Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів
Стаття присвячена дослідженню портретів гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів. Вони нині зберігаються в Національному музеї історії України. Завдяки комплексному дослідженню автор розглядає питання наукової атрибуції творів, їхньому датуванню та походженню, ідентифікації портретовано...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141800 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів / О. Походяща // Сiверянський лiтопис. — 2018. — № 4. — С. 150-153. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-141800 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1418002018-09-14T01:23:00Z Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів Походяща, О. Розвідки Стаття присвячена дослідженню портретів гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів. Вони нині зберігаються в Національному музеї історії України. Завдяки комплексному дослідженню автор розглядає питання наукової атрибуції творів, їхньому датуванню та походженню, ідентифікації портретованої особи. Статья посвящена исследованию портретов гетмана Ивана Мазепы из семейной коллекции Бутовичей, которые сегодня хранятся в Национальном музее истории Украины. Благодаря комплексному исследованию, автор рассматривает вопрос научной атрибуции произведений, их датировке и происхождению, идентификации портретируемого. The article is devoted to the research of portraits of Hetman Ivan Mazepa from the family collection of Butovich, which are now keeping in the National Museum of History of Ukraine. Due to the complex study the author considers the issues of scientific attribution of portraits, their date and origin, identification of the portrait person. 2018 Article Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів / О. Походяща // Сiверянський лiтопис. — 2018. — № 4. — С. 150-153. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141800 94 (477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Походяща, О. Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів Сiверянський лiтопис |
| description |
Стаття присвячена дослідженню портретів гетьмана Івана Мазепи з родинної
колекції Бутовичів. Вони нині зберігаються в Національному музеї історії України. Завдяки комплексному дослідженню автор розглядає питання наукової атрибуції творів,
їхньому датуванню та походженню, ідентифікації портретованої особи. |
| format |
Article |
| author |
Походяща, О. |
| author_facet |
Походяща, О. |
| author_sort |
Походяща, О. |
| title |
Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів |
| title_short |
Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів |
| title_full |
Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів |
| title_fullStr |
Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів |
| title_full_unstemmed |
Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів |
| title_sort |
портрети гетьмана івана мазепи з родинної колекції бутовичів |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141800 |
| citation_txt |
Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів / О. Походяща // Сiверянський лiтопис. — 2018. — № 4. — С. 150-153. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT pohodâŝao portretigetʹmanaívanamazepizrodinnoíkolekcííbutovičív |
| first_indexed |
2025-07-10T13:32:19Z |
| last_indexed |
2025-07-10T13:32:19Z |
| _version_ |
1837267002427703296 |
| fulltext |
150 Сіверянський літопис
УДК 94 (477)
Олена Походяща.
ПОРТРЕТИ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ
З РОДИННОЇ КОЛЕКЦІЇ БУТОВИЧІВ
Стаття присвячена дослідженню портретів гетьмана Івана Мазепи з родинної
колекції Бутовичів. Вони нині зберігаються в Національному музеї історії України. За-
вдяки комплексному дослідженню автор розглядає питання наукової атрибуції творів,
їхньому датуванню та походженню, ідентифікації портретованої особи.
Ключові слова: портрет, гетьман, Іван Мазепа, музей, наукова атрибуція, Степан
Бутович.
Іконографії гетьмана Івана Мазепи присвячено десятки праць у вітчизняній іс-
торіографії, однак питання атрибуції та відтворення образу цієї видатної постаті ще
залишається відкритими. При дослідженні творів, їхнього візуального та порівняльного
аналізу важливим питанням є походження картин, гравюр, що надає можливість про-
ведення детальнішої наукової атрибуції. Відкриті питання навколо ідентифікації образу
гетьмана Івана Мазепи змушують науковців повертатися до вивчення його портретів.
Атрибуція та переатрибуція творів мистецтва в сучасних музейних колекціях є вельми
актуальним питанням сьогодення, оскільки низка старовинних музейних експонатів
потребує докладного наукового опрацювання. Не винятком є два портрети гетьмана
Івана Степановича Мазепи з родинної колекції Бутовичів із зібрання Національного
музею історії України (далі–НМІУ) (НМІУ, інв. №№ М-168, 54).
Представники козацьких родин бажали бачити зображення гетьманів та козацької
старшини в своїх домівках. Портрети І. Мазепи здобули особливої популярності, однак
низка таких творів є «хибними» образами. Особливо цінним для відтворення історичної
дійсності є прижиттєві зображення та копії з них, якими є портрети І. Мазепи з колекції
НМІУ (інв. № М-168, 54). Для вивчення творів була застосована комплексна наукова
атрибуція із залученням широкого спектру методів дослідження [8].
Портрети гетьмана Івана Мазепи з родинної колекції Бутовичів надійшли до му-
зейного зібрання з перших років його відкриття від статського радника Володимира
Бутовича (до 1924 р.). Встановлення того фактора, що представлені портрети Івана
Мазепи походять з колекції козацької родини Бутовичів, а саме були власністю осавула
Степана Івановича Бутовича, сучасника Івана Мазепи, який знав та бачив гетьмана, або
ж його сину Стапану, свідчать на користь того, що портретована особа є саме Іваном
Мазепою (НМІУ, інв. № М-163). Бутовичі належали до козацької старшини, дружина
Степана Бутовича Марія Лизогуб була донькою чернігівського полковника Якова
Лизогуба. У 1689 р. він займав посаду суддівського старости, з 1709 р. став генераль-
ним осавулом канцелярії гетьмана Івана Скоропадського (1709–1717 рр.). Бутовичам
вдалося зберегти портрет Івана Мазепи, незважаючи на те, що усі зображення гетьмана
знищувалися. Після звинувачення І. Мазепи у так званій «зраді Москві» та накладенні
на нього анафеми, портрети гетьмана вилучалися з осель та монастирів для знищення.
У листопаді 1708 р. О. Меншиков наказав нашвидкуруч збудувати шибеницю й принес-
ти з батуринського палацу портрет гетьмана. Під захоплені вигуки п’яних стрільців,
на очах у пов’язаних до купи бранців зображення гетьмана «повісили…посеред міста
Батурина». Гетьманську резиденцію розграбували й спалили вщент. Такої ж долі зазна-
ли численні маєтки гетьмана й навіть церкви, де були його зображення як благодійника
© Походяща Олена Борисівна – кандидат історичних наук, заступник головного
зберігача Національного музею історії України (м. Київ).
Сіверянський літопис 151
[7]. Можливо, саме з цього батуринського
зображення і був написаний портрет
І. Мазепи.
З візуального дослідження портрета
І. Мазепи за інв. № М – 168 встановлено,
що полотно виконано в найкращих тра-
диціях української парсуни невідомим
майстром Лівобережної України (полотно,
олія, 74 х 59 см). На портреті зображено
чоловіка середнього віку, без головного
убору, волосся та вуса чорні. Одягнений
він у синій жупан та червону сорочку. Че-
рез праве плече перекинута синя муарова
стрічка ордену Св. Андрія Первозваного.
На грудях з лівого боку – орден Білого
Орла. У правому верхньому куті герб
«Курч» з літерами: І(Іван) М(Мазепа)
Г(гетьман) В(війська) Ц(царської)
В(величності) Є(його) П(пресвітлого)
З(запорозького): ІМГВЦВЄПЗ [6].
Звернення до просопрогічного дослі-
дження також надає нам інформацію про
образ портретованого. У різних описах Батурина й спогадах сучасників, присвячених
Мазепі, нас цікавлять, в основному, ті рядки, в яких ідеться про характерні зовнішні
риси, що надають достовірний матеріал про особливості просопрографічного портрету
гетьмана. Зазвичай всі звертали увагу на виразні темні великі очі гетьмана, на палаючий
у них вогонь, його прискіпливий пильний погляд. Історик мистецтва другої половини
ХІХ ст. Д. А. Ровинський, використавши спогади сучасників про гетьмана, спробував
відтворити образ у писемному вигляді: «Мазепа був росту середнього, худорлявим, мав
невеликі чорні вогненні очі, погляд гордий та суворий, посмішку уїдливу; видавався
замріяним, але любив веселощі. Пронизливий розум його стежив за вчинками людей,
вмів вивідувати їх таємниці; сам Мазепа був потайним та обережним в найвищому
ступені» [9]. Таким чином створюється образ дуже енергійної та дійової людини, спро-
можної швидко приймати рішення, хоча й не позбавлені непередбачених наслідків. За
просопрографічними описами, образ відповідає описам, окрім статури, – на портретах
з НМІУ портретований не є худорлявою людиною. Така невідповідність може поясню-
ватися двома факторами – портрет писався з оригіналу, де Іван Мазепа був ще молодою
особою (на гетьманських портретах він виглядає худорлявим) або ж через пізніше
написання та своє уявлення художника гетьман набув «більш поважного» вигляду.
Після надходження до музейної збірки саме це зображення І. Мазепи було відмі-
чено Д. Щербаківським та Ф. Ернстом найбільш достовірним та обрано серед десятка
інших зображень гетьмана для виставок «Український портрет ХVІІ-ХХ ст.» у 1924 р.
та «Українське малярство ХVІІ-ХХ ст.» у 1929 р. [4; 10]. Цінні наукові розвідки цього
портрета залишив для нас М. Грушевський, який зазначав про приналежність твору
до родини Бутовичів. Також з цих досліджень ми дізнаємося, що стрічка Андрія
Первозванного була домальована пізніше під час проведення реставрації полотна
художником-кріпаком генерала М. Г. Репніна-Волконського в Яготині у ХІХ ст., що
давало привід довгий час хибно датувати твір ХІХ ст. Цей саме художник-реставратор,
окрім орденської стрічки, невдало замалював кракелюр різного ступеня, що з’явився
з часом на портреті [1].
На зворотному боці портрета знаходився текст, зроблений прадідом Володимира
Бутовича – чернігівським та вітебським губернатором, дійсним статським радником
Олексієм Бутовичем: «Малыя Россіи обоихъ сторонъ Днепра и Войска Запорожского
Гетманъ и ордена С. Андръя первозванного кавалеръ Иванъ Степановичь Мазепа,
избранъ гетманомъ 1687 года іюля 25 дня, измънилъ Царю Петру Алексъевичу 1708
Портрет гетьмана І. Мазепи. Лівобереж-
на Україна, ІІ третина ХVІІІ ст.
Полотно, олія. 74 х 59 см. НМІУ-М – 168.
152 Сіверянський літопис
и предался Королю Шведському Карлу две-
надцатому, съ которымъ по разбитіи сего подь
Полтавою 1709 года іюня 27 дня въ Молдавію
бъжалъ, и тамъ свою жизнь кончилъ» [2]. Під
час реставрації портрета в 50-х рр. ХХ ст. в
ННДРЦУ Тарасовим було поновлене живо-
писне тло та здубльоване полотно таким чи-
ном, що написи, зафіксовані М. Грушевським
із зворотного боку, були, на жаль, втрачені.
Знайдені розвідки М. Грушевського, музейна
документація та архівні дані, візуальне об-
стеження полотна та порівняльний аналіз із
іншими зображеннями гетьмана не «закрива-
ли» тему з атрибуцією твору [3; 8].
Проведене техніко-технологічне дослі-
дження в бюро науково-технічної експертизи
АРТЛАБ (№ 511 від 25.10.2010 р.) підтверди-
ло візуальне, порівняльне та джерелознавче
дослідження – твір був написаний у ХVІІІ
ст., а не в ХІХ ст., як довгий час вважалося
в музейному оточенні. Отже, за аналізом
лабораторних досліджень методом оптичної
мікроскопії, в УФ випромінюванні, методами
ІЧ рефлектографії, рентгено-флюоресцентного аналізу (РФА) та ІЧ спектроскопії до-
сліджено ґрунт та фарбовий шар полотна та визначено, що твір датується 1730-1760 рр.
Лабораторні дослідження свідчать, що портрет написаний невдовзі після смерті портре-
тованого. Відповідно до зазначених дат вірогідніше всього, що замовником портрета був
бунчуковий товариш (1723–1746) Степан Степанович Бутович, син осавула Степана
Івановича Бутовича. У родинній збірці Бутовичів перебували портрети інших представ-
ників козацької верхівки та їх членів родини, які сьогодні можна побачити в музейних
збірках України (НМІУ, НХМУ). Пізніші домальовки пояснюють невідповідність
молодого образу гетьмана, на грудях якого зображений орден Андрія Первозванного,
отриманого ним 8 лютого 1700 р., коли гетьману минув уже 61 рік.
За результатами проведеної експертизи портрета Івана Мазепи в 2017 р. було
встановлено, що твір є пам’яткою культури національного рівня значення першого по-
рядку, доведена його автентичність. У сукупності оцінок якості, що описують пам’ятку,
вона має дуже високу цінність для національної історичної науки та світової історії й
культури, за індексом загальної виховної цінності є пам’яткою культури світового рівня
значення другого порядку. Незважаючи на часткові домальовки (герб, орден та стрічка
Андрія Первозванного) та втрати написів на звороті полотна під час реставраційних
робіт у ХІХ-ХХ ст., портрет гетьмана І. Мазепи з колекції НМІУ є автентичним, цінним
історичним та культурним артефактом [5].
Копія портрета Івана Мазепи (полотно, олія, 75 х 60 см., інв. № М-54) з поперед-
нього розглянутого твору також походить з колекції Бутовичів. Твір має історичне
та культурне значення, хоча за якістю виконання значно поступається оригіналу. За-
мовлення Бутовичами портрета І. Мазепи для «першого історичного музею» свідчить
про надзвичайну історичну цінність цих зображень, упевненість родини, що на ньому
зображений саме гетьман, а не хто інший. З розвідок Михайла Грушевського ми також
дізнаємося, що копію портрета замовляв статський радник Володимир Миколайович
Бутович у 10-20 рр. ХХ ст. [2] Під час Другої світової війни портрет вивозили на ева-
куацію в Уфу. Копія портрета Івана Мазепи з колекції НМІУ в мистецькому виконанні
поступається оригіналу, хоча композиційно його повторює. Сьогодні він є окрасою
розділу експозиції «Доба Гетьманщини» в Національному музеї історії України. Пор-
трет є копією, тобто пам’яткою автентичного вигляду, та тим не менше у сукупності
оцінок якості має дуже високу цінність для національної історичної науки та світової
історії й культури в цілому.
Портрет гетьмана І.Мазепи.
Київ, початок ХХ ст. Полотно, олія.
70 х 60 см. НМІУ-М – 54.
Сіверянський літопис 153
Більшість портретів Івана Мазепи, що збереглися до сьогодні в музейних та при-
ватних колекціях, написані за гравюрою О. Осипова «Іван Мазепа» (1822 р.), виконаної
з портрета російського художника Івана Нікітіна «Напольний гетьман» (1725 р., ДІМ).
На відміну від «нікітенських» образів, портрет Івана Степановича Мазепи з НМІУ(інв.
№ М-168) є одним з старовинних та відомих на сьогодні живописних зображень
гетьмана. І хоча за результатами аналітичних та технологічних досліджень портрет
гетьмана виявився не прижиттєвим, а написаним для родини Бутовичів через кілька
десятиліть з невідомого оригіналу, він є унікальним джерелом для вивчення та важ-
ливим артефактом для істориків. Завдяки комплексному дослідженню та проведеної
експертизи творів приходимо висновків, що обидва розглянуті портрети Івана Мазепи
з колекції Бутовичів, що нині зберігаються в НМІУ (інв. №№ М-168, 54), мають ви-
значну історичну та культурну цінність для української держави.
1. Грушевський М. До портрета Мазепи // ЗНТШ. – 1909. – Т. 92. – С. 246–248.
2. Грушевський М. Ще до портрета Мазепи // ЗНТШ. – 1910. – Т.94. – С. 162-170.
3. Дмитрієнко М.Ф., Походяща О.Б. Іконографія гетьмана Івана Мазепи у Вітчиз-
няних та іноземних пам’ятках // Сіверщина в історії України. Зб. наукових праць. –
Київ-Глухів, 2013. – С. 212-220.
4. Ернст Ф. Українське малярство ХVІІ-ХХ ст. – К., 1929. – 102 с.
5. Індутний В.В., Походяща О.Б. Атрибуція та експертиза портрета гетьмана Івана
Мазепи з колекції Національного музею історії Укаїни // Музеї та реставрація у кон-
тексті збереження культурної спадщини: матеріали Міжн. н.-практ. конф., м. Київ … /
редкол.: В.Г.Чернець (голова) та ін. – К.: НАКККІМ, 2017. – С.105-114.
6. Литовченко А. Портрет Івана Степановича Мазепи // Український портрет ХУІ-
ХУІІІ ст.: каталог-альбом /НХМУ; авт.-упор. : Г.Бєлікова, Л. Членова. – 2-ге вид. – К.,
2006. – С. 278.
7. Павленко С. Іван Мазепа. – К., 2003. – С.363.
8. Походяща О.Б. Атрибуція українського портретного живопису ХVІІ-поч. ХІХ ст.
/ Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Перші наукові читання,
присвячені пам’яті професора Олександра Івановича МІНЖУЛІНА». – НАКККіМ.
– 4 червня 2014. – С. 100-103.
9. Ровинський Д.А. Подробный словарь русских гравированных портретов. – СПб.,
1899. – Т.І. – С.1022
10. Український портрет ХVІІ-ХХ ст. /Д. Щербаківський, Ф.Ернст. – К., 1925 р.
– 64 с.
Походящая Е.Б.
Портреты гетмана Ивана Мазепы с семейной коллекции Бутовичей
Статья посвящена исследованию портретов гетмана Ивана Мазепы из семейной кол-
лекции Бутовичей, которые сегодня хранятся в Национальном музее истории Украины.
Благодаря комплексному исследованию, автор рассматривает вопрос научной атрибу-
ции произведений, их датировке и происхождению, идентификации портретируемого.
Ключевые слова: портрет, гетман Иван Мазепа, музей, научная атрибуция, Сте-
пан Бутович.
Pohodiashcha O.
Hetman’s portraits Ivan Mazepa from the family collection of Butovich.
The article is devoted to the research of portraits of Hetman Ivan Mazepa from the family
collection of Butovich, which are now keeping in the National Museum of History of Ukraine.
Due to the complex study the author considers the issues of scientific attribution of portraits,
their date and origin, identification of the portrait person.
Key words: portrait, hetman, Ivan Mazepa, museum, scientific attribution, Stephan
Butovich.
|