Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні
У статті досліджено наявні підходи щодо методологічних основ оцінки впливу інституційного середовища на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні із врахуванням регіональних особливостей. Наголошено на необхідності формування взаємозалежностей групи факторів, які впливають на систему ін...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
Назва видання: | Вісник економічної науки України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139958 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні / Є.М. Палига, Д.В. Обертан // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 117-121. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-139958 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1399582018-06-22T03:06:17Z Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні Палига, Є.М. Обертан, Д.В. Наукові статті У статті досліджено наявні підходи щодо методологічних основ оцінки впливу інституційного середовища на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні із врахуванням регіональних особливостей. Наголошено на необхідності формування взаємозалежностей групи факторів, які впливають на систему інституційних факторів економічного зростання виробничих систем. Таким чином, у сучасних умовах господарювання є потреба вдосконалювати вплив базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в регіонах через вплив системи інституційних факторів економічного зростання виробничих систем та впровадження і реалізацію системи факторів впливу базових інститутів на діяльність ВПД. В статье исследованы имеющиеся подходы к методологическим основам оценки влияния институциональной среды на развитие издательско-полиграфической деятельности в Украине с учетом региональных особенностей. Отмечена необходимость формирования взаимозависимостей группы факторов, влияющих на систему институциональных факторов экономического роста производственных систем. Таким образом, в современных условиях хозяйствования есть потребность совершенствовать влияние базовых институтов на развитие издательско-полиграфической деятельности в регионах из-за влияния системы институциональных факторов экономического роста производственных систем и внедрение и реализацию системы факторов влияния базовых институтов на деятельность ВПД. In the article the existing approaches to the methodological foundations of the impact of the institutional environment on the development of publishing and printing activities in Ukraine, the regional peculiarities, are investigated. The necessity of formation of interdependencies of a group of factors that influence the system of institutional factors of economic growth of production systems is emphasized. Therefore, in today's economic conditions there is a need to improve the influence of basic institutions on the development of publishing and printing activities in the regions due to the influence of the system of institutional factors on the economic growth of production systems and the implementation and introduction of the system of factors of influence of the basic institutions on the publishing and printing activities. 2018 Article Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні / Є.М. Палига, Д.В. Обертан // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 117-121. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139958 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наукові статті Наукові статті |
spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Палига, Є.М. Обертан, Д.В. Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні Вісник економічної науки України |
description |
У статті досліджено наявні підходи щодо методологічних основ оцінки впливу інституційного середовища на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні із врахуванням регіональних особливостей.
Наголошено на необхідності формування взаємозалежностей групи факторів, які впливають на систему інституційних факторів економічного зростання виробничих систем.
Таким чином, у сучасних умовах господарювання є потреба вдосконалювати вплив базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в регіонах через вплив системи інституційних факторів економічного зростання виробничих систем та впровадження і реалізацію системи факторів впливу базових інститутів на діяльність ВПД. |
format |
Article |
author |
Палига, Є.М. Обертан, Д.В. |
author_facet |
Палига, Є.М. Обертан, Д.В. |
author_sort |
Палига, Є.М. |
title |
Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні |
title_short |
Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні |
title_full |
Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні |
title_fullStr |
Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні |
title_full_unstemmed |
Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні |
title_sort |
нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в україні |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2018 |
topic_facet |
Наукові статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139958 |
citation_txt |
Нові підходи щодо вдосконалення оцінки впливу базових інститутів на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в Україні / Є.М. Палига, Д.В. Обертан // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 117-121. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
series |
Вісник економічної науки України |
work_keys_str_mv |
AT paligaêm novípídhodiŝodovdoskonalennâocínkivplivubazovihínstitutívnarozvitokvidavničopolígrafíčnoídíâlʹnostívukraíní AT obertandv novípídhodiŝodovdoskonalennâocínkivplivubazovihínstitutívnarozvitokvidavničopolígrafíčnoídíâlʹnostívukraíní |
first_indexed |
2025-07-10T09:28:17Z |
last_indexed |
2025-07-10T09:28:17Z |
_version_ |
1837251640059494400 |
fulltext |
ПАЛИГА Є. М., ОБЕРТАН Д. В.
2018/№1 117
15. Котлер Ф., Келлер К.Л. Маркетинг менедж-
мент. Изд. 12-е. СПб. : Питер, 2006. 816 с.
16. Ляшенко В.І., Прокопенко Р.В., Дзюба С.В.
Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної
діяльності Придніпровського економічного регіону в
сучасних умовах. Економічний вісник Донбасу. 2017.
№2. С. 75-89.
17. Менеджмент та маркетинг інновацій / за ред.
С. М. Ілляшенка. Суми: «Університетська книга»,
2004. 616 с.
18. Микитюк П. П. Інноваційний менеджмент.
Київ: ЦУЛ, 2007. 400 с.
19. Мескон М.Х., Альберт М., Хедуори Ф. Ос-
новы менеджмента / пер. с англ. Москва: Дело, 1992.
702 с.
20. Минцберг Г., Куинн Дж. Б., Гошал С. Стра-
тегический процесс: концепции, проблемы, решения
/ пер. с англ.; под ред. Ю.Н. Капткревского. СПб. :
Питер, 2001. 684 с.
21. Пересада А.А. Управління інвестиційним про-
цесом. Київ: Лібра, 2002. 472 с.
22. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффектив-
ного управления (опыт лучших компаний). Москва:
Прогресс, 1986. 423 с.
23. Портер М. Международная конкуренция:
пер.с англ. / под ред. и с предисл. В.Д. Щетинина.
Москва: Междунар. отношения, 1993. 896 с.
24. Томсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегиче-
ский менеджмент. Искусство разработки и реализации
стратегии / пер. с англ. Москва : Юнити,1998. 576 с.
25. Фостер Р. Обновление производства: атакую-
щие выигрывают / пер. с англ. Москва : Прогресс,
1987.
26. Шумпетер Й. Теория экономического разви-
тия: исследование предпринимательской прибыли, ка-
питала, кредита и цикла конъюнктуры. Москва: Про-
гресс, 1982. 257 с.
27. Офіційна сторінка Державної служби статис-
тики України. URL: ukrstat.gov.ua.
28. ПАТ «Интерпайп сталь». URL: www.interpipess
teel.biz/o-zavode.
29. Organisation for Economic Co-operation and De-
velopmentURL: http://www.oecd.org/.
Є. М. Палига
академік АЕН України,
Д. В. Обертан
аспірант,
Українська академія друкарства, м. Львів
НОВІ ПІДХОДИ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ
БАЗОВИХ ІНСТИТУТІВ НА РОЗВИТОК ВИДАВНИЧО-
ПОЛІГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. Сучасний підхід до суспі-
льно-політичних перетворень в Україні, розбудова
економічної моделі держави та її регіонів потребує
змін на вдосконалення впливу базових інститутів ви-
давничо-поліграфічної діяльності, повної переорієнта-
ції у напрямі загальноєвропейських стандартів, прове-
дення значно ширших за своїм змістом трансформацій
в основних сферах, що формують базу соціально-орі-
єнтованих ринкових відносин у власності, нормати-
вно-правовій базі; державному управлінні; інститутах
підприємництва; інфраструктурі; психології економіч-
них суб’єктів тощо.
Сьогодні стає очевидним, що сучасну економіку
не можна розглядати виключно з позицій економічних
відносин її суб'єктів, а дані взаємовідносини мають до-
повнюватися впливом інституційних факторів. Дослі-
дження наявних підходів щодо методичних основ
оцінки впливу інституційного середовища на функ-
ціонування економіки свідчить про наявність великої
кількості підходів та груп факторів, які розроблені та
сформовані провідними міжнародними організаціями.
Ці дослідження переважно стосуються оцінки інститу-
ційного середовища держави і меншою мірою засто-
совуються для досліджень розвитку окремих галузей
промисловості та регіонів, зокрема і ВПД. Однак ці
фактори значно впливають на економіку загалом, її
конкурентоспроможність та інвестиційну привабли-
вість, що і зумовлює необхідність розгляду та аналізу
даних інституційних факторів.
Інституційна теорія відрізняється від функціона-
льного підходу тим, що розглядає не розподіл гранич-
ного доходу між факторами виробництва, а інститу-
ційний розподіл, який є результатом взаємодії соціа-
льних груп. За таких умов господарюючі суб’єкти опи-
няються перед вибором двох шляхів подальшого роз-
витку:
— прагнення суб’єктів до максимізації прибутку в
межах наявних інституційних обмежень;
— вплив на наявні обмеження для їх трансформа-
ції.
Дослідження підвищення ефективності функціо-
нування та розвитку складних соціально-економічних
систем у рамках наявних інституційних обмежень до-
кладно розглядаються і аналізуються у праці О. Віль-
ямсона «The Economic Institutions of Capitalism».
Інший підхід передбачає авансування ресурсів у
трансформацію чинних інститутів, що зумовлює появу
ефективніших механізмів розподілу ресурсів та появу
нових переваг. Слід зазначити, що цей підхід передба-
чає інвестиції господарюючих суб’єктів на трансфор-
мацію інституційних, що зумовлює їх додаткові ви-
трати.
ПАЛИГА Є. М., ОБЕРТАН Д. В.
118 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Доцільність вибору того чи іншого підходу зале-
жить від суб’єктивної оцінки його ефективності.
Спроби відповісти на питання щодо оцінки доцільно-
сті та якості інституціональних змін, які прагнуть
отримати внаслідок виробничо-господарської діяльно-
сті суб’єкти господарювання через економічну діяль-
ність наводяться у праці Д. Норта «Інститути, інститу-
ційні зміни і функціонування економіки». Так, автор
зазначає, що організації з достатнім соціально-полі-
тичним впливом використовують співтовариство для
досягнення своїх цілей за умов, якщо отриманий ре-
зультат перевищує обсяг авансованих ресурсів у рам-
ках наявних обмежень [2]. Однак ці дослідження зага-
лом мали теоретичний характер і не передбачали ме-
ханізм оцінки доцільності інституційних трансформа-
цій, як для економіки загалом, так і для окремих її
секторів.
Більш прикладні методологічні аспекти впливу
інституційних факторів розроблені загальновизна-
ними світовими організаціями. Однак за допомогою
даних індексів зазвичай оцінюють лише ефективність
окремих інститутів, їх вплив на функціонування та
конкурентоспроможність держави загалом, а їх засто-
сування для окремих галузей економіки та регіонів,
зокрема і ВПД, є значно обмежене. Зважаючи на те,
що ці показники мають вирішальний вплив на функ-
ціонування всієї економіки, а отже прямо впливають і
на оцінку інституційного розвитку її складових, це зу-
мовлює потребу докладного аналізу та систематизації
більшості із них.
Проте, в міжнародному науковому співтоваристві
не сформовано єдиної думки щодо загальноприйнятої
методики оцінки інституційного розвитку та не вста-
новлено, які з безлічі наявних показників найбільш
точно і ефективно оцінюють якість інституційного
розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для мето-
дологічного дослідження наявних підходів оцінки
розглянемо основні із сучасних методик і публікацій.
Так, широке практичне застосування отримали ін-
декси моделі International Country Risk Guide, запро-
поновані компанією The PRS Group. За допомогою да-
них індексів проводиться щомісячний моніторинг
140 країн за критеріями політичного, економічного та
фінансового ризику. Ці дослідження містяться в ос-
нові праць щодо оцінки інститутів та інституційного
розвитку багатьох закордонних дослідників, а саме:
С. Кнака і Ф. Кіфера, Холла і Ч. Джоунса, Д. Ейс-
моглу, С. Джонсона, Дж. Робінсона [3].
Результатом ще одного відомого дослідження,
яке було здійснене Д. Кауфманном, А. Краайом і
М. Маструцці в рамках проекту Світового банку стало
формування групи індексів Worldwide, що являють со-
бою комплексні оцінки якості інститутів у більш ніж
200 країнах. Застосування цієї методики сприяло по-
дальшим дослідженням у працях М. Алексєєва та
Р. Конрада.
Широкого застосування набули індекси, що
сформовані в рамках проекту Polity IV і охоплюють
дослідження по 164 країнах. На використанні даних
індексів базуються оцінки інституційного розвитку,
запропоновані Д. Ейсмоглом, С. Джонсоном, Дж. Ро-
бінсоном і Й. Тейчероеном.
Отож існує ціла низка методик оцінки інститу-
ційного розвитку, а вибір конкретної групи індексів
ускладнюється ще й тим, що сучасні економічні до-
слідження потребують кількісної оцінки впливу сис-
теми інституційних факторів на функціонування
складних економічних систем.
У рамках зазначених вище праць під інституціо-
нальним фактором функціонування економіки розумі-
ють органічну соціальну систему, що впливає на про-
цес формування інституційного середовища. Так, у
цих дослідженнях до інституційних факторів функціо-
нування економіки належать: бюрократичний апарат,
бізнес-коаліції, громадянське суспільство, демократія,
інформаційна відкритість суспільства, судова систему
та корупція.
Виклад основного матеріалу. Розглянемо доклад-
ніше кожен із зазначених інституційних факторів. Так,
першим із зазначених нами інституційних факторів є
державний бюрократичний апарат, під яким нова ін-
ституційна економічна теорія розуміє об'єднання чи-
новників, дії яких спрямовані на збереження і поси-
лення власної переговорної сили в процесі здійснення
суспільного вибору. Оцінити цей фактор можна за до-
помогою індикатора ефективності органів державного
управління (Government Effectiveness) групи індексів
Worldwide Governance Indicators, які відображають
якість формування та реалізації політики, державних
послуг, довіри до державних зобов'язань та програм,
державної служби та її незалежності від політичних
чинників.
Альтернативний підхід щодо оцінки діяльності
бюрократичного апарату розглядається у моделі
International Country Risk Guide на основі індексу яко-
сті (Bureaucracy Quality). При оцінці в межах цього
підходу високі значення індексу отримують еконо-
міки, в яких бюрократичний апарат характеризується
достатнім вмінням і компетенцією щодо управління
без кардинальних змін і втручань.
Оцінку цього інституційного фактора також
можна здійснити за допомогою, розробленого амери-
канським інститутом Heritage Foundation, індексу сво-
боди ділової активності (Business Freedom), який у
кількісному вимірі оцінює легкість відкриття, функ-
ціонування та закриття бізнесу через призму держав-
ного регулювання економіки та його ефективності.
Вищезазначені дослідження виділяють наступ-
ним інституційним фактором бізнес-коаліції, які
трактують як об'єднання виробників у приватному
секторі економіки, основними завданнями яких є ре-
алізація власної переговорної сили в процесі функціо-
нування. Стосовно оцінки цього фактора існує значно
менша кількість індикаторів, ніж у попередньому ви-
падку, але його оцінка частково може бути здійснена
за допомогою індикатора якості законодавчого регу-
лювання (Regulatory Quality) сімейства індексів
Worldwide Governance Indicators. Цей показник дає
змогу оцінити можливості уряду щодо розробки та ре-
алізації успішної економічної політики та державного
регулювання, які призначені забезпечити розвиток
підприємств приватного сектора економіки.
Ступінь розвитку громадянського суспільства
держави зазвичай оцінюється за допомогою індика-
тора громадянських свобод (Civil Liberties) всесвітньо-
відомої організації Freedom House. Основу цього інди-
катора становить набір складових оцінки: незалеж-
ність судової системи; свобода самовираження; освіти;
віросповідання; економічної діяльності, прав на вільні
зібрання; створення різного роду об’єднань.
ПАЛИГА Є. М., ОБЕРТАН Д. В.
2018/№1 119
Ще один фактор — це інформаційна відкритість
та прозорість суспільства, яку певною мірою можна
оцінити через застосування індексу демократичної від-
повідальності (Democratic Accountability) моделі
International Country Risk Guide, що вимірює ступінь
відповідальності держави перед населенням.
Наступним інституційним фактором є ефектив-
ність функціонування судової системи. Ступінь роз-
витку судової системи можна частково оцінити за до-
помогою індикатора верховенства закону (Rule of Law)
групи індексів Worldwide Governance Indicators, що ха-
рактеризує рівень сприйняття суспільством наявних
правил та дотриманням законів, зокрема, оцінює ін-
форсмент контрактів, захист прав власності, ефектив-
ність судової системи тощо.
Останнім із запропонованих, вищезазначеними
дослідниками, інституційних факторів є рівень коруп-
ції, який зазвичай оцінюється індексом сприйняття
корупції, методика щодо розрахунку якого сформо-
вана міжнародною незалежною дослідницькою орга-
нізацією Transparency International. Показник поєднує
різні оцінки і бізнес-опитування, проведені незалеж-
ними авторитетними організаціями та надає інформа-
цію про адміністративні і політичні аспекти корупції.
Цікавою, з огляду на проблематику нашого до-
слідження, є праця Д. Кауфмана в рамках проекту Сві-
тового банку, що визначає вплив якості інститутів та
інституційного середовища на розвиток національної
економіки через кореляційний аналіз між індикато-
рами якості інститутів, індексом сприйняття корупції
в країні та індикаторами розвитку малого підприємни-
цтва в загальнодержавному масштабі.
Проведений огляд праць щодо оцінки економіч-
ного зростання свідчить про недостатню увагу щодо
вивчення специфіки розвитку окремих галузей на ос-
нові інституційних чинників, як у загальнонаціональ-
ному, так і в регіональному розрізі. Однак, водночас,
практично всюди зазначається важливість промисло-
вості у економічному розвитку держави. Крім того,
розвиток сучасної інституційної економічної теорії
свідчить, що відбувається постійне ускладнення внут-
рішніх і зовнішніх зв'язків між суб’єктами ринку,
внаслідок чого, вплив інституційної складової на еко-
номічне зростання значно посилюється. Отже, ваго-
мим чинником державної політики стимулювання
економічного розвитку має стати визначення пріори-
тетів трансформації інституційного середовища на га-
лузевому рівні із врахуванням регіональних особливо-
стей [4].
,,Отже, інституційне середовище є важливим фа-
ктором забезпечення розвитку не лише економіки за-
галом, а й окремих її галузей та має враховувати спе-
цифічні особливості кожної з них та регіональний ас-
пект. Важливим є те, що дане середовище формує
стійкі моделі поведінки галузевих суб’єктів, у межах
яких проводиться виробничо-господарська діяльність.
Підтвердження даних припущень простежується у
працях інших науковців. Так, М. В. Головко вважає,
що: «Результативність управління будь-якою сферою
національної економіки напряму залежить від якості
сформованого інституційного середовища, його адек-
ватності щодо рівня розвитку соціально-економічних
і виробничих відносин у суспільстві». Окрім того, ін-
ституційні фактори формують обмеження та стимули,
які спонукають галузеві суб’єкти підвищувати свою
ефективність, і як наслідок, забезпечують загальний
розвиток економіки суспільства, людської поведінки
та інституційного середовища.
На основі зазначених досліджень запропоновано
систему інституційних факторів оцінки складної виро-
бничої системи (рис. 1). Для дослідження впливу ба-
зових інститутів на функціонування та економічний
розвиток ВПД регіону з урахуванням принципу комп-
ліментарності, вважаємо за необхідне систематизувати
показники оцінки впливу інституційного середовища
на діяльність, першочергово на виробничу складову,
дослідити їх взаємозв’язок із групами факторів еконо-
мічного зростання та розглянути систему комплімен-
тарності базових інститутів ВПД.
Рис. 1. Система інституційних факторів економічного зростання виробничих систем
Держава
Інституційне середовище
Ринок та інфра-
структура (по-
пит, конкурен-
ція, постачаль-
ники, сервіс,
торгівля тощо)
Організаційна
ефективність
(економічність,
дієвість, розпо-
діл, координа-
ція, гнучкість
тощо)
Технології
(інновації, тех-
нологічний рі-
вень, проник-
ність та розпо-
рядження тех-
нологій тощо)
Ресурси (люд-
ські, технічні,
матеріальні, не-
матеріальні)
Зовнішня діяльність (міжнародна торгівля, інвестиції, науково-
технічне співробітництво, інтеграцій, об’єднання)
ПАЛИГА Є. М., ОБЕРТАН Д. В.
120 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Однак, насамперед, потрібно систематизувати ос-
новні фактори інституційного впливу на ВПД регіону,
а вже пізніше формувати комплексну методику їх
оцінки. Для досягнення поставлених цілей найпов-
ніше, на нашу думку, підходить класифікація фін-
ського науковця Т. Хамалайнена. Відповідно до цього
підходу запропоновано такі взаємопов’язані групи
факторів, які оцінюють конкурентоспроможність та
зростання в складних економічних системах.
Очевидно, що вплив факторів буде відмінним за-
лежно від рівня та складності соціально-економічної
системи. При цьому інститути на всіх рівнях істотно
впливають на ефективність процесів виробництва та
розподілу, формуючи складні механізми інституційної
взаємодії на різних рівнях економічної системи. А
сама інституційна взаємодія може істотно відрізнятися
відповідно від виду економічної діяльності.
Розвиваючи цей підхід, для виявлення зв'язків
між різними системами інститутів, доцільно виокре-
мити комплексні інституційні структури цих систем
і в подальших дослідженнях розглянути їх комплімен-
тарність. Для цього, зважаючи на особливості ВПД,
цікавим є підхід, який акцентує увагу на відмінностях
у взаємодії технологічних та галузевих систем [5].
Враховуючи вищезазначену складність, пропону-
ємо обмежитися побудовою комплексної системи
факторів оцінки впливів базових інститутів на функ-
ціонування ВПД на загальнодержавному та регіональ-
ному рівнях та запропонувати методологічний підхід
щодо формування інтегрованого показника такої
оцінки. Внаслідок чого виникає потреба в адаптації
запропонованих підходів до особливостей ВПД
(рис. 2).
Оскільки механізми впливу різних інституційних
систем на економічне зростання мають значні відмін-
ності, значущість підходу, запропонована Т. Холліз-
вортом полягає в розподілі інституційних структур за
ступенем їх стабільності, що включає в себе такі рівні:
інститути; інституційні механізми; інституційні галузі;
організації; формальне закріплення (закони) та про-
дуктивність.
Зважаючи на врахування галузевих та регіональ-
них особливостей для інституційного аналізу ВПД та
побудови системи оцінки впливу інституційних фак-
торів на економічне зростання діяльності на загально-
державному та регіональному рівнях. На нашу думку,
ми використовуємо показник інституційної стабільно-
сті як критерій диференціації, оскільки стабільність
залежить від великої кількості контекстних умов та ін-
ституційних зв'язків.
Рис. 2. Система факторів впливу базових інститутів на оцінку ефективності функціонування ВПД
Рис. 2. Система факторів впливу базових інститутів на оцінку ефективності функціонування ВПД
Висновки. Очевидно, як показують наші дослі-
дження, складність інституційного аналізу, різнома-
нітність методологічних підходів щодо його прове-
дення, значну кількість інституційних зв’язків, регіо-
нальних та загальнодержавних галузевих особливостей
видавничо-поліграфічної діяльності релевантно оці-
нити вплив інституційних факторів на функціону-
вання діяльності є надзвичайно складно.
Це зумовлює потребу формування методології
оцінки інституційних впливів, яка ґрунтується на си-
стемі з трьох груп інтегрованих показників та індика-
торів інституційного розвитку держави, узагальню-
ючих показників інституційних змін у видавничо-по-
ліграфічній діяльності та часткових показників оцінки
впливу базових інститутів на функціонування діяльно-
сті в окремих регіонах, можливість системи факторів
впливу базових інвестицій на оцінку ефективності
функціонування поліграфії в Україні.
Інституційне середовище
Інститут держави
Інститут власності Інститут безпеки Інститут
інфраструктури
Інституційні
механізми
Інституційні
сектори
Ринки видав-
ничо-полігра-
фічної продук-
ції
Ресурси (людські,
технічні, матеріа-
льні, нематеріа-
льні)
Зовнішньо-
економічна
діяльність
Технології
Організаційна
ефективність
ПОДЛУЖНА Н. О.
2018/№1 121
Відсутність послідовності у проведенні впливу ба-
зових інститутів дає можливість реалізувати вдоскона-
лення системи факторів інституційного середовища на
розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в регіо-
нах.
Список використаних джерел
1. Acemoglu D., Johnson S., Robinson J. The Colo-
nial Origins of Comparative Development: An Empirical
Investigation. American Economic Review. 2001. Vol.91.
P. 1369-1401.
2. Базилюк В.Б. Особливості функціонування та
трансформації підприємств видавничо-поліграфічної
галузі в умовах інституційних перетворень. Науковий
вісник Ужгородського ун-ту. 2014. №3(44). С. 65-68.
3. Головко М.В. К вопросу об эффективности ин-
ституциональной среды малого предпринимательства.
URL: http:www.erce.ru/internet-magazine/magazine/28/
404.
4. Довгань Л.Є., Малик І.П. Корпоративне управ-
ління: інституціональні аспекти: монографія. Київ:
ІВЦ «Вид-во «Політехніка», 2006. 340 с.
5. Mauro P. The Effects of Corruption on Growth,
Investment, and Government Expenditure: A Cross Coun-
try Analysis. In Elliot, 1997. Р. 83-107.
6. North D. Institutions, institutional change and
economic performance. New York: Cambridge University
Press, 1991. 152 p.
7. Палига Є.М., Пушак Г.І., Пушак Я.Я. Стан та
розвиток видавничо-поліграфічного комплексу Укра-
їни: регіональний аспект: монографія. Львів: Україн-
ська академія друкарства, 2009. 192 с.
Н. О. Подлужна
канд. екон. наук
ДВНЗ «Донецький національний технічний
університет», м. Покровськ
ПЕРЕДУМОВИ ЗНАННЄВОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
Постановка проблеми. Усі типи постіндустріаль-
ної економіки містять спільну ознаку, яка ґрунтується
на використанні саме людських здібностей мислити та
створювати суспільно-необхідні ідеї, генерувати, ви-
користовувати й розповсюджувати знання на благо
людини і суспільства. Формування економіки знань
(далі — ЕЗ) на регіональному рівні як одного з типів
індустріальної економіки можливо лише за умови
повного використання людського капіталу, трансфор-
мації системи освіти та навчання, створення гідних
умов для розвитку населення будь-якого віку. Саме на
основі ефективної системи освіти та навчання у регіо-
нах створюються додаткові можливості для їх еконо-
мічного й інтелектуального розвитку, відкриваються
реальні перспективи щодо підвищення результативно-
сті функціонування людського та інноваційного капі-
талів. Отже, дослідження стану освітніх процесів у ре-
гіонах України має стати підґрунтям для прийняття ді-
євих управлінських рішень і розробки практичних ре-
комендацій, спрямованих на прискорення темпів
знаннєвого розвитку певної території.
Аналіз останніх досліджень. Новий тип економіки,
взаємопов’язаний з людським розвитком, що підкрес-
люється у дослідженні А. Колота, який розглядає ЕЗ з
точки зору її впливу на соціально-економічний розви-
ток та в організаційно-технологічному і трудовому ас-
пектах [1, с.35]. У дослідженні Л. Яковенко узагаль-
нені підходи до ЕЗ, визначена ключова роль людсь-
кого капіталу в її формуванні та виявлено причини
і фактори, які впливають на її становлення [2]. У ро-
боті С. Фомішина, Ю. Ярченко уточнюється сутність
поняття ЕЗ через признання її системним та ком-
плексним явищем, що включає в себе елементи, які
відносяться до одного з секторів народного господар-
ства, в якому відбувається виробництво, обробка
знань, управління знаннями [3]. У монографії В. Ти-
щенко розкрито сучасні тенденції розвитку сфери
освіти у регіональному аспекті як підґрунтя побудови
економіки знань [4, с. 85-105]. Праці І. Каленюк,
О. Кукліна, О. Пащенка та Л. Яковенко присвячено
методології формування системи вищої освіти, здатної
забезпечити потреби економіки знань [5; 6]. Отже,
кожне дослідження має свою цінність і вклад у розви-
ток теорії ЕЗ та встановлення тенденцій і закономір-
ностей стану освітніх процесів у регіонах України. Але
при цьому не отримали достатньої уваги проблеми ви-
значення передумов знаннєвого прогресу регіонів Ук-
раїни та їх потенціальних можливостей щодо ство-
рення сприятливого середовища для розвитку людсь-
кого, інноваційного й інтелектуального капіталів та
примноження позитивних ефектів від їх функціону-
вання.
Тому метою статті є здійснення оцінки освітнього
потенціалу як основного інструменту знаннєвого роз-
витку регіонів України.
Виклад основного матеріалу дослідження. Із метою
розв’язання поставленої задачі використано методи
зведення та групування офіційних статистичних да-
них, узагальнення та логіки, табличний.
Прагнення України до досягнення стану ЕЗ ви-
магає зменшення технологічного розриву між нею та
розвиненими країнами світу. Ліквідація відставання
можлива тільки при комплексному регулюванні всіх
складових ЕЗ на регіональному рівні, що забезпечу-
ється за рахунок стійких позитивних тенденцій у ре-
формуванні законодавчих норм, освіти і навчання та
інноваційної системи, у зміні свідомості населення ви-
значених територій, що повинно бути націлено на
знаннєві вектори розвитку [7].
Проведене дослідження сучасних світових на-
укових поглядів щодо існуючих типів постіндустріаль-
ного розвитку країн світу дозволило визначити, що
першим типом економіки у постіндустріальному про-
сторі виступає інформаційна економіка, яка транс-
|