Бібліотека цифрової науки

Проаналізовано зародження цифрової науки і відзначено необхідність зближення бібліотечно-інформаційної діяльності з науково-дослідною. Визначено інформаційно-ресурсну базу цифрової науки й акцентовано увагу на доцільності участі бібліотеки у формуванні первинних наукових даних. Розроблено синерге...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Копанєва, В.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2018
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140639
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Бібліотека цифрової науки / В.О. Копанєва // Вісник Національної академії наук України. — 2018. — № 4. — С. 76-85. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-140639
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1406392018-07-13T01:23:08Z Бібліотека цифрової науки Копанєва, В.О. Статті та огляди Проаналізовано зародження цифрової науки і відзначено необхідність зближення бібліотечно-інформаційної діяльності з науково-дослідною. Визначено інформаційно-ресурсну базу цифрової науки й акцентовано увагу на доцільності участі бібліотеки у формуванні первинних наукових даних. Розроблено синергетичні підходи до взаємодії бібліотеки з цифровою наукою. Розвинуто бібліотекознавчі засади когнітивної концепції наукової комунікації для сприяння обміну знаннями між ученими в електронному середовищі. Обґрунтовано спрямування вектора розвитку бібліотеки на активізацію участі в дослідницьких процесах. Констатовано потребу підготовки фахівців нової генерації для бібліотеки цифрової науки. The appearance of digital science is analysed. The importance of the cooperation between librarian-informational activity and scientific researches is underlined. The author defines the informational basis and resources of the digital science and focuses on the importance of the involving libraries in the forming of the scientific data. The synergetic approaches to the cooperation between libraries and digital science are created. The librarian studies’ fundamentals of the cognitive conception of the scientific communication are developed to contribute to the exchanging of the scientists’ knowledge in the electronic environment. The author analyses the librarian development, which is oriented on the joining the various researches. In addition, the author points out the necessity to train professionals of the new generation for the digital science. 2018 Article Бібліотека цифрової науки / В.О. Копанєва // Вісник Національної академії наук України. — 2018. — № 4. — С. 76-85. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2018.04.076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140639 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Копанєва, В.О. Бібліотека цифрової науки Вісник НАН України
description	Проаналізовано зародження цифрової науки і відзначено необхідність зближення бібліотечно-інформаційної діяльності з науково-дослідною. Визначено інформаційно-ресурсну базу цифрової науки й акцентовано увагу на доцільності участі бібліотеки у формуванні первинних наукових даних. Розроблено синергетичні підходи до взаємодії бібліотеки з цифровою наукою. Розвинуто бібліотекознавчі засади когнітивної концепції наукової комунікації для сприяння обміну знаннями між ученими в електронному середовищі. Обґрунтовано спрямування вектора розвитку бібліотеки на активізацію участі в дослідницьких процесах. Констатовано потребу підготовки фахівців нової генерації для бібліотеки цифрової науки.
format	Article
author	Копанєва, В.О.
author_facet	Копанєва, В.О.
author_sort	Копанєва, В.О.
title	Бібліотека цифрової науки
title_short	Бібліотека цифрової науки
title_full	Бібліотека цифрової науки
title_fullStr	Бібліотека цифрової науки
title_full_unstemmed	Бібліотека цифрової науки
title_sort	бібліотека цифрової науки
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140639
citation_txt	Бібліотека цифрової науки / В.О. Копанєва // Вісник Національної академії наук України. — 2018. — № 4. — С. 76-85. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT kopanêvavo bíblíotekacifrovoínauki
first_indexed	2025-07-10T10:55:27Z
last_indexed	2025-07-10T10:55:27Z
_version_	1837257126766968832
fulltext	76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (4) БІБЛІОТЕКА ЦИФРОВОЇ НАУКИ Проаналізовано зародження цифрової науки і відзначено необхідність зближення бібліотечно-інформаційної діяльності з науково-дослідною. Ви- значено інформаційно-ресурсну базу цифрової науки й акцентовано увагу на доцільності участі бібліотеки у формуванні первинних наукових даних. Розроблено синергетичні підходи до взаємодії бібліотеки з цифровою нау- кою. Розвинуто бібліотекознавчі засади когнітивної концепції наукової ко- мунікації для сприяння обміну знаннями між ученими в електронному се- редовищі. Обґрунтовано спрямування вектора розвитку бібліотеки на активізацію участі в дослідницьких процесах. Констатовано потребу під- готовки фахівців нової генерації для бібліотеки цифрової науки. Ключові слова: знання, інформація, наукова комунікація, бібліотека, цифрова наука, синергетика. Цифрова наука — виклик для бібліотеки. Термін цифрова на- ука з’явився в 2013 р. у документах програми ЄС «Горизонт- 2020» для узагальнення напрямів дослідницької діяльності, які раніше розвивалися в межах е-науки, відкритої науки та на- уки 2.0 [1]. Цифрова наука ґрунтується на використанні інфра- структур, послуг та інструментів, заснованих на інформаційно- комунікаційних технологіях. Вона пропонує якісно ефектив- ніші інструменти для наукової співпраці, проведення експе- риментів та їх аналізу, роблячи наукове знання доступнішим. Водночас цифрова наука сприяє появі нових парадигм про- ведення досліджень через глобальні розподілені спільноти, в яких окремі особи та колективи й суспільство в цілому без- посередньо беруть участь у створенні та використанні нових знань. Передбачене цифровою наукою прискорення переходу досліджень у глобальний комунікаційний простір ставить пе- ред бібліотеками нові проблеми. У XXI ст. соціальний інститут наукової бібліотеки зазнав істотних змін. Так, з одного боку, наукова бібліотека транс- формувалася з традиційної книгозбірні в сучасну інформацій- ну установу (електронні каталоги і зібрання повнотекстових е-документів мають усі загальнодержавні, обласні та значна частина спеціальних бібліотек), з іншого — престиж і роль бібліотеки в суспільстві постійно зменшуються. Це свідчить про те, що технологічна модернізація не стала гарантією збе- КОПАНЄВА Вікторія Олександрівна — кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України, докторант Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського http://orcid.org/0000-0001-9838-4855 doi: https://doi.org/10.15407/visn2018.04.076 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 4 77 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ реження нею високого статусу, набутого впро- довж століть. Однією з причин такої ситуації є недостатня увага до розроблення теоретико- методологічних проблем, які визначають дов- гострокову перспективу розвитку наукової бі- бліотеки в суспільстві, що стрімко змінюється. Останнє можна пояснити тим, що вона продо- вжує вважати своєю місією інформаційне за- безпечення дослідницької сфери, ігноруючи появу такого потужного конкурента, як мере- жа Інтернет. Отже, потрібно визначити новий вектор розвитку наукової бібліотеки, спрямований на подолання кризових ситуацій у бібліотечній справі та поглиблення системно-інтеграційної взаємодії дослідницької і бібліотечно-ін фор- ма ційної діяльності. Про нагальність розв’я- зан ня окресленої проблеми йдеться в публі- кації О. Онищенка «Бібліотека і цифрове по- коління: нова ситуація — нові форми роботи», де у висновку зазначено: «На кризові явища ми повинні відповісти більшою енергією для їх подолання. В універсальних наукових бі- бліотеках уже знайдено багато елементів, які стануть складниками образу бібліотеки і біблі- отекаря інформаційної епохи і будуть прива- бливими для «цифрових» поколінь. Необхідно прискорити їх синтез у цілісні моделі, програ- ми, стратегії» [2, с. 6]. Слід погодитися з наве- деною тезою, в якій акцент зроблено на необ- хідності прийняття невідкладних рішень щодо розроблення нової парадигми бібліотечно- інформаційної діяльності. Пошуки вектора розвитку наукової бібліо- теки. Визначенню напрямів розвитку бібліо- тек та їх місця в цифровій науці й суспільстві знань присвячено чимало публікацій. Однак у більшості з них розглядаються функціонально- структурні трансформації бібліотеки, по в’я за- ні з впровадженням інформаційно-ко му ні ка- ційних технологій. Відзначимо працю «Роль бібліотек як соціальних інститутів в інформа- ційному забезпеченні e-Science» [3], де розгля- нуто їх функції при проведенні досліджень в електронному середовищі. Автори наголошу- ють на необхідності розвитку виокремленого напряму діяльності бібліотек, що «передбачає активне використання технологій управління даними, зумовлює здобуття бібліотекарями нових навичок щодо формування метаданих, забезпечення їх довготривалого зберігання» [3]. Цікавою є стаття «Наукова бібліотека: від e-каталогу до e-науки» [4], в якій проаналізо- вано концептуальні положення переходу нау- кової бібліотеки від розрізнених технологічних модернізацій до системних функціональних і структурних трансформацій, що забезпечують: повнотекстове розширення електронного ката- логу; створення інституційного репозиторію; архівування плинних інтернет-ресурсів; біблі- ометричний моніторинг наукових комунікацій і підготовку аналітичних та прогностичних ма- теріалів. Висновок цієї статті полягає в тому, що у довгостроковій перспективі вектор роз- витку бібліотеки «має бути зорієнтований на розширення сфери її діяльності та заглиблення у глобальні процеси обміну знаннями, зокре- ма новітні процеси формування та підтримки інформаційно-технологічної інфраструктури е-науки» [4]. Одну зі спроб перегляду концептуальних засад бібліотечної справи здійснено в роботі Л. Костенка «Бібліотека суспільства знань» [5], в якій визначено сутність вимог такого суспільства до всіх його інституцій — орієнта- цію на наукомісткі технології. На основі цього зроблено висновок, що «бібліотека має освоїти інтегрований технологічний цикл, що включає всі наукоємні процеси обробки документаль- них масивів, починаючи з бібліографування й закінчуючи екстракцією зі сховищ даних нових знань. Останнє є визначальною ідеологемою її розвитку й, одночасно, неодмінною умовою іс- нування, інакше в XXI ст. книгозбірня стане музеєм книги» [5]. Ґрунтовні дослідження в напрямі розроблен- ня стратегії взаємодії бібліотеки з цифровою наукою провів Д. Соловяненко. Він зазначає, що «інфраструктурне забезпечення нау ко во- дослідного (та освітнього) процесу продовжує вважатися більшістю бібліотеко знавців систе- моутворюючою ознакою наукової бібліо теки ХХІ століття… Проте її роль ширша і визнача- ється вона на рівні загальних процесів транзи- 78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (4) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ ту знань у суспільстві» [6]. Особливістю зазна- ченої статті є акцент на включення бібліотеки в процеси формування баз первинних наукових даних. Автор також наголошує, що «ситуація в академічному середовищі така, що з кожним днем фокус цінності наукового знання дедалі більше переміщується з публікацій, як кінце- вого результату досліджень, до фаз генерації та моделювання наукових даних на ранніх етапах дослідного циклу. Лише мізерна частина даних, отриманих на цих ранніх стадіях, переходить на публікаційний етап науково-дослідного циклу» [6]. Тому залучення бібліотек до збирання, збе- рігання та розповсюдження результатів до- сліджень саме на первинних фазах науково- дослідного процесу відкриває перед ними уні- кальні можливості щодо глобального перегля- ду їх ролі та значущості як менеджерів усього інтелектуального капіталу суспільства. Відзна- чаючи наявність значного доробку в сфері «бі- бліотекознавства е-науки», можна констатува- ти, що бібліотека в ній розглядається як інф- раструктурний (зовнішній) елемент цифрової науки. Проблематика інтеграції бібліотечно- інформаційної діяльності з дослідницькою та розвитку бібліотеки як учасника наукового процесу потребує поглибленого розгляду та аналізу. У цій статті ми спробуємо дати теоретико- методологічне обґрунтування стратегії сис тем- но-інтеграційної взаємодії бібліотеки і цифро- вої науки, спираючись на синергетичний, ког- нітивний і системний підходи та принципи визначення концептуальних засад функціону- вання бібліотеки в середовищі цифрової науки. Синергетичний підхід спрямований на розви- ток інтеграційних тенденцій взаємодії бібліо- теки і цифрової науки, когнітивний — на спри- яння обміну знаннями між ученими в науко- вих комунікаціях, а системний — на станов- лення бібліотеки як учасника дослідницького процесу. Потреба використання системного підходу випливає з необхідності «розглядати явища і об’єкти, що вивчаються, не лише як самостій- ну систему, а й як підсистему якоїсь більшої системи (відносно якої цю систему не можна розглядати як замкнуту)» [7, с. 528]. Стосовно бібліотеки цифрової науки системою вищого рівня є наука: саме вона визначає цілі та за- вдання бібліотеки. Тому виявлення новацій, пов’язаних з розвитком цієї науки, слід вва- жати першим етапом розроблення стратегії трансформаційних процесів у бібліотеці. Зародження і становлення цифрової на- уки. У 1999 р. Д. Тейлор, який очолював Офіс з питань науки і технологій Великої Британії (UK Office of Science and Technology), запропо- нував увести в обіг термін е-наука. Цей тер- мін мав визначати новий напрям організації наукової роботи, що характеризується гло- бальною співпрацею в основних галузях на- укової сфери та спільним використанням ви- сокопродуктивних обчислювальних ресурсів і інтернет-сервісів [1]. У США набув поширення термін кіберінфраструктура, під яким розумі- ють комплекс апаратних і програмних засобів, служб, працівників та організацій, які виступа- ють компонентами соціотехнічного базису для співробітництва, не обмеженого географічни- ми, дисциплінарними та часовими чинниками [8]. Поняття е-наука зазвичай пов’язують з інноваціями саме наукового процесу, а термін кіберінфраструктура більшою мірою стосу- ється технологічних перспектив застосування суперкомп’ютерних обчислень. Фокусування на соціальних аспектах нової інфраструкту- ри науки є однією з ключових особливостей трансформації природи дослідницької діяль- ності. Соціотехнічні системи мають забезпе- чити не лише технічний супровід наукового процесу, а й соціальний контекст використан- ня інноваційних технологій науково-дос лід ної роботи. Розвиток відкритих репозиторіїв зумовив появу поняття відкрита наука [1, 6]. Стриж- невою ідеєю цього феномену є підвищення прозорості та відкритості процесу досліджен- ня, зростання якості та ефективності наукової системи в цілому. Зазвичай під цим терміном розуміють наукові знання, які можна викорис- товувати і поширювати без суттєвих правових, технологічних або інших соціальних обмежень. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 4 79 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Ідея відкритої науки полягає в максимальній прозорості: кожне дослідження вченого відо- бражається у відкритих і загальнодоступних інтернет-джерелах. Важливим наслідком від- критості є розвиток експертизи якості науки в цілому та формування бази експертів. Наука 2.0 — ще один термін і новий підхід до науки, який ґрунтується на співпраці вчених, основаній на використанні мережевих техно- логій [1, 6]. Їй притаманні багато особливостей е-науки та відкритої науки, проте є й кілька нових аспектів: відкрита мережева співпраця, відкриті мережеві дані. Завдяки цьому вона є не тільки більш колегіальною, а й значно про- дуктивнішою. Цифрова наука враховує всі аспекти, при- таманні е-науці, відкритій науці та науці 2.0. Різні терміни репрезентують розвиток її мож- ливостей для проведення досліджень, вклю- чаючи властивості попередніх концепцій і додаючи нові. В обіг вводиться також термін цифрова гуманітарна наука, який узагальнює використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобу підтримки та розвитку гуманітарних наук. Первинні наукові дані. Разом із констата- цією значних перспектив цифрової науки, від- значимо наявність невирішених проблем, які гальмують її розвиток і розв’язання яких зна- чною мірою залежить від бібліотек. Першою серед них слід назвати проблему формування впорядкованих зібрань первинних наукових даних (результатів експериментів, соціоло- гічних обстежень, астрономічних спостере- жень тощо). Так, сьогодні наукова спільнота приходить до розуміння, що інформаційно- комунікаційні технології є, образно кажучи, двигуном дослідницького процесу, а первинні дані — паливом для нього. Середовище первинних наукових даних принципово важливе для наукових бібліотек. Залучення бібліотек до збирання результатів досліджень вже на початкових етапах науко- вої роботи зумовлює необхідність перегляду їх ролі та статусу: з елементів інформаційної інф- раструктури вони трансформуються в одного з учасників дослідницької діяльності. Первинні наукові дані починають розглядатися як по- вноцінні результати професійної діяльності вчених, які мають враховуватися при оціню- ванні результативності їхньої роботи. Про по- требу застосування такого підходу йдеться в роботі A. Gold «Cyberinfrastructure, Data, and Libraries»: «Якщо публікації досі є валютою наукового визнання, то справжньою валютою науки є дані» [8]. Для надання нових імпульсів процесам формування баз первинних наукових даних потрібно мати узгоджену світову політику ци- тування наборів таких даних. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено. У 2003 р. в межах розбудови національної інфраструктури е-на- у ки Німецьке науково-дослідне товариство (DFG) підтримало проект «Публікація та ци- тування первинних наукових даних», ідея яко- го полягала у створенні національної системи розподілених баз первинних наукових даних з інтегрованим довідково-пошуковим апаратом [6]. Зареєстровані в системі об’єкти вважа- ються повноцінними науковими документами. Показники їх цитування підраховують з вико- ристанням ідентифікатора цифрового об’єкта DOI (Digital Object Identifier). Згодом проект перетворився на міжнародний, його географія розширилася, приєдналися профільні науково- інформаційні інституції і наукові бібліотеки США, Канади, Франції та інших держав. Цей консорціум, що дістав назву DataCite (Inter- national Consortium for Data Citation), орієн- тується на вирішення трьох завдань: форму- вання та забезпечення доступу до первинних наукових даних, легітимізація їх наборів як повноцінних результатів досліджень і органі- зація архівування та зберігання цих даних. Менеджмент первинних наукових даних ви- явився привабливим для бібліотек дослідниць- ких інституцій. Ця діяльність, спрямована на підтримку формування, зберігання та багато- разового використання наукових даних, нази- вається Data Curation (адміністрування даних) [9]. Впровадження функцій Data Curation по- требує не лише переосмислення пріоритетів у роботі бібліотек, а й вироблення відповідних навичок персоналу. Кваліфікована допомога 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (4) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ вченому на етапі документальної реєстрації результатів досліджень вкрай потрібна, оскіль- ки вже через кілька місяців після проведення експерименту він не може з певністю сказати, що означають цифри та позначення в його но- татках. Тому в бібліотекознавстві з’явився но- вий термін бібліотекар-дослідник, який значну частину свого робочого часу працює поряд з ученими над вирішенням їх наукових завдань або забезпечує експертизу отриманих резуль- татів [6]. Така трансформація місії бібліотека- рів вбачається перспективною, хоча й потребує підвищення їхньої кваліфікації. В Україні сервіси Data Curation поки що не набули поширення. Однак є певні здобутки, прикладами яких можуть слугувати віртуаль- на лексикографічна лабораторія «Словник української мови», розроблена Українським мов но-інформаційним фондом НАН України для укладання тлумачних словників україн- ської мови у віртуальному режимі групою те- риторіально розподілених лексикографів [10], а також база даних наукового експерименту та спостереження, що створюється в Інсти- туті ядерних досліджень НАН України [11]. Вбачається доцільним залучення технологій Data Curation до первинної обробки даних в академічних центрах колективного корис- тування унікальним науковим обладнанням. Проте насамперед бібліотеки мають апробува- ти ці технології в організації вебометричного моніторингу інформаційних потоків на своїх сайтах (порталах). Це дасть змогу відстежу- вати процеси в системі наукових комунікацій і формувати джерельну базу для експертного оцінювання напрямів розвитку науки. Синергія науково-видавничих, бібліо теч- но-інформаційних, оглядово-аналітич них та наукометричних процесів і технологій. Якщо у формуванні зібрань первинних науко- вих даних бібліотеки здійснюються перші кро- ки, то у сфері створення наукомістких техно- логій опрацювання вхідного документального інформаційного потоку вже досягнуто ваго- мих результатів. У концентрованому вигляді їх сутність полягає в реалізації інтегрованого циклу бібліотечних процесів, починаючи з ка- талогізації й реферування книг та журналів і закінчуючи проведенням наукометричних до- сліджень. Розробленню такого циклу сприяло використання методології синергетики [12]. Синергетичний підхід до каталогізації до- зволив організувати її технологічні процеси у вигляді «інформаційного конвеєра», на вході якого здійснюється введення ідентифікацій- них даних документів (при їх замовленні та реєстрації), а наступне доповнення бібліогра- фічних даних відсутніми елементами (зокре- ма, класифікаційними індексами) виконується на інших ділянках «конвеєра» [13]. Викорис- тання принципу інформаційної взаємодії при реферуванні дозволило створити розгалужену, диференційовану за галузями знання, інтегро- вану в масштабах держави систему реферу- вання української наукової літератури. Вона забезпечує одноразове змістове опрацювання потоку вітчизняних публікацій визначеним колом суб’єктів системи документальних ко- мунікацій (бібліотеки, органи НТІ, видавни- цтва) переважно на основі авторських рефера- тів або анотацій і кумуляцію та централізовану підтримку кооперативно створених масивів у загальнодержавній реферативній базі даних «Україніка наукова» [14]. З урахуванням доцільності кооперативної взаємодії розроблено технологію наповнення повнотекстового зібрання «Наукова періодика України» [15] та концепцію архівування плин- них ресурсів мережі Інтернет [16]. Ця концеп- ція передбачає поєднання принципів децен- тралізованого збирання та первинної обробки галузевих і регіональних фрагментів інформа- ційних мереж з централізованою підтримкою зведеного довідково-пошукового апарату роз- поділених ресурсів. Правовим підґрунтям цих робіт є, зокрема, ліцензії Creative Commons, які дозволяють перейти від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань у глобальному ін- формаційному просторі з урахуванням неко- мерційних прав інтелектуальних власників. На інтеграційних засадах здійснюється й науково-аналітична діяльність бібліотек. Сьо- годні вона розвивається в напрямі створення ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 4 81 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ у роботах бібліотекознавця М. Рубакіна. Він творчо опрацював погляди лінгвістів, психо- логів і фахівців у галузі бібліотечної справи на взаємозв’язки суб’єктів та об’єктів соціальних комунікацій і ввів у науковий вжиток новий термін бібліопсихологія [18]. Можна припусти- ти, що сьогодні М. Рубакін використав би за- мість нього поняття з когнітологічної пробле- матики, однак на початку XX ст. такого терміна як когнітологія ще не існувало — він з’явився і набув розвитку в другій половині ХХ ст. [19]. Основні положення бібліопсихології М. Ру- бакін сформулював у 5 законах: закон Семона, закон Гумбольдта–Потебні, закон Тена, закон консонансу і дисонансу емоцій та закон Геннеке- на. Відповідно до першого з них, кожна особа в процесі читання будує власну проекцію кни- ги. «Ми знаємо не книжки і не їхній зміст — ми знаємо наші власні проекції цих книжок і такий зміст, який у них ми самі вкладаємо, а не той, який мав на увазі автор або оратор» [18, с. 59]. Закон Гумбольдта–Потебні спира- ється на лінгвофілософську концепцію одного з основоположників лінгвістики В. фон Гум- больдта, згідно з якою будь-яке слово сприй- мається одним індивідуумом не так, як іншим. О. Потебня формулює цю тезу так: «Говори- ти — значить не передавати свою думку іншо- му, а тільки збуджувати в іншому його власні думки. Розуміння полягає не в перенесенні змісту з однієї голови в іншу, а тільки в тому, що, в силу подібної будови людської думки, будь-який знак, слово, зображення, музичний звук слугують засобом перетворення іншого, самостійного змісту, який знаходиться в думці того, хто розуміє» [20]. Закон Тена стверджує, що сприйняття інформації значною мірою ви- значається навколишнім середовищем і часом. М. Рубакін пояснює це на такому прикладі: сприйняття однієї й тієї самої книги в різний період життя користувача може істотно різ- нитися. Закон консонансу і дисонансу емоцій акцентує увагу на тому, що «друковане, ру- кописне та усне слово розуміються позитив- но або негативно залежно від того, які емоції переважають у читача або слухача» [18, с. 94]. Тому в низці випадків емоції набувають біль- геоінформаційних технологій і систем, що ін- тегрують роботи з базами даних, про цедури математичного аналізу і методи наоч но-про- сто ро вого наведення результатів щодо завдань накопичення, опрацювання та надання корис- тувачам геопросторової інформації [15]. Необ- хідність створення таких технологій зумовле- на потребою використання багатоваріантних моделей розвитку подій, що вимагає не про- сто констатації фактів на доказ тієї чи іншої тези, а й системного підходу до розв’язання проблеми в цілому. При цьому досягається по- єднання інтелектуальних здібностей людини з функціональними можливостями сучасних комп’ютерних систем. Системно-інтеграційні підходи використо- вуються і в організації наукометричної діяль- ності бібліотек. Їх сутність полягає у взаємо- дії наукової спільноти, яка формує первинні бібліометричні дані, та інформаційних інсти- туцій (насамперед бібліотек), що здійснюють їх аналітичне опрацювання. Результат такої співпраці — «Бібліометрика української на- уки» — загальнодоступна система оприлюд- нених результатів дослідницької діяльності та програмно-технологічні засоби для її екс- пертного оцінювання й прогнозування розви- тку науки [15, 17]. Констатуємо, що загалом методологія синергетики сприяла конверген- ції науково-видавничих, бібліотечно-ін фор- ма ційних, оглядово-аналітичних та наукоме- тричних процесів і технологій. Бібліотекознавчі витоки когнітології. Здобуття нових знань та їх використання в суспільстві забезпечують учені. Професій- не спілкування між ними прийнято називати науковими комунікаціями. Останнім часом у проблематиці досліджень цих комунікацій усе більшу роль відіграють їх когнітивні аспекти. Під терміном когнітологія, що з’явився в 50-х роках XX ст., сьогодні розуміють міждисци- плінарний науковий напрям, який об’єднує філософію (теорію пізнання), когнітивну пси- хологію та лінгвістику, нейрофізіологію, ан- тропологію і теорію штучного інтелекту. Од- нак зародження когнітологічних досліджень відбулося значно раніше (на початку XX ст.) 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (4) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ шого значення, ніж здоровий глузд. Згідно із законом Геннекена, «літературний твір має най- сильніший вплив на ту особу, психічна органі- зація якої найближча до нього, тобто репрезен- тує найвищий ступінь подібності до психічної організації автора цього твору» [18, с. 217]. Загалом бібліопсихологічна теорія М. Руба- кіна констатує відсутність однозначної відпо- відності між знаннями певної особи, докумен- тованою інформацією, отриманою в результаті вербалізації цих знань, і сприйняттям такої інформації іншою особою. Ідеї М. Рубакіна ви- переджали свій час і не були належним чином використані. Їх подальшим розвитком можна вважати роботи Ю. Шрейдера, який розгля- дав когнітивні аспекти наукової комунікації при використанні комп’ютерних систем [21]. Дослідник аналізував категорії інформація та знання і дійшов висновку, що в загальному ви- падку вони не є тотожними. Знання співвід- носиться з людиною і невід’ємне від її особис- тості, інформація є вербалізованою формою знання і має суспільний характер. У загально- му випадку інформація, отримана в результаті вербалізації та документування знань ученого, не є тотожною цим знанням. Окреслена аналогія спостерігається і щодо процесу усвідомлення інформації іншим уче- ним: отримані ним знання з урахуванням когнітивних аспектів сприйняття інформації також не можуть бути тотожними їй. Тому поширення знань у процесі наукової комуні- кації є ентропійним процесом, тобто супрово- джується певними втратами інформації, і для адекватного відтворення цих знань необхідні додаткові інформаційно-когнітивні ресурси та засоби. Ними можуть виступати відомості про поняттєво-категоріальний апарат науки, енци- клопедичні та інші дані, що становлять основу довідково-бібліографічних ресурсів бібліоте- ки, а також засоби морфологічного аналізу та граматичної нормалізації лексики, що дають змогу здійснювати формалізоване спілкуван- ня мовою, наближеною до природної. Усвідом- лення примату особистісного аспекту в науко- вих комунікаціях приводить до зміни погляду на проектування інформаційних систем з тех- нічної площини на соціотехнічну. Це сприяє переорієнтації завдань наукових комунікацій з передачі даних на обмін знаннями між науков- цями. Проблематику інформаційно-когнітивних ресурсів доцільно розглядати в рамках NBIC- конвергенції (N —нанотехнології, B — біотех- нології, I — інформаційні технології, C — ког- нітивні технології). Інформаційні технології у NBIC-конвергенції забезпечують накопи- чення, зберігання й обробку великих масивів інформації, а когнітивні — сприяють розви- тку інтелектуальних здібностей людини. Кон- вергенція цих технологій вбачається однією з найважливіших складових науково-технічного прогресу, оскільки вона дозволить виділяти з інформаційних масивів нові знання. Відтак, можна констатувати, що відродження приза- бутої бібліопсихологічної теорії М. Рубакіна надає нових імпульсів синергії фундаменталь- них досліджень і наукомістких технологій. Перспективи інфометричних досліджень у бібліотеках. Один із напрямів подальшого розвитку наукомістких технологій у бібліоте- ках — інфометричні дослідження в цифрових ресурсах для виявлення в них латентних зако- номірностей і виділення нових знань. Цей на- прям робіт дотичний до проблематики штуч- ного інтелекту і потребує співпраці з фахів- цями у сфері інформатики. Серед технологій інфометричних досліджень слід виділити Data Mining і Text Mining. Під Data Mining розумі- ють процес виявлення в слабоструктурованих даних невідомих, нетривіальних, практично корисних і доступних для інтерпретації знань, які потрібні для прийняття рішень у різних сферах людської діяльності. Процедури Text Mining забезпечують при- ведення текстової (неструктурованої) інфор- мації у вигляд, придатний для подальшого комп’ютерного опрацювання й виділення нових знань. Є значна кількість пакетів при- кладних програм для вирішення завдань Data і Text Mining, однак їх використання в біблі- отеках сьогодні перебуває на початковій ста- дії. Одна з причин такої ситуації пов’язана з потребою підготовки фахівців нової генера- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 4 83 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ ції — бібліотекарів-аналітиків, які повинні мати поглиблену підготовку з математичної статистики. Структурні трансформації наукової бі- бліотеки. Розширення функцій бібліотеки цифрової науки зумовить її структурну транс- формацію. Технології формування первинних наукових даних і виділення нових знань нада- дуть бібліотеці сутнісних рис наукової устано- ви й аналітичного центру. Інтеграція техноло- гій продукування знань гуманітарної спрямо- ваності з традиційною функцією бібліотеки як осередку культури сприятиме набуттю нею культурологічних рис. Необхідність кадро- вого забезпечення технологій продукування знань потребуватиме кардинального посилен- ня освітнього акценту в діяльності бібліотеки, оскільки якісну підготовку та підвищення ква- ліфікації спеціалістів у цій сфері можна здій- снити лише за участю бібліотеки та на її базі. Можливі також різні форми організації на- вчального процесу. Заслуговує на увагу підхід, за якого на перших курсах студенти навчають- ся безпосередньо в профільних університетах, де засвоюють базові знання, а на старших — значну частину часу проводять у бібліотеці. Поєднання в одній інституції таких функ- ціонально-структурних одиниць, як бібліоте- ка, науковий, аналітичний і культурологічний центри, вбачається інновацією. Однак історія свідчить про існування бібліотеки, до скла- ду якої входили структури, де проводилися фундаментальні дослідження, створювалися шедеври мистецтва, здійснювалася підготовка кадрів вищої кваліфікації. Приклад такої сус- пільної інституції — Александрійська біблі- отека, заснована на початку III ст. до н.е., яка проіснувала понад 300 років [22]. За обсягом фондів (400–700 тис. рукописів) вона була найбільшою для свого часу. Віддаючи належ- не цим інформаційним ресурсам, слід наголо- сити: світову славу бібліотека здобула завдяки видатним особистостям, які працювали в її стінах. Тут Евклід заклав основи математи- ки, Ератосфен визначив діаметр земної кулі, Аполлоній Родоський створив «Аргонавтику». В Александрійській бібліотеці функціонував також певний прообраз вищого навчального закладу, одним із випускників якого був фун- датор інженерної справи Архімед. Викладена модель бібліотеки цифрової нау- ки має ряд спільних ознак з Александрійською бібліотекою, хоча в хронологічному плані ру- кописи і цифрове середовище віддалені на два тисячоліття. Збереження бібліотекою місії хра- нителя знань людства впродовж такого про- міжку часу є найкращим свідченням хибності песимістичних прогнозів щодо майбутнього бібліотечної справи. Книгозбірня завжди зна- ходила відповідь на виклики часу. Сьогодні — це синергія бібліотеки і цифрової науки. Висновки Стратегія системно-інтеграційної взаємодії бібліотеки і цифрової науки має передбачати: конвергенцію редакційно-видавничих, біб-• ліо течно-інформаційних, оглядово-ана лі тич- них і наукометричних процесів і технологій; проведення в цифрових ресурсах інфоме-• тричних досліджень для виявлення в них ла- тентних закономірностей і виділення нових знань; створення інформаційно-когнітивних ре-• сурсів і засобів для переходу від ентропійної передачі даних до сприяння обміну знаннями між суб’єктами наукових комунікацій; організацію в бібліотеці нових структур • для формування первинних наукових даних, інфометричних досліджень і підготовки біблі- отечних фахівців нової генерації. Загалом вектор розвитку бібліотеки в сере- до вищі цифрової науки слід спрямувати на її функціонально-структурну трансформацію з елемента наукової інфраструктури в учасника дослідницької діяльності на всіх етапах — від збирання та обробки первинних даних до здо- буття нових знань. 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (4) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Zghurovskyi M.Z., Petrenko A.I. The formation and horizons of digital science. System Research and Information Technology. 2014. (4): 17. [Згуровский М.З., Петренко А.И. Становление и горизонты цифровой науки. Системні дослідження та інформаційні технології. 2014. № 4. С. 7–19.] 2. Onyshchenko O. Library and digital generation: a new situation — new forms of work. Bibliotechnyi visnyk. 2016. (5): 3. [Онищенко О. Бібліотека і цифрове покоління: нова ситуація — нові форми роботи. Бібліотечний вісник. 2016. № 5. С. 3–6.] 3. Rzheuskyi A., Veretennikova N., Malynovskyi O., Kunanets N. The role of libraries as social institutions in e-Science information provision. Bibliotechnyi visnyk. 2016. (3): 3. [Ржеуський А., Веретеннікова Н., Малиновський О., Кунанець Н. Роль бібліотек як соціальних інститутів в інформаційному забезпеченні e-Science. Бібліотечний вісник. 2016. № 3. С. 3–9.] 4. Kopanieva V.O. Scientific library: from e-catalog to e-science. Library Science. Documentation. Informology. 2016. (1): 23. [Копанєва В.О. Наукова бібліотека: від e-каталогу до e-науки. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2016. № 1. С. 23–28.] 5. Kostenko L.Y. Library of the Knowledge Society: a conceptual model. Library Science. Documentation. Informology. 2006. (1): 23. [Костенко Л.Й. Бібліотека суспільства знань: концептуальна модель. Бібліотекознавство. Документознав- ство. Інформологія. 2006. № 1. С. 23–28.] 6. Solovianenko D. Academic libraries in the new socio-technical dimension. Part 4: The current level of discourse of academic library science and the progress of e-science. Bibliotechnyi visnyk. 2011. (1): 8. [Соловяненко Д. Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі. Частина четверта. Сучасний рівень дискурсу академічного бібліотекознавства та поступ е-науки. Бібліотечний вісник. 2011. № 1. С. 8–24.] 7. Glushkov V.M. (Ed). Encyclopedia of cybernetics. (Kyiv, 1973). Vol. 2. [Глушков В.М. (відп. ред.). Енциклопедія кібернетики. Київ: Гол. ред. Укр. рад. енциклопедії, 1973. Т. 2.] 8. Gold A. Cyberinfrastructure, Data, and Libraries. Part 1: A Cyberinfrastructure Primer for Librarians. D-Lib Maga- zine. 2007. 13(9/10). http://dx.doi.org/10.1045/september2007-gold-pt1 9. Zemskov A.I. Data Curation — storage of scientific data and their maintenance is a new direction of activity of librar- ies. Nauchnye i tekhnicheskiye biblioteki (Scientific and Technical Libraries). 2013. (2): 85. [Земсков А.И. Data Curation — хранение научных данных и обслуживание ими — новое направление деятель- ности библиотек. Научные и технические библиотеки. 2013. № 2. С. 85–101.] 10. Virtual lexicographic laboratory «Dictionary of the Ukrainian language». http://files.nas.gov.ua/NASDevelop- mentsBook/PDF/0403.pdf [Віртуальна лексикографічна лабораторія «Словник української мови».] 11. Kovalenko O.V. Conceptual basis for database scientific experiment creation and database observation. Mathematical Machines and Systems. 2016. (2): 91. [Коваленко О.В. Концептуальні основи створення бази даних наукового експерименту та спостереження. Математичні машини і системи. 2016. № 2. С. 91–101.] 12. Budanov V.G. Methodology of synergetics in post-non-classical science and in education. (Moscow, 2017). [Буданов В.Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании. Москва: ЛЕНАНД, 2017.] 13. Kostenko L.Y. Online resources of the library: creation, using. Bibliotechnyi visnyk. 2003. (1): 13. [Костенко Л.Й. Онлайнові ресурси бібліотеки: створення, використання. Бібліотечний вісник. 2003. № 1. С. 13–17.] 14. Petrov V.V., Kryuchin A.A., Kostenko L.I., Minina N.N., Zaychenko N.Ya. Formation of databases of abstract infor- mation — the way to the rapid exchange of research results. Libraries of national academies of sciences: problems of functioning, development tendencies. 2009. (8): 103. [Петров В.В., Крючин А.А., Костенко Л.И., Минина Н.Н., Зайченко Н.Я. Формирование баз данных рефера- тивной информации — путь к оперативному обмену результатами научных исследований. Библиотеки нацио- нальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2009. Вып. 8. С. 103–109.] ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 4 85 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 15. Kostenko L.Y., Zhabin O.I., Kopanieva Ye.O., Symonenko T.V. Scientific periodicals of Ukraine and bibliometric stud- ies. (Kyiv, 2014). [Костенко Л.Й., Жабін О.І., Копанєва Є.О., Симоненко Т.В. Наукова періодика України та бібліометричні дослідження. К., 2014.] 16. Kopanieva V.O. Library as the center of preservation of information resources of the Internet. (Kyiv, 2009). [Копанєва В.О. Бібліотека як центр збереження інформаційних ресурсів Інтернету. К., 2009.] 17. Kostenko L., Zhabin O., Kuznetsov O., Kukharchuk Ye., Symonenko T. Bibliometrics of Ukrainian Science: Informa- tion and Analytical System. Bibliotechnyi visnyk. 2014. (4): 8. [Костенко Л., Жабін О., Кузнецов О., Кухарчук Є., Симоненко Т. Бібліометрика української науки: ін фор ма- ційно-аналітична система. Бібліотечний вісник. 2014. № 4. С. 8–12.] 18. Rubakin N.A. Psychology of the reader and the book. (Moscow: Kniga, 1977). [Рубакин Н.А. Психология читателя и книги. Москва: Книга, 1977.] 19. Ruchkin V.N., Romanchuk V.A., Fulin V.A. Cognitology and artificial intelligence. (Ryazan: Intermeta, 2012). [Ручкин В.Н., Романчук В.А., Фулин В.А. Когнитология и искусственный интеллект. Рязань: Интермета, 2012.] 20. Potebnya A.A. Thought and language. (Kyiv: SINTO, 1993). [Потебня А.А. Мысль и язык. К.: СИНТО, 1993.] 21. Shreyder Yu.A. Social aspects of informatics. NTI. Ser. 2: Informatsionnye protsessy i sistemy. 2010. (2): 18. [Шрейдер Ю.А. Социальные аспекты информатики. НТИ. Сер. 2: Информационные процессы и системы. 2010. № 2. С. 18–27.] 22. Lyamets A.M. The Bibliotheca Alexandrina: special collections development, criteria of book selection, functioning of library members subsystem. The World of the Orient. 2015. (4): 147. [Лямець А.М. Александрійська бібліотека: формування спеціальних фондів, критерії відбору матеріалів, функціонування підсистеми читацького складу. Східний світ. 2015. № 4. С. 147–153.] Стаття надійшла 04.01.2018 V.O. Kopanieva Scientific Library of National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts http://orcid.org/0000-0001-9838-4855 LIBRARY OF DIGITAL SCIENCE The appearance of digital science is analysed. The importance of the cooperation between librarian-informational activ- ity and scientific researches is underlined. The author defines the informational basis and resources of the digital science and focuses on the importance of the involving libraries in the forming of the scientific data. The synergetic approaches to the cooperation between libraries and digital science are created. The librarian studies’ fundamentals of the cognitive conception of the scientific communication are developed to contribute to the exchanging of the scientists’ knowledge in the electronic environment. The author analyses the librarian development, which is oriented on the joining the various researches. In addition, the author points out the necessity to train professionals of the new generation for the digital science. Keywords: knowledge, information, scientific communication, library, digital science, synergy. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments false /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 1200 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages false /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 1200 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages false /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages false /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile (None) /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /CreateJDFFile false /Description << /ARA <FEFF06270633062A062E062F0645002006470630064700200627064406250639062F0627062F0627062A002006440625064606340627062100200648062B062706260642002000410064006F00620065002000500044004600200645062A064806270641064206290020064406440637062806270639062900200641064A00200627064406450637062706280639002006300627062A0020062F0631062C0627062A002006270644062C0648062F0629002006270644063906270644064A0629061B0020064A06450643064600200641062A062D00200648062B0627062606420020005000440046002006270644064506460634062306290020062806270633062A062E062F062706450020004100630072006F0062006100740020064800410064006F006200650020005200650061006400650072002006250635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E0635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E> /BGR <FEFF04180437043f043e043b043704320430043904420435002004420435043704380020043d0430044104420440043e0439043a0438002c00200437043000200434043000200441044a0437043404300432043004420435002000410064006f00620065002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d04420438002c0020043c0430043a04410438043c0430043b043d043e0020043f044004380433043e04340435043d04380020043704300020043204380441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d0020043f04350447043004420020043704300020043f044004350434043f0435044704300442043d04300020043f043e04340433043e0442043e0432043a0430002e002000200421044a04370434043004340435043d043804420435002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d044204380020043c043e0433043004420020043404300020044104350020043e0442043204300440044f0442002004410020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200441043b0435043404320430044904380020043204350440044104380438002e> /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002> /CZE <FEFF005400610074006f0020006e006100730074006100760065006e00ed00200070006f0075017e0069006a007400650020006b0020007600790074007600e101590065006e00ed00200064006f006b0075006d0065006e0074016f002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b00740065007200e90020007300650020006e0065006a006c00e90070006500200068006f006400ed002000700072006f0020006b00760061006c00690074006e00ed0020007400690073006b00200061002000700072006500700072006500730073002e002000200056007900740076006f01590065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f007400650076015900ed007400200076002000700072006f006700720061006d0065006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076011b006a016100ed00630068002e> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /ETI <FEFF004b00610073007500740061006700650020006e0065006900640020007300e4007400740065006900640020006b00760061006c006900740065006500740073006500200074007200fc006b006900650065006c007300650020007000720069006e00740069006d0069007300650020006a0061006f006b007300200073006f00620069006c0069006b0065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069006400650020006c006f006f006d006900730065006b0073002e00200020004c006f006f0064007500640020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065002000730061006100740065002000610076006100640061002000700072006f006700720061006d006d006900640065006700610020004100630072006f0062006100740020006e0069006e0067002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006a00610020007500750065006d006100740065002000760065007200730069006f006f006e00690064006500670061002e000d000a> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /GRE <FEFF03a703c103b703c303b903bc03bf03c003bf03b903ae03c303c403b5002003b103c503c403ad03c2002003c403b903c2002003c103c503b803bc03af03c303b503b903c2002003b303b903b1002003bd03b1002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503c403b5002003ad03b303b303c103b103c603b1002000410064006f006200650020005000440046002003c003bf03c5002003b503af03bd03b103b9002003ba03b103c42019002003b503be03bf03c703ae03bd002003ba03b103c403ac03bb03bb03b703bb03b1002003b303b903b1002003c003c103bf002d03b503ba03c403c503c003c903c403b903ba03ad03c2002003b503c103b303b103c303af03b503c2002003c503c803b703bb03ae03c2002003c003bf03b903cc03c403b703c403b103c2002e0020002003a403b10020005000440046002003ad03b303b303c103b103c603b1002003c003bf03c5002003ad03c703b503c403b5002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503b9002003bc03c003bf03c103bf03cd03bd002003bd03b1002003b103bd03bf03b903c703c403bf03cd03bd002003bc03b5002003c403bf0020004100630072006f006200610074002c002003c403bf002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002003ba03b103b9002003bc03b503c403b103b303b503bd03ad03c303c403b503c103b503c2002003b503ba03b403cc03c303b503b903c2002e> /HEB <FEFF05D405E905EA05DE05E905D5002005D105D405D205D305E805D505EA002005D005DC05D4002005DB05D305D9002005DC05D905E605D505E8002005DE05E105DE05DB05D9002000410064006F006200650020005000440046002005D405DE05D505EA05D005DE05D905DD002005DC05D405D305E405E105EA002005E705D305DD002D05D305E405D505E1002005D005D905DB05D505EA05D905EA002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E05D005DE05D905DD002005DC002D005000440046002F0058002D0033002C002005E205D905D905E005D5002005D105DE05D305E805D905DA002005DC05DE05E905EA05DE05E9002005E905DC0020004100630072006F006200610074002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E> /HRV (Za stvaranje Adobe PDF dokumenata najpogodnijih za visokokvalitetni ispis prije tiskanja koristite ove postavke. Stvoreni PDF dokumenti mogu se otvoriti Acrobat i Adobe Reader 5.0 i kasnijim verzijama.) /HUN <FEFF004b0069007600e1006c00f30020006d0069006e0151007300e9006701710020006e0079006f006d00640061006900200065006c0151006b00e90073007a00ed007401510020006e0079006f006d00740061007400e100730068006f007a0020006c006500670069006e006b00e1006200620020006d0065006700660065006c0065006c0151002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b0061007400200065007a0065006b006b0065006c0020006100200062006500e1006c006c00ed007400e10073006f006b006b0061006c0020006b00e90073007a00ed0074006800650074002e0020002000410020006c00e90074007200650068006f007a006f00740074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b00200061007a0020004100630072006f006200610074002000e9007300200061007a002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020007600610067007900200061007a002000610074007400f3006c0020006b00e9007301510062006200690020007600650072007a006900f3006b006b0061006c0020006e00790069007400680061007400f3006b0020006d00650067002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e> /LTH <FEFF004e006100750064006f006b0069007400650020016100690075006f007300200070006100720061006d006500740072007500730020006e006f0072011700640061006d00690020006b0075007200740069002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b00750072006900650020006c0061006200690061007500730069006100690020007000720069007400610069006b007900740069002000610075006b01610074006f00730020006b006f006b007900620117007300200070006100720065006e006700740069006e00690061006d00200073007000610075007300640069006e0069006d00750069002e0020002000530075006b0075007200740069002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400610069002000670061006c006900200062016b007400690020006100740069006400610072006f006d00690020004100630072006f006200610074002000690072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610072002000760117006c00650073006e0117006d00690073002000760065007200730069006a006f006d00690073002e> /LVI <FEFF0049007a006d0061006e0074006f006a00690065007400200161006f00730020006900650073007400610074012b006a0075006d00750073002c0020006c0061006900200076006500690064006f00740075002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006100730020006900720020012b00700061016100690020007000690065006d01130072006f00740069002000610075006700730074006100730020006b00760061006c0069007401010074006500730020007000690072006d007300690065007300700069006501610061006e006100730020006400720075006b00610069002e00200049007a0076006500690064006f006a006900650074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006f002000760061007200200061007400760113007200740020006100720020004100630072006f00620061007400200075006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020006b0101002000610072012b00200074006f0020006a00610075006e0101006b0101006d002000760065007200730069006a0101006d002e> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /POL <FEFF0055007300740061007700690065006e0069006100200064006f002000740077006f0072007a0065006e0069006100200064006f006b0075006d0065006e007400f300770020005000440046002000700072007a0065007a006e00610063007a006f006e00790063006800200064006f002000770079006400720075006b00f30077002000770020007700790073006f006b00690065006a0020006a0061006b006f015b00630069002e002000200044006f006b0075006d0065006e0074007900200050004400460020006d006f017c006e00610020006f007400770069006500720061010700200077002000700072006f006700720061006d006900650020004100630072006f00620061007400200069002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000690020006e006f00770073007a0079006d002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /RUM <FEFF005500740069006c0069007a00610163006900200061006300650073007400650020007300650074010300720069002000700065006e007400720075002000610020006300720065006100200064006f00630075006d0065006e00740065002000410064006f006200650020005000440046002000610064006500630076006100740065002000700065006e0074007200750020007400690070010300720069007200650061002000700072006500700072006500730073002000640065002000630061006c006900740061007400650020007300750070006500720069006f006100720103002e002000200044006f00630075006d0065006e00740065006c00650020005000440046002000630072006500610074006500200070006f00740020006600690020006400650073006300680069007300650020006300750020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020015f00690020007600650072007300690075006e0069006c006500200075006c0074006500720069006f006100720065002e> /RUS <FEFF04180441043f043e043b044c04370443043904420435002004340430043d043d044b04350020043d0430044104420440043e0439043a043800200434043b044f00200441043e043704340430043d0438044f00200434043e043a0443043c0435043d0442043e0432002000410064006f006200650020005000440046002c0020043c0430043a04410438043c0430043b044c043d043e0020043f043e04340445043e0434044f04490438044500200434043b044f00200432044b0441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d043d043e0433043e00200434043e043f0435044704300442043d043e0433043e00200432044b0432043e04340430002e002000200421043e043704340430043d043d044b04350020005000440046002d0434043e043a0443043c0435043d0442044b0020043c043e0436043d043e0020043e0442043a0440044b043204300442044c002004410020043f043e043c043e0449044c044e0020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200431043e043b043504350020043f043e04370434043d043804450020043204350440044104380439002e> /SKY <FEFF0054006900650074006f0020006e006100730074006100760065006e0069006100200070006f0075017e0069007400650020006e00610020007600790074007600e100720061006e0069006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b0074006f007200e90020007300610020006e0061006a006c0065007001610069006500200068006f0064006900610020006e00610020006b00760061006c00690074006e00fa00200074006c0061010d00200061002000700072006500700072006500730073002e00200056007900740076006f00720065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f00740076006f00720069016500200076002000700072006f006700720061006d006f006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076016100ed00630068002e> /SLV <FEFF005400650020006e006100730074006100760069007400760065002000750070006f0072006100620069007400650020007a00610020007500730074007600610072006a0061006e006a006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b006900200073006f0020006e0061006a007000720069006d00650072006e0065006a016100690020007a00610020006b0061006b006f0076006f00730074006e006f0020007400690073006b0061006e006a00650020007300200070007200690070007200610076006f0020006e00610020007400690073006b002e00200020005500730074007600610072006a0065006e006500200064006f006b0075006d0065006e0074006500200050004400460020006a00650020006d006f0067006f010d00650020006f0064007000720065007400690020007a0020004100630072006f00620061007400200069006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200069006e0020006e006f00760065006a01610069006d002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /TUR <FEFF005900fc006b00730065006b0020006b0061006c006900740065006c0069002000f6006e002000790061007a006401310072006d00610020006200610073006b013100730131006e006100200065006e0020006900790069002000750079006100620069006c006500630065006b002000410064006f006200650020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020006f006c0075015f007400750072006d0061006b0020006900e70069006e00200062007500200061007900610072006c0061007201310020006b0075006c006c0061006e0131006e002e00200020004f006c0075015f0074007500720075006c0061006e0020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020004100630072006f006200610074002000760065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200076006500200073006f006e0072006100730131006e00640061006b00690020007300fc007200fc006d006c00650072006c00650020006100e70131006c006100620069006c00690072002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) /UKR <FEFF04120438043a043e0440043804410442043e043204430439044204350020044604560020043f043004400430043c043504420440043800200434043b044f0020044104420432043e04400435043d043d044f00200434043e043a0443043c0435043d044204560432002000410064006f006200650020005000440046002c0020044f043a04560020043d04300439043a04400430044904350020043f045604340445043e0434044f0442044c00200434043b044f0020043204380441043e043a043e044f043a04560441043d043e0433043e0020043f0435044004350434043404400443043a043e0432043e0433043e0020043404400443043a0443002e00200020042104420432043e04400435043d045600200434043e043a0443043c0435043d0442043800200050004400460020043c043e0436043d04300020043204560434043a0440043804420438002004430020004100630072006f006200610074002004420430002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002004300431043e0020043f04560437043d04560448043e04570020043204350440044104560457002e> >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice

Бібліотека цифрової науки

Репозитарії

Схожі ресурси