Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку
Проаналізовано стан і тенденції розвитку інвестиційної активності вітчизняних підприємств. Виявлено можливості забезпечення підприємств інвестиційними ресурсами на фінансовому ринку. Визначено основні інституціональні бар’єри, що стримують можливості підприємств у залученні інвестиційних ресурсів н...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141964 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку / О.А. Богуцька // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 42-54. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-141964 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1419642018-09-19T01:22:59Z Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку Богуцька, О.А. Проаналізовано стан і тенденції розвитку інвестиційної активності вітчизняних підприємств. Виявлено можливості забезпечення підприємств інвестиційними ресурсами на фінансовому ринку. Визначено основні інституціональні бар’єри, що стримують можливості підприємств у залученні інвестиційних ресурсів на ринках банківського кредитування та корпоративних облігацій. Надано рекомендації щодо підвищення ролі банківського кредиту та корпоративних облігацій у фінансовому забезпеченні інвестиційних проектів. Проанализированы состояние и тенденции развития инвестиционной активности отечественных предприятий. Выявлены возможности обеспечения предприятий инвестиционными ресурсами на финансовом рынке. Определены основные институциональные барьеры, сдерживающие возможности предприятий в привлечении инвестиционных ресурсов на рынках банковского кредитования и корпоративных облигаций. Представлены рекомендации по повышению роли банковского кредита и корпоративных облигаций в финансовом обеспечении инвестиционных проектов. According to the Strategy for Sustainable Development "Ukraine – 2020", economic growth in ecological and a non-exhaustive way is ensured by increased investments in high-tech production. One of the reasons for the low investment activity of enterprises in Ukraine is the limited possibility of using borrowed capital. The article is devoted to the possibilities of providing investment resources to enterprises in the financial market. The purpose of the article is to give the reader some information about the main institutional barriers to attracting investment resources in the financial market of Ukraine. The article gives a detailed analysis of the sources for capital investments in Ukraine. Emphasis is placed on to bank loans and corporate bonds as sources of financing of capital investments. The article considers the results of the analysis of financing for capital investments through a long-term bank loan. The review confirmed the low activity of banks in financing for capital investments. As a result of the analysis, the main reasons that banks constrain in lending to investment projects are identified. The author focuses on the short-term liability structure of commercial banks, the overstatement of the cost for credit resources and the high degree of non-performing loans. The necessity of using alternative borrowed sources for financing of capital investments is underlined. Such source is a corporate bond market. However, enterprises of Ukraine almost do not use such a method of attracting investments resources. The author has identified the main institutional barriers to attracting credit resources in the market of corporate bonds and proposed directions for their minimization. Emphasis was also placed on the combination of the actions of formal and informal institutions at different levels – state, financial institutions, norms and rules, the system of dealings between economic entities. It is stressed that at the level of state institutions should be simplified the procedure for issuing and placing corporate bonds. At the level of financial institutions, a transparent system for assessing corporate bonds issues should be developed. The author stresses the need to create conditions for the priority direction of investment resources in the modernization of industry. To do this, it is necessary to develop tools for stimulating enterprises to borrow investment resources from the financial market. 2017 Article Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку / О.А. Богуцька // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 42-54. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2220-7961 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141964 uk Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Проаналізовано стан і тенденції розвитку інвестиційної активності вітчизняних підприємств. Виявлено можливості забезпечення підприємств інвестиційними ресурсами на фінансовому ринку. Визначено основні інституціональні бар’єри, що стримують можливості підприємств у залученні інвестиційних ресурсів на ринках банківського кредитування та корпоративних облігацій. Надано рекомендації щодо підвищення ролі банківського кредиту та корпоративних облігацій у фінансовому забезпеченні інвестиційних проектів. |
| format |
Article |
| author |
Богуцька, О.А. |
| spellingShingle |
Богуцька, О.А. Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| author_facet |
Богуцька, О.А. |
| author_sort |
Богуцька, О.А. |
| title |
Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку |
| title_short |
Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку |
| title_full |
Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку |
| title_fullStr |
Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку |
| title_full_unstemmed |
Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку |
| title_sort |
можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2017 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141964 |
| citation_txt |
Можливості та бар’єри для залучення позикових інвестиційних ресурсів підприємств на фінансовому ринку / О.А. Богуцька // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 42-54. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| work_keys_str_mv |
AT bogucʹkaoa možlivostítabarêridlâzalučennâpozikovihínvesticíjnihresursívpídpriêmstvnafínansovomurinku |
| first_indexed |
2025-07-10T13:51:32Z |
| last_indexed |
2025-07-10T13:51:32Z |
| _version_ |
1837268200103870464 |
| fulltext |
42
О.А. Богуцька, к.е.н.
МОЖЛИВОСТІ ТА БАР’ЄРИ ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ
ПОЗИКОВИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ
ПІДПРИЄМСТВ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ1
Реалізація стратегічного курсу України на сталий розвиток
шляхом здійснення структурних реформ, економічне зростання
екологічно невиснажливим способом, створення сприятливих умов
для ведення господарської діяльності2 забезпечується зростанням
інвестицій у формування високотехнологічних видів діяльності та
галузей економіки.
За даними Світового банку експорт високотехнологічної про-
дукції в Україні останніми роками не перевищує 7% від загального
обсягу експорту (у 2015-2016 рр. у Польщі – 8,5%, Литві – 11,8,
Угорщині – 13,7, Росії – 13,8, Німеччині – 16,7, Франції – 26,8%) [2].
За даними Державної служби статистики України3 у 2016 р. 68% в
його структурі склали продтовари та сировина для їх виробництва,
мінеральні продукти та чорні метали. Продукція з високою часткою
доданої вартості за групою «Машини, обладнання та механізми;
електротехнічне обладнання» становить лише 10% товарного екс-
порту України.
Основним чинником створення бази для нарощування обсягів
і поліпшення структури українського експорту в напрямі збіль-
шення в ньому питомої ваги високотехнологічних товарів є розви-
ток виробництва продукції з високою часткою доданої вартості та
високим ступенем обробки. Цей процес, хоча і потребує значного
обсягу інвестицій в оновлення технологій, зрештою сприятиме
зростанню конкурентоспроможності вітчизняної продукції на
внутрішньому та зовнішньому ринках.
Причиною низької активності підприємств щодо виробни-
цтва високотехнологічної продукції, серед інших, є обмежена мож-
1 Дослідження виконано в рамках НДР ІЕП НАН України «Механізми за-
безпечення інвестиційної активності підприємств для виробництва продукції з ви-
сокою доданою вартістю» (2015-2018 рр., номер держреєстрації 0115U001639).
2 Згідно зі Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020» [1].
3 Тут і далі розраховано за даними Державної служби статистики України.
URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
© О.А. Богуцька, 2017
43
ливість у використанні позикового капіталу для фінансування дов-
гострокових проектів, планів модернізації. Так, за останні 7 років
фінансування капітальних інвестицій за рахунок кредитів банків та
інших позик знизилося з 17,9 до 5,5% у загальному обсязі фінансу-
вання.
Отже, необхідним є визначення можливостей залучення ін-
вестиційних ресурсів підприємств із використанням потенціалу фі-
нансового ринку – ринків банківських кредитів та облігаційних по-
зик, а також стимулювання підприємств до залучення позикових ін-
вестиційних ресурсів на фінансовому ринку, визначення вартості їх
залучення, що дозволяє оцінити доцільність і спроможність підпри-
ємства до випуску облігацій та витрати на їх інвестиційну актив-
ність. Підвищення зацікавленості населення до цієї форми інвесту-
вання, у свою чергу, дозволить використовувати потенціал внут-
рішніх заощаджень у країні для фінансування інвестиційних проек-
тів підприємств реального сектору економіки.
Питання фінансового забезпечення інвестиційної активності
підприємств висвітлено у працях зарубіжних та вітчизняних уче-
них: Я. Міркіна, В.Тараканова, О.Калашникова [3-5] – стосовно на-
прямів та механізмів фінансового стимулювання інвестиційної дія-
льності; науковців Національного інституту стратегічних до-
сліджень [6] – щодо розширення доступу підприємств до довгостро-
кових позикових інвестиційних ресурсів, Інституту економіки про-
мисловості НАН України [7, с.221-271; 8, с. 109-121] – відносно
джерел фінансування та інструментів забезпечення розвитку про-
мислових підприємств. Можливості підприємств щодо мобілізації
інвестиційних ресурсів на фінансовому ринку достатньо повно роз-
глянуто І. Лютим, Н. Шпигоцькою, Н. Звягінцевою, Л. Балділіною,
Н. Шелудько, Г. Єршовою, В. Зимовцем [9-12] та ін.
Узагальнення результатів дослідження вчених дозволяє ви-
значити основні напрями подолання негативних тенденцій викори-
стання позикових ресурсів вітчизняними підприємствами для фі-
нансового забезпечення своєї інвестиційної активності.
У межах даного дослідження розглянуто можливості фінан-
сового забезпечення інвестиційної активності підприємств з вико-
ристанням інвестиційного потенціалу банківського сектору та
ринку корпоративних облігацій із визначенням основних бар’єрів,
пов’язаних з інституціональним середовищем, на шляху залучення
інвестиційних ресурсів на фінансовому ринку.
Мета статті – визначення можливостей забезпечення інвес-
тиційної активності підприємств на фінансовому ринку з відокрем-
44
ленням основних бар’єрів на шляху залучення позикових інвести-
ційних ресурсів та напрямів їх подолання.
Фінансування капітальних інвестицій за рахунок кредитів
банків та інших позик упродовж 2011-2016 рр. знизилося з 16,1 до
7,1% у загальній структурі джерел фінансування, темпи падіння за
цей період у загальному обсязі фінансування інвестиційної діяльно-
сті склали 74% (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка фінансування капітальних інвестицій
за рахунок позикових джерел в Україні
Структуру позикових джерел фінансування інвестицій оці-
нити складно, оскільки дані, що є у вільному доступі, часто непо-
рівнянні, неповні та мало деталізовані. Оскільки кредит на 1 рік не
може бути довгостроковим джерелом інвестицій, визначення мож-
ливостей вітчизняних підприємств щодо залучення позикових ін-
вестиційних ресурсів на ринку банківських кредитів ґрунтується на
аналізі середньо- та довгострокових банківських кредитів (за офі-
ційною статистикою від 1 до 5 та більше років).
За останні п’ять років частка кредитів, наданих банківськими
установами нефінансовим корпораціям, склала менш ніж 50% у
ВВП з тенденцією до зменшення (34% у 2016 р.), середньо- та дов-
гострокових кредитів нефінансовим підприємствам – 15-21 та 5-7%
відповідно (рис. 2).
Оскільки джерелами капітальних інвестицій є, перш за все,
довгострокові кредити на придбання, будівництво та реконструк-
цію нерухомості, доцільно проаналізувати й оцінити можливість їх
22888,1
36651,9 39724,7 34734,7
21739,3 20740,1
27106
17,9
16,1
14,8
8,8 7,3
7,1
0
10000
20000
30000
40000
50000
0
5
10
15
20
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
фактичний обсяг, млн. грн.
% у загальній структурі джерел фінансування
45
участі у фінансуванні інвестицій за рахунок кредитів банків та ін-
ших позик (табл. 1).
Складено за даними Державної служби статистики України та Національ-
ного банку України [13, с. 68; 14].
Рис. 2. Динаміка банківського кредитування нефінансових
підприємств в Україні
Результати аналізу свідчать, що левова частка довгостроко-
вих кредитних ресурсів підприємств залучається не на інвестиційні,
а інші потреби (у середньому 97%), а кредити на придбання, будів-
ництво та реконструкцію нерухомості складають лише 3% від усіх
залучених банківських кредитів нефінансових підприємств понад
1 рік.
В офіційній статистичній звітності відсутні дані про суми по-
гашення кредитів, тому обсяг виданих кредитів за певний період
можна визначити лише приблизно. Проте можна припустити, що у
2012-2015 рр. капітальні інвестиції не могли бути профінансовані за
рахунок банківських ресурсів. Так, у цей період співвідношення об-
сягів середньо- і довгострокових кредитів нефінансових підпри-
ємств на придбання, будівництво і реконструкцію нерухомості та
капітальних інвестицій, що профінансовано за рахунок кредитів
банків та інших позик, склало від 1 до 2%.
43%
47% 49%
40%
34%
0
17% 17%
21%
15% 15%
0
5% 6% 7% 6% 7%
0
605,4
691,9
778,8
787,8
822,1
796,5
235,2 247,8
333,6
289,9
353,8
239,6
73,7
85,3 105,6 110,0 162,4 151,0
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
0,0
200,0
400,0
600,0
800,0
1 000,0
2012 2013 2014 2015 2016 ІІІ кв. 2017
Кредити, надані нефінансовим корпораціям, на кінець періоду, % до ВВП
Кредити від 1 до 5 р., надані нефінансовим корпораціям, на кінець періоду, % до ВВП
Кредити більше 5 р., надані нефінансовим корпораціям, на кінець періоду, % до ВВП
Кредити, надані нефінансовим корпораціям, на кінець періоду, млрд. грн.
Кредити від 1 до 5 р., надані нефінансовим корпораціям, на кінець періоду, млрд. грн.
Кредити більше 5 р., надані нефінансовим корпораціям, на кінець періоду, млрд. грн.
46
Таблиця 1
Структура банківського кредиту як джерела фінансування
капітальних інвестицій в Україні у 2012-2017 рр.1
Показник 2012 2013 2014 2015 2016 І-ІІІ кв.
2017
Капітальні інвестиції у фактичних
цінах (усього) (КІ), млрд грн 263,7 247,8 204,1 251,2 326,2 259,5
У тому числі профінансовані за ра-
хунок кредитів банків та інших по-
зик (КІ позикові), млрд грн 42,5 36,7 18 18,3 23 14,2
Кредити нефінансовим корпора-
ціям (усього), млрд грн * 605,4 691,9 778,8 787,8 822,1 796,5
У тому числі більше 1 року, млрд
грн* 308,9 333,1 439,2 399,9 516,2 390,6
% до загального обсягу кредитів
нефінансовим корпораціям 51,0 48,1 56,4 50,8 62,8 49,0
У тому числі на придбання, будів-
ництво та реконструкцію нерухо-
мості, млрд грн* 6,4 12 14,5 11,4 – –
% до загального обсягу кредитів
нефінансовим корпораціям більше
1 року 2,1 3,6 3,3 2,9 – –
% до КІ позикові 1,1 1,7 1,9 1,4 – –
Інші кредити, млрд грн* 302,5 321 425,7 388,5 – –
% до загального обсягу кредитів
нефінансовим корпораціям більше
1 року 97,9 96,4 96,9 97,1 – –
1 Розраховано за даними НБУ [13].
* Залишки коштів на кінець року.
Використання показників обсягів інших кредитів нефінансо-
вим підприємствам дозволяє отримати більш достовірні результати.
Ці кредити могли бути позиковим джерелом капітальних інвести-
цій, але, враховуючи, що наявні дані не розкривають більш деталі-
зовані напрями використання кредитних ресурсів, це є лише приб-
лизними оцінками, і не слід виключати ймовірність того, що з цього
джерела саме інвестиційні проекти не було профінансовано.
В існуючій економічній ситуації банкам дуже складно залу-
чати кошти (саме гривню) для інвестиційних кредитів на тривалий
термін (так звану «довгу гривню»). Реалізація ж довгострокового
інвестиційного проекту потребує декількох років. У промисловому
секторі терміни реалізації інвестиційних проектів зазвичай переви-
щують 3 роки, а термін їх окупності – близько 10 років. Тому банки
47
віддають перевагу інвестиційним проектам із високим ступенем го-
товності, відмовляючи проектам на нульовому або початковому
циклі розвитку.
Інвестиційні кредити переважно спрямовані на сферу послуг
(будівництво ресторанів, магазинів тощо). Оскільки дохід від реалі-
зації об'єкта в невиробничій сфері формується в порівняно короткі
терміни, таке кредитування є більш привабливим для банку, ніж
кредитування довгострокових інвестиційних проектів промислових
підприємств. До того ж банки в основному віддають перевагу фі-
нансуванню ліквідності, необхідної для інвестицій і розширеного
виробництва підприємств.
Офіційна банківська статистика, починаючи з 2016 р., не
відображає цільового спрямування кредитних ресурсів суб’єктів го-
сподарювання, тому визначення стану і можливостей залучення ін-
вестиційних ресурсів на фінансовому ринку можливе за непрямим
методом через оцінку ресурсної бази банків (депозитів, власного та
регулятивного капіталу), але це є елементом окремого дослідження.
Оскільки економіка України значною мірою доларизована,
необхідно враховувати зміни курсу долара та спричинені ними ін-
фляційні процеси, що відбувалися в Україні протягом останніх ро-
ків.
Окремо варто зупинитися на девальвації гривні 2014-2015 рр.
та її впливі на економіку в цілому і вартість інвестиційного креди-
тування зокрема. Зниження курсу національної валюти відносно
іноземної призводить до інфляційних процесів у країні, оскільки ці-
ноутворення першої безпосередньо залежить від пропозиції другої,
яка, у свою чергу, формується за рахунок обсягів її надходження на
внутрішній ринок. Загальновідомо, що підвищення облікової став-
ки є монетарним інструментом стримування інфляції та регулю-
вання ліквідності ринку. Проте це спричиняє підвищення вартості
кредитних ресурсів та зниження попиту на кредити підприємств ре-
ального сектору економіки, що є стримуючим фактором інвестицій-
ної активності підприємств (рис. 3).
У 2014 та 2015 рр. підвищення валютного курсу в Україні су-
проводжувалося високими темпами інфляції та збільшенням облі-
кової ставки НБУ. Так, зниження офіційного курсу гривні у 2014 р.
становило 97%, у 2015 р. – 52%. Порівняно зі знеціненням націона-
льної валюти у 2008 р. (52%), яке було спричинено світовою еконо-
мічною кризою, девальвація у 2014 р. за останні 17 років була най-
більшою. Цей період супроводжувався відповідним скороченням
обсягів довгострокового кредитування нефінансових підприємств.
48
Незважаючи на те що деякі фахівці стверджують, що залежність
кредитного ринку від облікової ставки НБУ не є такою сильною, як
депозитного, українські реалії свідчать про те, що формування під-
приємствами довгострокових кредитних інвестиційних ресурсів
безпосередньо залежить від грошово-кредитної політики НБУ.
* На кінець року.
Складено за даними Міністерства фінансів України (URL: https://minfin.
com.ua); Національного банку України: (URL: https://bank.gov.ua/control/uk/index).
Рис. 3. Динаміка окремих макроекономічних показників
та показників грошово-кредитної статистики в Україні
Одним з інструментів забезпечення стабільності національної
валюти є збільшення пропозиції іноземної валюти на внутрішньому
ринку. Це досягається нарощуванням обсягів експорту та створен-
ням економічних умов для припливу прямих іноземних інвести-
цій [13, с. 26-27]. Що стосується першого методу, то необхідне пе-
редусім поліпшення структури українського експорту в напрямі збі-
льшення в ньому питомої ваги продукції з високою доданою варті-
стю замість товарів проміжного споживання, які складають левову
частку вітчизняного експорту на сьогодні. Це призведе до припливу
іноземної валюти в українську економіку для стабілізації гривні та
забезпечить конкурентоспроможність підприємств на світових
ринках. Щодо другого методу, то необхідне створення умов для ін-
99,4
112,3
100,5
124,9
143,3
112,4
125,8 122,3
99,8
2227
7 12 7,5 6,5
14 1412,5 87,8 15,8
24
399895
439210
0
100000
200000
300000
400000
500000
600000
700000
800000
900000
20
00
20
01
20
02
20
03
20
04
20
05
20
06
20
07
20
08
20
09
20
10
20
11
20
12
20
13
20
14
20
15
20
16
20
17
0
20
40
60
80
100
120
140
160
Індекс інфляції, %, права ось
Облікова ставка НБУ, % (на кінець року), права ось
Офіційний курс гривні до доллару США
Довгострокові кредити (більш 1 року) нефінансовому сектору, млн. грн., ліва ось
Кредити суб'єктам господарювання, млн. грн., ліва ось
49
весторів: стабілізація податкового законодавства, зниження полі-
тичних ризиків, подолання корупції тощо.
Таким чином, бар’єри для банківського сектору стримують
активізацію використання банківського кредиту як джерела інвес-
тиційної активності підприємств на фінансовому ринку. Основними
з них є [16, с. 229-230]:
короткострокова структура пасивів комерційних банків, яка
диктує необхідність комерційним банкам орієнтуватися на коротко-
строкові кредити, що зменшує можливість довгострокового креди-
тування інвестиційних проектів підприємств. Так, у структурі депо-
зитів комерційних банків України у 2016 р. довгострокові депозити
нефінансових підприємств і домогосподарств склали 3,4 і 32% від-
повідно [14];
завищена вартість кредитних ресурсів для інвестиційних про-
ектів порівняно з «вартістю» грошей для банків – термін обігу бан-
ківського кредитного портфеля складає в середньому рік;
високий ступінь неповернення кредитів – станом на березень
2017 р. частка непрацюючих1 кредитів серед підприємств реального
сектору склала 46%, з них непрацюючі кредити машинобудівних
підприємств – 58%, харчових – 55 та металургійних – 60% [17]. За
даними фахівців банківського сектору [18], з 1 долара, виданого в
кредит в Україні, банку повертається 0,03 дол., у розвинутих краї-
нах – 0,85 дол.;
девальвація гривні та спричинені нею інфляційні процесі
в країні, які гальмують розвиток економіки в цілому та можливо-
сті фінансового ринку в забезпеченні інвестиційними ресурсами
зокрема.
Однак банківські інститути мають достатній потенціал для ін-
вестиційного кредитування підприємств реального сектору еконо-
міки, а банківський кредит на сьогодні є одним із найголовніших
інструментів боргового фінансування інвестицій через нерозвину-
тість інших структурних ланок фінансового ринку України.
Тим не менш можливості фінансового ринку для забезпе-
чення реального сектору економіки позиковими інвестиційними ре-
1 Згідно із запровадженим НБУ новим підходом до визначення, що є мак-
симально наближеним до загальноприйнятого у світовій практиці, поняття «non-
performing exposures / loans» (NPE/NPL)– непрацюючий актив / кредит – актив, за
яким прострочення погашення боргу перевищує 90 днів (30 днів для банків-борж-
ників), або за яким контрагент не здатен забезпечити виконання зобов'язань без
стягнення забезпечення.
50
сурсами не вичерпаються лише банківським кредитом. Інвестицій-
ний потенціал для підприємств має ринок корпоративних облігацій.
Протягом 2016 р. обсяг залучених інвестицій в економіку Ук-
раїни шляхом випуску емісійних цінних паперів збільшився на
83,91 млрд грн порівняно з 2015 р. (148,50 млрд грн) і становив
232,41 млрд грн на кінець 2016 р.1 За 9 місяців 2017 р. в економіку
з цього джерела було залучено 354,9 млрд грн.
Емісія корпоративних облігацій дозволяє підприємствам за-
лучати значні обсяги капіталу для реалізації інвестиційних проек-
тів. Проте на сьогодні це джерело в Україні не використовується
повною мірою. Так, починаючи з 2013 р. і до цього часу спостері-
гається стабільна динаміка зниження випуску корпоративних облі-
гацій усіх українських компаній – темпи падіння у 2013 р. – 13%,
2014 р. – 14, 2015 р. – 68, 2016 р. – 46%. Динаміка темпів падіння
емісій облігацій підприємств реального сектору економіки є подіб-
ною: 2013 р. – 7%, 2014 р. – 19, 2015 р. – 58, 2016 р. – 46%. І хоча на
сектор нефінансових підприємств припадає більшість випусків об-
лігацій (від 70 до 100%), промислові підприємства мають невелику
частку емісій у загальному випуску облігацій (10-20%), що свідчить
про недостатнє використання ними цього механізму залучення ін-
вестиційних ресурсів (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка обсягів зареєстрованих випусків облігацій
підприємств у 2011-2016 рр., млн грн
Показник 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Загальний обсяг зареєс-
трованих випусків облі-
гацій 35914,4 51386,6 44762,2 38297,1 12426,5 6760,5
Облігації підприємств
(крім банків та страхо-
вих компаній) 21920,9 39588,2 36722,2 29822,1 12426,5 6760,5
% від загального обсягу 61,04 77,04 82,04 77,87 100 100
Облігації промислових
підприємств 5929,5 5041 - - - -
% від загального обсягу 16,51 9,81 - - -
Для подолання негативної динаміки випуску корпоративних
облігацій вітчизняними підприємствами необхідне спрощення про-
цедури емісії та розміщення корпоративних облігацій, підвищення
1 Тут і далі за даними Національної комісії з цінних паперів та фондового
ринку (URL: www.nssmc.gov.ua).
51
зацікавленості населення до цієї форми інвестування, що дозволить
використовувати потенціал внутрішніх заощаджень у країні для фі-
нансування інвестиційних проектів підприємств реального сектору
економіки.
Можливість фінансування капітальних інвестицій за рахунок
кредитних коштів із використанням механізму облігаційної позики
існує, принаймні, на основі результатів аналізу та розрахунків за
2012-2015 рр., коли співвідношення обсягу облігаційних позик під-
приємств і капітальних інвестицій, що профінансовано за рахунок
кредитів банків та інших позик, склало 93; 100; 166 та 68% відпо-
відно (табл. 3).
Таблиця 3
Структура емісій корпоративних облігацій як джерела
фінансування капітальних інвестицій в Україні, млрд грн
Показник 2012 2013 2014 2015 2016 І-ІІ кв. 2017
Капітальні інвестиції у фактич-
них цінах, усього (КІ) 263,7 247,8 204,1 251,2 326,2 259,5
У тому числі профінансовані за
рахунок кредитів банків та ін-
ших позик (КІ позикові) 42,5 36,7 18 18,3 23 14,2
Загальний обсяг випусків облі-
гацій 51,4 44,8 38,3 12,4 6,8 4,9
У тому числі облігації нефінан-
сових підприємств, млрд грн 39,6 36,7 29,8 12,4 6,8 2,7
% до загального обсягу випус-
ків облігацій 77,0 81,9 77,8 100 100 55,1
% до КІ позикові 93,2 100 165,6 67,8 29,6 19,0
Облігації страхових компаній
і банків 11,8 8,1 8,5 0 0 2,2
% до загального обсягу випус-
ків облігацій 23,0 18,1 22,2 0,0 0,0 44,9
Більш точної оцінки одержати не має можливості, оскільки
відсутні офіційні дані про напрями використання позикових коштів
підприємств, отриманих за рахунок емісій облігацій. З урахуванням
того, що облігаційна позика є законним інструментом мінімізації
податкових зобов’язань в Україні, оцінити, яку її частку було напра-
влено на інвестиційні цілі, прямими методами неможливо.
Інституціональними бар’єрами, що стримують активізацію
підприємств у напрямі випуску та розміщення облігаційних позик,
є: складність у визначенні вартості позикових ресурсів для емітента,
незацікавленість вітчизняних підприємств у розкритті інформації,
52
прозорій діяльності, слабка та дорога система захисту прав й інте-
ресів інвесторів, високі трансакційні витрати, що виникають через
конфлікти інтересів власників бізнесу, загальний низький рівень за-
ощаджень, низький попит на облігації як фінансовий актив з боку
інвесторів. Необхідне стимулювання ринку та створення конку-
рентних переваг для акумуляції промисловими підприємствами по-
зикових інвестиційних ресурсів на ринку корпоративних облігацій.
У зв’язку з вищезазначеним підвищується роль держави та ін-
ших економічних інститутів у формуванні системи пріоритетів ін-
вестування та можливості впливу на забезпечення інвестиційної ак-
тивності підприємств, спрощення процедури доступу підприємств
до кредитних ресурсів на фондовому ринку. Потрібна взаємодія
формальних і неформальних інститутів: держави – інституту фінан-
сового посередництва – суб’єктів господарювання реального сек-
тору економіки, а також податків, сталого способу мислення, юри-
дичних норм, правил, постанов, системи відносин між господарю-
ючими суб’єктами. Необхідна прозора процедура визначення вар-
тості залучення облігаційної позики, яка дозволить оцінити доціль-
ність і спроможність підприємства до випуску облігацій та витрати
на їх інвестиційну активність на фінансовому ринку.
Висновки. Важливим кроком у створенні умов для технологі-
чного прориву та розвитку нових можливостей економіки країни є
здійснення ефективної економічної політики за рахунок раціональ-
ного використання наявних фінансових ресурсів, підвищення їх
якості та пошуку, додаткових джерел. Це потребує задіяння та аку-
мулювання всіх наявних джерел інвестиційних ресурсів із застосу-
ванням як власних, так і альтернативних позикових джерел або їх
комбінації.
Можливості підприємств щодо забезпечення позиковими ін-
вестиційними ресурсами на фінансовому ринку стримуються та-
кими інституціональними бар’єрами:
на ринку банківського кредитування – високий ступінь бан-
ківських ризиків, передусім, кредитного ризику та ризику ліквідно-
сті, що визначається високим рівнем непрацюючих кредитів, неза-
довільною базою фондування банків, яка формується в основному
за рахунок внутрішніх короткострокових джерел;
на ринку корпоративних облігацій – складність у визначенні
вартості позикових ресурсів для емітента, незацікавленість вітчиз-
няних підприємств у розкритті інформації, високі трансакційні ви-
трати на емісію з боку підприємств, загальний низький рівень
заощаджень та низький попит з боку інвесторів.
53
Подолання бар’єрів на шляху активізації підприємств у вико-
ристанні позикових інвестиційних ресурсів на фінансовому ринку
досягається шляхом комбінації дій інститутів на різних рівнях, у
тому числі:
спрощенням процедури випуску та розміщення корпоратив-
них облігацій – на рівні державних інститутів;
розробкою прозорої системи розрахунку вартості залучення
облігаційної позики та витрат на інвестиційну активність – на рівні
фінансових інститутів.
Перспективи подальших досліджень мають бути спрямовані
на визначення впливу інституціональних факторів на формування
інвестиційних ресурсів підприємств в Україні, а також виявлення
найбільш адекватних інституціональних моделей фінансування ін-
вестицій.
Література
1. Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»: Указ
Президента України.Офіційний вісник України. 2015. № 4. Ст. 67.
2. World Development Indicators: Science and technology. The
World Bank. World Development Indicators. URL: http://wdi.
worldbank.org/table/5.13.
3. Собкевич О.В., Шевченко А.В., Сухоруков А.І., Бєла-
шов Є.В. Пріоритети інвестиційного забезпечення структурних
реформ у промисловості України: аналітична доповідь. Київ, 2014.
57 с.
4. Національна модель неоіндустріального розвитку Укра-
їни: монографія; за заг. ред. В.П. Вишневського. Київ, 2016. 518 с.
5. Методи розвитку та забезпечення капіталізації промис-
лових підприємств в умовах інституціональних змін: монографія /
І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюховецька та ін. Київ, 2016. 312 с.
6. Лютий І., Шпигоцька Н. Роль власного капіталу комерцій-
них банків у реалізації інвестиційного потенціалу банківської сис-
теми України. Вісник Київського національного університету імені
Тараса Шевченка. 2015. Вип. 2. С. 24-29.
7. Балдилина Л.П., Звягинцева Н.А. Активизация инвестици-
онных процессов в Российской Федерации с использованием рынка
ценных бумаг. Известия Иркутской государственной экономиче-
ской академии. 2016. Т. 26, № 1. С. 5–14.
8. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми
ефективного розвитку: монографія; за ред. Ю.В. Кіндзерського.
Київ, 2009. 928 с.
54
9. Зимовець В.В. Акумуляція фінансових ресурсів та еконо-
мічний розвиток: монографія. Київ, 2003. 314 с.
10. Кредити, надані депозитними корпораціями (крім Націо-
нального банку України). Бюлетень Національного банку України
(електронне видання). Грудень 2015. С. 63-82.
11. Кредити та депозити нефінансових корпорацій і домаш-
ніх господарств за строками погашення. Грошово-кредитна та фі-
нансова статистика. Січень 2017; вересень 2017. С. 8.
12. Береславська О. Девальвація гривні та спричинені нею
виклики для України. Вісник Національного банку України. Лютий
2015. С. 26-33.
13. Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.
Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефекти-
вного розвитку: монографія / за ред. Ю.В. Кіндзерського. Київ,
2009. 928 с.
14. Звіт про фінансову стабільність. Національний банк Ук-
раїни. Червень 2017. С. 22.
15. Що відбувається на ринку кредитування. НВ Бізнес.
Жовтень 2017. URL: http://biz.nv.ua/ukr/publications/shcho-vidbuvajet
sja-na-rinku-kredituvannja-2020581.html.
Надійшла до редакції 14.11.2017 р.
І.В. Бриль, к.е.н.
АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ
ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОДАНОЇ
ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВ1
Теоретико-практичні аспекти доданої вартості висвітлено в
роботах відомих світових та вітчизняних дослідників: А. Сміта,
Д. Рікардо, К. Маркса, Ж.Б. Сея, Дж. Б. Кларка, М. Портера, Р. Бу-
лиги, П. Кохна, Л. Едвінсона, М. Мелоуна, Т. Стюарта, Р. Маккон-
нелл, Стенлі Л. Брю, С. Подолинського, О. Лісовського, Л. Гринів
1 Дослідження виконано в рамках НДР ІЕП НАН України «Механізми за-
безпечення інвестиційної активності підприємств для виробництва продукції з ви-
сокою доданою вартістю» (2015-2018 рр., номер держреєстрації 0115U001639).
© І.В. Бриль, 2017
|