Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
Hauptverfasser: Єфімова, О.І., Мацелюх, П.С., Хасанова, В.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України 2009
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14011
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI / О.І. Єфімова, П.С. Мацелюх, В.В. Хасанова // Судова апеляція. — 2009. — № 3(16). — С. 146-159. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-14011
record_format dspace
spelling irk-123456789-140112010-12-08T12:02:38Z Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI Єфімова, О.І. Мацелюх, П.С. Хасанова, В.В. Судова практика 2009 Article Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI / О.І. Єфімова, П.С. Мацелюх, В.В. Хасанова // Судова апеляція. — 2009. — № 3(16). — С. 146-159. — укp. XXXX-0026 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14011 uk Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Судова практика
Судова практика
spellingShingle Судова практика
Судова практика
Єфімова, О.І.
Мацелюх, П.С.
Хасанова, В.В.
Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI
format Article
author Єфімова, О.І.
Мацелюх, П.С.
Хасанова, В.В.
author_facet Єфімова, О.І.
Мацелюх, П.С.
Хасанова, В.В.
author_sort Єфімова, О.І.
title Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI
title_short Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI
title_full Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI
title_fullStr Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI
title_full_unstemmed Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI
title_sort узагальнення судової практики застосування судами закону україни «про внесення змін до деяких законодавчих актів україни щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-vi
publisher Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
publishDate 2009
topic_facet Судова практика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/14011
citation_txt Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI / О.І. Єфімова, П.С. Мацелюх, В.В. Хасанова // Судова апеляція. — 2009. — № 3(16). — С. 146-159. — укp.
work_keys_str_mv AT êfímovaoí uzagalʹnennâsudovoípraktikizastosuvannâsudamizakonuukraíniprovnesennâzmíndodeâkihzakonodavčihaktívukraíniŝodovdoskonalennâregulûvannâvídnosinusferízabezpečennâbezpekidorožnʹogoruhuvíd24veresnâ2008r586vi
AT macelûhps uzagalʹnennâsudovoípraktikizastosuvannâsudamizakonuukraíniprovnesennâzmíndodeâkihzakonodavčihaktívukraíniŝodovdoskonalennâregulûvannâvídnosinusferízabezpečennâbezpekidorožnʹogoruhuvíd24veresnâ2008r586vi
AT hasanovavv uzagalʹnennâsudovoípraktikizastosuvannâsudamizakonuukraíniprovnesennâzmíndodeâkihzakonodavčihaktívukraíniŝodovdoskonalennâregulûvannâvídnosinusferízabezpečennâbezpekidorožnʹogoruhuvíd24veresnâ2008r586vi
first_indexed 2025-07-02T15:46:46Z
last_indexed 2025-07-02T15:46:46Z
_version_ 1836550672451895296
fulltext Узагальнення судової практики застосування судами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586?VI О. І. Єфімова, суддя Апеляційного суду м. Києва П. С. Мацелюх, суддя Апеляційного суду м. Києва В. В. Хасанова, помічник судді 17 листопада 2008 р. набрав чинність Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586�VI. Відповідно до зазначеного вище Закону внесено зміни до статей 221 та 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення і розмежовано компе� тенцію місцевих судів та органів внутрішніх справ щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті. До компетенції місцевих судів належить розгляд справ про адміністративні правопорушення на транспорті, передбачені частинами 3, 6 121, частинами 3, 4 ст. 122, статтями 122�2, 122�4, 122�5, ч. 3 ст. 123, ст. 124, ч. 4 ст. 127, ч. 2 ст. 127�1, ст. 130. Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Законом також внесено зміни до ст. 294 КУпАП, де передбачено новий поря� док апеляційного оскарження (опротестування) постанов суддів у справах про адміністративні правопорушення. На основі зазначеного, з метою вивчення практики застосування районними судами м. Києва Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 року № 586�VI, Апеляційним су� дом м. Києва, за дорученням Верховного Суду України, узагальнено практику розгляду судами справ про адміністративні правопорушення на транспорті, а та� кож скарг на постанови по зазначеним категоріям справ. Аналіз даних, що наведені в таблицях 1 і 2, показав, що в апеляційному по� рядку в період з 17 листопада 2008 р. по 31 грудня 2008 р. було подано 269 скарг та 44 подання, а в період з 1 січня 2009 р. по 31 березня 2009 р. – 391 скарга та 36 подань на постанови районних судів м. Києва у справах про адміністративні правопорушення на транспорті. Всього в означені періоди Апеляційним судом м. Києва розглянуто відповідно 167 і 440 справ. Статистичні дані свідчать про тенденцію до збільшення кількості справ про адміністративні правопорушення на транспорті та відповідно осіб, що притягу� ються до адміністративної відповідальності. Судова практика 146 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 Єфімова О. І., Мацелюх П. С., Хасанова В. В. Узагальнення судової практики… 147 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 Т а бл и ц я 1 П ер ег ля д п ос та н ов п ро а дм ін іс тр ат и вн і п ра во п ор уш ен н я з 17 л и ст оп ад а 20 08 р . п о 31 г ру дн я 20 08 р . Судова практика 148 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 Т а бл и ц я 2 П ер ег ля д п ос та н ов п ро а дм ін іс тр ат и вн і п ра во п ор уш ен н я з 1 сі чн я 20 09 р . п о 31 б ер ез н я 20 09 р . З розглянутих справ було повернуто у період з 17 листопада 2008 р. по 31 грудня 2008 р. – 6 справ, а у період з 1 січня 2009 р. по 31 березня 2009 р. – 2 справи, залишено без задоволення скарг і відповідно без змін постанов район� них судів м. Києва у досліджувані періоди – 52 та 158 відповідно, скасовано – 28 та 56 постанов, змінено – 39 та 86 постанов. В апеляційному порядку в період з 17 листопада 2008 р. по 31 грудня 2008 р. всього скасовано – 28 постанов районних судів м. Києва, з них за відсутності особи, або якщо щодо неї немає підтвердження про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи – 0, із закриттям справи, в т. ч. через відсутність події і складу правопорушення – 12, з інших підстав – 16. За період з 1 січня 2009 р. по 31 березня 2009 р. скасовано всього – 56 поста� нов районних судів м. Києва, з них за відсутності особи, або якщо щодо неї не� має підтвердження про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду спра� ви – 0, із закриттям справи, в т. ч. через відсутність події і складу правопорушен� ня – 15, з інших підстав – 41. При проведенні узагальнення було досліджено та проаналізовано постанови Апеляційного суду м. Києва щодо розгляду справ про адміністративні правопо� рушення на транспорті за такі періоди: з 17 листопада 2008 р. по 31 грудня 2008 р. та з 1 січня 2009 р. по 31 березня 2009 р., а також статистичні дані щодо розгляду районними судами м. Києва справ зазначеної категорії. У наведеній нижче таблиці 3 відображено кількісний стан розгляду означе� них категорій адміністративних справ районними судами м. Києва. Причини скасування постанов Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора має право: 1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а по� станову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нове рішення; 4) змінити постанову. Як випливає із статистичних даних Апеляційного суду м. Києва, скасовано постанов місцевих судів за період з 17 листопада 2008 р. по 31 грудня 2008 р. – 28, за І квартал 2009 р. – 56. Суддями місцевих судів при розгляді адміністративних справ усупереч вимо� гам статей 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП не завжди вживаються заходи щодо повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх су� купності, що призводить до винесення незаконних та необґрунтованих рішень по справі. Так, постановою Апеляційного суду м. Києва від 9 січня 2009 р. скасована по� станова Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2008 року, якою провадження у справі про притягнення А.Г. Сьомочкіна до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку із відсутністю в його діях складу правопорушення. Згідно з протоколом про адмінправопорушення А.Г. Сьомочкін 17 жовтня 2008 р. о 15 год., керуючи автомобілем RANGE ROVER, державний номерний знак АА 3939 ТС по просп. Григоренка, 26 в м. Києві, при виїзді на дорогу з прилеглої території не надав дорогу автомобілю Єфімова О. І., Мацелюх П. С., Хасанова В. В. Узагальнення судової практики… 149 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 FIAT, державний номерний знак АА 7295 СА під керуванням водія В.В. Ільїчо� ва, який рухався по проїжджій частині, що призвело до пошкодження транс� портних засобів, чим А.Г. Сьомочкін порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись із постановою місцевого суду, В.В. Ільїчов подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та притягнути А.Г. Сьомочкіна до відповідальності за ст. 124 КУпАП, посилаючись на те, що у справі достатньо доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні ДТП. Проаналізувавши зібрані у справі всі докази в їх сукупності, зокрема, пояснен� ня обох учасників ДТП, надані ними в день пригоди, схему ДТП, пошкодження, яких зазнали транспортні засоби, механізм їх спричинення, протокол про адміністративне правопорушення, протокол огляду місця ДТП, суддя Апе� ляційного суду дійшов до висновку про доведеність вини А.Г. Сьомочкіна у по� рушенні п.10.2 ПДР України та вчиненні ним 17 жовтня 2008 р. адміністратив� ного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Водночас згідно з вимога� ми ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП у разі закінчення строків для накладення адміністративного стягнення, розпочате провадження у справі про адміністра� тивне правопорушення підлягає закриттю. Врахувавши наведене, Апеляційний суд скасував постанову Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2008 р. про закриття провадження у справі щодо А.Г. Сьомочкіна за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрив провадження у справі щодо А.Г. Сьомочкіна у зв’язку із закінченням строків на� кладення адміністративного стягнення. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2009 р. скасовано поста� нову Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2007 р., якою Леп� ського Віталія Володимировича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів стро� ком на 6 місяців. За постановою суду та згідно з протоколом про адміністративне Судова практика 150 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 Таблиця 3 Показники розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті районними судами м. Києва правопорушення В.В. Лепський 13 листопада 2007 р. о 16.30 год., керуючи авто� мобілем «Лексус», державний номерний знак АА 7776 СК, по вул. Копиленка в м. Києві не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Пежо�206», державний номерний знак АА 1666 ЕА, під керуванням Н.І. Джигринюк, чим порушив п. 13.3 ПДР України. Щодо Н.І. Джигринюк протокол про адміністративне правопорушення не складався. Не погоджуючись із постановою суду, В.В. Лепський подав апеляційну скар� гу, в якій просив скасувати постанову суду, а справу закрити за відсутністю в йо� го діях складу адміністративного правопорушення, послався на те, що по вул. Копиленка передбачений односторонній рух, і автомобіль «Пежо�206», усупереч вимогам забороняючого знаку, продовжив рух назустріч та здійснив зіткнення. Як слідує із постанови Апеляційного суду, місцевим судом усупереч вимогам статей 251, 252, 268, 280 КУпАП не вжиті заходи щодо повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. Так, розглянув� ши справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при викладенні в постанові обставин правопорушення, суд ли� ше продублював протокол про адміністративне правопорушення і не звернув уваги на те, що В.В. Лепський при складанні протоколу не визнавав себе вин� ним, у своїх поясненнях вказував свідків ДТП, які не були опитані працівника� ми ДАІ, місцевим судом ці доводи також не були перевірені. Дослідивши всі до� кази по справі у їх сукупності, зокрема, пояснення обох учасників ДТП, надані ними в день пригоди і в Апеляційному суді, пояснення свідків в апеляційному суді, схему ДТП, пошкодження, яких зазнали транспортні засоби, механізм їх спричинення, протокол про адміністративне правопорушення, протокол огляду місця ДТП, суддя Апеляційного суду дійшов висновку про відсутність вини В.В. Лепського у порушенні п. 13.3 ПДР України та вчиненні ним правопору� шення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Виходячи з наведеного, постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2007 р. скасована, прова� дження у справі про притягнення В.В. Лепського до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційним судом м. Києва були скасовані постанови місцевих суддів у частині накладення стягнення і з погіршенням становища правопорушника. Так, постановою Апеляційного суду м. Києва від 8 січня 2009 р. скасована в частині накладення стягнення постанова Деснянського районного суду м. Києва від 5 грудня 2008 р. щодо Фомічова Максима Олександровича та накладено на нього стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. За обставинами справи М.О. Фомічов, притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 14 листопада 2008 р. о 8 год. 20 хв., керуючи авто� мобілем «Хонда», на перехресті вулиць Жукова і Курчатова в м. Києві, наближа� ючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід А.А. Калініченко, порушив вимоги п. 18.1 ПДР України, не зменшив швидкість і не зупинився, в результаті чого вчинив наїзд на пішохода, що призвело до трав� мування останнього та пошкодження транспортного засобу. Місцевим судом М.О. Фомічов був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Єфімова О. І., Мацелюх П. С., Хасанова В. В. Узагальнення судової практики… 151 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 У постанові Апеляційного суду зазначено, що місцевий суд, накладаючи стягнення на правопорушника, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП належним чи� ном не врахував характер вчиненого М.О. Фомічовим правопорушення, ступінь його вини, наслідків, що настали, та особу правопорушника, який не розкаявся у вчиненому і дійшов висновку, що постанова в частині накладення стягнення підлягає скасуванню, внаслідок його м’якості. Причини зміни постанов в апеляційному порядку Відповідно до статистичних даних Апеляційного суду м. Києва в апеляційній інстанції змінено постанов районних судів з пом’якшенням призначеного адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП – 14, що становить 22 % від кількості розглянутих за цією категорією. Так, постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 січня 2009 р. змінено по� станову Деснянського районного суду м. Києва від 6 лютого 2008 р. щодо Дячен� ка Дмитра Михайловича, який зазначеною постановою районного суду був при� тягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладен� ням стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспорт� них засобів строком на один рік та замінено на штраф в розмірі двадцяти неопо� датковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн). При цьому в постанові Апе� ляційного суду зазначено, що Деснянським районним судом м. Києва не були з’ясовані обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне пра� вопорушення, тобто не були дотримані вимоги ст. 34 КУпАП. Так, згідно з дани� ми про особу правопорушника, він за місцем роботи характеризується виключ� но позитивно, в період з 2005 року та до часу розгляду справи в суді, продовжу� ючи працювати водієм ТОВ «НВП Енергобудсервіс», не вчинив жодного адміністративного правопорушення, професійна діяльність Д.М. Дяченка пов’язана з постійним використанням автотранспорту, крім того, згідно з дани� ми Посвідчення від 10 березня 1995 р. Д.М. Дяченко є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця обставина не була з’ясована під час розгляду справи Деснянським районним судом м. Києва, тому вона не була визнана та� кою, що пом’якшує його відповідальність, а з цієї причини, як і суттєве змен� шення обсягу об’єктивної сторони адміністративного правопорушення, не впли� нула на постановлене суддею рішення щодо накладеного стягнення. Взявши до уваги зазначене, та визнавши наведені обставини такими, що пом’якшують відповідальність Д.М. Дяченка за вчинене адміністративне правопорушення, зниження ступеня вини правопорушника та даних про його особу, Апеляційний суд дійшов висновку про можливість пом’якшення стягнення, замінивши його на штраф. Постановою судді Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2009 р. змінено постанову Оболонського районного суду м. Києва від 8 грудня 2008 р., якою В.Ф. Негря притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобі строком на один рік та замінено вид стягнення на штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів до� ходів громадян в сумі 340 грн. Апеляційний суд дійшов висновку, що адміністративне стягнення є надто суворим і не відповідає вчиненому та особі правопорушника, оскільки слід враховувати, що стягнення є мірою відповідаль� Судова практика 152 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 ності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Так, суд першої інстанції, накладаючи на В.Ф. Негрю стяг� нення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, не вра� хував дані про особу правопорушника, зокрема, те, що В.Ф. Негря раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, на момент вчинення право� порушення був зайнятий суспільно�корисною працею, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також обставину, що пом’якшує відповідальність, а саме – щире каяття у вчиненому. Суд також не врахував, що відповідно до вимог ст. 30 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами застосовується за грубе систематичне порушення порядку користування цим правом, чого по справі встановлено не було. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2009 р. змінено поста� нову Деснянського районного суду м. Києва від 30 вересня 2008 р., якою Буйлук Валентин Іванович притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та підданий адмінстягненню у вигляді позбавлення права керу� вання всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців, та замінено вид стягнення на штраф у розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів до� ходів громадян – 68 грн. Так, у постанові Апеляційного суду зазначено, що, при� значаючи В.І. Буйлуку адміністративне стягнення, місцевий суд у постанові свої висновки в цій частині взагалі не мотивував і не обґрунтував, а фактично, і не міг цього зробити, оскільки в справі відсутні будь�які відомості, що характери� зують особу правопорушника, крім відзначених у протоколі про адміністратив� не правопорушення неповних анкетних даних. Як видно з додатково наданих апелянтом документів, він має постійне місце проживання і роботи, яка пов’яза� на з необхідністю оперативно реагувати на зміну обстановки, виїздити у відря� дження, у зв’язку з чим позбавлення його права на управління транспортними засобами негативно відобразиться на його та його родини матеріальному стано� вищі, істотно погіршить фінансове становище ЗАТ «Київавтоматика», одним із керівників якого він є. Місцевий суд також залишив без уваги, що правопору� шення жодних негативних наслідків не потягло. Врахувавши наведене, Апе� ляційний суд дійшов висновку, що призначене В.І. Буйлуку стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на шість місяців, тобто більш суворого виду з числа передбачених санкцією ч. 4 ст. 122 КУпАП, є несправедливим внаслідок надмірної суворості й пом’якшив вид стягнення, замінивши його на штраф. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 8 січня 2009 р. змінено постано� ву Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2008 р. в частині накла� дення адміністративного стягнення, якою Чатояна Хаванеса Бадировича при� тягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та піддано стяг� ненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами стро� ком на шість місяців, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 340 грн. У поста� нові Апеляційного суду зазначено, що при накладенні на Х.Б. Чатояна адмінстягнення, суддя місцевого суду не повністю дотримався вимог ст. 33 КУпАП, належним чином не врахував особу порушника, який вперше вчинив адміністративне правопорушення, працює, робота водія у агентстві з перевезен� ня пасажирів є для нього основним видом трудової діяльності, має на утриманні двох малолітніх дітей і хвору матір, та обставину, що пом’якшує відпові� Єфімова О. І., Мацелюх П. С., Хасанова В. В. Узагальнення судової практики… 153 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 дальність – щире розкаяння винного, обставин, що обтяжують відповідальність, у справі немає. Врахувавши наведене, Апеляційний суд змінив постанову місце� вого суду в частині накладення стягнення, піддавши правопорушника стягнен� ню у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів грома� дян – 340 грн. Велика кількість адміністративних справ, по яких змінені постанови місцеJ вих судів із пом’якшенням адміністративних стягнень, пояснюється таким. Так, відповідно до ст. 294 ч. 7 КУпАП Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояс� нення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користува� тися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, ос� каржити постанову по справі. Відповідно до ст. 256 КУпАП при складанні протоколу порушникові роз’яс� нюються його права і обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. У протоколах про адміністративні правопорушення, які знаходяться в ма� теріалах адміністративної справи, дійсно є підписи правопорушників про те, що вони ознайомлені з правами та обов’язками відповідно до ст. 63 Конституції Ук� раїни, ст. 268 КУпАП. Проте можна зробити висновок, що посадові особи при складанні протоколу про адміністративні правопорушення права роз’яснюють формально, що поз� бавляє правопорушника надати дані, які характеризують його особу, при роз� гляді адміністративної справи в місцевому суді, у зв’язку з чим подається вели� ка кількість апеляційних скарг у порядку ст. 294 КУпАП до Апеляційного суду, в яких ставиться питання про зміну постанови суду з пом’якшенням стягнення, а Апеляційний суд відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, дослідивши нові докази, які не досліджувалися раніше, приймає рішення. Водночас як свідчить проведений аналіз є поодинокі випадки пом’якшення адміністративного стягнення без належного мотивування цього пом’якшення. Так, постановою Апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2009 р. змінена по� станова Оболонського районного суду м. Києва від 7 лютого 2007 р., якою Люб� ченка Андрія Володимировича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів стро� ком на один рік та замінено вид стягнення на штраф, при цьому в постанові Апе� ляційного суду зазначено, що місцевий суд не врахував при обранні виду стяг� нення того, що у справі не встановлені обтяжуючі відповідальність обставини, і що А.В. Любченко працює та раніше не піддавався адміністративному стяг� ненню. Судова практика 154 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 Проблемні питання, які виникають при розгляді справ зазначеної категорії Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністратив� не правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, по� терпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. При цьому норми КУпАП не передбачають порядку повернення апеляційної скарги або протесту прокурора апелянту, якщо вони не відповідають вимогам закону, для усунення недоліків. Проте є постанови Апеляційного суду, якими протести повертаються проку� рору (апеляції – апелянту) для доопрацювання. Очевидно, судді в цьому разі діють за аналогією з кримінально�процесуальним законом (постанова Апе� ляційного суду м. Києва від 28 січня 2009 р., якою протест заступника прокуро� ра Печерського району м. Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2008 р. повернутий прокурору для доопрацювання). Не врегульовано питання і щодо прийняття рішення в тому разі, коли апе� лянт відмовився від своєї апеляції. Із проаналізованих постанов вбачається, що Апеляційний суд, за аналогією з кримінально�процесуальним законодавством, приймає відмову від апеляції і за� криває провадження у справі, посилаючись на статтю 294 КУпАП (постанова Апеляційного суду м. Києва від 26 січня 2009 р. за апеляцією Шокарєва Едуар� да Євгеновича на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 трав� ня 2008 р. щодо Ф. Хоменка). Відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею судової палати Апеляційного суду в кримінальних справах, з чого слідує, що у вступній частині постанови повинно бути зазначено таке: суддя судової палати Апеляційного суду в кримінальних справах. Проте, аналізуючи постанови Апеляційного суду, слід зазначити, що не всі судді дотримуються зазначених вимог, деякі судді у вступній частині постанови зазначають: суддя Апеляційного суду м. Києва, інші – Апеляційний суд м. Києва в складі: головуючого�судді. У цьому разі у вступній частині постанови необхідно зазначати так, як цього вимагає закон, тобто ч. 4 ст. 294 КУпАП. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка по� дала скаргу, прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у про� вадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає роз� гляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсут� ня інформація про належне повідомлення цих осіб. У цьому разі виникає запитання, що є належним повідомленням: чи направ� лення повістки і долучення до матеріалів адміністративної справи копії реєстру про направлення повістки цій особі, чи повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повертається до суду і долучається до справи? Так, у постанові Апеляційного суду від 26 січня 2009 р. зазначено, що апе� лянт у судове засідання не з’явився, про дату та час апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення справи не Єфімова О. І., Мацелюх П. С., Хасанова В. В. Узагальнення судової практики… 155 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 надійшло. Водночас із зазначеного не вбачається, яким належним чином був повідомлений апелянт: чи до справи долучене повідомлення про вручення відправлення, чи є лише копія реєстру про відправлення повідомлення? (поста� нова Апеляційного суду м. Києва від 26 січня 2009 р. щодо Д.Н. Школьніка). У деяких постановах Апеляційного суду у вступній та резолютивній частинах зазначаються прізвища судді, який виніс постанову у суді першої інстанції, у зв’язку з чим ці частини перенасичені прізвищами (постанова Апеляційного су� ду м. Києва від 23 січня 2009 року щодо В.Я. Гнатюка). Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга, протест прокурора, по� дані після закінчення десятиденного строку, повертаються Апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Аналіз постанов Апеляційного суду м. Києва свідчить, що судді по�різному викладають резолютивну частину справ із зазначених питань. Так, резолютивна частина постанови Апеляційного суду м. Києва від 12 січня 2009 р. викладена так: скаргу Овода Романа Віталійовича на постанову Обо� лонського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 р. повернути скаржнику (в мотивувальній частині постанови наведено, що апеляційна скарга подана за межами на апеляційне оскарження та без клопотання про поновлення строку на оскарження). Резолютивна частина іншої постанови Апеляційного суду з того самого пи� тання викладена так: відмовити в прийнятті до апеляційного розгляду скарги М.П. Вакуленка на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 3 березня 2006 р. щодо Козака Сергія Віталійовича (постанова Апеляційно� го суду м. Києва від 12 січня 2009 р.). Виходячи із змісту частини 2 ст. 294 КУпАП, мабуть, правильно буде зазна� чати в резолютивній частині постанови «апеляційну скаргу повернути». Проведений аналіз адміністративних справ, які знаходяться в провадженні Апеляційного суду із апеляційними скаргами, свідчить, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано процесуальне питання розгляду адміністративних справ як у місцевому суді, так і в апеляційній інстанції. Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає цю справу. Так, слідує, що деякі місцеві суди при розгляді адміністративних матеріалів зазначеної категорії ведуть протокол судового засідання. При цьому із протоко� лу судового засідання вбачається, що оголошується склад суду і право відводу. Проте нормами КУпАП не передбачено роз’яснення права відводу, а також не визначено порядок вирішення відводу. З огляду на це, виникає запитання: чи потрібно роз’яснювати право відводу. При цьому, виходячи із змісту ст. 6 Кон� венції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ко� жен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж ро� зумного строку незалежним і неупередженим судом, встановленим законом, право відводу судді необхідно роз’яснювати. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 281 КУпАП при розгляді колегіальним орга� ном справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол. З огляду Судова практика 156 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 на це виникає запитання: чи повинен вестися протокол судового засідання, як у місцевому суді при розгляді адміністративних справ зазначеної категорії, так і при розгляді апеляційних скарг в апеляційному суді? Проведений аналіз свідчить, що деякі місцеві суди ведуть протокол судового засідання, при цьому ще й відбирають «присягу свідка» та попереджають свідка про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, про що відбирають письмові розписки, що не передбачено законом (адміністративний матеріал щодо В.Є. Татарка, який притягнутий до адміністративної відповідаль� ності за ст. 124 КУпАП постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 3 лютого 2009 р.). Слід зазначити, що відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі може бу� ти викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які�небудь обставини, що підлягають встановленню по даній справі. На виклик органу, у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов’яза� ний з’явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відо� ме йому по справі та відповісти на поставлені запитання. При цьому свідок може нести адміністративну відповідальність за ст. 185�3 КУпАП за прояв неповаги до суду. З цього ж протоколу судового засідання слідує, що суд, дослідивши матеріали справи, видалився до нарадчої кімнати для винесення постанови, по виходу з якої оголосив постанову. Проте чинний КУпАП не передбачає процедури видалення до нарадчої кімнати, а тому суди у цьому разі діють за аналогією з кримінально�процесуаль� ним законодавством. Виходячи з наведеного, необхідно дати відповідь на такі запитання: 1) Чи роз’яснюється право відводу як у місцевому суді при розгляді адміні� стративних матеріалів, так і в апеляційному суді при розгляді апеляційних скарг чи протестів прокурорів? 2) Чи ведеться протокол судового засідання як у місцевому суді, так і в апе� ляційному суді (при цьому слід зазначити, що якщо протокол повинен буде ве� стися обов’язково, то виникне потреба у роз’ясненні права подавати зауваження на протокол судового засідання, а також розглядати ці зауваження, і чим це бу� де передбачено? 3) Чи видаляється суд до нарадчої кімнати? Крім того, висвітлюючи питання порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, виникають й інші питання. Так, при розгляді апеляційних скарг (чи протестів прокурорів) в апеляційній інстанції є випадки, коли особи (скаржник, чи потерпілий, інший учасник про� цесу) заявляють клопотання про фіксування процесу технічними засобами, при цьому посилаються на Конституцію України. Дійсно відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засада� ми судочинства є: гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. У такому разі виникає запитання: фіксувати процес технічними засобами, чи відмовляти, якщо відмовляти, то на якій підставі? Виникають питання при розгляді справ зазначеної категорії за апеляційни� ми скаргами в апеляційній інстанції й з приводу витребування нових доказів. Єфімова О. І., Мацелюх П. С., Хасанова В. В. Узагальнення судової практики… 157 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопо� рушення є будь�які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом поряд� ку орган (посадова особа) встановлюють наявність чи відсутність адміністратив� ного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді справи в апеляційній інстанції зазначеної категорії заявляють� ся клопотання про призначення експертиз (автотехнічних тощо). Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові дока� зи, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивно� му дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Проведений аналіз свідчить, що деякі судді призначають за клопотанням осіб експертизи, інші – відмовлять; з огляду на це, зазначене питання підлягає вре� гулюванню. Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора має право: 1) за� лишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нове рішення; 4) змінити постанову. Відповідно до ст. 293 КУпАП в редакції 1984 р. орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасо� вує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і за� криває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом. Прийнятим Законом України від 21 вересня 2008 р. ст. 294 КУпАП не перед� бачає, прийняття за наслідками розгляду апеляційної скарги такого рішення, як скасування постанови і направлення справи на новий судовий розгляд. Проте трапляються випадки, коли районні суди при розгляді адміністратив� них матеріалів по суті взагалі не досліджували докази, а лише послалися на про� токол про адміністративне правопорушення, в такому разі апеляційному суду для повного, всебічного, об’єктивного розгляду справи необхідно досліджувати всі докази, а відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтова� ним ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місце� вим судом. Деякі судді при винесенні рішення посилаються крім статті 294 КУпАП, ще й на ст. 293 КУпАП, разом з тим це навряд чи є правильним, оскільки розгляд апеляційних скарг, протестів прокурорів на постанови суддів у справах про адміністративні правопорушення регламентується статтею 294 КУпАП (поста� нова Апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2009 року по адміністративній справі щодо Клєщова В’ячеслава Васильовича). Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення особа� ми, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративні правопору� шення є: Судова практика 158 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9 ст. 268 – особа, яка притягається до адміністративної відповідальності; ст. 269 – потерпілий; ст. 270 – законні представники; ст. 271 – захисник; ст. 272 – свідок; ст. 273 – експерт; ст. 274 – перекладач. Інші особи чинним кодексом не передбачені. Водночас у деяких постановах у вступній частини зазначаються такі особи, як – заінтересовані особи, це є невірним, оскільки не передбачено КУпАП (по� станова Апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2009 р. по адміністративній справі щодо Клєщова В’ячеслава Васильовича). Не передбачені чинним КУпАП і представники. Так, відповідно до ст. 270 КУпАП передбачаються лише законні представJ ники, а саме: інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні пред� ставники. Водночас апеляційні скарги представників, усупереч вимогам закону, прий� маються апеляційним судом до розгляду, розглядаються і по ним приймаються рішення. Так, постановою Апеляційного суду м. Києва від 3 березня 2009 р. розгляну� то апеляційну скаргу представника Ю.В. Боровикової – В.В. Мальниченка на постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 29 грудня 2008 ро� ку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо Р.М. Пустильника. Існують випадки, коли судді Апеляційного суду приймають рішення, які не передбачені статтею 294 КУпАП. Так, постановою Апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2009 р. постанова Солом’янського районного суду м. Києва від 6 травня 2008 р. щодо Клєщова В’ячеслава Васильовича скасована, справа направлена для доопрацювання до відділу оформлення матеріалів ДТП УДАІ м. Києва (постанова Апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2009 р. по адміністративній справі щодо Клєщова В’ячеслава Васильовича). Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 6 травня 2008 р. провадження по справі було закрито у зв’язку з відсутністю в діях В.В. Клєщова складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Слід звернути увагу на ч. 2 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КупАП підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчи� нення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як че� рез три місяці з дня його виявлення. З метою усунення виявлених недоліків і подальшого покращення роботи судів з питань, що викладені в узагальненні, необхідно: 1. Інформувати районні суди про необхідність дотримання вимог закону при розгляді справ зазначеної категорії. 2. Обговорити узагальнення на нарадах суддів районних судів м. Києва. Єфімова О. І., Мацелюх П. С., Хасанова В. В. Узагальнення судової практики… 159 № 3 (1 6 ), 2 0 0 9