Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури)
На основі аналізу джерел літератури розглянуто проблему формування глікозильованих білків та, зокрема, особлива увага приділена утворенню глікозильованого гемоглобіну....
Gespeichert in:
Datum: | 2013 |
---|---|
Hauptverfasser: | , , , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2013
|
Schriftenreihe: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139988 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) / Т.М. Бойчук, О.К. Толстанов, М.І. Грицюк, А.І. Гоженко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 3 (33). — С. 52-59. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-139988 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1399882018-06-22T03:06:05Z Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) Бойчук, Т.М. Толстанов, О.К. Грицюк, М.І Гоженко, А.І. Обзорные статьи На основі аналізу джерел літератури розглянуто проблему формування глікозильованих білків та, зокрема, особлива увага приділена утворенню глікозильованого гемоглобіну. На основе анализа источников литературы рассмотрена проблема формирования гликозилированных белков и, в частности, особое внимание уделено образованию гликозилированного гемоглобина. The article deals with the problem of formation of glycated proteins, a special attention is paid to glycated hemoglobin formation. 2013 Article Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) / Т.М. Бойчук, О.К. Толстанов, М.І. Грицюк, А.І. Гоженко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 3 (33). — С. 52-59. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139988 612.111.11/.13 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Обзорные статьи Обзорные статьи |
spellingShingle |
Обзорные статьи Обзорные статьи Бойчук, Т.М. Толстанов, О.К. Грицюк, М.І Гоженко, А.І. Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) Актуальні проблеми транспортної медицини |
description |
На основі аналізу джерел літератури розглянуто проблему формування глікозильованих білків та, зокрема, особлива увага приділена утворенню глікозильованого
гемоглобіну. |
format |
Article |
author |
Бойчук, Т.М. Толстанов, О.К. Грицюк, М.І Гоженко, А.І. |
author_facet |
Бойчук, Т.М. Толстанов, О.К. Грицюк, М.І Гоженко, А.І. |
author_sort |
Бойчук, Т.М. |
title |
Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) |
title_short |
Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) |
title_full |
Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) |
title_fullStr |
Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) |
title_full_unstemmed |
Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) |
title_sort |
глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) |
publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Обзорные статьи |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139988 |
citation_txt |
Глікозилювання білків при цукровому діабеті: феномен утворення та патогенетичні наслідки (огляд літератури) / Т.М. Бойчук, О.К. Толстанов, М.І. Грицюк, А.І. Гоженко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 3 (33). — С. 52-59. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
work_keys_str_mv |
AT bojčuktm glíkozilûvannâbílkívpricukrovomudíabetífenomenutvorennâtapatogenetičnínaslídkioglâdlíteraturi AT tolstanovok glíkozilûvannâbílkívpricukrovomudíabetífenomenutvorennâtapatogenetičnínaslídkioglâdlíteraturi AT gricûkmí glíkozilûvannâbílkívpricukrovomudíabetífenomenutvorennâtapatogenetičnínaslídkioglâdlíteraturi AT goženkoaí glíkozilûvannâbílkívpricukrovomudíabetífenomenutvorennâtapatogenetičnínaslídkioglâdlíteraturi |
first_indexed |
2025-07-10T09:32:43Z |
last_indexed |
2025-07-10T09:32:43Z |
_version_ |
1837251923147751424 |
fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (33), 2013 г.
52
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (33), 2013
Обзорные статьи Review Articles
Вступ
Цукровий діабет (ЦД) належить
до числа найбільш розповсюджених
захворювань, які характеризуються
розвитком гострих та хронічних уск%
ладнень, що призводять до ранньої
втрати працездатності, інвалідизації
та смертності. У розвинутих країнах
поширеність ЦД сягає 5–7 % від за%
гальної популяції. З віком частота ЦД
зростає і серед осіб у віці 65 років зу%
стрічається у понад 15 % [3]. Водно%
час відомо, що реальна захворю%
ваність на цю недугу є суттєво ви%
щою, ніж стверджує офіційна статис%
тика.
Така велика увага приділена ЦД
не випадково. Це лише відповідь на
загрозу глобальної пандемії. За оцін%
ками Всесвітньої організації охорони
здоров’я, понад 180 мільйонів людей
УДК 612.111.11/.13
ГЛІКОЗИЛЮВАННЯ БІЛКІВ ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ:
ФЕНОМЕН УТВОРЕННЯ ТА ПАТОГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Бойчук Т.М., Толстанов О.К.*, Грицюк М.І., Гоженко А.І.**
Буковинський державний медичний університет
*Міністерство охорони здоров’я України
**Український НДІ медицини транспорту МОЗ України
На основі аналізу джерел літератури розглянуто проблему формування глікози%
льованих білків та, зокрема, особлива увага приділена утворенню глікозильованого
гемоглобіну.
Ключові слова: цукровий діабет, глікозилювання білків, глікозильований гемоглобін.
у всьому світі хворі на ЦД, а до 2030
року ця цифра зросте більш ніж на 50
% [1, 3]. ЦД є причиною розвитку
різноманітних гострих і хронічних ус%
кладнень. Встановлено, що після 15
років захворювання на ЦД 2 % людей
сліпнуть, у 10 % розвиваються гострі
порушення зору. Діабетична невропа%
тія зустрічається у 50 % хворих на
діабет і у поєднанні з порушенням
кровообігу у нижніх кінцівках підви%
щує ризик розвитку виразок, гангрен
і, як наслідок, ампутацій кінцівок [2].
ЦД викликає ушкодження в організмі
людини на різних рівнях (рис. 1):
Від ниркової недостатності, вик%
ликаної ЦД, помирає 10%20 % хворих
на діабет. Він також підвищує ризик
розвитку інфаркту міокарда та інсуль%
ту. Серед пацієнтів з цукровим діабе%
том ризик летального наслідку удвічі
вищий, ніж у тих,
хто цієї недуги не
має [1, 2].
Зважаючи на
усе вищезазначе%
не, у роботі уза%
гальнено та про%
аналізувано дані
суча сних л іт ера%Рис. 1. Розвиток судинних ускладнень цукрового діабету
Цукровий діабет:
гіперглікемія, інсулінова резистентність, гіперінсулінемія або недостатність
бета-клітин
Дисфункція
ендотелію
Окиснюва-
льний стрес
Поліоловий
шлях
Порушення
коагуляції
Глікозилю-
вання білків
Запалення Дисліпідемія
Різноманітні судинні ускладнення діабету
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (33), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (33), 2013 г.
53
турних джерел щодо утворення гліко%
зильованих білків в організмі людини.
Перед вченими усього світу по%
стає завдання по розробці заходів,
спрямованих на профілактику, попе%
редження розвитку ЦД та його уск%
ладнень. Одним з найуживаніших ме%
тодів діагностики ЦД та його контро%
лю є в изначення р івня глюк ози у
крові. Проте, це вимірювання оцінює
поточний рівень глюкози, який може
залежати від різноманітних чинників,
таких як: 1) від прийому (чи відсут%
ності) їжі; 2) від її складу; 3) від фізич%
них навантажень та їх інтенсивності;
4) від емоційного стану пацієнта на
момент дослідження; 5) від часу доби
та, навіть, погодних умов [1, 5].
Очевидна ймовірність того, що
визначення поточного рівня глюкози
в кр ові не буде в іддзеркалю вати
дійсний ступінь компенсації цукрово%
го діабету, що може призвести до пе%
редозування лікувальних препаратів,
або ж до невиправданого зменшення
їх к ількості . Для ко нтролю р івня
глікемії знадобився показник усеред%
неного рівня цукру в крові за певний
проміжок часу. Таким показником
став рівень глікозильованого гемог%
лобіну [2, 10] (рис. 2).
Гліко зильован ий гемоглобін
(вживають також термін «глікельова%
ний гемоглобін») утворюється у ре%
зультаті неферментативного при%
єднання глюкози до N%кінцевих діля%
нок b%ланцюгів глобіну гемоглобіну А1
і позначається як Hb
A1c
. Встановлено,
що в крові людини поряд з основною
фракцією гемоглобіну (HbA) містить%
ся незначна кількість інших фракцій,
які називають «мінорними»: Hb
A1а
(з
фруктозою), Hb
A1b
(з глюкозо%6%фос%
фатом), Hb
A1c
(утворюється за участі
глюкози). У здорових дорослих людей
на частку HbA припадає 90 %, Нb
А1a
–
1,6 %; Нb
А1b
– 0,8 %, Hb
A1c
– 3,6 %; Нb
А2
– 2,5 % і НbF (фетального) – 0,5 % [8,
12, 13, 16, 23].
Концентрація Hb
A1c
прямо про%
порційна середній концентрації глю%
кози в крові. У здорових людей кон%
центрація Hb
A1c
в крові становить від
4 до 6 %, у хворих на цукровий діа%
бет його рівень у 2–3 рази вище (за%
лежно від ступеня гіперглікемії) [4, 7].
Утворений Hb
A1c
акумулюється усере%
дині еритроцитів і зберігається упро%
довж усього терміну функціонування
еритроцита. Напівперіод циркуляції
еритроцита у кров’яному руслі скла%
дає 60 діб, таким чином, концентра%
ція Hb
A1c
відображає рівень глікемії
пацієнта за 60–90 днів до досліджен%
ня [1, 7]. Велика кількість досліджень
з використанням традиційних методів
вимірювання вмісту глюкози підтвер%
дила в заємозв’яз ок Hb
A1c
і р івня
глікемії пацієнта. Результати дослід%
жень, проведених DCCT (Diabetes
control and complications trial) у 90%х
роках минулого століття, стали
підставою для підтвердження гіпоте%
зи про те, що рівень Hb
A1c
віддзерка%
лює рівень глюкози в крові і є ефек%
тивним критерієм при моніторингу
хворих на цукровий діабет [8, 10, 20].
Глікелювання, або глікозилюван%
Рис. 2. Глікозильований гемоглобін
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (33), 2013 г.
54
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (33), 2013
ня, обумовлене властивістю глюкози
утворювати з аміногрупами різнома%
нітних білків, можливо і з ДНК, різно%
манітні сполуки (інтермедіати), які бе%
руть участь у обміні і є вихідним ма%
теріалом для утворення незворотних
у хімічних реакціях речовин, які отри%
мали назву кінцевих продуктів гліко%
зилювання (КПГ). Період напіврозпа%
ду цих продукт ів триваліший, н іж
білків (від кількох місяців до кількох
років). Швидкість утворення КПГ за%
лежить від рівня і тривалості експо%
зиції глюкози [6, 12, 21].
Останнім часом показано зна%
чення КПГ у механізмах розвитку су%
динних ускладнень у хворих на ЦД.
Утворення імунохімічних КПГ передує
раннім клінічним ознакам ретинопатії
і нефропатії у хворих на інсуліноза%
лежний цукровий діабет. Так, у шкірі
хворих на ЦД типу 1 задовго до по%
яви перших ранніх клінічних ознак ре%
тинопаті ї та нефропаті ї спостері%
гається збільшення кількості КПГ [1,
2, 3, 19]. Більш того, встановлено, що
при діабеті імунохімічні (імунореак%
тивні) КПГ накопичуються у вузлових
та дифузних ушкодженнях клубочко%
вого апарату нирок, а також у відкла%
деннях гіаліну, локалізованого в арте%
ріолах. Дослідження за допомогою
сканувальної електронної мікроскопії
показали, що у клубочковому апараті
нирок при наявності імунохімічних
КПГ спостерігається збільшення роз%
міру пор матричного сита базальної
мембрани, що пояснює підвищення
клубочкової проникності, яка спосте%
рігається у хворих на ЦД [9, 15]. Таке
ж накопичення імунореактивних КПГ
визначається в аорті та особливо в
атеросклеротичних бляшках [16].
Глікозилювання білків та утво%
рення КПГ — складний багатоступе%
невий ланцюг метаболічних процесів.
Першим етапом глікозилювання (рис.
3) є утворення альмідину (N%глікози%
ламіну) або утворення сполуки глюко%
за%білок. Альмідин являє собою лаб%
ільну та оборотну сполуку, для утво%
рення якої необхідно лише кілька го%
дин. За умови тривалого підвищено%
го рівня глюкози утворюється речови%
на Амадорі (1%аміно, 1%деоксикето%
за), стабільна форма, котра окис%
нюється у, так звані, «реактивні ди%
карбонілові інтермедіати» (3%деоксиг%
люкозон та метилгліоксаль) [4, 14].
Окисн юючись, дикарбон ілові
інтермедіати перетворюються на КПГ.
Окрім того, специфічн і редуктази
шляхом «детоксикації» можуть транс%
формувати дикарбонілові інтермедіа%
ти у неактивні метаболіти.
Кінцеві продукти глікозилювання
(КПГ) впливають також на експресію
деяких генів, зв’язуючись зі специф%
ічними КПГ%рецепторами, локалізова%
ними на фібробластах, Т%лімфоцитах,
в нирках (мезангіальні клітини), у
стінці судин (ендотелій і гладком’я%
зові клітини), у головному мозку, а
також у печінці та селезінці, де вони
виявляються у найбільшій кількості,
тобто в тканинах, багатих на макро%
фаги, які опосередковують трансдук%
цію цього сигналу шляхом збільшен%
ня утворення вільних радикалів кис%
ню. Останні, у свою чергу, активують
транскрипцію ядерного NF%kB факто%
ру регулятора ек спресі ї багатьох
генів, які відповідають на різноманітні
ушкодження. У макрофагах відбу%
вається найбільш інтенсивне руйну%
вання продуктів реакції між глюкозою
і білками (відомої, як реакції Мейяра),
при цьому відбуваються активація ен%
доцитозу та синтез багатьох регуля%
торних молекул, зокрема інсулінопо%
дібн ого фак тору
рост у ( IGF% 1) і
тромбоцитарного
факт ору ро сту
(PDGF), які є сти%
Рис. 3. Етапи глікозилювання
Комплекс:
глюкоза+білок
Шифф-основа Речовина
Амадорі
Фруктозо-3-
фосфат
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (33), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (33), 2013 г.
55
муля торами п оділу ф ібробластів,
гладком’язов их та мезанг іальних
клітин (Vlassara et ai., 1994) [2, 15,
19].
КПГ, у свою чергу, беруть участь
у механізмах розвитку пізніх усклад%
нень цукрового діабету кількома шля%
хами. Швидке утворення внутрішнь%
оклітинних КПГ сприяє порушенню
функцій внутрішньоклітинних білків, і
їх кількість у гемоглобіні еритроцитів
може бути об’єктивним маркером
кінцевого глікозилювання у тканинах.
У майже здорових осіб вміст КПГ у
еритроцитах складає 0,42 %, тоді як
у хворих з ЦД – 0,75 %. КПГ порівня%
но швидко накопичуються в ендотел%
іальних клітинах, де вони виявляють%
ся у комплексі з фактором росту
фібробластів, одним з ростових фак%
торів, які беруть участь у клітинному
циклі та функціях клітин. Окрім цього,
внутрішньоклітинне зростання КПГ
знижує каталітичну активність альде%
гідредуктази (2%оксоальдегідредукта%
зи), що прискорює наступне додатко%
ве утворення КПГ з реактивних ди%
карбонілових метаболітів [17, 22].
Глікозильований гемоглобін є не
лише індикатором рівня гіперглікемії.
У результаті глікозилювання гемог%
лобін перетворюється на причину до%
волі небезпечних патологій. Володію%
чи підвищеною спорідненістю до кис%
ню, Hb
A1c
викликає сповільнення по%
ступлення кисню до тканин , на%
слідком чого є гіпоксія периферійних
тканин та порушення метаболізму у
них. Проте, глікозилюється не лише
гемоглобін.
Глікозильований альбумін во%
лодіє порушеною властивістю транс%
портувати білірубін, жирні кислоти,
деякі лікарські засоби, у тому числі і
гіпоглікемічні пероральні препарати.
Також в ідбуваєт ься накопи чення
глікозильованого альбуміну в базаль%
них мембранах капілярів – причому
ступінь накопичення глікозильовано%
го альбуміну в базальних мембранах
пропорційний ступеню його глікози%
лювання і, відповідно, важкості гіпер%
глікемії. Особливу спорідненість має
глікозильований альбумін до капі%
лярів ниркових клубочків [1, 18, 25].
Глікозилювання колагену при%
зводить до глікозилювання базальних
мембран, що погіршує трансмемб%
ранний транспорт. Наибільш небез%
печним є глікозилювання мембран
клубочків нирок. Глікозильований ко%
лаген набуває здатності зв’язуватися
з глікозильованим та неглікозильова%
ним альбуміном та з імуноглобуліном
G, що викликає надлишкове утворен%
ня імунних комплексів. Приєднання
альбуміну збільшує товщину базаль%
них мембран, а імуноглобулін утво%
рює мембранопошкоджувальний ком%
плементний комплекс. Окрім того,
підвищення рівня глікозильованого
колагену призводить до зменшення
його розчинності та еластичності, а
також до зниження його чутливості до
протеолітичних ферментів [4, 24].
Загалом, при цукровому діабеті
глікозилюванню підлягають майже усі
білки і в результаті:
1) глікозильований гемоглобін набу%
ває підвищеної спорідненості до
кисню, що призводить до гіпоксії
периферійних тканин;
2) глікозильовані білки кришталика
спричинюють порушення світлоп%
ропускання;
3) глікозилювання мієліну викликає
порушення проведення імпульсів
по нервових волокнах і до розвит%
ку нейропатії;
4) глікозильовані білки базальних
мембран спричинюють порушен%
ня ниркової фільтрації і, як на%
слідок, нефропатію з ушкоджен%
ням ниркових клубочків;
5) глікозильований колаген пошкод%
жує строму органів і тканин, пору%
шує транскапілярний обмін, при%
зводить до порушення гідратації
сполучної тканини («зморшкувата
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (33), 2013 г.
56
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (33), 2013
шкіра»);
6) глікозильовані білки коронарних
судин порушують кровопостачан%
ня міокарда;
7) глікозильований альбумін призво%
дить до порушення транспортної
функції , до патологі ї ниркових
клубочків;
8) глікозилювання аполіпопротеїну В
призводить до атеросклерозу,
ішемічної хв ороби серця,
інфарктів та інсультів [1, 3, 11,
18].
У практично здорових людей
нормальними вважаю ть знач ення
Hb
A1c
від 4 % до 5,9 %. (показники
дещо варіюють п ри використанні
різних методів визначення НbА1с).
При цукровому діабеті рівень
Hb
A1c
підвищується, що свідчить про
великий ризик розвитку ретинопатії,
нефр опаті ї т а інших ускладн ень.
Міжнародна федерація діабету реко%
мендує утримувати рівень Hb
A1c
ниж%
че 6,5 %. Значення Hb
A1c
, які переви%
щують 8 %, означають, що діабет кон%
тролюється незадовільно і слід зміни%
ти терапію [4, 22].
Критерії якості лікування діабе%
ту наведені у наступній табл. 1.
Інтерпретація отриманих резуль%
татів часом буває ускладнена різни%
цею у лабораторних технологіях, ме%
тодах визначення та індивідуальними
відмінностями пацієнтів – різниця
значень Hb
A1c
у двох людей з однако%
вим середнім цукром крові може ся%
гати 1 %.
Аналіз літературних джерел по%
казав, що найчас%
тіше для визначен%
ня HbA1c викорис%
товують наступні
методи:
1) рідинна хрома%
тографія;
2) афінна хрома%
тографія;
3) електрофорез;
4) колонкові методики;
5) нефелометричний і турбідимет%
ричний аналіз;
6) імунологічні методики.
Метод афінної хроматографі ї
має переваги у точності, але через
дорожнечу використовується мало.
Найбільш вживаними на теперішній
час є імунологічні методи, які базу%
ються на імунохімічних реакціях [2, 4,
21, 22].
Відпо відно до рекомен дацій
Всесвітньої Організації Охорони Здо%
ров’я (ВООЗ) аналіз на глікозильова%
ний гемоглобін – найефективніший та
найнеобхідніший метод у діагностиці
цукрового діабету. Хворим на цукро%
вий діабет рекомендують здавати
біохімічний аналіз крові на глікози%
льований гемоглобін не рідше 1 разу
на квартал [5].
У 2010 році Американська Асоц%
іація Діабету (ADA) та Міжнародний
комітет експертів запропонували ви%
користовувати значення Hb
A1c
на рівні
48 ммоль/моль (6,5 %) у якості
достатнього критерію діабету. Таким
чином, критерії цукрового діабету
включають: глюкозу плазми крові на%
тще (ГПН), глюкозу плазми крові при
проведенні орального тесту на толе%
рантність до глюкози (ОГТТ) і визна%
чення Hb
A1c
.
Проте, бувають також і хибні
зниження значень Hb
A1c
: при уремії,
гострих та хронічних геморагіях, а
також при станах, пов’язаних зі змен%
шенням тривалості життя еритроцитів
Таблиця 1.
Критерії ефективності лікування ЦД залежно від рівня глікозильованого гемоглобіну
Критерії якості лікування діабету HbA1c, %
Нормальний обмін речовин 4-5,9
Забезпечення хорошої компенсації обміну 6,0-6,9
Забезпечення задовільної компенсації обміну 7,0-7,9
Незадовільна компенсація обміну 8,0-9,9
Декомпенсований обмін речовин 10,0-15,0
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (33), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (33), 2013 г.
57
(наприклад, при гемолітичній анемії).
Хибно трактоване підвищення зна%
чень Hb
A1c
буває при зростанні рівня
фетального гемоглобіну HbF (гемог%
лобіну новонароджених) [1, 12].
Результати десятирічного дослі%
дження DCCT (Diabetes control and
complications trial, 1983–1993), у яко%
му порівнювали ефективність тради%
ційної інсулінотерапії та більш інтен%
сивно ї схеми лі кування, в перше
підтвердили, що чим кращий конт%
роль глікемії, визначений за рівнем
глікозильованого гемоглобіну, тим
нижчий ризик розвитку мікро% та мак%
росудинних ускладнень [2, 8, 9, 19].
Дослідники дійшли висновку, що
інтенсифікована інсулінотерапія та
близька до нормальної глікемія доз%
воляють загальму%
вати розвиток:
— непролі%
феративної рети%
нопатії – 54–76 %
випадків;
— п р еп р о %
ліферативно ї та
п р о л і ф ера т и в н о ї
рети нопаті ї , яка
потребує лазерної коагуляції, – 47–56
%;
— мікроальбумінурії – 34–43
%;
— протеїнурії – 44–56 %;
макросудинних ускладнень – 41
% випадків [8, 13, 23].
Висновки
Важливість визначення Hb
A1c
для
скринінгу цукрового діабету обгово%
рюється навіть після його включення
в діагностичні критерії. Перевагою
використання Hb
A1c
є те, що він не по%
требує попереднього голодування,
віддзеркалює тривалу гіперглікемію,
має меншу мінливість та вищу аналі%
тичну стабільність, аніж визначення
глюкози крові. Окрім того, на те%
перішній час вимірювання рівня гліко%
зильованого гемоглобіну є уже міжна%
родним стандартом [10, 14].
Проте, не усі завдання по досл%
ідженню Hb
A1c
уже виконані. Актуаль%
ним і надалі є вивчення питання на%
скільки достовірно Hb
A1c
показує ри%
зик ураження органів%мішеней, як
впливають на його значення вік та
стать пацієнтів тощо. Нез’ясованим
залишається питання метаболізму
глікозильованих білків у фізіологічних
умовах та при цукровому діабеті на%
приклад наскільки швидко вони у ба%
зальних мембран спричинюють роз%
виток діабетичної нефропатії, на якій
стадії розвитку цукрового діабету
глікозильований альбумін пошкоджує
ниркові клубочки тощо.
Література
1. Вельков В. В. Гликозилированный
гемоглобин в диагностике сахар%
ного диабета и в оценке риска его
осложнений / В. В. Вельков // Ла%
бораторная диагностика. – 2008.
– №2 (44). – C.1%32.
2. Лихоносова А.П. Гликозилирован%
ный гемоглобин в диагностике ос%
ложнений сахарного диабета /
А.П.Лихоносова, Н.П.Лихоносов,
О.Г.Кузнецова // Международный
Неврологический Журнал. – 2010.
– №2(32). – С. 45%51.
3. Балаболкин М.И. Лечение сахар%
ного диабета и его осложнений:
Учеб. Пособие / М.И.Балаболкин,
Е.М.Клебанова, В.М.Креминская /
/ Мо сква: ОАО «Из дательство
«Медицина». – 2005. — 512 с.
Таблиця 2.
Ризик розвитку судинних ускладнень ЦД
Вид дослідження
Низький ризик
ангіопатій
Ризик макро-
ангіопатій
Ризик мікро-
ангіопатій
Натще < 5,5 > 5,5 > 6,1 Самоконтроль
рівня глюкози
плазми крові,
ммоль/л
Через 2 год
після при-
йому їжі
< 7,5 > 7,5 > 9,0
HbA1c, % < 6,5 > 6,5 > 7,5
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (33), 2013 г.
58
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (33), 2013
4. Лихоносова А.П. Анализ методов
определения уровня гликозилиро%
ванного гемоглобина в лечебно%
профилактических учреждениях
города Санкт%Петербурга / А.П.
Лихоносова, Н.П.Лихоносов, О.Г%
.Кузнецова // Международный эн%
докр инолог ический журна л. –
2010. – №6(30). – С. 23%27.
5. Amer ican Diabetes Associat ion.
Stan dards o f medi cal care in
diabetes – 2011. / Diabetes Care.
– 2010. – №34(1). – S11%S61.
6. Borzym%Kluczyk M. Glycosylation of
proteins in healthy and pathological
human renal tissues / M. Borzym%
Kluczyk, I . Radzi ejewska , B.
Darewicz / / Fol ia Histo chem
Cytobiol. – 2012. – №50(4). – P.
599%604.
7. Calisti L. Measure of glycosylated
hemoglobin / L.Calisti, S.Tognetti /
/ Acta Biomed Ateneo Parmense. –
2005. – №76. – Р.59%62.
8. Consensus Sta tement o n the
Worldwide Standardization of the
Hemoglobin A1C Measurement.
Consensus Committee // Diabetes
Care. – 2007. – 30(9). – 2399%
2400.
9. Courtemanche T. Population health
approach for diabetic patients with
poor A1C contro l //
T.Co urteman che , G.Mansu eto,
R.Hodach, K.Handmaker // Am J
Manag. Care. – 2013. – №19(6). –
P.465%472.
10. El iza beth Selv in Glycated
Hemoglobin and the Risk of Kidney
Disease and Retinopathy in Adults
With and Without Diabetes / Selvin
Elizabeth, Ning Yang, Michael W.
Steffes et al. // Diabetes. – 2011.
– №60(1). – P. 298–305.
11. Hsieh K.M. Glycated hemoglobin
(HbA1c) affin ity biosensors with
ring%shaped interdigital electrodes
on i mpedan ce meas uremen t //
K.M. Hsieh, K.C.Lan, WL Hu at al. /
/ Biosens Bioelectron. – 2013. –
№49. – Р.450%456.
12. Katreddy M.V. Hemoglobin A1c in
ear ly postp artum s creenin g of
women with gestational diabetes /
M.V. Katreddy, J.M. Pappachan,
S.E. Tay lor et a l . // Wor ld J.
Diabetes. – 2013. – №4(3). – Р.76%
81.
13. Kim D.M. Disposable amperometric
glycated hemoglobin sensor for the
finger prick blood test / D.M. Kim,
Y.B. Shim // Anal Chem. – 2013. –
№85(13). – Р.6536%6543.
14. Khaw K.T. P rel imi nary
comm unicat io n: g lycated
hemoglobin, diabetes, and incident
colo recta l cancer in men and
women: a prospective analysis from
the European prospect ive
investigation into cancer%Norfolk
stud y / K.T.Khaw, N.Wareham,
S.Bin gham et a l . // C ancer
Epid emiol . B iomark ers Prev. –
2004. – №13(6). – P. 915–919.
15. Lee C.L. Dynamic and Dual Effects
of Glycated Hemoglobi n on
Est i mated Glomerula r F i l t ra t ion
Rate in Type 2 Diabetic Outpatients
// C.L. Lee, T.C. Li, S.Y.Lin // Am J
Nephrol. – 2013. – №38(1). – P.19%
26.
16. Le P.T. Gly cemic Contro l and
Diabet ic Dys l ip idemi a in
Adolescents with Type 2 Diabetes /
P.T. Le , C.E. Huisingh , A.P. Ashraf
// Endocr Pract. – 2013. – №27. –
Р.1%16.
17. Marinova M. Multicenter evaluation
of hemoglobin A1c ass ay on
capi l lary e lectrophores is / M.
Marinova, S. Altinier, A. Caldini et
al. // Clin Chim Acta. – 2013. –
№424. – Р. 207%211.
18. Menon V. Glycosylated Hemoglobin
and M orta l i ty i n Pat ients wi th
Nondi abet ic C hronic K idney
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (33), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (33), 2013 г.
59
Disease / V. Menon , T.Greene,
A.A.Pereira et al. //J. Am. Soc.
Nephrol. – 2005. – №16. P. 3411–
3417.
19. Myint P.K. Glycated hemoglobin and
risk of stroke in people without
known diabetes in the European
Prosp ect ive Inv est igat ion into
Cancer (EPIC)%Norfolk prospective
popu lat ion study: a thres hold
relationship? / P.K. Myint, S.Sinha,
N.J. Wareham et al. // Stroke. –
2007. – №38(2). – P. 271%275.
20. Polon sky W.H. Structured sel f%
moni tor ing of b lo od glu cose
significantly reduces A1C levels in
poor ly contro l led, nonins ul in%
treated type 2 diabetes: results
from the Structured Tes t ing
Program study. / W.H.Polonsky //
DiabetesCare. – 2011. – №34(2). –
P. 262%267.
21. Porrini E. Glycated haemoglobin
leve ls are related to chronic
subclinical inflammation in renal
transplant recipients without pre%
existing or new onset diabetes. / E.
Porrini, M.D. Gomez, A. Alvarez et
al. // Nephrol Dial Transplant. –
2007. – №22(7). – P. 1994%1999.
22. Qaseem A. Glycemic control and
type 2 diabetes mel l i tus: the
optimal hemoglobin A1c targets. A
guid ance s tatemen t from the
American College of Physicians / A.
Qaseem, S. Vijan, V. Snow // Ann
Intern Med. – 2007. – №147(6). –
Р. 417%422.
23. Reynolds T.M. Glycated
haemoglobin (HbA1c) monitoring /
T.M.Reynolds, W.S.Smel l ie, P.J.
Twom ey // BM J. – 2006. –
№333(7568). – Р.586%588.
24. Shadman Z. Association of h igh
carbohydrate versus high fat diet
with glycated hemoglobin in high
calorie consuming type 2 diabetics
/ Z. Shadman, M.Khoshniat, N.
Впервые поступила в редакцию 25.09.2013 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
Poorsoltan // J Diabetes Metab
Disord. – 2013. – №12(1). – Р.27.
25. Sun Y.M. R ecent a dvances in
understanding the biochemical and
molecular mechanism of diabetic
nephropathy / Y.M. Sun, Y. Su, J. Li
et a l . // B iochem Biophys Res
Commun. – 2013. – №433(4). – P.
359%361.
Резюме
ГЛИКОЗИЛИРОВАНИЕ БЕЛКОВ ПРИ
САХАРНОМ ДИАБЕТЕ: ФЕНОМЕН
ОБРАЗОВАНИЯ И
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ
(ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
Бойчук Т.М., Толстанов О.К.,
Грицюк М.И., Гоженко А.И.
На основе анализа источников
литературы рассмотрена проблема
формирования гликозилированных
белков и, в частности, особое внима%
ние уделено образованию гликозили%
рованного гемоглобина.
Ключевые слова: сахарный диабет,
гликозилирование белков, гликози3
лированный гемоглобин.
Summary
GLYCATED PROTEINS IN DIABETES:
THE PHENOMENON OF FORMATION
AND PATHOGENETIC EFFECTS
(REVIEW)
Boychuk T.M., Tolstanov D.C.,
Grytsiuk M.I., Gozhenko A.I.
The article deals with the problem
of formation of glycated proteins, a
special attention is paid to glycated
hemoglobin formation.
Keywords: diabetes, glycated
proteins, glycated hemoglobin.
|