Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar

Проведено експериментальне дослідження на лабораторних щурах Вістар для оцінки якості питних вод з різних джерел водопостачання (артезіанська, фасована та водопровідна). Проведено експериментальне дослідження на лабораторних щурах Вістар для оцінки якості питних вод з різних джерел водопостачання (...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автори:	Верголяс, М.Р., Трахтенберг, І.М., Дмитруха, Н.М., Гончарук, В.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2016
Назва видання:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:	Гигиена, эпидемиология, экология
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139636
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar / М.Р. Верголяс, І.М. Трахтенберг, Н.М. Дмитруха, В.В. Гончарук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 2 (44). — С. 52-59. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-139636
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1396362018-06-21T03:04:07Z Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar Верголяс, М.Р. Трахтенберг, І.М. Дмитруха, Н.М. Гончарук, В.В. Гигиена, эпидемиология, экология Проведено експериментальне дослідження на лабораторних щурах Вістар для оцінки якості питних вод з різних джерел водопостачання (артезіанська, фасована та водопровідна). Проведено експериментальне дослідження на лабораторних щурах Вістар для оцінки якості питних вод з різних джерел водопостачання (артезіанська, фасована та водопровідна). В данной работе описаны полученные данные только по массе тела и внутренних органов тест/организмов крыс. Актуальність і необхідність використання теплокровних тварин (щурів) для оцінки якості питних вод обґрунтовується зв’язку зі стрімким збільшенням в навколишньому середовищі, зокрема в водному середовищі, хімічних сполук і їх комбінацій. Значна частина речовин не може бути визначена в природних і стічних водах внаслідок відсутності відповідних аналітичних методів або високу вартість такого аналізу. У найбільш важливих екосистемах європейських країн регулярно перевіряють лише наявність і концентрації тільки 30 — 40 хімічних речовин, але не можуть визначити специфіку формування якості тестованих водних зразків. Методи біотестування об’єктивно і комплексно оцінюють вплив речовин на життєві процеси і організм в цілому. Біологічні методи дають інтегральну оцінку шкоди, заподіяної сумарною дією всіх токсикантів з урахуванням їх синергізму і антагонізму. При аналізі якості питних вод методами біотестування вирішується ряд важливих питань щодо екстраполяції отриманих результатів на організм людини, так як, отримані дані про токсичність водних проб, за допомогою тварин тест/організмів, є сигналом небезпеки для всіх живих організмів як для всіх тварин і для людини. Проведено экспериментальное исследование на лабораторных крысах Вистар для оценки качества питьевых вод из разных источников водоснабжения (артезианская, фасованная и водопроводная). Метод заключается в определении действия токсикантов содержащие питьевые воды на выбранные тест-организмы и их внутренние органы (сердце, почка, печень, тимус, селезенка). В данной работе описаны полученные данные только по массе тела и внутренних органов тест-организмов крыс. Актуальность и необходимость использование теплокровных животных (крыс) для оценки качества питьевых вод обосновывается связи со стремительным увеличением в окружающей среде, в частности в водной среде химических соединений и их комбинаций. Значительная часть веществ не может быть определена в природных и сточных водах вследствие отсутствия соответствующих аналитических методов или высокой стоимости такого анализа. В наиболее важных экосистемах европейских стран регулярно проверяют всего лишь наличие и концентрации только 30 — 40 химических веществ, но не могут определить специфику формирования качества тестируемых водных образцов. Методы биотестирования объективно и комплексно оценивают влияние веществ на жизненные процессы и организм в целом. Биологические методы дают интегральную оценку вреда, причиненного суммарным действием всех токсикантов с учетом их синергизма и антагонизма. При анализе качества питьевых вод методами биотестирования решается ряд важных вопросов относительно экстраполяции полученных результатов на организм человека, так как, полученные данные о токсичности водных проб, с помощью животных тест-организмов, являются сигналом опасности для всех живых организмов, как для всех животных так и для человека. The experimental research on laboratory rats Wistar to assess the quality of drinking water from various water sources (artesian, packed and tap). The method consists in determining action of toxicants containing drinking water at the selected test organisms and their internal organs (heart, kidney, liver, thymus, spleen). In this article describes the data obtained only by body weight and visceral rat test organisms. Relevance of and the need to use warm-blooded animals (rats) to evaluate the quality of drinking water is justified due to the rapid increase in the environment, particularly in the aqueous environment of chemical compounds, and combinations thereof. Much of substances can be determined in natural and waste waters due to the lack of appropriate analytical methods or the high cost of such analysis. The most important European ecosystems regularly checks only the presence and concentration of only 30 — 40 chemical substances, but cannot determine the specificity of formation water quality test samples. Bioassay methods objectively and comprehensively evaluate the effect of substances on life processes and the organism as a whole. Biological methods provide an integrated assessment of the harm caused by the combined effect of all the toxins based on their synergy and antagonism. With drinking water quality analysis methods of bioassay solvs a number of important questions regarding the extrapolation of the results on the human body, since the data on water samples toxicity using animal test organisms are a signal of danger to all living organisms for all animals and to humans. 2016 Article Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar / М.Р. Верголяс, І.М. Трахтенберг, Н.М. Дмитруха, В.В. Гончарук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 2 (44). — С. 52-59. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139636 574.64: (615.076) uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Гигиена, эпидемиология, экология Гигиена, эпидемиология, экология
spellingShingle	Гигиена, эпидемиология, экология Гигиена, эпидемиология, экология Верголяс, М.Р. Трахтенберг, І.М. Дмитруха, Н.М. Гончарук, В.В. Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar Актуальні проблеми транспортної медицини
description	Проведено експериментальне дослідження на лабораторних щурах Вістар для оцінки якості питних вод з різних джерел водопостачання (артезіанська, фасована та водопровідна). Проведено експериментальне дослідження на лабораторних щурах Вістар для оцінки якості питних вод з різних джерел водопостачання (артезіанська, фасована та водопровідна). В данной работе описаны полученные данные только по массе тела и внутренних органов тест/организмов крыс. Актуальність і необхідність використання теплокровних тварин (щурів) для оцінки якості питних вод обґрунтовується зв’язку зі стрімким збільшенням в навколишньому середовищі, зокрема в водному середовищі, хімічних сполук і їх комбінацій. Значна частина речовин не може бути визначена в природних і стічних водах внаслідок відсутності відповідних аналітичних методів або високу вартість такого аналізу. У найбільш важливих екосистемах європейських країн регулярно перевіряють лише наявність і концентрації тільки 30 — 40 хімічних речовин, але не можуть визначити специфіку формування якості тестованих водних зразків. Методи біотестування об’єктивно і комплексно оцінюють вплив речовин на життєві процеси і організм в цілому. Біологічні методи дають інтегральну оцінку шкоди, заподіяної сумарною дією всіх токсикантів з урахуванням їх синергізму і антагонізму. При аналізі якості питних вод методами біотестування вирішується ряд важливих питань щодо екстраполяції отриманих результатів на організм людини, так як, отримані дані про токсичність водних проб, за допомогою тварин тест/організмів, є сигналом небезпеки для всіх живих організмів як для всіх тварин і для людини.
format	Article
author	Верголяс, М.Р. Трахтенберг, І.М. Дмитруха, Н.М. Гончарук, В.В.
author_facet	Верголяс, М.Р. Трахтенберг, І.М. Дмитруха, Н.М. Гончарук, В.В.
author_sort	Верголяс, М.Р.
title	Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar
title_short	Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar
title_full	Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar
title_fullStr	Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar
title_full_unstemmed	Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar
title_sort	оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів wistar
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Гигиена, эпидемиология, экология
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139636
citation_txt	Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar / М.Р. Верголяс, І.М. Трахтенберг, Н.М. Дмитруха, В.В. Гончарук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 2 (44). — С. 52-59. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT vergolâsmr ocínkatoksiksičnogovplivupitnihvodnaorganízmŝurívwistar AT trahtenbergím ocínkatoksiksičnogovplivupitnihvodnaorganízmŝurívwistar AT dmitruhanm ocínkatoksiksičnogovplivupitnihvodnaorganízmŝurívwistar AT gončarukvv ocínkatoksiksičnogovplivupitnihvodnaorganízmŝurívwistar
first_indexed	2025-07-10T08:42:28Z
last_indexed	2025-07-10T08:42:28Z
_version_	1837248757475835904
fulltext	52 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (44), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (44), 2016 Проблема забезпечення населен/ ня якісною питною водою з кожним ро/ ком ускладнюється. Практично всі по/ верхневі і багато підземних вод за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандартів до джерел водопо/ стачання. Водопровідна вода стає ак/ тивним чинником шкідливого впливу на здоров’я і першопричиною виникнення багатьох небезпечних захворювань. Вона грає негативну роль при наявності певних органічних речовин та утворює канцерогенні і мутагенні хлорорганічні сполуки [1]. Також останнім часом споживання природних вод, розфасованих в ємності, стрімко збільшилися. Можливі УДК 574.64: (615.076) ОЦІНКА ТОКСИКСИЧНОГО ВПЛИВУ ПИТНИХ ВОД НА ОРГАНІЗМ ЩУРІВ WISTAR Верголяс М.Р.1, Трахтенберг І.М.2, Дмитруха Н.М.2, Гончарук В.В.1 1 Институт коллоидной химии и химии воды им. А.В. Думанского НАН Украины, e/mail: vergolyas@meta.ua 2 ГУ «Институт медицины труда АМН Украины Проведено експериментальне дослідження на лабораторних щурах Вістар для оцінки якості питних вод з різних джерел водопостачання (артезіанська, фасована та водопровідна). Проведено експериментальне дослідження на лабораторних щурах Вістар для оцінки якості питних вод з різних джерел водопостачання (артез/ іанська, фасована та водопровідна). В данной работе описаны полученные данные только по массе тела и внутренних органов тест/организмов крыс. Актуальність і необхідність використання теплокровних тварин (щурів) для оц/ інки якості питних вод обґрунтовується зв’язку зі стрімким збільшенням в навколиш/ ньому середовищі, зокрема в водному середовищі, хімічних сполук і їх комбінацій. Значна частина речовин не може бути визначена в природних і стічних водах внас/ лідок відсутності відповідних аналітичних методів або високу вартість такого аналі/ зу. У найбільш важливих екосистемах європейських країн регулярно перевіряють лише наявність і концентрації тільки 30 — 40 хімічних речовин, але не можуть виз/ начити специфіку формування якості тестованих водних зразків. Методи біотесту/ вання об’єктивно і комплексно оцінюють вплив речовин на життєві процеси і організм в цілому. Біологічні методи дають інтегральну оцінку шкоди, заподіяної сумарною дією всіх токсикантів з урахуванням їх синергізму і антагонізму. При аналізі якості питних вод методами біотестування вирішується ряд важливих питань щодо екстраполяції отриманих результатів на організм людини, так як, отримані дані про токсичність водних проб, за допомогою тварин тест/організмів, є сигналом небез/ пеки для всіх живих організмів як для всіх тварин і для людини. Ключові слова: токсичність, біотестування, тест/організми, питна вода. шляхи погіршення якості фасованих вод пов’язані зі змінами їх хімічного складу, радіаційним та мікробіологічним забруд/ ненням, а також тривалістю і умовами зберігання, особливостями технологій водопідготовки [2]. Сучасні фізико/хімічні методи ана/ лізу складу води не дають можливості вичерпно оцінювати якість води і про/ гнозувати комплексний вплив присутніх речовин на живі організми. Отже, оцін/ ка якості води, основана на гідрохімічних показниках, не може бути достатньою [3, 4]. Мета даної роботи оцінити вплив питних вод різного походження на організм та окрему функцію або систе/ 53 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (44), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (44), 2016 му органів щурів Вістар. Методи біотестування об’єктивно й комплексно оцінюють вплив речовин на життєві процеси та організм в цілому. Біологічні методи дають інтегральну оц/ інку шкоди, завданої сумарною дією всіх токсикантів з врахуванням їх синергізму й антагонізму. У багатьох випадках біо/ логічний метод є значно чутливішим у порівнянні з фізичним та хімічним анал/ ізами. У цілому це приводить до змен/ шення числа необхідних процедур, значному спрощенню дослідницького процесу. Біотестування не скасовує си/ стему аналітичних й апаратних методів контролю природного середовища, а лише доповнює її якісно новими біолог/ ічними показниками [1, 5]. Щури є одними з основних експе/ риментальних тварин в біологічних і ме/ дичних дослідженнях. Нами було вивче/ но вплив різних типів вод на організми, окремі органи і клітини крові лаборатор/ ного щура лінії Вістар, а також мутаген/ на активність за допомогою тесту на індукцію аберацій хромосом в культурі лімфоцитів периферичної крові людини in vitro [6]. Матеріали та методи дослідження Експеримент виконано на 40 ста/ тевозрілих білих щурах самцях лінії Вістар з початковою масою тіла 150–180 г. Всі тварини перебували в стаціонар/ них умовах віварію на стандартному хар/ човому і спеціальному водному режимі. Щурі були розділені на 4 дослідні групи (по 10 тварин в кожній групі), які впро/ довж 2/х місяців пили воду з різних дже/ рел водопостачання. А саме, група щурів № 1 пила контрольну воду, приго/ товлену в лабораторних умовах згідно з рекомендаціями ДСТУ 4174: 2003; гру/ па № 2 вживала воду з водогону. Щурі дослідної групи № 3 пили воду з бюве/ ту, а № 4 — фасовану воду. Після закінчення експерименту тварин знеживлювали шляхом декапі/ тації під етаміналовим наркозом, заби/ рали кров та внутрішні органи. Відібрані органи візуально оглядали на наявність змін та зважували на електронних вагах. Динаміку змін маси тіла дослідних тва/ рин визначали зважуванням, через 1 тиждень, 1 та 2 місяці. Під час експери/ менту виконано хіміко/аналітичні, гема/ тологічні, біохімічні, імунологічні, морфо/ логічні дослідження. У даній роботі наве/ дені отримані результати тільки за вагою тіла і органів щурів. Визначення вмісту мікроелементів у воді виконано за допомогою методу атомно/емісійної спектроскопії з індук/ тивне зв’язаною плазмою (Optima 2100 DV фірми Perkin Elmer (США)) згідно методу (МУ 2010) [7]. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням методів варіаційної статистики за допо/ могою програм статистичного аналізу Microsoft Exсel. Розраховували середнє арифметичне, середнє відхилення, по/ хибку середнього арифметичного. Відмінність показників визначали за t — критерієм Стьюдента [8]. Результати дослідження У зразках води, що досліджували, визначали хімічний склад (вміст мікро/ і макроелементів) методом атомно/еміс/ ійної спектроскопії з індуктивно зв’яза/ ною плазмою. Отримані результати по/ казали, що контрольна вода містила мікро/ і макроелементи, вміст яких не перевищував нормативні показники — гранично допустиму концентрацію (ГДК) згідно з ДсанПін 2.2.4/171/10 [9]. У воді з водогону вміст окремих елементів був вище ніж в контрольній воді, зокре/ ма, вміст As (в 1,6 рази), Ba (в 700 раз), Са (в 2,8 рази), Mn (4000 разів), Pb (в 4 рази), Sr (в 14,6 рази), Si (в 98 разів), Zn (в 300 рази). Вміст Fe суттєво переви/ щував значення для контрольної води, а також ГДК для питної води в 6,3 рази. У воді з бювету встановлено перевищен/ ня ГДК для As (в 3,6 рази), Mn (в 1,2 рази) і Si (в 1,2 рази), порівняно з конт/ рольною водою вміст цих елементів був в 100, 6000 і 650 разів більше. За ре/ 54 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (44), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (44), 2016 зультатами вимірю/ вання у фасованої воді порівняно з контрольною також було встановлено п е р е в и щ е н н я вмісту окремих макро/ і мікроеле/ ментів, а саме, Na (в 2,5 рази), P (в 35,7 рази), Sr (в 4 рази), Si (788 рази), Zn (в 47,8 рази). При цьому значення ГДК пере/ вищував тільки вміст Si (в 1,5 рази) (табл. 1). Таким чином, отримані результа/ ти дозволяють дійти висновку, що за вмістом макро/ і м і к р о е л е м е н т і в вода контрольна повністю відповідає вимогам до питної води ДсанПін 2.2.4/171/10. Вода з во/ догону має перевищення вмісту Fe (в 6,3 рази), а вода з бювету — підвищен/ ня As, Mn і Si (в 3,6; 1,2 і 1,2 рази відпо/ відно). Вода фасована подібна за більшістю елементів до контрольного зразка, проте має підвищений вміст Si в 1,4 рази. Оцінка зміни маси тіла та внутрішніх органів контрольних і дослід/ них тварин Загальна теорія систем в біології виділяє надорганізмовий (популяційний) рівень та рівень цілісного організму, за яким слідують системний, органний, тканинний, клітинний та субклітинний. У токсикології вказаному підходу зокрема відповідає розподілення показників на інтегральні (неспецифічні) та спе/ цифічні. Перші дозволяють переважно судити про стан всього організму, або його найважливіших систем, другі — про стан окремих органів або функцій. При цьому інтегральні показники, такі як маса тіла, морфологічний склад крові, морфологічні зміни в органах, ко/ ефіцієнт маси внутрішніх органів — виг/ лядають біологічно більш значущими [10]. Однак, визначення специфічних показників, які відображають дію дослі/ джуваної речовини на окремі системи та органи, метаболічні процеси, активність ферментів дозволяє встановити ме/ ханізм дії і найбільш ранні прояви ток/ сичного ефекту [11]. До інтегральних показників, які відображають стан організму відносить/ ся маса тіла тварин та відносна маса або індекс маси внутрішніх органів. Динамі/ ка зміни маси тіла експериментальних тварин під час експозиції відображає за/ гальний стан організму та загальної (не/ специфічної) реакції на інтоксикацію. Це дозволяє у процесі експерименту швид/ ко оцінити стан організму тварин, рівень розвитку інтоксикації, а також скорегува/ ти за необхідності хід експерименту [10]. Органами/мішенями токсичного Таблиця 1 Вміст макро- і мікроелементів у зразках води з різних джерел водопостачання, що досліджувались в експерименті Зразки води Елементи Вода контрольна Вода з водогону Вода з бювету Вода фасована ГДК ДсанПін 2.2.4-171-10 Al 0,0013 0,021 0,019 < 0,0009 0,1 As 0,0033 0,0052 0,036 0,0047 0,01 Ag < 0,0006 < 0,0006 < 0,0006 < 0,0006 0,025 Ba 0,00036 0,028 0,0054 0,0015 0,1 Ca 21,66 60,23 132,7 6,12 < 130 Cd < 0,00008 < 0,00008 < 0,00008 < 0,00008 0,001 Co 0,00046 0,00065 0,0034 0,0045 0,1 Cr < 0,0002 < 0,0002 < 0,0002 < 0,0002 0,05 Cu < 0,0004 < 0,0004 < 0,0004 < 0,0004 1,0 Fe < 0,0001 1,26 0,030 < 0,0001 0,2 K 0,99 1,58 3,94 0,95 до 20 Mg 10,11 12,36 16,55 1,68 < 80 Mn 0,00001 0,041 0,06 < 0,0001 0,05 Mo 0,00006 < 0,0005 < 0,0005 < 0,0005 0,07 Na 27,46 8,85 12,03 69,57 < 200 Ni < 0,0004 < 0,0004 < 0,0004 0,0008 0,1 P 0,0056 < 0,0004 0,031 0,20 3,5 Pb < 0,0014 0,004 0,0002 < 0,0014 0,01 Se < 0,003 < 0,003 0,007 < 0,003 0,01 Sr 0,013 0,19 0,58 0,053 7,0 Si 0,018 1,76 11,84 14,19 10,0 V 0,014 0,014 0,011 0,009 0,1 Zn 0,0023 0,71 0,016 0,011 1,0 Примітка — в таблиці виділені значення рівнів елементів, що перевищували їх ГДК у питній воді ДсанПін 2.2.4-171-10 55 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (44), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (44), 2016 впливу хімічних речовин на організм в першу чергу є печінка, селезінка, нирки. При цьому маса тіла тварин може не змінюватись, тому, поруч з визначенням маси тіла оцінюють абсолютну і віднос/ ну масу (маса органу/маса тіла х 100) внутрішніх органів. Ці показники віднос/ но прості і досить чутливі і показові. Аб/ солютний і відносний показник маси приблизно однаково інформативний лише у випадку, коли відсутні значні відмінності у масі тіла тварин. У зв’язку з цим, абсолютні показники використо/ вують лише при відсутності розбіжнос/ тей у масі дослідних і контрольних тва/ рин. У випадку, коли маса тіла тварин відрізняється співставляють відносні по/ казники маси органів [11]. На початку експерименту маса тіла щурів була в межах 150/180 г. Тварини були розподілені в дослідні групи мето/ дом випадкової вибірки, середня маса у кожній групі статистично достовірно не відрізнялася одна від одної. Проведені дослідження впливу води з різних джерел водопостачання на організм щурів виявили зміни маси тіла контрольних і дослідних щурів в ди/ наміці експерименту. Так, у щурів конт/ рольної групи, які пили контрольну воду, приготовлену за рецептурою, маса тіла в динаміці експерименту поступово зростала (через 1 тиждень — на 7,8 %, через 1 місяць — на 12,1 % і через 2 місяці — на 22,4 %). У дослідній групі № 2 тварин, які споживали воду з водого/ ну динаміка зміни маси тіла мала різно/ направлений характер, тобто, через 1 тиждень вона зни/ зилась на 12,4 %, а через 1 і 2 місяці зросла на 16,9 % і 8,4 % порівняно з їх початковою масою. Маса тіла щурів в дослідній групі № 3 після вживання води з бювету че/ рез 1 тиждень зменшилась на 10,4 %, а після 1 і 2 х місяців зросла на 26,6 % і 7,8 % відповідно з вихідним станом. У щурів групи № 4, які пили воду фасовану також було визначено зменшення маси через 1 тиждень на 10,5 %, тоді як через 1 і 2 місяці вона збільшилась на 20,9 % і 8,2 % порівня/ но з початком експерименту (табл. 2). Отже, отримані дані дозволяють припустити, найбільший несприятливий вплив на організм щурів справляла вода з водогону. Дані щодо динаміки приросту маси тіла контрольних і дослідних щурів пред/ ставлені на рис. 1. Видно, що вживання контрольної води мало позитивний вплив на організм щурів і сприяло збільшенню їхньої маси тіла через тиж/ день в середньому на 12,8 г, через місяць на 20,0 г і через 2 місяці — 37,0 г. Тварини, що пили воду з водогону, бювету і фасовану мали односпрямова/ ну зміну маси тіла. Зокрема, через 1 тиждень маса тілах щурів з усіх 3/х дос/ лідних груп знизилась на 22 г, 16 г і 19 г порівняно з початковою масою, що може вказувати на розвиток стресоген/ ної реакції. Через 1 місяць експеримен/ ту маса тіла усіх піддослідних тварин збільшилась (на 30 г, 41 г і 38 г) порівня/ но з попередніми даними. Це може свідчити про включення адаптаційно/ компенсаторних реакцій. Зменшення ж маси тіла щурів 2, 3 і 4 груп через 2 місяці порівняно з попереднім терміном експерименту в середньому на 15 г, 29 г і 23 г може вказувати на несприятли/ вий вплив вживаної ними води на Таблиця 2 Зміни маси тіла контрольних і дослідних щурів, які пили воду з різних джерел водопостачання Група тварин На початок експерименту Через 1 тиждень Через 1 місяць Через 2 місяці 1. Вода контрольна 165,00 ± 5,00 177,80 ± 5,82 185,00 ± 7,07* 202,00 ± 9,03* 2. Вода з водогону 178,00 ± 2,00 156,00 ± 4,85* 208,00 ± 1,22* 193,00 ± 4,36* 3. Вода з бювету 154,00 ± 9,27 138,00 ± 9,30 195,00 ± 12,65* 166,00 ± 9,27 4. Вода фасована 182,00 ± 7,35 163,00 ± 9,82 220,00 ± 12,45* 197,00 ± 10,56 Примітка: * — p < 0,05 у порівнянні з масою тіла на початок експерименту 56 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (44), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (44), 2016 організм (рис. 1). Узагальнюючи отримані результа/ ти дослідження, слід зазначити, що враховуючи показ/ ники зміни маси тіла піддослідних тварин, як інтег/ рального показника токсичної дії, мож/ на зробити висно/ вок, що позитивний вплив на організм мала вода конт/ рольна, тоді як інші води мали негатив/ ний вплив на стан щурів, при цьому найбільш несприятливим було вживання води з водогону. Після закінчення експерименту усіх дослідних тварин знеживлювали, забирали і зважували внутрішні органи — печінку, серце, нирки, селезінку та ти/ мус. Кожен орган ретельно оглядали з поверхні та на розріз. При візуальній оцінці не спостерігали патологічних змін і яких/небудь групових особливостей у структурі органів, тоді як зважування ви/ явило групові відмінності відносної маси окремих внутрішніх органів (табл. 3). Як видно з представлених даних, відносна маса серця, нирок і тимуса у тварин дослідних груп була такою, як і в групі, що пили контрольну воду. Ос/ таннє може свідчити про відсутність ви/ раженого впливу досліджуваних вод на розвиток цих органів. Про/ те, відносна маса печінки і селезі/ нки у щурів, які пили воду з водо/ гону та фасовану була значно мен/ шою (печінки — на 11 % і 14 %, а селезінки — на 24 % і 26 %) за по/ казники у тварин, що вживали кон/ трольну воду. Отримані результа/ ти, дозволяють припустити про негативний вплив води з водогону і фасованої води на розвиток печ/ інки та селезінки, а отже, на їхню структуру та функцію. Висновки Отже, при впливу води з різних джерел водопостачання на організм щурів, найбільший несприятливий вплив на організм щурів справляла вода з во/ догону. Проведені дослідження впливу води з різних джерел водопостачання на організм щурів виявили зміни маси тіла контрольних і дослідних щурів в ди/ наміці експерименту. Отримані резуль/ тати, продемонстрували негативний вплив води з водогону і фасованої води на розвиток печінки та селезінки, а та/ кож на їхню структуру та функцію. Аналізуючи результати досліджен/ ня, слід зазначити, що враховуючи по/ казники зміни маси тіла піддослідних тварин, як інтегрального показника ток/ сичної дії, можна зробити висновок, що позитивний вплив на організм мала вода контрольна, а інші води мали нега/ тивний вплив на стан щурів. -30,00 -20,00 -10,00 0,00 10,00 20,00 30,00 40,00 50,00 1 тиждень 1 місяць 2 місяці г 1 група 2 група 3 група 4 група Рис. 1- Динаміка зміни маси тіла контрольних і дослідних щурів, які пили воду з різних джерел водопостачання. Примітка: 1 група — вода контрольна; 2 група — вода з водогону; 3 група — вода з бювету; 4 група — вода фасована. Таблиця 3 Відносна маси органів контрольних і дослідних щурів, які пили воду з різних джерел водопостачання Відносна маса органа (маса органа/маса тіла х100 г), M ± m Група тварин Серце Нирка Печінка Тимус Селезінка 1. Вода контрольна 0,38 ± 0,01 0,33 ± 0,02 2,91 ± 0,11 0,14 ± 0,02 0,50 ± 0,02 2. Вода з водогону 0,37 ± 0,02 0,32 ± 0,01 2,59 ± 0,06* 0,16 ± 0,01 0,38 ± 0,03* 3. Вода з бювету 0,38 ± 0,02 0,36 ± 0,02 2,89 ± 0,13 0,18 ± 0,02 0,44 ± 0,03 4. Вода фасована 0,36 ± 0,01 0,33 ± 0,01 2,50 ± 0,10* 0,16 ± 0,01 0,37 ± 0,02* Примітка: *– р ? 0,05 у порівнянні з пост експозиційним періодом. 57 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (44), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (44), 2016 Таким чином, біологічні методи дають інтегральну оцінку шкоди, завда/ ної сумарною дією всіх токсикантів з врахуванням їх синергізму й антагоніз/ му. Біологічні методи є значно чутливи/ ми у порівнянні з фізичним та хімічним аналізами. Біотестування не скасовує систему аналітичних й апаратних ме/ тодів контролю природного середови/ ща, а лише доповнює її якісно новими біологічними показниками. Література 1. ДСТУ 7525: 2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості. — Введ. 2014. 2. Arkhipchuk V.V., Goncharuk V.V. // Journal of Water Chemistry and Technology. — 2001. — 23, № 5. — С. 531/544. 3. Биологический контроль окружающей среды: биоиндикация и биотестирование: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заве/ дений / О.П. Мелехова, Е.И. Егорова, Т.И. Евсеева и др.; под ред. О.П. Мелеховой и Е.И. Егоровой. — М.: Издательский центр «Академия», 2007. — 288с. 4. Патент України № 201113123 від 10.01.2014. Бюл.№1 Спосіб визначення цито/ та генотоксичності питної води Гон/ чарук В.В., Верголяс М.Р. 5. ДСТУ 7387: 2013 ДСТУ 7387: 2013. Якість води. Метод визначення цито/ та геноток/ сичності води і водних роз/чинів на кліти/ нах крові прісноводної риби Даніо реріо (Brachydanio rerio Hamilton/Buchanan). — Введ. 2013 6. М. Р. Верголяс М. В.В. Гончарук. Оценка контроля качества воды с помощью тест/ организмов и их клеток // Химия и техно/ логия воды т.38, №1 2016 7. Атомно/абсорбційні методи визначення макро/ і мікроелементів у біологічних се/ редовищах при порушенні їх обміну в організмі людини. Методичні рекомен/ дації: укладачі Демченко В.Ф., Андруси/ шина І.М., Лампека О.Г., Голуб І.О. — К.: ВД «Авіцена», 2010. — 60 с. 8. Антомонов М.Ю. Математическая обра/ ботка и анализ медико/биологических данных. — К.: ФМД, 2006./ 558 с. 9. ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИ/ ЛА “Гігієнічні вимоги до води питної, при/ значеної для споживання лю диною” (ДСанПіН 2.2.4/171/10) 10. Тихонов В.Н. Анализ изменений массы внутренних органов в токсикологическом эксперименте / В.Н. Тихонов, В.К. Шити/ ков, H.A. Мирошниченко, А.Ф. Ковалев // Фармакология и токсикология. 1984. — Т. 47. — № 5./С. 113/116. 11. Трахтенберг И.М. Методы изучения хро/ нического действия химических и биоло/ гических загрязнителей / Трахтенберг И.М. Тимофиевская Л.А., Квятковская И.Я.// Рига, Зинатис, 1987. 172 с. References 1. ISO 7525: 2014. Drinking water. Require/ ments and methods of quality control. – Effective, 2014. (Ukr.) 2. Arkhipchuk V.V., Goncharuk V.V. // Journal of Water Chemistry and Technology. / 2001. / 23, № 5. / С. 531/544. 3. Biological control of the environment: bioin/ dication and biological testing: Proc. allow/ ance for students. Executive. Proc. institu/ tions / OP Melehova, EI Egorova, TI Yevseyev, etc .; ed. OP Melekhova and EI Yegorova. / Moscow: Publishing Center “Academy”, 2007. – 288 p. (Rus.) 4. Patent of Ukraine “Method of determina/ tion of cyto/ and genetoxicity of drinking water”/ Goncharuck VV, Vergolias MP./ 10.01.2014, Bul. N 1 (Ukr.) 5. ISO 7387: 2013. Water quality. The method of determining the cyto/ and genotoxicity of water and water dis/orders for blood cells ryori Denmark freshwater fish (Brachydanio rerio Hamilton/Buchanan). – Effective, 2013. 6. MR Vergolyas M. V. Goncharuk. Evaluation of water quality control using test organisms and their cells // Chemistry and technology of water T.38, №1 2016 7. Atomic absorption methods for determining macro/ and microelements in biological en/ vironments in violation of their metabolism in the body. Guidelines: compilers Demchenko VF, Andrusishina IM, Lampeka AG, Golub IA / K .: Publishing House “Avicenna”, 2010. / 60 p. (Ukr.) 8. MY Antomonov. The mathematical process/ ing and analysis of medical and biological data. / K.: FMD, 2006./ 558 p. (Rus.) 9. State health standards and regulations “Hy/ gienic requirements for drinking water intend/ ed for human consumption” (STATE STAN/ DARDS 2.2.4/171/10) 10. Tikhonov VN Analysis of the internal organs of the mass changes in the toxicological 58 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (44), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (44), 2016 experiment / VN Tikhonov, VK Shitikov, H.A. Miroshnichenko, AF Kovalev // Pharmacolo/ gy and Toxicology. 1984. / Vol. 47. / N 5. / P. 113/116 (Rus.). 11. Trachtenberg IM. Methods of study of chron/ ic effects of chemical and biological contam/ inants / Trachtenberg IM Timofievskaya LA Kvyatkovskaya I.. –Riga: Zinatis, 1987. / 172 p. (Rus.) Резюме ОЦЕНКА ТОКСИКСИЧНОГО ВЛИЯНИЯ ПИТЬЕВЫХ ВОД НА ОРГАНИЗМ КРЫС WISTAR Верголяс М.Р., Трахтенберг И.М., Дмитруха Н.Н., Гончарук В.В. Проведено экспериментальное исследование на лабораторных крысах Вистар для оценки качества питьевых вод из разных источников водоснабже/ ния (артезианская, фасованная и водо/ проводная). Метод заключается в опре/ делении действия токсикантов содер/ жащие питьевые воды на выбранные тест/организмы и их внутренние органы (сердце, почка, печень, тимус, селезен/ ка). В данной работе описаны получен/ ные данные только по массе тела и внутренних органов тест/организмов крыс. Актуальность и необходимость ис/ пользование теплокровных животных (крыс) для оценки качества питьевых вод обосновывается связи со стреми/ тельным увеличением в окружающей среде, в частности в водной среде хи/ мических соединений и их комбинаций. Значительная часть веществ не может быть определена в природных и сточ/ ных водах вследствие отсутствия соот/ ветствующих аналитических методов или высокой стоимости такого анализа. В наиболее важных экосистемах евро/ пейских стран регулярно проверяют всего лишь наличие и концентрации только 30 — 40 химических веществ, но не могут определить специфику фор/ мирования качества тестируемых вод/ ных образцов. Методы биотестирования объек/ тивно и комплексно оценивают влияние веществ на жизненные процессы и организм в целом. Биологические мето/ ды дают интегральную оценку вреда, причиненного суммарным действием всех токсикантов с учетом их синергиз/ ма и антагонизма. При анализе качества питьевых вод методами биотестирова/ ния решается ряд важных вопросов от/ носительно экстраполяции полученных результатов на организм человека, так как, полученные данные о токсичности водных проб, с помощью животных тест/организмов, являются сигналом опасности для всех живых организмов, как для всех животных так и для челове/ ка. Ключевые слова: токсичность, биоте/ стирование, тест/организмы, питьевая вода. Summary ASSESSMENT OF DRINKING WATER TOXIC EFFECTS ON ORGANISMS RATS WISTAR Vergolyas M.R., Trakhtenberg I.M., Dmitrukha N.N., Goncharuk V.V. The experimental research on laboratory rats Wistar to assess the quality of drinking water from various water sources (artesian, packed and tap). The method consists in determining action of toxicants containing drinking water at the selected test organisms and their internal organs (heart, kidney, liver, thymus, spleen). In this article describes the data obtained only by body weight and visceral rat test organisms. Relevance of and the need to use warm/blooded animals (rats) to evaluate the quality of drinking water is justified due to the rapid increase in the environment, particularly in the aqueous environment of chemical compounds, and combinations thereof. Much of substances can be determined in natural and waste waters due to the lack of appropriate analytical methods or the high cost of such analysis. The most important European ecosystems regularly checks only the presence and concentration of 59 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (44), 2016 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (44), 2016 only 30 — 40 chemical substances, but cannot determine the specificity of formation water quality test samples. Bioassay methods objectively and comprehensively evaluate the effect of substances on life processes and the organism as a whole. Biological methods provide an integrated assessment of the harm caused by the combined effect of all the toxins based on their synergy and antagonism. With drinking water quality analysis methods of bioassay solvs a number of important questions regarding the extrapolation of the results on the human body, since the data on water samples toxicity using animal test organisms are a signal of danger to all living organisms for all animals and to humans. Keywords: toxicity, biological testing, the test/organisms, drinking water. Впервые поступила в редакцию 14.06.2016 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования Вступ В сільських населених пунктах з децентралізованим водопостачанням вода насичена нітратами. Питна вода може містити (1 — 2) мг/л нітратів та (0,01 — 0,05) мг/л нітритів [1, 2]. Згідно рекомендацій ВООЗ не дозволяється використання питної води та харчових продуктів, в яких містяться нітрити або нітрати дітям до 6 місяців [3, 4]. До за/ боронених відносяться продукти з вмістом нітратів до 10 мг/кг, нітритів — до 0,05 мг/кг, та питна вода з концент/ рацією нітратів до 1 мг/л, нітритів — до 0,005 мг/кг [5]. В Германії вміст нітратів УДК 61.614.7: 644.6 (477) ДИНАМІКА НІТРИФІКУЮЧОЇ АКТИВНОСТІ ВОДИ З ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ В СІЛЬСЬКИХ ТАКСОНАХ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Григоренко Л.В. ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України” ask_lubov@mail.ru В статті показана динаміка нітрифікуючої активності у воді децентралізованих джерел питного водопостачання в 6 сільських таксонах Дніпропетровської області за 2008 — 2014 роки. У переважній більшості сільських таксонів, окрім 6 таксону, виявлено несприятливий перебіг процесів нітрифікації, що свідчить про незавер/ шеність процесів самоочищення води з шахтних колодязів, свердловин тощо. В окремі роки виявлений понаднормовий вміст нітритів (42,5 ГДК) та нітратів (1,2 ГДК) — в 1 таксоні; нітритів (2,0 ГДК), нітратів (3,0 ГДК) — у 5 таксоні; нітратів (3,0 — 5,3 ГДК) — у 6 таксоні, що зумовлює органічне забруднення питної води з місцевих колодязів та інших вододжерел. Ключові слова: нітрифікація, питна вода, самоочищення, децентралізовані дже/ рела, сільські таксони. у питній воді і харчових продуктах для немовлят лімітується 250 мг/кг [6]. Відомі дані щодо вмісту в добовому ра/ ціоні людини нітратів у ФРГ 75 мг, а нітритів — 3,3 мг, в Швеції — відповідно 48 та 3 мг [7], в Голландії — 131 мг (від 18 до 570 мг) [8]. Мета роботи: показати динаміку показників нітрифікуючої активності з децентралізованих джерел водопоста/ чання в сільських таксонах Дніпропет/ ровської області за 2008 — 2014 роки. Матеріали та методи При вивченні показників якості питної води використовувались методи

Оцінка токсиксичного впливу питних вод на організм щурів Wistar

Репозитарії

Схожі ресурси