Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах
Відмічено, що види виробничої діяльності людини у будь-якій сфері виконуються у двох варіантах: колективна праця з використанням стаціонарного обладнання і індивідуальна на мобільних машинах. Другий варіант висуває додаткові вимоги до індивідуальних якостей людини-оператора, зокрема, до його професі...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2017
|
| Series: | Геотехнічна механіка |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141332 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах / Ю.П. Рогач // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпро: ИГТМ НАНУ, 2017. — Вип. 134. — С. 155-162. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-141332 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1413322018-08-31T01:23:23Z Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах Рогач, Ю.П. Відмічено, що види виробничої діяльності людини у будь-якій сфері виконуються у двох варіантах: колективна праця з використанням стаціонарного обладнання і індивідуальна на мобільних машинах. Другий варіант висуває додаткові вимоги до індивідуальних якостей людини-оператора, зокрема, до його професійної придатності до виконання саме цього виду робіт. Професійна придатність залежить від багатьох чинників; майже всі вони не допускають ефективної формалізації і аналітичного опису, що вимагає застосування методів експертної оцінки ступеню професійної придатності з подальшим порівнянням думок експертів і їх кількісної спільної оцінки. Запропоновано метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки, зокрема у гірничій промисловості, і наведено приклад його практичного застосування. Отмечено, что виды производственной деятельности человека в какой-либо сфере выполняются в двух вариантах: коллективный труд с использованием стационарного оборудования и индивидуальный на мобильных машинах. Второй вариант выдвигает дополнительные требования к индивидуальным качествам человека-оператора, в частности, к его профессиональной пригодности к выполнению именно этого вида работ. Профессиональная пригодность зависит от многих факторов; почти все они не допускают эффективной формализации и аналитического описания, что требует использования методов экспертной оценки степени профессиональной пригодности с последующим сравнением мнений экспертов и их количественной общей оценки. Предложен метод оценки профессиональной пригодности операторов мобильной техники, в частности, в горной промышленности, и приведен пример его практического применения. It is marked that types of production activity of man in any sphere are realized in two variants: collective work with the use of stationary equipment, and individual work on mobile machines. The second variant puts forward additional requirements to individual qualities of manoperator, in particular, to his/her professional fitness to execution of exactly this type of works. Professional fitness depends on many factors; almost all of them exclude effective formalization and analytical description, which require using of methods of expert’s estimation of professional fitness degree with subsequent comparison of experts’ opinions and general quantitative estimation of methods. Method for estimating professional fitness of mobile machine operators, in particular, in mining industry, is proposed, and example of its practical implementation is given. 2017 Article Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах / Ю.П. Рогач // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпро: ИГТМ НАНУ, 2017. — Вип. 134. — С. 155-162. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1607-4556 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141332 658.511.5.007.2:658.274:331.546 uk Геотехнічна механіка Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Відмічено, що види виробничої діяльності людини у будь-якій сфері виконуються у двох варіантах: колективна праця з використанням стаціонарного обладнання і індивідуальна на мобільних машинах. Другий варіант висуває додаткові вимоги до індивідуальних якостей людини-оператора, зокрема, до його професійної придатності до виконання саме цього виду робіт. Професійна придатність залежить від багатьох чинників; майже всі вони не допускають ефективної формалізації і аналітичного опису, що вимагає застосування методів експертної оцінки ступеню професійної придатності з подальшим порівнянням думок експертів і їх кількісної спільної оцінки. Запропоновано метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки, зокрема у гірничій промисловості, і наведено приклад його практичного застосування. |
| format |
Article |
| author |
Рогач, Ю.П. |
| spellingShingle |
Рогач, Ю.П. Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах Геотехнічна механіка |
| author_facet |
Рогач, Ю.П. |
| author_sort |
Рогач, Ю.П. |
| title |
Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах |
| title_short |
Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах |
| title_full |
Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах |
| title_fullStr |
Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах |
| title_full_unstemmed |
Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах |
| title_sort |
критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах |
| publisher |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| publishDate |
2017 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141332 |
| citation_txt |
Критерій і метод оцінки професійної придатності операторів мобільної техніки до виконання робіт на промислових підприємствах / Ю.П. Рогач // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпро: ИГТМ НАНУ, 2017. — Вип. 134. — С. 155-162. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Геотехнічна механіка |
| work_keys_str_mv |
AT rogačûp kriteríjímetodocínkiprofesíjnoípridatnostíoperatorívmobílʹnoítehníkidovikonannârobítnapromislovihpídpriêmstvah |
| first_indexed |
2025-07-10T12:29:41Z |
| last_indexed |
2025-07-10T12:29:41Z |
| _version_ |
1837263052617023488 |
| fulltext |
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2017. № 134
155
УДК 658.511.5.007.2:658.274:331.546
Рогач Ю.П., канд. техн. наук, професор
(ТДАТУ)
КРИТЕРІЙ І МЕТОД ОЦІНКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ
ОПЕРАТОРІВ МОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБІТ НА
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Рогач Ю.П., канд. техн. наук, профессор
(ТГАТУ)
КРИТЕРИЙ И МЕТОД ОЦЕНКИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ
ПРИГОДНОСТИ ОПЕРАТОРОВ МОБИЛЬНОЙ ТЕХНИКИ К
ВЫПОЛНЕНИЮ РАБОТ НА ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЯХ
Rogach Yu.P., Ph.D. (Tech), Professor
(TSACU)
CRITERION AND METHOD FOR ESTIMATING PROFESSIONAL
FITNESS OF MOBILE MACHINERY OPERATORS TO EXECUTION OF
WORKS AT INDUSTRIAL ENTERPRISES
Анотація. Відмічено, що види виробничої діяльності людини у будь-якій сфері викону-
ються у двох варіантах: колективна праця з використанням стаціонарного обладнання і інди-
відуальна на мобільних машинах. Другий варіант висуває додаткові вимоги до індивідуаль-
них якостей людини-оператора, зокрема, до його професійної придатності до виконання саме
цього виду робіт. Професійна придатність залежить від багатьох чинників; майже всі вони не
допускають ефективної формалізації і аналітичного опису, що вимагає застосування методів
експертної оцінки ступеню професійної придатності з подальшим порівнянням думок експе-
ртів і їх кількісної спільної оцінки. Запропоновано метод оцінки професійної придатності
операторів мобільної техніки, зокрема у гірничій промисловості, і наведено приклад його
практичного застосування.
Ключові слова: оператор мобільної техніки, професійна придатність, критерій, метод
оцінки.
Кожне виробництво характеризується двома видами техніки, що використо-
вується. З одного боку, це – стаціонарні пристрої та устаткування, які мають ба-
гатофункціональне призначення, характеризуються складністю і потребують
обслуговування великою кількості спеціалістів, різних за фахом та кваліфікаці-
єю. З іншого – мобільне обладнання різних ланок технологічного процесу, осо-
бливістю якого є змінне розташування у просторі, обмежена функціональність
(кожний його вид призначений для виконання окремого виду робіт), відносна
нескладність у обслуговуванні та експлуатації і можливість виконання всіх цих
дій однією (зрідка - кількома) людиною з обмеженими переліком обов'язків і
рівнем кваліфікації. Вимоги до такого працівника (оператора мобільної техні-
ки) мають деякі особливості, які визначаються необхідністю прийняття само-
стійних рішень у ході технологічного процесу, вміння оперативно орієнтувати-
ся у нештатних ситуаціях та іншими факторами, які не мають такого значення
під час колективної праці за умови прийняття рішень і вироблення обгрунтова-
© Ю.П. Рогач, 2017
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2017. № 134
156
них мір експертним шляхом. Тому від оператора мобільної техніки вимагають-
ся не тільки відповідні кваліфікація і стан здоров'я, а ще й дотримання кількох
показників, що складніше формалізуються; найважливішим з них є професійна
придатність.
У загальному розумінні професійна придатність – це міра відповідності яко-
стей людини, як суб'єкту діяльності, вимогам професії, а також здібність (виді-
лено нами. – Авт.) виконувати відповідні трудові функції.
Саме здібність і виділяє у людині можливість виконувати справу саме у ви-
браній галузі, і саме вона потребує, внаслідок невизначеності своїх складових,
розробки критеріїв визначення.
Професійна придатність до різних видів робіт базується в першу чергу на
визначенні рівня розвитку психофізіологічних якостей. Встановлено ряд загаль-
них (якісних) принципів професійної придатності людей до виконання обов'яз-
ків [1]:
а) не кожна людина має здібності до будь-якої роботи, тобто вона може доб-
ре працювати лише у межах певної групи професій;
б) схильність до професії визначається психофізіологічними якостями не ті-
льки до здобуття знань і навичок, але і до їх практичного використання;
в) непридатність до роботи у визначеному виді діяльності не може бути ком-
пенсована тривалістю тренування (тобто підвищення кваліфікації не є запору-
кою набуття придатності);
г) придатність до професії визначається не тільки психофізіологічними осо-
бливостями людини, але і її загальною компетентністю і ступенем мотивації
своєї праці. Тобто придатність може бути і набутою; якщо вона і не визначаєть-
ся об'єктивно, то це може компенсуватися суб'єктивними чинниками: якщо лю-
дина вважає себе до чогось придатною і хоче бути придатною до чогось – це
деякою мірою може стати досяжним.
Принцип г) є основою проведення професійного відбору працівників шля-
хом їх класифікації в залежності від ступеню розвитку (слід відзначити: не про-
сто наявності) професійно значимих якостей [2]. Критерієм (поки лише
якісним) є межа, вище якої робітник-оператор є «успішно» придатним, а нижче
– «умов-но» придатним для виконання робіт, які йому планується доручити. Ця
задача може бути вирішена шляхом однофакторного дисперсного аналізу
залежності між професійною придатністю операторів, яка визначається
методами експерт-них оцінок, та результатами їх психофізіологічного
тестування.
Метод експертних оцінок у даному випадку є досить вдалим інструментом
комплексування кількісних і якісних чинників досліджуваного процесу шляхом
інтуїтивно-логічного аналізу колективом експертів чинників, які не піддаються
ефективній формалізації, з подальшою кількісною оцінкою міркувань та аналі-
тичною обробкою результатів.
Дослідження проводилися нами на прикладі мобільної сільськогосподарсь-
кої техніки, але аналіз свідчить про те, що використання загальних підходів і
відсутність врахування специфіки лише агротехнологічного виробництва дає
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2017. № 134
157
можливість (звичайно, з внесенням деяких корективів за вимогою користувача)
провадити аналогічні оцінки і в інших галузях промисловості, зокрема, гірни-
чій.
Оцінювати професійну придатність операторів мобільної техніки пропонує-
ться наступним чином.
а) на першому етапі складається перелік показників, за якими може оціню-
ватись професійна придатність працівників. Він може бути довільним, з враху-
ванням лише наступних чинників: невеликої кількості і реальної подрібненості,
бо інакше ускладнюється праця експертів і знижується достовірність отрима-
них результатів. Нами були вибрані наступні показники: пам'ять, увага, відпо-
відальність, зрозумілість, емоційна стійкість. Вони не є оригінальними, більш
за те, існують різні психологічні тести, за результатами проходження яких мож-
на робити висновки про стан особи, яка їх проходить. Але отримані результати
будуть лише якісними, і для їх уточнення потрібна участь людини-експерта;
б) визначається перелік осіб, які компетентні у галузі проведення необхід-
них оцінок, і їх необхідна кількість. Перше неможливо зробити абсолютно об'є-
ктивно, тому кількість їх за можливістю повинна бути збільшена; оптимальну
чисельність групи експертів визначити важко, тому реальні межі такого збіль-
шення визначаються об'ємом вибірки n, при якому гранично допустима поми-
лка в оцінці не перевищувала б одиниці (за результатами аналізу малої вибірки)
2
,
tS
n
x
де t – значення аргументу формули Лапласа (за умови надійності γ=0,95, до-
статньої для інженерних розрахунків, t=1,96); S – середньоквадратичне відхиле-
ння при малій виборці; x - гранично допустима помилка (дорівнює одиниці).
При визначенні мінімального об'єму вибірки перевіряється умова x ≥1 при
чисельності експертів, яка має місце
3
1
,
12 i i
x
t t
де S – середнє квадратичне відхилення при даній кількості експертів; tj – чи-сло
однакових рангів в j – му рядку, коли який-небудь експерт не може встано-вити
рангові відхилення між деякими суміжними факторами.
В результаті розраховується коефіцієнт конкордації W загальної рангової ко-
реляції для груп, які складаються з m експертів та n операторів (ступінь єднання
думок експертів) за формулою
2 3
12
,j
S
W m Q
m n n
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2017. № 134
158
де
2
1
2 1
yS x
m n
;
yx - сума рангів по кожному фактору, здобута від
всіх експертів.
в) визначається кількість і перелік операторів, професійна якість яких підля-
гатиме оцінці експертів; в нашому випадку їх було 30; у подальшому викладен-
ні номери їм надано умовно;
г) згідно з оцінками експертів (від 3 (найнижча) до 5) було отримано 5 кла-
сів професійної придатності операторів: I – експертна оцінка 5; II – 4,5; III – 4;
IV – 3,5; V – 3. Коефіцієнт конкордації склав W=0,82. Розподіл операторів по
класах представлено у табл. 1.
д) дослідження зв'язку між
результатами тестування операторів і
класами професійної придатності,
встановлені експертним шляхом,
проводились за допомогою методу
дисперсного аналізу. П'ять цих класів
утворюють однофакторний
експеримент з S рівнями. Результати
тестування (узагальнена оцінка By) є
спостереженнями або результатами експерименту, які згруповані у 5 класів.
Математична модель експерименту має вигляд
,y y ijB T
де By – i-ый результат на j-му рівні (i=1,…,30; j=1,…,5); i – номер оператора; j –
номер класу або рівня; μ – загальний ефект усього експерименту, означає се-
редню узагальнену оцінку по тестах для усіх рівнів; εij – випадкова помилка в i
му результаті на j–му рівні; Tj = μ0j - μ, μ0j – середня оцінка j – го рівня;
е) для виявлення наявності суттєвої різниці в середніх результатах тестуван-
ня операторів різних класів було зроблено перевірку гіпотези щодо відсутності
різниці у середніх, тобто Tj = 0 для усіх j. Якщо ця гіпотеза правильна, то ніяких
ефектів рівнів немає і відсутній зв'язок між класами.
У методі дисперсійного аналізу для перевірки гіпотези використовується F –
статистика. Тобто, якщо
/
,
/
ісп ісп
c
заг заг
SS число ступенів свободи для SS
F
SS число ступенів свободи для SS
і спостережуване Fc > Fкр – критичного, то гіпотеза Н0 відкидається, інакше –
приймається. Fкр визначалися на 95%-ному рівні значущості, тобто 95% від пра-
вильної імовірності.
Таблиця 1 – Розподіл операторів за класами
професійної придатності
Клас Номер оператора Кількість
у класі
I 3,6,14,16,22,23 6
II 8,18,20,24,26,27,28 7
III 9,12,15,17,29 5
IV 1,7,10,11,21,25,30 7
V 2,4,5,13,19 5
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2017. № 134
159
Виборки для проведення однофакторного дисперсійного аналізу результатів
по 9 тестах та узагальненої оцінки наведено у табл. 2.
Таблиця 2 – Розрахункові показники для дисперсійного аналізу
Показник Клас
I II III IV V
Ву 0,673 0,644 0,643 0,533 0,639
0,692 0,640 0,631 0,523 0,524
0,714 0,642 0,651 0,640 0,473
0,707 0,643 0,641 0,644 0,641
0,649 0,699 0,690 0,656 0,530
0,642 0,703 0,459
0,664 0,488
Сума Toj 4,077 4,635 3,196 3,943 2,807
Загальна
сума То
18,658
Число noj, що
складаються
6 7 5 7 5
Загальна кі-
лькість спо-
стережень N
30
Середнє μoj 0,680 0,662 0,639 0,563 0,561
Загальне μ 3,106
2
ijB 2,775 3,074 2,043 2,261 1,598
2
1 1
k n
ij
i j
B
11,751
У ній використано наступні позначення:
Тоб – загальна сума усіх результатів тестувань
1 1
ink k
об y oy
j s j i
Т B T
;
T0j – сума результатів тестування, які взято на j – му рівні (класі)
1
n
oy ij
j
T B
;
Nj – кількість операторів або спостережень на j – му рівні
1
k
j
j
N N
;
μ – середнє по усім N результатам
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2017. № 134
160
1 1
/ /
ink
j oj oj y i
j i
n N B n
Загальна сума квадратів являє суму квадратів усіх спостережень за винят-
ком поправочного члена
2 /ooT N
2
2
1 1
.
k n
oo
заг j
j i
T
SS B
N
Сума квадратів відхилень середніх по випробуванням від загального серед-
нього SSісп розраховується за формулою
2
2 / .oo
ісп oj j
T
SS T n
N
SSощ = SSзаг - SSісп. Оцінка дисперсії помилки спостережень
2
cS визначається
як
2 / ,c ощS SS N K
де N – загальна кількість спостережень; К – число класів.
Результати дисперсного аналізу надано у табл. 3.
Таблиця 3 – Результати дисперсного аналізу
Джерело змінності Число ступенів
свободи
Сума квадратів Середній квадрат
Між класами Tj k – 1 = 4 SSісп = 0,075 0,019
Для кожного класу
(помилка Еу)
N – k = 25 0,072 0,003
Cума N-1=29 0,147
d = 0,05 (5 %) : Fкр – F4.25 = 2,76. FН = 0,015/0,003 = 6,51 → FН > Fкр . Врахо-
вуючи останнє, гіпотезу Нс треба визнати не діючою, тому має місце значна різ-
ниця у середніх показниках тестування цих п'яти рівнів. З метою знаходження,
які класи суттєво різняться, а які ні, можна використати критерій Стьюдента на
10% – ному рівні значимості.
Якщо
2
1 2 1 2
,
/
oi o
H
c
t
S n n n n
де
,ош
c
SS
S
N K
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2017. № 134
161
що спостерігається, перевищує tкр для числа ступенів свободи n1+n2-2, то
різниця між середніми значеннями результатів тестування є значимою. Оцінку
значимості між середніми п'яти рівнів за результатами дев'яти тестів надано у
табл. 4.
Таблиця 4 – Значення t-критерію
Номер Різниця між
середніми рівнів
Ступінь свободи
n1+n2-2
tкр tН
1 5 та 4 10 1,81 0,06
2 5 та 3 8 1,86 2.24
3 5 та 2 10 1,81 3,14
4 5 та 1 9 1,83 3,57
5 4 та 3 10 1,81 2,36
6 4 та 2 12 1,78 3,37
7 4 та 1 11 1,80 3,82
8 3 та 2 10 1,81 0,71
9 3 та 1 9 1,83 1,23
10 2 та 1 11 1,80 0,59
Результати розрахунку показують, що відсутня значна різниця між 5-м та 4-
м, між 1-м, 2-м та 3-м класами. У той же час спостерігається значна різниця між
3-м та 4-м класами, тому що за критерій професійної придатності була прийня-
та середня оцінка для 3 класу, яка становить 0,639.
Таким чином, у процесі математичної обробки результатів тестування опе-
раторів мобільної техніки виявлено, що критерієм професійної придатності
можна вважати значення середньої оцінки 3 класу (0,639), що дозволяє дифе-
ренціювати операторів на «успішно» та «умовно» придатних для виконання да-
ного виду професійної діяльності. Оператори з номерами 1, 3, 6, 8, 11-20, 22-28
є «успішно» придатними, а під номерами 2, 4, 5, 7, 9, 10, 21, 29, 30 – «умовно»
придатними.
Можна зробити ще й інші висновки. А саме: як колектив експертів, так і
кандидатури операторів були підібрані вдало, від чого в значній мірі залежить
успіх тестування. Переважна більшість кандидатів виявились «успішними»; це
ще не означає, що решта безнадійні – адже вони могли б виглядати краще за ін-
шими, не врахованими чинниками оцінки.
Взагалі, запропонований підхід, оскільки він не орієнтований на конкретну
галузь людської діяльності, може бути прийнятий за основу під час оцінки
професійної придатності операторів мобільної техніки, наприклад, у гірничій
промисловості, і дозволить підвищити загальну якість робіт, які вони
виконуватимуть.
__________________________
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Егоров, А.Ф. Современное состояние в области анализа, оценки и управления риском при
чрезвычайных ситуациях техногенного характера, связанных с авариями на промышленных объектах
/ А.Ф. Егоров, Т.В. Савицкая, Г.В. Филиппова // Экологическая экспертиза. ВИНИТИ. – 2002. - № 1. –
16 с.
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2017. № 134
162
2. Ветошкин, А.Г. Техногенный риск и безопасность / А.Г. Ветошкин, К.Р. Тарануева. – Пенза:
Изд-во Пенз. гос. ун-та, 2001. – 165с.
REFERENCES
1. Egorov, А.F., Savitskaya, T.V. and Filippova, G.V. (2002) «Contemporary state in area of analysis,
estimations and managements by the risk at the extraordinary situations of technogen character, related to the
failures on industrial objects», Ecological examination. VISATI, no. 1, pp 1-16.
2. Vetoshkyn, А.G. and Taranuyeva, K.R. (2001) Tekhnogenny risk i bezopasnost [Technogen risk and
safety], Izdatelstvo Penzenskogo gosudarstvennogo unsversiteta, Penza, RU.
___________________________
Про автора
Рогач Юрій Петрович, кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри цивільної безпеки
Таврійського державного агротехнологічного університету Міністерства освіти і науки України
(ТДАТУ МОН України), Мелітополь Запорізької області, Україна, office@tsatu.edu.ua.
About the author
Rogach Yury Petrovych, Candidate of Technical Sdiences (Ph.D.), Professor, Head of the Department
of Civil Safety of Tavrichesky State Agrotechnological University under the Ministry of Education and
Science of Ukraine (TSATU MES of Ukraine), Melitopol Zaporizkoy region, Ukraine, office@tsatu.edu.ua.
_____________________________
Аннотация. Отмечено, что виды производственной деятельности человека в какой-либо
сфере выполняются в двух вариантах: коллективный труд с использованием стационарного
оборудования и индивидуальный на мобильных машинах. Второй вариант выдвигает
дополнительные требования к индивидуальным качествам человека-оператора, в частности,
к его профессиональной пригодности к выполнению именно этого вида работ.
Профессиональная пригодность зависит от многих факторов; почти все они не допускают
эффективной формализации и аналитического описания, что требует использования методов
экспертной оценки степени профессиональной пригодности с последующим сравнением
мнений экспертов и их количественной общей оценки. Предложен метод оценки
профессиональной пригодности операторов мобильной техники, в частности, в горной
промышленности, и приведен пример его практического применения.
Ключевые слова: оператор мобильной техники, профессиональная пригодность,
критерий, метод оценки.
Abstract. It is marked that types of production activity of man in any sphere are realized in two
variants: collective work with the use of stationary equipment, and individual work on mobile
machines. The second variant puts forward additional requirements to individual qualities of man-
operator, in particular, to his/her professional fitness to execution of exactly this type of works.
Professional fitness depends on many factors; almost all of them exclude effective formalization
and analytical description, which require using of methods of expert’s estimation of professional
fitness degree with subsequent comparison of experts’ opinions and general quantitative estimation
of methods. Method for estimating professional fitness of mobile machine operators, in particular,
in mining industry, is proposed, and example of its practical implementation is given.
Keywords: operator of mobile machines, professional fitness, criterion, method of estimation.
Статья поступила в редакцию 24.07.2017
Рекомендовано к печати д-ром техн. наук Т.В. Бунько
|