Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств

У статті запропоновано й апробовано науково-методичний підхід щодо оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств. Для інтерпретації результатів оцінювання інвестиційної привабливості аграрного землекористування на основі функції бажаності Харінгтона виокремлено п’ять р...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Кучер, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2018
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139951
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств / А.В. Кучер // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 77-85. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-139951
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1399512018-06-22T03:06:15Z Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств Кучер, А.В. Наукові статті У статті запропоновано й апробовано науково-методичний підхід щодо оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств. Для інтерпретації результатів оцінювання інвестиційної привабливості аграрного землекористування на основі функції бажаності Харінгтона виокремлено п’ять рівнів інвестиційної привабливості. Здійснено комплексне оцінювання й розроблено картограму інвестиційної привабливості землекористування аграрних підприємств регіонів України. Практичне застосування результатів дослідження сприятиме ухваленню обґрунтованих інвестиційних рішень щодо здійснення земельних інвестицій. В статье предложен и апробирован научно-методический подход к оценке инвестиционной привлекательности землепользования аграрных предприятий. Для интерпретации результатов оценки инвестиционной привлекательности аграрного землепользования на основе функции желаемости Харрингтона выделены пять уровней инвестиционной привлекательности. Осуществлено комплексное оценивание и разработана картограмма инвестиционной привлекательности землепользования аграрных предприятий регионов Украины. Практическое применение результатов исследования будет способствовать принятию обоснованных инвестиционных решений по осуществлению земельных инвестиций. It is proposed and tested scientific and methodical approach to evaluation of investment attractiveness of land use of agricultural enterprises. To interpret the results of the assessment of the investment attractiveness of agricultural land use on the basis of the Harrington’s desirability function, five levels of investment attractiveness are identified. The complex estimation is carried out and the cartogram of investment attractiveness of land use of agricultural enterprises of Ukraine’s regions is developed. Practical application of the research results will contribute to make informed investment decisions on the implementation of land investment. 2018 Article Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств / А.В. Кучер // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 77-85. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139951 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Кучер, А.В. Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств Вісник економічної науки України
description	У статті запропоновано й апробовано науково-методичний підхід щодо оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств. Для інтерпретації результатів оцінювання інвестиційної привабливості аграрного землекористування на основі функції бажаності Харінгтона виокремлено п’ять рівнів інвестиційної привабливості. Здійснено комплексне оцінювання й розроблено картограму інвестиційної привабливості землекористування аграрних підприємств регіонів України. Практичне застосування результатів дослідження сприятиме ухваленню обґрунтованих інвестиційних рішень щодо здійснення земельних інвестицій.
format	Article
author	Кучер, А.В.
author_facet	Кучер, А.В.
author_sort	Кучер, А.В.
title	Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств
title_short	Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств
title_full	Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств
title_fullStr	Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств
title_full_unstemmed	Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств
title_sort	методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139951
citation_txt	Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств / А.В. Кучер // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 77-85. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT kučerav metodičnízasadiocínûvannâínvesticíjnoíprivablivostízemlekoristuvanʹagrarnihpídpriêmstv
first_indexed	2025-07-10T09:27:13Z
last_indexed	2025-07-10T09:27:13Z
_version_	1837251580141764608
fulltext	КУЧЕР А. В. 2018/№1 77 Регіональне реформування не виключає також доцільності у зміні назв нових регіонів. За часів Ста- родавньої Русі був поширеним поділ земель на князів- ства. У структурі Великого князівства Литовського ук- раїнські землі спочатку заадмініструвалися на правах князівств, а за адміністративною реформою 1564— 1566 рр., коли відбувся поділ на 13 воєводств, на ук- раїнських землях було утворено Київське, Волинське та Брацлавське воєводства. У складі Російської імперії регіони поділялися на губернії. В адміністративному відношенні у складі Австро-Угорської імперії виділя- лися коронні землі, серед яких території з українським населенням були представлені Королівством Гали- чини і Володимирії, а також Герцогством Буковина. Різні назви мали закарпатські землі: Угорська Русь, Карпатська Русь, Руська Крайна, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Закарпатська Україна. Територія Підкарпатської Русі входила до складу чотирьох комі- татів Угорщини — Берег, Марамарош, Унґ, Угоча. Проте «Русь» завжди включалося до назви. Вирішуючи проблему поділу українських регіо- нів, варто зупинитися на вирізненні їх як країв. Уні- версальність такого адміністративно-територіального поділу полягає в тому, що край — це і будь-яка місце- вість, і значна за простором область, і місцевість, що тяжіє до будь-якого географічного об’єкта. Зрештою, край — це й історична місцевість. Отже, край — універсальніше визначення регіону першого рівня. Іменник «область», маючи значення деякої частини більшої структури, має дещо іншу уні- версальність. Будучи вживаною для визначення обла- сті знань, підмножин якоїсь математичної множини, зоогеографічного регіону Землі, він не передає суто національного підтексту в історичному підході до ре- гіональних реформ. Отже, Україна у регіональних реформах стоїть пе- ред визначенням концепції формування регіонів. Це важлива складова державотворення, яка має увібрати в себе національні надбання і світовий досвід. Нато- мість новий регіональний поділ має забезпечити умови успішного поступу в соціально-економічному і культурному напрямах. Висновки. Включення постсоціалістичних країн у євроінтеграційні процеси супроводжувався приведенням адміністративно-територіального устрою у відповідність до викликів світового розвитку і національних особливо- стей. При цьому загальне районування здійснювалося на основі єдиного стандарту ЄС — номенклатури територі- альних одиниць для цілей статистики (NUTS). При проведенні регіональних реформ пріоритет має бути наданий вищому рівню, адже інакше утвориться розрив у ланцюжку територіальних трансформацій. Вод- ночас має бути враховано досвід проведення регіональ- них реформ у країнах ЄС. Відповідно Україні доцільно суттєво підвищити історико-етнографічний напрям при визначенні меж і назв регіонів з тим, щоб повніше вра- хувати географічні особливості країни, ефективно вико- ристати синергію спільного менталітету і місцевого до- свіду, комплексно застосувати в економічному розвитку фактор однорідності ресурсів, сформувати туристичну спеціалізацію, покращити міжнародні відносини з при- кордонними територіями. Вирішуючи проблему поділу українських регіо- нів, варто зупинитися на вирізненні їх як країв. Уні- версальність такого адміністративно-територіального поділу полягає в тому, що край — це і будь-яка місце- вість, і значна за простором область, і місцевість, що тяжіє до будь-якого географічного об’єкта, й істо- рично унікальна місцевість. А. В. Кучер чл.-кор. АЕН України, канд. пед. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», м. Київ МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАНЬ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ Постановка проблеми. Нині інвестиційне забезпе- чення розвитку аграрного сектора України в 4—5 разів нижче, ніж у розвинених країнах, що є національною проблемою. Фактично досягнуті у 2016 р. розміри ін- вестицій у сільське господарство (75 дол. США/га) відповідають лише показникам держав, які розвива- ються (до 150 дол. США/га) [1]. Водночас, згідно з до- слідженнями вчених, на першому етапі потрібно інве- стувати в рослинництві в середньому 1-2 тис. дол. США/га [2]. На думку М. І. Кісіля, розв’язувати цю проблему слід передусім на основі активної аграрної політики, активізації інвестиційної діяльності вироб- ників за рахунок власних і залучених коштів, надання їм бюджетної підтримки [1]. У сучасних умовах суб’єкти господарювання мусять самі знаходити шляхи вирішення проблем, при цьому є думка, що фі- нансовий капітал має надходити до найбільш конку- рентоспроможних підприємств. У зв’язку із цим є по- треба зберігати досягнуті конкурентні позиції, закла- дати фундамент для їхнього укріплення та, за можли- вості, — підвищення конкурентоспроможності [3]. Ін- вестиційна діяльність аграрних підприємств є одним із інструментів формування й підвищення їхньої конку- рентоспроможності [4]. За оцінками фахівців Україн- ського клубу аграрного бізнесу, аграрний сектор може щороку освоювати 5 млрд дол. США іноземних інвес- тицій, проте, притік цих інвестицій можливий лише в разі завершення земельної реформи, що дозволить на- дати доступ виробникам до основного виробничого ресурсу — землі [5]. Зазначене вище свідчить про ак- туальність і науково-практичну значущість проблеми інвестиційної привабливості землекористувань аграр- них підприємств. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Учені до- сліджують проблеми інвестиційної привабливості Ук- раїни [6]; європейської моделі інвестиційного забезпе- чення політики сільського розвитку [7]; інноваційно- інвестиційної діяльності в аграрному секторі [8]; ме- КУЧЕР А. В. 78 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ тодологічні напрями формування вартості земельних ресурсів [9] та ін. Зазвичай інвестиційну привабливість розглядають на рівні країни, галузі, області (регіону), підприємства, проекту, які, безумовно, між собою вза- ємопов’язані. Так, для інвестора, зазначає Г. В. Спа- ський, не будуть достатньо переконливими аргументи інвестувати в надприбутковий проект, якщо відпо- відна галузь перебуває в країні в кризовому стані; ризик політичної і/або економічної нестабільності в державі чи регіоні може звести нанівець високу ін- вестиційну привабливість проекту [10]. Дослідник А. П. Гайдуцький вводить у науковий обіг поняття «інвестиційна конкурентоспроможність аграрного сектора», оцінку якої він розглядає на міждержавному, міжгалузевому, міжрегіональному рівнях, на рівні сільських районів, окремих інвестиційних проектів і міжрегіональної оцінки цих проектів [11, с. 193—194]. У ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» започатковано дослідження щодо оцінювання інвестиційної привабливості земель на підставі інтегрованої оцінки родючості ґрунтів, клі- матичних й агровиробничих особливостей земель, що дозволило встановити їхню порівняльну інвестиційну привабливість для вирощування польових культур [12; 13]. Розвиваючи вказану ідею, ми розглядаємо про- блему економічного оцінювання інвестиційної при- вабливості землекористування [14], тому в цій роботі об’єктом дослідження є інвестиційна привабливість землекористувань аграрних підприємств. Мета статті — презентувати запропонований на- уково-методичний підхід до оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підпри- ємств регіонів України й результати її комплексної оцінки. Виклад основного матеріалу дослідження. Спира- ючись на напрацювання наукової школи О. Г. Янко- вого щодо дослідження латентних (прихованих) ознак економічних об’єктів [15], ми розглядаємо інвести- ційну привабливість землекористувань аграрних під- приємств як латентну ієрархічну властивість еконо- мічних об’єктів, що в інтегрованому вигляді відобра- жає відносну (порівняно з іншими об’єктами) еконо- мічну доцільність здійснення земельних інвестицій для виробництва продукції рослинництва. З огляду на це ми вперше запропонували й апробували науково- методичний підхід до комплексного оцінювання інве- стиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств, що ґрунтується на авторській логічно- смисловій моделі структури внутрішніх чинників- симптомів і взаємодії ієрархічних рівнів інвестиційної привабливості аграрного землекористування регіону (рис. 1). Рис. 1. Логічно-смислова модель структури внутрішніх чинників-симптомів і взаємодії ієрархічних рівнів інвестиційної привабливості аграрного землекористування регіону Джерело: побудовано за результатами аналізу літературних джерел і власних досліджень. Перший рівень ієрархії включає власне комплексну оцінку інвестиційної привабливості землекористу- вання аграрних підприємств регіону, що є інтегрова- ною латентною економічною ознакою. На другому рівні ієрархії в структурі інвестицій- ної привабливості аграрного землекористування виді- лено вісім груп чинників, які теж є латентними озна- ками, що характеризують: Інвестиційна привабливість аграрного землекористування 1 група 2 група 3 група 4 група 8 група х1 — х9 1-й рівень ієрархії 5 група 6 група 7 група 2-й рівень ієрархії (групові чинники) 3-й рівень ієрархії (первинні чинники) х10 — х12 х13 — х16 х17 — х20 х21 — х27 х28 — х31 х32 — х43 х44 — х58 Дані статистичної звітності, наукових установ, розрахункові показники 4-й рівень ієрархії (базові дані) КУЧЕР А. В. 2018/№1 79 1) рівень загальноекономічного розвитку регіону; 2) рівень інвестиційної активності в сільському господарстві регіону; 3) рівень цінності (вартості) с.-г. земель регіону; 4)рівень економічної родючості ґрунтів (продук- тивності землі) аграрних підприємств регіону; 5) рівень економічної ефективності землекорис- тування аграрних підприємств регіону; 6) рівень економічної стійкості (стабільності) землеробства аграрних підприємств регіону; 7) рівень розвитку й доступності інфраструктури регіону; 8) рівень інвестиційних ризиків (безпеки інвести- ційної діяльності). На третьому рівні ієрархії в структурі кожної із восьми груп чинників інвестиційної привабливості аграрного землекористування виділено набір первинних чинни- ків. Для їхнього вимірювання запропоновано систему чинників-симптомів інвестиційної привабливості, що складається із 58 первинних чинників (третій рівень ієрархії). Нарешті, четвертий рівень ієрархії охоплює від- повідні вихідні статистичні дані, що використовують для вимірювання запропонованої системи чинників- симптомів інвестиційної привабливості. Отже, перший і другий рівні ієрархії в структурі інвестиційної привабливості землекористувань аграр- них підприємств характеризують латентні показники, а третій і четвертий рівні ієрархії характеризують зви- чайні економічні показники метричної шкали. Запропонована методика комплексної оцінки ін- вестиційної привабливості землекористування аграр- них підприємств регіону передбачає, що спочатку здійснюють стандартизацію кожного із 58 показників (табл. 1), на основі чого далі визначають інтегровані показники кожного з восьми рівнів. Таблиця 1 Система показників для комплексного оцінювання інвестиційної привабливості аграрного землекористування Показники Одиниці виміру Критерій оптималь- ності 1 2 3 1 Рівень (оцінка) загальноекономічного розвитку регіону х1 Валовий регіональний продукт з розрахунку на одну особу грн max х2 Частка валового регіонального продукту в загальному підсумку % max х3 Капітальні інвестиції на одну особу грн max х4 Прямі іноземні інвестиції на одну особу населення дол. США max х5 Темпи зростання (зменшення) обсягу прямих іноземних інвестицій % до поч. року max х6 Індекси капітальних інвестицій за регіонами (до попереднього року) % max х7 Інтегральний регіональний індекс людського розвитку коеф. max х8 Індекси сільськогосподарської продукції (до попереднього року) % max х9 Виробництво сільськогосподарської продукції з розрахунку на одну особу (у постійних цінах 2010 р.) грн max 2 Рівень (оцінка) інвестиційної активності в сільському господарстві регіону х10 Капітальні інвестиції в сільському господарстві, мисливстві й наданні пов’язаних з ними послуг з розрахунку на 1 га с.-г. угідь грн max х11 Капітальні інвестиції на охорону та раціональне використання природних ресурсів з розрахунку на 1 га с.-г. угідь грн max х12 Капітальні інвестиції на захист і реабілітацію ґрунту, підземних і поверх- невих вод з розрахунку на 1 га с.-г. угідь грн max 3 Рівень (оцінка) цінності (вартості) с.-г. земель регіону х13 Сумарний бал бонітету земель (ураховує бонітет ґрунтів і клімату) (за В. В. Медведєвим) бал max х14 Підсумковий бал комплексного районування ріллі (за В. В. Медведєвим) бал min х15 Нормативна грошова оцінка ріллі грн/га max х16 Питома вага особливо цінних земель у структурі с.-г. угідь % max 4 Рівень (оцінка) економічної родючості ґрунтів (продуктивності землі) аграрних підприємств регіону х17 Середня врожайність зернових і зернобобових культур за останні п’ять років ц/га max х18 Середня врожайність соняшника за останні п’ять років ц/га max х19 Середня врожайність сої за останні п’ять років ц/га max х20 Середня врожайність ріпака за останні п’ять років ц/га max 5 Рівень (оцінка) економічної ефективності землекористування аграрних підприємств регіону х21 Валова продукція рослинництва на 100 га с.-г. угідь тис. грн max х22 Індекс продукції рослинництва (до попереднього року) % max х23 Дохід від реалізації продукції рослинництва на 100 га с.-г. угідь тис. грн max х24 Коефіцієнт рентабельності (окупності) діяльності аграрних підприємств коеф. max х25 Коефіцієнт покриття виробничих витрат на виробництво с.-г. продукції доходом від реалізації коеф. max х26 Землевіддача за валовою продукцією рослинництва коеф. max х27 Грошовий потік відтворення на 100 га с.-г. угідь грн/га max КУЧЕР А. В. 80 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Закінчення табл. 1 1 2 3 6 Рівень (оцінка) економічної стійкості (стабільності) землеробства аграрних підприємств регіону х28 Коефіцієнт варіації врожайності зернових культур за останні п’ять років коеф. min х29 Коефіцієнт варіації врожайності соняшника за останні п’ять років коеф. min х30 Коефіцієнт варіації врожайності сої за останні п’ять років коеф. min х31 Коефіцієнт варіації врожайності ріпака за останні п’ять років коеф. min 7 Рівень (оцінка) розвитку й доступності інфраструктури регіону х32 Коефіцієнт, що враховує відмінності в розвиненості інфраструктури сіль- ського господарства коеф. max х33 Кількість елеваторів одиниць max х34 Місткість сертифікованих зерносховищ млн т max х35 Щільність залізничних колій загального користування км на 1 тис. км2 території max х36 Щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям км на 1 тис. км2 території max х37 Середні ціни, що сформувалися під час купівлі аграрними підприємствами робіт і послуг: оранка грн/га min х38 культивація грн/га min х39 унесення добрив грн/га min х40 захист сільськогосподарських культур грн/га min х41 збір урожаю сільськогосподарських культур грн/га min х42 перевезення вантажів грн/т·км min х43 Середній розмір земельного паю га max 8 Рівень (оцінка) інвестиційних ризиків (безпеки інвестиційної діяльності) х44 Норма беззбитковості галузі рослинництва % min х45 Коефіцієнт операційного лівериджу в рослинництві коеф. min х46 Частка збиткових аграрних підприємств % min х47 Беззбиткова врожайність пшениці ц/га min х48 Беззбиткова врожайність ячменю ц/га min х49 Беззбиткова врожайність кукурудзи на зерно ц/га min х50 Беззбиткова врожайність соняшника ц/га min х51 Беззбиткова врожайність сої ц/га min х52 Беззбиткова врожайність ріпака ц/га min х53 Зона економічної безпеки виробництва пшениці % max х54 Зона економічної безпеки виробництва ячменю % max х55 Зона економічної безпеки виробництва кукурудзи на зерно % max х56 Зона економічної безпеки виробництва соняшника % max х57 Зона економічної безпеки виробництва сої % max х58 Зона економічної безпеки виробництва ріпака % max Джерело: складено за результатами аналізу літературних джерел і власних досліджень. Для оцінювання стандартизованих значень по- казника використано формули, що ми раніше апробу- вали під час комплексної оцінки соціально-економіч- ного розвитку регіонів [16]. Для оцінювання стандартизованого значення по- казника (S), зростання якого має позитивний вплив, використовують формулу: = Х − ХХ − , де Хі — фактичне значення показника; Х min — мінімальне значення показника; Х max — максимальне значення показника. Для оцінювання стандартизованого значення по- казника (S), зростання якого має негативний вплив, використовують формулу: = Х − ХХ − . Для визначення інтегрального показника на дру- гому рівні ієрархії обчислюють суму рейтингів конк- ретного регіону (R) за кожним зі стандартизованих по- казників за формулою: R = ∑S. Середнє значення суми рейтингів кожного регі- ону (Rср) на другому рівні ієрархії визначають за фор- мулою: = , де n — кількість показників, за якими проводили роз- рахунок. Для визначення інтегрального показника на пер- шому рівні ієрархії обчислюють середньоарифметичне значення стандартизованих індивідуальних індексів конкретного регіону (Rср) на другому рівні ієрархії. Розраховані інтегральні оцінки інвестиційної привабливості (Іі.п) виражено в балах за стобальною шкалою за формулою: Іі.п = (1 — Rср) · 100. За результатами розрахунку визначають місце кожного регіону в загальному рейтингу. Найкращу оцінку інвестиційної привабливості одержує той ре- гіон, у якого інтегральні оцінки мають найвище зна- чення. Як показали результати дослідження, можливі різні варіанти побудови шкал для інтерпретації резуль- татів оцінювання. Одним із варіантів є вирізнення КУЧЕР А. В. 2018/№1 81 трьох рівнів, відповідно інтервал значень між рівнями індексів інвестиційної привабливості аграрного земле- користування (Іі.п) дорівнює 0,33. Звідси шкала зна- чень рівнів інвестиційної привабливості аграрного зе- млекористування може мати такий вигляд: 0 ≤ Іі.п < 0,33 — низький рівень інвестиційної привабливості; 0,33 ≤ Іі.п < 0,66 — середній рівень інвестиційної привабливості; 0,66 ≤ Іі.п < 1 — високий рівень інвестиційної привабливості. Ще один варіант вирізнення трьох рівнів інвести- ційної привабливості може ґрунтуватися на методич- ному підході, що дозволяє визначити ці рівні на під- ставі наявного стану речей на ринку чи в галузі, за- пропонованому в роботі Ю. С. Шипуліної [17]: спо- чатку розрахунки виконують для усіх порівнюваних об’єктів чи періодів часу; за результатами визначають середнє значення (Іі.пср) для ринку чи галузі або для конкретного підприємства за аналізований період часу; далі розраховують діапазон середніх 0,7 Іі.пср ≤ ≤ Ііср ≤ 1,3 Іі.пср; за ступенем відхилення фактичних значень від середнього формують висновки про рівень інвестиційної привабливості конкретного суб’єкта: Іі.п > Ііср — рівень вище середнього; Іі.п < Ііср — рівень нижче середнього; Іі.п = Ііср — середній рівень. Можливий також варіант вирізнення чотирьох або п’яти рівнів інвестиційної привабливості. У цьому випадку, спираючись на працю З. Б. Янченко [18], можна визначити такі рівні інвестиційної привабливо- сті: Іі.п = 1 — абсолютний (дуже високий) рівень ін- вестиційної привабливості (це як ідеал (ситуація, коли аналізований об’єкт оцінки є кращим за усіма порів- нюваними показниками), до якого варто прагнути, але практично його досягнути неможливо); 0,75 ≤ Іі.п < 1 — достатній рівень інвестиційної привабливості; 0,50 ≤ Іі.п < 0,75 — середній рівень інвестиційної привабливості; 0,25 ≤ Іі.п < 0,50 — низький рівень інвестиційної привабливості; 0,00 ≤ Іі.п < 0,25 — дуже низький рівень інвести- ційної привабливості. Якщо не брати до уваги абсолютний рівень інве- стиційної привабливості, досягнення якого є мало- ймовірним, можна зазначену шкалу інвестиційної привабливості розглядати як чотирирівневу, при цьому верхня межа достатнього рівня інвестиційної привабливості матиме такий вигляд: 0,75 ≤ Іі.п ≤ 1 — достатній рівень інвестиційної привабливості. Формалізована оцінка може знаходити свій вираз у будь-якій системі (100-, 4-, 5-бальній чи за допомо- гою літер), але в будь-якому випадку буде діяти так звана «психофізична шкала бажаності», в основі якої лежить узагальнена функція бажаності Харінгтона: 85—100 % виконаного завдання — «дуже добре»; 65—80 % — «добре»; 50—60 % — «задовільно»; 25—45 % — «погано»; 0—20 % — «дуже погано». Психофізична шкала бажаності побудована на використанні трьох оцінних понять («погано», «задо- вільно», «добре») і ступеня їхньої інтенсивності («дуже погано», «дуже добре»). Наочно її можна відобразити за допомогою рис. 2 [19, с. 248—249]. Дуже погано Погано Задовільно Добре Дуже добре Рис. 2. Психофізична шкала бажаності Шкала бажаності належить до психофізичних шкал, її призначення — встановлення відповідності між фізичними й психофізичними параметрами. Під фізичними параметрами розуміють можливі відклики, які характеризують функціонування досліджуваного об’єкта. Серед них можуть бути естетичні й навіть ста- тистичні параметри. Під психологічними параметрами розуміють суб’єктивні оцінки експериментатора бажа- ності (пріоритетності) того чи іншого відклику. Щоб одержати шкалу бажаності, зручно скористатись гото- вими розробленими таблицями відповідностей між відношеннями пріоритетів в емпіричній і числовій (психологічній) системах [20]. Правда, як показав ана- ліз літературних джерел, попри те, що шкала бажано- сті має інтервал від 0 до 1, зв’язок між кількісними значеннями безрозмірної шкали й психологічним сприйняттям людини, різні вчені представляють по- різному. Для прикладу, у табл. 2 представлено найпо- ширеніші варіанти значень функції бажаності Харінг- тона й інтерпретацію її оцінок. Таблиця 2 Інтерпретація оцінок функції бажаності Харінгтона Інтерпретація оцінки функції бажаності Варіанти значення функції бажаності Харінгтона (D) Варіант 1 Варіант 2 Дуже добре (відмінно) 1,00 < D < 0,80 1,00—0,80 Добре 0,63 < D < 0,80 0,80—0,63 Задовільно 0,37 < D < 0,63 0,63—0,37 Незадовільно 0,20 < D < 0,37 0,37—0,20 Дуже погано (вкрай незадовільно) 0,00 < D < 0,20 0,20—0,00 Джерело: складено за результатами аналізу літературних джерел. Значення окремого відклику, що переведений у безрозмірну шкалу бажаності, позначають через Dі (і = = 1, 2, ..., n) і називають окремою бажаністю. Зна- чення функції бажаності Харінгтона перебувають в ін- тервалі від 0 до 1. Значення Dі = 0 відповідає абсо- лютно неможливому з погляду якості рівню цієї влас- КУЧЕР А. В. 82 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ тивості, а значення Dі = 1 — найкращому значенню властивості. Вибір оцінок на шкалі бажаності 0,63 і 0,37 пояснюють зручністю розрахунків: 0,63 = 1 — — 1 : е, а 0,37 = 1 : е. Значення 0,37 зазвичай відпові- дає межі допустимих значень [20]. Як показали результати дослідження, функція ба- жаності Харінгтона здобула практичне застосування не лише в психолого-педагогічній науці, а і в еконо- мічній і ґрунтознавчо-агрохімічній науках. Так, на- приклад, І. Федулова розглянула можливості викори- стання узагальненої функції бажаності Харінгтона для оцінки готовності підприємства до здійснення іннова- ційної стратегії [20]; І. А. Ігнатьєва — для дослідження залежності потенційних можливостей від стадій жит- тєвого циклу підприємства [21]; Н. В. Васюткіна — для оцінювання внутрішньої збалансованості та узгодже- ності потенціалу розвитку підприємств [22, с. 200]; Т. О. Грінченко зі співавторами — для оцінювання якості ґрунтів через функціональне перетворення ок- ремих показників агрохімічних і фізико-хімічних вла- стивостей з подальшим визначенням середнього гео- метричного вже перетворених показників [23; 24]. Ра- зом із цим, роботи, в яких було б використано функ- цію бажаності Харінгтона під час дослідження інвес- тиційної привабливості, нам невідомі. Результати дослідження засвідчили, одним з най- більш зручних способів побудови узагальненого по- казника за одночасного подолання методологічних складнощів щодо різної розмірності величин, а також необхідності трансформації їхніх значень у єдину шкалу виміру (нормалізації) для коректної оцінки є узагальнена функція бажаності Харінгтона, в основу побудови якої покладено ідею перетворення натураль- них значень окремих відкликів у безрозмірну шкалу бажаності й пріоритетності. У нашому дослідженні функцію бажаності Харінгтона використано для ін- терпретації результатів оцінювання інвестиційної при- вабливості аграрного землекористування, правда, з певною трансформацією у 100-бальну (%) шкалу (для більшої диференціації) з визначенням таких рівнів ін- вестиційної привабливості: 80,0 ≤ Іі.п ≤ 100,0 — дуже високий рівень інвести- ційної привабливості; 63,0 ≤ Іі.п < 80,0 — достатній рівень інвестиційної привабливості; 37,0 ≤ Іі.п < 63,0 — середній (задовільний) рівень інвестиційної привабливості; 20,0 ≤ Іі.п < 37,0 — низький рівень інвестиційної привабливості; 0,0 ≤ Іі.п < 20,0 — дуже низький рівень інвести- ційної привабливості. Отже, ми пропонуємо виділяти п’ять рівнів ін- вестиційної привабливості. Тепер наведемо деякі результати комплексної оцінки інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств регіонів України. Так, напри- клад, у табл. 3 презентовано стандартизовані показ- ники оцінки рівня цінності (вартості) с.-г. земель ре- гіонів України. Нагадаємо, що це одна з виділених ра- ніше восьми груп факторів на другому рівні ієрархії в структурі інвестиційної привабливості аграрного зем- лекористування регіону. Таблиця 3 Стандартизовані показники оцінки рівня цінності (вартості) с.-г. земель регіонів України Область Sх13 Sх14 Sх15 Sх16 ІБ Ранг Вінницька 0,333 0,172 0,350 0,433 67,8 7 Волинська 0,238 0,726 0,513 1,000 38,1 21 Дніпропетровська 0,000 0,582 0,379 0,547 62,3 8 Донецька 0,143 1,000 0,258 0,687 47,8 18 Житомирська 0,381 0,238 1,000 0,855 38,1 20 Закарпатська 0,143 0,036 0,699 0,787 58,4 12 Запорізька 0,238 0,741 0,311 0,741 49,2 16 Івано-Франківська 0,143 0,192 0,585 0,719 59,0 10 Київська 0,095 0,038 0,408 0,376 77,1 3 Кіровоградська 0,000 0,846 0,401 0,394 59,0 11 Луганська 0,524 0,759 0,691 0,923 27,6 24 Львівська 0,143 0,251 0,686 0,969 48,8 17 Миколаївська 0,571 0,818 0,699 0,629 32,1 22 Одеська 0,286 0,685 0,608 0,620 45,0 19 Полтавська 0,048 0,159 0,289 0,012 87,3 2 Рівненська 0,190 0,074 0,437 0,886 60,3 9 Сумська 0,238 0,038 0,540 0,257 73,2 6 Тернопільська 0,429 0,074 0,508 0,000 74,7 4 Харківська 0,238 0,846 0,380 0,380 53,9 14 Херсонська 1,000 0,926 0,266 0,625 29,6 23 Хмельницька 0,143 0,264 0,276 0,380 73,4 5 Черкаська 0,048 0,000 0,000 0,065 97,2 1 Чернівецька 0,190 0,595 0,302 0,862 51,3 15 Чернігівська 0,095 0,085 0,800 0,726 57,4 13 Джерело: авторські розрахунки. Результати дослідження дозволяють усі області за рівнем цінності с.-г. земель об’єднати в такі групи за критерієм інвестиційної привабливості: — дуже високий рівень інвестиційної привабли- вості: Черкаська, Полтавська області; — достатній рівень інвестиційної привабливості: Київська, Тернопільська, Хмельницька, Сумська, Він- ницька області; — середній (задовільний) рівень інвестиційної привабливості: Дніпропетровська, Рівненська, Івано- КУЧЕР А. В. 2018/№1 83 Франківська, Кіровоградська, Закарпатська, Чернігів- ська, Харківська, Чернівецька, Запорізька, Львівська, Донецька, Одеська, Житомирська, Волинська області; — низький рівень інвестиційної привабливості: Миколаївська, Херсонська, Луганська області. Отже, більшість регіонів потрапила до групи, що характеризується середнім рівнем інвестиційної при- вабливості, водночас відсутні області з дуже низьким рівнем інвестиційної привабливості за рівнем цінності с.-г. земель. Дещо відмінні здобуто результати оцінки рівня економічної родючості ґрунтів (продуктивності землі) аграрних підприємств регіонів України (табл. 4). Як свідчать наведені дані, всі області за рівнем економічної родючості ґрунтів (продуктивності землі) аграрних підприємств регіонів можна об’єднати в такі групи за критерієм інвестиційної привабливості: - дуже високий рівень інвестиційної привабливо- сті: Черкаська область; - достатній рівень інвестиційної привабливості: Хмельницька, Київська, Тернопільська, Вінницька, Полтавська, Львівська, Івано-Франківська, Рівнен- ська області; - середній (задовільний) рівень інвестиційної привабливості: Сумська, Волинська, Чернівецька, Че- рнігівська, Закарпатська, Кіровоградська, Харківська, Житомирська, Херсонська області; - низький рівень інвестиційної привабливості: Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська, Оде- ська, Донецька області; - дуже низький рівень інвестиційної привабливо- сті: Луганська область. Таблиця 4 Стандартизовані показники оцінки рівня економічної родючості ґрунтів (продуктивності землі) аграрних підприємств регіонів України Область Sх17 Sх18 Sх19 Sх20 ІБ Ранг Вінницька 0,230 0,082 0,579 0,316 69,8 5 Волинська 0,487 0,543 0,515 0,000 61,4 11 Дніпропетровська 0,884 0,287 0,773 0,865 29,8 20 Донецька 0,903 0,385 1,000 0,756 23,9 23 Житомирська 0,339 1,000 0,466 0,573 40,6 17 Закарпатська 0,676 0,461 0,150 0,544 54,2 14 Запорізька 1,000 0,426 0,245 0,939 34,7 19 Івано-Франківська 0,318 0,184 0,476 0,452 64,2 8 Київська 0,146 0,122 0,473 0,341 73,0 3 Кіровоградська 0,525 0,198 0,657 0,708 47,8 15 Луганська 0,965 0,402 0,982 0,987 16,6 24 Львівська 0,409 0,222 0,523 0,221 65,6 7 Миколаївська 0,914 0,351 0,773 0,932 25,7 21 Одеська 0,928 0,403 0,750 0,926 24,8 22 Полтавська 0,170 0,070 0,521 0,537 67,5 6 Рівненська 0,309 0,415 0,508 0,208 64,0 9 Сумська 0,225 0,033 0,538 0,731 61,8 10 Тернопільська 0,240 0,236 0,493 0,233 69,9 4 Харківська 0,628 0,047 0,689 0,772 46,6 16 Херсонська 0,901 0,572 0,000 1,000 38,2 18 Хмельницька 0,218 0,243 0,386 0,192 74,0 2 Черкаська 0,000 0,000 0,514 0,137 83,7 1 Чернівецька 0,369 0,313 0,441 0,507 59,2 12 Чернігівська 0,303 0,219 0,562 0,689 55,7 13 Джерело: авторські розрахунки. Результати парного кореляційного аналізу, як ми й припускали, засвідчили наявність прямого високого зв’язку (r = 0,755) між інтегральним балом оцінки рівня цінності (вартості) с.-г. земель й економічної ро- дючості ґрунтів аграрних підприємств регіонів Укра- їни. Аналогічні розрахунки здійснено за всіма гру- пами показників, що виокремлено на другому рівні ієрархії в структурі інвестиційної привабливості аг- рарного землекористування. Підсумовуючи, на рис. 3 презентовано картограму інвестиційної привабливості аграрного землекористування регіонів України, на якій умовно виділено п’ять груп за методом квантилів. Побудована картограма інвестиційної привабли- вості аграрного землекористування може бути корисна теперішнім і потенційним власникам й інвесторам під час прийняття інвестиційних рішень, а також фахів- цям органів державного й регіонального управління під час прийняття рішень щодо стимулювання інвес- тиційної активності та/або формування територіаль- них кластерів як інструменту регіонального розвитку й підвищення конкурентоспроможності. Зазначена картограма ґрунтується на показниках обласного рів- ня, у перспективі можливою є її декомпозиція на рівні районів, а далі — на рівні аграрних підприємств і/або с.-г. земель територіальних громад. Висновки. У результаті дослідження запропоно- вано й апробовано науково-методичний підхід до оці- нювання інвестиційної привабливості землекористу- вань аграрних підприємств регіонів України, що ґрун- тується на авторській логічно-смисловій моделі струк- тури внутрішніх чинників-симптомів і взаємодії ієрар- хічних рівнів інвестиційної привабливості аграрного землекористування регіону. Для оцінювання запропо- новано систему чинників-симптомів інвестиційної привабливості, що складається із 58 первинних чин- ників, які об’єднано у вісім груп, що характеризують: рівень загальноекономічного розвитку регіону; рівень інвестиційної активності в сільському господарстві ре- гіону; рівень цінності (вартості) с.-г. земель регіону; рівень економічної родючості ґрунтів (продуктивності КУЧЕР А. В. 84 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ землі) аграрних підприємств регіону; рівень економіч- ної ефективності землекористування аграрних підпри- ємств регіону; рівень економічної стійкості (стабіль- ності) землеробства аграрних підприємств регіону; рі- вень розвитку й доступності інфраструктури регіону; рівень інвестиційних ризиків. Рис. 3. Картограма інвестиційної привабливості аграрного землекористування областей України Джерело: побудовано на основі власних розрахунків. На основі сформованої методики комплексного оцінювання інвестиційної привабливості землекорис- тувань аграрних підприємств здійснено оцінку на рівні регіонів України. Так, наприклад, оцінка за рівнем економічної родючості ґрунтів свідчить, що: а) до чи- сла регіонів з дуже високим рівнем належить Черка- ська область; б) до числа регіонів з достатнім рівнем належать Хмельницька, Київська, Тернопільська, Він- ницька, Полтавська, Львівська, Івано-Франківська та Рівненська області; в) до числа регіонів з низьким рівнем належать Запорізька, Дніпропетровська, Мико- лаївська, Одеська та Донецька області; г) до аутсайде- рів належить Луганська область; ґ) решту регіонів від- несено до групи із середнім (задовільним) рівнем еко- номічної родючості. Зважаючи на результати оцінки, слід застосовувати диференційований підхід до страте- гії підвищення інвестиційної привабливості землеко- ристування за критерієм економічної родючості: якщо для регіонів з дуже високим і достатнім рівнем слід обирати стратегію збереження (утримання) досягнутих позицій, то для регіонів із середнім, низьким і дуже низьким рівнем необхідно реалізовувати стратегію іс- тотного поліпшення відповідних показників. За результатами комплексного оцінювання впер- ше розроблено картограму інвестиційної привабливо- сті землекористування аграрних підприємств регіонів України, використання якої дасть змогу робити об- ґрунтований вибір території для інвестування й роз- робляти диференційовану за регіонами систему захо- дів щодо підвищення інвестиційної привабливості. Практична цінність дослідження полягає в тому, що запропонований науково-методичний підхід і ре- зультати комплексного оцінювання інвестиційної привабливості землекористування аграрних підпри- ємств регіонів України можуть бути використані під час: визначення рейтингів регіонів за рівнем інвести- ційної привабливості землекористування для моніто- рингу й прийняття відповідних управлінських рішень у процесі державного управління й реалізації відпо- відних напрямів аграрної та інвестиційної політики на макро- й мезорівнях; виявлення резервів підвищення інвестиційної привабливості землекористування, об- ґрунтування напрямів реалізації цих резервів; ухва- лення інвестиційних рішень щодо здійснення земель- них інвестицій. Список використаних джерел 1. Кісіль М. І. Інвестиційне забезпечення роз- витку сільського господарства України в стратегічній перспективі. Вісник аграрної науки. 2018. № 1. С. 78— 82. 2. Ulanchuk V., Zharun O., Sokolyuk S., Tkachuk S. Investment needs assessment of Ukrainian agricultural en- terprises. Investment Management and Financial Innova- tions. 2017. Vol. 14. Is. 1. Pp. 181—190. URL: http://dx.doi.org/10.21511/imfi.14(1-1).2017.04. 3. Дядюк М. Удосконалення методологічних за- сад управління конкурентоспроможністю підприєм- ства в умовах кризи. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 95—105. URL: www.are-journal.com. ЛАТИШЕВА О. В., ЛЄСОВА О. П. 2018/№1 85 4. Авраменко Ю. О. Інвестиційна діяльність як інструмент підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств. Економіка АПК. 2018. № 1. С. 84—91. 5. УКАБ підготував «дорожню карту» розвитку аг- росектору. 2018. URL: http://ucab.ua/ua/pres_sluzhba/ novosti/ukab_pidgotuvav_dorozhnyu_kartu_rozvitku_agro sektoru. 6. Грицаєнко Г., Грицаєнко М. Інвестиційна привабливість України. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2017. Vol. 3. No. 1. Pp. 80—93. URL: www.are-journal.com. 7. Прокопчук О., Усюк Т. Європейська модель інвестиційного забезпечення політики сільського роз- витку. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 149—160. URL: www.are-journal.com. 8. Ільчук В., Шпомер Т. Інноваційно-інвести- ційна діяльність АПК: сучасний стан і проблеми роз- витку. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2017. Vol. 3. No. 1. Pp. 108—118. URL: www.are-journal.com. 9. Сохнич А. Я., Сохнич С. А. Методологічні на- прями формування вартості земельних ресурсів. Вісник економічної науки України. 2017. № 1 (32). С. 88—92. 10. Спаський Г. В. Інвестиційна привабливість сільського господарства Закарпаття. Економіка АПК. 2018. № 2. С. 30—39. 11. Гайдуцький А. П. Інвестиційна конкуренто- спроможність аграрного сектора України. Київ: Нора- друк, 2004. 246 с. 12. Медведєв В. В., Пліско І. В., Бігун О. М. Оці- нювання інвестиційної привабливості та вартості зе- мельної ділянки. Вісник аграрної науки. 2012. № 12. С. 66—72. 13. Медведєв В. В., Пліско І. В., Бігун О. М. Ін- вестиційна привабливість орних земель України: ме- тодика визначення і картографо-аналітичні оцінки. Харків: Смугаста типографія, 2014. 186 с. 14. Кучер А. В., Кучер Л. Ю. Інвестиційна при- вабливість землекористування регіонів. Сучасні еконо- мічні, соціальні та екологічні детермінанти активізації розвитку країни та її регіонів: матер. Міжнар. наук.- практ. конф., 28—29 квітня 2017 р. Ужгород: Говерла, 2017. С. 22—25. 15. Янковий О. Г. Латентні ознаки в економіці: монографія. Одеса: Атлант, 2015. 168 с. 16. Kucher A. Development of rural areas based on rational agricultural land use: a case study of Ukraine. Strategies for the agri-food sector and rural areas — dilem- mas of development: monograph; eds: M. Wigier, A. Kow- alski. Warsaw: Institute of Agricultural and Food Econom- ics — National Research Institute, 2017. Pp. 120—135. 17. Шипуліна Ю. С. Критерії та методика діагно- стики інноваційного потенціалу промислового підп- риємства. Механізм регулювання економіки. 2008. № 3. Т. 1. С. 58—63. 18. Янченко З. Б. Оцінка достатності інновацій- ного потенціалу аграрних підприємств. БізнесІнформ. 2013. № 6. С. 196—201. 19. Психологія діяльності та навчальний менедж- мент: навч. посіб.; за заг. ред. М. В. Артюшиної. Київ: КНЕУ, 2007. 370 с. 20. Федулова І. Підходи до оцінки рівня готовно- сті підприємства щодо інноваційного розвитку. Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Економіка. 2011. № 124/125. С. 36—40. 21. Ігнатьєва І. А. Методологічні основи стратегі- чного управління підприємством: автореф. дис. … д-ра екон. наук. Київ, 2006. 40 с. 22. Васюткіна Н. В. Методологічні засади управ- ління сталим розвитком авіапідприємств: дис. … д-ра екон. наук. Київ, 2015. 540 с. 23. Грінченко Т. О., Роман Б. В., Лєпєніна І. І. Моніторинг комплексної оцінки родючості ґрунтів Харківської області 1966—2005 рр.; за ред. Т. О. Грін- ченка. Харків: 13 друкарня, 2007. 212 с. 24. Моніторинг комплексної оцінки родючості ґрунтів Полтавської області 1971—2005 рр.; за ред. Т. О. Грінченка. Харків: 13 друкарня, 2008. 186 с. О. В. Латишева канд. екон. наук ДВНЗ «Донбаська державна машинобудівна академія», О. П. Лєсова, м. Краматорськ ЗАТРЕБУВАНІ ПРОФЕСІЇ В УКРАЇНІ, КРАЇНАХ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ ТА РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ СВІТУ: НОВІ ВИКЛИКИ І МОЖЛИВОСТІ НА РИНКУ ПРАЦІ Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку суспільства характеризується усвідомленням необхід- ності вирішення глобальних, регіональних, локальних проблем на ринку праці з урахуванням стрімкого роз- витку техніки. Через це будь-яка країна світу, що прагне зберегти конкурентні позиції й отримати спри- ятливіші умови для міжнародної співпраці, повинна орієнтуватися на нові потреби на ринку праці. У до- повідях Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР, англ. — OECD, від "Organisation for Economic Cooperation and Development"), досліджен- нях фахівців Центру підприємництва, малого і серед- нього бізнесу, локального розвитку і туризму (англ. — Centre for Entrepreneurship, SMEs, Local Development and Tourism), в інших аналітичних роботах закордон- них вчених [5; 6] неодноразово відзначалось, що "тех- нологічний прогрес виступає одним із найважливіших

Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості землекористувань аграрних підприємств

Репозитарії

Схожі ресурси