Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії

Доведено існування та єдиність класичного розв’язку на довільному відрізку часу першої початково-крайової задачі для квазілінійного рівняння дробової дифузії.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автор: Краснощок, М.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут прикладної математики і механіки НАН України 2016
Назва видання:Труды Института прикладной математики и механики
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140859
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії / М.В. Краснощок // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Слов’янськ: ІПММ НАН України, 2016. — Т. 30. — С. 82-91. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-140859
record_format dspace
spelling irk-123456789-1408592018-07-18T01:23:16Z Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії Краснощок, М.В. Доведено існування та єдиність класичного розв’язку на довільному відрізку часу першої початково-крайової задачі для квазілінійного рівняння дробової дифузії. Доказано существование и единственность классического решения первой начально-краевой задачи для квазилинейного уравнения дробной диффузии. We prove the existence and the uniqueness of a classical solution to the first initial-boundary problem to quasilinear fractional diffusion equation. 2016 Article Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії / М.В. Краснощок // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Слов’янськ: ІПММ НАН України, 2016. — Т. 30. — С. 82-91. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1683-4720 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140859 517.9 uk Труды Института прикладной математики и механики Інститут прикладної математики і механіки НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Доведено існування та єдиність класичного розв’язку на довільному відрізку часу першої початково-крайової задачі для квазілінійного рівняння дробової дифузії.
format Article
author Краснощок, М.В.
spellingShingle Краснощок, М.В.
Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії
Труды Института прикладной математики и механики
author_facet Краснощок, М.В.
author_sort Краснощок, М.В.
title Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії
title_short Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії
title_full Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії
title_fullStr Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії
title_full_unstemmed Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії
title_sort перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії
publisher Інститут прикладної математики і механіки НАН України
publishDate 2016
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140859
citation_txt Перша початково-крайова задача для одновимірного квазілінійного рівняння дробової дифузії / М.В. Краснощок // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Слов’янськ: ІПММ НАН України, 2016. — Т. 30. — С. 82-91. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series Труды Института прикладной математики и механики
work_keys_str_mv AT krasnoŝokmv peršapočatkovokrajovazadačadlâodnovimírnogokvazílíníjnogorívnânnâdrobovoídifuzíí
first_indexed 2025-07-10T11:25:02Z
last_indexed 2025-07-10T11:25:02Z
_version_ 1837258986460545024
fulltext ISSN 1683-4720 Труды ИПММ НАН Украины. 2016. Том 30 UDK 517.9 c⃝2016. М. В. Краснощок ПЕРША ПОЧАТКОВО-КРАЙОВА ЗАДАЧА ДЛЯ ОДНОВИМIРНОГО КВАЗIЛIНIЙНОГО РIВНЯННЯ ДРОБОВОЇ ДИФУЗIЇ Доведено iснування та єдинiсть класичного розв’язку на довiльному вiдрiзку часу першої початково- крайової задачi для квазiлiнiйного рiвняння дробової дифузiї Ключовi слова: простiр Гельдера, похiдна дробового порядку, нерухома точка. 1. Формулювання задачi. Позначимо Q = (0, 1), Σ = {0} ∪ {1}, QT = Ω × (0, T ), ΣT = Σ × (0, T ). Через Dα ∗,t (0 < α < 1) позначимо регуляризовану похiдну порядку α Dα ∗,tu(x, t) = 1 Γ(1− α) ∂ ∂t ∫ t 0 (t− τ)−α(u(x, τ)− u(x, 0))dτ. (1) Розглянему задачу Dα ∗,tu(x, t)− uxx(x, t) + g(u) = f(x, t), QT , (2) u(x, 0) = u0(x), x ∈ Q, u(x, t) = 0, (x, t) ∈ ΣT . (3) Припустимо, що функцiя g(u) задовольняє наступним умовам g ∈ C1(R), |g(u)| ≤ l1(1 + |u|r), g(u)u ≥ −l2 + l3|u|r+1, g′(u) ≥ −l4, (4) де li ≥ 0, i = 1, . . . , 4, r ≥ 0. Рiвняння виду (2) мають чисельнi застосування при вивченнi складних про- цесiв i систем, якi характеризуються нелокальнiстю та довгостроковою памяттю (див. [1]–[5]). Питання розв’язностi крайових задач для лiнiйних i квазiлiнiйних рiвнянь з дробовою похiдною за часом дослiджувалося в роботах [6]–[15]. Наскiльки нам вiдомо, на даний час вiдсутнi результати з класичної розв’язностi квазiлiнiйних рiвнянь з дробовими похiдними для нелiпшицевої нелiнiйностi g. 2. Функцiональнi простори i основний результат. Нехай θ ∈ (0, 1). Введемо стандартнi позначення (див. [16])|f |QT , ⟨f⟩(θ)x,QT , ⟨f⟩(θ)x,QT для, вiдповiдно, максимуму та сталих Гельдера функцiї f за змiнними x i t з по- казником θ в областi QT . Позначимо |f |(θ)α,QT = |f |QT + ⟨f⟩(θ)x,QT + ⟨f⟩( θ 2 α) t,QT 82 Квазiлiнiйне рiвняння дробової дифузiї Визначимо простiр Cθα(QT ) як множину функцiй iз скiнченною нормою |f |(θ)α,QT . Простiр C2+θ α (QT ), k ∈ N визначимо як множину функцiй iз скiнченною нормою |f |(2+θ)α,QT = |f |QT + |Dα ∗,tf | (θ) α,QT + |fxx|(θ)α,QT + ⟨fx⟩ ((1+θ)α 2 ) t,QT . Умови сумiсностi мають вигляд u0(x) = 0, u0,xx(x) + f(x, 0)− g(0) = 0, x ∈ Σ. (5) Теорема 1. Нехай u0 ∈ C2+θ(Ω), f ∈ Cθα(ΩT ), ψ ∈ C2+θ α (ΣT ), i виконано умови (4), (5). Тодi для довiльних функцiй iснує єдиний розв’язок u ∈ C2+θ α (ΩT ) задачi (2)–(3). 3. Допомiжнi твердження. Використовуємо наступнi позначення ωα(t) = tα−1 Γ(α) , (ωα ∗ v)(t) = t∫ 0 ωα(t− τ)v(τ)dτ. (6) Позначимо через Dα t u дробову похiдну Рiмана–Лiувiля порядка α Dα t u(x, t) = ∂t(ω1−α ∗ u)(x, t) Регуляризовану дробову похiдну запишемо у виглядi Dα ∗,tu(x, t) = Dα t (u− u0)(x, t) = Dα t u(x, t)− ω1−α(t)u0(x) За допомогою Теореми 3.8 з [17], маємо (ωα ∗Dα t u)(x, t) = u(x, t), (7) для u, таких, що Dα ∗,tu(x, t) ∈ C([0, T ]) для всiх x ∈ Q. З результатiв роботи [13] випливає, що для довiльної функцiї u ∈ C2+θ α (QT ) при p = 2k (k ∈ N) має мiсце нерiвнiсть pup−1(x, t)Dα t u(x, t) ≥ Dα t u p(x, t) + (p− 1)ω1−α(t)u p(x, t). (8) Для лiнiйної задачi Dα ∗,tu(x, t)− uxx(x, t) = f(x, t), QT , (9) u(x, 0) = u0(x), x ∈ Q, u(x, t) = 0, (x, t) ∈ ΣT , (10) з результатiв роботи [10] випливає наступна теорема. Теорема 2. Нехай виконано умови сумiсностi u0(x) = 0, −u0,xx(x) = f(x, 0), x = 0, 1, 83 М. В. Краснощок тодi для довiльних f ∈ Cθα(QT ), u0 ∈ C2+θ(Q) iснує єдиний роз’вязок u ∈ C2+θ α (ΩT ) задачi (9)–(10). Крiм того, має мiсце оцiнка |u|(2+θ)α,ΩT ≤ C(T ) ( |u0|(2+θ)Ω + |f|(θ)α,QT ) . (11) 4. Оцiнка максимуму. Перепишемо рiвняння (1) у виглядi Dα τ u(x, τ)− uxx(x, τ) + g(u(x, τ)) = f(x, τ) + ω1−α(τ)u0(x), QT , (12) Помножимо останне рiвняння на pup−1. Далi p = 2k, k = 1, 2, ... Зазначимо, що p(p− 1)up−2|ux|2 ≥ p2 4 (u p 2 −1u2) 2 = |(u p 2 )x|2. Cкористаємося (8), (4). Отримуємо ω1−α(τ) ∫ Q up(x, τ)dx+Dα τ ∫ Q up(x, τ)dx+ ∫ Q |(u(x, τ) p 2 )x|2dx+pl3 ∫ Q |u(x, τ)|r+p−1dx ≤ ≤ p ∫ Q |f(x, τ)|up−1(x, τ)dx+ pl2 ∫ Q up−2(x, τ)dx+ +pω1−α(τ) ∫ Q |u0(x)|up−1(x, τ)dx (13) Оцiнимо праву частину (13) за допомогою нерiвностi Юнга. Dα τ ∫ Q up(x, τ)dx+ ∫ Q |(u(x, τ) p 2 )x|2dx ≤ ≤ p ∫ Q up(x, τ)dx+ ∫ Q (|f(x, τ)|p + 1)dx+ ω1−α(τ) ∫ Q |u0(x)|pdx (14) Далi, нерiвнiсть Нiренберга–Гальярдо (див. Теорему 2.2 роздiлу II в [16]) для функцiї v = u p 2 i нерiвнiсть Юнга дозволяють оцiнити перший iнтеграл в правiй частинi (14) наступним чином∫ Q up(x, τ)dx ≤ ϵ ∫ Q |(u p 2 (x, τ))x|2dx+ Cϵ− 1 2 (∫ Q u p 2 (x, τ)dx )2 . (15) Повернемось до (14), враховуючи (15) при ϵ = 1 2p Dα τ ∫ Q up(x, τ)dx ≤ Cp 3 2 (∫ Q u p 2 (x, τ)dx )2 + ∫ Q (|f(x, τ)|p+1)dx+ω1−α(τ) ∫ Q |u0(x)|pdx. 84 Квазiлiнiйне рiвняння дробової дифузiї Згортка обох частин останньої нерiвностi з ωα приводить до оцiнки∫ Q up(x, t)dx ≤ Cp 3 2 t∫ 0 ωα(t− τ) (∫ Q u p 2 (x, τ)dx )2 dτ + CT (|f |pQT + |u0(x)|pQ + 1)) На наступному кроцi, ми добуваємо корiнь p з лiвої та правої частини останньої нерiвностi i використовуємо нерiвнiсть (A+B) 1 p ≤ A 1 p +B 1 p , A,B ≥ 0. В результатi одержуємо sup t∈(0,T ) ∥u(·, t)∥Lp(Q) ≤ [CT p 3 2 ] 1 p (1 + sup QT |f |+ sup Q |u0|+ sup t∈(0,T ) ∥u(·, t)∥L p 2 (Q)). (16) Зазначимо, що при p = 2, за допомогою нерiвностi Кошi–Буняковського i нерiвно- стi Пуанкаре з (13), можна одержати оцiнку sup t∈(0,T ) ∥u(·, t)∥L2(Q) ≤ [CT p 3 2 ] 1 p (1 + sup QT |f |+ sup Q |u0|). (17) Далi, маємо [C(T )p 3 2 ] 1 p = [C(T )2k 3 2 ] 1 2k ≤ [2C(T )] 3k 2k+1 . Оскiльки ряд ∞∑ i=0 3k 2k+1 збi- гається, можна застосувати стандартнi iтерацiї (див., наприклад, [18, 19, 20]) i одержати з (16) та (17) оцiнку sup QT |u| ≤M0 ≡ C ( sup QT |f |+ sup Q |u0|+ 1 ) (18) 5. Оцiнка максимуму похiдної ux. Перепишемо рiвняння (2) у виглядi −Dα τ u(x, τ) + uxx(x, τ) + (g(u) + l4u− g(0)) = −f − (l4u− g(0))− ω1−α(τ)u0(x). Помножимо дане рiвняння на p(up−1 x )x = p(p− 1)up−2 x uxx. Одержимо Dα τ ∫ Q upx(x, τ)dx+ (p− 1) ∫ Q upx(x, τ)ω1−α(τ)dx+ p(p− 1) ∫ Q up−2 x (x, τ)u2xx(x, τ)dx+ +p ∫ Q (g′(u(x, τ)) + l4)u p x(x, τ)dx ≤ pω1−α(τ) ∫ Q |u0,x||ux(x, τ)|p−1dx+ +p(p− 1) ∫ Q [|f(x, τ)|+ λ(l4|u(x, τ)|+ l1)] (ux(x, τ)) p−2|uxx|(x, τ)dx = R1+R2. (19) Внаслiдок нерiвностi Юнга одержимо R1 ≤ ω1−α(τ) ∫ Q |u0,x|pdx+ (p− 1)ω1−α(τ) ∫ Q |ux(x, τ)|pdx. (20) 85 М. В. Краснощок Використовуючi послiдовно нерiвнiсть Кошi–Буяковського i нерiвнiсть Юнга, одержимо R2 ≤ p(p− 1)ϵ ∫ Q (ux(x, τ)) p−2|uxx(x, τ)|2dx+ +p(p− 1)Cϵ ∫ Q [ |F (x, τ)|2 + |u(x, τ)|2 + 1) ] (ux(x, τ)) p−2dx ≤ ≤ p(p− 1)ϵ ∫ Q (ux(x, τ)) p−2|uxx(x, τ)|2dx+ +p(p− 1)Cϵ ∫ Q (ux(x, τ)) pdx+ p(p− 1)Cϵ ∫ Q [|F (x, τ)|p + |u(x, τ)|p + 1)] dx. (21) Для оцiнки другого iнтегралу нам знадобиться нерiвнiсть типу Нiренберга– Гальярдо (див. нерiвнiсть (2.19), роздiл II в [16]) для v = (ux) p 2 . За допомогою нерiвностi Юнга одержимо ∫ Q (ux(x, τ)) pdx ≤ δ p2 4 ∫ Q up−2 x u2xxdx+ ∫ Q upxdx + Cδ− 1 2 ∫ Q ( (ux(x, τ) p 2 dx )2 . (22) Збираємо разом оцiнки (19)-(22) при ϵ = 1 4 . Далi помножимо отримане спiввiд- ношення на ωα(t− τ) i проiнтегруємо по (0, t). У пiдсумку маємо∫ Q (ux(x, t)) pdx+ 3p(p− 1) 4 t∫ 0 ωα(t− τ)dτ ∫ Q (ux(x, τ)) p−2(uxx(x, τ)) 2dx ≤ ≤ ∫ Q (u0,x(x)) pdx+ p(p− 1)C t∫ 0 ωα(t− τ)dτ ∫ Q [|F (x, τ)|p + |u(x, τ)|p + 1)] dx+ +δp(p− 1)C t∫ 0 ωα(t− τ) p2 4 ∫ Q (ux(x, τ)) p−2(uxx(x, τ)) 2dx+ ∫ Q (ux(x, τ)) pdx  dτ+ +δ− 1 2 p(p− 1)C t∫ 0 ωα(t− τ) (∫ Q (ux(x, τ) p 2 dx )2 dτ. (23) Далi бачимо, що sup (0,T ) ∫ Q (ux(x, t)) pdx+ 3p(p− 1) 4 sup (0,T ) t∫ 0 ωα(t− τ)dτ ∫ Q (ux(x, τ)) p−2(uxx(x, τ)) 2dx ≤ 86 Квазiлiнiйне рiвняння дробової дифузiї ≤ p(p− 1)CT ( |u0,x|pQ + |f |pQT + |u|pQT + 1 ) + +δp(p− 1) p2 4 C sup (0,T ) t∫ 0 ωα(t− τ) ∫ Q (ux(x, τ)) p−2(uxx(x, τ)) 2dxdτ+ +δp(p− 1)CT sup (0,T ) ∫ Q (ux(x, τ)) pdx+ δ− 1 2 p(p− 1)CT sup (0,T ) (∫ Q (ux(x, τ) p 2 dx )2 . (24) Обираємо параметр δ за умови δCp2 ≤ 2, δp(p− 1)CT ≤ 1 2 . Звiдси можна вважати, що δ = cp−2 для деякої сталої c. Тодi з (24) випливає sup (0,T ) ∫ Q (ux(x, t)) pdx ≤ p3CT |u0,x|pQ + |f |pQT + |u|pQT + 1 + sup (0,T ) (∫ Q (ux(x, τ) p 2 dx )2 . Неважко помiтити, що при p = 2 (див. (23)) обчислення дещо спрощуються, тому в даному випадку маємо sup (0,T ) ∫ Q (ux(x, t)) 2dx ≤ CT ( |u0,x|2Q + |f |2QT + |u|2QT + 1 ) . Знову використовучи iтерацiї, одержуємо sup QT |ux| ≤ C(1 + sup QT |f |+ sup Q |u0|+ sup Q |ux,0|) ≡M1. (25) 6. Гельдеровiсть розв’язку за часом. Вiзьмемо довiльнi значення x, y ∈ Q. Нехай h ∈ (0, 1) i x + h α 2 ∈ Q. Будемо оцiнювати рiзницю u(x, t+ h)− u(y, t). З iнтегральної теореми про середнє випливає, що iснує значення x∗ ∈ [x, x+h α 2 ] таке, що x+h α 2∫ x (u(z, t+ h)− u(z, t))dz = (u(x∗, t+ h)− u(x∗, t))h α 2 . З iншого боку u(z, t) = u(z, 0) + 1 Γ(α) t∫ 0 (t− s)α−1Dα ∗,su(z, s)ds 87 М. В. Краснощок i, як наслiдок, для довiльного z ∈ Q u(z, t+ h)− u(z, t) = 1 Γ(α) t∫ 0 [ (t− s)α−1 − (t+ h− s)α−1 ] Dα ∗,su(z, s)ds+ + 1 Γ(α) t+h∫ t (t+ h− s)α−1Dα ∗,su(z, s)ds. Таким чином (u(x∗, t+ h)− u(x∗, t))h α 2 = x+h α 2∫ x (u(z, t+ h)− u(z, t))dz = = 1 Γ(α) t∫ 0 [ (t− s)α−1 − (t+ h− s)α−1 ] x+h α 2∫ x Dα ∗,su(z, s)dx  ds+ + 1 Γ(α) t+h∫ t (t+ h− s)α−1  x+h α 2∫ x Dα ∗,su(z, s)dx  ds. (26) Оскiльки функцiя u задовольняє рiвняння (2), маємо∣∣∣∣∣∣∣ x+h α 2∫ x Dα ∗,su(z, s)dx ∣∣∣∣∣∣∣ = ∣∣∣∣∣∣∣ x+h α 2∫ x (uzz(z, s)− g(u(z, s)) + f(z, s))dx ∣∣∣∣∣∣∣ ≤ ≤ 2M1 + sup QT |f |+ l1(1 +M r 0 ). (27) З оцiнок (26), (27) i Леми 3.3 [21] випливає |(u(x∗, t+ h)− u(x∗, t))h α 2 | ≤ C(2M1 + sup QT |f |+ l1(1 +M r 0 ))h α, i, пiсля скорочення на h α 2 , |(u(x∗, t+ h)− u(x∗, t)| ≤ C(2M1 + ∥k∥L1(Q)2M1 + sup QT |f |+ l1(1 +M r 0 ))h α 2 = Nh α 2 Перейдемо до оцiнки гельдеровостi розв’язку |u(x, t+h)−u(y, t)| ≤ |u(x, t+h)−u(x∗, t+h)|+|u(x∗, t+h)−u(x∗, t)|+|u(x∗, t)−u(y, t)| ≤ ≤M1|x− x∗|+Nh α 2 +M1|x∗ − y|. 88 Квазiлiнiйне рiвняння дробової дифузiї Розглянемо три можливостi: а) y ≥ x∗, тодi |y − x∗| ≤ |y − x|; б) x ≤ y < x∗, тодi |y − x∗| < h α 2 ; в) y < x, тодi |y − x∗| ≤ |x − y| + h α 2 . Пiдсумовуючi наведенi вище мiркування, бачимо, що |u(x, t+ h)− u(y, t)| ≤ 2M1(|x− y|+ h α 2 ) +Nh α 2 ≤ (2M1 +N)(|x− y|+ h α 2 ). (28) 7. Доведення Теореми 1. Визначимо простiр B B = {w ∈ Cθα(QT ) : w(x, 0) = 0, при x ∈ Σ}. Для довiльної функцiї w ∈ B визначимо u як єдиний розв’язок задачi (див. Теорему 1) Dα ∗,tu(x, t)− uxx(x, t) + σg(w) = σf(x, t), QT , (29) u(x, 0) = σu0(x), x ∈ Q, u(x, t) = 0, (x, t) ∈ ΣT . (30) Неважко переконатися в тому, що умови сумiсностi задач (2)–(3) та (29)–(30) спiв- падають. Таким чином (див. Теорему 2) визначено оператор T : w → u. У свою чергу, рiвняння u = σT u еквiвалентно наступнiй задачi Dα ∗,tu(x, t)− uxx(x, t) + σg(u) = σf(x, t), QT , (31) u(x, 0) = σu0(x), x ∈ Q, u(x, t) = 0, (x, t) ∈ ΣT . (32) Далi, з теореми Арцела–Асколi випливає, що множина KR = {u ∈}C2+θ α (QT ) : |u|(2+θ)α,QT ≤ R} є компактом в просторах Cθα(QT ) i C2 α(QT ), де C2 α(QT ) = {u : |u|QT + |ux|QT + |uxx|QT + |Dα ∗,tu|QT <∞}. Таким чином, оператор T є компактним i неперервним вiдображенням банахо- ва простора B в себе. З нерiвностей (18), (25), (28) бачимо, що iнує стала M така, що для всiх u ∈ B i σ ∈ [0, 1], якi задовольняють рiвняння u = σT u, справедлива нерiвнiсть ∥u∥B < M. Як наслiдок Теореми Лере–Шаудера (див. Теорему 11.3 в [22] ) маємо, що вiдобра- ження T має нерухому точку, отже iснує принаймнi один розв’язок задачi (2)–(3). Якщо u1, u2 — два розв’язки задачi (2)–(3), тодi v = u1 − u2 задовольняє спiввiдношення Dα ∗,τv(x, τ)− vxx(x, τ) + (g(u1) + l4u1 − (g(u2) + l4u2))(x, τ) = l4v(x, τ), QT , (33) v(x, 0) = 0, x ∈ Q, v(x, t) = 0, (x, t) ∈ ΣT . (34) 89 М. В. Краснощок Помножимо рiвняння (33) на ωα(t − τ)v(x, τ) i проiнтегруємо по областi Qt за змiнними x, τ . З урахуванням (7), (8) та припущення (4), одержуємо ∫ Q v2(x, t)dx ≤ l4 t∫ 0 ωα(t− τ)dτ ∫ Q v2(x, τ)dx. З Леми Гронуола (див. Лему 6.19 в [17]) випливає, що v(x, t) = 0 в QT . Теорему 1 доведено. 1. Hilfer R. Applications of fractional analysis in physics. – World Scientific: Singapore, New Jersy, London, Hong Kong, 2000. – 560 p. 2. Тарасов В. Е. Модели теоретической физики с интегро-дифференцированием дробного поряд- ка. – Москва–Ижевск: Ижевский институт компьютерных технологий. – 2011. 3. Langlands T. A. M., Henry B. I. Fractional chemotaxis diffusion equation // Phys. Rev. E. – 2010. – V. 81. – P. 051102. 4. Metzler R., Klafter J. The restaurant at the end of the random walk: recent developments in the description of anomalous transport by fractional dynamics // J. Phys. A. – 2004. – V. 37. – P. 161–208. 5. Weiss M., Hashimoto H., Nilsson T. Anmalous protein diffusion in living cells as seen by fluorescence correlation spectroscopy // Biophys. J. – 2003. – V. 84. – P. 4043–4052. 6. Eidelman S. D., Kochubei A. N. Cauchy problem for fractional diffusion equations // Journal of differential equations. – 2004. – V. 199. – P. 211–255. 7. Kemppainen J., Ruotsalainen K. Boundary Integral Solution of the Time-Fractional Diffusion Equation // Integr. equ. oper. theory. – 2009. – V. 64. – P. 239—249. 8. Clément Ph., Londen S.-O., Simonett G. Quasilinear evolutionary equations and continuous inter- polation spaces // Journal of differential equations. – 2004. – V. 196. – P. 418–447. 9. Kochubei A. N. Fractional parabolic systems // Potential analysis. – 2012. – V. 37. – P. 1–30. 10. Krasnoschok M., Vasylyieva N. On a solvability of nonlinear fractional reaction-diffusion system in the Hölder spaces // Nonlinear Studies. – 2013. – V. 20. – P. 591–621. 11. Mophou G. M., N’Guérékata G. M. On a class of fractional differential equations in a Sobolev space // Applicable Analysis. – 2012. – V. 91. – P. 15—34. 12. Псху А. В. Фундаментальное решение диффузионно-волнового уравнения дробного порядка // Изв. РАН. Сер. матем. – 2009. – Т. 73:2. – С. 141—182. 13. Zacher R. Quasilinear parabolic problems with nonlinear boundary conditions. Ph. D. Thesis, Martin-Luther-Universität, Halle-Wittenberg. – 2003. 14. Лопушанская Г. П., Лопушанский А. О., Пасичник Е. В. Задача Коши для уравнений с дробной производной по времени в пространстве обобщенных функций // Сиб. матем. журн. – 2011. – Т. 52. – С. 1288—1299 . 15. Sakamoto K., Yamamoto M. Initial value boundary value problems for fractional diffusion-wave equations and applications to some inverse problems // J. Math. Anal. Appl. – 2011. – V. 382. – P. 426–447. 16. Ладыженская О. А., Солонников В. А., Уральцева Н. Н. Линейные и квазилинейные урав- нения параболического типа. – М.: Наука, 1967. 17. Diethelm K. The analysis of fractional differential equations. – Springer: Berlin, 2010. – 310 p. 18. Alikakos N. An Application of the Invariance Principle to Reaction-Diffusion Equations // Journal of Differential Equations. – 1979. – V. 33. – P. 201–225. 19. Rothe F. Uniform Bounds from Bounded-Functionals in Reaction-Diffusion Equations // Journal of Differential Equations. – 1982. – V. 45. – P. 207–233. 20. Yin H.-M. The classical solutions for nonlinear parabolic integrodifferential equations // Journal of Integral Equations and Applications. – 1988. – V. 1. – P. 249–263. 90 Квазiлiнiйне рiвняння дробової дифузiї 21. Самко С. Г., Килбас А. А., Маричев О. И. Интегралы и производные дробного порядка и некоторые их приложения. – Наука и техника: Минск, 1987. – 688 с. 22. Гилбарг Д., Трудингер Н. Эллиптические уравнения второго порядка. – М.: Наука, 1989. – 465 с. M. V. Krasnoschok On a first initial-boundary problem for an one-dimensional quasilinear fractional diffusion equation. We prove the existence and the uniqueness of a classical solution to the first initial-boundary problem to quasilinear fractional diffusion equation. Keywords: Höolder space, fractional derivetive, fixed point. Н. В. Краснощек Первая начально-краевая задача для одномерного квазилинейного уравнения дроб- ной диффузии. Доказано существование и единственность классического решения первой начально-краевой за- дачи для квазилинейного уравнения дробной диффузии. Ключевые слова: пространство Гельдера, дробная производная, неподвижная точка. Iн-т прикл. математики i механiки НАН України, Слов’янск iamm012@ukr.net Отримано 20.12.16 91