Передумови знаннєвого розвитку регіонів України

Зроблено оцінку освітнього потенціалу як основного інструменту знаннєвого розвитку регіонів України. Обґрунтовано цінність знаннєвого розвитку для усіх типів постіндустріальної економіки, основними видами якої є інформаційна економіка, економіка знань, SMART-економіка, програмована економіка. Встано...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2018
Main Author:	Подлужна, Н.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2018
Series:	Вісник економічної науки України
Subjects:	Наукові статті
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139968
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Передумови знаннєвого розвитку регіонів України / Н.О. Подлужна // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 121-125. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-139968
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1399682018-06-22T03:06:14Z Передумови знаннєвого розвитку регіонів України Подлужна, Н.О. Наукові статті Зроблено оцінку освітнього потенціалу як основного інструменту знаннєвого розвитку регіонів України. Обґрунтовано цінність знаннєвого розвитку для усіх типів постіндустріальної економіки, основними видами якої є інформаційна економіка, економіка знань, SMART-економіка, програмована економіка. Встановлено, що інтенсифікація знаннєвого розвитку території є головною умовою формування економіки знань у регіоні. Обґрунтовано перелік показників, які треба використовувати для моніторингу стану знаннєвого розвитку регіонів, які дозволяють отримати повноцінну оцінку наявних диспропорцій у розвитку та розподілу потенціальних можливостей щодо отримання освіти для населення регіону і країни; наявності студентів у загальній кількості населення певної території; якісного забезпечення процесу оновлення та нагромадження знань викладачами, які мають наукову ступінь. Зроблено групування регіонів України за потенційними можливостями в освіті, що має стати основою для розробки обґрунтованих стратегій щодо формування ЕЗ у кожній області. Було визначено чотири групи областей за рівнем потенціалу знаннєвого розвитку. Произведена оценка образовательного потенциала как основного инструмента знаниевого развития регионов Украины. Обоснована ценность знаниевого развития для всех типов постиндустриальной экономики, основными видами которой являются информационная экономика, экономика знаний, SMART-экономика, программируемая экономика. Установлено, что интенсификация знаниевого развития территории является главным условием формирования экономики знаний в регионе. Обоснован перечень показателей, которые нужно использовать для мониторинга состояния знаниевого развития регионов, которые позволяют получить полноценную оценку имеющихся диспропорций в развитии и распределении потенциальных возможностей по получению образования для населения региона и страны; наличии студентов в общей численности населения определенной территории; качественного обеспечения процесса обновления и накопления знаний преподавателями, которые имеют научную степень. Сделана группировка регионов Украины в зависимости от потенциальных возможностей в образовании, что является основой для разработки обоснованных стратегий по формированию экономики знаний в каждой области Украины. Были определены четыре группы областей в зависимости от уровня потенциала знаниевого развития. The estimation of educational potential as the basic tool of knowledge development of regions of Ukraine is made. The value of knowledge development for all types of postindustrial economy, the main types of which is information economy, knowledge economy, SMART-economy, programmable economy, is grounded. It is established that the intensification of the knowledge-based development of the territory is the main condition for the formation of a knowledge economy in the region. The list of indicators that should be used to monitor the state of knowledge development of the regions is substantiated, which allows to get a full assessment of the existing disproportions in the development and distribution of potential opportunities for obtaining education for the population of the region and the country; presence of students in the total population of a certain territory; quality maintenance of the process of renewal and accumulation of knowledge by teachers who have a scientific degree. A grouping of the regions of Ukraine is made depending on the potential opportunities in education, which is the basis for the development of sound strategies for the formation of knowledge economy in each region of Ukraine. Four groups of regions have been identified, depending on the level of the potential of knowledge development. 2018 Article Передумови знаннєвого розвитку регіонів України / Н.О. Подлужна // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 121-125. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139968 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Подлужна, Н.О. Передумови знаннєвого розвитку регіонів України Вісник економічної науки України
description	Зроблено оцінку освітнього потенціалу як основного інструменту знаннєвого розвитку регіонів України. Обґрунтовано цінність знаннєвого розвитку для усіх типів постіндустріальної економіки, основними видами якої є інформаційна економіка, економіка знань, SMART-економіка, програмована економіка. Встановлено, що інтенсифікація знаннєвого розвитку території є головною умовою формування економіки знань у регіоні. Обґрунтовано перелік показників, які треба використовувати для моніторингу стану знаннєвого розвитку регіонів, які дозволяють отримати повноцінну оцінку наявних диспропорцій у розвитку та розподілу потенціальних можливостей щодо отримання освіти для населення регіону і країни; наявності студентів у загальній кількості населення певної території; якісного забезпечення процесу оновлення та нагромадження знань викладачами, які мають наукову ступінь. Зроблено групування регіонів України за потенційними можливостями в освіті, що має стати основою для розробки обґрунтованих стратегій щодо формування ЕЗ у кожній області. Було визначено чотири групи областей за рівнем потенціалу знаннєвого розвитку.
format	Article
author	Подлужна, Н.О.
author_facet	Подлужна, Н.О.
author_sort	Подлужна, Н.О.
title	Передумови знаннєвого розвитку регіонів України
title_short	Передумови знаннєвого розвитку регіонів України
title_full	Передумови знаннєвого розвитку регіонів України
title_fullStr	Передумови знаннєвого розвитку регіонів України
title_full_unstemmed	Передумови знаннєвого розвитку регіонів України
title_sort	передумови знаннєвого розвитку регіонів україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139968
citation_txt	Передумови знаннєвого розвитку регіонів України / Н.О. Подлужна // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 1 (34). — С. 121-125. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT podlužnano peredumoviznannêvogorozvitkuregíonívukraíni
first_indexed	2025-07-10T09:29:44Z
last_indexed	2025-07-10T09:29:44Z
_version_	1837251731754319872
fulltext	ПОДЛУЖНА Н. О. 2018/№1 121 Відсутність послідовності у проведенні впливу ба- зових інститутів дає можливість реалізувати вдоскона- лення системи факторів інституційного середовища на розвиток видавничо-поліграфічної діяльності в регіо- нах. Список використаних джерел 1. Acemoglu D., Johnson S., Robinson J. The Colo- nial Origins of Comparative Development: An Empirical Investigation. American Economic Review. 2001. Vol.91. P. 1369-1401. 2. Базилюк В.Б. Особливості функціонування та трансформації підприємств видавничо-поліграфічної галузі в умовах інституційних перетворень. Науковий вісник Ужгородського ун-ту. 2014. №3(44). С. 65-68. 3. Головко М.В. К вопросу об эффективности ин- ституциональной среды малого предпринимательства. URL: http:www.erce.ru/internet-magazine/magazine/28/ 404. 4. Довгань Л.Є., Малик І.П. Корпоративне управ- ління: інституціональні аспекти: монографія. Київ: ІВЦ «Вид-во «Політехніка», 2006. 340 с. 5. Mauro P. The Effects of Corruption on Growth, Investment, and Government Expenditure: A Cross Coun- try Analysis. In Elliot, 1997. Р. 83-107. 6. North D. Institutions, institutional change and economic performance. New York: Cambridge University Press, 1991. 152 p. 7. Палига Є.М., Пушак Г.І., Пушак Я.Я. Стан та розвиток видавничо-поліграфічного комплексу Укра- їни: регіональний аспект: монографія. Львів: Україн- ська академія друкарства, 2009. 192 с. Н. О. Подлужна канд. екон. наук ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», м. Покровськ ПЕРЕДУМОВИ ЗНАННЄВОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Постановка проблеми. Усі типи постіндустріаль- ної економіки містять спільну ознаку, яка ґрунтується на використанні саме людських здібностей мислити та створювати суспільно-необхідні ідеї, генерувати, ви- користовувати й розповсюджувати знання на благо людини і суспільства. Формування економіки знань (далі — ЕЗ) на регіональному рівні як одного з типів індустріальної економіки можливо лише за умови повного використання людського капіталу, трансфор- мації системи освіти та навчання, створення гідних умов для розвитку населення будь-якого віку. Саме на основі ефективної системи освіти та навчання у регіо- нах створюються додаткові можливості для їх еконо- мічного й інтелектуального розвитку, відкриваються реальні перспективи щодо підвищення результативно- сті функціонування людського та інноваційного капі- талів. Отже, дослідження стану освітніх процесів у ре- гіонах України має стати підґрунтям для прийняття ді- євих управлінських рішень і розробки практичних ре- комендацій, спрямованих на прискорення темпів знаннєвого розвитку певної території. Аналіз останніх досліджень. Новий тип економіки, взаємопов’язаний з людським розвитком, що підкрес- люється у дослідженні А. Колота, який розглядає ЕЗ з точки зору її впливу на соціально-економічний розви- ток та в організаційно-технологічному і трудовому ас- пектах [1, с.35]. У дослідженні Л. Яковенко узагаль- нені підходи до ЕЗ, визначена ключова роль людсь- кого капіталу в її формуванні та виявлено причини і фактори, які впливають на її становлення [2]. У ро- боті С. Фомішина, Ю. Ярченко уточнюється сутність поняття ЕЗ через признання її системним та ком- плексним явищем, що включає в себе елементи, які відносяться до одного з секторів народного господар- ства, в якому відбувається виробництво, обробка знань, управління знаннями [3]. У монографії В. Ти- щенко розкрито сучасні тенденції розвитку сфери освіти у регіональному аспекті як підґрунтя побудови економіки знань [4, с. 85-105]. Праці І. Каленюк, О. Кукліна, О. Пащенка та Л. Яковенко присвячено методології формування системи вищої освіти, здатної забезпечити потреби економіки знань [5; 6]. Отже, кожне дослідження має свою цінність і вклад у розви- ток теорії ЕЗ та встановлення тенденцій і закономір- ностей стану освітніх процесів у регіонах України. Але при цьому не отримали достатньої уваги проблеми ви- значення передумов знаннєвого прогресу регіонів Ук- раїни та їх потенціальних можливостей щодо ство- рення сприятливого середовища для розвитку людсь- кого, інноваційного й інтелектуального капіталів та примноження позитивних ефектів від їх функціону- вання. Тому метою статті є здійснення оцінки освітнього потенціалу як основного інструменту знаннєвого роз- витку регіонів України. Виклад основного матеріалу дослідження. Із метою розв’язання поставленої задачі використано методи зведення та групування офіційних статистичних да- них, узагальнення та логіки, табличний. Прагнення України до досягнення стану ЕЗ ви- магає зменшення технологічного розриву між нею та розвиненими країнами світу. Ліквідація відставання можлива тільки при комплексному регулюванні всіх складових ЕЗ на регіональному рівні, що забезпечу- ється за рахунок стійких позитивних тенденцій у ре- формуванні законодавчих норм, освіти і навчання та інноваційної системи, у зміні свідомості населення ви- значених територій, що повинно бути націлено на знаннєві вектори розвитку [7]. Проведене дослідження сучасних світових на- укових поглядів щодо існуючих типів постіндустріаль- ного розвитку країн світу дозволило визначити, що першим типом економіки у постіндустріальному про- сторі виступає інформаційна економіка, яка транс- ПОДЛУЖНА Н. О. 122 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ формується у ЕЗ, після чого відбувається перехід до SMART-економіки, а потім і до програмованої еконо- міки, яка за сучасних умов суспільного розвитку вва- жається найвищім проявом. Визначена послідовність типів постіндустріальної економіки є умовною через то, що її побудова базується на узагальненому визна- ченні сутності та можливих меж кожного з виокрем- лених типів економіки. До того ж умовність, по- перше, пов’язана із тим, що обґрунтована послідов- ність зміни типів економіки не є обов’язковою для різних економік світу і кожна країна, рухаючись у на- прямі знаннєво-інноваційного вектору розвитку, може пройти послідовно або паралельно кожну або лише де- які з означених типів економіки. По-друге, кожна кра- їна має свої специфічні особливості стану та розвитку національної економіки, через що спостерігається різна тривалість протікання її певного типу. Останнім часом в Україні все частіше проявля- ються елементи стимулювання ЕЗ, основними серед яких є державна підтримка високотехнологічних галу- зей, реформування освітньої сфери, зростання якості навчання дітей і дорослих, можливості реалізації ідей через стартапи, міжнародні й національні гранти з отриманням спрямованої фінансової підтримки, впро- вадження е-технологій у держрегулюванні та повсяк- денному житті людини. Кожен із перерахованих еле- ментів є невід’ємним проявом постіндустріального етапу розвитку економіки країни, яка прагне підви- щити добробут і якість життя населення та досягти за цих умов економічного зростання на регіональному й національному рівнях на основі інноваційного і люд- ського розвитку. Наступним етапом розвитку постіндустріальної економіки після ЕЗ є SMART-економіка (від англ. smart — розумний, технологічний), що базується ви- ключно на технологіях нового покоління. Тобто про- гнозується, що SMART-економіка буде заснованою на технологіях шостого технологічного укладу, більшість з яких сучасній науці ще не відомі. SMART-економіка спрямована на покращення рівня та якості життя на- селення, зручності та узгодженості усіх процесів у містах та у країні в цілому. Вона зорієнтована саме на розвиток економіки міст, регіонів та у кінцевому під- сумку — країн, що реалізується у розробці для цього концепцій, стратегій або дорожніх карт по впрова- дженню smart-парадигм. При цьому основу для SMART-економіки створюють концепти ЕЗ, які про- являються у її різноманітних формах, заснованих на інноваційності, креативності, ІКТ та розумній і ощад- ній взаємодії з довкіллям. За цих умов smart-міста ма- ють будуватися на принципах інтелектуально скоорди- нованої діяльності всіх учасників суспільних відносин та мають виглядати як розумний унікальний конгло- мерат [8]. Основною метою здійснення таких міських трансформацій є розв’язання нагальних та майбутніх проблем населення, покращення його добробуту, під- вищення привабливості життя в містах та бажанням в них жити. Smart-концепція розвитку передбачає приділення уваги технологічним інноваціям, дослідженням та знанням. Тобто smart-ідея переслідує виявлення пере- ваг територіальних одиниць, концентрації зусиль на сильних боках діяльності їх об’єктів, використання внутрішнього потенціалу для забезпечення соціально- економічного, політичного, культурного розвитку й екологічної безпеки, що можливо при активізації ви- користання знань та створенні на їх основі докорінно нових ідей і технологій. Отже, усі типи постіндустріальної економіки ба- зуються на процесах отримання сучасних та онов- лення застарілих знань, генерації ідей населенням ре- гіонів країни. Швидкість та ефективність цих процесів залежить від рівня знаннєвого розвитку регіонів, по- тенціальних можливостей щодо нагромадження та ви- користання знань населенням регіону і країни. У результаті проведених раніше досліджень, авто- ром встановлено, що знаннєвий розвиток регіону представляє собою процес створення, використання і поширення інноваційних знань індивідуального й організаційного характеру, заснований на максималь- ному використанні всіх наявних складових конкурен- тних переваг і потенційних можливостей регіону (при- родних, історико-політичних, соціально-демографіч- них тощо), що супроводжується приростом інтелекту- ального, інноваційного й людського капіталів і веде до зростання якості життя населення та підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання конкретної території. Інте- нсифікація знаннєвого розвитку території є головною умовою формування ЕЗ у регіоні. При цьому знаннє- вий розвиток регіону ґрунтується на можливостях на- селення різного віку отримати нові та оновити заста- рілі знання, придбати необхідні професійні навички, що затребувані на сучасному ринку праці. Таку мож- ливість дає регіональна система освіти, яка представ- лена вищими навчальними закладами (далі — ВНЗ) I-IV рівнів акредитації. Тому увагу у дослідженні було зосереджено на кількісних та якісних аспектах їх дія- льності. Моніторинг стану знаннєвого розвитку регіонів здійснено на основі таких показників: частка ВНЗ I-II, III-IV рівнів акредитації у загальній кількості ВНЗ України відповідного їх рівня; частка студентів ВНЗ I-IV рівнів акредитації у чисельності наявного населення території; кількість педагогічних і науково- педагогічних працівників, що мають науковий ступінь ВНЗ I-IV рівнів акредитації та їх частка у загальній кількості викладацького складу ВНЗ України; кіль- кість працівників освіти, які мають науковий ступінь у розрахунку на 1000 студентів усіх ВНЗ регіону, що були розраховані на основі статистичних даних, наве- дених у статистичних збірниках (табл. 1). Показники для моніторингу стану знаннєвого розвитку регіонів були обрані та розраховані таким чи- ном, щоб за допомогою оцінки можна було отримати повноцінну картину наявних диспропорцій у розвитку та розподілі потенціальних можливостей щодо отри- мання освіти для населення регіону і країни; наявності студентів у загальній кількості населення певної тери- торії, яка розглядається як сама активна та рушійна сила нації у створенні інновацій; якісного забезпе- чення процесу оновлення та нагромадження знань ви- кладачами-коучами, які мають науковий ступінь. З метою підвищення ступеня наочності наведе- них даних значення кожного з показників було прора- нжовано на три рівня — високий, середній та мініма- льний, які виділено кольорами. Такий підхід спрощує процедуру групування регіонів України за потенцій- ними можливостями в освіті та має стати основою для розробки обґрунтованих стратегій щодо формування ЕЗ у кожній області. П О Д Л У Ж Н А Н . О . 2 01 8/ № 1 12 3 Т а б ли ц я 1 О ц ін к а п о т ен ц іа л ьн и х м о ж л и в о ст ей с и ст ем и о с в іт и т а н а в ч а н н я д л я з н а н н є в о го р о зв и т к у р ег іо н ів У к р а їн и * Ч а с тк а В Н З I -I I р ів н ів а к - р е д и та ц ії у з а га л ь н ій к іл ь - к о с ті В Н З У к р а їн и I - II р ів н ів а к р е д и та ц ії , % Ч а с тк а В Н З I II -I V р ів - н ів а к р е д и та ц ії у з а га - л ь н ій к іл ь к о с ті В Н З У к р а їн и I II -I V р ів н ів а к р е д и та ц ії , % Ч а с тк а с ту д е н ті в В Н З I- I V р ів н ів а к р е д и та ц ії у ч и с е л ь н о с ті н а я в н о го н а с е л е н н я т е р и то р ії ** , % Ч и с е л ь н іс ть п р а ц ів н и - к ів о с в іт и В Н З I - IV р ів н ів а к р е д и та ц ії , щ о м а ю ть н а у к о в и й с ту - п ін ь * ** * * Ч а с тк а п р а ц ів н и к ів , щ о м а ю ть н а у к о в и й с ту п ін ь у з а га л ь н ій к іл ь к о с ті в и - к л а д а ц ь к о го с к л а д у В Н З У к р а їн и К іл ь к іс ть п р а ц ів н и - к ів о с в іт и , я к і м а - ю ть н а у к о в и й с ту - п ін ь , н а 1 0 0 0 с ту д е - н ті в , ‰ 2 0 1 0 * * - 2 0 1 1 н .р . 2 0 1 6 - 2 0 1 7 н .р . 2 0 1 0 - 2 0 1 1 н .р . 2 0 1 6 - 2 0 1 7 н .р . 2 0 1 0 - 2 0 1 1 н .р . 2 0 1 6 - 2 0 1 7 н . р . 2 0 1 0 - 2 0 1 1 н .р . 2 0 1 6 - 2 0 1 7 н .р . 2 0 1 0 - 2 0 1 1 н .р . 2 0 1 6 - 2 0 1 7 н .р . 2 0 1 0 - 2 0 1 1 н .р . 2 0 1 6 - 2 0 1 7 н .р . У к р а їн а 5 9 ,1 3 5 6 ,3 2 4 0 ,8 7 4 3 ,6 8 5 ,4 4 3 ,7 3 8 1 7 3 9 7 6 8 3 6 4 0 ,7 0 4 8 ,1 0 3 2 ,8 1 4 8 ,4 2 В ін н и ц ь к а 3 ,3 7 4 ,5 9 1 ,4 3 2 ,0 9 3 ,0 9 2 ,8 4 1 7 4 5 2 2 1 7 3 7 ,4 1 4 5 ,1 7 3 4 ,3 9 4 9 ,0 6 В о л и н с ь к а 2 ,1 8 2 ,7 0 1 ,1 5 1 ,3 9 3 ,2 4 2 ,5 7 1 0 3 4 1 1 7 0 3 8 ,0 6 4 5 ,5 4 3 0 ,7 5 4 3 ,6 7 Д н іп р о п е тр о в - с ь к а 6 ,1 4 7 ,8 4 7 ,1 6 8 ,3 6 5 ,1 3 3 ,7 1 4 9 7 1 4 9 1 9 3 7 ,8 5 4 2 ,7 9 2 9 ,0 2 4 1 ,0 3 Д о н е ц ь к а 1 0 ,8 9 4 ,3 2 7 ,7 4 3 ,1 4 3 ,8 7 0 ,7 3 5 2 4 6 1 5 1 7 3 6 ,9 5 4 2 ,2 7 3 0 ,5 7 4 8 ,8 9 Ж и то м и р с ь к а 3 ,5 6 4 ,0 5 1 ,1 5 1 ,7 4 3 ,4 6 2 ,5 0 9 5 8 1 0 7 8 2 7 ,1 2 3 6 ,2 1 2 1 ,6 5 3 4 ,7 8 З а к а р п а тс ь к а 2 ,1 8 2 ,4 3 1 ,7 2 1 ,7 4 2 ,2 8 1 ,8 0 1 0 9 2 1 3 2 1 3 5 ,8 4 4 5 ,1 8 3 8 ,4 2 5 8 ,2 7 З а п о р із ь к а 3 ,1 7 3 ,5 1 3 ,1 5 3 ,8 3 5 ,7 3 4 ,0 1 2 6 4 2 2 8 4 0 3 9 ,6 3 4 9 ,0 2 2 5 ,5 9 4 0 ,6 9 Ів а н о -Ф р а н к ів - с ь к а 3 ,7 6 2 ,9 7 2 ,5 8 1 ,7 4 3 ,9 7 2 ,7 6 1 7 1 6 2 0 2 7 3 3 ,9 8 4 6 ,6 1 3 1 ,3 1 5 3 ,1 8 К и їв с ь к а 3 ,3 7 4 ,3 2 2 ,0 1 2 ,0 9 2 ,3 5 1 ,7 0 8 2 4 9 1 9 3 0 ,6 9 3 9 ,0 1 2 0 ,4 6 3 1 ,2 5 К ір о в о гр а д с ь к а 2 ,7 7 3 ,5 1 2 ,0 1 1 ,0 5 2 ,8 2 1 ,6 1 7 1 1 6 0 7 2 9 ,1 2 3 6 ,5 0 2 5 ,0 1 3 9 ,1 1 Л у га н с ь к а 5 ,5 4 2 ,1 6 2 ,8 7 1 ,3 9 4 ,6 0 0 ,8 3 2 6 4 7 7 5 7 3 2 ,9 7 4 4 ,3 5 2 5 ,1 1 4 1 ,5 2 Л ь в ів с ь к а 4 ,5 5 5 ,6 8 6 ,5 9 7 ,3 2 6 ,1 8 4 ,9 3 6 3 2 4 7 2 9 3 4 3 ,1 1 4 9 ,1 5 4 0 ,2 0 5 8 ,4 4 М и к о л а їв с ь к а 2 ,1 8 2 ,9 7 1 ,4 3 1 ,7 4 3 ,6 7 2 ,8 3 9 2 5 1 1 8 9 2 9 ,9 0 3 9 ,1 1 2 1 ,3 3 3 6 ,5 9 О д е с ь к а 3 ,9 6 5 ,1 4 6 ,3 0 7 ,3 2 5 ,9 7 4 ,7 5 5 4 3 4 5 6 9 8 4 3 ,1 7 5 0 ,0 7 3 8 ,1 2 5 0 ,2 4 П о л та в с ь к а 3 ,1 7 3 ,2 4 2 ,0 1 2 ,0 9 4 ,3 7 3 ,4 1 2 0 0 6 1 9 8 5 3 9 ,6 1 4 5 ,1 9 3 0 ,8 6 4 0 ,8 0 Р ів н е н с ь к а 2 ,1 8 2 ,7 0 1 ,7 2 1 ,7 4 4 ,3 2 3 ,1 1 1 1 0 1 1 2 4 2 2 7 ,6 1 3 4 ,5 4 2 2 ,0 9 3 4 ,3 7 С у м с ь к а 1 ,9 8 2 ,7 0 1 ,4 3 1 ,7 4 4 ,4 5 3 ,3 1 1 3 7 6 1 5 6 9 3 6 ,1 2 4 2 ,6 7 2 6 ,6 4 4 2 ,8 5 Т е р н о п іл ь с ь к а 1 ,9 8 3 ,2 4 2 ,2 9 2 ,7 9 5 ,0 7 3 ,9 9 1 8 5 2 2 1 7 6 4 1 ,7 2 5 2 ,4 3 3 3 ,7 2 5 1 ,5 2 Х а р к ів с ь к а 6 ,5 3 8 ,3 8 1 0 ,6 0 1 3 ,2 4 9 ,2 8 6 ,5 9 1 0 4 4 2 1 0 7 7 6 5 1 ,6 4 5 6 ,6 8 4 0 ,8 4 6 0 ,5 0 Х е р с о н с ь к а 2 ,5 7 3 ,2 4 2 ,2 9 2 ,7 9 3 ,5 4 2 ,5 7 1 0 6 8 1 0 2 4 3 3 ,1 3 3 8 ,1 7 2 7 ,7 2 3 7 ,7 3 Х м е л ь н и ц ь к а 1 ,9 8 2 ,4 3 2 ,8 7 3 ,1 4 3 ,8 2 2 ,5 2 1 2 8 8 1 4 8 9 3 1 ,9 3 4 5 ,1 1 2 5 ,3 8 4 6 ,0 4 Ч е р к а с ь к а 2 ,3 8 2 ,9 7 1 ,7 2 1 ,7 4 4 ,0 7 3 ,1 4 1 4 4 2 1 4 9 6 3 2 ,1 2 4 0 ,3 1 2 7 ,5 4 3 8 ,7 4 Ч е р н ів е ц ь к а 2 ,5 7 3 ,5 1 1 ,1 5 1 ,0 5 4 ,1 3 3 ,4 6 1 2 9 0 1 5 6 8 3 7 ,4 1 4 5 ,8 2 3 4 ,5 7 4 9 ,9 4 Ч е р н іг ів с ь к а 3 ,3 7 3 ,2 4 0 ,2 3 1 ,3 9 2 ,9 4 2 ,0 4 7 5 0 8 7 4 2 9 ,3 5 4 3 ,4 0 2 3 ,2 4 4 1 ,4 4 м . К и їв 9 ,3 1 8 ,1 1 1 9 ,7 7 2 3 ,3 4 1 9 ,8 1 1 2 ,8 5 2 0 3 3 6 1 9 0 8 5 4 8 ,0 5 5 2 ,7 5 3 6 ,6 8 5 0 ,7 5 * Р о зр а хо ва н о т а з гр уп о ва н о а вт о р о м н а о сн о ві д а н и х [ 9 -1 2 ]. * * У р о зр а х ун к а х ви к о р и ст о ву ю т ьс я с т а т и ст и ч н і д а н і щ о д о ч и се ль н о ст і н а я вн о го н а се ле н н я р ег іо н ів У к р а їн и н а 0 1 .0 1 .2 0 1 7 р . * * * У 2 0 1 6 -2 0 1 7 н .р . зм ін ен о о б лі к с т р ук т ур и В Н З . З а м іс т ь В Н З I -I I т а I II -I V р ів н ів а к р ед и т а ц ії в и к о р и ст о ву єт ьс я к о ле д ж і, т ех н ік ум и , уч и ли щ а т а у н ів ер си т ет и , а к а д ем ії , ін ст и т ут и в ід п о ві д н о . * * * * У 2 0 1 0 -2 0 1 1 н .р . д а н і н а ве д ен о з а в и к лю ч ен н я м м . С ев а ст о п о ль т а А Р К р и м . * * * * * П р а ц ів н и к и о св іт и , щ о м а ю т ь н а ук о ви й с т уп ін ь, п р ед ст а вл ен і п ед а го гі ч н и м и т а н а ук о во -п ед а го гі чн и м и п р а ц ів н и к а м и . У м о в н і п о зн а ч е н н я : — в и с о к и й р ів е н ь ; — с е р е д н ій р ів е н ь ; — м ін ім а л ь н и й р ів е н ь ПОДЛУЖНА Н. О. 2018/№1 123 ПОДЛУЖНА Н. О. 124 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Встановлено, що стійким лідером щодо потенці- альних можливостей для знаннєвого розвитку за усіма критеріями оцінки є м. Київ та Харківська область. Вони характеризується максимальними значеннями показників щодо можливостей отримання освіти на- селенням регіону, наявності студентів у загальній кількості населення, якісного забезпечення процесу навчання викладачами, які мають науковий ступінь. Достатньо високим рівнем концентрації колед- жів, технікумів та училищ у 2016-2017 н.р. характери- зуються Вінницька, Дніпропетровська, Львівська та Одеська області. Інші області мають приблизно одна- ковий рівень наявності ВНЗ I-II рівнів акредитації, тобто мають близькі умови для підготовки висококва- ліфікованих робітників, у яких буде потреба на ринку праці при формуванні ЕЗ. При цьому, спостерігається приблизно однаковий рівень концентрації університе- тів, академій та інститутів у 2016-2017 н.р. для облас- тей України, окрім тих, які здобули статус стійких лі- дерів. За даними таких показників, як чисельність пра- цівників освіти ВНЗ I-IV рівнів акредитації, що мають науковий ступінь, та частка студентів у чисельності наявного населення території, встановлено, що регі- они України мають приблизно однаковий середній їх рівень. Тобто визначені області України мають рівні та задовільні умови з точки зору наявності молоді, яка може отримувати освіту, та викладачів, які забезпечу- ють процес нагромадження знань. Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Терно- пільська області визначені як стійкі лідери потенціалу знаннєвого зростання, які демонструють стабільно найкращий стан щодо якості забезпечення отримання та оновлення знань у навчальному процесі, що зроб- лено на основі показників частки працівників, що ма- ють науковий ступінь у загальній кількості викладаць- кого складу ВНЗ України та їх кількості на одну тисячу студентів. У Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Сумській областях спостерігається стабіль- ний середній рівень, а у Житомирській, Київській, Кі- ровоградській, Миколаївській, Рівненській та Херсон- ській — стабільно мінімальний рівень потенціалу знан- нєвого зростання. Таким чином, у результаті систематизації та уза- гальнення результатів проведеного дослідження було отримано чотири групи областей, які мають визначені характеристики щодо потенціалу знаннєвого розвитку (табл. 2). Таблиця 2 Групування областей України та м. Київ за рівнем потенціалу знаннєвого розвитку Номер групи Області України, які згруповані за рівнем потенціалу знаннєвого розвитку Характеристика стану потенціалу знаннєвого розвитку групи областей 1 м. Київ, Харківська Стійкі області-лідери, які мають найкращий стан потенці- алу знаннєвого розвитку за усіма критеріями оцінки поте- нціальних можливостей системи освіти та навчання 2 Івано-Франківська, Львівська, Оде- ська, Тернопільська Області, які мають відмінний стан потенціалу знаннєвого розвитку. Характеризуються максимальним рівнем потен- ційних можливостей системи освіти та навчання. Високий рівень показників щодо можливостей отримання освіти на- селенням регіону, наявності студентів у загальній кількості населення, якісного забезпечення процесу навчання викла- дачами, які мають науковий ступінь 3 Вінницька, Волинська, Дніпропет- ровська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Полтавська, Сумська, Чернівецька Області, які мають добрий стан потенціалу знаннєвого розвитку. Характеризуються середнім рівнем потенційних можливостей системи освіти та навчання. Середній рівень якості забезпечення отримання та оновлення знань у нав- чальному процесі 4 Житомирська, Київська, Кірово- градська, Луганська, Миколаївська, Рівненська, Херсонська, Черкаська, Чернігівська, Хмельницька Області, які мають задовільний стан потенціалу знаннєвого розвитку. Характеризуються мінімальним рівнем потенцій- них можливостей системи освіти та навчання та її кадро- вого складу Запропоноване групування областей України за рівнем потенціалу знаннєвого розвитку дозволить розробити ефективні стратегії щодо формування ЕЗ на певних територіях з урахуваннях їх особливостей по- тенційних можливостей щодо отримання освіти для населення регіону і країни; наявності студентів у зага- льній кількості населення певної території; якісного забезпечення процесу оновлення та нагромадження знань викладачами, які мають науковий ступінь. Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, для проведення моніторингу стану знаннєвого розвитку регіонів України запропоновано використати шість показників, до яких відносяться: частка ВНЗ I-II, III-IV рівнів акредитації у загальній кількості ВНЗ України відповідного їх рівня; частка студентів ВНЗ I-IV рівнів акредитації у чисельності наявного населення території; кількість педагогічних і науково-педагогічних працівників, що мають науко- вий ступінь ВНЗ I-IV рівнів акредитації, та їх частка у загальній кількості викладацького складу ВНЗ Укра- їни; кількість працівників освіти, які мають науковий ступінь у розрахунку на 1000 студентів усіх ВНЗ регі- ону. Розрахунок запропонованих показників відбува- вся на основі статистичних даних, наведених у стати- стичних збірниках України. У результаті проведеного дослідження визначено чотири групи областей України, які відрізняються за рівнем потенціалу знаннєвого розвитку. До першої ПРИДАТЬКО Е. М. 2018/№1 125 групи віднесено м. Київ та Харківську область, які є стійкими лідерами і мають найкращий стан потенціалу знаннєвого розвитку за усіма критеріями оцінки поте- нціальних можливостей системи освіти та навчання. До другої групи віднесено Івано-Франківську, Львів- ську, Одеську й Тернопільську області, які мають ма- ксимальний рівнем потенціальних можливостей сис- теми освіти та навчання і характеризуються високим рівнем показників щодо можливостей отримання освіти населенням регіону, наявності студентів у зага- льній кількості населення, якісного забезпечення про- цесу навчання викладачами, які мають науковий сту- пінь. Третя група, яка включає Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Закарпатську, Запорі- зьку, Полтавську, Сумську й Чернівецьку області, має середній потенціал знаннєвого розвитку. Характеризу- ються середнім рівнем потенційних можливостей сис- теми освіти та навчання та середнім рівнем якості за- безпечення отримання та оновлення знань у навчаль- ному процесі. До четвертої групи віднесено Житомир- ську, Київську, Кіровоградську, Луганську, Миколаїв- ську, Рівненську, Херсонську, Черкаську, Чернігів- ську, Хмельницьку області, які мають задовільний стан потенціалу знаннєвого розвитку та характеризу- ються мінімальним рівнем потенційних можливостей системи освіти та навчання. Подальші дослідження мають бути спрямованими на розробку стратегії під- вищення знаннєвого потенціалу регіонів, що увійшли до складу кожної з чотирьох груп. Список використаних джерел 1. Колот А.М. Соціально-трудова сфера: стан ві- дносин, нові виклики, тенденції розвитку: моногра- фія. Київ: КНЕУ, 2010. 251 c. 2. Яковенко Л.І. Інноваційний характер еконо- міки знань. Вісник Полтавської державної аграрної ака- демії. 2010. № 2. С.141-145. 3. Фомішин С.В., Ярченко Ю.В. До визначення сутності та категоріального апарату економіки знань. Таврійський науковий вісник. 2013. № 84. С. 394-400. 4. Тищенко В.Ф. Економіка знань як актуальна основа сучасного розвитку України та її регіонів: мо- нографія. Харків: Вид. ХНЕУ, 2014. 272 с. 5. Каленюк І.С., Куклін О.В. Розвиток вищої освіти та економіка знань: монографія. Київ: Знання, 2012. 343 с. 6. Яковенко Л.І., Пащенко О.В. Економічні ос- нови модернізації вищої освіти в умовах становлення економіки знань. Полтава: Скайтек, 2011. 216 с. 7. Захарова О.В., Подлужна Н.О. Систематизація підходів до оцінки ступеня досягнення економікою країни стану економіки знань. Соціально-трудові від- носини: теорія і практика: зб. наук. праць / ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана». Київ, 2016. №2. С.91-99. 8. Kyiv smart city concept 2020. URL: http://kscf.in.ua/Smart_City_ENG_prev.pdf. 9. Населення України за 2010 рік. Демографічний щорічник / [Відп. за вип. Г.М. Тимошенко]; Державна служба статистики. Київ, 2011. 442 с. 10. Населення України за 2016 рік. Демографічний щорічник / [Відп. за вип. М.Б. Тімоніна]; Державна служба статистики. Київ, 2017. 133 с. 11. Основні показники діяльності вищих навча- льних закладів України на початок 2016-2017 навчаль- ного року. Статистичний бюллетень / [Відп. за вип. О.О. Кармазіна]; Державна служба статистики. Киев, 2017. 208 с. 12. Основні показники діяльності вищих навча- льних закладів України на початок 2010-2011 навчаль- ного року. Статистичний бюллетень / [Відп. за вип. І.В. Калачова]; Державна служба статистики. Київ, 2017. 207 с. 13. Грішнова О.А., Заїчко О.С. Новітні технології в економіці персоналу: нові можливості і нові ви- клики. Вісник економічної науки України. 2016. № 2. С. 52-56. Е. М. Придатько Красноармійський індустріальний інститут ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», м. Покровськ МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ВНУТРІШНІХ І ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА Постановка проблеми. Забезпечення ефективності функціонування промислових підприємств на сучас- ному етапі розвитку економіки України виступає ба- зовою умовою як виходу країни із затяжної фінансово- економічної кризи, так і поступового набуття нею оз- нак прогресивного розвитку у напрямі науково-техно- логічного прогресу та поширення інноваційно-знан- нєвих трансформацій на всі сфери життя суспільства. Водночас швидкість реалізації таких перспектив зале- жить не стільки від наявності й достатньої кількості фінансових і матеріальних ресурсів, що є у розпоря- дженні підприємства, скільки від компетенцій персо- налу, який має бути професійно здатним і практично вмілим, мати високий рівень мотивації на впрова- дження означених змін у його діяльність. Залучення та виховання безпосередньо в умовах підприємства таких працівників є досить тривалою справою, яка в органі- заційному плані здійснюється за рахунок процедур формування персоналу, на протікання яких впливає значна кількість різнорідних чинників. Від того, наскі- льки оптимально керівництво підприємства зможе ор- ганізувати процедуру формування персоналу, макси- мально використовуючи при цьому потенційні пере- ваги та нівелюючи негативний вплив, буде залежати рівень його фінансово-економічного результату та конкурентоспроможність на ринку.

Передумови знаннєвого розвитку регіонів України

Institution

Similar Items