Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів

В ході проведених досліджень визначені закономірності взаємозв’язку показників фізичного розвитку новонароджених дітей з цілим рядом медико-соціальних параметрів перебування у залежності від характеру професійної діяльності їх матерів та встановлений ступінь їх прогностичної значущості з позицій і...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Сергета, Д.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2014
Schriftenreihe:Актуальні проблеми транспортної медицини
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139800
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів / Д.П. Сергета // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 4, т. 2 (38-II). — С. 26-35. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-139800
record_format dspace
spelling irk-123456789-1398002018-06-22T03:07:55Z Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів Сергета, Д.П. Гигиена, эпидемиология, экология В ході проведених досліджень визначені закономірності взаємозв’язку показників фізичного розвитку новонароджених дітей з цілим рядом медико-соціальних параметрів перебування у залежності від характеру професійної діяльності їх матерів та встановлений ступінь їх прогностичної значущості з позицій імовірнісного передбачення негативних зрушень з боку провідних характеристик морфофункціонального стану дітей. Виявлено, що найбільша кількість взаємозв’язків досліджуваних показників була властива для дівчаток і хлопчиків, що народилися у матерів, які не працюють, найменша – для дівчаток і хлопчиків, що народилися у матерів, особливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до IІІ та IV груп фізичної активності і, отже, ступінь важкості та напруженості праці суттєво знижують ступінь взаємозалежності досліджуваних показників, що відображують морфофункціональні особливості новонароджених, морфофункціональні особливості їх матерів та ряд характеристик анамнестичного змісту, які характеризують особливості перебігу вагітності. Встановлено, що найбільша кількість статистично-значущих кореляційних взаємозв’язків була властива для провідних антропометричних показників физического развития досліджуваних новонароджених та таких характеристик їх матерів, як, маса тіла матері перед пологами, збільшення маси тіла матері протягом періоду вагітності, показники щодо порядкового номеру вагітності та пологів, які власне і мають найбільшу прогностичну значущість з позицій адекватного визначення імовірності виникнення негативних зрушень з боку провідних характеристик фізичного розвитку новонароджених дітей, що можуть мати місце. В ходе проведенных исследований определены закономерности взаимосвязи показателей физического развития новорожденных детей с целым рядом медико-социальных параметров жизнедеятельности в зависимости от характера профессиональной деятельности матерей и установлена степень их прогностической значимости с позиций вероятностного предсказания негативных изменений со стороны ведущих характеристик морфофункционального состояния детей. Выявлено, что наибольшее количество взаимосвязей исследуемых показателей характерна для девочек и мальчиков, родившихся у неработающих матерей, наименьшая – для девочек и мальчиков, родившихся у матерей, особенности трудовой деятельности, относящихся к III и IV группам физической активности и, таким образом, степень тяжести и напряженности труда существенно снижают степень взаимозависимости исследуемых показателей, отражающих морфофункциональные особенности новорожденных, морфофункциональные особенности их матерей и ряд характеристик анамнестического содержания, характеризующих особенности протекания беременности. Установлено, что наибольшее количество статистически значимых корреляционных взаимосвязей характерна для ведущих антропометрических показателей физического развития исследуемых новорожденных и таких морфофункциональных и медико-социальних характеристик их матерей, как масса тела матери перед родами, увеличение массы тела матери в период беременности, показатели порядкового номера беременности и родов, имеющих наибольшую прогностическую значимость с позиций адекватного определения вероятности появления негативных изменений со стороны ведущих характеристик физического развития новорожденных детей. In the course of investigations by the laws of the relationship of physical development of newborns with a range of health and social parameters of stay, depending on the nature of the professional activity of their mothers and established the extent of their prognostic significance from the standpoint of probabilistic prediction of negative developments of the leading characteristics of functional state of children. Found that the largest number of relationships studied parameters was typical for girls and boys born to mothers who are not employed, the lowest – for girls and boys born to mothers, especially the work which should be classified as III and IV groups of physical activity and hence the severity and intensity of labor significantly reduces the degree of interdependence of the studied parameters reflecting morphological features of neonates, morphological characteristics of their mothers and some characteristics of anamnestic content characterizing features of pregnancy. It was established that most of the statistically significant correlation was characteristic relationships for major anthropometric indices of newborns and their mothers’ characteristics such as body weight of mother before delivery, increase body weight mother during pregnancy, performance on the serial number of pregnancy and childbirth, which actually have the greatest prognostic significance from the standpoint of probabilistic prediction of negative developments of the leading characteristics of the physical development children can take place. 2014 Article Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів / Д.П. Сергета // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 4, т. 2 (38-II). — С. 26-35. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139800 612.648 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Гигиена, эпидемиология, экология
Гигиена, эпидемиология, экология
spellingShingle Гигиена, эпидемиология, экология
Гигиена, эпидемиология, экология
Сергета, Д.П.
Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів
Актуальні проблеми транспортної медицини
description В ході проведених досліджень визначені закономірності взаємозв’язку показників фізичного розвитку новонароджених дітей з цілим рядом медико-соціальних параметрів перебування у залежності від характеру професійної діяльності їх матерів та встановлений ступінь їх прогностичної значущості з позицій імовірнісного передбачення негативних зрушень з боку провідних характеристик морфофункціонального стану дітей. Виявлено, що найбільша кількість взаємозв’язків досліджуваних показників була властива для дівчаток і хлопчиків, що народилися у матерів, які не працюють, найменша – для дівчаток і хлопчиків, що народилися у матерів, особливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до IІІ та IV груп фізичної активності і, отже, ступінь важкості та напруженості праці суттєво знижують ступінь взаємозалежності досліджуваних показників, що відображують морфофункціональні особливості новонароджених, морфофункціональні особливості їх матерів та ряд характеристик анамнестичного змісту, які характеризують особливості перебігу вагітності. Встановлено, що найбільша кількість статистично-значущих кореляційних взаємозв’язків була властива для провідних антропометричних показників физического развития досліджуваних новонароджених та таких характеристик їх матерів, як, маса тіла матері перед пологами, збільшення маси тіла матері протягом періоду вагітності, показники щодо порядкового номеру вагітності та пологів, які власне і мають найбільшу прогностичну значущість з позицій адекватного визначення імовірності виникнення негативних зрушень з боку провідних характеристик фізичного розвитку новонароджених дітей, що можуть мати місце.
format Article
author Сергета, Д.П.
author_facet Сергета, Д.П.
author_sort Сергета, Д.П.
title Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів
title_short Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів
title_full Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів
title_fullStr Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів
title_full_unstemmed Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів
title_sort показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів
publisher Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate 2014
topic_facet Гигиена, эпидемиология, экология
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139800
citation_txt Показники фізичного розвитку новонароджених дітей та особливості іх взаємозв’язку у залежності від характеру професійної діяльності матерів / Д.П. Сергета // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 4, т. 2 (38-II). — С. 26-35. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv AT sergetadp pokaznikifízičnogorozvitkunovonarodženihdítejtaosoblivostííhvzaêmozvâzkuuzaležnostívídharakteruprofesíjnoídíâlʹnostímaterív
first_indexed 2025-07-10T09:05:38Z
last_indexed 2025-07-10T09:05:38Z
_version_ 1837250222165590016
fulltext АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 2 6 УДК 612.648 ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ІХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ХАРАКТЕРУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАТЕРІВ Сергета Д.П. Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова e�mail: serheta@mail.ru В ході проведених досліджень визначені закономірності взаємозв’язку показ� ників фізичного розвитку новонароджених дітей з цілим рядом медико�соціальних параметрів перебування у залежності від характеру професійної діяльності їх матерів та встановлений ступінь їх прогностичної значущості з позицій імовірнісного пе� редбачення негативних зрушень з боку провідних характеристик морфофункціо� нального стану дітей. Виявлено, що найбільша кількість взаємозв’язків досліджу� ваних показників була властива для дівчаток і хлопчиків, що народилися у ма� терів, які не працюють, найменша – для дівчаток і хлопчиків, що народилися у матерів, особливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до IІІ та IV груп фізичної активності і, отже, ступінь важкості та напруженості праці суттєво знижують ступінь взаємозалежності досліджуваних показників, що відображують морфофункціональні особливості новонароджених, морфофункціональні особливості їх матерів та ряд характеристик анамнестичного змісту, які характеризують особ� ливості перебігу вагітності. Встановлено, що найбільша кількість статистично�зна� чущих кореляційних взаємозв’язків була властива для провідних антропометрич� них показників физического развития досліджуваних новонароджених та таких характеристик їх матерів, як, маса тіла матері перед пологами, збільшення маси тіла матері протягом періоду вагітності, показники щодо порядкового номеру вагітності та пологів, які власне і мають найбільшу прогностичну значущість з позицій адекватного визначення імовірності виникнення негативних зрушень з боку провідних характеристик фізичного розвитку новонароджених дітей, що можуть мати місце. Ключові слова: новонароджені діти, фізичний розвиток, професійна діяльність матерів, взаємозв’язок показників. Вступ Особливості фізичного розвитку (ФР) новонароджених дітей прийнято вважати одним із критеріальних показ� ників стану здоров’я і морфофункціо� нального стану організму, який активно росте та інтенсивно розвивається, що надає цілком об’єктивну інформацію як про стан адаптаційних ресурсів немов� ля та перспективи його розвитку на майбутнє зокрема, так і про рівень соціального благополуччя суспільства та особливості процесів формування здо� ров’я прійдешнього покоління загалом [1, 2, 3, 4]. Водночас не можна не відзначи� ти, що показники ФР детермінуються як генетичними чинниками, так і цілою низкою біологічних, географічних, етно� територіальних та соціально�економічних факторів і умов життєдіяльності як без� посередньо досліджуваних індивідуумів, так і, що надзвичайно важливо, їх батьків, в тому числі і професійно�обу� мовлених чинників. Отже, встановлен� ня особливостей причинно�наслідкових зв’язків між досліджуваними характери� стиками є важливим компонентом об� ’єктивної прогностичної оцінки особли� востей розвитку дітей в онтогенезі і, передусім, встановлення перспектив формування функціональних можливос� 2 7 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 тей та адаптаційних ресурсів їх орган� ізму в майбутньому [5, 6, 7, 8]. Погіршання демографічної ситуації в Україні та процеси зниження рівня здоров’я дітей і підлітків, які відбува� ються протягом останніх десятиліть в існуючих соціально�економічних та еко� логічних умовах, вимагають від сучас� ної профілактичної медицини вирішен� ня в найближчий час цілого комплексу пріоритетних завдань, у структурі яких важливе місце посідає адекватне оці� нювання морфофункціонального стану підростаючого покоління, розробка та впровадження стандартизованих норма� тивних показників ФР дітей і підлітків, які проживають в різних регіонах Ук� раїни, розроблення універсальних та узагальнених за своїм характером кри� теріїв оцінки морфофункціонального стану і фізичних можливостей організ� му дитини [7, 8, 9, 10]. ФР тісно взаємопов’язаний зі ста� ном здоров’я, являє собою один із найадекватніших та найнадійніших його показників, служить важливим критерієм щодо виявлення дітей, які мають ризик розвитку захворювань і формування па� тологічних відхилень та в подальшому надає можливість визначити рівень го� товності дитячого організму до здійснення різних видів навчальної діяльності, є суттєвим чинником про� фесійної орієнтації та важливим кри� терієм відносно допуску до занять ок� ремими видами спорту, вікової регла� ментації окремих видів діяльності тощо [2, 3, 6]. Метою дослідження було визна� чення закономірностей взаємозв’язку показників ФР новонароджених дітей з цілим рядом медико�соціальних пара� метрів перебування у залежності від характеру професійної діяльності їх матерів та встановлення ступеня їх прогностичної значущості з позицій імо� вірнісного передбачення негативних зрушень з боку провідних характерис� тик морфофункціонального стану дітей, що можуть мати місце. Об’єкти, контингенти та методи дослідження Дослідження проводились на базі відділень для новонароджених дітей Вінницької дитячої обласної лікарні і Вінницького обласної лікарні та поло� гових будинків м. Вінниці. Оцінка ФР і морфофункціонального стану новона� роджених дітей здійснювалась з вико� ристанням загальноприйнятих у практиці медичних досліджень антропометричних методик. Зокрема, визначались та підлягали подальшій оцінці такі показ� ники, як маса тіла (МТ), довжина тіла (ДТ), окружність голови (ОГ) та ок� ружність грудної клітки (ОГК). Крім того, дослідженню підлягав ряд анамнестич� них та об’єктивних показників щодо морфофункціонального стану організму їх матерів. Групи працездатного насе� лення в залежності від фізичної актив� ності визначались на підставі здійснен� ня розрахунків значень коєфіцієнту фізичної активності. Ураховуючи його величини, новонароджених дітей, що підлягали обстеженню, було розподіле� но на 4 групи: дівчатка і хлопчики, що народилися у матерів, особливості тру� дової діяльності яких мають бути відне� сені до I групи фізичної активності (1 група: працівники, зайняті переважно розумовою фізичною роботою, енерго� витрати організму матерів коливаються у межах від 1800 до 2450 ккал), дівчатка і хлопчики, що народилися у матерів, особливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до ІI групи фізич� ної активності (2 група: працівники, зайняті переважно легкою фізичною роботою, енерговитрати організму ма� терів коливаються у межах від 2100 до 2800 ккал), дівчатка і хлопчики, що народилися у матерів, у матерів, особ� ливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до IІІ та IV груп фізичної активності (3 група: працівники, зайняті переважно фізичною роботою середнь� ого ступеня важкості або важкою фізич� ною роботою, енерговитрати організму матерів коливаються у межах від 2500 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 2 8 до 3900 ккал), дівчатка і хлопчики, що народилися у матерів, у матерів, які не працюють (4 група). Статистичний аналіз одержаних результатів здійснювався на підставі застосування стандартного пакету при� кладних програм багатовимірного ста� тистичного аналізу “Statistica 6.0 for Windows” (належить Центру нових інформаційних технологій Вінницького національного університету імені М.І. Пирогова, ліцензійний №AXX910A374605FA) з використанням процедур описової статистики і коре� ляційного аналізу. Застосування процедур описової статистики передбачало визначення середніх арифметичних величин (М), стандартних відхилень (s) і стандартних помилок середніх величин (m), а також цілого ряду інших статистично�значущих показників, таких як мода, медіана, дисперсія, мінімум і максимум, верхній і нижній квартилі, амплітуда варіюван� ня, асиметрія і ексцес та середні по� милки їх значень. Застосування проце� дур кореляційного аналізу надавало можливість виявити ступінь функціональ� ної взаємозалежності отриманих даних на підставі визначення значень таких її критеріальних величин, як коефіцієнти кореляції (r) та рівень їх значущості (p). Для кількісних показників розраховува� лись коефіцієнти лінійної кореляції Пірсона (r) з визначенням спрямова� ності їх дії та ступеня значущості, для якісних показників розраховувались ко� ефіцієнти кореляції Спірмена (r s ). Ве� личини коефіцієнту кореляції у межах від 0 до 0,3 засвідчували наявність слабкого кореляційного зв’язку, вели� чини у межах від 0,3 до 0,6 – наявність кореляційного зв’язку середньої сили, величини у межах від 0,6 до 1,0 – наявність сильного кореляційного зв’яз� ку. Результати та їх обговорення Отримані результати засвідчували той факт, що показники МТ новонарод� жених дівчаток, що народилися у ма� терів, особливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до I групи фізичної активності, мали сильний ста� тистично�значущий кореляційний зв’язок з характеристиками ДТ (r = 0,77; р < 0,001 і ОГ (r = 0,68; p < 0,001) новона� роджених, середньої сили – з даними щодо ОГК новонароджених (r = 0,52; р < 0,001), терміну вагітності (r = 0,30; р < 0,001) і МТ матері перед пологами (r = 0,40; р < 0,001) та слабкий – з величи� нами, які відзначали порядковий номер пологів (r = 0,20; р < 0,05) і збільшення МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,30; р < 0,001). Водночас показники ДТ дівчаток мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,77; р < 0,001) і ОГ (r = 0,60; р < 0,001) новонароджених, середньої сили – з даними щодо ОГК (r = 0,45; р < 0,001) новонароджених, МТ матері перед пологами (r = 0,38; р < 0,001) і збільшен� ня МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,36; р < 0,001) та слабкий – з вели� чинами, які відзначали термін вагітності (r = 0,24; р < 0,01) і ДТ матері (r = 0,21; р < 0,05). Разом з тим показники ОГ дівчаток мали сильний статистично�значущий ко� реляційний зв’язок з характеристиками МТ (r = 0,68; р < 0,001), ДТ (r = 0,60; р < 0,001) новонароджених, середньої сили – з даними щодо ОГК новонароджених (r = 0,52; р < 0,001), МТ матері перед пологами (r = 0,38; р < 0,001) і збільшен� ня МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,36; р < 0,001) та слабкий – з вели� чинами, які відзначали термін вагітності (r = 0,17; р < 0,05). Зрештою, показники ОГК дівчаток мали лише середньої сили статистич� но�достовірний кореляційний зв’язок з характеристиками МТ (r = 0,52; р < 0,001), ДТ (r = 0,45; р < 0,001) і ОГК (r = 0,52; р < 0,001) новонароджених та слаб� кий – з величинами, які відзначали МТ матері перед пологами (r = 0,24; р < 0,01) і збільшення МТ матері протягом 2 9 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 періоду вагітності (r = 0,20; р < 0,05). Таким чином, слід було звернути увагу на суттєвий взаємозв’язок про� відних соматометричних показників но� вонароджених дівчаток, причому найб� ільшу кількість та найбільш виражену силу мали кореляційні зв’язки між по� казниками МТ і ДТ, найменшу кількість та найменш виражену силу – показни� ки ОГК. У структурі показників, які відзначали особливості морфофункціо� нального стану матерів, найбільш тісно з характеристиками ФР новонародже� них були пов’язані показники МТ ма� тері перед пологами та збільшення МТ матері протягом періоду вагітності. Відповідно до результатів прове� деного кореляційного аналізу показни� ки МТ новонароджених хлопчиків, що народилися у матерів, особливості тру� дової діяльності яких мають бути відне� сені до I групи фізичної активності, мали сильний статистично�значущий кореляційний зв’язок з характеристика� ми ДТ (r = 0,78; р < 0,001), ОГ (r = 0,75; р < 0,001) і ОГК (r = 0,60; р < 0,001) но� вонароджених, середньої сили – з дани� ми щодо терміну вагітності (r = 0,35; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали порядковий номер вагітності (r = 0,16; р < 0,05) і порядковий номер пологів (r = 0,16; р < 0,05), час початку менструацій (r = 0,18; р < 0,05) і МТ ма� тері перед пологами (r = 0,26; р < 0,01). Водночас показники ДТ хлопчиків мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,78; р < 0,001) і ОГ (r = 0,71; р < 0,001) новонароджених, середньої сили – з даними щодо ОГК (r = 0,54; р < 0,001) новонароджених, терміну вагіт� ності (r = 0,31; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали МТ матері перед пологами (r = 0,22; р < 0,01) і збільшення МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,18; р < 0,05). Разом з тим показники ОГ хлоп� чиків мали сильний статистично�значу� щий кореляційний зв’язок з характери� стиками МТ (r = 0,75; р < 0,001), ДТ (r = 0,71; р < 0,001) і ОГК (r = 0,62; р < 0,001) новонароджених та слабкий – з величи� нами, які відзначали термін вагітності (r = 0,25; р < 0,01) порядковий номер ваг� ітності (r = 0,17; р < 0,05) і порядковий номер пологів (r = 0,18; р < 0,05), час початку менструацій (r = 0,24; р < 0,01) і МТ матері перед пологами (r = 0,22; р < 0,01). Зрештою, показники ОГК хлопчиків сильний статистично�достовірний коре� ляційний зв’язок з характеристиками МТ (r = 0,60; р < 0,001) і ОГ (r = 0,62; р < 0,001) новонароджених, середньої сили – з даними щодо ДТ новонароджених (r = 0,54; р < 0,001) та слабкий – з величи� нами, які відзначали термін вагітності (r = 0,232; р < 0,01). Отже, і в цьому разі, слід було звернути увагу на суттєвий взаємозв’� язок провідних соматометричних показ� ників новонароджених хлопчиків, причо� му найбільшу кількість та найбільш ви� ражену силу мали кореляційні зв’язки між показниками МТ і ОГ, найменшу кількість та найменш виражену силу – як і в попередньому випадку, показни� ки ОГК. У структурі показників, які відзначали особливості морфофункціо� нального стану матерів, найбільш тісно з характеристиками ФР новонародже� них були пов’язані показники МТ ма� тері перед пологами та порядкового номеру вагітності і пологів. Показники МТ новонароджених дівчаток, що народилися у матерів, особливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до ІІ групи фізич� ної активності, мали сильний статистич� но�значущий кореляційний зв’язок з характеристиками ДТ (r = 0,68; р < 0,001 і ОГ (r = 0,69; р < 0,001) і ОГК (r = 0,78; р < 0,001) новонароджених, середньої сили – з даними щодо терміну вагітності (r = 0,41; р < 0,001) та слабкий – з вели� чинами, які відзначали МТ матері перед пологами (r = 0,27; р < 0,01). Водночас показники ДТ дівчаток АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 3 0 мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,68; р <0,001) і ОГ (r = 0,70; р <0,001) і ОГК (r = 0,63; р <0,001) ново� народжених та слабкий – з величинами, які відзначали терміну вагітності (r = 0,26; р <0,05). Разом з тим показники ОГ дівча� ток мали сильний статистично�значущий кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,69; р < 0,001 і ДТ (r = 0,70; р < 0,001) і ОГК (r = 0,75; р < 0,001) но� вонароджених, середньої сили – з дани� ми щодо терміну вагітності (r = 0,39; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали МТ матері перед пологами (r = 0,24; р < 0,05). Зрештою, показники ОГК дівчаток мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,78; р < 0,001 і ДТ (r = 0,63; р < 0,001) і ОГ (r = 0,75; р < 0,001) ново� народжених та слабкий – з величинами, які відзначали терміну вагітності r = 0,32; р < 0,01) і МТ матері перед пологами (r = 0,30; р < 0,01). Потрібно визначити значно меншу в цьому разі, ніж у попередньому ви� падку, кількість та меншу за рівнем значущості силу взаємозв’язків про� відних соматометричних показників но� вонароджених дівчаток. Найбільш тісно були взаємопов’язані показниками МТ і ОГ, найменшу кількість та найменш виражену силу – показники ДТ. У струк� турі показників, які відзначали особли� вості морфофункціонального стану ма� терів найбільш тісно з характеристика� ми ФР новонароджених були пов’язані показники МТ матерів перед пологами та терміну вагітності. Згідно з результатами проведено� го кореляційного аналізу показники МТ новонароджених хлопчиків, що народи� лися у матерів, особливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до IІ групи фізичної активності, мали силь� ний статистично�значущий кореляційний зв’язок з характеристиками ОГК (r = 0,64; р < 0,001) новонароджених, середньої сили – з даними щодо ДТ (r = 0,59; р < 0,001) і ОГ (r = 0,54; р < 0,001) новона� роджених і терміну вагітності (r = 0,37; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали ДТ матері (r = 0,21; р < 0,05). Водночас показники ДТ хлопчиків мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок з характеристика� ми ОГ (r = 0,60; р < 0,001) новонародже� них, середньої сили – з даними щодо МТ (r = 0,59; р < 0,001) і ОГК (r = 0,50; р < 0,001) новонароджених і терміну вагіт� ності (r = 0,34; р < 0,001). Разом з тим показники ОГ хлоп� чиків мали сильний статистично�значу� щий кореляційний зв’язок з характери� стиками ДТ (r = 0,60; р < 0,001) і ОГК (r = 0,71; р < 0,001) новонароджених, се� редньої сили – з даними щодо МТ ново� народжених (r = 0,54; р < 0,001) та слаб� кий – з величинами, які відзначали термін вагітності (r = 0,25; р < 0,05). Зрештою, показники ОГК хлопчиків сильний статистично�достовірний коре� ляційний зв’язок характеристиками МТ (r = 0,64; р < 0,001) і ОГ (r = 0,71; р < 0,001) новонароджених, середньої сили – з да� ними щодо ДТ новонароджених (r = 0,50; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали термін вагітності (r = 0,27; р < 0,01). Слід було також відзначити знач� но меншу у цьому разі, навіть меншу, ніж серед дівчаток аналогічної групи кількість та меншу за рівнем значущості силу взаємозв’язків провідних сомато� метричних показників новонароджених дівчаток. Найбільш тісно були взаємо� пов’язані показниками МТ і ОГ, наймен� шу кількість та найменш виражену силу – показники ОГК. У структурі показників, які відзначали особливості морфофунк� ціонального стану матерів найбільш тісно з характеристиками ФР новонароджених були пов’язані показники щодо терміну вагітності. Показники МТ новонароджених дівчаток, що народилися у матерів, 3 1 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 особливості трудової діяльності яких ма� ють бути віднесені до IІІ та IV груп фізич� ної активності, мали сильний статистич� но�значущий кореляційний зв’язок з ха� рактеристиками ДТ (r = 0,64; р < 0,001), ОГ (r = 0,74; р < 0,001) і ОГК новонарод� жених (r = 0,82; р < 0,001), середньої сили – з даними щодо порядкового но� меру пологів (r = 0,36; р < 0,05) і ДТ матері (r = 0,43; р < 0,05). Водночас показники ДТ дівчаток мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,64; р < 0,001) та середньої сили – з даними щодо ОГ (r = 0,41; р <0,05) і ОГК (r = 0,57; р < 0,01) новона� роджених а також перебування у шлюбі (r = 0,37; р <0,05). Разом з тим показники ОГ дівча� ток мали сильний статистично�значущий кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,74; р < 0,001), ОГК (r = 0,79; р < 0,001) новонароджених, середньої сили – з даними щодо ДТ новонародже� них (r = 0,41; р < 0,05) і ДТ матері (r = 0,43; р < 0,05). Зрештою, показники ОГК дівчаток мали лише середньої сили статистич� но�достовірний кореляційний зв’язок з характеристиками МТ (r = 0,82; р < 0,001) і ОГ (r = 0,79; р < 0,001) новона� роджених та слабкий – з величинами, які відзначали ДТ новонароджених (r = 0,57; р < 0,01) і ДТ матері (r = 0,37; р < 0,05). Слід було звернути увагу на суттє� вий взаємозв’язок провідних соматомет� ричних показників новонароджених дівчаток, причому найбільшу кількість та найбільш виражену силу мали коре� ляційні зв’язки між показниками МТ і ОГ, найменшу кількість та найменш виражену силу – показники ДТ. У струк� турі показників, які відзначали особли� вості морфофункціонального стану ма� терів реєструвалась певна мозаїчність взаємозв’язків досліджуваних характе� ристик, зокрема цілком відсутнім, на відміну від попередніх випадків, був зв’язок з терміном вагітності. Відповідно до результатів проведе� ного кореляційного аналізу показники МТ новонароджених хлопчиків, що народи� лися у матерів, особливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до IІІ та IV груп фізичної активності, мали сильний статистично�значущий кореляц� ійний зв’язок з характеристиками ДТ (r = 0,80; р < 0,001), ОГ (r = 0,75; р < 0,001) і ОГК (r = 0,90; р < 0,001) новонародже� них, середньої сили – з даними щодо терміну вагітності (r = 0,57; р < 0,05) і збільшення МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,53; р < 0,05). Водночас показники ДТ хлопчиків мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,80; р < 0,001), ОГ (r = 0,69; р < 0,001) і ОГК (r = 0,81; р < 0,001) но� вонароджених, середньої сили – з дани� ми щодо віку матері (r = 0,54; р < 0,05). Разом з тим показники ОГ хлоп� чиків мали сильний статистично�значу� щий кореляційний зв’язок з характери� стиками МТ (r = 0,75; р < 0,001), ДТ (r = 0,69; р < 0,001) і ОГК (r = 0,82; р < 0,001) новонароджених та середньої сили – з величинами, які відзначали термін вагіт� ності (r = 0,46; р < 0,05). Зрештою, показники ОГК хлопчиків сильний статистично�достовірний коре� ляційний зв’язок з характеристиками МТ (r = 0,90; р < 0,001), ДТ (r = 0,81; р < 0,001) і ОГ (r = 0,82; р < 0,001) новона� роджених та середньої сили – з величи� нами, які відзначали термін вагітності (r = 0,55; р < 0,05). Слід було також відзначити знач� но меншу меншу кількість та меншу за рівнем значущості силу взаємозв’язків провідних соматометричних показників новонароджених дівчаток. Найбільш тісно були взаємопов’язані показника� ми МТ і ОГК, найменшу кількість та найменш виражену силу – показники ОГ. У структурі показників, які відзна� чали особливості морфофункціонально� го стану матерів, найбільш тісно з ха� рактеристиками ФР новонароджених АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 3 2 були пов’язані показники щодо терміну вагітності. Показники МТ новонароджених дівчаток, що народилися у матерів, які не працюють, мали сильний статистич� но�значущий кореляційний зв’язок з характеристиками МТ (r = 0,78; р < 0,001), ДТ (r = 0,74; р < 0,001) і ОГК (r = 0,82; р < 0,001), середньої сили – з да� ними щодо терміну вагітності (r = 0,33; р < 0,001), МТ матері перед пологами (r = 0,32; р < 0,001) і збільшення МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,30; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали вік матері (r = 0,23; р < 0,01), порядковий номер вагітності (r = 0,16; р < 0,05) і порядковий номер пологів (r = 0,25; р < 0,01). Водночас показники ДТ дівчаток мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок мали сильний ста� тистично�достовірний кореляційний зв’я� зок з характеристиками МТ (r = 0,78; р < 0,001), ОГ (r = 0,72; р < 0,001) і ОГК (r = 0,77; р < 0,001), середньої сили – з да� ними щодо терміну вагітності (r = 0,39; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали МТ матері перед пологами (r = 0,27; р < 0,01), збільшення МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,23; р < 0,01), ДТ матері (r = 0,19; р < 0,05) і по� рядковий номер пологів (r = 0,21; р < 0,01). Разом з тим показники ОГ дівча� ток мали сильний статистично�значущий кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,73; р < 0,001), ДТ (r = 0,72; р < 0,001) і ОГК (r = 0,79; р < 0,001), середньої сили – з даними щодо термі� ну вагітності (r = 0,34; р < 0,001) і МТ матері перед пологами (r = 0,30; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали вік матері (r = 0,23; р < 0,01), збільшення МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,22; р < 0,01) і порядко� вий номер пологів (r = 0,18; р < 0,05). Зрештою, показники ОГК дівчаток мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,82; р < 0,001), ДТ (r = 0,77; р < 0,001) і ОГК (r = 0,79; р < 0,001), середньої сили – з даними щодо термі� ну вагітності (r = 0,33; р < 0,001) і МТ матері перед пологами (r = 0,31; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали вік матері (r = 0,20; р < 0,05), ДТ матері (r = 0,17; р < 0,05), збільшен� ня МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,25; р < 0,01) і порядковий номер пологів (r = 0,22; р < 0,01). У цьому разі слід було звернути увагу на надзвичайно насичену та над� звичайно численну палітру взаємозв’� язків усіх досліджуваних соматометрич� них показників новонароджених дівча� ток та параметрів морфофункціональ� ного стану матерів. Відповідно до результатів прове� деного кореляційного аналізу показни� ки МТ новонароджених хлопчиків, що народилися у матерів, які не працюють, мали сильний статистично�значущий кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,76; р < 0,001), ДТ (r = 0,71; р < 0,001) і ОГК (r = 0,78; р < 0,001), середньої сили – з даними щодо термі� ну вагітності (r = 0,44; р < 0,001) і МТ матері перед пологами (r = 0,35; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали збільшення МТ матері протя� гом періоду вагітності (r = 0,19; р < 0,05). Водночас показники ДТ дівчаток мали сильний статистично�достовірний кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,76; р < 0,001), ДТ (r = 0,70; р < 0,001) і ОГК (r = 0,74; р < 0,001), середньої сили – з даними щодо термі� ну вагітності (r = 0,33; р < 0,001) та слаб� кий – з величинами, які відзначали ДТ матері (r = 0,16; р < 0,05), МТ матері перед пологами (r = 0,29; р < 0,001), збільшення МТ матері протягом періоду вагітності (r = 0,16; р < 0,05). Разом з тим показники ОГ дівча� ток мали сильний статистично�значущий кореляційний зв’язок з характеристика� ми МТ (r = 0,71; р < 0,001), ДТ (r = 0,70; р < 0,001) і ОГК (r = 0,82; р < 0,001), 3 3 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 середньої сили – з даними щодо термі� ну вагітності (r = 0,32; р < 0,001) та слаб� кий – з величинами, які відзначали ДТ матері (r = 0,19; р < 0,05), МТ матері перед пологами (r = 0,24; р < 0,01). Зрештою, показники ОГК дівчаток сильний статистично�достовірний коре� ляційний зв’язок з характеристиками МТ (r = 0,78; р < 0,001), ДТ (r = 0,74; р < 0,001) і ОГК (r = 0,82; р < 0,001), серед� ньої сили – з даними щодо терміну ваг� ітності (r = 0,33; р < 0,001) та слабкий – з величинами, які відзначали ДТ матері (r = 0,16; р < 0,05), МТ матері перед пологами (r = 0,26; р < 0,01). І у цьому випадку реєструвались численні, однак менш виражені, ніж у попередньому випадку, взаємозв’язки усіх досліджуваних соматометричних показників новонароджених дівчаток та параметрів морфофункціонального ста� ну їх матерів. Висновки 1. В ході визначення закономірностей взаємозв’язку показників показників фізичного розвитку новонароджених дітей у залежності від характеру професійної діяльності їх матерів виявлено, що найбільша їх кількість була властива для дівчаток і хлоп� чиків, що народилися у матерів, які не працюють, найменша – для дівчаток і хлопчиків, що народили� ся у матерів, особливості трудової діяльності яких мають бути віднесені до IІІ та IV груп фізичної активності, і, отже, ступінь важкості та напруже� ності праці суттєво знижують ступінь взаємозалежності досліджуваних по� казників, котрі відображують морфо� функціональні особливості новона� роджених, морфофункціональні особливості їх матерів та ряд харак� теристик анамнестичного змісту, що характеризують особливості перебігу вагітності. 2. Найбільша кількість статистично�зна� чущих кореляційних взаємозв’язків була властива для провідних ант� ропометричних показників фізичного розвитку досліджуваних новонарод� жених та таких характеристик їх ма� терів, як, маса тіла матері перед по� логами, збільшення маси тіла матері протягом періоду вагітності, показники щодо порядкового номе� ру вагітності та пологів, які власне і мають найбільшу прогностичну значущість з позицій імовірнісного передбачення появи негативних зру� шень з боку провідних характерис� тик фізичного розвитку дітей, що можуть мати місце. Література 1. Антипкін Ю.Г. Наукові та практичні про� блеми збереження здоров’я дітей Ук� раїни / Ю.Г. Антипкін // Врачебная практика. – 2007. – № 1 (55). – С.7�11. 2. Баранов А.А. Физиология роста и раз� вития детей и подростков: (теоретичес� кие и клинические вопросы). Т.1: Руко� водство / Ред. А.А. Баранов, Л.А. Щеп� лягина. – [2�е изд.]. – М.: ГЭОТАР� МЕДИА, 2006. – 432 с. 3. Баранов А.А. Физическое развитие де� тей и подростков на рубеже тысячеле� тий / А.А. Баранов, В.Р. Кучма, Н.А. Скоблина. – М., 2008. – С. 58�61. 4. Майданник В.Г. Нові нормативи фізич� ного розвитку дітей, розроблені експер� тами ВООЗ / В.Г. Майданник // Педіат� рія, акушерство та гінекологія. – 2008. – № 2. – С. 5�12. 5. Баранов А.А. Оценка здоровья детей и подростков при профилактических ос� мотрах: руководство для врачей / А.А. Баранов, В.Р. Кучма, Л.М. Сухарева. – М. : Династия, 2004. – 168 с. 6. Кучма В.Р. Физическое развитие москов� ских и киевских школьников / В.Р. Кучма, Н.А. Скоблина, А. Г. Платонова // Гигие� на и санитария. – 2011. – № 1. – С. 75� 78. 7. Платонова А.Г. Физическое развитие го� родских школьников в динамике 30 лет // ІIІ Конгресс Российского обще� ства школьной и университетской ме� дицины и здоровья, Москва, 24�27 февраля 2012г. – М.: Издатель НЦЗД РАМН, 2012. – С. 312�314. 8. Сучасні тенденції у фізичному розвитку міських дітей / Н.С. Полька, С.М. Джу� рінська, Н.Я. Яцковська, А.Г. Платонова АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 3 4 // Гігієна населених місць. – К., 2009. – Вип.53. – С. 299�303. 9. Сергета Д.П. Прогностична оцінка показ� ників фізичного розвитку новонародже� них дітей у матерів, що мешкають в сільській місцевості: медико�соціальні і профілактичні аспекти / Д.П. Сергета / / Актуальні питання педіатрії, акушер� ства та гінекології. – 2013. – №2. – С. 36�39. 10. Сергета Д.П. Прогностична оцінка по� казників фізичного розвитку новонарод� жених дітей у матерів, що мешкають в сільській місцевості: медико�соціальні і профілактичні аспекти / Д.П. Сергета / / Biomedical and biosocial anthropology. – 2013. – №20. – С. 93�96. References 1. Antipkіn J.G. 2007 “Scientific and practical problems of preservation the health of children of Ukraine”, Physicians practice, No 1(55), pp. 7�11. (in Russian) 2. Baranov A.A., Scheplyagina L.A. 2006 “Physiology of growth and development of children and adolescents: (theoretical and clinical issues)”, Vol. 1: A Guide [2nd ed.]. Moscow: GEOTAR MEDIA, 432 p. (in Russian) 3. Baranov A.A., Kuchma V.R., Skoblina N.A. 2008 “Physical development of children and adolescents at the turn of the millennium”, Moscow, рр. 58�61. (in Russian) 4. Maydannik V.G. 2008 “New standards of physical development of children, developed by experts of WHO”, Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, No. 2, pp. 5� 12. (in Ukranian) 5. Baranov A.A., Kuchma V.R., Sukhareva L.M., 2004 “Rating the health of children and adolescents with preventive examinations: a guide for physicians”, Moscow: Dynasty, 168 p. (in Russian) 6. Kuchma V.R., Skoblina N.A., Platonova A.G. 2011, “Physical development in Moscow and Kiev schoolboys”, Hygiene and sanitation, No 1, pp. 75�78. (in Russian) 7. Platonova A.G. 2012 “Development dynamics in urban schoolchildren 30 years”, III Congress Russian society school and university medicine and health,. Moscow: Publishers NTSZD, pp. 312�314. 8. Polka N.S., Dzhurinska S.M., Yatskovskyy N.Y., Platonova A.G. 2009, “Current trends in the physical development of urban children”, Hygiene populated areas, Vol. 53, pp. 299�303. (in Ukranian) 9. Serheta D.P. 2013, “Prognostic evaluation of physical development of newborns to mothers living in rural areas: health and social and preventive aspectserheta”, Actual problems of obstetrics and gynecology, No 2, pp. 36�39. (in Ukranian) 10. Serheta D.P. 2013, “Prognostic evaluation of physical development of newborns to mothers living in rural areas: health and social and preventive aspects”, Biomedical and biosocial anthropology, No 20, pp. 93�96. (in Ukranian) Резюме ПОКАЗАТЕЛИ ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ И ОСОБЕННОСТИ ИХ ВЗАИМОСВЯЗИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ХАРАКТЕРА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МАТЕРЕЙ Сергета Д.П. В ходе проведенных исследований определены закономерности взаимосвя� зи показателей физического развития новорожденных детей с целым рядом медико�социальных параметров жизне� деятельности в зависимости от характе� ра профессиональной деятельности ма� терей и установлена степень их прогно� стической значимости с позиций веро� ятностного предсказания негативных изменений со стороны ведущих характе� ристик морфофункционального состоя� ния детей. Выявлено, что наибольшее количество взаимосвязей исследуемых показателей характерна для девочек и мальчиков, родившихся у неработающих матерей, наименьшая – для девочек и мальчиков, родившихся у матерей, осо� бенности трудовой деятельности, отно� сящихся к III и IV группам физической активности и, таким образом, степень тяжести и напряженности труда суще� ственно снижают степень взаимозависи� мости исследуемых показателей, отра� жающих морфофункциональные особен� ности новорожденных, морфофункцио� нальные особенности их матерей и ряд характеристик анамнестического содер� жания, характеризующих особенности 3 5 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 v.2 (38�II), 2014 протекания беременности. Установлено, что наибольшее количество статистичес� ки значимых корреляционных взаимо� связей характерна для ведущих антропо� метрических показателей физического развития исследуемых новорожденных и таких морфофункциональных и меди� ко�социальних характеристик их мате� рей, как масса тела матери перед ро� дами, увеличение массы тела матери в период беременности, показатели порядкового номера беременности и родов, имеющих наибольшую прогнос� тическую значимость с позиций адек� ватного определения вероятности по� явления негативных изменений со сто� роны ведущих характеристик физичес� кого развития новорожденных детей. Ключевые слова: новорожденные дети, физическое развитие, профес� сиональная деятельность матерей, взаимосвязь показателей. Summary INDICATORS OF PHYSICAL DEVELOPMENT NEWBORN CHILDREN AND FEATURES IX INTERCONNECTIONS DEPENDING ON THE NATURE PROFESSIONAL ACTIVITIES OF MOTHERS Serheta D.P. In the course of investigations by the laws of the relationship of physical development of newborns with a range of health and social parameters of stay, depending on the nature of the professional activity of their mothers and established the extent of their prognostic significance from the standpoint of probabilistic prediction of negative developments of the leading characteristics of functional state of children. Found that the largest number of relationships studied parameters was typical for girls and boys born to mothers who are not employed, the lowest – for girls and boys born to mothers, especially the work which should be classified as III and IV groups of physical activity and hence the severity and intensity of labor significantly reduces the degree of interdependence of the studied parameters reflecting morphological features of neonates, morphological characteristics of their mothers and some characteristics of anamnestic content characterizing features of pregnancy. It was established that most of the statistically significant correlation was characteristic relationships for major anthropometric indices of newborns and their mothers’ characteristics such as body weight of mother before delivery, increase body weight mother during pregnancy, performance on the serial number of pregnancy and childbirth, which actually have the greatest prognostic significance from the standpoint of probabilistic prediction of negative developments of the leading characteristics of the physical development children can take place. Keywords: newborns, physical development, professional activities of mothers, correlation parameters. Впервые поступила в редакцию 21.03.2014 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования