Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи

У статті зазначені позитивні докази підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної позначки 20, 7 м.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Москаленко, М.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут електродинаміки НАН України 2017
Schriftenreihe:	Гідроенергетика України
Schlagworte:	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141753
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи / М.М. Москаленко // Гідроенергетика України. — 2017. — № 3-4. — С. 42-46. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-141753
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1417532018-09-12T01:23:20Z Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи Москаленко, М.М. Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці У статті зазначені позитивні докази підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної позначки 20, 7 м. 2017 Article Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи / М.М. Москаленко // Гідроенергетика України. — 2017. — № 3-4. — С. 42-46. — укр. 1812-9277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141753 621.313 uk Гідроенергетика України Інститут електродинаміки НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
spellingShingle	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Москаленко, М.М. Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи Гідроенергетика України
description	У статті зазначені позитивні докази підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної позначки 20, 7 м.
format	Article
author	Москаленко, М.М.
author_facet	Москаленко, М.М.
author_sort	Москаленко, М.М.
title	Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи
title_short	Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи
title_full	Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи
title_fullStr	Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи
title_full_unstemmed	Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи
title_sort	підняття рівня олександрівського водосховища — ризики та аргументи
publisher	Інститут електродинаміки НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141753
citation_txt	Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи / М.М. Москаленко // Гідроенергетика України. — 2017. — № 3-4. — С. 42-46. — укр.
series	Гідроенергетика України
work_keys_str_mv	AT moskalenkomm pídnâttârívnâoleksandrívsʹkogovodoshoviŝarizikitaargumenti
first_indexed	2025-07-10T13:25:38Z
last_indexed	2025-07-10T13:25:38Z
_version_	1837266575877472256
fulltext	Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 3—4/2017, ISSN 1812�92774242 ПІДНЯТТЯ РІВНЯ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА — РИЗИКИ ТА АРГУМЕНТИ УДК 621.313 Власна думка МОСКАЛЕНКО М.М., заступник директора каскаду ГЕС�ГАЕС Южно�Українського енергокомплексу. У статті зазначені позитивні докази підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної позначки 20, 7 м. К л ю ч о ві с л о в а: підняття рівеня Олександрівського водосховища, регулювання стоку ріки, дефіцит водних ресурсів ріки, кліматичні зміни, водний акумулятор, Ташлицька ГАЕС. НН а весні 2017 ро ку Юж но�Ук раїнський енер го комп лекс провів гро мадсь ке об го во рен ня ма теріалів оцінки впли - ву на на вко лишнє се ре до ви ще підви щен ня рівня Олек сандрівсько го во до схо ви ща до про ект ної по - знач ки 20,7 м. При ст расті з при во ду цьо го за хо ду — йо го ор ганізації та пи тань, що бу ли по ру шені у йо го пе ребігу — не вщу ха ють по нині. Про по ную свою дум ку що до по зи тив них і не га тив них наслідків до за пов нен ня во дой ми. Олек сандрівське во до схо ви ще вхо дить до пе - реліку гідро с по руд Юж но�Ук раїнсько го енер го - комп лек су, є най ниж чим за ге о графічним роз та - шу ван ням на руслі Півден но го Бу гу та за ли - шається ос таннім ва же лем у вирішенні кри тич - них си ту ацій з во до за без пе чен ня у по низзі ріки в ма ло водні періоди. Са ме йо го за па си во ди, які енер ге ти ки за по тре би спраць о ву ють у ме женні періоди (періоди най ниж чо го рівня во ди в річці), є тим рятівним струм ком, що на пов нює ниж ню течію Півден но го Бу гу в ча си без дощів'я та по су - хи. Тож пе ре ко на ний, що за пов нен ня ємності Олек сандрівсько го во до схо ви ща до про ект но го рівня при не се ве ли ку ко ристь і на се лен ню, і на - род но му гос по дар ст ву Ми ко лаївщи ни. Та, як ча с то бу ває, у будь�яких до б рих на мі - рів знай дуть ся не при ми ренні опо нен ти. Піднят тя рівня Олек сандрівсько го во до схо ви ща — не ви ня - ток. На разі про тив ни ки цьо го про це су роз ви ли бурх ли ву діяльність, про ро ку ю чи ледь не еко - логічну ка та ст ро фу регіону. Я жод ним чи ном не за пе ре чую їхньо го пра ва оп ри люд ню ва ти свою дум ку, хоч у ко рені з ни ми не зго ден. Про те хо чу, щоб співста вив ши всі ар гу мен ти за та про ти, ви ма ли змо гу сфор му ва ти влас не став лен ня до цьо - го пи тан ня. Роз поч ну з за галь новідо мих фактів. Роб лю це свідо мо, за кли ка ю чи тим са мим усіх, хто чи та ти - ме ці ряд ки, — за ду май тесь над кож ним по каз ни - ком. Це не про сто сухі ци ф ри, це на ша річка, на ша ма ла батьківщи на. Півден ний Буг — найбільша серед вод них ар - терій, чий ба сейн повністю роз та шо ва ний в ме - жах Ук раїни. Пло ща ба сей ну — 63700 км2 (10,6% те ри торії Ук раїни), до вжи на річки — 806 км. Ріка бе ре по ча ток на Подільській ви со чині по бли зу с.Хо ло дець Хмель ниць кої об ласті. Особ - ливістю Півден но го Бу гу є те, що він фак тич но має ли ше од ну ве ли ку при то ку — Си ню ху — з пло щею ба сей ну 16700 км2, яка впа дає в ме жах м.Пер во майськ. За га лом у ба сейні Півден но го Бу гу на лі чу - єть ся 6594 річки, які є йо го при то ка ми. Їх за галь - на до вжи на ста но вить 22,4 тис. км, гу с то та річко - вої ме режі — 0,35 км/км2. Півден ний Буг протікає те ри торіями 7 об ла с - тей — Хмель ниць кої, Вінниць кої, Київської, Чер - кась кої, Кіро во градсь кої, Одесь кої та Ми ко - лаївської. При близ но по одній чверті площі ба сей - ну ріки при па дає на Вінниць ку, Кіро во градсь ку та Ми ко лаївську. Ос тан ню чверть ділять між со бою Чер кась ка, Хмель ниць ка, Одесь ка та Київсь ка об - ласті. На те ри торії ба сей ну розміще но 82 адміністра тивні рай о ни, 41 місто, 66 се лищ, 2950 сіл. Тут про жи ває 4,1 млн осіб (у то му числі 2,4 млн міських і 1,7 млн сільських жи телів), що ста - но вить близь ко 10% усь о го на се лен ня Ук раїни. Згідно з да ни ми Укргідро е нер го, з 1925�го по 1960 рік у ба сейні Півден но го Бу гу бу ло збу до ва - но та вве де но в ек сплу а тацію 50 ма лих ГЕС, в т.ч. у Вінницькій об ласті — 13, Кіро во градській — 10, Чер каській — 17, Хмель ницькій — 4, Одеській — 1 та у Ми ко лаївській — 5: Пер во майсь ка, Ко с тян - тинівська, Мигіївська, Воз не сенсь ка та Олек - сандрівська ГЕС. По вер та ю чись до те ми опо нентів до за пов нен - ня Олек сандрівсько го во до схо ви ща, маю на го ло - си ти, що є прин ци пові мо мен ти, у яких я з ни ми по го д жу юсь. На при клад, з то го при во ду, що Півден ний Буг, як і більшість річок Ук раїни та й пла не ти Зем ля в ціло му, хво рий. Діаг ноз пер ший — за ре гу ль о ваність. Ба сейн ріки посідає пер ше місце в Ук раїні за кількістю штуч них ставків і во до схо вищ — тут ство ре но 188 штуч них во до схо вищ і 8,4 тис. ставків. Пло ща їх водя но го дзер ка ла скла дає більше 90 тис. га, а за галь на ємність пе ре ви щує 1,5 км3. У ба сейні Півден но го Бу гу є 91 озе ро та Бузь кий ли ман до - вжи ною 41 км. Гідроенергетика України, 3—4/2017, ISSN 1812�9277 4343 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Діаг ноз дру гий, який ве ли кою мірою є похідним від пер шо го, — дефіцит во ди. Міжна род - ною спільно тою виз на че но національ ний поріг мінімаль но го во до за без пе чен ня, не обхідно го для за до во лен ня по треб сільсько го гос по дар ст ва, про - мис ло вості, енер ге ти ки та збе ре жен ня довкілля. У роз ра хун ку на од ну осо бу він ста но вить 1700 м3/рік. При зни женні цьо го по каз ни ка до 1000 м3/рік прий ня то го во ри ти про "дефіцит водя них ре сурсів", а як що він не пе ре ви щує 500 м3 — про "аб со лют ний дефіцит вод яних ре сурсів". Для ба сей ну Півден но го Бу гу ха рак тер ний хро нічний дефіцит вод них ре сурсів. Во до за без пе - че ність на од но го жи те ля в се ред ньоба га торічний рік тут ста но вить 880 м3/рік, a в 2009�му на од но го жи те ля ба сей ну вза галі при па да ло 582 м3/рік. По тенційні ре сур си річко во го сто ку Півден но - го Бу гу ста нов лять від 1400 млн м3 до 3400 млн м3 — за леж но від вод ності річки в різні ро ки. Су час - не ви ко ри с тан ня во ди в ба сейні скла дає при близ - но 24% від цьо го по каз ни ка. На ко му наль не гос - по дар ст во, про мис ловість, сільське гос по дар ст во та інші га лузі що ро ку по ба сей ну ріки ви ко ри с то - вується близь ко 300—400 млн. м3 во ди. Діаг ноз третій — за бруд нен ня по верх не вих вод та при бе реж них те ри торій. Регіональні до - повіді про стан на вко лиш нь о го при род но го се ре - до ви ща з усіх об ла с тей в ба сейні річки Півден ний Буг свід чать, що ос нов ни ми за бруд ню ва ча ми по - верх не вих вод є очисні спо ру ди ка налізації міст і місте чок. Найбільши ми за бруд ню ва ча ми Півден - но го Бу гу є підприємства ко му наль но го гос по - дар ст ва. Май же за всіма по каз ни ка ми хімічно го скла ду, особ ли во за вмістом біоген них ре чо вин, ниж че міст Хмель ниць кий, Вінни ця, Пер во - майськ, Кро пив ниць кий фіксується погіршен ня якості во ди. Стічні во ди, що по трап ля ють з ко му - наль них гос по дарств, знач но пе ре ви щу ють гра - нич но до пу с тимі кон цен т рації (ГДК) за по каз ни - ка ми бак теріаль но го за бруд нен ня, ство рю ю чи епідеміологічну за гро зу. Ниж че Хмель ниць ко го, Вінниці, Ла ди жи на, Воз не сенсь ка індекс лак то - зо�по зи тив ної киш ко вої па лич ки нерідко пе ре ви - щує ГДК у 2—3 ра зи. До дай те до цьо го по ру шен - ня при род ної струк ту ри ланд шафтів річко во го ба сей ну, надмірну ро зо раність йо го те ри торії, на - явність еко логічно не без печ них об'єктів. За ма - теріала ми еко логічних па с портів регіонів, та ких об'єктів у ба сейні Півден но го Бу гу 44. Се ред них хімічні підприємства, га зо� та наф то про во ди, військові об'єкти, де зберіга ють ся боє при па си та не кон диційне ра кет не паль не, наф то с хо ви ща, це - мент ний і гли но зем ний за во ди то що. Діаг ноз чет вер тий — змен шен ня вод ності, вик ли ка не кліма тич ни ми зміна ми. Щоб їх про - слід ку ва ти, маємо звер ну ти ся до аналізу мак си - маль но го роз ра хун ку вес ня них па водків за дов го - ст ро ко вий період, на при клад, за ос танні 170 років. Навіть стис ла інфор мація чітко засвідчує значні по етапні зміни. Так, 1845 ро ку в рай оні се - ла Олек сандрівка ви т ра та вес ня но го па вод ка скла - да ла 6400 м3/с. За на ступні 55 років — до 1900�го включ но — цей се редній по каз ник не пе ре ви щу вав 1209 м3/с. Ще че рез півсторіччя (до 1950 ро ку) се - ред ня ви т ра та вже ста но ви ла 988 м3/с, на 2000 рік — 592 м3/с. Ос танні ж 15 років се редній вес ня ний па - во док не пе ре ви щу вав 307 м3/с. У 2014—2016 ро ках ви т ра ти во ди під час вес ня но го во допілля ста но ви - ли відповідно 84 м3/с, 89 м3/с та 114 м3/с. Що з цьо го при во ду ка жуть на уковці? Член�ко ре с пон дент НАН Ук раїни, док тор технічних на ук Ге оргій Ли си чен ко ствер д жує: се - ред нь орічна тем пе ра ту ра на вко лиш нь о го се ре до - ви ща зро с та ла про тя гом ос танніх 130 років. Най - помітніший тем пе ра тур ний стри бок відбув ся на по чат ку дру гої по ло ви ни 20 сторіччя. Що ж до мак си маль ної се ред нь омісяч ної кількості опадів, то за ос танні 16 років у порівнянні з ба га торічним періодом во на суттєво ско ро ти лась. Особ ли во це відчу вається в спе котні літні місяці: у проміжку літньої ме жені мак си мальні об ся ги до що вої во ди, що ма ла б по пов ни ти річку, змен ши ли ся в 2—3 ра зи. Так, 2015 ро ку річні сто ки євро пейсь ких річок, зо к ре ма Ду наю, Дністра, Дніпра та Півден - но го Бу гу скла да ли мен ше 50% від се редніх ба га - торічних по каз ників вод ності. Вис но вок з усь о го ви ще с ка за но го один, і він невтішний: во ди в ба сей нах рік, і зо к ре ма Півден - но го Бу гу, стає все мен ше. При чо му, кри тич на си - ту ація не ли ше в йо го нижній течії — на Ми ко - лаївщині, — а й за га лом по всьо му рус лу. Як я вже за зна чав раніше, в усь о му, що сто - сується хво роб ріки, я цілком зго ден з опо нен та - ми. А от далі, сто сов но шляхів по кра щен ня си ту - ації, наші по зиції кар ди наль но роз хо дять ся. Во ни не про сто ка те го рич но про ти до за пов нен ня во - дой ми, а й ви ма га ють зруй ну ва ти всі греблі та ски ну ти во ду зі ставків і во до схо вищ, навіть не усвідо млю ю чи, що це не ли ше пе ре тво рить пло щу їх во дя но го дзер ка ла — при близ но 90 тис. га — на за бо ло че ну місцевість, призвівши до еко логічної ка та ст ро фи в ме жах ба сей ну, а й за ли шить більше 4 млн жи телів 3055 на се ле них пунктів 7 об ла с тей Ук раїни без ста більно го во до по с та чан ня. Я ж не ли ше підтри мую піднят тя рівня Олек сан дрів сь - ко го во до схо ви ща до про ект ної по знач ки 20,7 м, а й на по ля гаю на йо го втіленні. І на по ля ган ня мої ґрун ту ють ся на кон крет них ар гу мен тах. Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 3—4/2017, ISSN 1812�92774444 Са ме Юж но�Ук раїнський енер го комп лекс ініціював ре гу лю ван ня сто ку Півден но го Бу гу по всьо му рус лу. Для по яс нен ня си ту ації зно ву звер ну ся до історії. Цьо го ра зу вже не та кої да ле - кої. Ще 7 років то му до ку мен та, який рег ла мен - ту вав би ро бо ту всіх во до схо вищ на руслі Півден - но го Бу гу, не бу ло. І ли ше за на по ля ган ня енер го - комп лек су, до скла ду яко го в якості ниж ньої во - дой ми Та ш лиць кої ГА ЕС вхо дить Олек - сандрівське во до схо ви ще, бу ло роз роб ле но схе ми взаємодії та уп равління всіма роз та шо ва ни ми в ба сейні ріки штуч ни ми во дой ма ми. Як ре зуль тат — 2010 ро ку в дію вве де но "Пра ви ла ек сплу а тації ка с ка ду во до схо вищ ба сей ну р. Півден ний Буг". Для ко ор ди нації пи тань, пов'яза них з ра ціо - наль ним ви ко ри с тан ням вод них ре сурсів річок ба - сей ну, за без пе чен ня на се лен ня та га лу зей еко но мі - ки регіону во дою з вра ху ван ням еко логічних ви - мог і по треб учас ників во до го с по дарсь ко го ком - плек су сво го ча су бу ло ство ре но Міжвідо мчу комісію з уз го д жен ня ре жимів ро бо ти во до схо вищ, во до го с по дарсь ких си с тем ба сей ну Півден но го Бу гу. До її скла ду вхо дять пред став ни ки Півден - но�Бузь ко го ба сей но во го уп равління, Хмель ниць - ко го, Чер кась ко го, Кіро во градсь ко го, Одесь ко го об лас них уп равлінь Держ во да гент ст ва Ук раїни, регіональ них уп равлінь охо ро ни, ви ко ри с тан ня та віднов лен ня вод них біоре сурсів, Дер жав ної служ - би з над зви чай них си ту ацій і Держ са непідслужб, а та кож фахівці підприємств і ор ганізацій, що ек - сплу а ту ють ос новні во до схо ви ща, які бе руть участь у ре гу лю ванні сто ку ріки. Ре жи ми ро бо ти ос нов них річко вих во до схо вищ, ви хо дя чи з кліма - тич ної та во до го с по дарсь кої си ту ації, роз гля да - ють ся і прий ма ють ся до ви ко нан ня ви щез га да ною міжвідо мчою комісією, мінімум, двічі на рік. Уже за нинішньо го об'єму Олек сандрівське во до схо ви ще ви ко нує роль вод но го аку му ля то - ра. У цій ролі в жаркі літні місяці во дой ма ви с ту - пає, по чи на ю чи з 2010�го, ко ли її про ект ний рі - вень бу ло підня то до по знач ки 16,0 м за бал тій сь - кою си с те мою. У цих об'ємах во до схо ви ще за ли - шається по нині. Сьо годні йо го ко рис на ємність ста но вить 20,95 млн. м3, більше по ло ви ни з яких, хо чу це особ ли во підкрес ли ти, а са ме 13,80 млн. м3 при зна чені та ви ко ри с то ву ють ся для во до го с по - дарсь ких по треб Ми ко лаївської об ласті. Та кий за пас во ди доз во ляє за без пе чу ва ти санітар ний по пуск 17 м3 на се кун ду в ма ло водні періоди при - близ но два тижні, до тих пір, по ки рівень во дой ми не опу с кається ниж че по знач ки 14 м. Як що ме те - о си ту ація не змінюється, а та ке про тя гом ос - танніх років бу ває все частіше, працівни ки ка с ка - ду ГЕС—ГА ЕС Юж но�Ук раїнсько го енер го комп - лек су йдуть на зби ток своєму підприємству та навіть зни жен ня на дій нос ті вітчиз ня ної енер го си - с те ми (бо ос нов не при зна чен ня Та ш лиць кої ГА ЕС — вирівню ван ня на ван та жен ня в ній), і ви во дять аг ре га ти гідро а ку му лю ю чої еле к т ро с танції у ви му - ше ний простій. Усе це для то го, щоб за ра ху нок по - даль шо го спра цю ван ня во дой ми про дов жи ти за - без пе чу ва ти на ка за ний мінімаль ний санітар ний по пуск у по низ зя ріки. Та за па си ма ло го Олек - сандрівсько го во до схо ви ща, а во но на ле жить са ме до ка те горії ма лих, не без межні. Тож виріши ти про - бле му во до дефіци ту за йо го нинішньо го об'єму не - мож ли во, бо за па си во дой ми вкрай малі. За умо ви піднят тя рівня во до схо ви ща до по - знач ки 20,7 м за пасів во ди має ви с та чи ти прак - тич но на весь ме жен ний період. Тут поч ну з го - ло вно го: піднят тя рівня Олек сандрівсько го во до - схо ви ща до за пла но ва ної про ек том "За вер шен ня будів ницт ва Та ш лиць кої ГА ЕС" по знач ки 20,7 м доз во лить збільши ти ко рис ну ємність во дой ми до 72,6 млн м3. До речі, ще один мо мент, на який вва - жаю за потрібне звер ну ти ва шу ува гу, — це те, що піднят тя рівня го тується не за за ба ган ка ми енер - ге тиків, а са ме за пла но ва не про ек том, який прой - шов усі не обхідні уз го д жен ня та за твер д жен ня. І ще од не: до за пов ню ва ти меть ся во дой ма по - етап но, під час піку вес ня но го па вод ка, ко ли на - пов неність річки доз во ля ти ме аку му лю ва ти во ду, яка тран зи том ма ла б спли с ти в мо ре. От же, нас із ва ми як во до ко ри с ту вачів про цес за пов нен ня ніяк не торк неть ся, во ду в нас ніхто не відби ра ти - ме. А от ко ристь, ко ли во до схо ви ще до сяг не за - про ек то ва но го об'єму, ми відчуємо, бо більше по - ло ви ни з ньо го, а са ме 46,1 млн м3, піде для во до - за без пе чен ня на се лен ня та на род но го гос по дар ст - ва об ласті, за без пе чив ши по вно водність Півден - но го Бу гу ниж че греблі Олек сандрівсько го во до - схо ви ща. Крім су то на пов не ності ріки, це уне - мож ли вить застійні яви ща та "цвітіння" во ди. За роз ра хун ка ми фахівців збільшен ня ємності Олек - сандрівсько го во до схо ви ща доз во лить у періоди ма ло вод дя за без пе чу ва ти при пи са ний санітар ний по пуск у розмірі 17 ку бо метрів вже не про тя гом двох тижнів, як сьо годні, а більше 60—70 діб. По - годь те ся, зня ти кри зу во до дефіци ту на два місяці — то ве ли ке діло! Але щоб ма ти та ку мож ливість, до ве деть ся по го ди тись на певні збит ки. Уяв ляю як ожи ви - лись опо нен ти, мов ляв, от і дійшли до най го - ловнішо го. А я й не ста ну за пе ре чу ва ти фак ту за - топ лен ня ча с ти ни при бе реж ної те ри торії, хоч і не та кої знач ної, як дех то хо че зо б ра зи ти. І жо ден фахівець енер го комп лек су не за пе ре чу ва ти ме. Про те пе ре ко на ний, що перш за все тут слід прискіпли во зва жи ти усі за та про ти, порівня ти ко ристь—шко ду. Гідроенергетика України, 3—4/2017, ISSN 1812�9277 4545 Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І З по вною відповідальністю за яв ляю, що атом ни ки роб лять усе мож ли ве, аби мінімізу ва - ти шко ду для довкілля та відно ви ти при род ний ба ланс. На ве ду декілька при кладів. На підставі про - ве де них досліджень при род но го різно маніття, а пла но мірна ро бо та за цим на прям ком ве деть ся вже про тя гом трьох де ся тиліть, вста нов ле но, що в зоні впли ву Та ш лиць кої ГА ЕС рос туть 49 видів рос лин, вне се них до "Чер во ної кни ги Ук раїни", "Спи с ку су дин них рос лин Ми ко лаївської об ласті, що по тре бу ють охо ро ни", "Євро пейсь ко го чер во - но го спи с ку ви дів тва рин і рос лин, які пе ре бу ва - ють на межі зник нен ня" чи "Світо во го чер во но го спи с ку". І якась ча с ти на з них, за підра хун ка ми вче них це при близ но 20%, по тра пить до зо ни за - топ лен ня. Аби не втра ти ти жо ден з видів роз роб - лені та ре алізу ють ся мас штабні ком пен саційні за - хо ди, що пе ред ба ча ють пе ре се лен ня рідкісних рос лин із зо ни за топ лен ня на нові місця чи в місця їх ко лиш нь о го зро с тан ня, звідки їх сво го ча су, мож ли во, витісни ли більш аг ре сивні ви ди. Пе ред ба че но навіть варіант не га тив но го ре зуль - та ту від пе ре се лен ня та куль ти вації рідкісних рос лин на но вих місцях — ча с ти на насіннєво го ма теріалу зберіга ти меть ся в Національ но му кріобан ку м.Хар ко ва. І го ло вне, на чо му хо чу на - го ло си ти, — за вис нов ка ми вче них, підви щен ня рівня Олек сандрівсько го во до схо ви ща до по знач - ки 20,7 м не при зве де до знач них змін по пу ляцій ра ри тет них видів рос лин. А от надмірний ви пас до машніх тва рин на за повідних те ри торіях, сіно - косіння, про кла дан ня доріг і ко мунікацій, кар'єрні роз роб ки вик ли ка ють серй оз не за не по - коєння фахівців, бо са ме ці фак то ри перш за все при зво дять до зни жен ня по пу ляційної стабільності цих рос лин. Ана логічні вис нов ки вче них і що до тва рин но - го світу зо ни впли ву ТГА ЕС. Склад но до с тупність ок ре мих рай онів каньй о ну Півден но го Бу гу, а Олек сандрівське во до схо ви ще на ле жить са ме до каньй он но го ти пу, спри я ла збе ре жен ню при род - них біоце нозів, хоч во ни й зай ма ють віднос но не - ве ликі ділян ки. Крім то го, більшість на зем них хре бет них тва рин ха рак те ри зу ють ся ви со кою рух ливістю та здатністю са мостійно підшу ку ва ти місця про жи ван ня, то му вплив на них бу де не - знач ним. Ок ре мо слід ска за ти про збе ре жен ня риб но го різно маніття. У рам ках про ек ту "За вер шен ня будівництва ТГА ЕС" в якості ком пен саційно го ри бо го с по дарсь ко го за хо ду пе ред ба ча лось спо ру - д жен ня ри бо про пу ск но го ка на лу в рай оні Олек - сандрівсько го гідро вуз ла. Про те 2008 ро ку, за ре - зуль та та ми до дат ко вих досліджень су час но го ста - ну іхтіофа у ни в нижній течії Півден но го Бу гу, Інсти тут гідробіології Національ ної ака демії на ук Ук раїни ре ко мен ду вав заміни ти йо го на ри - бовідтво рю валь ний ком плекс. Мінпри ро ди Ук - раїни уз го ди ло будівництво ком плек су з обов'яз - ко вим ви ро щу ван ням мо лоді цінних "прохідних" видів риб. На сьо годні виз на че но май дан чик будівництва — біля се ли ща Біло усівка Воз не - сенсь ко го рай о ну. Роз по ча то про ек ту ван ня об'єкта. З не мен шою ува гою та я би підкрес лив — по ва гою — став лять ся енер ге ти ки до істо рич ної спад щи ни на шо го краю. За два ос танні де ся тиріччя — з 1996�го по 2016 рік — у рам ках до го ворів з Южно�Українською атом ною станцією Інсти ту том ар хе о логії НА НУ дос лід же но 40930 м2 пам'яток ар хе о логії. За вдя ки ко ш там атом ників вив че но древні по се лен ня та мо - гиль ни ки Бузь ке, Ви но град ний Сад, Гард, Ліди на Бал ка, Ма лий Кре мен чук та інші. Да ле ко не факт, що ці дос лід жен ня бу ло б ви ко на но, і нові істо ричні відкрит тя зроб ле но, а їх та ки зроб ле но, як би ця те ри - торія не по тра пи ла до зо ни впли ву Олек - сандрівсько го во до схо ви ща. Згідно зі звіта ми вче них�ар хе о логів, до по - знач ки 16,9 м досліджен ня в зоні впли ву во до схо - ви ща ви ко на но в по вно му об сязі. Що ж до піднят - тя йо го рівня до 20,7 м, то йо му пе ре ду ва ти муть ар хе о логічні роз коп ки декількох древніх по се лень за галь ною орієнтов ною пло щею більше 6500 м2. Нині роз гор ну то ак тив ну про па ган дистсь ку кам панію про ти до за пов нен ня во дой ми, мов ляв, по йо го за вер шенні під во дою опи нить ся острів Кле па ний, у пев них істо рич них дже ре лах йо го ще на зи ва ють Гар до вим. Се ред на уковців до те пер то - чать ся су пе реч ки що до цьо го. Я не маю наміру всту па ти в по леміку. Ска жу ли ше на ступ не. Мож на по го д жу ва тись, чи ні з істо ри ка ми, які ствер д жу ють, що са ме на цьо му ос т рові за часів ко зач чи ни роз та шо ву ва лась похідна ко заць ка церк ва. Та оскільки острів періодич но за топ лю - вав ся, а церк ва бу ла похідною, яки хось фун да - мен таль них спо руд на місці її мож ли во го роз мі - щен ня вче ним віднай ти не вда ло ся. А от здо бу тий про тя гом 2001—2006 років ар хе о логічний ма - теріал на ос т рові Ве ли кий, що на впро ти м. Юж - но�Ук раїнськ, по руч з ма лою Ко с тян тинівською ГЕС, дає пра во іден тифіку ва ти йо го з істо рич ним ос т ро вом Гард Бу го гардівської па лан ки війська За порізько го. І за по знач ки Олек сандрівсько го во до схо ви ща 20,7 м острів Ве ли кий не за топ лю - ва ти меть ся. Іще де що про те ри торії. У пе ребігу кам панії з ан типіднят тя рівня во до схо ви ща на щог ли взя ли ло зунг "Не да мо зни щи ти Бузь кий Гард". Хо чу Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 3—4/2017, ISSN 1812�92774646 вне сти ясність. Національ ний при род ний парк "Бузь кий Гард" бу ло ство ре но за рішен ням об лас - ної ра ди та Ука зом Пре зи ден та Ук раїни 30 квітня 2009 р. За галь на пло ща йо го те ри торії скла дає 6138,13 га (про шу звер ну ти особ ли ву ува гу на цю ци ф ру). Парк роз та шо ва ний на те ри торії п'яти рай онів Ми ко лаївської об ласті — Пер во майсь ко - го, Ар бу зинсь ко го, До манівсько го, Воз не сенсь ко - го та Братсь ко го. Він про стя гається в до лині Півден но го Бу гу від м.Пер во майсь ка Ми ко - лаївської об ласті до смт Олек сандрівка Воз не - сенсь ко го рай о ну, а та кож у до ли нах річки Ве ли - ка Ко ра бель на від с. Бла го дат не до с. Се менівка Ар бу зинсь ко го рай о ну та річки Мерт во вод від с. Пе т ро павлівка Братсь ко го рай о ну до с. Ак то ве Воз не сенсь ко го рай о ну, вклю ча ю чи до ли ну річки Ар бу зин ка від с. Три кра ти до с. Ак то ве. Про - тяжність пар ку вздовж річко во го рус ла ста но вить 58 км, за галь на до вжи на кор донів ся гає 280 км. На те ри торії пар ку та без по се ред ньо біля йо го меж зна хо дить ся 35 на се ле них пунктів. А те пер про так ши ро ко роз рек ла мо ва не по - тенційне зни щен ня національ но го пар ку. За умо - ви підви щен ня рівня Олек сандрівсько го во до схо - ви ща від нинішньої по знач ки 16 м до про ект ної 20,7 м пло ща до дат ко во го за топ лен ня те ри торії, пе ред ба че ної для вклю чен ня до скла ду національ но го пар ку Бузь кий Гард (до речі, про - ект відве ден ня зе мель ної ділян ки досі не за твер д - же ний) скла де 26,44 га. Не полінуй те ся, по - верніться до по пе ред нь о го аб за цу та порівняй те з за галь ною те ри торією пар ку. От же, пло ща за топ - лен ня — мен ше со тої ча с ти ни — 0,43%. Я ні в яко - му разі не прибічник роз ба за рю ван ня те ри торій, тим більше та ких цінних. Та по вто рю ся: дер - жавність рішень перш за все по ля гає в пра виль но - му співвідно шенні втрат і над бань. Я пе ре ко на - ний, що у на шо му ви пад ку по тенційні над бан ня знач но пе ре ва жа ють. Се ред та ких над бань суттєву роль відіграє і соціаль на про гра ма до бу до ви Та ш лиць кої ГАЕС. У січні 2001 ро ку сесія Ми ко лаївської об - лас ної ра ди, по го див ши до бу до ву гідро а ку му лю - ю чої станції, за твер ди ла про гра му за ходів що до розв'язан ня соціаль них та еко логічних про блем рай онів, при лег лих до зо ни будівництва. До б ре пам'ятаю, скільки тоді бу ло скеп тиків! Ад же схе - му од но час но го фінан су ван ня спо ру д жен ня про - мис ло во го об'єкта та ре алізації соціаль но�еко - логічних за ходів у зоні йо го роз та шу ван ня бу ло за сто со ва но впер ше в Ук раїні. Нам ка за ли: "Ніяких гро шей ви не от ри маєте. Ніхто цим зай - ма ти ся не бу де". Але ж і зай ма ти ся знай ш ло ся ко - му, і ко ш ти виділя ли ся ре гу ляр но: на втілен ня соц про г ра ми на прав ля ло ся до 10% від за галь ної су ми коштів, що виділя ли ся на спо ру д жен ня ГА - ЕС. За вдя ки цій про грамі, по чи на ю чи з 2001 ро - ку, об лас ний та рай онні бю д же ти за га лом от ри ма - ли більше 160 млн грн. Зо к ре ма, в До манівський рай он на прав ле но 28 млн грн, у Воз не сенсь кий — 22 млн, в Ар бу зинсь кий — 21 млн, у Братсь кий — 14 млн, в Но во одесь кий — 12 млн, у Пер во майсь - кий — 9 млн, у місто�су пут ник АЕС Юж но- Ук - ра їнськ — 23 млн, в місто Воз не сенськ — 15 млн, в місто Пер во майськ — 9 млн, у місто Ми ко лаїв — 8 млн, на ра ху нок регіональ но го ланд шафт но го пар ку "Гранітно�сте по ве По буж жя" — близь ко 1 млн грн. За ці ко ш ти збу до ва но во до го ни та ка - налізаційні ме режі, очисні спо ру ди та ко тельні, про кла де но га зо про во ди, про бу ре но сверд ло ви - ни, ре кон ст руй о ва но та зве де но за галь но освітні на вчальні за кла ди, лікарні, адмінбудівлі. Навіщо я це все роз повідаю? Єди на моя ме та — до ве с ти до кож но го не бай ду жо го що най - повнішу інфор мацію. Хо чу на да ти лю дям змо гу сфор му ва ти своє влас не став лен ня до піднят тя рівня Олек сандрівсько го во до схо ви ща, спи ра ю - чись на кон кретні фак ти та ви ва жені ар гу мен ти. Що ж до ме не осо би с то, то по вто рю ся: я пе ре ко - на ний у до ціль нос ті, не обхідності та ве ликій ко - ристі та ко го дер жав но го рішен ня. Ре алізація про - ек ту дасть мож ливість не ли ше за без пе чи ти по - вно водність ріки Півден ний Буг, а й по но ви ти суд но плав ст во у йо го нижній течії. © Москаленко М.М., 2017 �

Підняття рівня Олександрівського водосховища — ризики та аргументи

Institution

Ähnliche Einträge