, робиться відповідна відмітка в постанові14.
Ми підтримуємо думку В. Т. Маляренка та В. Г. Гончаренка, які вважають за
доцільне разом з повідомленням про скасування заходів безпеки, надсилати і
копію постанови (ухвали) про це15, адже оскарженню підлягає саме постанова
чи ухвала.
Ми вважаємо, що у такому випадку доцільно застосувати правила аналогії.
Зокрема, в Законі України «Про внесення зміни до Кримінально�процесуально�
го кодексу України щодо вручення копії постанови про порушення криміналь�
ної справи» передбачено обов’язок прокурора, слідчого, органу дізнання або
судді негайно вручити копію відповідної постанови особі, щодо якої порушено
справу, та потерпілому16.
З урахуванням викладеного пропонуємо доповнити частину четверту ст. 52�4
КПК реченням такого змісту: «До письмового повідомлення додають копію
відповідної постанови чи ухвали». Водночас слід зауважити, що копія постано�
ви чи ухвали може бути вручена зацікавленим особам під розписку посадовою
особою, яка їх винесла, або місцевого суду.
Отримавши письмове повідомлення і копію постанови (ухвали) про відмову
в застосуванні або скасуванні заходів безпеки особа, яка підлягає захисту від
протиправного посягання, має право на оскарження таких рішень у порядку,
передбаченому ст. 52�5 КПК та ст. 22 Закону. Так, відповідно до частини першої
ст. 52�5 КПК постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні
Кримінальне право та кримінальний процес
62
№
1
(1
4
),
2
0
0
9
14 Бояров В. І., Ільковець Л. Б., Грузінова Т. І. та ін. Цит праця. – С. 113.
15 Кримінально�процесуальний кодекс України. Науково�практ. коментар / За заг. ред. В.Т. Ма�
ляренка, В.Г. Гончаренка. – С. 163.
16 Закон України «Про внесення зміни до Кримінально�процесуального кодексу України щодо
вручення копії постанови про порушення кримінальної справи» // Відомості Верховної Ради Ук�
раїни. – 2007. – № 11. – Ст. 95.
заходів безпеки або про їхнє скасування може бути оскаржена до відповідного
прокурора або місцевого суду за місцем розслідування справи17.
Вважаємо, що у цій нормі має бути вказано вичерпний перелік осіб, які ма�
ють право подати відповідну скаргу.
Якщо рішення про відмову або скасування заходів безпеки прийнято іншим
органом, який має на це право, воно може бути оскаржено відповідно до вищого
органу, який забезпечує безпеку.
У частині другій ст. 52�5 КПК зазначається порядок розгляду скарги. Так,
суддя негайно розглядає скаргу і матеріали справи, які повинен витребувати від
органу, постанова (ухвала) якого оскаржується. Матеріали мають складатися із
заяви особи про забезпечення безпеки або про продовження щодо неї застосу�
вання таких заходів, із матеріалів перевірки приводів та підстав для застосуван�
ня або для їхнього скасування, оригіналів прийнятих рішень, що оскаржуються
до суду.
За необхідності суддя вислуховує особу, яка провадить дізнання, слідчого,
думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття рішення вино�
сить постанову про застосування заходів безпеки, про їхнє скасування або про
відмову в цьому.
Ми вважаємо, що особа, яка подала скаргу, також має право брати участь у її
розгляді.
Слід звернути увагу, що автори науково�практичного коментаря криміналь�
но�процесуального кодексу України зазначають, що давання пояснень особою,
яка подала скаргу, не передбачається, тому суд не зобов’язаний сповіщати її про
призначення скарги до розгляду18.
На нашу думку, оскільки правосуддя в Україні здійснюється на засадах
рівності (ст. 16 КПК), змагальності і диспозитивності (ст. 16�1 КПК), то право
брати участь у судовому засіданні як сторони мають і зацікавлені у цьому особи
(насамперед особа, яка подала скаргу), користуючись рівними правами та сво�
бодою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед су�
дом (частина п’ята ст. 16�1 КПК).
Так, здійснення принципу змагальності передбачає присутність сторін у суді.
При цьому суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні
умови для виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення нада�
них їм прав (частина шоста ст. 16�1 КПК), тобто дотримуючись засади диспози�
тивності.
Ми вважаємо, що особи, які оскаржують рішення про відмову в застосуванні
заходів безпеки або про їх скасування, не можуть бути обмежені в правах. Тому
вони мають право брати участь у судовому розгляді поданої скарги ї їх необхідно
повідомляти про місце, день і час судового засідання.
У разі перевірки скарги в судовому засіданні із заслуховуванням пояснень
учасників процесу має вестися протокол відповідно до вимог ст. 87 КПК, про що
необхідно зазначити в частині другій ст. 52�5 КПК. У цьому випадку винесену
Гриньків О. О. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або …
63
№
1
(1
4
),
2
0
0
9
17 Кримінально�процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1961. –
№ 2. – Ст. 15 (зі змінами та доповненнями станом на 14.12.2006 р.).
18 Кримінально�процесуальний кодекс України. Науково�практ. коментар / За заг. ред. В.Т. Ма�
ляренка, В.Г. Гончаренка. – С. 164.
постанову суддя оголошує в судовому засіданні. Про прийняте за скаргою
рішення суддя зобов’язаний негайно письмово повідомити особу, яка подала
скаргу, і вручити копію постанови.
На постанову судді про відмову в задоволенні скарги згідно із законом протя�
гом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду
(частина третя ст. 52�5 КПК). В.Т. Маляренко та В.Г. Гончаренко19 вважають, що
цей строк має обчислюватися з моменту одержання особою, яка подала скаргу,
письмового повідомлення про результати її розгляду суддею, а в разі присутності
цієї особи в судовому засіданні – протягом трьох діб з дня винесення постанови.
З урахуванням викладеного пропонуємо внести відповідні зміни та допов�
нення до чинного законодавства, зокрема:
1) до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у
кримінальному судочинстві»:
– ст. 5 доповнити пунктом «д» такого змісту: «брати участь у судовому роз�
гляді скарги на дії і рішення органу, який забезпечує безпеку, органу дізнання,
слідчого, прокурора, суду про відмову в застосуванні заходів безпеки, про нена�
лежну їх організацію і застосування, або про їх скасування»;
– в абзаці другому п. 5 ст. 22 слова «зацікавленою особою» замінити на «осо�
бами, зазначеними в пунктах а–є статті 2 цього Закону», а після слова «безпеку»
додати «чи до суду»;
– ст. 21 доповнити п. 4 такого змісту: «розголошення особою, яка взята під
охорону від протиправних посягань, відомостей про види, способи, засоби (на�
уково�технічні, криміналістичні, оперативно�технічні), методи і тактичні прий�
оми реалізації цих заходів».
2) до Кримінально�процесуального кодексу України:
– частину першу ст. 52�4 КПК після слів «заходи безпеки» доповнити: «роз�
голошення особою, яка взята під охорону від протиправних посягань, відомо�
стей про види, способи, засоби (науково�технічні, криміналістичні, оперативно�
технічні), методи і тактичні прийоми реалізації цих заходів»;
– частину першу ст. 52�5 після слова «оскаржена» доповнити: «особами, за�
значеними в пунктах 1–7 частини другої ст. 52�1 КПК»;
– частину другу ст. 52�5 після слова «негайно» доповнити «не більше однієї
доби після надходження скарги», після слова «справи» додати «з обов’язковою
участю особи, яка подала скаргу», після слова «вислуховує» додати «особу, яка
подала скаргу», а далі – за текстом;
– частину другу ст. 52�5 КПК доповнити реченням такого змісту: «Під час
розгляду скарги ведуть протокол»;
– ст. 52�5 доповнити новою частиною другою такого змісту: «Про день і час
розгляду скарги повідомляють прокурора, особу, яка подала скаргу, та інших
зацікавлених осіб, однак їхня неявка, без поважних причин, не перешкоджає
розгляду скарги».
У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою
і четвертою.
Кримінальне право та кримінальний процес
64
№
1
(1
4
),
2
0
0
9
19 Кримінально�процесуальний кодекс України. Науково�практ. коментар / За заг. ред. В.Т. Ма�
ляренка, В.Г. Гончаренка. – С. 164.
|