Постнекласична економічна наука як новий формат антикризового господарського мислення
Традиційна неоліберальна економічна наука перебуває в затяжній кризі. Економічна цивілізація із властивою їй пануючою неоліберальною ідеологією ринкового фундаменталізму в принципі не націлена на цілісне розуміння і розвиток людини. Вона розглядає людину лише як засіб для отримання прибутку і зроста...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Вісник економічної науки України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139868 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Постнекласична економічна наука як новий формат антикризового господарського мислення / О.Г. Задорожна // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 25-29. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Традиційна неоліберальна економічна наука перебуває в затяжній кризі. Економічна цивілізація із властивою їй пануючою неоліберальною ідеологією ринкового фундаменталізму в принципі не націлена на цілісне розуміння і розвиток людини. Вона розглядає людину лише як засіб для отримання прибутку і зростання капіталу.
Перехід досліджень від економіки до господарства як цілісної сфери життєдіяльності людини стає головним вектором методологічного антикризового оновлення сучасної економічної науки. Таке методологічне оновлення пов’язане з формуванням нової постнекласичної економічної науки, основним предметом аналізу якої є людинорозмірні комплекси, де цілісна людина є їх ядром.
Для подолання глобальної полісистемної кризи повинні відбуватися насамперед якісні зміни у суспільстві. Істотно зростає роль тих неекономічних чинників, яким економічна наука до останнього часу не надавала належного значення, але зараз неодмінно повинна їх враховувати у своїх дослідженнях – духовно-моральнісні цінності, культура, соціокультурні чинники.
Формування постнекласичної науки пов’язане з переходом від цільової раціональності до більш глибокого рівня ціннісної раціональності, у якій слід шукати витоки і шляхи розв’язання найгостріших соціально-економічних проблем, які до крайності загострили проблему виживання людства. Постнекласична економічна наука потребує кардинального оновлення методологічних засад антикризових досліджень. |
|---|