Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Циганюк, Ю.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України 2009
Schlagworte:	Цивільне право та цивільний процес
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13952
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення / Ю.В. Циганюк // Судова апеляція. — 2009. — № 1(14). — С. 77-82. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-13952
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-139522010-12-07T12:02:22Z Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення Циганюк, Ю.В. Цивільне право та цивільний процес 2009 Article Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення / Ю.В. Циганюк // Судова апеляція. — 2009. — № 1(14). — С. 77-82. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. XXXX-0026 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13952 uk Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Цивільне право та цивільний процес Цивільне право та цивільний процес
spellingShingle	Цивільне право та цивільний процес Цивільне право та цивільний процес Циганюк, Ю.В. Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення
format	Article
author	Циганюк, Ю.В.
author_facet	Циганюк, Ю.В.
author_sort	Циганюк, Ю.В.
title	Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення
title_short	Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення
title_full	Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення
title_fullStr	Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення
title_full_unstemmed	Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення
title_sort	проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в україні та використання досвіду країн континентальної європи для їх рішення
publisher	Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Цивільне право та цивільний процес
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13952
citation_txt	Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення / Ю.В. Циганюк // Судова апеляція. — 2009. — № 1(14). — С. 77-82. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT ciganûkûv problemnípitannâapelâcíjnogooskaržennâvirokusuduvčastinícivílʹnogopozovuvukraínítavikoristannâdosvídukraínkontinentalʹnoíêvropidlâíhríšennâ
first_indexed	2025-07-02T15:44:20Z
last_indexed	2025-07-02T15:44:20Z
_version_	1836550519395450880
fulltext	Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх вирішення Ю. В. Циганюк, викладач кафедри теорії та історії держави і права Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, кандидат юридичних наук Кримінально�процесуальний закон наділяє учасників процесу, зокрема ци� вільного позивача та цивільного відповідача, широкими правами на оскаржен� ня вироку в частині, що стосується перегляду цивільного позову, в апеляційно� му порядку. Водночас Кримінально�процесуальний кодекс України не містить значної кількості чітко визначених правових норм, що регулювали б перегляд вироку суду в частині цивільного позову в порядку апеляційного оскарження, а зазначаються вони здебільшого поряд із загальними правилами оскарження вироку. Метою даної статті є використання досвіду європейських країн з перспекти� вою його впровадження та використання для розширення прав суб’єктів цивільного позову в кримінальному процесі при апеляційному оскарженні ви� року в частині цивільного позову. До цієї тематики зверталися чимало науковців, але більшість з них розгляда� ла апеляційне оскарження вироку в частині цивільного позову в кримінальному процесі у контексті вітчизняного законодавства, не приділяючи значної уваги порівнянню з країнами континентальної правової системи. Серед вчених, що звертаються до проблеми апеляційного оскарження вироку в частині цивільно� го позову в кримінальному процесі, – Ю.Р. Адоян, Б.Л. Ващук, М.І. Гошовсь� кий, П.П. Гурєєв, В.Г. Даєв, О.П. Кучинська, А.Г. Мазалов, В.Т. Маляренко, Л.Л. Нескороджена, В.Т. Нор, О.А. Тарнавський, М.М. Хандурін та багато інших. 77 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ТА ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС Апеляційне оскарження в частині цивільного позову відповідними особами у визначений законом строк і у встановленому порядку зумовлює обов’язковий розгляд справи апеляційним судом, який перевіряє в межах апеляції законність, обґрунтованість і справедливість вироку в частині цивільного позову. Кримінально�процесуальний кодекс Німеччини передбачає апеляційне та ревізійне оскарження вироків. Причому окремий розділ кодексу визначає поло� ження про скарги. Аналогічні норми передбачені Кримінально�процесуальним кодексом Польщі. Право на апеляційне оскарження вироку суду в частині цивільного позову відповідно до законодавства Німеччини має лише цивільний відповідач. Цивільний позивач у кримінальному процесі Німеччини права на апеляційне оскарження в апеляційному порядку немає. Теорія пояснює це тим, що він мо� же захистити свої права в порядку цивільного судочинства1. Кримінально�процесуальне законодавство різних країн континентальної Європи передбачає кілька способів оскарження і перегляду вироків. До них вар� то віднести опозицію, апеляцію, касацію, ревізію. Кожна з них характеризується своєрідним колом завдань та процесуальних рішень, про що зазначимо далі. Порядок оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні вре� гульовано Кримінально�процесуальним кодексом. Однак залишається чимало питань як практичного, так і теоретичного характеру, про які варто зазначити. Актуальним є питання оскарження вироку в частині цивільного позову. Не зрозуміло, чи означає це, що позивач та відповідач вправі оскаржувати лише рішення щодо розміру стягнення завданої злочином шкоди, способів забезпе� чення цивільного позову і чи має право позивач оскаржувати висновки суду що� до відсутності події або складу злочину тощо. Значення поставленого питання є очевидним. Надавши відповідь на нього, визначимо межі повноважень суду при розгляді такої скарги, а також сутність діяльності цивільного позивача, відповідача та їх представників у судах вище� стоящої інстанції. На думку А.Г. Мазалова, цивільний позивач має право оскаржити виправду� вальний вирок. Він зазначає, що в кримінально�процесуальному законодавстві застосовується термін «вирок», що означає можливість оскарження в апе� ляційному порядку не лише обвинувального вироку, а й виправдувального2. Існуюча в ст. 348 КПК вказівка на право оскарження «в частині, що сто� сується вирішення цивільного позову», не обмежує позивача в праві оскаржува� ти обґрунтованість виправдання, оскільки вирок суду в цій частині є передусім рішенням щодо питання про підстави позову. Адже підставами позову є ті юри� дичні факти, які є також підставою для вирішення питання щодо вини особи. Цивільний позивач може розраховувати на отримання відповідного відшкоду� вання лише тоді, коли буде доведений факт скоєння злочину, що спричинив майнову шкоду, та вину особи, яка його скоїла. Цивільне право та цивільний процес 78 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 1 Филимонов Б.А. Уголовный процесс ФРГ. – М., 1974. – С. 88. 2 Мазалов А.Г. Гражданский иск в уголовном процессе. – М., 1977. – С. 146–147. Доповнимо до досліджуваного питання, що в проекті КПК конкретизується можливість оскарження в апеляційному порядку цивільним позивачем та цивільним відповідачем вироку лише в частині цивільного позову. Зокрема, в ньому зазначається, що цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні пред� ставники мають право подати апеляцію у частині, що стосується вирішення цивільного позову3. В даному випадку варто визначити, що практика подання апеляцій, які лише стосуються вирішення цивільного позову, існує. Наведемо приклади. До Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тер� нопільської області надійшла апеляційна скарга, в якій захисник К. просить змінити вирок суду в частині цивільного позову і зменшити розмір стягнутої з засудженого П. моральної шкоди на користь потерпілого Л. до 500 грн4. До су� дової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області надійшла апеляційна скарга потерпілого Б., який, не оспорюючи фактичних об� ставин справи, доведеність винності засуджених та кваліфікації їх дій, просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд чи стягнути суму упущеної вигоди5. За кримінально�процесуальним законодавством Франції при перевірці ви� років у порядку опозиції право на оскарження має лише цивільний позивач, ко� ли він не брав участі при провадженні за цивільним позовом у трибуналі у зв’яз� ку з тим, що належним чином не був повідомлений про слухання справи, а та� кож заочно засуджений підсудний6. Звичайно, в такому випадку КПК Франції надає можливість зазначеним особам повністю оскаржувати вирок трибуналу, в тому числі щодо цивільного позову в кримінальному процесі. Підлягають апеляції в кримінальному процесі Франції і вироки, в яких одно� часно з покаранням поліцейський суд присуджує засудженому відшкодування шкоди. Апеляційне оскарження цивільного позову в кримінальному процесі за законодавством Франції може здійснюватися шляхом подання основної та зустрічної апеляції. Основну апеляцію цивільний позивач, а також цивільний відповідач оскаржують у частині, що стосується цивільного позову. Зустрічна апеляція може бути подана однією із зазначених осіб лише в тому випадку, ко� ли хто�небудь із них подав зустрічну апеляцію. У порядку касації цивільний по� зивач та цивільний відповідач наділені правом на оскарження вироку, який не підлягає ординарному оскарженню (апеляційному чи опозиційному), в межах цивільного позову7. Велике практичне значення має питання про повноваження вищестоящого суду щодо зміни вироку в частині цивільного позову, зокрема збільшення розміру компенсації майнової та моральної шкоди. Циганюк Ю. В. Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду… 79 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 3 Кримінально�процесуальний кодекс України. Проект (станом на 13 березня 2006 року). – К., 2006. – Ч. 3. – С. 1. 4 Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Тер� нопільської області//www.reyestr.court.gov.ua/pls/htmldb/f?p=204:2:16808725293816841718:no:p2 _dc_id:10000065520 – Відвідано 25.08.2007 р. 5 Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирсь� кої області //www.reyestr.court.gov.ua/pls/htmldb/f?p=204:2:16808725293816841718:no:p2_dc _id:10000088450 – Відвідано 25.08.2007 р. 6 Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. Уголовный процесс западных государств. – М., 2002. – С. 385. 7 Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. – К., 1989. – С. 392–397. Судова практика, керуючись роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 березня 1979 р. «Про практику застосування судами зако� нодавства про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином» (п. 14), дотримувалась позиції, відповідно до якої вищестоящі інстанції були вправі внести до вироку суду зміни, пов’язані із збільшенням розміру стягнення для відшкодування шкоди, спричиненої злочином, якщо у справі не вимагалося зібрання або додаткової перевірки доказів, обставини справи в частині спричи� неної шкоди встановлені судом першої інстанції повно та правильно, але була допущена помилка в застосуванні норм матеріального права. На думку одних авторів, таке положення не може бути визнане правильним і заснованим на законі, оскільки суперечить одній з ідей кримінального процесу – недопущення повороту до гіршого щодо правового стану обвинуваченого в су� дових стадіях процесу, сфера дії якої, на їх думку, поширюється також на рішен� ня вищестоящих судів у частині відшкодування майнових збитків, завданих злочином. То інші, навпаки, вважають, що воно із названим кримінально�про� цесуальним принципом не вступає в суперечність і є цілком обґрунтованим8. Вважаємо, що у випадках, коли відносини, що виникають при провадженні цивільного позову в кримінальній справі не врегульовані кримінально�процесу� альним законом, суд застосовує відповідні норми цивільно�процесуального за� кону за умови, що це не суперечитиме нормам КПК. Це положення є загально� визнаним у теорії цивільного позову в кримінальному процесі й послідовно ви� користовується в правозастосовчій практиці. Питання ж про те, чи вправі вищестоящий суд при перевірці законності й обґрунтованості вироку змінити його в частині стягнень у відшкодуванні за� подіяних збитків, у тому числі й у бік їхнього збільшення, кримінально�проце� суальним законом не регулюється. Водночас цивільний процесуальний закон (частина третя ст. 303 ЦПК) встановлює правило, відповідно до якого апе� ляційна інстанція не обмежена доводами апеляційної скарги, якщо під час роз� гляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення9. Якщо взяти до уваги єдину матеріальну (цивільну) природу цивільного позо� ву в кримінальному і цивільному процесах, їхні загальні риси і сутність, то, вва� жаємо, є всі підстави для застосування в кримінальному процесі даного поло� ження цивільного процесуального закону. Інакше склалася б важко пояснюва� на і невиправдана ситуація, в якій до однорідних за своєю сутністю правових відносин у цивільному і кримінальному процесах застосовувалися б принципо� во різні правила і приймалося б протилежне рішення. Наведемо приклад. Виро� ком Тисьменицького районного суду стягнуто з Ф. на користь потерпілого Д. 8000 грн моральної шкоди. В апеляції, що надійшла до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано�Франківської області, пред� ставник потерпілого – Р. ставить питання про скасування вироку суду за м’якістю призначеного покарання і збільшення суми моральних збитків. За ре� Цивільне право та цивільний процес 80 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 8 Цивільний процесуальний кодекс України. – К., 2006. – С. 100. 9 Там само. – С. 112. зультатами доповідей осіб та матеріалів справи колегія суддів дійшла висновку про збільшення розміру відшкодування моральної шкоди потерпілому до 15 000 грн10. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апе� ляційного суду Хмельницької області також своєю ухвалою збільшила розмір відшкодування моральної шкоди та вирішила питання про відшкодування ма� теріальної шкоди, в стягненні якої було безпідставно відмовлено судом першої інстанції, адже в матеріалах справи наявні квитанції11. Вважаємо, що зміна вищестоящим судом вироку в частині стягнення з засу� дженого або цивільного відповідача сум для відшкодування заподіяного злочи� ном матеріального збитку в бік їхнього збільшення не є «поворотом на гірше» і допустиме в кримінальному процесі. Лише в тому випадку, коли зміна розміру шкоди може вплинути на кваліфікацію злочину або визначення обсягу обвину� вачення в бік, який погіршує становище засудженого, – не варто використову� вати зазначені позиції. Кримінально�процесуальний кодекс Німеччини у § 308 визначає, що суд, який розглядає скаргу, не має права змінити оскаржуване рішення на шкоду протилежній стороні подавача скарги без повідомлення протилежної сторони про скаргу для подання зустрічних пояснень12. Також § 331 Кримінально�про� цесуального кодексу Німеччини містить положення про те, що вирок не може бути змінений на шкоду підсудному за видом та розміром правових наслідків діяння, якщо апеляцію подав сам підсудний, на його користь прокуратура чи йо� го законний представник13. Водночас перегляд вироків застосовується тоді, ко� ли вирок винесений з порушенням закону, а саме, якщо правова норма не була застосована або була застосована, але неправильно14. У Франції суд, що переглядає справу в порядку опозиції, не зв’язаний своїм попереднім заочним рішенням, причому правило «про заборону повороту на гірше» не діє. Але в той же час ніщо не перешкоджає суду залишити в силі ос� каржуваний підсудним вирок. Апеляційний суд залишає в силі оскаржуване рішення або замінює його власним рішенням, якщо вважає, що скаргу варто за� довольнити. Касаційний суд не має права вносити зміни до оскаржуваного рішення, він може його скасувати, якщо вважає, що скарга обґрунтована або відхилити скаргу15. Отже, роль апеляційного оскарження судового вироку має беззаперечне зна� чення для визначення справедливості судового рішення, завдяки реалізації пра� ва цивільного позивача та відповідача на перевірку іншим складом суду. Причо� му, таким складом суду, який є колегіальним, а відповідно і більш незалежним від суду, що постановив оскаржуване рішення, в частині цивільного позову. Циганюк Ю. В. Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду… 81 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9 10 Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано� Франківської області // www.reyestr.court.gov.ua/pls/htmldb/f?p=204:2:16808725293816841718: no:p2_dc_id:10000105769 – Відвідано 25.08.2007 р. 11 Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельниць� кої області // www.reyestr.court.gov.ua/pls/htmldb/f?p=204:2:1680872 5293816841718:no:p2_dc_id: 10000102112 – Відвідано 25.08.2007 року. 12 Strafprozessordung. – Beck�Texte im dtv, 2006. – S. 117. 13 Там само. – С. 121. 14 Там само. – С. 122. 15 Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. Цит. работа. – С. 393–399. У кримінальному процесі України та країнах континентальної правової сис� теми позитивно вирішене питання про повноваження суду, який переглядає ви� рок у порядку опозиції, апеляції, касації чи ревізії щодо «повороту на гірше» розміру відшкодованого цивільного позову вироком суду першої інстанції. Таке твердження, як засвідчив аналіз та проведене порівняльно�правове досліджен� ня, не суперечить чинному кримінально�процесуальному законодавству Ук� раїни та може бути впроваджене у Кримінально�процесуальний кодекс України. Накладення арешту на майно та заборона вчинення дій щодо його відчуження як заходи забезпечення позову в цивільному процесі С.О. Короєд, здобувач Київського національного університету внутрішніх справ Інститут забезпечення позову в цивільному процесі врегульовано статтями 151–155 Цивільного процесуального кодексу України, які мають застосовувати� ся з урахуванням роз’яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Су� ду України від 22 грудня 2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а також відповідних доктринальних положень у науково�практичних коментарях до ЦПК України. Водночас ані ЦПК України, ані Верховний Суд України, ані наука цивільно� го процесуального права не порушують і не дають відповіді на такі важливі практичні процесуальні питання, як�то: чи можуть позовні вимоги майнового характеру забезпечуватися не шляхом накладення арешту, а саме шляхом забо� рони вчинення дій щодо відчуження майна (рухомого та нерухомого); в який са� ме спосіб має забезпечуватися позов, якщо в спорі перебуває майно (рухоме та нерухоме), яке знаходиться у відповідача чи за ним зареєстроване; чи існують відмінності між забезпеченням позову за рахунок нерухомого та рухомого май� на; чи має практичне значення для забезпечення позову розмежування майна, яке є предметом спору (спірного майна) та майна, за рахунок якого забезпечу� ються грошові вимоги позивача; чи можливе виконання ухвали про забезпечен� ня позову не в порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто без залучення державної виконавчої служби. До таких актуальних питань, на наш погляд, також належить питання співвідношення таких самостійних видів (способів) забезпечення позову за ра� хунок майна, зокрема нерухомого, як накладення арешту на нього та заборона вчинення будь�яких дій, спрямованих на його відчуження, в аспекті правиль� ності визначення вибору способу забезпечення позову, який мав би забезпечити майнові позовні вимоги позивача за рахунок наявного у відповідача рухомого чи зареєстрованого за ним нерухомого майна. Цивільне право та цивільний процес 82 № 1 (1 4 ), 2 0 0 9

Проблемні питання апеляційного оскарження вироку суду в частині цивільного позову в Україні та використання досвіду країн континентальної Європи для їх рішення

Institution

Ähnliche Einträge