Археологічні дослідження середньовічних поселень Чернігівського Полісся
У статті розглянуті етапи вивчення середньовічних сільських поселень Х–XIV ст. Чернігівського Полісся. Протягом першого етапу (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) відбувався процес накопичення інформації про різні категорії археологічних пам'яток, у тому числі й про сільські поселення давнь...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141675 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Археологічні дослідження середньовічних поселень Чернігівського Полісся / О. Веремейчик // Сіверянський літопис. — 2018. — № 1-2. — С. 3-19. — Бібліогр.: 112 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У статті розглянуті етапи вивчення середньовічних сільських поселень Х–XIV ст.
Чернігівського Полісся.
Протягом першого етапу (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) відбувався процес накопичення інформації про різні категорії археологічних пам'яток, у тому числі
й про сільські поселення давньоруського часу. Величезне значення у вивченні сільських
пам’яток Х–XIV ст. відіграв XIV Археологічний з’їзд.
Протягом наступного етапу (перша половина – середина ХХ ст.) вивчення регіону
Чернігівського Полісся пройшло шлях від мозаїчного обстеження районів навколо
Чернігова, Сосниці та Остра до масштабних археологічних робіт у Чернігові та Любечі
та спеціальних досліджень археологічних пам’яток, у тому числі й сільських поселень
уздовж берегів Десни та Дніпра та їхніх доплив – річок Білоус, Стрижень, Снов, Убідь
та інших. На початкових етапах в обстеженнях брали участь співробітники місцевих
музеїв, а у повоєнний період до робіт у регіоні долучилися науковці з Інститутів
археології Києва, Ленінграда та Москви.
З середини 70-х і до початку 90-х рр. тривав третій етап досліджень, який
характеризується суцільним обстеженням значних територій Чернігівського Полісся
та археологічними дослідженнями сільських поселень (Автуничі, Ліскове, Криниця,
Овраменків Круг, Шумлай та інших). В дослідженнях брали участь як місцеві краєзнавці
та археологи – Г.О. Кузнєцов, О.В. Шекун, В.П. Коваленко та інші, так і дослідники
з Інституту археології НАНУ – О.П. Моця та інші. В результаті накопичені різні
категорії артефактів та узагальнена інформація про галузі господарства, планіграфію,
житлобудівництво, майнову та соціальну диференціацію сільського населення.
З початку 90-х рр. ХХ ст. розпочинається четвертий етап досліджень, який
характеризується поглибленим вивченням окремих сільських пам’яток в зоні робіт
археологічних експедицій Чернігівського національного педагогічного університету
імені Т.Г. Шевченка – Шестовицької, Любецької, Лиственської, Виповзівської та інших. |
|---|