Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку
У сучасних умовах розвитку необхідним постає завдання забезпечення доступу до безпечних та сталих джерел енергії, екологізації та енергетичної безпеки підприємств. В Україні рівень енергоефективності економіки та частка відновлюваних джерел енергії мають вкрай низькі показники. На сьогодні також існ...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
| Назва видання: | Вісник економічної науки України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139953 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку / Ю.В. Макогон // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 106-110. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-139953 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1399532018-06-22T03:06:21Z Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку Макогон, Ю.В. Наукові статті У сучасних умовах розвитку необхідним постає завдання забезпечення доступу до безпечних та сталих джерел енергії, екологізації та енергетичної безпеки підприємств. В Україні рівень енергоефективності економіки та частка відновлюваних джерел енергії мають вкрай низькі показники. На сьогодні також існує багато невирішених питань в енергетичному секторі. Саме тому ключовим мотивом вирішення питань забезпечення енергетичної безпеки підприємств є поглиблення їх співпраці, яка могла б сприяти забезпеченню енергопотреб країни первинними вуглеводними ресурсами та посиленню її енергобезпеки в цілому. Україна має створювати та розвивати партнерство в енергетичній галузі з підприємствами Європи, а також підприємствами східних країн. Співробітництво підприємств України на рівні енергетичної галузі має суттєві перспективи, а з метою посилення співпраці українських підприємств з європейськими країнами в енергетичній галузі, Україні необхідно зробити багато важливих кроків та вирішити певні важливі питання. В современных условиях развития необходимым становится задание обеспечения доступа к безопасным и устойчивым источникам энергии, экологизации и энергетической безопасности предприятий. В Украине уровень энергоэффективности экономики и доля возобновляемых источников энергии имеют крайне низкие показатели. Сегодня также существует множество нерешенных вопросов в энергетическом секторе. Именно поэтому ключевым мотивом решения вопросов обеспечения энергетической безопасности предприятий является усиление их сотрудничества, которое могло бы способствовать обеспечению энергетических потребностей страны первичными углеводными ресурсами и усилению ее энергобезопасности в целом. Украина должна создавать и развивать партнерство в энергетической отрасли с предприятиями Европы, а также с предприятиями восточных стран. Сотрудничество предприятий Украины в энергетической отрасли имеет существенные перспективы, а с целью усиления сотрудничества украинских предприятий с европейскими странами в энергетической отрасли, Украине необходимо сделать много важных шагов и решить определенные важные вопросы. In modern conditions of development, it is necessary to ensure access to safe and sustainable sources of energy, ecology and energy security of enterprises. In Ukraine level of energy efficiency of the economy and part of renewable energy sources are extremely low. Today, there are also many unresolved issues in the energy sector. That is why the key motive for solving the issues of ensuring the energy security of enterprises is to strengthen their cooperation, which could contribute to ensuring the country's energy needs with primary carbohydrate resources and enhancing its energy security in general. Ukraine should create and develop partnerships in the energy sector with enterprises in Europe, as well as with enterprises of eastern countries. The cooperation of Ukrainian enterprises in the energy sector has significant prospects, and in order to strengthen the cooperation of Ukrainian enterprises with European countries in the energy sector, Ukraine needs to take many important steps and solve certain important issues. 2018 Article Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку / Ю.В. Макогон // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 106-110. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139953 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Макогон, Ю.В. Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку Вісник економічної науки України |
| description |
У сучасних умовах розвитку необхідним постає завдання забезпечення доступу до безпечних та сталих джерел енергії, екологізації та енергетичної безпеки підприємств. В Україні рівень енергоефективності економіки та частка відновлюваних джерел енергії мають вкрай низькі показники. На сьогодні також існує багато невирішених питань в енергетичному секторі. Саме тому ключовим мотивом вирішення питань забезпечення енергетичної безпеки підприємств є поглиблення їх співпраці, яка могла б сприяти забезпеченню енергопотреб країни первинними вуглеводними ресурсами та посиленню її енергобезпеки в цілому. Україна має створювати та розвивати партнерство в енергетичній галузі з підприємствами Європи, а також підприємствами східних країн. Співробітництво підприємств України на рівні енергетичної галузі має суттєві перспективи, а з метою посилення співпраці українських підприємств з європейськими країнами в енергетичній галузі, Україні необхідно зробити багато важливих кроків та вирішити певні важливі питання. |
| format |
Article |
| author |
Макогон, Ю.В. |
| author_facet |
Макогон, Ю.В. |
| author_sort |
Макогон, Ю.В. |
| title |
Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку |
| title_short |
Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку |
| title_full |
Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку |
| title_fullStr |
Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку |
| title_full_unstemmed |
Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку |
| title_sort |
забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139953 |
| citation_txt |
Забезпечення енергетичної безпеки підприємства в умовах сталого розвитку / Ю.В. Макогон // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 106-110. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT makogonûv zabezpečennâenergetičnoíbezpekipídpriêmstvavumovahstalogorozvitku |
| first_indexed |
2025-07-10T09:27:31Z |
| last_indexed |
2025-07-10T09:27:31Z |
| _version_ |
1837251591839678464 |
| fulltext |
МАКОГОН Ю. В.
106 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
8. L.T Geiger. (1996) Macroeconomic analysis and
transitional economy / L.T Geiger. 559 р.
9. Rasch, G. (1960/1980). Probabilistic models for
some intelligence and attainment tests.(Copenhagen,
Danish Institute for Educational Research), expanded
edition (1980) with foreword and afterword by B.D.
Wright. Chicago: The University of Chicago Press.
10. Проект Національної стратегії розвитку екс-
порту України (25.05.2017 р.). URL: http://ukrexport.
gov.ua/ukr/zed/strategy/ukr/4589.html.
11. Charles W. L. Hill (2015) International business:
Competing in the Global Marketplace / University of
Washington. 10th edition. 658 p.
12. Баркалов С., Киреев Ю., Кобелев В., Моисеев
С. (2014) Модель оценивания привлекательности аль-
тернатив в подходе Раш-анализа. Системы управления
и информационные технологии, Т. 57, 3.2. С. 209—213.
13. Смотрова Т., Моисеев С. (2015). Маркетинго-
вая модель оценки привлекательности торговых цен-
тров. Интернет-журнал «Науковедение». URL: http:
//naukovedenie.ru/PDF/21EVN615.pdf.
14. Африка — один из важных партнеров Укра-
ины. «Сегодня». Доступ 4 ноября 2016. URL: http:
//usa.mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/bilateral-cooperation/
nest-africa).
15. Украина и Кот-д'Ивуар договорились активи-
зировать торгово-экономическое сотрудничество.
ПрессОРГ. Доступ 28 февраля 2017. URL: http:
//pressorg24. com/news?id=319438.
16. Сайт Державної служби статистики України.
(2016). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
17. Навроцька Н. Митна статистика для юристів
та економістів. (2006). Академія митної служби Укра-
їни, 19-21.
18. Ковалевський В.В., Михайлюк О.Л., Семенов
В.Ф. (2001) Розміщення продуктивних сил: підручник.
Т-во «Знання», КОО. 353 с. ( С. 159-160).
19. Global economic prospects (January, 2017).
URL: http://www.worldbank.org/en/publication/global-
economic-prospects.
20. International Monetary Fund (2016).URL:
http://www.theglobaleconomy.com.
21. Анисимова, Т.С. Стратегия антиципативной
педагогики и образовательной практики: проблемы и
подходы: монография. ИД Академии Естествознания.
2016. 206 с.
22. Республика Сейшельские Острова (2016).
URL: https://seychelles.mid.ru/21.
23. Антонюк В.П., Ляшенко В.І., Новікова О.Ф.,
Котов Є.В., Чумаченко М.М. Програма створення та
збереження робочих місць у Донецькій та Луганській
областях на період до 2017 року та наукова експертиза
її проекту. Управління економікою: теорія та практика.
Треті Чумаченківські читання: зб. наук. праць / НАН
України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2014. С. 3-25.
24. Крамар О. Відкрити Африку. Нові ринки для
українського експорту. Тиждень. 2016. №27. С. 14-17.
25. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O.,
& Knyshek, O. (2017). Marketing prospects of small de-
veloped African countries assessment for traditional
Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), 20-
25). URL: http://soskin.info/userfiles/file/Economic-An-
nals-pdf/DOI/ea-V166-04.pdf.
26. Pająk, K., Kamińska, B., & Kvilinskyi, O. (2016).
Modern trends of financial sector development under the
virtual regionalization conditions. Financial and credit ac-
tivity: problems of theory and practice, 2(21), 204-217. -
URL: http://fkd.org.ua/article/view/91052/92128.
27. Самусь М. Китайський замок для Баб-ель-
Мандебської протоки. Дзеркало тижня. 2015. №48.
С. 5.
28. Новиков В. Глибина падіння. Дзеркало тиж-
ня. 2018. №5. С. 1, 7.
29. Віхров М. Шлях дракона. Чи є порятунок
в інвестиціях. Тиждень. 2018. №14. С. 24-25.
30. Следзь С., Садохін В. Хибна спеціалізація
країни — це не фатум. Дзеркало тижня. 2018. №13.
С. 10.
Ю. В. Макогон
віце-президент АЕН України, д-р екон. наук
Маріупольський державний університет
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
У рамках останнього Самміту ООН зі сталого
розвитку 2015 року традиційно було поставлено на об-
говорення ряд ключових проблем, серед яких ті, що
стосуються екологізації й енергетичної безпеки під-
приємств. Після Самміту перед країнами-членами
ООН постали нові завдання адаптації визначених на
глобальному рівні цілей та їх моніторингу. В Україні
також розпочалася робота зі встановлення цілей ста-
лого розвитку на 2016-2030 роки, відповідних завдань
та показників для моніторингу досягнення цілей.
До 2030 року кожне підприємство повинне мати
доступ до надійних, безпечних та сталих джерел енер-
гії. Частка відновлюваних джерел енергії має суттєво
зрости, а темп покращення енергоефективності має
подвоїтися до 2030 року [1].
Співпраця підприємств має бути посилена задля
покращення доступу до досліджень та технологій у
сфері чистих технологій, включаючи технології від-
новлюваної енергетики, енергоефективності та сучасні
більш чисті технології використання викопного па-
лива, а також для стимулювання інвестицій в енерге-
тичну інфраструктуру та чисті технології.
В Україні доступ до електроенергії мають 100%
підприємств, однак частка відновлюваних джерел
енергії та рівень енергоефективності економіки зали-
шаються вкрай низькими (рис. 1) [2].
МАКОГОН Ю. В.
2018/№1 107
Рис. 1. Енергоефективність економіки окремих країн світу (2014 рік)
Використання відновлюваних джерел енергії у
виробництві електроенергії досягнуло 2,8% у 2017 ро-
ці, порівняно з 0,8% десять років тому. Частка від-
новлюваної енергії, яка використовується у виробни-
цтві електроенергії збільшилася на 15,2% (+213 Те-
рават-годин).
Найбільші приріст поновлюваних джерел енергії
у виробництві електроенергії у 2017 році зафіксовано
у Німеччині (+ 23,5%) та Китаї (+ 0,9%). Вітрова
енергія залишається найбільшим джерелом поновлю-
вальної енергії (52,2%), її приріст у 2017 році склав
17,4%, зокрема у Німеччині +53,4%. Використання со-
нячної енергії зросло на 32,6%, зокрема в Китаї
(+69,7%), США (+41,8%) і Японії (+58,6%). Китай
обігнав Німеччину і США і став топ-генератором со-
нячної енергії в світі. Світове виробництво біопалива
збільшилося всього на 0,9%, що значно нижче серед-
нього 10-річного ПОКАЗНИКА. На Бразилію (+6,8%)
і США (+2,9%) доводилося, по суті, все чисте збіль-
шення [3].
Викиди CO2 від споживання енергії збільшився у
2017 році на 0,1%. Зростання викидів було нижче се-
реднього рівня більшої частки підприємств, за винят-
ком Європи і Євразії. США (-2,6%) демонстрували
найбільше абсолютне скорочення викидів, у той час
як Індія (+5,3%) відзначилася найбільшим зростан-
ням. Китайські викиди знизилися вперше з 1998 року
[3].
Отже, дані паливно-енергетичних балансів біль-
шості підприємств індустрії країн ЄС показують, що
альтернативні джерела енергії поки що не можуть
скласти гідної конкуренції традиційним паливно-
енергетичним ресурсам (ПЕР). У даний час в світі бли-
зько 80% енергії виробляється з вуглеводнів: нафти,
газу і вугілля. Однак є країни, які задовольняють пот-
реби підприємств в ПЕР не за рахунок збільшення ім-
порту нафти і газу, а за рахунок використання інших
альтернативних ресурсів (Японія, Німеччина, США).
При дуже низьких обсягах запасів нафти, газу і вугілля
вони мають високі обсяги використання атомної ене-
ргії, гідроенергії і поновлюваних джерел енергії [5].
Вирішення питань забезпечення енергетичної
безпеки підприємств є одним з ключових мотивів по-
глиблення співробітництва підприємств. Співпраця
сприяла об'єднанню, в тому числі і енергетичних по-
тужностей підприємств Північної Америки, які стали
інтенсивно розвиватися лише в 90-х роках минулого
століття. Тим не менш, якщо взаємодію підприємств у
сфері енергетики США і Канади можна було спосте-
рігати вже з 70-х і 80-х років минулого століття, то
розвиток цих процесів підприємств мексиканської
енергетики з енергетичними комплексами двох сусід-
ніх північноамериканських держав досі не реалізу-
ються повною мірою через наявність конституційної
заборони на приватизацію енергетичних ресурсів в
Мексиці.
Підприємства енергетичних секторів Канади,
США та Мексики, їх відмінність, безумовно, впливає
на підприємства цих країн в енергетичному секторі.
Канада володіє достатньою кількістю запасів різних
видів енергоресурсів, які забезпечують не тільки її
внутрішні потреби, а й потреби в енергоресурсах ін-
ших країн. На відміну від США, Канада є експортером
енергоресурсів, що не могло не позначитися як на
енергетичній політиці цієї держави, так і на її законо-
давстві в даній сфері.
Канада є експортером енергоресурсів, що зумов-
лює її інтерес до інтеграційних процесів, оскільки вза-
ємодія Канади з іншими країнами в рамках Пів-
нічноамериканської зони вільної торгівлі дозволяє їй
спростити доступ для збуту своєї електроенергії та газу
на ринки США.
У сфері електроенергетики інтеграція дозволяє
компенсувати сезонні перепади та убезпечити, таким
чином, ринки електроенергії двох держав. Важливий
також геополітичний фактор у відносинах двох дер-
жав, що полягає у величезній протяжності спільних
кордонів США і Канади, що зумовлює особливості
0,19
0,11
0,36
0,46
0,16
0,09 0,08 0,08
0,38
0,42
0,06
0,14
0,79
0,14
0,84
0,78
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
т
н.
е.
/1
00
0
до
л.
МАКОГОН Ю. В.
108 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
енергетичного ринку, при якому нафта, що видобува-
ється на заході Канади, експортується в США, а не
спрямовується на схід країни, де відчувається її не-
стача, тоді як східним регіонам цієї держави дово-
диться імпортувати даний енергоресурс.
У Мексиці проблема енергетичного сектора по-
лягає в нестачі фінансування, яке пояснюється домі-
нуванням державної монополії. Як наслідок, відкриття
своїх ринків північним сусідам за допомогою лібералі-
зації повинно дозволити стимулювати інвестиції як в
сектор електроенергії, так і нафтогазовий комплекс.
Більш того, північноамериканське міжрегіональне
співробітництво у сфері енергетики повинно дозво-
лити модернізувати інфраструктури енергетичного
сектору Мексики. Деякі представники політичної
еліти Мексики побоюються лібералізації енергетич-
ного ринку, тому що, незважаючи на той факт, що
Мексика є експортером енергоресурсів, відкриття її
ринків може привести до підвищення впливу і тиску з
боку основного імпортера енергоресурсів — США [5].
Об’єднання північноамериканських енергетич-
них ринків являє очевидний інтерес для США. Так по-
пит на енергоресурси продовжує зростати, а залеж-
ність по відношенню до їх імпорту в США стає все
більш відчутною. У зв'язку з цим масштабна співпраця
трьох держав покликана забезпечити стабільність по-
стачань енергоресурсів. Суттєва залежність США від
постачань енергоносіїв з нестабільних регіонів світу
(рис. 2) спонукає до активізації міжрегіональної спів-
праці з енергетичних питань на континенті. Так, стру-
ктура імпорту нафти в США у 2015 році суттєво змі-
нилася порівняно з 2007 роком (три чверті нафтового
імпорту припадає на країни ОЕСР, а саме — на Канаду
(46%, збільшення на 27%), Мексику (9%) й країни
Південної Америки (21%)), досить великою залиша-
ється частка країн Близького Сходу [3].
Рис. 2. Географічна структура імпорту нафти США в 2007 і 2015 роках, млн т
Доволі висока залежність (18%) від потенційно
нестабільного й небезпечного регіону стала причиною
перегляду стратегії розвитку енергетичного комплексу
країни. Висновки й відповідні пропозиції щодо пере-
гляду розвитку систем енергозабезпечення США на
перспективу до 2025 року, по суті, спираються на ос-
новні положення прогнозу розвитку світової енерге-
тики, розробленого компанією ExxonMobil до 2030
року, за винятком одного моменту — необхідності до
2025 року знизити поставки нафти із країн Близького
й Середнього Сходу на 75%.
Товарообіг енергоресурсів між трьома державами
свідчить про поглиблення їх взаємодії. Проте, слід за-
значити, що оборот енергоресурсів між США і Кана-
дою, порівняно з оборотом енергоресурсів цих держав
з Мексикою є вищим, і лише торгівля газом та елек-
троенергією між США і Мексикою може зрівнятися з
рівнем товарообігу енергоресурсами між США і Кана-
дою.
Отже, співпраця підприємств північноамерикан-
ських країн в енергетичній сфері дозволила вирішити
три основні проблеми: проблему тарифного та нетари-
фного обмеження транскордонного товарообігу; про-
блему надмірного регулювання енергетичних ринків у
державах; а також геополітичні, чи природні, обме-
ження [5].
Слід зазначити, що Угода про створення Північ-
ноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА) міс-
тить спеціальний розділ, присвячений енергетиці
(розділ 6, другої частини угоди). Проте, інтеграційні
процеси у сфері енергетики розвивалися і поза зобов'-
язань, взятих на себе державами-членами в рамках ви-
щезазначеної угоди.
127,4
Канада
120
Мексика
76
Африка
135
110,4
Росія
23
50
Південна Америка
88
Канада
186
Мексика
38
Близький Схід
75
Европа
24
Південна Америка
Канада
Мексика
Африка
Близький Схід
Росія
Европа
2015 рік
2007 рік
МАКОГОН Ю. В.
2018/№1 109
Об’єднання енергетичних ринків Канади і США
розпочалося ще до підписання даної угоди, тоді як
текст даного акту був прописаний з урахуванням
особливостей мексиканського енергетичного ринку.
Практично весь мексиканський енергетичний сектор
є державною монополією (винятком є лише вугільна
промисловість і вугільна енергетика, а також, в обме-
женій формі, електроенергетика). Як наслідок, інтег-
рація підприємств енергетики Мексики в північноаме-
риканський енергетичний ринок вимагала лібераліза-
ції даного сектору. Саме цей фактор продовжує галь-
мувати розвиток північноамериканського енергетич-
ного ринку.
Таким чином, співпраця підприємств у цілому
сприяє підвищенню енергетичної безпеки країн да-
ного регіону, перш за все завдяки численним угодам
про лібералізацію торгівлі вуглеводною сировиною,
про що свідчить високий рівень обігу даних енергоре-
сурсів між двома країнами, а також високий рівень
взаємних злиттів і поглинань підприємств енергетич-
ного сектору.
На сьогодні в Україні існує ціла низка невиріше-
них питань в енергетичному секторі. На наш погляд,
поглиблення міжрегіонального співробітництва мало б
сприяти освоєнню альтернативної енергетики (зок-
рема розробленню та освоєнню відновлюваних джерел
енергії), забезпеченню енергопотреб країни первин-
ними вуглеводними ресурсами та посиленню її енер-
гобезпеки в цілому.
Україна належить до енергодефіцитних країн,
оскільки за рахунок власних джерел первинних енер-
гетичних ресурсів вона задовольняє свої потреби лише
на 47-49%. За рахунок власного видобутку покрива-
ється 10-12% потреб у нафті та 20-25% — у природному
газі [6]. Тому, розвиток міжрегіонального співробітни-
цтва саме в енергетичній галузі значною мірою вплине
не тільки на вирішення проблем постачання енерго-
ресурсів, а й на умови функціонування паливно-енер-
гетичного комплексу України та її економіки в цілому.
Велика кількість енергетичних проектів в Україні
виконується за підтримки ЄС по програмах
«INOGATE», «ТРАСЕКА» та «TACIS». Наприклад, по
програмах «TACIS» тільки на підвищення безпеки ук-
раїнських АЕС було виділено понад 110 млн євро [7].
Підрядниками по цих проектах в Україні виступали
провідні міжнародні компанії.
Сьогодні реалізується Другий газовий регіональ-
ний інвестиційний план 2014-2023 об’єднання балтій-
ського ринку енергетичних ресурсів, виданий Євро-
пейською мережею операторів газотранспортних сис-
тем (ENTSOG), який був підготовлений такими наці-
ональними операторами газотранспортних систем да-
ного регіону, як: Gasum Oy (Фінляндія), AS EG
Vхrguteenus (Естонія), AS Latvijas Gāze (Латвія), GAZ-
SYSTEM S.A. (Польща), Energinet.dk (Данія), Swedegas
AB (Швеція) і AB Amber Grid (Литва) [8].
Слід зазначити, що активізація або подальший
розвиток співробітництва підприємств потребує чіт-
кого визначення існуючих проблем та окреслення мо-
жливих сфер ефективної співпраці. Враховуючи над-
важливе значення газотранспортної системи (а саме її
стабільного функціонування) для української еконо-
міки, очевидним є вектор співробітництва з країнами,
які можуть стати ефективними інвесторами та сприяти
модернізації й подальшої експлуатації вітчизняної
ГТС. На шляху реалізації цього напрямку необхідно
вдосконалити нормативно-правову базу, яка стосу-
ється внесення змін до деяких законів України про ре-
формування системи управління єдиною газотранс-
портною системою України. До того ж необхідне ого-
лошення міжнародного конкурсу для залучення ін-
весторів.
З метою активізації співробітництва українських
підприємств з європейськими країнами в енергетичній
галузі, необхідно провести реорганізацію НАК «Наф-
тогаз України» відповідно до Третього Енергетичного
Пакету ЄС, створити окремі підприємства щодо уп-
равління магістральними газопроводами та підзем-
ними сховищами України.
Особливу користь матиме співпраця підприємств
у галузі модернізації інфраструктури паливно-енерге-
тичного комплексу й зокрема використання досвіду
технічно продвинутих країн щодо: модернізації атом-
них та гідроелектростанцій; підвищення безпеки існу-
ючих енергоблоків АЕС; збільшення власного видо-
бутку вуглеводної сировини за рахунок використання
більш сучасних технологій; підвищення енергоефекти-
вності за рахунок реалізації проектів на альтернатив-
них джерелах енергії (Сlеаn Еnеrgу); будівництва і ре-
конструкції житла за новими стандартами енерго-
ефективності.
Ураховуючи неможливість, останнім часом, роз-
вивати співробітництво підприємств у російському на-
прямку, необхідно створювати стійке партнерство в
енергетичній галузі з підприємствами інших країн
світу. Так, перспективним є партнерство зі США, на-
самперед як країни-інвестора і постачальника сучас-
ного енергетичного обладнання та технологій для ук-
раїнських підприємств; розвиток рівноправних та вза-
ємовигідних відносин з підприємствами країн ЄС із
залученням їх капіталів та технологій, а також по-
глиблення економічного партнерства з Польщею,
Республікою Білорусь та країнами Балтії як важли-
вими постачальниками енергоносіїв в Україну.
У східному напрямку корисним є створення
партнерських відносин із підприємствами з Казах-
стану, Туркменістану, Азербайджану та Грузії, насам-
перед у нафтогазовій сфері, маючи за мету створення
євразійських транспортних коридорів; розвиток еко-
номічного співробітництва підприємств з Іраном, Іра-
ком та Лівією в розрахунку на перспективу розробки
їх нафтогазових родовищ.
Отже, співробітництво підприємств України на
рівні енергетичної галузі має суттєві перспективи,
особливо враховуючи виділення чітких його пріорите-
тів. Необхідно укріплювати лідерство у транзитному
транспортуванні енергоносіїв за рахунок капіталізації
підприємств свого вигідного географічного розташу-
вання; розвивати експортний потенціал підприємств,
насамперед, за рахунок збільшення експорту електро-
енергії, послуг з транспортування енергоносіїв, ма-
шин, обладнання та інших високотехнологічних това-
рів для потреб підприємств паливно-енергетичного
комплексу; підтримувати транснаціональні проекти
транзиту закордонних енергоносіїв через територію
України та участі українських підприємств та компа-
ній у будівництві об’єктів ПЕК, розвідці та освоєнні
родовищ нафти та газу за кордоном і освоєння укра-
їнських родовищ вуглеводнів іноземними підприєм-
ствами та компаніями, насамперед, на основі угод про
розподіл продукції.
ПАДЕРИН И. Д., ЖАДЬКО К. С., ГОРЯЩЕНКО Ю. Г.
110 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Список використаних джерел
1. Цілі сталого розвитку 2016-2030. URL:
http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-
staloho-rozvytku.
2. Key world energy statistics. Рaris: IEA
Publications, 2016. 80 p. // International energy agency
[Official website]. URL: http://www.iea.org/publications/
freepublications/publication/KeyWorld2016.pdf.
3. BP Statistical Review of World Energy 2016.
London: BP Publications, 2016. 48 p. // BP [Official
website]. URL: http://www.bp.com/content/dam/bp/pdf/
energy-economics/statistical-review-2016/bp-statistical-
review-of-world-energy-2016-full-report.pdf.
4. Макогон Ю.В. Инновации в сфере энергетики
в Украине. Збірник наукових праць УкрДГРІ. 2016. № 3.
С 110-120.
5. Курбанов Р.А. Структура энергетического се-
ктора и вопросы международно-правового регулиро-
вания энергетики Североамериканских государств.
Международное право. 2013. № 4. С. 201-228.
6. Саприкін В. Стан та перспективи міжнарод-
ного співробітництва України в енергетичній сфері.
Дзеркало тижня. URL: http://gazeta.dt.ua/ECONO
MICS/stan_ta_perspektivi_mizhnarodnogo_spivrobitnitstv
a_ukrayini_v_energetichniy_sferi.html.
7. Міжрегіональне співробітництво у системі но-
вої регіональної політики України: аналітична допо-
відь. URL:http://www.niss.gov.ua/content/articles/files
/Mezregion_spivr-1b211.pdf.
8. Офіційний сайт Міністерства енергетики та
вугільної промисловості України. URL: http://mpe.
kmu.gov.ua.
9. Україна в енергетичній сфері: стан та перспе-
ктиви міжнародного співробітництва. URL: http://
nauka.kushnir.mk.ua/?p=54398.
10. 17 цілей сталого розвитку — відлік часу пішов.
URL: http://ecoclubua.com/2016/01/17-tsilej-staloho-
rozvytku/.
И. Д. Падерин
академик АЭН Украины,
К. С. Жадько
академик АЭН Украины,
Ю. Г. Горященко
канд. экон. наук,
г. Днепр
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО БИЗНЕСА
Постановка проблемы. Интеллектуальный бизнес
является важнейшим направлением инновационного
развития и представляет собой управленческий прием,
целью которого является разработка и реализация со-
временного интеллектуального, информационного,
инновационного продукта. Новейшие интеллектуаль-
ные концепции требуют от предприятий новых подхо-
дов в деятельности. В современных экономических
условиях необходимо учитывать особенности рынков
инновации, интеллектуальной собственности, созда-
ния и управления интеллектуальным бизнесом, инно-
вационных принципов развития предприятий.
Интеллектуальный бизнес — это предпринима-
тельская деятельность на основе интеллектуального
продукта с целью получения прибыли и развития дела.
Сегодня в Украине предприятиям этой сферы
присущи следующие проблемы: низкий уровень рас-
ходов на инновации и интеллектуальные продукты,
отсутствие стимулов к активному формированию и ре-
ализации собственных идей, преобладание расходов
на зарубежные технологии, недостаточное использо-
вание средств информационных технологий. Таким
образом, исследуемая тема является актуальной.
Анализ последних исследований и публикаций.
Впервые на новые технологии, которые созданы на
основе ранее неизвестных законов и закономерностей,
обратил внимание Н. Кондратьев, который доказал,
что экономические изменения связаны с внедрением
значительных научно-технических изобретений, тех-
нологических нововведений [14].
Особенностями подхода Г. Менша и Р. Фостера
в исследовании причин возникновения и распростра-
нения нововведений является изменение технологии
[25]. Развитие каждой технологии ученые предлагают
характеризовать с помощью S-подобной логистиче-
ской кривой, которая отображает зависимость между
расходами, связанными с разработкой новой техноло-
гии продукта и результатами, которые получены в
процессе интеллектуальной деятельности. Новая тех-
нология «приходит» не одна, а в совокупности с дру-
гими прикладными взаимодополняющими технологи-
ями. Возникают «щепотки» (или кластеры по опреде-
лению Й. Шумпетера) технологий, которые стимули-
руют развитие новых отраслей, товаров, способствуют
динамике рынка [26].
Однако недостаточно исследованными остаются
вопросы активизации, а также государственной под-
держки инновационного развития и интеллектуаль-
ного бизнеса.
Цель исследования заключается в обосновании
теоретических и практических рекомендаций относи-
тельно развития интеллектуального бизнеса в совре-
менных условиях.
Изложение основного материала исследования.
Развитие в любой экономической системе происходит
через обновление всех ее составляющих: материально-
|